Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку засобами нетрадиційних технік малювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку засобами нетрадиційних технік малювання

Козак Тетяна Валентинівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти, Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Єськова Тетяна Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти, Бердянський державний педагогічний університет

Анотація

У статті охарактеризовано особливості розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку засобами нетрадиційних технік малювання. Визначено поняття «творчий потенціал» та реалізація його в нетрадиційних техніках малювання. Будь-яка творча діяльність допомагає дитині дошкільного віку розвивати свій потенціал. У нетрадиційних техніках малювання діти дошкільного віку мають можливість проявити свою індивідуальність, пізнати свої таланти та приборкати хвилювання, що сприяє формуванню самооцінки та віри у власні сили. Дитяча креативність яка постійно розвивається, може в майбутньому краще справлятися з проблемами, бути сміливішою у пошуку свого життєвого шляху, а також позитивно реагувати на раптові зміни та отримувати від життя більше радості. Нетрадиційна техніка малювання, яка використовуються в закладах дошкільної освіти, є одним із способів навчити дітей малювати, виражати себе і свої вміння. Різноманітність способів перенесення свого внутрішнього світу і свого бачення знайомого оточення на предмети і предмети дитини дозволяє бути повністю відкритим, не боятися зробити щось не так, а також здобувати нові навички і знання. Зазначено, що діти дошкільного віку - найкращий час для підтримки розвитку творчого потенціалу у дитини. Дошкільний вік є сензитивним періодом у творчому розвитку, і творчої уяви зокрема. Узагальнено, що одне з найважливіших завдань дошкільних закладів полягає у створенні сприятливого освітнього середовища, оптимальних педагогічних умов для розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. В статті охарактеризовано особливостей розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку засобами нетрадиційних технік малювання на заняттях.

Ключові слова: творчий потенціал, розвиток творчого потенціалу, діти дошкільного віку, нетрадиційні техніки малювання.

Abstract

Kozak Tetiana Valentynivna Candidate of pedagogical sciences, associate professor of the department of preschool education, Ukrainian State University named after Mykhailo Drahomanov

Yeskova Tetiana Leonidovna Candidate of pedagogical sciences, associate professor of early childhood education, Berdiansk state pedagogical university

DEVELOPMENT OF CREATIVE POTENTIAL OF PRESCHOOL CHILDREN USING NON-TRADITIONAL DRAWING TECHNIQUES

The article describes the peculiarities of the development of the creative potential of preschool children using non-traditional drawing techniques. The concept of «creative potential» and its realization in non- traditional drawing techniques are defined. Any creative activity helps a preschooler to develop his potential. In non-traditional drawing techniques, preschool children have the opportunity to show their individuality, learn their talents and tame their excitement, which contributes to the formation of self-esteem and faith in their own abilities. Children's creativity, which is constantly developing, can better cope with problems in the future, be braver in finding their life path, as well as respond positively to sudden changes and get more joy from life.

The non-traditional drawing technique used in preschool education is one of the ways to teach children to draw, express themselves and their skills. The variety of ways of transferring one's inner world and one's vision of the familiar environment to objects and objects of the child allows one to be completely open, not to be afraid to do something wrong, and also to acquire new skills and knowledge.

It is noted that preschool children are the best time to support the development of a child's creative potential. Preschool age is a sensitive period in creative development, and creative imagination in particular. It is summarized that one of the most important tasks of preschool institutions is to create a favorable educational environment, optimal pedagogical conditions for the development of the creative potential of preschool children.

The article describes the peculiarities of the development of the creative potential of preschool children using non-traditional drawing techniques in classes.

Keywords: creative potential, development of creative potential, children of preschool age, non-traditional drawing techniques.

Постановка проблеми

креативність дитина дошкільного віку малювання

Сучасна система освіти стрімко змінюється, і однією з найважливіших змін є зміна безпосередньо теорії освіти. Це обумовлено тим, що нині в системі освіти, зокрема і дошкільній, відбувається перехід від знання до особистісно- орієнтованої парадигми, запровадження нових освітніх стандартів, які зумовлюють кардинальну перебудову всього освітнього процесу. На перший план виступає особистість дитини, розкриття її індивідуальних особливостей, можливостей, творчого потенціалу, створення умов її гармонійного та всебічного розвитку.

Проблема розвитку творчого потенціалу дошкільнят - одна з найбільш актуальних у світлі концепцій дошкільного виховання. Ідея розвитку творчості, творчої активності, творчого потенціалу відображена і в основних нормативних освітніх актах, а саме: в Законі України «Про дошкільну освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти, чинних навчальних програмах. Зокрема, у Базовому компоненті дошкільної освіти наголошується на важливості розвитку творчих здібностей дошкільників, показник яких визначається рівнем розвитку естетичного сприймання об'єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями, пов'язаними з розвитку творчого потенціалу особистості здійснювали такі науковці, як І. Біла, А. Богуш, Ю. Бреус, Т. Верещагіна, А. Ковінько, Ю. Калюжна, В. Моляко, В. Міляєва, Н. Лебідь, Е. Лебединський, В. Рибалко, О. Чаплигіна, Т. Яновська та ін.

Мета статті полягає у характеристиці особливостей розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку засобами нетрадиційних технік малювання.

Виклад основного матеріалу

У сучасному світі діти дошкільного віку все більше захоплюються інформаційними технологіями - комп'ютерами, планшетами, мобільними телефонами тощо, що призводить до зниження зацікавлення дитиною прикладними видами мистецтва і бажання творити, виготовляти естетично значиму продукцію. Наразі перед педагогами і батьками постає питання, як показати дітям красу і неповторність світу за нових реалій, щоб розвинути їх творчий потенціал. Одним із найважливіших способів пізнання світу та розвитку естетичного сприйняття, розвитку творчого потенціалу, оскільки пов'язане із самостійною практичною та творчою діяльністю дитини, є нетрадиційні техніки малювання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, щодо поняття «творчий потенціал» досить детально розроблено в педагогічній та психологічній науці. Зокрема, відповідно до словника із психології та педагогіки обдарованості і таланту особистості В. Рибалки, творчий потенціал розглядається як «цілісна сукупність здібностей, властивостей, якостей, ресурсів особистості, що надає їй можливість, готовність здійснювати ефективну творчу діяльність» [11, с. 345].

Схожу думку знаходимо в працях А. Богуш, яка визначила творчий потенціал як «системну характеристику особистості, що дає їй можливість творити, знаходити нове, приймати рішення та діяти оригінально й нестандартно в різних ситуаціях» [2, с. 82].

Як зауважує В. Моляко, поняття «потенціал» визначається як «можливість здійснювати щось». Зважаючи на це, дослідник доходить висновку, що творчий потенціал можна тлумачити як «ресурс творчих можливостей людини», «здатність конкретної особи здійснювати творчі дії, творчу діяльність у цілому» [9, с. 7].

У свою чергу, В. Міляєва, Н. Лебідь, Ю. Бреус характеризують творчий потенціал як комплекс задатків, відпрацьованих умінь та навичок, здатність до дії та міру її реалізації в певній сфері діяльності [10, с. 406].

Творчий потенціал, за визначенням О. Чаплигіна, - це складна структура, яка включає систему культурологічних, професійно- педагогічних знань, широку загальнокультурну ерудицію, генетично задане обдарування, образне мислення, гуманітарний світогляд, здатність моделювати різноманітні способи творчої діяльності та емоційну культуру [12, с. 42].

А. Ковінько зауважує, що творчий потенціал - це не тільки здатність до створення нового в науці або мистецтві, а й нестандартність ставлень до себе, своєї праці, спілкування, взаємодії з іншими людьми, розв'язання різних проблемних ситуацій і взагалі до життя в цілому [7, с. 392]. Як бачимо, кожен із науковців по-різному висловлюється і характеризує поняття творчого потенціалу. На нашу думку, їх позиції є взаємодоповнюючими і такими, які характеризують творчий потенціал з різних боків.

Структура творчого потенціалу особистості також не має сталого складу і багатьма дослідниками визначається по-різному. Зокрема, на думку Е. Лебединського, структура творчого потенціалу складається з таких компонентів, як:

- мотивація до активної пізнавальної діяльності (потяг до творчості, спрямованість на самореалізацію, пізнавальна потреба, спрямованість на досягнення мети, прагнення до успіху);

- творчі здібності (уява, пам'ять, нестандартне мислення, фантазія, інтуїція);

- досвід творчої діяльності (знання, уміння та навички щодо розв'язання нестандартних задач та прийняття нестандартних рішень);

- характерологічні особливості особистості (активність, ініціативність, впевненість, наполегливість, працездатність, комуніка- тивність, організованість, самостійність) [8, с. 18].

Згідно з дослідженнями І. Біли, особистість з творчим потенціалом має такі характерні риси, як: готовність до ризику, імпульсивність, незалежність, нерівномірність успіхів при вивченні різних навчальних предметів, почуття гумору, самобутність, пізнавальна скрупульозність, не сприймання на віру, критичний погляд на ті речі, які вважають «священними», сміливість уявлення та мислення [1, с. 19].

Творчий потенціал дитини визначається, розкривається й розвивається у процесі спеціально організованого навчання та виховання дитини, коли вона набуває та використовує власний досвід творчої роботи, залучається до реальних творчих справ. Завдяки цьому дошкільник навчається правильно орієнтуватися в довкіллі, розвиває свої творчі здібності в різних видах діяльності (ігровій, конструкторській, образотворчій, мовленнєвій тощо). При цьому саме період від народження дитини до 6 років має вирішальне значення для розвитку її творчого потенціалу [1, с. 19].

Ю. Калюжна, Т. Яновська визначають дві великі групи факторів, які впливають на розвиток творчого потенціалу дітей, а саме:

1) загальні фактори соціального впливу, які передбачають побудову взаємин дорослих з обдарованою дитиною на основі індивідуального підходу, із урахуванням специфічних особистісних якостей. Серед шляхів взаємодії дорослих і дітей вчені виокремлюють такі, як: терпляче ставлення до неординарної поведінки творчо обдарованої дитини; намагання уникнути суспільного несхвалення проявів творчої активності; уникнення зайвої опіки, шефства над дитиною; конкретна критика як творчих здобутків дитини, так і її недоліків;

2) фактори розвитку пізнавальної сфери дитини. Серед таких факторів дослідниці визначають такі, як: розвиток швидкості мисленнєвої діяльності; формування критичного мислення; розвиток гнучкості мислення; розвиток інтуїції та творчої уяви [6, с. 64].

Отже, виходячи з думок науковців, зроблених класифікацій і особливостей впливу на творчий потенціал, ми дійшли висновку, що у поняття творчого потенціалу можна характеризувати у двох взаємодоповнюючих розуміннях: по-перше як творчі здібності, як здатність до уяви та креативного мислення. По-друге - це ще й особливості особистості, що сприяють реалізації творчих здібностей: мотиви, деякі емоційні та вольові якості, рівень компетентності тощо, тобто це структура характеристик, притаманних творчим особистостям. Творчий потенціал дитини визначається, розкривається й розвивається у процесі спеціально організованого навчання та виховання дитини, коли вона набуває та використовує власний досвід творчої роботи, залучається до реальних творчих справ.

Зважаючи на мету дослідження, звернемо увагу на характеристику видів нетрадиційних технік малювання і їх значення для розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. Малювання в нетрадиційних техніках - це дуже цікавий і доступний для дітей вид самостійної художньої діяльності, де за допомогою різноманітних прийомів і матеріалів, можна створювати художні образи, візерунки тощо. Під час такого малювання особливо добре розвиваються творчі здібності, фантазія, уява, самостійність, уміння вільно висловлювати свої думки на папері та сміливість в експериментуванні. Діти з радістю фантазують та експериментують з кольорами та формами, використовуючи для цього різні предмети.

Знайомство дітей дошкільного віку з різними художніми матеріалами, інструментами та техніками допомагає розвивати їхній творчий потенціал. Пропонування дітям нетрадиційних технік алювання дозволяє розвивати їхню самостійність і творчу активність. Знання художніх прийомів для досягнення найбільшої виразності малюнка і вміння комбінувати різні техніки зображення «пробуджують фантазію дітей, активізують їх спостережливість, увагу та уяву, допомагають виконати задумане, розвивають почуття форми і сприйняття кольорів, сприяють вихованню художнього смаку і відводять творчість дітей далеко від стандартів і шаблонів»[4, с. 69].

Як наголошує Т. Верещагіна, метою нетрадиційного малювання є розвиток художніх здібностей, уяви, позитивної емоційної сфери, фантазії; формування інтелектуальних та індивідуальних творчих здібностей, оптимізму, самосвідомості. При цьому ступінь зацікавленості у застосуванні нетрадиційних технік малювання залежить від таких методів та прийомів:

- відшукувати незвичні методи зображення явищ та предметів під час знайомства дошкільників з нетрадиційними техніками малювання;

- прищеплення інтересу до нетрадиційних технік малювання за допомогою предметно-розвивального оточення;

- працювати за принципом від простого до складного;

- розвивати образотворчі вміння, навички, систематизувати отримані знання;

- розвивати почуття кольору, просторову уяву, композицію, форму, естетичний і художній смак;

- виховувати цілеспрямованість, увагу, акуратність, творчу самореалізацію, бажання зростати в красі й щасті, адже дитина живе емоціями, грою, світом яскравих кольорів [3, с. 13].

Видів нетрадиційних технік малювання існує дуже багато, кількість їх постійно зростає, адже «людство намагається відшукати нові можливості для відображення своїх уявлень, вражень в образній формі»[5, с. 20]. У своїй практиці під час проведення занять ми використовуємо окремі з таких технік малювання і відзначимо їх позитивний вплив на розвиток дитини.

Серед найпопулярніших нетрадиційних методів малювання, який ми використовуємо на заняттях, є пуантилізм, коли дітки малюють долонькою, пальчиками, кулачком чи ребром руки, яку занурюють у фарбу і залишають відбиток. Дещо схожий є принцип квачику. Коли засобом для малювання використовується невеличкий шматочок умочують у фарбу і малюнок наносять на папір цим квачиком. Також виходять цікаві малюнки, які можна оформити у вигляді сонечка, курчатка, кульбабки та ін. тканини, згорнути у трикутний і зв'язаний ниткою. Одним із видів такого малювання є так званий несвідомий малюнок (або дудлінг). На заняттях малюємо з дітьми за допомогою паличок, кружечків, різних фігурок, крапочок. Умова, яка ставиться при цьому дитині - використовувати елемент один раз, як виходить не виправляючи і не обводячи.

Малювання нетрадиційним способом є ляпкографія. Принцип її використання такий: папір складаємо навпіл і у лінію згину всередину аркуша робимо кілька ляпок різного кольору. Потім складаємо знову аркуш, виходить картинка, її обмальовуємо і фантазуємо з приводу, що це може бути в результаті.

На заняттях також використовуємо малювання на зволоженому папері: аркуш зволожений поролоном, на ньому робимо також ляпки пензлем або пальчиком, умоченим в акварельну фарбу.

Для малювання картинок, де великий обсяг займає який простір, наприклад земля, небо, море підходить малювання за допомогою прозорої пластикової плівки. Такий вид малювання науковці називають монотипія: вкриваємо фарбою плівку і щільно притискаємо до аркуша, потім повільно знімаємо плівку знизу догори.

До нетрадиційних способів малювання належить і малювання зубною щіткою. Малюнок відбувається за рахунок притискання щіточки з нанесеною фарбою до аркуша паперу. Виходить ялинка, можуть бути хвилі, дощ, різні фігурки. Дуже цікавим є спосіб малювання, який називається ниткографією. Використовуємо для малювання нитку «ірис» довжиною з дитячу ручку від пальчика до ліктя. Робимо петельку для зручності і вільним кінцем намочуємо нитку у фарбу. Притримуємо пензликом ниточку, прибираючи зайву фарбу і витягуємо нитку. Потім викладаємо цю петельку на один бік зігнутоко аркуша паперу так, щоб інший чистий кінець нитки з нього виглядав. Закриваємо папір, притискаємо і витягуємо нитку. Має утворитися симетричний малюнок. Далі чи пензликом, чи олівцем домальовуємо деталі і виходить досить цікавий малюнок.

Наостанок варто згадати ще одну нетрадиційну техніку малювання - набризк. Використовуємо ми готові трафарети певних предметів, засоби для розбризкування, фарбу. Наприклад, густий пензлик чи зубну щітку намочуємо у фарбу і обережно паличкою проводимо так, щоб всі бризки попадали на трафарет. Так також виходить малюнок. Найголовніше, що варто усвідомити істину, що дітей, які не вміють малювати немає, всі вміють, тільки у талановитих дітей були талановиті педагоги, які вчасно змогли їм пояснити яким чином все це треба робити і таким чином розкрили їх творчий потенціал.

Під час виконання нетрадиційних технік малювання розвивається творчий потенціал у дітей дошкільного віку. Він має багато важливих переваг: дитина розкріпачується в процесі роботи, позбавляється страху, що їй щось не допоможе, набуває впевненості в собі та своїх діях; вчиться виправляти помилки, перетворювати малюнок, доповнюючи його деталями; отримує радість, позитивні емоції та гарний настрій, який не покидає його в процесі роботи над створенням власного малюнка; працездатність не втрачається протягом усього заняття, тому у дітей розвивається посидючість і терпіння, які стануть в нагоді їм у подальшому житті; дитина вчиться нестандартно мислити, фантазувати, працювати з фарбами та підручними засобами.

Висновок

Використання нетрадиційних технік малювання під час проведення занять у дітей дошкільного віку дає змогу розкрити креативні можливості дитини, відчути фарби, також у процесі роботи пізнати характер дитини і настрій, який наразі переважає. Освоєння нетрадиційних технік малювання наповнює заняття позитивними емоціями, перетворює образотворчу діяльність у креативну гру. Окрім цього, нетрадиційні техніки малювання розвивають у дітей логічне і абстрактне мислення, фантазію, спостережливість, увагу, впевненість у собі, що сприятливо позначається на розвитку творчого потенціалу дошкільнят.

Література

1. Біла І. Діагностика здібностей дітей. Актуальні проблеми психології: Зб. Наук. Праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Срібна хвиля, 2013. Т. VI: Психологія розвитку дошкільника. Вип 13. С. 16-34.

2. Богуш А. Педагогічні нотатки та роздуми. Запоріжжя, 2001. 219 с.

3. Верещагіна Т. Нетрадиційні техніки малювання - стимул для творчості. Кременчук. 2022. 76 с.

4. Дабіжа Л. П. Нетрадиційне малювання як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку. Наукові записки. Збірник матеріалів звітної науково-практичної конференції викладачів і студентів: Серія «Мистецтво». Вінниця : ФОП Корзун Д.Ю. 2018. С. 66-70.

5. Журавко Т. В. Нетрадиційні техніки малювання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: навчально-методичний посібник. МОН України, Уманський держ. Пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань : Візаві, 2020. 125 с.

6. Калюжна Ю., Яновська Т. Особливості розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Наука і освіта. 2014. № 6. С. 61-66.

7. Ковінько А. В. Суть поняття «творчий потенціал школяра». Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2017. Вип. 52. С. 391-397.

8. Лебединський Е. Б. Психологічні особливості розвитку творчого потенціалу підлітків в умовах рекреації. Наука і освіта. 2014. № 12. С. 17-22.

9. Моляко В. Творчий потенціал людини як психологічна проблема. Психологія і суспільство. 2007. № 4. С. 6-10.

10. Міляєва В. Р., Лебідь Н. К., Бреус Ю. В. Теоретичний аналіз поняття потенціалу особистості. Проблеми сучасної психології: зб. наук. пр. Кам'янець- Подільського нац. Ун-ту ім. Івана Огієнка, Ін-ту психології. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Вип. 15. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2013. С. 405-415.

11. Рибалка В. В. Словник із психології та педагогіки обдарованості і таланту особистості: термінологічний словник. Київ. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2016. 424 с.

12. Чаплигін О. К. Творчий потенціал людини як предмет соціально- філософської рефлексії: дис. ... д-ра філос. Наук: 09.00.03. Харків. 2001. 391 с.

References

1. Bila I. (2013). Diahnostyka zdibnostei ditei. Aktualni problemy psykholohii: Zb. Nauk. Prats Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. [Diagnosis of children's abilities. Actual problems of psychology] Kyiv: Sribna khvylia, 2013. T. VI: Psykholohiia rozvytku doshkilnyka. Vyp 13. S. 16-34.

2. Bogush A. (2001). Pedagogical notes and reflections. Zaporizhzhia. [Pedahohichni notatky ta rozdumy] 219 p.

3. Vereshchahina T. (2022) Netradytsiini tekhniky maliuvannia - stymul dlia tvorchosti. [Non-traditional drawing techniques are a stimulus for creativity] Kremenchuk. 76 s.

4. Dabizha L. P. (2018) Netradytsiine maliuvannia yak zasib rozvytku tvorchykh zdibnostei ditei doshkilnoho viku. [Non-traditional drawing as a means of developing creative abilities of preschool children] Naukovi zapysky. Zbirnyk materialiv zvitnoi naukovo-praktychnoi konferentsii vykladachiv i studentiv: Seriia «Mystetstvo». Vinnytsia: FOP Korzun D.Iu. S. 66-70.

5. Zhuravko T. V. (2020) Netradytsiini tekhniky maliuvannia ditei doshkilnoho ta molodshoho shkilnoho viku: navchalno-metodychnyi posibnyk. [Non-traditional drawing techniques for children of preschool and primary school age: educational and methodological guide] MON Ukrainy, Umanskyi derzh. Ped. un-t im. Pavla Tychyny. Uman: Vizavi. 125 s.

6. Kaliuzhna Yu., Yanovska T. (2014) Osoblyvosti rozvytku tvorchoho potentsialu molodshykh shkoliariv. [Peculiarities of the development of the creative potential of younger schoolchildren] Nauka i osvita. № 6. S. 61-66.

7. Kovinko A. V. (2017) Sut poniattia «tvorchyi potentsial shkoliara». [The essence of the concept of «creative potential of a schoolchild»] Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. Vyp. 52. S. 391-397.

8. Lebedynskyi E. B. (2014) Psykholohichni osoblyvosti rozvytku tvorchoho potentsialu pidlitkiv v umovakh rekreatsii. [Psychological features of the development of the creative potential of teenagers in the conditions of recreation. Nauka i osvita]. № 12. S. 17-22.

9. Moliako V. (2007) Tvorchyi potentsial liudyny yak psykholohichna problema. [Human creative potential as a psychological problem] Psykholohiia i suspilstvo. № 4. S. 6-10.

10. Miliaieva V. R., Lebid N. K., Breus Y. V. (2013) Teoretychnyi analiz poniattia potentsialu osobystosti. [Theoretical analysis of the concept of personality potential] Problemy suchasnoi psykholohii: zb. nauk. pr. Kamianets-Podilskoho nats. Un-tu im. Ivana Ohiienka, In-tu psykholohii im. H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy / za red. S. D. Maksymenka, L. A. Onufriievoi. Vyp. 15. Kamianets-Podilskyi: Aksioma. S. 405-415.

11. Rybalka V. V. (2016) Slovnyk iz psykholohii ta pedahohiky obdarovanosti i talantu osobystosti: terminolohichnyi slovnyk. Kyiv. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. 424 s.

12. Chaplyhin O. K. (2001) Tvorchyi potentsial liudyny yak predmet sotsialno- filosofskoi refleksii: dys. ... d-ra filos. [Human creative potential as a subject of socio- philosophical reflection: dissertation. ... Dr. Philos] Nauk: 09.00.03. Kharkiv. 391 s.

Размещено на Allbest.ru