Вплив діяльнісного підходу на самоосвітню діяльність студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця

Вплив діяльнісного підходу на самоосвітню діяльність студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ЗВО

Гречановська Олена Володимирівна

доктор педагогічних наук

професор кафедри філософії та гуманітарних наук

Анотація

професійний компетентність самоосвіта

Стаття розкриває проблем діяльнісного підходу та його вплив на самоосвітню діяльність студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін в технічних ЗВО.

У статті акцентується увага на знаходженні нових шляхів до формування необхідних професійних компетентностей, які будуть мати на основі мотивування студентів до засвоєння необхідних знань та активної професійної діяльності та потребують застосування таких методів і технологій, що спонукають до діяльності та бажання саморозвитку.

Пропонується огляд досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців до поняття діяльнісного підходу, самоосвіти і самоосвітньої діяльності у різних наукових сферах: філософії, психології та педагогіці. Також аналізується бачення дослідника Е.У. (Тоні) Бейтс та його праці «Викладання в епоху цифрових технологій» де аналізуються ефективні технології навчання із впровадженням Learning by Doing Approach.

У статті робиться акцент на те, що у процесі засвоєння знань гуманітарного циклу студентами технічних ЗВО важливу увагу необхідно звернути саме на самоосвіту студентів у цьому напряму та базуватися на зв'язок із діяльнісним підходом. Традиційні завдання для самоосвіти у вигляді самостійної роботи яка обмежується запитаннями та відповідями на них - уже не є ефективним, так як базується лише на пасивному засвоєнні інформації. Нині студенти потребують більш ефективних методів і технологій для засвоєння знань через самостійну роботу. Одним таким методо виокремлено метод проектів, описано його впровадження в освітній процес технічного закладу вищої освіти, описуються етапи підготовки методу проектів як одного із ефективних методів, що демонструє вплив діяльнісного підходу на когнітивну діяльність студентів.

Ключові слова: самоосвітня діяльність, самоосвіта, діяльнісний підхід, метод проектів, гуманітарні дисципліни.

Hrechanovska Olena Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Philosophy and Humanities, Vinnytsia National Technical University, Vinnytsia

The influence of the activity approach on the self- education activities of students in the process of studying humanities in high schools

Abstract

The article reveals the problems of the activity approach and its influence on the self-educational activity of students in the process of studying humanitarian disciplines in technical higher education institutions.

The article focuses on finding new ways to form the necessary professional competencies, which will be based on motivating students to acquire the necessary knowledge and active professional activity and require the use of such methods and technologies that encourage activity and the desire for self-development.

An overview of the research of domestic and foreign scientists on the concept of activity approach, self-education and self-educational activities in various scientific fields: philosophy, psychology and pedagogy is offered. The vision of the researcher E. U. (Tony) Bates and his work "Teaching in the age of digital technologies" is also analyzed, where effective learning technologies with the implementation of the Learning by Doing Approach are analyzed.

The article emphasizes that in the process of assimilation of knowledge of the humanitarian cycle by students of technical higher education institutions, it is necessary to pay special attention to the self-education of students in this direction and be based on the connection with the activity approach. Traditional tasks for self-education in the form of independent work, which is limited to questions and answers to them, are no longer effective, as they are based only on passive assimilation of information. Nowadays, students need more effective methods and technologies for learning knowledge through independent work. As one such method, the project method is singled out, its introduction into the educational process of a technical institution of higher education is described, the stages of project method preparation are described as one of the effective methods that demonstrates the influence of the activity approach on the cognitive activity of students.

Keywords: self-education activity, self-education, activity approach, project method, humanitarian disciplines.

Постановка проблеми

Сучасний світ з високошвидкісними технологіями, стрімкими суспільними змінами та інтеграційними процесами у різних трудових, соціальних та економічних сферах потребують фахівців здатних до швидкого прийняття нестандартних рішень навіть у стандартних ситуаціях, бути гнучкими до змін, мати здатність застосовувати засвоєні професійні знання на практиці, безконфліктно спілкуватися та працювати у команді. Такі якості майбутнього фахівця технічних спеціальностей можуть забезпечити гуманітарні дисципліни, які складають основу формування таких необхідних компетентностей, що будуть сприяти професійному зростанню та бажанні саморозвитку.

Джерелом діяльності людини та її мотив формується в процесі вдосконалення студентами дій, усвідомлених суперечностей, що виникли між пізнавальною потребою і можливістю її задоволення своїми силами. Структурою такого мотиву є: спрямованість (мета діяльності індивіда), емоції (престижу, співпереживання, досягнення успіху, допитливості, позитивні емоції, самостійності, незадоволеності тощо), характер мотиву, характер діяльності. Сукупність і цілеспрямований розвиток цих складових визначає рівень інтересу та зацікавленість особистості обраною професією [1]. Тобто, усвідомлення через самостійне засвоєння знань, необхідності обраної професії та важливих для професійного саморозвитку компетентностей.

Завдання закладів вищої освіти полягає у знаходженні нових шляхів до формування необхідних професійних компетентностей, які будуть мати за основу мотивування студентів до засвоєння необхідних знань та активної професійної діяльності, що багато у чому залежить від здатності самоосвітньої та самостійної діяльності. Нині освітній процес закладів вищої освіти перейшов на інший рівень досконалості, що проявляється через дистанційне та змішане навчання, і багато у чому залежить від самостійної роботи студентів але, подекуди, поняття «діяльність» під час такого навчання втрачає свою сутність. Інформаційно-комп'ютерні технології, що стали необхідною частиною освітнього процесу, багато у чому стали на заваді самостійного засвоєння знань, що позначається і на формування необхідних професійних компетентностей майбутнього фахівця та потребують застосування таких методів та технологій, що спонукають до діяльності та бажання саморозвитку. Тому, серед низки методологічних підходів в освітньому процесі вищої школи, виникає потреба обов'язкового впровадження діяльнісного підходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Діяльність була та є необхідною та важливою складовою онтогенезу людини та формування її як соціального суб'єкта. У філософії основу людини через дію та загальну теорію діяльності описував німецький філософ Й. Фіхте [2]; діяльність як опредмечене знання, творення історичних та культурних процесів людиною прослідковується у працях Г. Гегеля [3]; залежність діяльності від соціума вбачав у своїх наукових доробках філософ М. Вебер [4]. Діяльність як специфічна форма ставлення людини до світу та способу буття прослідковується у наукових пошуках сучасних філософів (С. Щерба, В. Щедрін, О. Заглада та ін.) [5].

Сучасні науковці тісно пов'язують діяльність та психологічні процеси особистості і описують діяльність як психічну та фізичну активність особистості, усвідомлена метою та пов'язана та опитається на пізнання і волю [6]. Психологи окреслюють структуру діяльності як таку, що охоплює мотиви, тобто, спонукає до діяльності, результати на які спрямована діяльність, засоби за допомогою яких здійснюється діяльність [7].

Важливим аспектом у дослідженнях сучасних науковців є те, що вплив діяльності на життя людини залежить від вікових змін особистості і виду діяльності (наприклад, оволодіння соціальними ролями, право вибору, соціальна активність та ін.) та її активність залежить від вікової категорії [8], що особливо є важливим під час освітнього процесу та опанування професії. Адже психологи стверджують, що студентський вік (17-25 років), є найбільш продуктивним в онтогенезі особистості, особливо у розвитку соціальних потенцій людини. Тому необхідним в освітньому процесі вважаємо діяльнісний підхід, який у Державному стандарті базової та повної середньої освіти визначають «як спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань..., успішну адаптацію людини у соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти» [9].

У сучасній педагогіці питанню діяльнісного підходу в освітньому процесі розкривали зарубіжні та вітчизняні науковці (Т. Бейтс, Г. Балл, І. Бех, Н. Верченко, Д. Дьюі, І. Зязюн, Дж.М. Зош, Д. Колб, Е.Дж. Хопкінз та ін.).

Вітчизняних вчений І. Бех пов'язує діяльнісний підхід з когнітивною діяльністю людини та стверджує, що формування предметно-перетворювальних дій ґрунтується на мисленні та розглядає знання одночасно як результату та процес здобуття мислення. Науковець наполягав, що дидактика має базуватися на таких моделях засвоєння знань, що дадуть можливість бути процесом розвитку розуму та здатності мислити [10]. Тобто, вплив діяльнісного підходу має прослідковуватися під час освітнього процесу через призму вірно підібраних методів та технологій навчання, особливо, якщо мова йде про самоосвіту та саморозвиток, що має в основі самостійне засвоєння знань.

Проблемам самоосвіти в освітньому процесі присвячено низка наукових досліджень таких дослідників як О. Бурлука, О. Василенко, І. Грабовець, Т. Медведовська, М. Рогозіна, М. Солдатенко, В. Сухомлинський та ін.

У вітчизняних доробках науковці визначають самоосвіту як умову розвитку, самоствердження, самореалізації особистості та необхідною складовою навчання протягом життя. До джерел самоосвіти науковці відносять вивчення літератури, засоби інформації, публічні лекції, відвідування музеїв, виставок, театрів, консультації фахівців, Інтернет ресурси тощо. Також самоосвіту пов'язують із самовихованням, що допомагає людині мотивуватися у досягненні цілей [11].

Основною метою діяльнісного підходу в освітньому процесі закладів вищої освіти ми розглядаємо проектування та організацію навчально-виховного процесу таким чином, щоб провідним значенням була дія та формування способу дій, які відображають або імітують професійні ситуації, тобто вміння за допомогою гуманітарних знань здійснювати позаконфліктні дії. Діяльнісний підхід у методології дасть змогу мотивувати знання, пов'язані з гуманітарно-культурологічним напрямком, навчати студентів самостійно приймати рішення та оцінювати ситуацію, формувати в собі здатність самоконтролю у будь-якій ситуації, сприяти установці на творчість. Діяльнісний підхід є важливим також тому, що практичного застосування знанням з гуманітарних дисциплін студенти технічних ЗВО взагалі не бачать та не розуміють їх суті, адже одні знання не є самодостатніми [12].

Мета статті визначити вплив діяльнісного підходу на самоосвітню діяльність студентів технічних ЗВО під час вивчення гуманітарних дисциплін із використанням методу проектів.

Виклад основного матеріалу

У сучасних психолого-педагогічних джерелах є багато дефініцій щодо визначення «самоосвіти». В українському педагогічному словнику стверджується, що самоосвіта - це освіта, яку отримує людина у процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання у стаціонарному навчальному закладі [13]. Але ми звертаємо увагу на самостійну роботу, яка пов'язує студента із викладачем та навчальним закладом, що сприяє засвоєнню знань через самостійне пізнання, а викладач постає посередником між необхідними професійними знаннями та студентом. Хоча тривають диспути чи можливо вважати самостійну роботу, яка залежить від завдань заданих викладачем, повністю самостійною. Адже є безліч факторів, що вказують на не повну самостійність студента, наприклад такі як вибір завдання, оцінювання завдання, спосіб виконання завдань і т.п. Ці фактори є регламентовані викладачем і це не можна розглядати як самоосвіту. Нам імпонує підхід науковиці В. Бенери, яка вважає самоосвіту як навчання засобами самостійної роботи поза навчальним закладом [14]., що дає змогу викладачеві приймати участь у цьому процесі на рівні модератора або коучера, у якого основне завдання допомогти досягнути певної цілі у досягненні відповідного рівня професійних знань.

Доцільним є погляд на проблему самоосвіти науковиці Г. Гнітецької, яка дає означення самостійної роботи як такої роботи, в результаті якої ті, хто навчаються, проявляючи активність і самостійність, прагнуть досягти поставленої викладачем або з власної ініціативи мети і яка здійснюється у спеціально відведений для цього час при безпосередньому чи опосередкованому керівництві викладача, але без його особистої участі, і завершується певними результатами, що підлягають самоконтролю або контролю і проявляється в різноманітності видів індивідуальної і колективної навчальної діяльності [15].

Самоосвіта, в її сучасному трактуванні як психолого-педагогічної та соціальна категорії, сприймається як вид пізнавальної діяльності, який характеризується активністю, самостійністю, добровільністю і спрямованістю на вдосконалення розумових сил і здібностей особистості [16].

У процесі засвоєння знань гуманітарного циклу студентами технічних ЗВО важливу увагу необхідно звернути саме на самоосвіту студентів у цьому напряму та базуватися на зв'язок із діяльнісним підходом. Традиційні завдання для самоосвіти у вигляді самостійної роботи яка обмежується запитаннями та відповідями на них - уже не є ефективним, так як базується лише на пасивному засвоєнні інформації. Нині студенти потребують більш ефективних методів і технологій для засвоєння знань через самостійну роботу. Сучасні інформаційні технології надають безліч можливостей самоосвіти але коли йдеться про професійні знання та компетентності, на нашу думку, без втручання викладача (навіть не прямого) не буде відповідного рівня знань, а щодо гуманітарних знань, то може виникнути непорозуміння їх використання у професійній діяльності.

У зарубіжних психолого-педагогічних дослідженнях діяльнісний підхід трактують як «Learning by Doing Approach» - навчання на практиці. Стосовно діяльнісного підходу в освітньому процесі, виборі методів та технологій навчання цікавою є робота дослідника Е.У. (Тоні) Бейтс «Викладання в епоху цифрових технологій» Науковець звертає увагу на навчання на практиці (діяльнісний підхід) та розглядає його як узагальнюючий термін, що охоплює широкий спектор підходів до навчання на практиці через експериментальне навчання [17]. Автор звертається до напрацювань Д. Дьюі (американський філософ, психолога та педагога) та Д. Колба (американський соціальний психолог та педагог). Науковець Д. Дьюі (1938 р.) одним із перших наголосив на тому, що пізнання нового відбувається не заради отримання знань, як вважали дослідники до нього, а заради діяльності, так як під час вивчення нового особистість цікавиться тим, що може зробити сама. Науковець «поєднав» пізнання та діяльність, прослідкував їх взаємозв'язок. Він був першим, хто звернув увагу на «детиноцентричну освіту». Психолог Д. Колб (1984 Р.) розробив теорію стилів навчання, яка передбачає застосування абстрактних концепцій які можна застосовувати у різних ситуаціях та є гнучкими. Науковець розробив теорію експериментального навчання і інвентаризацію стилів навчання. У його теорії розрізняється чотири стилі навчання, які у свою чергу базуються на чотирьох етапах циклу навчання (конкретний досвід, рефлексивне спостереження нового досвіду, обстрактна концептуалізація, активне експериментування).

Дослідник Е.У. (Тоні) Бейтс пропонує широкий спектр моделей навчання, ціль яких є інтеграція навчання в контексти реального світу, до яких відносить: лабораторію, майстерню або студійну роботу; проблемне навчання; навчання на основі конкретних випадків; проектне навчання; навання на основі запитів; кооперативне навчання. Обираючи ці моделі автор основну увагу приділяє до використання таких технологій та методів, які допомагають розвивати знання та навики, необхідні в епоху цифрових технологій. Автор звертає особливу увагу на метод проектів, яке прирівнює до навчання на основі конкретних прикладів, але зауважує, що робота над проектом є більш відповідальною та забезпечує більшу автономність тих хто навчається [17].

У процесі вивчення гуманітарних дисциплін ефективним методом засвоєння знань під час самостійної роботи розглядаємо метод проектів. Цей метод розмежовує роботу студентів та роботу викладача. Ми вважаємо, що робота під керівництвом викладача не є повністю самостійною (у випадку коли викладач лише консультує) але така робота позитивно сприяє самоосвіті та мотивації студента. Студенти технічного ЗВО вивчають не лише спеціалізовані або технічні дисципліни, а гуманітарні, засвоєння яких є складним процесом для майбутніх інженерів, а розуміння необхідності їх вивчення та інтегрування у професію не може відбуватися без взаємодії з викладачем. Метод проектів застосовуємо під час вивчення дисципліни «Психологія особистості» у 2-го курсу бакалаврів. Для тем проектів пропонуємо теми, що пов'язані із темами, які вивчаються під час вивчення дисциплін. Також студент може запропонувати власну тему, яка відповідає тематиці дисципліни але може не входити до тих тем, що вивчаються під час курсу. Виконання проектів може бути індивідуальне, коли студент працює над темою один, та групові проекти - коли студенти поділяються на мікрогрупи. Поділ на мікрогрупи несе у собі психологічний аспект, оскільки студенти перших курсів ще проходять адаптацію та соціалізацію до самого освітнього процесу у технічному закладі вищої освіти та оточуючих. На другому курсі бакалаврату пропонуємо обирати тих, з ким вони мають бажання працювати у групі та з ким вони відчувають психологічний комфорт. Оскільки період дистанційного навчання не дав можливості студентам поближче ознайомитися з усім у навчальній групі, такий вибір буде сприяти ближчому знайомству та ефективному виконанню завдань, наддасть початкові основи роботи у команді. У груповому проект працює не більше 3 чоловік, які розприділяють відповідальність за виконання елементів проекту між собою. Підготовка проекту має свої етапи, які є як спільні з викладачем, так і які відбуваються лише у групі. До підготовчих етапів ми відносимо:

обговорення (етап, який проходить спільно з викладачем) - викладач зі студентами вирішують питання щодо термінів виконання проектів, де розглядаються терміни, які студенти вбачають для себе оптимальними та фіксуються викладачем для корегування у процесі виконання проекту;

формування груп (команд) - студенти самостійно обирають партнерів, з якими вони мають бажати працювати над одним проектом, це можуть бути студенти із різних груп і різних факультетів;

обрання теми - надається право самостійного вибору студентам, але в рамках дисципліни, допустимо розглядати пропозиції щодо тем, які не плануються розглядати під час занять, але мають відношення до дисципліни, також можуть бути проекти які дають можливість інтегрувати гуманітарну дисципліну в інші дисципліни (спеціальні або фундаментальні дисципліни) [12].

розподіл обов'язків - студенти в групі розподіляють: керманич групи, який при потребі консультується з викладачем та корегує роботу всієї групи; відповідальний за роботу над презентацією та комп'ютерним забезпеченням; за підбір інформації та літературних джерел; обирають тих, хто буде презентувати проект перед іншими (зазвичай це 2-3 студента, тобто майже кожен з учасників має свою частину виступу, що відповідає одному питанню з плану проекту); якщо є практична частина або експеримент, який студенти мають бажання провести в рамках проекту, обираються відповідальні за цю частину роботи. Розподіл обов'язків не означає, що кожен учасник проекту займається лише своїм спрямуванням: над проектом працюють всі, але, як показує досвід, над кожним етапом підготовки має бути відповідальний студент, щоб в подальшому не виникли конфлікти за прикладом «я йому сказав, а він мене не слухав» або «чому я повинен це робити?». Такий розподіл позбавить самих студентів міжособистісних та внутрішньогрупових конфліктів і дасть змогу відчувати відповідальність за свою ділянку, а іншим буде теж неприємно підвести товариша, тобто психологічна підготовка до відповідального виконання професійних обов'язків після закінчення ЗВО;

оголошення теми та дати презентації проекту на занятті - цей етап вимагає присутності викладача, для того щоб скласти графік захисту проектів та визначити наявність однакових тем. Якщо таке трапляється, викладач проводить бесіду з обома групами, адже можливо те, що у різних груп - різний підхід до огляду однієї теми, що в подальшому дасть можливість розглянути цю тему на одному занятті та організувати дискусію між двома групами, де вони будуть відстоювати ті концепції, які розглядають в своїх проектах;

підготовча частина - період, коли студенти самостійно готують проекти, у разі потреби - звертаються до викладача за консультацією та коли є чорновий варіант (за потреби студенти можуть попередньо продемонструвати його викладачеві);

презентація проекту - у визначений термін студенти презентують проект за обраною темою, де їх виступ мають право оцінювати інші студенти або оголосити конкурс на кращий проект із застосуванням таємного голосування, щоб не було упередженого ставлення до якоїсь однієї із груп. Також розглядається варіант оцінювання викладачем, але в тому випадку, коли проекти пов'язані між собою і викладач їх формує в єдине заняття у вигляді усного журналу (опис якого ми подамо в подальшому нашому дослідженні), що може проходити на великий загал студентів, а не лише одногрупників. Враховуючи складність публічних виступів для великої кількості чоловік (наприклад, актова зала), дані проекти мають високу оцінку [12].

Проекти студенти виконують у довільній формі, але є вимоги, складові проекту, які обов'язкові для захисту та до яких відносимо визначення теми, мети, завдання та очікуванні результати проекту; новизна, практичне та теоретичне застосування проекту; практичне підтвердження, експеримент; висновок, в який входять враження всієї групи щодо роботи над обраною темою; використані джерела, якими керувалася група, обов'язковими серед них мають бути наукові джерела (наукові статті, монографії, дисертації тощо). Таке правило необхідне для того, щоб студенти використовували науковий підхід у пошуковій роботі, а не обмежувалися використанням підручників або Інтернет-ресурсів.

Метод проектів сприяє самоосвітній діяльності особистості на надає навики самоосвіти. Самоосвітня діяльність також буде ефективною з дотриманням таких умов як: ретельного підходу викладача до спонукання самостійного вивчення гуманітарних дисциплін студентами технічних ЗВО; вільний вибір студентів щодо джерел у процесі підготовки теми; використовуючи студентоцентриський підхід викладач скеровує самоосвітню діяльність студента таким чином, щоб вона стала необхідністю саморозвитку протягом життя; адекватне оцінювання та контроль. Виконання цих умов збільшить вплив діяльнісного підходу на самостійну діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Висновки

Отже, метод проектів є яскравим прикладом інтеграції діяльнісного підходу у процес самостійної діяльності студентів під час вивчення гуманітарних дисциплін у технічних ЗВО. Цей метод демонструє роботу студента, що базується на практичному досвіді, науково-пошуковій діяльності та активізує когнітивну діяльність студента. Реалізація методу проектів залежить від низки зазначених умов та мотивації до самоосвіти особистості через конструктивний влив викладача на цей процес.

Література

1. Дем'янчук О.Н. Педагогічні основи формування художньо-естетичних інтересів школярів. К.: ІЗМН, 1997. 63 с., с. 79.

2. Філософський словник / за ред В.І. Шинкарука, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди, Київ: «Абрис». 2002, 751 с.

3. Геґель, Ґ.В.Ф. Феноменологія духу/ 3 нім. пер. П. Таращук; Наук ред. пер. Ю. Кушаков. -- К: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 548 с.

4. Вебер, М. Покликання до політики. Пер. з нім. О. Погорілого. Київ: Основи. 1998, С. 173-191.

5. Щерба С.П., Щедрій В.К., Заглада О.А. Філософія: навч. посібник Київ: МАУП, 2004, 216 с.

6. Чайка В.М. Підготовка майбутнього вчителя до саморегуляції педагогічної діяльності. Монографія. Тернопіль: ТНПУ, 2006. - 275 с, С. 54.

7. Психологічний словник [Текст] / авт.-уклад. В.В. Синявський, О.П. Сергєєнкова; ред. Н.А. Побірченко. - К.: Науковий світ, 2007. - 274 с. С. 83.

8. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів / Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. - К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. - 320 с.

9. Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Електронний ресурс] / Режим доступу: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.

10. Бех І. Курс на діяльнісно-компетентнісний підхід / Л. Зайцева // Дошкільне виховання. 2013. № 1. С. 2-5.

11. Антонова О.Є. Методичні рекомендації до застосування технології формування у майбутніх учителів базових знань з курсу «Педагогіка» / За ред. О.А. Дубасенюк. - Житомир: Житомирський державний педагогічний ун-т імені Івана Франка, 2000. 100 с.

12. Гречановська О.В. Педагогічна система формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук. Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2020 р. 589 с.

13. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 2011. 552 с.

14. Бенера В.Є. Формування пізнавальної самостійності в майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів засобами інтелектуальної гри: дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2002. 243 с., с. 64.

15. Гнітецька Г.Є. Дидактична ефективність комплексної системи організації самостійної роботи студентів молодших курсів (на матеріалі підготовки фахівців технічних вузів): дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: 13.00.01. / Київ, 1990. 220 с.

16. Сидоренко І.І. Проблеми самоосвіти особистості у вітчизняній педагогічній пресі другої половини ХІХ - початку ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.01. Харків, 2006. 21 с.

17. Bates A.W. (Tony). Teaching in a Digital Age Guidelines for designing teaching and learning TONY BATES ASSOCIATES LTD VANCOUVER BC, 2015, 583 с.

References

1. Dem'janchuk, O.N. (1997). Pedagogichni osnovi formuvannja hudozhn'o-estetichnih interesiv shkoljariv [Pedagogical foundations of the formation of artistic and aesthetic interests of schoolchildren]. K.: KMN [in Ukrainian].

2. Shinkaruk, І. (2002). Filosofs'kij slovnik [Philosophical dictionary]. Ki'iv: «Abris» [in Ukrainian].

3. Geґel', Ґ.V.F. (2004). Fenomenologija duhu [Phenomenology of Spirit]. K: Vid-vo Solomn Pavlichko «Osnovi» [in Ukrainian].

4. Veber, M. (1998). Poklikannja do politiki [Vocation to politics]. Ki'iv: Osnovi [in Ukrainian].

5. Shherba, S.P., Shhedrin, V.K., Zaglada, O.A. (2004). Filosofija [Philosophy]. Ki'tv: MAUP [in Ukrainian].

6. Chajka, V.M. (2006). Pidgotovka majbutn'ogo vchitelja do samoreguljaciipedagogichnoi dijal'nosti [Preparation of the future teacher for self-regulation of pedagogical activity]. Ternopіl': TNPU [in Ukrainian].

7. Sinjavs'kij, V.V., Sergєєnkova, O.P. (2007). Psihologіchnij slovnik [Psychological dictionary]. K.: Naukovij svh [in Ukrainian].

8. Podoljak, L.G. (2006). Psihologija vishhoi shkoli [Higher school psychology]. K.: TOV «Ed-studda» [in Ukrainian].

9. Derzhavnij standart bazovo't і povno't seredn'o't osvhi [State standard of basic and comprehensive secondary education]. (n.d). zakon2.rada.gov.ua Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF [in Ukrainian].

10. Beh, І. (2013). Kurs na dіjal'nіsno-kompetentnіsnij pMhM [Course on activity-competence approach]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 1, 2-5. [in Ukrainian].

11. Antonova, O.Є. (2000). Metodichni rekomendacii do zastosuvannja tehnologii formuvannja u majbutnih uchiteliv bazovih znan' z kursu «Pedagogika» [Methodological recommendations for the application of the technology of formation of basic knowledge in the course "Pedagogy" for future teachers]. Zhitomir: Zhitomirs'kij derzhavnij pedagogichnij un-t imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

12. Grechanovs'ka, O.V. (2020). Pedagogichna sistema formuvannja konfliktologichnoi kul'turi majbutnih fahivciv tehnichnih special'nostej [Pedagogical system of formation of conflict culture of future specialists in technical specialties]. Doctor's thesis. Vinnic'kij derzhavnij pedagogichnij universitet im. Mihajla Kocjubins'kogo [in Ukrainian].

13. Goncharenko, S. (20110. Ukrams'kij pedagogichnij slovnik [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. K.: Libid' [in Ukrainian].

14. Benera, V.Є. (2002). Formuvannja piznaval'noi samostijnosti v majbutnih vihovateliv doshkil'nih navchal'nih zakladiv zasobami intelektual'noi gri [ormation of cognitive independence in future teachers of preschool educational institutions by means of intellectual games]. Candidate's thesis. Kiev: Nacional'nij pedagogichnij un-t im. M.P. Dragomanova [in Ukrainian].

15. Gnitec'ka, G.Є. (1990). Didaktichna efektivnist' kompleksnoi sistemi organizacii samostijno'i roboti studentiv molodshih kursiv (na materiali pidgotovki fahivciv tehnichnih vuziv) [Didactic effectiveness of the complex system of organizing independent work of junior year students (based on the material of the training of specialists of technical universities)]. Candidate's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

16. Sidorenko, I.I. (2006). Problemi samoosviti osobistosti u vitchiznjanij pedagogichnij presi drugoi polovini XIX - pochatku XX stolittja [Problems of self-education of the individual in the domestic pedagogical press of the second half of the 19th - beginning of the 20th century]. Extended abstract of candidate's thesis. Harkiv [in Ukrainian].

17. Bates, A.W. (Tony) (2015). Teaching in a Digital Age Guidelines for designing teaching and learning TONY BATES ASSOCIATES LTD VANCOUVER BC [in English].

Размещено на Allbest.ru