Викладання вибіркової дисципліни для студентів з різних країн

Забезпечення підготовки фахівців, які наділені основними компетентностями лікаря в сфері харчування в різних країнах світу. Характеристика основних проблемних питань при викладанні даної дисципліни в інших країнах та різнопрофільних учбових закладах.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2024
Размер файла 35,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Викладання вибіркової дисципліни для студентів з різних країн

Корильчук Неоніла Іванівна кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри терапії та сімейної медицини, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль,

Кицай Катерина Юріївна доктор філософії, асистент кафедри терапії та сімейної медицини, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Анотація

Дієтологія та харчова поведінка - це наука, яка зосереджується на всьому, що пов'язано з їжею та її впливом на здоров'я. На сьогодення питання харчування та дієтології є популярними у всіх країнах світу, оскільки все більше людей потребують корегування способу життя та експертів, які зможуть переконати, порадити, відкоригувати їжу, яка має не лише приємний смак і гарний вигляд, а й їжу, яка несе здоров'я. Звісно, пропагування здорового харчування є непростим, оскільки людям часто легше завести шкідливу звичку, ніж змінити її. Але, лікар наділений знаннями з дієтології може змінити життя пацієнта, допомогти йому жити краще (якість життя) та довше (бути здоровим).

У статті представлений досвід викладання дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини» для студентів- іноземців. Програма дисципліни є вибірковою і створена для студентів 4 курсу вищого медичного навчального закладу освіти (Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України). Здобувачі вищої освіти на вибірковій дисципліні дізнаються, чому та як певні харчові звички впливають на людину, а також, як корегувати ці звички, щоб покращити здоров'я. Навчаються, як консультувати пацієнтів і розробляти дієтичну терапію на основі специфіки поведінки та індивідуального метаболізму людини. Ці знання допомагають не лише лікувати захворювання, але й запобігати їм, викликати ремісію, зменшувати хронізацію тощо.

У статті подано матеріал по стану підготовки фахівців з дієтології у світі, висвітлено основні проблемні питання при викладанні даної дисципліни в інших країнах та різнопрофільних учбових закладах, і, в нашому навчальному закладі зокрема. Матеріал статті показує, що навчальна дисципліна «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини» надає можливості забезпечення підготовки фахівців, які наділені основними компетентностями лікаря в сфері харчування в різних країнах світу. Пропонуються шляхи їх удосконалення та вирішення.

Ключові слова: викладання, навчання, дієтологія, харчування, студенти різних країн. викладання навчання дієтологія харчування

Korylchuk Neonila Ivanivna PhD, Associate professor, I. Horbachevsky Temopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Department of Therapy and Family Medicine, Ternopil

Kytsai Kateryna Yuriivna PhD, Assistant professor, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Department of Therapy and Family Medicine, Ternopil,

TEACHING ELECTIVE COUSE FOR STUDENTS FROM DIFFERENT COUNTRIES

Abstract. Dietetics and eating behavior is a science that focuses on everything related to food and its effects on health. Nowadays the issues of nutrition and dietetics are popular in all countries of the world, so that more and more people need lifestyle modification and experts, who could recommend and correct a diet regime and food, which has not only a pleasant taste and good appearance, but also its healthy. Of course, the promotion of healthy eating is not easy, because people often find it easier to start a bad habit than to change it. But a doctor-dietitian can help to change a patient's life, help them live better (quality of life) and longer (being healthy).

The article presents the experience of teaching the discipline «Practical dietetics. Typological features of human eating behavior» for foreign students. The discipline program is elective and developed for 4th year students of a higher medical educational institution (I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine). Studying the elective course applicants of higher education will learn why and how certain eating habits effect on a person, and how to correct those habits to improve health. Also students will learn how to consult patients and develop diet regime based on the specifics of eating behavior and individual metabolism of a person. This knowledge helps not only to treat diseases, but also to prevent them, promote disease remission, reduce chronicity, etc.

The article presents material on training data of dietetics specialists in the world, highlights the main issues in teaching this discipline in other countries and different educational institutions, and, in particular, in our educational institution.

The material of the article shows that the academic discipline «Practical dietetics. Typological features of human eating behavior» provides opportunities to train specialists who have doctor's basic competencies in the nutrition field in different countries of the world. Moreover, ways of its improvement and solution are proposed.

Keywords: teaching, learning, dietetics, nutrition, students, different countries.

Постановка проблеми

Сфера їжі та харчування на протязі багатьох десятиліть була на задньому плані в усьому світі. Нажаль на сьогодення, ми пожинаємо плоди саме цього недбальства, маючи невтішну статистику по захворюваності населення в усіх країнах, саме за рахунок упущень у харчуванні [2, 3].

Сьогодні системи охорони здоров'я усіх країн, висувають на перший план профілактику захворювань, а саме лікування залишають на другому плані. Адже, для економіки, адекватні профілактичні програми могли б скоротити поточні витрати на охорону здоров'я, які були б здебільшого зосереджені на паліативну або невідкладну допомогу. Незважаючи на значний технологічний прогрес у сфері охорони здоров'я та лікування, протягом останніх десятиліть у всьому світі спостерігається зростання хронічних захворювань, пов'язаних із способом життя (наприклад, цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання та ожиріння) [6, 7, 9].

Дієтологія - дисципліна, що вивчає вплив харчування на здоров'я та фізіологічні функції організму людини. Вона є однією з важливих складових багатьох галузей науки: медицини, харчових технологій, науки про спорт та ін. [2, 7].

Тому, сьогодні дієтологія стала актуальною в усіх країнах світу. Навчальні заклади, які пропагують вивчати дієтологію, допомагати пацієнтам запобігати та лікувати хвороби (пов'язані з харчуванням), пропагувати звички здорового харчування (рекомендуючи модифікаційні способи харчування), як частину благородної професії медика, стали доволі популярними [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти викладання медичних дисциплін студентам з різних країн висвітлюються такими українськими ученими як Мудра А., Олещук О., Мельничук І., Яцишин О., Гевка О. та багато інших [1, 4, 5]. Однак впровадження вибіркової дисципліни з дієтології для студентів-іноземців є новим досвідом, який вивчений не в повному обсязі.

Мета статті - провести аналіз, розкрити доцільність та показати досвід проведення занять з вибіркової дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки» для студентів-іноземців 4 курсу медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України.

Виклад основного матеріалу

Навчання дієтології доступне в усіх країнах світу через різні освітні заклади та може відрізнятися залежно від національних вимог та стандартів країни. Програми з дієтології побудовані різним чином, проте вивчають одні й ті ж предмети: науку про харчування, біохімію, анатомію, фізіологію, харчову технологію, медичну статистику тощо. Дієтологія вивчається в одних країнах, як окрема галузь, в інших на основі медичної освіти. Навчальні програми з дієтології чи науки про харчування викладаються в коледжах та університетах, де є можливість отримати ступінь бакалавра, магістра, чи доктора філософії з дієтології. Кожна країна дає різні можливості в підготовці дієтологів та спеціалістів по харчуванню, й відповідно, ставить свої певні вимоги [7].

Наприклад, у Канаді дієтологія є додатковою спеціалізацією після отримання бакалаврату з науки про харчування, в той час як у Франції дієтологію можна вивчати в рамках медичної освіти [11]. У США дієтологію можна вивчати в більшості навчальних закладах (державних та приватних). Найкращими у США по викладанні дієтології, вважаються Нью-Йоркський університет (Нью-Йорк), Університет Північної Кароліни в Чапел-Хілл (Кепітал Хілл, Північна Кароліна), Каліфорнійський університет - Девіс (Девіс, Каліфорнія), Техаський університет в Остіні (Остін, Техас), Університет Іллінойсу-Урбана Шампейн (Шампейн, Іллінойс), Західний резервний університет Кейс (Клівленд, Огайо), Університет штату Огайо (Колумбус, Огайо), Сіракузький університет (Сіракузи, Нью-Йорк), Університет Міннесоти (Міннеаполіс, Міннесота) і багато інших [16, 18].

Великий вибір усіх закладів освіти в США (з акредитованими програмами) контролює акредитаційна рада з освіти в галузі харчування та дієтології ACEND (Academy of Nutrition and Dietetics), яка є акредитаційним агентством для Академії харчування та дієтології, головним керівним органом, який представляє дієтологів по всій країні [13]. Саме ACEND несе відповідальність за встановлення вимог до кваліфікації та підтримання облікових даних кожного дієтолога країни. І лише ті, хто отримав спеціальну академічну кваліфікацію та пройшов години практики під наглядом, схвалені ACEND, мають право скласти національний іспит і називати себе зареєстрованим дієтологом (або скорочено RD) [12].

Навчання в США на дієтолога проходить різними шляхами. Так, перший варіант -- запис на акредитовану ACEND координовану програму з дієтології. Це може бути ступінь бакалавра або магістра, який поєднує навчання в аудиторії з практикою під наглядом. Ці програми тривають від 3 до 5 років, залежно від попередньої академічної кваліфікації. Після завершення програми можна складати реєстраційний іспит, щоб отримати сертифікат RD. Другий варіант - запис на академічну дидактичну програму, акредитовану ACEND. Ці програми зазвичай займають близько двох років повного навчання. Після завершення програми надається право пройти стажування з дієтології. Причому, ці стажування є неоплачуваними та охоплюють 1000-1200 годин практики під наглядом досвідченого спеціаліста у різних умовах (ротація практики зазвичай включає: управління громадським харчуванням, саме громадське харчування та робота в клініці) [13]. У США існує лише обмежена кількість акредитованих стажувань з дієтології, що робить отримання місця висококонкурентним. Зазвичай стажування триває від 9 місяців до 1 року на повний робочий день (довше на неповний робочий день) і може коштувати від 3000 до 20000 доларів США. Як і у випадку зі скоординованою програмою, в подальшому складається реєстраційний іспит після завершення стажування. З 2024 року ACEND вимагатиме ступінь магістра, щоб отримати сертифікат RD/RDN (зареєстрований дієтолог/ зареєстрований дієтолог-нутриціолог) (Registered Dietitian/Registered Dietitian Nutritionist) [16, 19].

Представитись дієтологом в Ізраїлі має право виключно та людина, яка має діючий диплом по професії дієтологія і харчування (виданий МОЗ Ізраїлю) [20]. Якщо розглядати навчання в Ізраїлі, то найкращими для вивчення дієтології та наук про харчування, є 9 університетів та їхніх рангів, в Єрусалим, Хайфі , Беер-Шеві та Реховоті. Навчання бакалаврського рівня, закінчуються практикою, причому розподіл на практику в лікарню, проходить в вигляді жеребкування і лотереї, які проводить МОЗ раз на рік, а далі ліцензований іспит. На сайті МОЗ Ізраїлю в базі даних ліцензування медичних професій зареєстровано 4200 сертифікованих дієтологів (для порівняння: дипломованих психологів -17203, комунікативних терапевтів -7207, ортопедів - 120, подологів-хірургів - 9) [14, 16].

Індія теж має ряд програм по підготовці дієтологів. Так, програми з дієтології є в провідних навчальних закладах: Інститут здоров'я та наук про харчування, Делі (Institute of Health and Nutrition Sciences, Delhi), Університет медичних наук, Ченнаї (University of Medical Sciences, Chennai) та інші. Окрім того, існує біля 60 коледжів, які навчають основам дієтології (одиниці з них державні, в основному це приватні структури). В Індії існує ряд сфер-практик, які суміжні з професією дієтолога: клінічні дієтологи, дієтологи-дослідники, дієтологи-техніки у харчовій промисловості, дієтологи з громадського здоров'я, дієтологи-освітяни тощо. В уряді Індії існує Центр досліджень харчування та дієтології (CNDS). Цей CNDS, надає можливості для студентів займатись наукою і практикою в промисловості та лікувальних закладах. Він контролює та надає різні сертифікати дипломів (клінічне харчування, нутрицевтика, харчування та дієтологія, консультант з питань харчування, спеціаліст з фітнес-харчування тощо) [17].

В Нігерії ряд навчальних закладів пропонують програми підготовки спеціалістів з дієтології:Університет Нігерії (Нсукка), Федеральний

університет технології (Акуре), Пан-Африканський університет (Лагос) та інші. Після закінчення програм з дієтології в Нігерії, випускники можуть працювати в різних галузях, таких як лікувальна дієтологія, науково-дослідна дієтологія, консультування з питань харчування, громадське здоров'я та інші.

Відповідно до законодавства Нігерії, дієтологи можуть працювати також в галузі харчової безпеки та регулювання харчових продуктів [21].

В Пакистані дієтологію викладають в Університеті Пенджабу (Лахор), Університеті Карачі, Університеті Пешавара, Національному університеті наук про здоров'я (Ісламабад) і інші. В Зімбабве, навчають дієтології в Університеті Зімбабве, Національному університеті науки та технології (Булавайо), Університеті державної медицини та здоров'я (Гарарі) тощо. У Гані існують кілька університетів та коледжів - Університет науки та технологій (Кумасі), Університет здоров'я та науки (Акрапонг), Університет науки та технології (Тамале), які пропонують навчальні програми з дієтології, де студенти можуть отримати ступінь бакалавра, магістра або доктора наук з дієтології. Окрім того, студенти мають можливість проходити стажування в різних медичних закладах та лабораторіях, де вони можуть отримати практичні навички з дієтології. Після закінчення програми з дієтології в Гані, випускники можуть працювати в різних галузях, таких як лікувальна дієтологія, науково-дослідна робота, консультування з питань харчування, громадське здоров'я, землеробство і розвиток сільського господарства і.т.д.

В Кенії дієтологія є важливою галуззю, з особливим акцентом на здоров'я та харчування. Існують декілька університетів і коледжів у Кенії, які пропонують програми з дієтології - це Маунт Кені Університет, Технічний університет Меру, Університет Східної Африки, Коледж дієтики та здоров'я (Найробі) та інші. Студенти мають можливість проходити стажування в лікарнях та інших медичних закладах, де вони отримують практичні навички з дієтології. Після закінчення програми з дієтології в Кенії, випускники можуть працювати у різних галузях, але їх долучають й до розробки інноваційних продуктів, спрямованих на покращення харчування в Кенії, таких як нові види їжі, суперфуди та харчові добавки [21].

У Польщі ж, є 45 вищих навчальних закладів, які пропонують навчання з дієтології. Більшість університетів мають програми з дієтології, які включають у себе теорію та практичну роботу з питань здорового харчування, дієтотерапії та здорового способу життя. Одним з найвідоміших університетів, що пропонує програму дієтології, є Варшавський університет медичних наук, Інститут гігієни та харчування в Варшаві, Ягеллонський університет та Лодзький університет медичних наук та інші. Вивчення дієтології заполонило світ, різної ступені складності програми, допомагають навчати спеціалістів з проблем харчування, з метою популяризації здоров'я [22].

Серед вибіркових дисциплін, представлених на вибір студентам- іноземцям 4 курсу медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, кафедра терапії та сімейної медицини пропонує дисципліну «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини». Даний предмет викладається вже третій рік, його вибирають студенти з Польщі, Індії, Гани,

Пакистану, Нігерії, Зімбабве, Кенії та інших країн. Це вказує на актуальність проблематики харчування у різних країнах і, водночас вимагає від викладача вивчення питань дієтології у світовому масштабі. Так, подача матеріалу здійснюється таким чином, що охоплює особливості харчування в різних країнах, вивчення видів продуктів харчування, особливостей приготування їжі, вибору спецій та приправ, ухилу на недостатність тих чи інших вітамінів та мікроелементів в продуктах даного регіону, на хронічні недуги, на питання ожиріння і недостатнього харчування тощо.

Ця дисципліна дає широкі знання майбутнім фахівцям про аспекти дієтології, антропометричні дослідження, раціональне харчування здорової та хворої людини, навчає спілкуватися з пацієнтами з різними особливостями харчової поведінки, проводити аналіз причин змін і порушень харчування, здійснювати підбір індивідуального щоденного меню з його режимом, нутритивними складниками тощо. Критеріями для включення навчальної дисципліни до переліку вибіркових дисциплін стало забезпеченість кафедри, її спроможність подання високої якості викладання вибіркової дисципліни, кваліфікований кадровий потенціал, навчально-методичне забезпечення, відповідна матеріально-технічна база та інформаційне забезпечення.

Проведення вибіркової навчальної дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки», випливає із цілей освітньої- професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначається змістом тих системних знань та умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують з навчальної дисципліни, є базовими для усіх клінічних дисциплін. Дана дисципліна складається з десяти тем, на які виділено 3 кредити (90 годин, 20 з яких практичні та 70 - самостійні). Кожна тема заняття розроблена в тісному зв'язку з новітніми досягненнями гігієни харчування, рекомендаціями ВООЗ, особливостями впливу на «хвороби цивілізації», низки оновлених рекомендацій по вживанню БАДів, спортивного харчування, методів діагностики та лікування різних видів порушень харчової поведінки. Звісно, розбір тем про становлення дієтології як науки, збору анамнезу пацієнтів, антропометричних обстежень, лабораторно-інструментальних досліджень, роботи з індексами, опитувальниками, щоденниками харчування і т.д., охоплюють певні постулати і стандарти у викладенні матеріалу для усіх студентів. Проте є й низка тем, які мають свої особливості, на котрі викладач робить акценти враховуючи географію країн.

Так, харчування в різних країнах є дуже різноманітним, тому викладаючи теми по вибірковій дисципліні, викладач намагається максимально бути обізнаним в аспектах харчування того чи іншого регіону, для пояснення походження нутритивного складу певних страв. Так, наприклад білкова їжа в Африці може змінюватись в залежності від регіону та доступності різних видів продуктів харчування. Проте, у більшості країн

Африки, джерелом білка є м'ясо, риба та різноманітні рослинні продукти. Найбільш популярними видами м'яса в Африці є козятина, гов'ядина та баранина. У більшості регіонів Африки, наявність риби у раціоні є дуже важливими (вживають тунець, лосось, сардину, сом та тріску). Поміж рослинних продуктів, багатих білком, популярними є боби, горох, соя, горіхи та насіння. Жири, звісно є невід'ємною частиною багатьох страв в країнах Африки і використовуються як джерело енергії, а також для приготування їжі та додавання смаку. У країнах з північноафриканською кухнею, таких як Марокко, Алжир і Туніс, оливкова олія є одним з найпопулярніших джерел жирів. Вона використовується для запікання м'яса, риби та овочів, приготування супів та соусів, а також як дип (мочити хліб і їсти) для хліба. У багатьох країнах Африки також використовуються різні види рослинних жирів, таких як пальмова олія та кокосова олія. Вуглеводи є важливим елементом більшості страв в країнах Африки, так як вони є головним джерелом енергії. У різних регіонах Африки вуглеводи можуть походити з різних джерел, таких як зернові культури, коренеплоди, фрукти, овочі та інші продукти. Так, у північно-східній частині континенту, зокрема в Єгипті та Судані, популярним джерелом вуглеводів є хліб, який випікається з дріжджів та пшеничного борошна (піта, лаваш та наан та інші), у країнах з західноафриканською кухнею, таких як Нігерія, Гана та інші популярними джерелами вуглеводів є банани, юкка, касава, рис, кукурудза тощо [23].

У населення даних регіонів часто відмічаються недостатність вітамінів і мінералів, яка особливо виражена в регіонах з низьким рівнем розвитку і обмеженим доступом до різноманітної та поживної їжі. Так, можуть домінувати значні дефіцити вітаміну А (особливо поширеним у дітей в регіонах з низьким рівнем живлення), вітаміну С (в регіонах з недостатньою кількістю фруктів та овочів у раціоні), вітаміну Д (найбільш виражено в жінок і дітей, які недостатньо відкриті на вулиці через культурні чи соціальні норми), заліза, цинку, йоду, кальцію тощо (серед причин: недостатній доступ до здорової їжі, обмежений доступ до води, відсутність належної санітарії та гігієни, хронічна бідність і невідповідна організація охорони здоров'я). Хоча за статистикою в країнах Африки, особливо в міських регіонах і серед молоді існує проблема й ожиріння. Це пов'язано з рядом факторів, таких як зміна стилю життя, неправильне харчування (в останні роки з'являється все більше обробленої та швидкої їжі, що містить багато жирів, цукру та солі), недостатній рівень фізичної активності, стрес та інші. Втім, ставлення до ваги та зовнішності може відрізнятися в різних культурах. У деяких країнах Африки, зокрема в Західній Африці, збільшення ваги може оцінюватися як знак достатку та багатства, що може призвести до надмірного споживання їжі та відповідно - до проблем з ожирінням. Наприклад, в Гані за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 40% дорослих мають ожиріння [15]. Крім того, й більшість дітей також мають збільшену масу тіла або ожиріння. Ожиріння в Гані пов'язане з різними факторами. Один з них - це зміна харчових звичок, яка сталася в країні протягом останніх десятиліть. Дедалі більше ганських сімей переходять на більш висококалорійну їжу, з більшою кількістю продуктів з високим вмістом жирів та цукрів. Крім того, низький рівень фізичної активності також впливає на зростання ваги населення. Для Гани характерний й культурний стереотип (стереотип про красу, який пов'язаний з великими розмірами тіла). Це приводить до того, що більшість людей не бачать проблеми в тому, що вони мають надмірну вагу [23].

Індія славиться широким асортиментом продуктів з великим вмістом простих вуглеводів, таких як цукор, рис, хліб, картопля, фрукти, овочі та інші. Ці продукти є важливою складовою індійської кухні та їх широко вживаються у їжу. Популярними у Індії є висококалорійні дисерти (напр.: гульаб джамун, який складається з фаршу з молочного тіста та цукру, який потім фритюрюється в маслі і залитий сиропом з цукру; кулфі, який містить згущене молоко, цукор та фруктовий сироп). Також популярними є багато страв, які містять рис або картоплю, такі як біріяні, доса, алу гобі та інші. Окрім того, в Індії популярні різні види хліба (наан, чапаті, парота). Ці хліби часто вживаються з соусами, які містять цукор та інші інгредієнти з великим вмістом вуглеводів. В Індії важко знайти страви, які не містять простих вуглеводів, оскільки вони є невід'ємною складовою індійської кухні. Проте, важливо звертати увагу на кількість саме цих вуглеводів, які споживає населення, та регулювати їх кількість у раціоні, щоб зберігати здоров'я та попереджувати розвиток хвороб. Індія теж стикнулася з проблемою ожиріння. За останні роки відмічається зміна стилю життя, збільшення вживання висококалорійної їжі та зменшення рівня фізичної активності [8, 17].

Ожиріння зачепило й Європу [8, 10], розглянемо Польщу, де за останні роки кількість людей з ожирінням значно зросла, причому домінує чоловіче ожиріння. Одним з факторів, які впливають на збільшення кількості випадків ожиріння в Польщі, є зміна харчування. За останні роки в раціон поляків входять все більше продуктів швидкого харчування, які містять багато цукру, солі та насичених жирів, збільшились об'єми (порційність) вживання їжі та калораж [22].

Проблеми з харчовою поведінкою зачіпають і питання недостатнього харчування (анорексії), яка підступно забирає життя в основному молоді. Звісно, основними факторами, які сприяють поширенню анорексії, є широке рекламування ідеалізованого зображення тіла, деякі культурні стереотипи, які пов'язані з красою та ідеалом вигляду, а також певні життєві ситуації, які можуть спричинити стрес (напр.: розлучення, втрата роботи чи коштів, проблеми зі здоров'ям і т.д.). Так, у Польщі анорексія є серйозною проблемою, яка впливає на значну кількість людей. Згідно з даними Польської асоціації з анорексії та булімії, близько 3-4% жінок та 1% чоловіків у Польщі стикаються з анорексією у якійсь формі. Дані щодо популярності анорексії серед польських підлітків дещо розходяться, дослідження ж показують, що це може стосуватися до 1-2% дівчат та 0,1-0,5% хлопців у віці від 13 до 18 років. У країнах Африки порівняно з розвинутими країнами Заходу, проблема анорексії не є така популярна. Проте, це не означає, що проблема взагалі відсутня. Однак, у багатьох регіонах Африки досі існує проблема недоїдання та голоду [10, 15].

Вивчення цієї вибіркової дисципліни студентами-іноземцями дає загальний алгоритм спілкування з особами, що звернулись за медичною допомогою і потребують допомоги в плані харчування. Студенти вивчають, як правильно вислухати, виокремити найголовніше, дозволити пацієнту брати участь у пошуку клінічного рішення, проявляти повагу та чуйність до потреб та проблем пацієнта. Студенти стають компетентними щодо надання консультацій по здоровому харчуванню, принципу підбору продуктів, технологій приготування, розрахунків для раціонального та дієтичного харчування, рекомендацій по дієтичному харчуванню.

Кожне заняття забезпечене методичними рекомендаціями з складними і простими сценаріями і кейсами, матеріалами підготовки до практичного заняття, тестовими завданнями для контролю знань, ситуаційними задачами та методичними рекомендаціями для самостійної роботи студентів. Вибірковий курс насичений додатковими навичками (проводять антропометрію (різного виду складності); заповнюють, аналізують, працюють з різними за типами опитувальниками по харчуванню; заповнюють щоденники харчування; складають раціони харчування для пацієнтів з різними потребами; аналізують білковий і підбирають правильний нутрієнтний раціон для спортсменів, вивчають і аналізують БАДи різних виробників (їх складники, покази і протипокази при використанні) тощо).

Розбір зі студентами, різних кейсів (пацієнтів різних країн та різних проблем з харчуванням) дає можливість проаналізувати й зрозуміти нутритивний склад страв регіону. Так, наприклад, популярний в Африці гороховий суп (має зовсім інший нутритивний склад, ніж в Україні, чи Європі), фуфу (це каша, пюре або рідка пастоподібна страва, яку готують з коренеплодів з товченої касави, ямсу, бананів, бататів, маїсу, рису, досягаючи необхідної рідкої консистенції, з додаванням різноманітних, численних спецій, вживають фуфу, формуючи з неї кульки і ковтаючи цілими), кус-кус (популярна страва в Західній Африці з великою кількістю спецій) джоллоф- рис плов (рис з м'ясом та овочами) та багато інших, різняться по складниках в регіонах самої Африки і бувають зовсім неприйнятними по складниках у Європі.

Кожна тема вибіркового курсу несе велику інформативність, пізнавальність, досвід. Так, після вивчення цієї вибіркової дисципліни, студент, а в подальшому лікар-спеціаліст, зможе відмінно володіти інформацією, не лише з питань дієтології, але й норм харчової поведінки, вміти виявляти прояви девіантної поведінки харчування, вміти працювати при потребі з БАДами і спортивним харчуванням, працювати з пацієнтом з недостатньою вагою тощо.

Висновки

Правильне харчування значною мірою допомагає забезпечити оптимальний стан здоров'я людини. Ця передумова має бути основою в викладанні та навчанні студентів, а в подальшому в пропагуванні серед населення різних країн. Вивчення вибіркової дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини» створює передумови для покращення і поглиблення знань і умінь в щоденній роботі майбутнього лікаря-спеціаліста різних країн. Ми отримали досвід, й розуміємо, що дисципліна є актуальною. Вона дає можливість розширити теоретичні знання та здобути й удосконалити практичні. Робота зі студентами різних країн показала й складність у викладанні, проте показала й доцільність збільшення годин викладання.

Література:

1. Гевка О.І. Особливості навчання студентів-іноземців на кафедрі гістології, цитології та ембріології ІФНМУ.-вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія».-2017.-Випуск 1 (57), том 17.- С.265-267.

2. Зубар Н.М. Основи фізіології та гігієни харчування: Підручник. -- К.: Центр учбової літератури, 2010. -- 336 с.

3. Єрмоленко Н.О., Зарудна О.І., Голик І.В. Ожиріння - проблема сучасності.- Медсестринство. -2016. -№ 1. -С.23 -26.

4. Мельничук І.М., Яцишина О.В. Особливості професійної підготовки іноземних студентів вищих медичних навчальних закладів.-2013.-Науковий вісник Ужгородського національного університету .-Випуск 27.-С.119-121.

5. Мудра, А. Є., & Олещук, О. М. (2015). ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ БІОХІМІЇ СТУДЕНТАМ-ІНОЗЕМЦЯМ. Медична освіта, (3). https://doi.org/ 10.11603/me.v0i3.3610

6. Мухацька Р. Основи здоров'я і раціонального харчування. Київ : Інженерно- виробничий центр «Алкон», 2016.- 253 с.

7. Нечаюк Н.О. Формування змісту навчальних дисциплін спрямованих на забезпечення лікувального та здорового харчування в контексті сучасних наукових досягнень / Педагогічні науки: реалії та перспективи. Випуск 59.-2017. С.99-103.

8. Bluher M. Obesity: global epidemiology and pathogenesis. Nat Rev Endocrinol. 2019; 15(5):288-298. DOI:10.1038/s41574-019-0176-8.

9. Malik VS, Willet WC, Hu FB. Nearly a decade on - trends, risk factors and policy implications in global obesity. Nat Rev Endocrinol. 2020 Nov;16(11):615-616. DOI: 10.1038/ s41574-020-00411.

10. Sacks FM, Bray GA, Carey VJ, et al. Comparison of weight-loss diets with different compositions of fat, protein, and carbohydrates. N Engl J Med. 2009;360(9):859- 873. DOI:10.1056/NEJMoa0804748.

11. https://ca.indeed.com/career-advice/finding-a-job/how-to-become-dietitian-in-canada?

12. https://www.hotcoursesabroad.com/study/training-degrees/us-usa/nutrition-dietetics- courses/loc/211/cgory/nh.2-4/sin/ct/programs.html

13. https://www.eatright.org/about-rdns-and-ndtrs

14. http s://e durank .org/chemistry/nutrition/il/

15. https://www.economist.com/middle-east-and-africa/2021/01/28/why-obesity-is- spreading-across-africa?

16. https://www.inspiraadvantage.com/

17. https://l everageedu.com/blog/di eti ci an-course/

18. https://practitioners.health.gov.il/Practitioners

19. https://www.mastersportal.com/study-options/269779075/nutrition-dietetics-united- states.html

20. https://www.nbn.org.il/life-in-israel/employment/professions-index/allied-health- professions/nutritionists/

21. https://www.mastersportal.com/search/master/nutrition-dietetics/africa

22. https://vizja.pl/ua/specjalizacja/dietetyka/

23. https://www.worldfoodwine.com/food-in-africa

References:

1. Gevka, O.I. (2017). Osoblivosti navchannja studentiv-inozemdv na kafedri gistologi'i, citologi'i ta embriologi'i IFNMU.-visnik [Peculiarities of training of foreign students at the Department of Histology, Cytology and Embryology of the IFNSU] VDNZU «Ukrams'ka medichna stomatologichna akademija» - Bulletin of the VDZU "Ukrainian Medical Stomatological Academy", 1 (57), 17, 265-267 [in Ukrainian].

2. Zubar, N.M. (2010). Osnovi frnologu ta g^wni harchuvannja [Basics of physiology and food hygiene]. K.: Centr uchbovo'i literaturi [in Ukrainian].

3. Єrmolenko, N.O., Zarudna, O.L, Golik, LV. (2016). Ozhirinnja - problema suchasnosti [Obesity is a modern problem]. Medsestrinstvo - Nursing, 1, 23-26 [in Ukrainian].

4. Mel'nichuk, LM., Jacishina, O.V. (2013). Osoblivosti profesijno'i pidgotovki inozemnih studentiv vishhih medichnih navchal'nih zakladiv [Peculiarities of professional training of foreign students of higher medical educational institutions]. Naukovij vlsnik Uzhgorods'kogo nadonal'nogo umversitetu - Scientific Bulletin of Uzhgorod National University, 27, 119-121 [in Ukrainian].

5. Mudra, A. Є., & Oleshhuk, O. M. (2015). OSOBLIVOST! VIKLADANNJa MEDICh^ ВЮШМІЇ S TUDENT AM-IN OZEMCJ aM [FEATURES OF TEACHING MEDICAL BIOCHEMISTRY TO FOREIGN STUDENTS]. Medichna osvda - Medical education, (3). https://doi.org/10.11603/me.v0i3.3610 [in Ukrainian].

6. Muhac'ka, R. (2016). Osnovi zdorovja і radonal'nogo harchuvannja [Fundamentals of health and rational nutrition]. Kii'v : Inzhenerno-virobnichij centr «Alkon» [in Ukrainian].

7. Nechajuk, N.O. (2017). Formuvannja zmistu navchal'nih disciplin sprjamovanih na zabezpechennja likuval'nogo ta zdorovogo harchuvannja v konteksti suchasnih naukovih dosjagnen' [Formation of the content of educational disciplines aimed at providing medical and healthy nutrition in the context of modern scientific achievements]. Pedagogwhm nauki: realu ta perspektivi - Pedagogical sciences: realities and prospects, 59, 99-103 [in Ukrainian].

8. Bluher, M. (2019). Obesity: global epidemiology and pathogenesis. Nat Rev Endocrinol, 15(5), 288-298. DOI:10.1038/s41574-019-0176-8 [in English].

9. Malik, V.S., Willet, W.C., Hu, F.B. (2020). Nearly a decade on - trends, risk factors and policy implications in global obesity. Nat Rev Endocrinol, 16(11), 615-616. DOI: 10.1038/s41574- 020-00411 [in English].

10. Sacks, F.M., Bray G.A., Carey V.J., et al. (2009). Comparison of weight-loss diets with different compositions of fat, protein, and carbohydrates. N Engl J Med. , 360(9), 859- 873. DOI:10.1056/NEJMoa0804748 [in English].

11. ca.indeed.com Retrieved from https://ca.indeed.com/career-advice/finding-a-job/ how-to-become-dietitian-in-canada? [in English].

12. www.hotcoursesabroad.com Retrieved from https://www.hotcoursesabroad.com/ study/ training-degrees/us-usa/nutrition-dietetics-courses/loc/211/cgory/nh.2-4/sin/ct/programs.html [in English].

13. www.eatright.orgRetrieved from https://www.eatright.org/about-rdns-and-ndtrs [in English].

14. edurank.org Retrieved from https://edurank.org/chemistry/nutrition/il/ [in English].

15. www.economist.com Retrieved from https://www.economist.com/middle-east-and- africa/2021/01/28/why-obesity-is-spreading-across-africa? [in English].

16. www.inspiraadvantage.com Retrieved from https://www.inspiraadvantage.com/ [in English].

17. leverageedu.com Retrieved from https://leverageedu.com/blog/dietician-course/ [in English].

18. practitioners.health.gov.il Retrieved from https://practitioners.health.gov.il/Practitioners [in English].

19. www.mastersportal.com Retrieved from https://www.mastersportal.com/study-options/ 269779075/nutrition-dietetics-united-states.html [in English].

20. www.nbn.org.il Retrieved from https://www.nbn.org.il/life-in-israel/employment/ professions-index/allied-health-professions/nutritionists/ [in English].

21. www.mastersportal.com Retrieved from https://www.mastersportal.com/search/master/ nutrition-dietetics/africa [in English].

22. vizja.pl Retrieved from https://vizja.pl/ua/specjalizacja/dietetyka/ [in English].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.