Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики при вивченні освітнього компонента "Вища математика"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики при вивченні освітнього компонента «вища математика»

Ройко Лариса Леонідівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної математики та методики навчання інформатики

м. Луцьк

Анотація

Математична складова є важливим компонентом професійної підготовки здобувачів освіти різних спеціальностей, у тому числі і майбутніх учителів інформатики. Вивчення курсу забезпечує готовність майбутніх фахівців до застосування математики у професійній діяльності та інших суміжних галузях. Для з'ясування стану порушеної проблеми у педагогічній теорії і практиці, а також для розкриття особливостей активізації навчально- пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики автором було використано низку методів дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення науково-педагогічних, методичних, дисертаційних досліджень і публікацій); емпіричні (аналіз освітньо-професійної програми «Середня освіта. Інформатика» у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, 2021 [4]), спостереження та аналіз освітнього процесу, результатів навчальної діяльності здобувачів освіти факультету інформаційних технологій і математики, узагальнення власного педагогічного досвіду автора публікації. Показано, що проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти є актуальною у вузівській практиці, оскільки у ній містяться витоки багатьох проблем: навчання мисленню, формування пізнавальної активності, інтересів, розвиток самостійності тощо. Автором визначено оптимальні шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики, стосовно організації, форм і методів навчання. Обґрунтовано ефективність застосування інформаційно-комунікаційних технологій, що підвищують мотивацію до навчання, удосконалюють професійний розвиток, сприяють формуванню якостей, які у майбутньому стануть основою професійного становлення сучасного вчителя інформатики. Розглянуто використання інструментарію систем комп'ютерної математики, котрий посилює формування алгоритмічного стилю мислення здобувачів вищої освіти, здійснює стимулювання до розумової активності та сприяє розвитку пізнавальної діяльності у процесі вивчення освітнього компонента «Вища математика». Запропоновано поєднання класичних засобів навчання із комп'ютерними з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти при вивчені вищої математики.

Ключові слова: майбутній фахівець, учитель інформатики, навчально- пізнавальна діяльність, пізнавальна активність, вища математика, інформаційно- комунікаційні технології, системи комп'ютерної математики.

Abstract

Royko Larysa Leonidivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of General Mathematics and Computer Science Teaching Methods, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk

ACTIVATION OF EDUCATIONAL AND COGNITIVE ACTIVITIES OF FUTURE INFORMATICS TEACHERS WHEN STUDYING THE EDUCATIONAL COMPONENT «HIGHER MATHEMATICS»

The mathematical component plays a vital role in professional training for students of diverse specialties, including future computer science teachers. Studying the course ensures the readiness of future specialists to apply mathematics in professional activities and other related fields. In order to clarify the state of the raised problem in pedagogical theory and practice, as well as to reveal the features of activating the educational and cognitive activity of future computer science teachers, the author used a number of research methods: theoretical (analysis and generalization of scientific-pedagogical, methodological, dissertation research and publications); empirical (analysis of the educational and professional program «Secondary education. Informatics» at Volyn National University named after Lesia Ukrainka, 2021 [4]), observation and analysis of the educational process, the results of the educational activities of students of the Faculty of Information Technology and Mathematics, generalization of the author's own pedagogical experience. It is shown that the problem of activating the educational and cognitive activity of education seekers is relevant in university practice, since it contains the origins of many problems: learning to think, forming cognitive activity, interests, development of independence, etc. The author has determined the optimal ways to activate the educational and cognitive activity of future informatics teachers, in relation to the organization, forms and methods of education. The effectiveness of the use of information and communication technologies, which increase the motivation to study, improve professional development, and contribute to the formation of qualities that will become the basis of the professional development of a modern computer science teacher in the future, is substantiated. The use of the tools of computer mathematics systems, which enhances the formation of the algorithmic thinking style of students of higher education, provides stimulation to mental activity and promotes the development of cognitive activity in the process of studying the educational component «Higher Mathematics», is considered. A combination of classical and computer-based learning tools is proposed in order to activate the educational and cognitive activity of students studying higher mathematics.

Keywords: future specialist, informatics teacher, educational and cognitive activity, cognitive activity, higher mathematics, information and communication technologies, computer mathematics systems.

Постановка проблеми

Основним завданням, що ставиться на сьогодні перед закладами вищої освіти - є підготовка висококваліфікованих фахівців, які уміють адаптувати свої знання, уміння і навички до нових умов та сучасних потреб суспільства. Інформатизація усіх галузей людської діяльності, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес вимагають переосмислення теоретико-методологічних основ професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики. Вчителя, який буде «вільно орієнтуватись в інформаційному просторі, опановувати нові програми й сервіси, відстежувати тенденції розвитку цифрових технологій, керувати власним розвитком, демонструвати активність і самостійність, творчо реалізовувати здобуті знання у професійній діяльності й передавати ці знання здобувачам освіти, допомагати колегам під час впровадження нових цифрових технологій в освітній процес тощо» [10].

Концептуальні положення, що актуалізують парадигму обраної проблеми прописані у законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2019), «Концепції Нової української школи» (2016), «Концепції розвитку дистанційної освіти» (2020), «Професійному Стандарті вчителя закладу загальної середньої освіти» (2020), «Проєкті стандарту вищої освіти зі спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями) за спеціальністю 014.09 Середня освіта (Інформатика)» (2023).

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає можливість стверджувати, що тема активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, була та є об'єктом уваги дослідників. Основи методичної системи професійної підготовки майбутніх учителів інформатики заклали В. Биков, М. Жалдак, М. Лапчик, В. Монахов, Н. Морзе, Ю. Рамський, Ю. Триус та ін. Дослідженням різнобічних аспектів, пов'язаних із вдосконаленням процесу здобуття вищої освіти вчителями інформатики в інформаційному суспільстві описували, Л. Білоусова, О. Васько [1], Т. Вакалюк, І. Войтович, Т. Лукашова [8], Н. Павлова, С. Семеріков, Є. Смірнова-Трибульська, О. Спірін, О. Страх [8], Л. Фоменко [10] та ін.

Поділяємо думку О. Васько, що «активізація навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти це діяльність, спрямована на підвищення пізнавального інтересу, активності, творчості, самостійності, інтелектуальний розвиток здобувачів освіти під час формування ключових і предметних компетентностей» [1].

Слушним є висновок у дисертаційному дослідженні Л. Фоменко про те, що «розвиток пізнавальної активності майбутніх учителів інформатики у процесі математичної підготовки - це усвідомлений цілеспрямований процес позитивних змін інтегративної якості особистості, що підпорядкований меті професійної підготовки майбутніх учителів інформатики й характеризується взаємозв'язком і взаємодією між компонентами (мотиваційний, когнітивно- дослідницький й особистісно-рефлексійний) структури пізнавальної активності майбутніх учителів інформатики» [10].

Питання засобів активізації навчальної діяльності здобувачів освіти з використанням систем комп'ютерної математики висвітлено у доробках Т. Боярищевої, В. Величка [2], М. Герича, О. Погоріляка, О. Синявської, А. Тегзи, Т. Кобильника, У.Когут [3], І. Клеопа, Н. Кіяновської, Н. Рашевської, О. Токарської [9].

На думку Т. Кобильника, У. Когут «використання у навчанні бакалаврів інформатики програмного забезпечення спеціального призначення, до якого належать і системи комп'ютерної математики є надзвичайно важливим, оскільки сприяє: розширенню і поглибленню знань здобувачів освіти як з інформатики, так і з математичних дисциплін; оволодінню вміннями розв'язувати задачі різноманітного характеру; формуванню навичок застосування сучасних математичних пакетів у процесі вивчення математичних дисциплін і в майбутній професійній діяльності» [3].

Дослідниця О. Токарська стверджує, що «сучасний вчитель інформатики повинен володіти різними видами професійних компетентностей та бути готовим до інноваційних перетворень, використання нових ідей та ІКТ задля досягнення мети» [9].

Мета статті полягає у визначенні оптимальних шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики при вивченні освітнього компонента «Вища математика».

Виклад основного матеріалу

У системі освіти все більш характерними стають такі риси як динамізм та варіативність. Поруч із зниженням інтересу до навчання та інтелектуальною пасивністю великого значення набувають: комунікативні вміння, здатність до моделювання ситуацій, вміння ведення діалогу, дискусій, залучення до творчої діяльності. Тому педагоги змушені використовувати методи і прийоми, які вимагають активної розумової діяльності, формують вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, бачити проблему, шукати засоби вирішення, коригувати отримані результати.

Методи та прийоми навчання виконують наступні функції:

спонукальну (завдяки вдалому вибору методів розвивається інтерес до навчання);

освітню (у процесі їх використання здобувачі освіти набувають знання, вміння та навички);

розвиваючу (система методів навчання націлена на формування та розвиток інтелекту, логічного мислення, пізнавальної активності та самостійності).

Підготовка майбутніх учителів інформатики відіграє важливу роль у сучасній системі вищої освіти. Ключовим чинником у підвищенні ефективності та якості навчального процесу, який забезпечує розвиток складних завдань професійної підготовки майбутніх фахівців даної спеціальності є активізація пізнавальної діяльності. У зв'язку зі стрімкою інформатизацією та технологічними інноваціями сучасні здобувачі освіти повинні бути психологічно готовими до швидкого оволодіння новітніми інформаційними технологіями. Саме залучення здобувачів до активної, творчої участі у навчальному процесі сприяє формуванню у них важливих якостей, які у майбутньому стануть основою професійного становлення сучасного вчителя інформатики.

Освітній компонент «Вища математика» належить до циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Інформатика) освітньо-професійної програми Середня освіта. Інформатика (2021) у Волинському національному університеті імені Лесі Українки [5]. Курс загальним обсягом 360 годин/12 кредитів вивчається впродовж трьох семестрів. Предметом вивчення є математичні поняття та методи змістових модулів поданих у таблиці 1:

Таблиці 1 Змістові модулі освітнього компонента «Вища математика»

Знання, уміння та навички, що здобуваються по завершенню курсу використовуються при вивченні освітніх компонент: «Алгоритми та структури даних», «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Комп'ютерне графіка та мультимедійна продукція», «Комп'ютерне моделювання об'єктів і процесів» та ін.

Опанування змісту освітнього компонента дозволяє отримати наступні програмні результати навчання (Вища математика. Силабус нормативного освітнього компонента [7])

розуміти та використовувати взаємозв'язок логічних та математичних основ інформаційних технологій;

використовувати сучасний математичний апарат неперервного та дискретного аналізу, лінійної алгебри, аналітичної геометрії у професійній діяльності для розв'язання задач теоретичного та прикладного характеру в процесі проєктування та реалізації об'єктів інформатизації;

використовувати методи розв'язання звичайних диференціальних та інтегральних рівнянь до прикладних задач;

використовувати методологію системного аналізу об'єктів, процесів і систем для задач аналізу, прогнозування, управління та проєктування динамічних процесів.

Основними завданнями математичної підготовки майбутніх учителів інформатики є (Вища математика. Силабус нормативного освітнього компонента [7]):

опанування системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у майбутній професійній діяльності;

розкриття логічної структури розділів математики й забезпечення такого рівня математичного розвитку здобувачів освіти, що буде достатнім для розуміння спеціальної літератури;

підготовка до вивчення і засвоєння профільних освітніх компонент, зорієнтованих на майбутню професійну діяльність;

формування наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, її роль у пізнанні дійсності;

застосування математичних методів для розв'язання прикладних і професійно-орієнтованих задач;

інтелектуальний розвиток здобувачів освіти, насамперед розвиток логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та графічної культур, пам'яті, уваги, інтуїції;

виховання математичної культури здобувачів освіти.

Таким чином, викладання освітнього компонента «Вища математика» спрямовується на удосконалення змісту, засобів, методів та способів навчання з метою підвищення пізнавальної активності, творчості, самостійності та вмотивованої діяльності у засвоєнні знань здобувачами освіти. Проблема активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти була і є актуальною, оскільки від неї залежить ефективність та успішність процесу навчання. математичний професійний освіта

Зміст та організація навчальних занять (лекцій, практичних, консультацій) є важливою і чи не однією з головних умов формування пізнавальної активності здобувачів освіти. Робота на них організовується таким чином, щоб здобувачі освіти стали зацікавленими, вмотивованими співучасниками навчально-пізнавального процесу.

Саме мотиваційна функція спонукає до саморозвитку й самовдосконалення, реалізації творчого потенціалу через застосування системи заохочень і стимулів.

Рівні сформованості пізнавальної активності майбутніх учителів інформатики подано у таблиці 2.

Таблиця 2 Характеристика рівнів пізнавальної активності здобувачів освіти

У структурі пізнавальної активності при вирішенні завдань виділяємо наступні компоненти:

готовність виконувати завдання;

свідомість виконання завдань;

систематичність розв'язування завдань;

прагнення підвищити свій особистий розвиток, самовдосконалення та професійне зростання.

Одним із факторів підтримання стимулу до навчання та підвищення ефективності загалом навчального процесу при вивченні вищої математики майбутніми вчителями інформатики є впровадження сучасних інформаційно- комунікаційних технологій, складовою частиною яких є прикладні програми навчального призначення. Серед яких особливо актуальними є системи комп'ютерної математики, більшість із них є спеціалізованими та призначені для використання у процесі вивчення певних тем або розділів вищої математики.

Найбільш поширеним способом передачі та отримання інформації є лекція. Всі інші форми навчальних занять, так чи інакше, базуються на лекційному матеріалі, тому плануються після неї, спираються на неї змістовно і тематично. Водночас, лекційний курс далеко не завжди формує мотивацію до самостійного навчання. Деякі здобувачі освіти механічно записують викладену інформацію без будь якого усвідомлення й аналізу. Тому, вважаємо за доцільне використання наступних форм навчання у вигляді лекційних занять: проблемна лекція; інтегрована лекція; лекція-презентація; лекція по виявленню наперед запланованих викладачем помилок.

Запропоновані типи лекцій дають змогу активізувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти, викликати інтерес до матеріалу, який вивчається.

Якщо лекційне заняття закладає основи наукових знань у загальній формі, то практичні заняття поглиблюють, розширюють і деталізують ці знання, сприяють виробленню навичок професійної діяльності.

Подачу матеріалу на практичних заняттях здійснюємо за принципом «від простого до складного». Великий обсяг складної інформації, так само як і простої не активізує пізнавальну діяльність здобувачів освіти. Тому розв'язування завдань з кожної теми розпочинається з найпростіших з поступовим переходом до складніших та з використанням інформаційно- комунікаційних технологій.

На практичних заняттях досить часто здобувачі освіти при розв'язуванні завдань приходять на деяких етапах до громіздких проміжних обчислень. Тому саме на цих етапах доцільним є використання наприклад, web-сервісу WolframjAlpha.

У курсі «Вища математика» Wolfram|Alpha можна застосувати при вивченні:

- лінійної алгебри: обчислення визначників, дії з матрицями, розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь (рисунок 1);

Рис. 1. Розв'язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою команди solve

- аналітичної геометрії: побудова графіків кривих та поверхонь (рисунок 2);

Рис. 2. Побудова графіка функції двох змінних за допомогою команди plot3D

математичного аналізу: обчислення сум числових послідовностей, границі послідовностей та функцій;

диференціального числення: знаходження похідних функцій однієї та кількох змінних, дослідження функцій однієї та кількох змінних, побудова їх графіків, оптимізація функцій (рисунок 3);

Рис.3. Знаходження екстремуму функції двох змінних допомогою команди extremum

- інтегрального числення: обчислення невизначених та визначених інтегралів, в тому числі невласних (рисунок 4);

Рис.4. Обчислення визначеного інтегралу за допомогою команди integrate диференціальних рівнянь: знаходження розв'язків [4].

При вивченні вищої математики доцільним є також використання комп'ютерних середовищ:

офісних додатків Microsoft Office: Word, Excel, Access, PowerPoint;

програмних продуктів Gran, MathCAD, MathLab, Maple, Maxima, Mathematica, Statistica, GeoGabra, R та ін.;

можливостей всесвітньої мережі Internet [4].

Висновки

Активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти при вивченні курсу «Вищої математики» сприяють:

усвідомлення необхідності та доцільності вивчення освітнього компонента як в цілому, так і за змістовими модулями;

усвідомлення міжпредметних взаємозв'язків освітніх компонент, які вивчаються;

вирішення завдань проблемного характеру;

використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, складовою частиною яких є прикладні програми.

Використання останніх дає можливість досягнути наступних цілей:

оптимізувати навчальний процес, використовуючи час більш раціонально;

підвищити наочність та доступність навчання, що сприяє розвитку пізнавального інтересу до математики та підвищенню мотивації здобувачів освіти до навчальної діяльності;

створити умови для розвитку наочно-образного мислення.

Література

1. Васько О. О. Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів у процесі методико-математичної підготовки. Фізико-математична освіта. 2017. 2 (12). С.37-41

2. Величко В. Є. Теоретико-методичні засади використання вільних програм при підготовці майбутніх вчителів математики, фізики та інформатики : дис. ... докт. пед. наук. Донбас, 2019. 549 с.

3. Кобильник Т. П., Когут У. П. Системи комп'ютерної математики у навчанні студентів напряму підготовки «Інформатика». Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Том 40, №2. С.50-64

4. Миронюк Л. П., Ройко Л. Л. Wolfram|Alpha як засіб оптимізації процесу навчання курсу «Вища математика». Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. 2020. №40. С.58-64

5. Освітньо-професійна програма «Середня освіта. Інформатика» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2021. 23 с.

6. Павлова Н. С. Методична підготовка майбутніх учителів інформатики як сучасна педагогічна проблема. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 2 : Комп 'ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. Вип. 22 (29). С.87-95

7. Силабус нормативного освітнього компонента «Вища математика» підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми: «Середня освіта. Інформатика», 2021.

8. Страх О., Лукашова Т. Міждисциплінарні зв'язки при вивченні деяких тем дискретної математики та диференціальних рівнянь. Фізико-математична освіта. 2021. 3(29). С.112-118.

9. Токарська О. А. Розвиток професійної компетентності вчителя інформатики основної школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій : дис. ... докт. філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». Житомир. 2021

10. Фоменко Л. М. Розвиток пізнавальної активності майбутніх учителів інформатики в процесі математичної підготовки : дис. ... докт. філософії з галузі знань 01 Освіта/ Педагогіка за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Харків. 2021

References

1. Vasko, O. O. (2017). Aktyvizatsiia navchalno-piznavalnoi diialnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u protsesi metodyko-matematychnoi pidhotovky [Activation of the educational and cognitive activity of future primary school teachers in the process of methodological and mathematical training]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education. 2 (12). 37-41 [in Ukrainian].

2. Velychko, V. Ye. (2019). Teoretyko-metodychni zasady vykorystannia vilnykh prohram pry pidhotovtsi maibutnikh vchyteliv matematyky, fizyky ta informatyky [Theoretical and methodological principles of the use of free programs in the training of future teachers of mathematics, physics and computer science]: dys. ... dokt. ped. nauk. Donbas. 549 [in Ukrainian].

3. Kobylnyk T. P., & Kohut U. P. (2014). Systemy kompiuternoi matematyky u navchanni studentiv napriamu pidhotovky «Informatyka» [The system of computer mathematics in teaching students of the «Informatics» training course]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids. Tom 40. №2. 50-64 [in Ukrainian].

4. Myroniuk L., & Royko L. (2020). Wolfram|Alpha yak zasib optymizatsii protsesu navchannia kursu «Vyshcha matematyka» [Wolfram|Alpha as a way of the optimization the learning process of the course «Higher Mathematics»]. Kompiuterno-intehrovani tekhnolohii: osvita, nauka, vyrobnytstvo - Computer-integrated technologies: education, science, production. 2020. №40. 58-64 [in Ukrainian].

5. Osvitno-profesiina prohrama «Serednia osvita. Informatyka» pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky (2021) [in Ukrainian].

6. Pavlova N. S. (2020). Metodychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv informatyky yak suchasna pedahohichna problema [Methodical training of future computer science teachers as a modern pedagogical problem]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 2 : Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. Series 2: Computer-oriented learning systems: zb. nauk. prats. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M P. Drahomanova. Vyp. 22 (29). 87-95 [in Ukrainian].

7. Sylabus normatyvnoho osvitnoho komponenta «Vyshcha matematyka» pidhotovky zdobuvachiv pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity osvitno-profesiinoi prohramy: «Serednia osvita. Informatyka» (2021) [in Ukrainian].

8. Strakh O., & Lukashova T. (2021). Mizhdystsyplinarni zviazky pry vyvchenni deiakykh tem dyskretnoi matematyky ta dyferentsialnykh rivnian [Interdisciplinary connections in the study of some topics of discrete mathematics and differential equations]. Fizyko- matematychna osvita - Physical and mathematical education. 3(29). 112-118 [in Ukrainian].

9. Tokarska O. A. (2021). Rozvytok profesiinoi kompetentnosti vchytelia informatyky osnovnoi shkoly zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Development of the professional competence of the primary school informatics teacher by means of information and communication technologies] : dys. ... dokt. filosofii z haluzi znan 01 Osvita/Pedahohika za spetsialnistiu 011 «Osvitni, pedahohichni nauky». Zhytomyr. [in Ukrainian].

10. Fomenko L. M. (2021). Rozvytok piznavalnoi aktyvnosti maibutnikh uchyteliv informatyky v protsesi matematychnoi pidhotovky [Development of cognitive activity of future computer science teachers in the process of mathematical training] : dys. ... dokt. filosofii z haluzi znan 01 Osvita/Pedahohika za spetsialnistiu 015 «Profesiina osvita (za spetsializatsiiamy)». Kharkiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru