Емпіричне дослідження зв’язку гендерної ідентичності з професійним самовизначенням старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емпіричне дослідження зв'язку гендерної ідентичності з професійним самовизначенням старшокласників

Хараджи Марина Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Переяслав

Почтова Ксенія Василівна здобувачка другого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності "Практична психологія", група ПП-22пмз, кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Переяслав

Анотація

Стаття присвячена емпіричному дослідженню зв'язку тендерної ідентичності з професійним самовизначенням старшокласників.

Дослідження акцентує увагу на тому, що на професійне самовизначення старшокласника впливає багато чинників. Зокрема, уявлення людини про власну гендерну ідентичність визначає напрям вибору професії юнаками та юнками.

Емпірично дослідивши проблему зв'язку гендерної ідентичності з професійним самовизначенням старшокласників, ми виявили, що у більшості юнаків та дівчат гендерна ідентичність відповідає андрогінному типу особистості та відрізняється широким спектром професійних інтересів. Переважна більшість старшокласників, як дівчат так і юнаків, спрямовані до типу професій "Людина-Людина".

Серед юнаків з андрогінним типом переважає спрямованість до професій типу "Людина-Людина" в сфері освіти та творчості. Серед дівчат з андрогінним типом особистості переважає в однаковій мірі спрямованість до типів професій "Людина-Людина" в сфері управління людьми та "Людина- Художній образ".

Натомість дівчата фемінного типу, найбільш спрямовані до типу професій "Людина-Людина", проте в сфері освіти. Це підтверджує припущення про те, що статево-типізовані дівчата схильні до професій, які в суспільстві типово вважаються найбільш відповідними їх статі.

Юнак маскулінного типу спрямований до сфери "Людина-Людина" в сфері захисту людей. Це також свідчить про подібну генденцію, оскільки захист вважається "чоловічою справою".

Андрогінні дівчата більш схильні до професій в сфері управління людьми, андрогінні юнаки - переважно до професій пов'язаних з технікою, професій в сфері управління фінансам, а також професій в сфері освіти та творчості.

Отже, ми можемо зробити висновок, що гендерна ідентичність впливає на професійне самовизначення старшокласників, що простежується в диференціації професійних інтересів осіб андрогінного, фемінного та маскулінного типів. Особливості тендерної ідентичності, в певній мірі, зумовлюють напрям професійного самовизначення старшокласників та можуть сприяти виникненню упереджень при виборі майбутньої професії.

Ключові слова: гендерна ідентичність, андрогінність, фемінність, маскулінність, професійне самовизначення, старшокласники, типи професій.

Kharadzhy Marina Viktorivna Candidate of Psychological Sciences Associate Professor of Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Pochtova Kseniya Vasylivna second-year of the second (master's) level of higher education in the specsalty "Practical Psychology" group PP-12pmz, Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

EMPIRICAL STUDY OF THE RELATIONSHIP OF GENDER IDENTITY WITH PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION OF HIGH SCHOOL STUDENTS юнак самовизначення гендерний

Abstract. The article deals with an empirical study of the connection between gender identity and professional self-determination of high school students.

The study focuses on the fact that the professional self-determination of a high school student is influenced by many factors. In particular, a person's perception of his own gender identity determines the direction of the choice of profession by young men and women.

Having empirically researched the problem of the connection between gender identity and professional self-determination of high school students, we found that most boys and girls have an androgynous type personality of gender identity and it differs in a wide range of professional interests. Majority of high school students, both girls and boys, have a "Human-Human" type of profession.

Most boys of an androgynous type have a preference for "Human-Human" professions in the field of education and art. Most girls of an androgynous personality type have an orientation in both the "Human-Human" profession type in the field of people management and "Human-Artistic Image".

Instead, girls of the feminine type oriented "Human-Human" profession type but in the field of education. This confirms the assumption that gender-typed girls are inclined to professions that are typically considered the most suitable for their gender in society.

Boys of the masculine type oriented "Human-Human" sphere in the field of protecting people. This also indicates the similar tendency, as protection is considered a "man's job".

Androgynous girls are more inclined to professions in the field of people ma nagement, rogynous young men are mainly inclined to professions related to technology, professions in the field of financial management, well as professions in the field of education and art.

So, can conclude that gender identity affects the professional self-determination of high school students, which can be seen in the differentiation of professional interests of androgynous, feminine, and masculine types. To a certain extent, peculiarities of gender identity determine the direction of professional selfdetermination of high school students and may contribute to the emergence of prejudices in choosing a future profession.

Keywords: gender identity, androgyny, femininity, masculinity, professional self-determination, high school students, types of professions.

Постановка проблеми. Ринкова економіка висуває підвищені вимоги роботодавця до професіоналізму працівника. Висока конкуренція на ринку праці вимагає від працівника в будь-якій галузі бути компетентним, мобільним, активним, творчим, здатним вдосконалюватись та модернізувати свою професійну діяльність. Людина, яка свідомо підійшла до проблеми професійного самовизначення, зважила всі свої "можу", "хочу" і "треба", обрала "свою професію" - має більше шансів досягти успіху в професійній діяльності, бути благополучною і задоволеною життям.

Натомість, випадковий, неусвідомлюваний вибір професії призводить до небажаних наслідків: низької продуктивності праці, помилок в роботі, незадоволення, пригніченого стану людини, економічних витрат на перекваліфікацію. Невдале професійне самовизначення і недостатня самореалізація можуть стати причиною багатьох психологічних та життєвих проблем.

На професійне самовизначення старшокласника впливає багато чинників. Зокрема, уявлення людини про власну гендерну ідентичність визначає напрям вибору професії юнаками та юнками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійного самовизначення не є новою у психологічній науці. На різних етапах розвитку психології вона була предметом досліджень Л. Божович, А. Маркова, Є. Клімова, М. Пряжнікова, Є. Головахи, Ш. Бюлер, Д. Сьюпер, Е.Ф. Зеєра, Дж. Голланда.

Проблема тендерної ідентичності висвітлена в роботах таких науковців як Ш. Берн, Л. Колберг, К. Джеклін, Е. Маккобі, Т. Бендас, О. Вороніна, Т. Говорун, О. Кікінежді, Н. Лавріненко, П. Горностай тощо.

Мета статті - емпірично дослідити зв'язок гендерної ідентичності з професійним самовизначенням старшокласників

Виклад основного матеріалу. Метою емпіричного дослідження було виявлення зв'язку між гендерною ідентичністю особистості та професійним самовизначенням старшокласників.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: емпірично дослідити професійне самовизначення старшокласників (інтереси, схильність до того чи іншого типу професій); емпірично визначити тип гендерної ідентичності старшокласників; встановити якісний зв'язок між гендерною ідентичністю та професійним самовизначенням старшокласників.

Для вирішення поставлених завдань були обрані наступні методики: "Диференційно-діагностичний опитувальник" (ДДО) Є. Клімова, "Статево- рольовий опитувальник" С. Бем, "Матриця вибору професій" Г. Резапкіної.

Дослідження здійснювалося на базі ДПТНЗ "Переяслав-Хмельницький ЦПТО" м. Переяслава. Загальна вибірка склала 40 осіб (20 юнаків та 20 юнок).

В ході дослідження ми виявили неабияку зацікавленість старшокласників проблемою професійного самовизначення. Здійснивши кількісний аналіз результатів дослідження за методикою "ДДО" Є. Клімова, ми з'ясували, що 10,0% від загальної кількості досліджуваних мають дуже високий рівень професійного самовизначення, що виявляється у вираженому інтересі до одного з типів професій. Такі старшокласники віддали максимальну кількість балів одній зі шкал, звідси можна зробити висновок, що вони чітко уявляють ким вони хочуть бути, усвідомлюють свої професійні інтереси, мають певні професійні наміри. Ще 25,0% старшокласників виявили високий рівень професійного самовизначення, вони мають високі бали по декільком шкалам, але один з типів професій переважає над іншим.

Більше половини досліджуваних, а саме 60,0% проявили середній рівень професійного самовизначення, їх професійні інтереси слабо диференційовані, одночасно проявляється не яскраво виражений інтерес до двох-трьох типів професій, з невеликою різницею в балах. 5,0% досліджуваних мають низький рівень професійного самовизначення, що виявляється в низьких балах за всіма типами професій. Це свідчить про відсутність виражених стійких професійних інтересів, що може бути пов'язано з загальною незрілістю особистості або інфантильністю поведінки, поганою поінформованістю про світ професій, негативним ставленням до праці, не сформованістю мотиваційної сфери, а також з заниженим рівнем домагань.

Найбільший інтерес досліджувані старшокласники проявили до типу професій "Людина-Людина" (40,0%). Це професії: лікар, вчитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу та інші.

На другому місці - тип професій "Людина-Художній образ" (20,0%). Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, літературний працівник. На третьому - "Людина-Природа" (18,0%). Професії: зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, на четвертому місці - тип професій "Людина-Знакова система" (12,0%). Професії: перекладач, кресляр, інженер, топограф, секретар-друкарка, програміст. Та на п'ятому - "Людина- Техніка" (10,0%). Професії: столяр, технік-металург, інженер- механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, спеціаліст з телекомунікацій та інші.

Встановлено, що юнаки віддають перевагу типу професій "Людина- Людина" (45,0%), на другому місці - тип професій "Людина-Знакова система" (20,0%), третє і четверте місце в рівній мірі відводиться типам "Людина- Природа" (15,0%) та "Людина-Техніка" (15,0%), п'яте - типу "Людина- Художній образ" (5,0%).

Серед дівчат спостерігається інша генденція: перші місця в рейтингу професійних уподобань дівчат займають типи професій "Людина-Людина" (35,0%) та "Людина-Художній образ" (35,0%). На третьому місці - "Людина- Природа" (20,0%). Четверте та п'яте місце займають типи професій, що відповідають шкалам "Людина-Техніка" (5,0%) та "Людина-Знакова система" (5,0%). Результати подано в таблиці 2.1.

Таблиця 1

Типи професій у професійному самовизначенні юнаків та юнок