Методи, форми і технології формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти: стан проблеми та сучасні тренди

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»

Методи, форми і технології формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти: стан проблеми та сучасні тренди

Титаренко А.А., аспірант

Анотація

У дослідженні розглянуто проблеми формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти у магістерській підготовці. За результатами оглядового вивчення системи фахової підготовки студентів педагогічних спеціальностей виокремлено певні проблеми і суперечності, з - поміж яких провідними є орієнтація студентів переважно на зовнішні характеристики іміджу, відсутність системи педагогічної роботи, мала питома вага авторських розробок, спрямованих безпосередньо на формування професійного іміджу менеджера освіти.

З'ясовано, що зняття причин виявлених труднощів передбачає запровадження нових міждисциплінарних підходів іміджотворчої та іміджоперетворювальної діяльності студентів, зокрема гейміфікації, стратегічних та оргдіяльнісних ігор, бізнес-симуляторів, кейсів реальних освітніх установ, проектів, соціальних медіа та персонального брендингу, коучингу та PR-learning, контент-маркетингу. Установлено, що в межах цих інноваційних та дієвих традиційних підходів доцільно послуговуватися рядом стратегій (позиціонування, деталізація, метафоризація, вербалізація, візуалізація, впровадження моделей сприйняття, а також маніпулювання, міфологізація, емоціоналізація й дистанціювання) формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти.

Виявлено доцільність імплементації в систему фахової підготовки технологій самопрезентації власної «Я-концепції», фейсбілдінгу, кінестики, риторики, комунікативного тренінгу й коучингу. Акцентовано на необхідності оволодіння студентами загальними стратегіями формування професійного іміджу (універсального іміджу, цільового іміджу, креативного вибуху) у межах аудиторної й позааудиторної діяльності, навчальних і виробничих практик, авторських спецкурсів.

Зроблено висновок про те, що використання методів, форм і технологій має забезпечувати баланс між власною унікальністю освітнього менеджера та очікуваннями аудиторії, що є запорукою формування чіткої «Я-концепції», яка складає ядро професійного іміджу фахівця.

Ключові слова: майбутні керівники закладів освіти, фахова підготовка керівників закладів освіти, професійний імідж, технологічний інструментарій формування професійного іміджу.

Abstract

Methods, forms and technologies of the professional image formation in future heads of educational institutions: status of the problem and current trends

Tytarenko A.A., PhD student, Alfred Nobel University

The study examines the problems of professional image formation in future heads of educational institutions during their master's training process. According to the review investigation results for the system of professional training in the pedagogical area of expertise, certain issues and contradictions have been singled out, among them the leading ones are the orientation of students mainly on the image external characteristics, the absence of a system of pedagogical work in that direction, a small specific weight of author's means aimed directly at the professional image formation in future education managers.

It has been found that removing the causes of the identified difficulties involves the introduction of new interdisciplinary approaches to image-creating and image-transforming activities of students, in particular gamification, strategic and organizational games, business simulators, cases of real educational institutions, projects, social media and personal branding, coaching and PR-learning, Content marketing. It has been established that within the framework of these innovative and effective traditional approaches, it is advisable to use a number of strategies (positioning, detailing, metaphorization, verbalization, visualization, implementation of perception models, as well as manipulation, mythologizing, emotionalization, and distancing ones) to shape the professional image of future heads of educational institutions.

The expediency of implementing self-presentation technologies of one's own "Self-concept", face building, kinestics, rhetoric, communicative training and coaching into the professional training system has been revealed. It has been emphasised the need for students to master general strategies to form a professional image (universal image, target image, creative explosion strategy) in terms of classroom and extra-auditory activities, educational and production practices, and studying of author's special courses. It has been concluded that the employment of methods, forms and technologies should ensure a balance between the educational manager's own uniqueness and the expectations of the audience, which is crucial to forming a clear "Self-concept" in constructing the core of the specialist's professional image.

Keywords: future heads of educational institutions, professional training of educational managers, professional image, technological toolkit of professional image formation.

Постановка проблеми

Обґрунтування та імплементація у фахову підготовку майбутніх керівників закладів освіти ефективних методів, форм і технологій, що сприяють формуванню їх професійного іміджу, сьогодні розглядається як один із важливих чинників розвитку конкурентоспроможного й успішного фахівця. Сформований ще під час навчання в магістратурі професійний імідж у реальній практиці управління допомагає освітньому менеджеру продуктивно адаптуватися до викликів сучасного освітнього середовища, розвивати лідерські якості та вміння, зміцнювати авторитет та довіру, успішно взаємодіяти з різними групами стейкхолдерів, ініціювати та впроваджувати освітні інновації, виховувати організаційну культуру та репутацію освітньої установи . Отже, створена система педагогічної роботи з формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти, що охоплює сучасні методи, форми, стратегії й технології, є запорукою неперервного кар'єрного й особистісного зростання компетентного професіонала.

Аналіз останніх досліджень. У вивченні іміджу, зокрема професійного, за профілем наукового підходу можна виокремити соціологічні, психологічні, соціально-психологічні, політологічні, маркетингові, педагогічні та інші концепції. Залежно від головних джерел їх можна розділити за напрямами, у яких провідна роль приділяється або внутрішнім або зовнішнім факторам формування іміджу фахівця. Науковці (В. Бондаренко, Н. Гайдук, Л. Ковальчук, А. Калюжний, І. Ніколаєску та ін.) вбачають два вектори у формуванні професійного іміджу. Перший націлений на вдосконалення «Я-концепції» майбутнього професіонала, а другий - на створення образу зовнішніх характеристик, складниками якого є культура вербального й невербального спілкування. Цей процес, на думку авторів, підпорядковується певним принципам, має особливий зміст та вимагає створення відповідної методики [4, с. 185].

О. Мармаза, В. Болотова, Н. Ляшенко, К. Агаларова [3] діяльність з управління процесом побудови професійного іміджу представляють через цикл послідовних кроків. Це, передусім, аналіз власного іміджу та визначення проблемного поля, що потребує доопрацювання, виходячи з цього визначення мети та завдань і прийняття іміджевого рішення; далі відбувається моделювання іміджу та робота над певними його аспектами та по завершенню - контроль і корекція оновленого образу [6, с. 88].

У своїх наукових розвідках дослідники визначають зміст та елементи імеджотворчої діяльності (Т. Довга [5]), надають перелік інноваційних методів і прийомів, стратегій і технологічного інструментарію у формування професійного іміджу майбутніх фахівців (І. Аголець [1], Н. Барна [2], О. Шолох [8] та ін.).

Отримані значущі напрацювання науковців та практиків у іміджотворчій діяльності потребують осмислення з точки зору сучасних соціокультурних тенденцій та специфіки підготовки менеджерів освіти.

Мета статті: з'ясувати стан проблеми формування професійного іміджу в студентів магістратури, розкрити сучасні тенденції, ефективні стратегії, методи й підходи, що сприяють оптимізації цього процесу для майбутніх керівників закладів освіти.

Виклад основного матеріалу

Для того, щоб виявити існуючі тенденції у формуванні професійного іміджу в майбутніх керівників закладів освіти, нами були опитано 120 студентів спеціальностей 011 Освітні, педагогічні науки, 073 Менеджмент (Управління закладом освіти) та 35 викладачів ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», Криворізького державного педагогічного університету, ДЗО «Університет менеджменту освіти».

На питання «Чи приділяєте Ви увагу формуванню власного професійного іміджа» ствердно відповіли 52,5% студентів та 71,4% викладачів, решта зазначила, що не замислювалася над доцільністю цієї діяльності. 43,3% студентів вказали, що не вбачають у змісті освітніх компонентів спеціальних засобів формування в них професійного іміджа, тоді як 80% викладачів зазначили, що проводять спеціальну роботу стосовно цього.

На питання про те, яким є зміст професійного іміджу майбутнього керівника закладу освіти, більшість опитаних студентів (67,5%) вважають, що визначальним чинником є зовнішній вигляд, зокрема одяг і макіяж (89,1%). Орієнтуючись на естетичні аспекти, приблизно третина студентів (29,2%) розглядають імідж як здатність красиво презентувати себе та створити гарне перше враження. І лише невелика частка респондентів (18,3%) розуміють імідж як баланс зовнішньої привабливості та внутрішніх якостей суб'єкта.

До складників професійного іміджа керівника закладу освіти студенти включили вишуканий смак (58,3%), розвинені комунікативні здібності (50,0%), впевненість у різних ситуаціях (29,2%), професіоналізм (25,0%), здатність до емпатії та самоаналізу (16,7%), уміння вести діалог та розуміти співрозмовника (10,8%). Ключовими якостями менеджера освітньої установи з розвиненим професійним іміджом студенти вважають комунікативні (50,0%), організаційні (58,3%), креативні (35,0%), представницькі (40,0%) та рефлексивні (18,3%). Як пересвідчуємось, студенти приділяють увагу переважно зовнішнім виявам професійного іміджу, не пов'язуючи його з високим професіоналізмом і управлінською культурою керівника, його авторитетом та репутацією.

58,3% студентів вказали на необхідність спеціально організованого навчання з формування в них професійного іміджу, тоді як 21,7% переконані, що ця особистісна якість є природним результатом їх фахової підготовки в магістратурі. Було також з'ясовано думку магістрантів щодо освітніх компонентів, які сприяють формуванню професійного іміджу майбутнього освітнього менеджера. Серед них більшість студентів (89,1%) виокремили такі дисципліни, як «Теорія та техніка управління закладом освіти», «Організація праці персоналу та керівника освітньої установи», «Професійна та корпоративна етика», «Зв'язки з громадськістю та імідж освітньої організації», «Самоменеджмент (тайм- і стресс-менеджмент», «Педагогіка і психології вищої школи», «Основи лідерства та командної роботи» та ін.; 58,3% зазначили необхідність уведення спеціальної дисципліни, безпосередньо спрямованої на формування іміджа менеджера освіта, як-от «Іміджові студії», «Основи професійного іміджа», «Імеджотворча діяльність» тощо. Було також зафіксовано відсутність суджень щодо впливу виробничої та навчальної практики на формування професійного іміджу майбутнього фахівця. Відповіді вказують на те, що студенти розуміють важливість окремих дисциплін у формуванні в них основ професійного іміджу, але водночас відчувають потребу в додаткових заходах як під час аудиторної, так і позааудиторної роботи.

Проаналізувавши відповіді викладачів щодо форм, методів і технологій, які застосовуються ними в процесі формування професійної іміджу в студентів магістратури, було отримано такі результати (див. рис. 1).

Рис. 1. Інструменти формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти, що застосовуються у магістерській підготовці (за результатами опитування)

фаховий професійний імідж керівник заклад освіта

Як бачимо з рис. 1, формування професійного іміджа переважно відбувається в межах загальних підходів до професійного становлення майбутнього фахівця, досить малою є питома вага авторських розробок, спрямованих безпосередньо на формування цього складного особистісного утворення в студентів у магістерській підготовці.

Усі дослідники сходяться в думці про те, що в основі процесу формування професійного іміджа майбутнього фахівця має перебувати іміджотворча діяльність. Т. Довга, залежно від цільової аудиторії та контексту, діяльність з формування іміджу розподіляє на два головні напрями: внутрішній, який орієнтований на саморозвиток фахівця (іміджотворчий), та зовнішній, що спрямований на взаємодію з середовищем (іміджоперетворювальний) [5].

Іміджотворча діяльність сприяє розвитку ключових іміджевих характеристик майбутнього керівника закладу освіти та утвердження його позиції у педагогічному процесі та освітньому менеджменті. Зі свого боку, іміджоперетворювальна діяльність спрямована на формування позитивного впливу на учасників освітнього процесу і освітнє середовище та охоплює розробку й упровадження педагогічних стратегій, що сприяють позитивній взаємодії та сприйняттю.

Ураховуючи висновки дослідників (В. Бондаренко [4], Т. Довга [5], Л. Сущенко [7], О. Шолох [8] та ін.) вважаємо, що формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти у магістерській підготовці передбачає створення системи педагогічної роботи, що охоплює такі напрями:

- розвиток лідерських навичок студентів через організацію та участь у лідерських тренінгах і семінарах, практикування лідерської поведінки в студентських організаціях або волонтерських проектах;

- побудова мережевих зв'язків шляхом участі у професійних конференціях, воркшопах, освітніх подіях тощо, нетворкінгу з професіоналами галузі освіти;

- підтримка високого рівня академічних показників, залучення студентів до наукових досліджень, наукових заходів та публікацій в галузі освітнього менеджменту;

- особистий брендинг та самопрезентація шляхом формування та підтримки потужного професійного іміджу через ефективну самопрезентацію та використання соціальних медіа;

- цілеспрямоване формування м 'яких навичок (soft skills) засобами тренінгової роботи та коучингу з розвитку комунікаційних навичок, здатності до управління конфліктами, вирішення проблем, формування емоційного інтелекту, лідерських якостей;

- поширення практичного досвіду, застосування теоретичних знань у реальних робочих умовах через стажування та практичні проєкти ;

- неперервне навчання та саморозвиток, що передбачає постійне оновлення знань та навичок, відповідно до сучасних вимог освітньої сфери, імплементацію неформальної та інформальної освіти задля засвоєння нових педагогічних та управлінських технік;

- утвердження етичності та професіоналізму, виховання високих моральних стандартів, відповідальності, чесності та професійної етики як основи освітнього менеджменту [1; 3].

Сучасна практика формування професійного іміджу послуговується рядом нестандартних методів і підходів, з-поміж них:

- гейміфікація - використання елементів гри в освітньому процесі, рейтингування та змагання, що може значно підвищити мотивацію та залученість студентів, допомагає краще зрозуміти реалії роботи керівника, механізми впливу сформованого професійного іміджа на цільову аудиторію [4];

- стратегічні та оргдіяльнісні ігри, бізнес-симулятори, які моделюють реальні бізнес-процеси та управлінські виклики, дозволяють відпрацьовувати навички стратегічного планування та прийняття рішень;

- робота з кейсами реальних освітніх установ дозволяє вивчати та аналізувати реальні ситуації, що виникають в практиці діяльності керівника закладу освіти, та вплив його професійного іміджа на прийняття рішень і розвиток закладу [5];

- міждисциплінарні проекти, наприклад з психології, менеджменту, інформаційних технологій тощо, допомагають розвивати гнучкість мислення майбутнього керівника та здатність адаптуватися до різних умов;

- соціальні медіа та персональний брендинг, що охоплює навчання студентів ефективному використанню соціальних мереж для створення та підтримки професійного іміджу, зокрема розробки стратегій комунікації, контент-маркетингу та персонального цифрового брендингу;

- коучинг та PR-learning - організація групових сесій, де студенти можуть обмінюватися досвідом та навчати одне одного, а також сесій з професійними коучами, які допомагають створити та візуалізувати професійний імідж. Як показує досвід, доцільними можуть бути такі вправи, як «Візуалізація успіху», «Самоаналіз та саморефлексія», «Встановлення цілей», «Робота з відгуками», «Планування гардеробу», «Підсилення вигляду, прямоти та відданості», вправи на розвиток мови тіла та невербальної комунікації та інші [1];

- контент-маркетинг - створення та розповсюдженні цінного, релевантного та послідовного контенту (блоги, дописи, портфоліо, різновиди самопрезентацій, інфографіка, електронні книги, новини, кейс-стаді, вебінари), його SE-оптимізації (з англ. Search Engine Optimization - пошукова оптимізація) з метою залучення та утримання чітко визначеної аудиторії та, урешті-решт, спонукання її до позитивного сприйняття професійного іміджу.

Як методологічну основу можна використовувати базові моделі формування професійного іміджу, розроблені О. Мармазою, що охоплюють презентацію власної «Я-концепції», створення зовнішності (фейсбілдінг), враховуючи всі супутні фактори, кінестику, яка включає в себе невербальне спілкування через мову тіла, дизайн одягу, зокрема вибір та носіння одягу та аксесуарів, майстерність риторики, створення унікального «біоенергетичного поля», а також майстерність комунікації [6, с. 91].

Дослідники (А. Калюжний, О. Мармаза, Ю. Палєха, Г. Почепцов та ін.) зафіксувати різні стратегії формування професійного іміджу, що можуть бути імплементовані у фахову підготовку. З-поміж них позиціонування, деталізація, метафоризація, вербалізація, візуалізація, впровадження моделей сприйняття, а також маніпулювання, міфологізація, емоціоналізація й дистанціювання [6, с. 90-91]. Їх можна з певною долею умовності розподілити на продуктивні та непродуктивні згідно з розумінням відмінностей між стратегіями, які сприяють створенню позитивного іміджу, та тими, що можуть мати негативний вплив як на оточуючих, так і на самого власника професійного іміджу (див. табл. 1).

Таблиця 1