Інформаційно-технологічний складник змісту професійної підготовки майбутніх філологів у закладах вищої освіти

Окреслення поняття "зміст професійної підготовки". З’ясування місця і ролі інформаційно-технологічного складника в змісті компетентностей майбутнього філолога, визначених державним стандартом. Методики й технології професійної підготовки філолога.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.03.2024
Размер файла 53,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інформаційно-технологічний складник змісту професійної підготовки майбутніх філологів у закладах вищої освіти

Боса Віта Петрівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри романської філології

та порівняльно-типологічного мовознавства

Анотація

професійний філолог компетентність

У статті здійснено аналіз змісту професійної підготовки майбутніх філологів (на підставі вивчення освітніх програм за спеціальністю 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта» в різних університетах України) з огляду на інформаційно-технологічний складник їх змісту. Окреслено поняття «зміст професійної підготовки»; з'ясовано місце і роль інформаційно-технологічного складника в змісті провідних компетентностей майбутнього філолога, визначених державним стандартом його підготовки. Аналіз освітніх програм здійснено в університетах, обраних рандомно (на підставі аналізу контенту офіційних сайтів закладів вищої освіти). Провідними показниками наявності інформаційно-технологічного складника в змісті професійної підготовки філологів визначено: включення інформаційно-комунікаційних технологій до предметної області освітніх програм в позиції «методи, методики та технології»; наявність інформаційно-технологічного складника у переліку загальних та спеціальних компетентностей у змісті освітньої програми; наявність у змісті силабусів фахових дисциплін матеріалів про використання сучасних ІКТ в навчальному процесі.

Сформульовано висновок про те, що зміст освітніх програм закладів вищої освіти далеко не завжди орієнтується на визначення місця і ролі інформаційних технологій у процесі підготовки фахівців-філологів. Зазначено, що розробники освітніх програм обмежуються переважно зазначенням словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології», коли йдеться про методи, методики й технології професійної підготовки філолога. З пілотного аналізу змісту силабусів окремих освітніх компонент констатовано, що розробники силабусів не актуалізують види, типи, можливості інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні фахових дисциплін з використанням сучасних інформаційних технологій. Відзначено натомість, що переважна більшість університетів прагнуть сформувати системне й нормативно окреслене ресурсне середовище для реалізації власних моделей і алгоритмів використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в професійній підготовці фахівців.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані при розробці й модернізації освітніх програм та силабусів навчальних дисциплін спеціальності 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта».

Ключові слова: інформаційні технології, зміст освіти, професійна підготовка філологів, освітня програма, силабус, професійні компетентності.

Bosa Vita Pertivna Сandidate of pedagogical sciences, Docent of Chair of Romance Philology and Comparative-typological Linguistics Grinchenko Borys Kyiv University

Information and technological component of the content of professional training of future philologists in higher education institutions

Abstract

The article analyzes the content of professional training of future philologists (based on the study of educational programs in the specialty 035 «Philology» and 014 «Secondary Education» in various universities of Ukraine), taking into account the information and technological component of their content. The concept of "content of professional training" is outlined; з'ясовано place and role of the information and technological component in the content of the leading competencies of the future philologist, determined by the state standard of his training. The analysis of educational programs was carried out at universities chosen randomly (based on the analysis of the content of official sites of higher education institutions). The leading indicators of the presence of information and technological component in the content of professional training of philologists are defined: the inclusion of information and communication technologies in the subject area of educational programs in the positions of «methods, techniques and technologies»; availability of information and technological component in the list of general and special competencies in the content of the educational program; the presence in the content of syllabuses of professional disciplines of materials on the use of modern ICT in the educational process.

The conclusion is formulated that the content of educational programs of higher education institutions is not always focused on determining the place and role of information technologies in the process of training specialists-philologists. It is noted that the developers of educational programs are limited mainly to indicating the phrase "information and communication technologies" when it comes to methods, techniques and technologies of professional training of a philologist. From the pilot analysis of the content of syllabuses of individual educational components, it is stated that the developers of syllabuses do not update the types, types, possibilities of information and communication technologies when teaching professional disciplines using modern information technologies.

It is noted instead that the vast majority of universities seek to form a systematic and normative resource environment for the implementation of their own models and algorithms for the use of modern information and communication technologies in the professional training of specialists.

The results of the study can be used in the development and modernization of educational programs and syllabuses of educational disciplines of specialty 035 «Philology» and 014 «Secondary Education».

Keywords: information technologies, content of education, professional training of philologists, educational program, syllabus, professional competencies.

Постановка проблеми

Проблема змісту професійної підготовки філологів та формування їхньої професійної компетентності знаходиться в полі зору науково-педагогічної спільноти постійно. Основні характеристики змісту названої підготовки, як правило, детермінуються кількома основними чинниками, а саме: 1) суспільним замовленням на рівень професійної компетентності філологів як у системі освіти (підготовка для закладів загальної середньої освіти, професійно-технічної освіти, закладів вищої освіти), так і поза цією системою (забезпечення фахівцями-філологами різних сфер ринку праці); 2) соціокультурною ситуацією на локальному та глобальному (загальнодержавному) рівні, що визначає особливості регіональної мовної ситуації, соціокультурними потребами різних соціальних груп та ін.; 3) європейськими інтеграційними процесами, що спонукають до змін в змісті професійної підготовки філологів з огляду на потреби мовного обміну, іншомовної компетентності та ін.; 4) характеристиками професійних компетенцій та компетентностей майбутніх філологів відповідно до структури компетенцій, затверджених Радою Європи; 5) запитами ринку праці, який потребує фахівця, здатного динамічно розвиватися й гнучко перебудовувати свої знання, вміння, навички та soft skills відповідно до цих запитів.

Результатом впровадження інформаційно-технологічного складника до змісту освітніх програм підготовки філологів має стати сформована за допомогою сучасних ІКТ професійна компетентність. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми дослідження та обґрунтування основних концептів ми визначаємо професійну компетентність майбутнього філолога як складну динамічну багатокомпонентну систему, яка вміщує знання, вміння, навички названого фахівця, а також його особистісно-професійні якості та soft skills, розвиток яких відбувається за допомогою сучасних інформаційних технологій в інформаційному середовищі закладу вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Змісту професійної підготовки філологів в Україні присвячено наукові дослідження Л. Бабенко (2009) [1], котра розглядає підготовку вчителя-філолога в контексті оновлення її змісту; О. Бодика (2020), в монографії якого розглянуто власне фахову філологічну складову змісту професійної підготовки вчителя-філолога [2];

О. Вовк (2013), у дослідженні якої представлено когнітивну й комунікативну складові професійної компетентності філолога та їх зв'язок зі змістом підготовки [3]; М. Іконнікової (2017), яка розглядає науковий дискурс професійної підготовки філолога в сучасній системі освіти України [4]; О. Семеног (2005), яка здійснила комплексний ґрунтовний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів української мови та змісту їх підготовки у ЗВО [5] та ін.

Зміст професійної підготовки фахівців став предметом дослідження Т. Зорочкіної, Л. Вовкочин, Л. Баліки, 2018 [6], С. Клепко (1994) [7] Л. Савченко, 2018 [8] та ін.

Водночас маємо констатувати, що науковий аналіз інформаційно-технологічного контексту змісту професійної підготовки філологів здійснено в педагогічній науці фрагментарно. Тому метою статті є аналіз освітніх програм українських університетів з огляду на інформаційно-технологічний складник їх змісту.

Виклад основного матеріалу

З метою розкриття особливостей змісту професійної підготовки майбутніх філологів в Україні варто визначити, передовсім, базове поняття цієї проблеми - «зміст професійної підготовки». Згідно з дослідженнями Т. Зорочкіної, Л. Вовкочин, Л.Баліки, 2018 [6], зміст професійної підготовки - це складне динамічне інтегроване утворення, до якого традиційно включають систему професійних знань, розвиток умінь і навичок професійної діяльності, науково-дослідницькі компетенції у професійній сфері, а також сукупність ціннісних орієнтацій та професійної спрямованості.

Науковці відносять поняття змісту освіти до фундаментальних об'єктів для дослідження, і цьому можна знайти кілька основних пояснень, як-от: визначальний рівень впливу змісту професійної підготовки на формування професійних компетенцій; гнучкість і динамічність трансформування змісту професійної підготовки відповідно до соціального замовлення на рівень кваліфікації працівника певного напряму підготовки; присутність змісту професійної підготовки у всіх базових документах про освіту - від Закону України «Про освіту» (2018), Закону України «Про вищу освіту» (2014) до освітніх стандартів та окремих освітніх програм підготовки фахівців. Щодо змісту професійної підготовки філологів, то її найбільш доцільно відстежувати в наявних на сьогодні освітніх програмах підготовки філологів в різних ЗВО країни, зважаючи, звісно, на спеціальності та спеціалізації.

В системі вищої освіти України підготовка філологів відбувається за державним стандартом цієї спеціальності (наказ МОН України, 20.06.2019 р.). метою професійної підготовки філолога в зазначеному стандарті проголошено їх здатність «розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі філології, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, а саме в діяльності, пов'язаній з аналізом, творенням (зокрема перекладом) і оцінювання письмових та усних текстів різних жанрів і стилів, організацією успішної комунікації різними мовами» [9]. Вважаємо важливим той факт, що до основних методів, методик і технологій, якими має оволодіти майбутній філолог, державний стандарт відносить інформаційно-комунікаційні технології. Таким чином, необхідність їх внесення до змісту професійної підготовки філолога є необхідною, а специфіку визначає конкретна спеціальність і спеціалізація професійної підготовки. До переліку професійних компетентностей філолога державний стандарт відносить інтегральні, загальні та спеціальні компетентності. Ми вважаємо, що в кожній з трьох груп компетентностей міститься потужний інформаційно-технологічний складник, що ми відобразили в таблиці 1.

Таблиця 1. Інформаційно-технологічний складник в змісті провідних компетентностей майбутнього філолога, визначений державним стандартом його підготовки

Група компетентностей

Провідні знання, вміння, навички та soft skills, що входять до групи компетентностей

Інформаційно-комунікаційний складник в структурі компетентностей

Інтегральні компетентності

До цієї групи компетентностей відноситься здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі лінгвістики, літературознавства, перекладу тощо, які характеризуються складністю та невизначеністю умов

Вирішення такого типу і рівня завдань потребує залучення широкого спектру інформаційно-комунікаційних технологій, що уможливлюють як пізнавальний (гносеологічний), так і інструментальний (практичний) контекст професійної діяльності

Загальні компетентності

До цієї групи компетентностей відносяться: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами; здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; здатність проведення наукових досліджень в галузі; вміння застосувати знання в практичних ситуаціях професійної діяльності; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; тощо

Здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології належить саме до групи загальних компетентностей. Аналіз і пошук інформації, вміння комунікувати рідною та іноземними мовами, провадити науково-дослідницьку діяльність - всі ці складники загальної компетентності потребують сучасних ІКТ.

Спеціальні компетентності

До спеціальних компетентностей належать здатності: використовувати в практиці професійної діяльності отримані знання; гнучко й ефективно використовувати мови в різних стилях та регістрах спілкування з метою розв'язання комунікаційних завдань; здійснювати лінгвістичний, літературознавчий, спеціальний філологічний аналіз текстів; надавати консультації щодо норм культури мовлення; організувати ділову комунікацію; тощо

Спеціальні компетентності філолога тісно пов'язані з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями на інструментальному (практично-прикладному) рівні, та на рівні фундаментальних знань, викладених у формі віртуальної інформації в засобах іКт. До таких засобів відносимо, передовсім, словниково-довідникову літературу; віртуальні застосунки, що спрощують пошук і обробку мовного контенту; спеціальні програми (перекладачі і т.п.), які оптимізують професійну діяльність філолога

Джерело: розроблено автором

Підготовка філологів в Україні здійснюється за двома напрямами:

014 Середня освіта. Мова і література (українська мова і література; англійська; польська; французька; іспанська; італійська; тощо), або ж у поєднанні мови й літератур із зарубіжною літературою. У межах цієї спеціальності відбувається професійна підготовка вчителів-філологів для закладів освіти різного рівня, наприклад: «вчитель англійської мови та зарубіжної літератури», «вчитель німецької мови та зарубіжної літератури», тощо.

035 Філологія з відповідними спеціальностями: «Українська мова та література», «Слов'янські мови та літератури (переклад включно)», «Прикладна лінгвістика (англійська мова)», «Прикладна лінгвістика (англійська мова та діджиталізована комунікація)» та ін.

Аналіз освітніх програм з напряму підготовки 014 та 035 ми проводили у 11 класичних та педагогічних університетах України, обраних рандомним способом. Зазначимо, що в межах представлених на сторінці університету освітніх програм нами було обрано 3-4 освітні програми бакалаврського та магістерського рівнів. Таким чином, ми застосували випадкову стратифіковану вибірку для аналізу контенту освітніх програм за спеціальністю «Філологія». Провідними показниками наявності інформаційно-технологічного складника в змісті професійної підготовки філологів ми визначили такі:

Включення інформаційно-комунікаційних технологій до предметної області освітньої програми спеціальності 035 Філологія в позиції «Методи, методики та технології».

Включення інформаційно-комунікаційних технологій до предметної області освітньої програми спеціальності 035 Філологія в позиції «Інструменти та обладнання».

Наявність інформаційно-технологічного складника у переліку загальних та спеціальних компетентностей у змісті освітньої програми.

Присутність у змісті силабусів фахових дисциплін чіткої вказівки на використання сучасних ІКТ в навчальному процесі.

Вивчення змісту професійної підготовки майбутніх філологів у контексті використання інформаційно-комунікаційних технологій здійснювалося нами за допомогою методу аналізу контенту веб-ресурсів відповідних університетів. Як засвідчив аналіз освітніх програм з підготовки філолога (за напрямами підготовки 014 Середня освіта та 035 Філологія), їх зміст далеко не завжди орієнтується на чітке окреслення місця і ролі інформаційних технологій у процесі підготовки фахівців-філологів. Найчастіше розробники освітніх програм обмежуються простим зазначенням словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології», коли йдеться про методи, методики й технології професійної підготовки філолога. Виняток становлять хіба що освітні програми:

Львівського національного університету імені Івана Франка, де названі технології конкретизовано як «сучасні методи лінгвістичного та літературного аналізів, обробки й аналізу інформації, викладання іноземних мов»;

Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди («методики навчання, моніторингу та інтерпретації дослідницьких результатів, інформаційної й комунікаційної технології, методи емпіричних досліджень і моделювання процесів мови та літератури»);

Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка - «поєднання освітніх, інформаційно-комунікаційних технологій та психолого-педагогічних, лінгвістичних, літературознавчих методів».

Щодо внесення відомостей про сучасні інформаційно-комунікаційні технології в позиції «Інструменти та обладнання», то варто відзначити, що у значній частині освітніх програм ця позиція взагалі ніяк не відносить до інструментів чи обладнання таке, що має відношення до сучасних ІКТ. Виняток становить хіба що:

Львівський національний університет імені Івана Франка, де зазначено серед інструментів та обладнання для реалізації освітньої програми «сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні технології (комунікаційні, пошукові, аналітичні)»;

Харківський національний університет імені Г.С. Сковороди («мультимедійне обладнання, сучасне програмне забезпечення і комп'ютерні засоби»);

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка - «сучасне інформаційно-комунікаційне обладнання для освітнього процесу та навчально-методичний інструментарій; спеціалізоване обладнання лінгафонного кабінету та комп'ютерного класу (сучасна комп'ютерна техніка); мультимедійне обладнання та програмне забезпечення (програмний комплекс Niebelung), сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні ресурси (доступ до Інтернету, бібліотечні ресурси та технології, зокрема цифрові)».

Трохи більше інформації про інформаційно-комунікаційні технології в змісті освітніх програм можна почерпнути з переліку загальних та спеціальних компетентностей, де, згідно з державним стандартом підготовки фахівців за спеціальностями 014 Середня освіта та 035 Філологія передбачено одну із загальних компетентностей (переважно ЗК 4, ЗК 8 чи ЗК 12), яка формулюється розробниками як «навички використання інформаційних і комунікаційних технологій» або ж «здатність до використання інформаційно-комунікаційних технологій». Щодо спеціальних або ж фахових компетентностей, то їх інформаційно-технологічний контент виражається як «Вміння застосовувати технології та інструментарій для верстки і розробки логіки роботи веб-продукту» (Житомирський державний університет імені

Івана Франка), «здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; використання інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема для вирішення стандартних завдань професійної діяльності» (Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського), «здатність ефективно використовувати наявні електронні (цифрові) освітні ресурси; здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі» (Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича), «здатність ефективно використовувати електронні (цифрові) освітні ресурси; використовувати цифрові технології в освітньому процесі (інформаційно-цифрова компетентність)» (Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини). Відзначимо, що лише в освітніх програмах Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича та Уманського державного педагогічного університету присутнє поняття «інформаційно-цифрова компетентність», при тому лише щодо здобувачів вищої освіти.

Щодо включення інформаційно-технологічного складника до силабусів освітніх компонент (навчальних дисциплін), то вони, на жаль, не завжди розміщуються на веб-сторінках обраних нами для аналізу університетів у вільному доступі. Тому цей аналіз можна назвати фрагментарним чи пілотним. Результати аналізу контенту силабусів є, на нашу думку, тенденційними, такими, що демонструють стан мотивованості науково-педагогічних працівників у використанні сучасних ІКТ в навчальному процесі, та обізнаності щодо реалізації можливостей ІКТ у процесі підготовки філологів.

Отож, ми поцікавилися наявністю у силабусах фахових дисциплін спеціальностей «014 Середня освіта (філологічні освітні програми)» та «035 Філологія» обраних нами університетів посилань на відповідне програмно-технічне забезпечення, Інтернет-ресурси, віртуальні застосунки, електронне \ віртуальне навчально-методичне забезпечення тощо. Аналіз контенту здійснювався у випадково вибраних освітніх компонентах з циклу спеціальної підготовки (по одній освітній компоненті на кожну спеціальність).

З пілотного аналізу змісту силабусів окремих освітніх компонент в 11 університетах України констатуємо, що розробники цих силабусів напевно не ставили собі за мету спеціально окреслити види, типи, можливості інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні фахових дисциплін. При цьому ми усвідомлюємо, що в практиці навчання ІКТ можуть застосовуватися в цих університетах набагато більш активно, ніж це зазначено в контенті силабусів. Тому такий аналіз контенту має, передовсім, суто ілюстративне значення й актуалізує саму проблему професійної підготовки філологів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, завдання цифровізації й диджіталізації освітнього середовища університетів трансформують моделі й алгоритми використання інформаційно-комунікаційних технологій, і мотивують науково-педагогічних працівників до використання сучасних інформаційних ресурсів (реальних і віртуальних) набагато більше, ніж ще кілька років тому.

Серед проаналізованих текстів силабусів вирізняються хіба що кілька, де інформаційно-комунікаційна складова прописана досить обґрунтовано й чітко, а саме:

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, де в тексті силабуса освітньої компоненти «Практика перекладу другої мови - польська» відзначено наявність спеціального обладнання для використання ІКТ (проектор, ноутбук, смартфон, презентаційні матеріали). Інформаційне забезпечення освітньої компоненти міститься в окремому ресурсі (е-НМЗНД. https://docs.google.eom/spreadsheets/d/11VO8BfQV6AvD8_HFUnEHYdUwxwFi UoXYrbBJE7ncOVo/edit#gid=612980587).

Львівський національний університет імені Івана Франка, де в силабусі обраної нами для аналізу освітньої компоненти «Теоретична фонетика французької мови» зазначені можливості використання електронних бібліотек ЛНУ та інших університетів України, а також платформи Moodle та інших Інтернет-ресурсів (https://www.znu.edu.ua; https://studfile.net; nbuv.gov.ua-j-pdf-Nznuo; elibrary.kubg.edu.ua; edugu.edu.ua; moodle.mdu.in.ua; https://institutfranQais-ukraine.com). Водночас, як свідчить текст силабуса, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі реалізації форм та методів викладання освітньої компоненти, не передбачається.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, де в тексті силабуса з курсу «Вступ до перекладознавства» відзначено програмно-технічне забезпечення освітньої компоненти (кабінети комп'ютерної техніки; кабінети з мультимедійним обладнанням, що створюють умови для набуття студентами спеціальних компетентностей зі спеціальності; Інтернет ресурси університету (офіційний веб-сайт університету http://www.zu.edu.ua, портал університету, електронна бібліотека) містить інформацію про освітні програми, навчальну, наукову і виховну діяльність, структурні підрозділи, правила прийому, контакти; необмежений, у тому числі бездротовий, доступ до Internet). Студентам також пропонуються Інтернет-ресурси для засвоєння цієї освітньої компоненти (http://irbis.zu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe). Подано також лінк доступу до автентичних фахових текстів для перекладу (http://www.technoscience.net/?onglet=articles; http://www.compositec.com/; http:// uk.wikipedia.org/wiki/).

Не дивлячись на те, що в змісті силабусів нечасто можна знайти пряму вказівку на інформаційно-технологічний ресурс спеціальності зазначимо, що переважна більшість університетів прагнуть сформувати системне й нормативно окреслене ресурсне середовище для реалізації власних моделей і алгоритмів використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в професійній підготовці фахівців. Так, у Хмельницькому національному університеті сформовано інформаційну систему «Електронний університет», де міститься модульне середовище для навчання, інформаційні пакети ЄКТС, каталог вибіркових дисциплін тощо (https://isu1.khmnu.edu.ua/isu/). В ресурсному середовищі Електронного університету міститься, крім того:

Рекомендації викладачам для допомоги при роботі у дистанційному режимі;

Рекомендації з організації підсумкового контролю в умовах дистанційного навчання;

Проведення занять за допомогою BigBlueButton та ін.

Уманський державний педагогічний університет віртуальне освітнє середовище створив на платформі Moodle; Рівненський державний гуманітарний університет - на спеціально розробленому ресурсі «Сервіс дистанційної освіти». Щоправда, в обидвох університетах віртуальні навчальні курси пропонуються студентам-філологам лише фрагментарно; так, кафедра французької та німецької мов РДГУ пропонує студентам лише п'ять віртуальних освітніх компонент, а кафедра стилістики і культури української мови - лише три [10]. У Житомирському державному університеті інформаційно-технологічний ресурс для майбутніх філологів зосереджений на e-portfolio та на порталі «ZDU Project», де вміщено електронні версії всіх навчально-методичних комплексів та навчальної літератури для майбутніх філологів [11]. У Харківському національному університеті імені В. Каразіна запроваджено цикл відеолекцій для майбутніх філологів, які є загальнодоступними для будь-якого відвідувача сайту факультету іноземних мов [12].

Висновки

Отже, у статті проаналізовано інформаційно-технологічний складник контенту освітніх програм з професійної підготовки філологів у закладах вищої освіти. На основі аналізу сутності поняття змісту професійної підготовки фахівців окреслено інформаційно-технологічний складник в змісті провідних компетентностей майбутнього філолога (інтегральних, загальних, спеціальних), визначений державним стандартом його підготовки. Для аналізу інформаційно-технологічного контенту освітніх програм з підготовки філологів було окреслено провідні показники (включення інформаційно-комунікаційних технологій до предметної області освітньої програми; наявність інформаційно-технологічного складника у переліку загальних та спеціальних компетентностей; присутність у змісті силабусів фахових дисциплін чіткої вказівки на використання сучасних ІКТ в навчальному процесі). Сформульовано висновок, що зміст означених програм далеко не завжди орієнтується на чітке окреслення місця і ролі інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки фахівців -філологів. Найчастіше (за певним виключенням) розробники освітніх програм обмежуються простим зазначенням словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології», коли йдеться про методи, методики й технології професійної підготовки філолога. Щодо включення цього складника до силабусів освітніх компонент (навчальних дисциплін), то вони, на жаль, не завжди розміщуються на веб-сторінках обраних нами для аналізу університетів у вільному доступі. Тому цей аналіз окреслено як фрагментарний чи пілотний.

На підставі проаналізованих освітніх програм доведено, що переважна більшість університетів прагнуть сформувати системне й нормативно окреслене ресурсне середовище для реалізації власних моделей і алгоритмів використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в професійній підготовці фахівців (система «Електронний університет» у Хмельницькому національному університеті; віртуальне освітнє середовище Moodle в Уманському державному педагогічному університеті; портал ZDU-project у Житомирському державному університеті імені Івана Франка та ін.).

Література

1. Бабенко Л. Сутність та зміст підготовки майбутнього вчителя-філолога до професійної діяльності. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. Чернівці: Рута. 2009. Вип. 278. С. 13-20.

2. Bodyk O. The content ofphilological education in the system of English teachers and philologists professional training: monograf. Sofia: VUZF Publishing House “St.Grigorii Bogoslov”, 2020. 296 p.

3. Вовк О.І. Комунікативно-когнітивна компетентність майбутніх філологів: нова парадигма сучасної освіти: монографія. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А. 2013. 499 с.

4. Іконнікова М. Проблеми підготовки майбутніх філологів у сучасному науковому дискурсі. Освітній простір України. 2017. № 9. С. 62-69.

5. Семеног О.М. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: монографія. Суми: ВВП Мрія-1 ТОВ. 2005. 404 с.

6. Зорочкіна Т., Вовкочин Л., Баліка Л. Зміст професійної підготовки вчителів початкової школи у закладах вищої освіти України. Science and Education. 2018. Is. 2. С. 167-173.

7. Клепко С.Ф. Інтеграція як фундаменталізація змісту освіти. Інтеграція елементів змісту освіти. Полтава: ПДПУ. 1994. С. 11-18.

8. Савченко Л. Зміст професійної підготовки фахівців сфери обслуговування. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2018. № 11. С. 72-80.

9. Філологія - спеціальність рівня «бакалавр». Режим доступу: https://osvita.ua/consultations/spec-bach/65055/.

10. Сервіс дистанційної освіти Рівненського державного гуманітарного університету. Режим доступу: https://do.rshu.edu.ua/course/index.php?categoryid=31.

11. ZDU Project Режим доступу: https://project.zu.edu.ua/.

12. Відеолекції для студентів. Режим доступу: https://foreign-languages.karazin.ua/academics/video-lectures.

References

1. Babenko L. (2009). Sutnist ta zmist pidhotovky maibutnoho vchytelia-filoloha do profesiinoi diialnosti.[The essence and content of the preparation of the future teacher-philologist for professional activity.]. Chernivtsi: Ruta. [in Ukrainian].

2. Bodyk O. (2020). The content of philological education in the system of English teachers and philologists professional training: monograf. Sofia: VUZF Publishing House “St. Grigorii Bogoslov”. [in English].

3. Vovk O.I. (2013). Komunikatyvno-kohnityvna kompetentnist maibutnikh filolohiv: nova paradyhma suchasnoi osvity: monohrafiia. [Communicative and cognitive competence of future philologists: a new paradigm of modern education: a monograph.] Cherkasy: Vydavets Chabanenko Yu.A. [in Ukrainian].

4. Ikonnikova M. (2017). Problemy pidhotovky maibutnikh filolohiv u suchasnomu naukovomu dyskursi. [Problems of training future philologists in modern scientific discourse] Osvitnii prostir Ukrainy. [in Ukrainian].

5. Semenoh O.M. (2005). Profesiinapidhotovka maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy i literatury: monohrafiia. [Professional training of future teachers of the Ukrainian language and literature: monograph.] Sumy: VVP Mriia. [in Ukrainian].

6. Zorochkina T., Vovkochyn L., & Balika L. (2018). Zmist profesiinoi pidhotovky vchyteliv pochatkovoi shkoly u zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy. [Content of professional training of primary school teachers in higher education institutions of Ukraine]. Science and Education. [in Ukrainian].

7. Klepko S.F. (1994). Intehratsiia yak fundamentalizatsiia zmistu osvity. Intehratsiia elementiv zmistu osvity. [Integration as a fundamentalization of the content of education. Integration of elements of the content of education] Poltava: PDPU. [in Ukrainian].

8. Savchenko L. (2018). Zmist profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv sfery obsluhovuvannia. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty. [Content of professional training in the service sector. Professionalism of the teacher: theoretical and methodological aspects], [in Ukrainian].

9. Filolohiia - spetsialnist rivnia «bakalavr». Retrieved from https://osvita.ua/consultations/spec-bach/65055/ [in Ukrainian].

10. Servis dystantsiinoi osvity Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu Retrieved from https://do.rshu.edu.ua/course/index.php?categoryid=31.

11. ZDU Project. Retrieved from https://project.zu.edu.ua/ [in Ukrainian].

12. Videolektsii dlia studentiv. Retrieved from https://foreign-languages.karazin.ua/academics/video-lectures [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.