Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення в творчому освітньому середовищі факультету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення в творчому освітньому середовищі факультету

Сімакова Світлана Ігорівна аспірантка кафедри початкової і професійної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація

У статті здійснено аналіз результатів експериментальної перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення в творчому освітньому середовищі факультету. Представлено результати контрольної діагностики за кожним з показників критеріїв готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення із застосуванням діагностичного інструментарію, який було використано для проведення діагностики вихідного рівня готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Визначено динаміку змін за кожним з критеріїв на констатувальному та контрольному етапах педагогічного експерименту. Проведення контрольного етапу педагогічного експерименту засвідчило, що здобувачі вищої освіти - учасники ЕГ продемонстрували більш істотні зміни у рівні сформованості готовності до професійного самовдосконалення в порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту, що дозволило стверджувати про доцільність впровадження обґрунтованих організаційно-педагогічних умов в процес професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва. Отримані дані за результатами проведення формувального етапу педагогічного експерименту показали, що практична реалізація обґрунтованих організаційно-педагогічних умов сприяла формуванню ціннісного ставлення майбутніх фахівців до професійного самовдосконалення, підвищенню потреби та прагнення до професійного зростання, мотивації до професійного самовдосконалення, формування системи професійних та спеціальних знань, умінь, а також навичок організації, здійснення процесу професійного самовдосконалення, самоконтролю і самооцінювання власної діяльності, формуванню та розкриттю особистісних та професійно значущих якостей майбутніх педагогів-музикантів. За допомогою методів математичної статистики було підтверджено ефективність організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців музичного до професійного самовдосконалення в творчому освітньому середовищі факультету.

Ключові слова: педагогічний експеримент, організаційно-педагогічні умови, готовність, професійне самовдосконалення, майбутні фахівці музичного мистецтва, творче освітнє середовище факультету.

Simakova Svitlana Ihorivna Graduate student of Department of Primary and Professional Education, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

EXPERIMENTAL VERIFICATION OF THE EFFECTIVENESS OF ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR FORMING THE READINESS OF FUTURE SPECIALISTS OF MUSICAL ART FOR PROFESSIONAL SELF-IMPROVEMENT IN THE CREATIVE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF THE FACULTY

The article analyzes the results of the experimental verification of the effectiveness of organizational and pedagogical conditions for the formation of the readiness of future music specialists for professional self-improvement in the creative educational environment of the faculty. The results of control diagnostics are presented for each of the indicators of the readiness criteria of future music specialists for professional self-improvement using diagnostic tools, which were used to diagnose the initial level of readiness of future music specialists for professional self-improvement at the ascertainment stage of the pedagogical experiment. The dynamics of changes according to each of the criteria at the ascertainment and control stages of the pedagogical experiment were determined. Conducting the control stage of the pedagogical experiment proved that higher education applicants - participants of the EG demonstrated more significant changes in the level of formation of readiness for professional self-improvement in comparison with the ascertaining stage of the pedagogical experiment, which made it possible to assert the feasibility of introducing justified organizational and pedagogical conditions into the process of professional training of future specialists musical art. The data obtained from the results of the formative stage of the pedagogical experiment showed that the practical implementation of justified organizational and pedagogical conditions contributed to the formation of the valuable attitude of future specialists to professional self-improvement, increased need and desire for professional growth, motivation for professional self-improvement, formation of a system of professional and special knowledge, skills, as well as organizational skills, implementation of the process of professional selfimprovement, self-control and self-evaluation of one's own activities, formation and disclosure of personal and professionally significant qualities of future teachers- musicians. Using the methods of mathematical statistics, the effectiveness of the organizational and pedagogical conditions for forming the readiness of future music specialists for professional self-improvement in the creative educational environment of the faculty was confirmed.

Keywords: pedagogical experiment, organizational and pedagogical conditions, readiness, professional self-improvement, future specialists in musical art, creative educational environment of the faculty.

Постановка проблеми. Здійснення теоретичного аналізу проблеми професійного самовдосконалення майбутніх фахівців музичного мистецтва та звернення до досліджень присвячених вивченню практичного досвіду вітчизняної та зарубіжної професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва засвідчило, що проблемі готовності майбутніх педагогів-музикантів належить ключове місце в системі професійної підготовки сучасного фахівця. Успішність самореалізації майбутнього фахівця музичного мистецтва у професійній діяльності істотно визначається його здатністю до творчої самостійності, вирішення складних професійно- педагогічних проблем, готовністю до підвищення рівня власної професійної компетентності впродовж життя. У зв'язку із цим, актуальною є розробка та реалізація відповідних організаційно-педагогічних умов, спрямованих на підвищення рівня готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення висвітлена у низці наукових досліджень. Зокрема, праці В. Демченко [1], О. Нагайчук [2], В. Плющ [3], Т. Северіної [4], В. Стрельнікова [5], Н. Толстової [6], С. Хатунцевої [7], І. Шаповалової [8], Т. Шестакової [9] та ін. присвячено розкриттю сутності заявленої проблематики.

Проте, здійснений аналіз засвідчує, що проблема готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення все ще є недостатньо дослідженою та потребує подальшого вивчення.

Мета статті - здійснення аналізу результатів експериментальної перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення. експериментальний педагогічний перевірка

Виклад основного матеріалу. На основі проведеного теоретичного аналізу проблеми професійного самовдосконалення нами було встановлено, що ефективність формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення залежить від створення на факультеті відповідних організаційно-педагогічних умов. У зв'язку із цим, нами було розроблено, обґрунтовано та реалізовано у професійній підготовці майбутніх фахівців музичного мистецтва наступні організаційно-педагогічні умови:

1. Забезпечення раннього, своєчасного та всебічного залучення здобувачів вищої освіти до творчого освітнього середовища факультету, що забезпечує прийняття здобувачем творчого освітнього середовища факультету як суб'єктивно значущого, формує відчуття приналежності, комфортності, прихильності до "своєї" професійно-творчої спільноти, а також інтеріоризацію ціннісних смислів факультетського середовища і дозволяє розглядати його як джерело професійного самовдосконалення;

2. Набуття майбутніми фахівцями музичного мистецтва досвіду професійного самовдосконалення в творчому освітньому середовищі факультету;

3. Використання цифрових освітніх ресурсів в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва.

Зауважимо, що практична реалізація обґрунтованих нами організаційно- педагогічних умов здійснювалася поступово і планомірно та передбачала впровадження нових форм, методів та засобів, спрямованих на забезпечення комплексного формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення.

Проведення контрольного етапу педагогічного експерименту мало на меті здійснення експериментальної перевірки ефективності реалізованих нами організаційно-педагогічних умов в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва - учасників експериментальної групи. Даний етап педагогічного експерименту передбачав здійснення повторної діагностики показників кожного критерію готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення в контрольній (КГ) та експериментальній групі (ЕГ) із застосуванням діагностичного інструментарію, який було використано для виявлення вихідного рівня готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Відповідно, кількісний та якісний склад КГ і ЕГ на контрольному етапі педагогічного експерименту залишився без змін.

На контрольному етапі педагогічного експерименту здійснювалося розв'язання наступних завдань:

1. Здійснено експериментальну перевірку ефективності реалізації обґрунтованих організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення;

2. Виявлено динаміку зростання рівня готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення;

3. Узагальнено та систематизовано отримані емпіричні дані, що відображають отримані результати дослідження;

4. Сформульовано загальні висновки за результатами проведення педагогічного експерименту щодо формування готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення;

5. Визначено перспективи проведення подальших досліджень визначеної проблематики.

З метою детального представлення результатів експериментальної перевірки ефективності реалізованих нами організаційно-педагогічних умов вважаємо за необхідне звернутися до детального аналізу отриманих даних за кожним показником відповідного критерію та здійснити порівняння з даними отриманими за результатами проведення констатувального етапу педагогічного експерименту.

Отримані за результатами проведення контрольного етапу педагогічного експерименту дані свідчать про наявність позитивної динаміки за показниками аксіологічно-мотиваційного критерію у порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту. Так, проведення повторної діагностики рівня ціннісного ставлення майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення засвідчило, що в ЕГ відбулося збільшення кількості здобувачів вищої освіти, які володіють високим рівнем ціннісного ставлення до професійного самовдосконалення на 39,22%, водночас, відбулося зниження кількості здобувачів вищої освіти у ЕГ, які володіють середнім рівнем ціннісного ставлення до професійного самовдосконалення, а саме на 17,65%, значним є зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем у ЕГ на 21,57%. У КГ зростання відбулося лише на 2,86% здобувачів вищої освіти, які демонструють високий рівень, заразом, кількість здобувачів вищої освіти з середнім рівнем також знизилася на 1,9%, заразом кількість здобувачів вищої освіти у КГ з низьким рівнем знизилася не суттєво, що на контрольному етапі педагогічного експерименту було відображено у зменшенні на 0,96% здобувачів вищої освіти. Наочне представлення отриманих результатів на контрольному етапі педагогічного експерименту відображено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка прояву ціннісного ставлення учасників контрольної та експериментальної групи до професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Діагностика рівня прояву майбутніми фахівцями музичного мистецтва потреби і прагнення до професійного зростання засвідчила збільшення кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем. Зокрема, в ЕГ високим рівнем володіє на 5,88% більше здобувачів вищої освіти ніж на констатувальному етапі педагогічного експерименту, водночас, відмічено зменшення кількості здобувачів вищої освіти з середнім рівнем, що в ЕГ знизилося на 2,94%. Поряд із тим, зафіксовано зниження кількості здобувачів вищої освіти, які володіють низьким рівнем, що за результатами проведеної діагностики в ЕГ відбулося на 8,82%. В КГ відбулося зменшення кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем на 24,38%, з середнім рівнем зростання відбулося на 33,14%, з низьким відбуося зниження на 8,76%. Динаміку змін у показниках КГ та ЕГ візуалізовано на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка прояву потреби і прагнення учасників контрольної та експериментальної групи до професійного зростання на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Вагомим виявилось зростання рівня мотивації майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення. Так, в ЕГ кількість здобувачів вищої освіти з високим рівнем мотивації до професійного самовдосконалення істотно зросла на 27,46%, водночас, фіксуємо значне зменшення здобувачів вищої освіти з середнім рівнем мотивації до професійного самовдосконалення, що на контрольному етапі відбулося на 22,55%, кількість здобувачів вищої освіти з низьким рівнем мотивації до професійного самовдосконалення зменшилася на 4,91% у порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту. У КГ зростання виявилося несуттєвим, що за результатами діагностики складає 3,81% здобувачів вищої освіти з високим рівнем. Заразом, кількість здобувачів вищої освіти з середнім рівнем зменшилася несуттєво, а саме на 1,9%. Поряд із тим, на 1,9% здобувачів вищої освіти менше виявляють низький рівень. Зміни у показниках КГ та ЕГ на контрольному етапі педагогічного експерименту відображено на рис. 3.

Рис. 3. Динаміка сформованості мотивації учасників контрольної та експериментальної групи до професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Проведення діагностики за показниками інформаційно-пізнавального критерію засвідчило наявність позитивної динаміки. Зокрема, встановлено зростання кількості здобувачів вищої освіти - учасників ЕГ, які демонструють високий рівень системних та глибоких професійних та спеціальних знань, зокрема щодо сутності та змісту професійного самовдосконалення. Оцінювання заданого показника засвідчило, що у ЕГ відбулося суттєве зростання кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем, а саме на 34,25%, середній рівень продемонстрували на 4,91% здобувачів більше ніж на констатувальному етапі педагогічного експерименту, низький рівень виявили на 39,16% менше здобувачів вищої освіти - учасників ЕГ. Водночас, збільшення кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем у КГ виявилось незначним, оскільки лише на 4,53% здобувачів вищої освіти більше продемонстрували високий рівень у порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту. Поряд із тим, не зафіксовано значного зростання кількості здобувачів, які володіють середнім рівнем, оскільки на контрольному етапі педагогічного експерименту зростання відбулося на 3,74%. у той час як зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем виявилось не значним та склало 8,27% здобувачів вищої освіти на контрольному етапі педагогічного експерименту. Динаміку змін у показниках КГ та ЕГ на контрольному етапі педагогічного експерименту висвітлено на рис. 4.

Рис. 4. Динаміка сформованості системних і глибоких професійних та спеціальних знань, зокрема щодо сутності та змісту професійного самовдосконалення учасників контрольної та експериментальної групи на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Оцінювання здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва до самостійного, системного пошуку, аналізу, синтезу, узагальнення інформації необхідної для професійного самовдосконалення засвідчило істотне зростання кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем. В ЕГ на 21,57% більше здобувачів вищої освіти продемонструвало високий рівень, в той час як визначено невеликі показники збільшення кількості здобувачів вищої освіти, які володіють середнім рівнем, що зокрема становить на 9,8% більше здобувачів вищої освіти - учасників ЕГ, заразом, відзначимо суттєве зменшення здобувачів вищої освіти, які демонструють низький рівень в ЕГ, що знизилося на 31,37%. В КГ зростання кількості здобувачів вищої освіти, що володіють високим рівнем відбулося несуттєво, а саме на 4,76% здобувачів вищої освіти, середній рівень виявили на 2,86% більше здобувачів вищої освіти, низький рівень продемонструвало на 7,62% менше здобувачів вищої освіти у порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту. Динаміку змін у показниках КГ та ЕГ на контрольному етапі педагогічного експерименту відображено на рис. 5.

Рис. 5. Динаміка сформованості здатності учасників контрольної та експериментальної групи до самостійного пошуку, аналізу, синтезу, узагальнення інформації необхідної для професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Діагностика уміння майбутніх фахівців музичного мистецтва створювати особисту програму професійного самовдосконалення показала істотне зростання кількості учасників ЕГ, які володіють високим рівнем, що у порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту зросла на 36,27%, на середньому рівні зростання кількості здобувачів вищої освіти - учасників ЕГ відбулося на 5,89%, на низькому відмічаємо зниження кількості здобувачів вищої освіти на 42,16%. В КГ теж фіксуємо зміну динаміки. Кількість здобувачів вищої освіти, які володіють високим рівнем зросла на 3,81%, середнім - на 1,9%, в той час, як відбулося відповідне зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем на 5,71%. Зміни у динаміці КГ та ЕГ представлено на рис. 6.

Рис. 6. Динаміка сформованості уміння учасників контрольної та експериментальної групи створювати особисту програму професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Вважаємо за необхідне звернути увагу на значне збільшення кількості здобувачів вищої освіти, які володіють високим рівнем сформованості уміння використовувати сучасні методи та технології професійного самовдосконалення. Зокрема, в ЕГ збільшення кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем відбулося на 49,02%, з середнім рівнем зростання відбулося на 12,75%, у той час як відмічаємо зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем на 61,77% у порівнянні з констатувальним етапом педагогічного експерименту. На противагу, у КГ не відмічаємо суттєвих змін у показниках. Зростання кількості здобувачів вищої освіти, які володіють високим рівнем відбулося лише на 1,91%, середнім - на 1,9%, заразом, не відбулося суттєвого зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем, що відобразилося лише у зменшенні на 3,81%. Зміни у динаміці сформованості уміння учасників КГ та ЕГ використовувати сучасні методи та технології професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту представлено на рис. 7.

Рис. 7. Динаміка сформованості уміння учасників контрольної та експериментальної групи використовувати сучасні методи та технології професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Оцінювання рівня здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва контролювати освітню діяльність, планувати свій час, оцінювати власну діяльність і вносити необхідні корективи засвідчило істотне зростання кількості здобувачів вищої освіти, які є учасниками ЕГ та володіють високим рівнем. Так, у ЕГ високий рівень продемонструвало на 53,92% здобувачів вищої освіти більше, ніж на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Відповідно із тим, зафіксовано зниження кількості здобувачів вищої освіти, які володіють середнім рівнем на 23,53%, а також низьким на 30,39%. Поряд із тим, констатуємо зростання кількості здобувачів вищої освіти - учасників КГ з високим рівнем на 14,28%, зниження кількості здобувачів вищої освіти з середнім рівнем на 6,67%, з низьким рівнем на 7,61%. Динаміка змін сформованості здатності КГ та ЕГ контролювати освітню діяльність, планувати свій час, оцінювати власну діяльність і вносити необхідні корективи на контрольному етапі педагогічного експерименту відображена на рис. 8.

Рис. 8. Динаміка сформованості здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва контролювати освітню діяльність, планувати свій час, оцінювати власну діяльність і вносити необхідні корективи на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Вимірювання показників контрольно-рефлексивного критерію показало наявність суттєвих змін. Зокрема, істотно зросла кількість здобувачів вищої освіти - учасників ЕГ, які володіють високим рівнем здатності об'єктивно оцінювати і аналізувати власні дії в процесі професійного самовдосконалення, а саме на 43,14%, водночас, відбулося зниження кількості здобувачів вищої освіти з середнім рівнем на 9,8% та низьким рівнем на 33,34%. В КГ теж відобразилася позитивна динаміка, але вона не є значущою. Кіл ькість здобувачів вищої освіти, які володіють високим рівнем зросла на 2,86%, що зумовило відповідне зниження кількості здобувачів вищої освіти з середнім рівнем на 1,91%, а також зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем на 0,95%. Зміни у динаміці сформованості здатності учасників КГ та ЕГ об'єктивно оцінювати і аналізувати власні дії в процесі професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту представлено на рис. 9.

Рис. 9. Динаміка сформованості здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва об'єктивно оцінювати і аналізувати власні дії в процесі професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Відзначимо зростання кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем особистісних і професійно значущих якостей особистості, що у ЕГ збільшилося на 24,88%, заразом, відбулося зниження кількості здобувачів вищої освіти з середнім рівнем на 25,69%, а також збільшення кількості здобувачів вищої освіти низьким рівнем на 0,83%. В КГ теж відбулися певні зміни, проте вони не виявилися значними. Збільшення кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем зафіксовано лише на 3,61%, з середнім - на 1,91%, в той час як відбулося збільшення кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем на 1,71%. Динаміка відповідних змін у КГ та ЕГ на контрольному етапі педагогічного експерименту продемонстрована на рис. 10.

Рис. 10. Динаміка сформованості особистісних і професійно значущих якостей майбутніх фахівців музичного мистецтва на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

За результатами оцінювання сформованості здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва визначати і усувати недоліки та перешкоди в процесі професійного самовдосконалення можемо відзначити, що у ЕГ значно збільшилася кількість здобувачів вищої освіти з високим рівнем, а саме на 50,57%, з середнім зменшення відбулося на 21,17%, в той час, як відмічаємо зниження кількості здобувачів вищої освіти з низьким рівнем на 29,64%. В КГ відзначається збільшення кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем на 1,9%, з середнім рівнем на 1,91%, з низьким рівнем виявилося зниження кількості здобувачів вищої освіти на 3,81%. Динаміка сформованості здатності учасників КГ та ЕГ визначати і усувати недоліки та перешкоди в процесі професійного самовдосконалення представлена на рис. 11.

На основі вищевизначених даних, ми можемо стверджувати про наявність значних відмінностей у отриманих даних КГ та ЕГ за результатами проведення педагогічного експерименту. У табл. 1 систематизовано та узагальнено дані, що відображають результати проведення педагогічного експерименту, а саме розподіл за критеріями та рівнями сформованості готовності майбутніх фахівців музичного мистецтва до професійного самовдосконалення.

Рис. 11. Динаміка сформованості здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва визначати і усувати недоліки та перешкоди в процесі професійного самовдосконалення на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Таблиця 1