Організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

Баличева Наталія Василівна кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Сьогодні серед багатьох існуючих освітніх процесів саме дистанційне навчання стає одним з пріоритетних напрямків педагогічної та навчально-методичної діяльності багатьох закладів вищої освіти, загальної середньої освіти, коледжів.

Тому в статті проаналізовано організацію освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.

Особлива увага приділена прикладу моделей очного та деяким етапам дистанційного навчання освітніх процесів, їх опис та ефективність використання. освіта дистанційний педагогічний студент

Організація дистанційного навчання в закладах вищої освіти має забезпечити можливість здобувачам реалізувати право на якісну та доступну освіту відповідно до їхніх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров'я, інвалідності, соціального і майнового стану, а також інших ознак і обставин, зокрема й тих, які об'єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти. В статті наведено робочий приклад організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.

За результатами аналізу виявлено найбільш ефективні методи дистанційного навчання, а саме: онлайн-відеоконференція, мобільні додатки, самостійна робота, вільний графік, відео-навчання.

Результати проведеного аналізу дають можливість викладачам самостійно здійснювати кваліфікований вибір найбільш ефективних підходів як до традиційного, так і до дистанційного навчання.

Намічені перспективи подальших досліджень полягають у впровадженні інноваційних технологій навчання з метою покращення якості освіти.

Тому ця стаття присвячена аналізу моделей очного та дистанційного навчання. Розглянуто приклади моделей очного та дистанційного навчання освітніх процесів, їх опис та ефективність. Наведено робочий приклад організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.

Ключові слова: освітній процес, дистанційне навчання, студенти, здобувачі освіти, організація процесу навчання, завдання закладу освіти.

Abstract

Organization of the educational process in the conditions of distance education

Balycheva Nataliia Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna

Today, among many existing educational processes, distance learning is becoming one of the priority directions of pedagogical and educational- methodical activities of many institutions of higher education, general secondary education, and colleges.

Therefore, the article analyzes the organization of the educational process in the conditions of distance learning. Special attention is a paid to the example of models of face-to-face and some stages of distance learning of educational processes, their description and efficiency of use.

The organization of distance learning in institutions of higher education should ensure the possibility for applicants to exercise their right to quality and affordable education in accordance with their abilities, interests, needs, motivation, opportunities and experience, regardless of age, place of residence or stay. , state of health, disability, social and property status, as well as other signs and circumstances, including those that objectively make it impossible to attend educational institutions.

The article provides a working example of the organization of the educational process in the conditions of distance learning.

Based on the results of the analysis, the most effective distance learning methods were a identified, namely: online video conference, mobile applications, independent work, free schedule, video training.

The results of the analysis enable teachers to independently make a qualified choice of the most effective approaches to both traditional and distance learning.

The intended prospects for further research are the introduction of innovative learning technologies in order to improve the quality of education.

Therefore, this article is devoted to the analysis of face-to-face and distance learning models. Examples of face-to-face and distance learning models of educational processes, their description and effectiveness are considered. A working example of the organization of the educational process in the conditions of distance learning is given.

Keywords: educational process, distance learning, students, education seekers, organization of the learning process, tasks of the educational institution.

Вступ

Постановка проблеми. Нині в нашій країні та в світі відбувається багато суттєвих змін, які належать до багатьох сфер життя людей, зокрема це й освітня галузь. Спочатку пандемія коронавірусної інфекції, потім в країні період воєнного стану, які внесли свої корективи, особливо сильно змінилася освітня система, тому дистанційне навчання стало доступною формою в системі освіти. А саме, відповідно до Закону України «Про освіту» статті 57 щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану, зазначено, що здобувачам освіти та працівникам закладів освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або

надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників [12].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує безліч варіантів саме дистанційної освіти. Для пошуку використовувалися статті, різні дослідження, низка нормативних документів України. Пошук матеріалу здійснювався через мережу інтернет, усі опрацьовані джерела знаходяться в онлайн-доступі. Тому, різні форми дистанційного навчання розглядалися багатьма зарубіжними та вітчизняними науковцями й педагогами такими, як А. Altunoglu, М. Barak, В. Биков, В. Бублик, Р. Гуревич, В. Кухаренко, В. Олійник, В. Луговий, С. Сисоєва, К. Осадча й ін. дуже давно, але методи його впровадження суттєво змінилися за останні роки [4;5;7; 10]. Проте нині існує можливість дистанційного навчання, яке може бути реалізовано шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти або використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання за різними формами здобуття освіти, та їх поєднання [18].

В. Кухаренко характеризує дистанційне навчання як комплекс педагогічних технологій, який ґрунтується на принципах відкритого та комп'ютерного навчання, на застосуванні прийомів активного спілкування, що, у свою чергу, дають змогу організувати та реалізувати якісний освітній процес [7]. Саме це визначення дистанційного навчання на теперішньому етапі вважається одним із найповніших.

Мета статті - проаналізувати організацію освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу

Освіта - це процес, за допомогою якого суспільство передає нагромадженні знання, вміння та цінності від одного покоління до іншого. В широкому розумінні освіта включає будь-яку дію чи досвід, які мають формотворчий вплив на спосіб мислення, характер чи фізичну спроможність людини. Вона має фундаментальний вплив на можливості і потенціали як окремих осіб, так і громадян щодо забезпечення розвитку, а також соціально-економічних успіхів.

Освіта - це один із ключових факторів розвитку, а також розширення можливостей людей. Адже, освіта дає людям знання та інформацію, а також сприяє зміцненню почуття самоповаги і впевненості у собі, реалізації власного потенціалу [13].

Дистанційне навчання - це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (цифрових) [15]. +

Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп'ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що викладач володіє технологіями дистанційного навчання [15].

Організація дистанційного навчання в закладах вищої освіти має забезпечити можливість здобувачам реалізувати право на якісну та доступну освіту відповідно до їхніх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров'я, інвалідності, соціального і майнового стану, а також інших ознак і обставин, зокрема й тих, які об'єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти [16].

Адже освітній процес має вигляд цілеспрямованої діяльності в поєднанні з навчанням, а також розвиток та виховання особистості через організовані освітні процеси в поєднанні з самоосвітою здобувача, що забезпечують набуття знань, умінь і навичок. Крім цього, навчання - це процес, який активний тільки тоді, коли відбувається взаємодія двох сторін - викладача та здобувача освіти. Це означає, що викладач подає інформацію, пояснює, демонструє приклади, а здобувач освіти, у свою чергу, сприймає цю інформацію, продовжує її вивчати та застосовувати на практиці.

Питання впровадження освітньої діяльності також потребує участі двох сторін. Процес навчання проходить не тільки в державних освітніх закладах, таких як університети, коледжі, школи, гімназії, ліцеї а й у приватних закладах додаткової освіти (навчання та курси іноземних мов, творчі гуртки, спортивні секції та багато іншого).

Кожний заклад вищої освіти, який займається саме освітньою діяльністю, для реалізації своїх завдань визначає для себе конкретну форму організації свого освітнього процесу. Вибрана форма допомагає максимально вигідно для всіх сторін досягти поставленої мети, а також розвиватися у певному середовищі.

Завдання закладу освіти - обговорення зміни форм навчання з усіма учасниками освітнього процесу, обравши онлайн платформи (Moodle, Google Meet, Zoom, Viber, Telegram та інші), організовуючи й впроваджуючи навчання з використанням дистанційних технологій [12]. Всі ці платформи можна використовувати в навчанні школярів, студентів, при підвищенні кваліфікації, бізнес-навчанні, як в комп'ютерних класах закладу освіти, так і для самостійної роботи вдома.

При цьому впровадження технологій дистанційної освіти в освітній процес в університетах набуває стрімкого розвитку. Впровадження технологій дистанційної освіти в Україні розпочалося відносно недавно. Проте переваги та недоліки дистанційної освіти непогано вивчені завдяки багаторічному зарубіжному досвіду. Вченими багаторазово здійснювалися порівняння та аналіз вітчизняної системи дистанційного навчання з аналогічними системами саме країн Європейського Союзу, виявлялися основні проблеми та перешкоди на шляху впровадження дистанційної освіти в Україні [9].

Нині в нашій країні активно проводяться розробки в напрямку розвитку дистанційної освіти. Так, вченими було визначено, що дистанційна форма буде конкурентоздатною з відношення до інших форм навчання, якщо забезпечить необхідний рівень якості знань. Його, у свою чергу, можна досягти тільки наполегливою та цілеспрямованою роботою всього колективу закладу освіти [8]. Також інші фахівці надають значних рекомендацій щодо розробки електронних навчальних курсів, впровадження інноваційних технологій дистанційної освіти в освітній процес, також проводять порівняльний перегляд систем дистанційного навчання тощо [8]. Разом з тим, кількість проблемних питань, що виникають при впровадженні дистанційної освіти, досить суттєва, іноді вона відрізняється від одного закладу до іншого, а саме, потребують подальших досліджень.

Запроваджуючи дистанційне навчання, слід також враховувати не лише на наявність техніки і доступу до мережі «Інтернет» у викладачів та здобувачів освіти, а й на специфіку кожного предмета дисципліни. Найбільш перспективною формою дистанційного навчання є інтеграція очного та дистанційного навчання з використанням обраної онлайн платформи. Це вимагає створення сучасного інформаційно-освітнього середовища закладу на основі досягнень новітніх інформаційно -комунікаційних технологій та на базі мережі «Інтернет» програмних продуктів [3].

Деякі автори також стверджують, що інтеграція дистанційного та очного навчання дуже перспективна з певного погляду широкого використання студентської складової, навчання за індивідуальними та груповими програмами. Здебільшого складові частини заняття, які потребують великих зусиль, чи форму контролю, може бути передана на відстані деяких онлайн платформ дистанційного навчання, включаючи можливі форми тестування, різні завдання, перевірки, необхідні консультації та самого іспиту. Заміна цих форм освітньої діяльності є коротким викладом проєктної діяльності, а також їх реалізація в межах есе, рефератів, повідомлень, презентацій практичних занять не лише полегшує завдання студента, а й створює умови для продуктивної, самостійної та творчої діяльності, а також можливість подальшої консультації, яка призначена саме для студентів, які цього потребують. [7; 8] .

Нині багато закладів вищої освіти користуються саме такою формою дистанційного навчання. Здобувачі освіти можуть виконувати певну частину своїх робіт у режимі онлайн, слухати лекції, які повинні забезпечуватись поступовістю навчання з правильним контролем отриманих знань, зручно та добре налагоджений зворотний зв'язок із т'ютором-викладачем, можливістю розміщення презентацій з даних лекцій, а також виконувати тестові, контрольні та інші завдання.

Викладач встановлює крайні терміни, до якого має бути виконано певне завдання робіт, есе та тести, а студент, розуміючи ці терміни на поставлене завдання, готується та виконує свої обов'язки.

Якщо здобувач освіти з певних причин не може брати участь в очній формі навчання, особливо дистанційне навчання, створюються для проведення деяких предметів. Автономні курси повинні бути розроблені для вивчення конкретної дисципліни, поглиблення знань або усунення прогалин у знаннях, які студент зможе відвідувати незалежно від того, де він знаходиться і в якому часовому поясі.

Адже будь-яка дисципліна дистанційного навчання - це повноцінний освітній процес, який нічим не відрізняється від форми очного навчання. Також за цією моделлю створюються віртуальні школи, які повністю замінюють формат очного навчання. Автори пояснюють важливість віртуальної школи в такий спосіб: «Віртуальна школа - освітній заклад, в якому педагогічний процес і навчання здійснюються через мережу Інтернет. Матеріали з навчальних курсів у віртуальній школі представлені в електронному вигляді та викладаються в системі дистанційного навчання» [7]. Віртуальна школа проводиться у формі спільної діяльності учнів у малих групах, спілкування з викладачами, між студентами та викладачами на відеоконференціях, форумах, контролю виконання завдань та проєктів. Важливою частиною мережі є адміністративний блок, тобто реєстрація учасників курсу, моніторинг їхнього навчання, особисті запитання та багато іншого. Також ця частина не може повністю замінити постійну освіту, але її також достатньо для здобуття саме якісної освіти [7].

Інформація - це результат сприйняття й опрацювання повідомлень, які людина отримала від інших людей чи результатів спостереження за навколишнім світом, що також залежить від особливостей самої людини, її життєвого досвіду, бази знань, кмітливості тощо. Інформація є невід'ємним компонентом у системі освіти, з усім сукупним інформаційним потоком, який необхідний та достатній для досягнення поставленої мети навчання в системі освіти [14].

Також науковці описують частину інтернет-навчання [12] та метод кейсів (кейс-технологія). Кейс-технологія як навчальний метод використовується для того, щоб задіяти комунікативні та творчі здібності здобувачів освіти, навчити їх здобувати знання та сформувати компетентності. Суть методу полягає в використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень здобувачами освіти з певного розділу навчальної дисципліни.

Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко виражений характер і мету. Як правило, вони пов'язані з проблемою або ситуацією, яка існувала чи зараз існує. Це завжди моделювання життєвої ситуації, і те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як відбиттям рівня компетентності і професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми.

У кейс-технології не даються конкретні відповіді, їх необхідно знаходити самостійно. Це дозволяє здобувачу освіти, спираючись на власний досвід, формулювати висновки, застосовувати на практиці одержані знання, пред'являти власний (або груповий) погляд на проблему. В кейсі проблема представлена в неявному, схованому вигляді, як правило, вона не має однозначного вирішення. Адже це призначено для роздільного навчання, по групах, створення електронних онлайн-підручників, оскільки вже є розроблені та затверджені Міністерством освіти програми [12]. Це набагато ефективніше при побудові навчання на основі вже затверджених навчальних матеріалів та доповнює їх іншими матеріалами, а також матеріалами, створеними викладачами. Однак ця модель гарантує, що викладач, система тестування та контролю, інші письмові роботи, матеріали та виписки семінарів, командна робота, проєкти та багато іншого.

Остання модель - онлайн-відеоконференція, яка пов'язана з передачею знань на занятті із використанням комп'ютера, відеообладнання та мережі «Інтернету». Ця модель розділеного класу, модель дистанційного навчання повна імітації звичайної освіти. Це допомагає розширити фізичні лінії аудиторії, тобто розширити за рахунок віддалених студентів (кожен із яких знаходиться за межами аудиторії, наприклад, вдома або в іншій країні).

Отже, кожна з цих моделей має свої специфічні характеристики та свої конкретні завдання, для яких вона була створена. Кожен із них розроблений окремо для свого користувача, тому складно розставити пріоритети будь-якої моделі. Кожна модель має свій власний набір навчальної та методичної літератури, методів, організаційних засобів та форм навчання для досягнення своїх цілей.

На даний час освітнім закладам, у тому числі дитячим садкам, школам, університетам та іншим організаціям додаткової освіти, довелося підлаштуватися під реалії сучасного світу. Якщо освітні заклади зупинять процес навчання, це може негативно позначитися на якість знань здобувачів освіти. Саме тому виникла потреба переходу освітніх закладів на змішаний формат навчання на обмежувальні заходи, які пов'язані на період дії воєнного стану.

Сьогодні існує кілька моделей для реалізації дистанційного навчання. Освітні заклади обирають певну модель, керуючись наступною метою, організація максимально доступного середовища для всіх учасників освітнього процесу, що допоможе працювати в онлайн-аудиторіях, легке виконання та адаптація роботи, стабільність, можливість максимально використати доступні технічні засоби, вміння використовувати певні джерела інформації, можливість проводити не лише заняття, а й додаткові заняття (аудиторні заняття, робочі зустрічі тощо), можливість збереження позитивних вражень для подальшої роботи та передачі отриманого досвіду.

З цього можна дійти висновку, що організація дистанційного навчання може здійснюватися, таким чином, в кілька етапів.

Перший етап є основним і дуже важливим, і вже на даному етапі можуть виникнути проблеми, через які можуть призупинитися інші етапи. Необхідно налаштувати конкретні програми на комп'ютер для реалізації веб-програм в освітньому закладі та персональних комп'ютерів викладачів.

Другий етап - викладачі інформують студентів про перехід від очного до дистанційного навчання (в разі потреби). Це робиться для того, щоб здобувачі освіти могли підготувати своє обладнання (забезпечити стійким зв'язком та ґаджетом).

Третій етап - включена вся структура освітніх програм у дистанційному режимі навчання.

На четвертому етапі - відповідальні та колектив працюють над оцінкою якості впровадження системи дистанційного навчання та обговоренням пройденого досвіду (викладачі діляться своїм досвідом).

Також є така форма дистанційного навчання із використанням певного набору функцій. Під час заняття викладач може створювати у додатку віртуальні кімнати, кожна з яких має своє функціональне призначення, склад учасників та кожному відводиться певне місце. Програма доступна на запрошення учасників. Кожен має свої права під час онлайн-конференції, а це означає, що викладач - організатор конференції, який має широкий спектр прав та можливостей, що є найменшою можливістю для студентів. Це дозволяє викладачу увімкнути спільне використання екрана та надати дозвіл на спільне використання екрана [18]..

Дистанційне заняття починається із заходу всіх сторін на онлайн- заняття. Викладач, проводить перевірку зв'язку (чи в усіх включений мікрофон, і чи всі чують педагога), і тільки потім проводиться заняття. Як саме йому проводити, викладач вирішує сам, залежно від його мети та намірів.

Для якісного та ефективного подання інформації студентам, викладач використовує такі ресурси, як, наприклад, для лекції він готує презентацію та використовує функцію спільного використання робочого столу, і є можливість відобразити екран викладача, при роботі з електронними (відеозаписи) або паперовими (підручники, нотатки), навчальними посібниками, викладач може поставити запитання всім учасникам або одному з них, потім студенти можуть відповісти голосом або написати повідомлення в чаті (або особисті повідомлення), відео-конференція зв'язок із стабільним підключенням, одночасно працювати зі системою Moodle під час виконання завдань та тестів та використання різних форм та засобів контролю підсумкового тесту, фото-звіти та звіти про завдання.

В онлайн-режимі студенти також, як і в очному форматі, отримують оцінки за свою діяльність. Вони публікуються в електронному журналі оцінок системи Moodle, до якого вони мають доступ.

Використовуючи все вище написане, відбувається реалізація моделі дистанційного навчання в освітньому закладі, яка максимально наближена до очної форми навчання. Однак, щоб не допустити жодних прогалин у знаннях студентів, використовується багато різних ресурсів інформаційно-комунікаційних технологій для якісного та ефективного засвоєння інформації.

Впровадження інноваційних технологій навчання в освітньому закладі обумовлюється такими причинами:

- відсутність можливості студентів навчатися в очній формі (хвороба, виїзд за кордон тощо);

- необхідність заповнення прогалин у знаннях у деяких студентів (велика кількість пропущеного матеріалу);

- розширення можливостей позаурочної та проєктної діяльності;

- період воєнного стану та карантину.

Дистанційне навчання дозволить студентам уникнути негативних наслідків від пропущених годин, зміцнить знання від додаткових занять, при цьому студент може перебувати вдома, у медичних закладах або навіть за кордоном.

Дистанційне навчання може бути як самостійною формою навчання, так і доповнювати існуючу очну форму. Адже це дозволить активізувати педагогічну частину процесу, підняття рівня пізнавальної діяльності здобувачів освіти на всіх сходинках навчання, а також підвищить результативність та якість освітнього процесу.

Література

1. Биков В. Литвинова С., Луговий В. Теоретико-методологічні засади інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України. Київ : Компринт. 2019.

2. Биков В.Ю., Гриценчук О.О., Жук Ю.О. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології. Київ : Атіка. 2015. С. 77-140.

3. Богачков Ю. М., Биков В. Ю., Пінчук О. П., Манако А. Ф., Вольневич О. І., Царенко В. О. та ін. Організація середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. К.: Педагогічна думка, 2012. 160 с.: іл.

4. Бублик В.В. Шляхами дистанційної освіти та електронного навчання. Наукові запискиНаУКМА. Комп'ютерні науки. 2018. Т. 1. С. 4-9. URL: https://doi.org/10.18523/2617- 3808.2018.4-9

5. Гуревич Р., Коношевський Л., Опушко Н. Цифровізація освіти сучасного суспільства : проблеми, досвід, перспективи. Освітологічний дискурс. 2022. №3-4(38-39). URL:https://doi.org/10.28925/2312-5829.2022.342

6. Інститут модернізації змісту освіти. [Електронний ресурс]. Доступно: https://imzo.gov.ua/ stemosvita/

7. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: навч. посібн. Харків: НТУ «ХПШ», «Торсінг», 2002. 320с.

8. Мазур М. П. Розвиток дистанційного навчання в Україні як складової інформатизації сучасного суспільства. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2014. № 1. С. 71 - 75.

9. Мась Н. М., Сторожук Н.А., Ряба Л. О., Солодєєва Л.В. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду використання дистанційного навчання в освіті та його ефективність [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/jpdf/Znpviknu_2013_41_33.pdf.

10. Сисоєва С., Осадча К. Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 70, № 2. с. 271-284.

11. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text Закон України «Про освіту»: редакція від 15.03.2022 року

12. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/distancijni-platformi-dlya-navchannya-samorozvitku- ta-otrimannya-dopomogi-j-perevirenoyi-informaciyi

13. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/education

14. URL: https://www.miyklas.com.ua/p/informatica/5-klas/informatciini-protcesi-ta-sistemi- 39831/informatciia-dani-povidomlennia-39537/re-7d3095f6-394b-494e-b672-e 1eb9c5551b6

15. URL:https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20rec omendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf

16. URL:https://znayshov.com/News/Details/metodychni_rekomendatsii_shchodo_orhan izatsii_osvitnoho_protsesu_v_zzso_v_umovakh_dystantsiinoho_navchannia

17. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/vidpovidi-na-poshireni- zapitannya-shodo-organizaciyi-osvitnogo-procesu-v-umovah-karantinnih-obmezhen

18. Шевченко З.В. Криза ідентичності як деструктивний прояв індивідуалізму: соціально-філософський аналіз // Вісник Черкаського університету. Серія: Філософія. - Черкаси: Видав. відділ ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - Випуск 106. - С. 37-46.

References