Особливості психологічної готовності майбутнього психолога до професійної діяльності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедра практичної психології

Особливості психологічної готовності майбутнього психолога до професійної діяльності

Белякова С.М., к. психол. н., доцент

Ковальова І.Є., магістр



Анотація

Актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх практичних психологів в Україні в останні роки зросла через зростання потреби у кваліфікованій психологічній допомозі в різних сферах. Сучасне суспільство стикається з завданням гарантувати готовність майбутніх психологів до успішної професійної діяльності та розвитку професійної кар'єри. Оскільки психологічна готовність є основною складовою в цьому контексті і включає в себе складний комплекс психічних факторів, між якими існують функціональні зв'язки, важливо дослідити готовність студентів-психологів до виконання своєї професійної ролі.

Професійна підготовка психологів вимагає від студентів не лише засвоєння теоретичних знань, а й формування відповідних практичних навичок, розвитку особистісних якостей, що сприятимуть ефективності їхньої професійної діяльності.

Психологічні особливості готовності майбутнього психолога до подальшої професійної діяльності включають мотиваційні, когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти. Вивчення цих особливостей допомагає визначити ефективні стратегії навчання, розвитку професійних компетенцій та професійної адаптації майбутніх психологів.

Дослідження в області психологічних особливостей готовності майбутнього психолога до подальшої професійної діяльності сприяє кращому розумінню важливості підготовки студентів-психологів для їх успішного виконання професійних обов'язків.

У процесі навчання та практики майбутні психологи мають опанувати теоретичні підходи, що допоможуть їм розуміти соціально-психологічні особливості клієнтів, розвивати ефективні стратегії інтервенцій та підтримувати професійний розвиток. Різноманітність цих підходів дозволяє більш повно і глибше розуміти індивідуальність та унікальність кожної людини, що в свою чергу сприяє досягненню кращих результатів у психології, педагогіці, медицині та інших галузях знань.

Інтеграція різних підходів та переконань дасть змогу майбутнім психологам надавати індивідуалізовану допомогу клієнтам.

Ключові слова: професійна діяльність, психологічна готовність, професійний розвиток, майбутні психологи, професійна підготовка.



Abstract

Features of psychological readiness of future psychologists for professional activity

Beliyakova S.M., PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Practical Psychology and delusive Pducation; Kovalyova I.E., magister, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The relevance of the problem of professional training of the future practical psychologists in Ukraine has increased in recent years due to growth needs for qualified psychological help in various areas. Modern society is faced with the task of guaranteeing the readiness of the future psychologists to successful professional activity and professional development career. Because psychological readiness is the main component in this context and includes a complex set of mental factors, where functional relationships exist, and it is important to investigate readiness of students - psychologists to fulfill their professional role. Professional training of psychologists requires not only from students assimilation of theoretical knowledge, but also the formation of relevant practical knowledge skills, development of personal qualities that will contribute to efficiency their professional activities.

Psychological features of the readiness of the future psychologist to further professional activities include motivational, cognitive, emotional and behavioral aspects. Learning these features helps to determine effective strategies for training and professional development competencies and professional adaptation of future psychologists. Research in the field of psychological features of readiness future psychologist contributes to further professional activity better understanding of the importance of training psychology students for them successful performance of professional duties.

In the process of training and practice, future psychologists must master theoretical approaches that will help them understand socio-psychological characteristics of clients, develop effective intervention strategies and support professional development. The variety of these approaches allows to more fully and deeply understand the individuality and uniqueness of each person, which in turn helps to achieve better results in psychology, pedagogy, medicine and other fields of knowledge. Integrating different approaches and beliefs will enable the future psychologists to provide individualized assistance to clients.

Keywords: professional activity, psychological readiness, professional development, future psychologists, professional training.



Постановка проблеми

Дослідження особливостей є актуальним завданням в багатьох наукових галузях, включаючи психологію, педагогіку, медицину, інформаційні технології та інші.

Вивчення особливостей за допомогою різних теоретичних підходів є важливою складовою наукового прогресу і розвитку суспільства. Різноманітність цих підходів дозволяє більш повно і глибше розуміти індивідуальність та унікальність кожної людини, що в свою чергу сприяє досягненню кращих результатів у психології, педагогіці, медицині та інших галузях знань.

Вивчення компонентів психологічної готовності молодих спеціалістів є вагомою часткою підготовки висококваліфікованих психологів. Розуміння цих компонентів допомагає вдосконалити програми навчання та тренінги, спрямовані на формування психологічної готовності, що в свою чергу сприяє розвитку професійної ефективності та якості психологічної допомоги, яку майбутні психологи можуть надавати своїм клієнтам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання вивчення психологічних особливостей готовності майбутніх психологів до професійної діяльності розглянуті у дослідженнях таких учених як Росінська М.В., Журавльова Д.О., Мельник Ю.Б., Петришин І.В. та інші. Одним із важливих аспектів цього дослідження є психолого-педагогічна підготовка майбутніх фахівців.

Одним із відомих дослідників в цій області є Леонід Кабацкий, який розвивав теорію професійної готовності психологів. Він вважав, що професійна готовність майбутніх психологів включає в себе не лише знання теоретичних аспектів психології, але і практичні навички, вміння спілкуватися з клієнтами та вміння розв'язувати професійні завдання.

Ще однією важливою постаттю в дослідженні готовності майбутніх психологів є Анатолій Карпов. Він досліджував психологічні особливості студентів-психологів та розробляв методики оцінки їхньої готовності до професійної діяльності.

В Україні дослідженням психологічної готовності майбутніх психологів до роботи займалося багато вчених, які працюють у сфері педагогічної та професійної психології. Серед них: І.С. Якиманська - досліджувала психологічні основи підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності; Л.В. Карамушка - досліджувала проблеми професійного становлення психологів і особливості їх підготовки; О.В. Лущук - зосереджувалася на аспектах психологічної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності [5, с. 10-15].

Ці дослідники і багато інших працювали над вивченням цієї проблеми та розробкою методів і засобів підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності.

Мета статті - полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні психологічних особливостей готовності майбутнього психолога до професійної діяльності.



Виклад основного матеріалу

Проблема підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності включає в себе різні аспекти та виклики:

- нестача практичного досвіду: багато програм підготовки психологів наддають більший акцент теоретичним знанням, але недостатньо надають студентам можливість набувати практичний досвід. Психологи потребують навичок роботи з клієнтами та практичного вирішення психологічних проблем;

- навички спілкування та слухання: робота психолога передбачає ефективне спілкування з різними клієнтами. Брак навичок в активному слуханні, емпатії та здатності вести продуктивний діалог може стати проблемою;

- нестача міжкультурної компетентності: сучасне суспільство різноманітне і багатокультурне. Психологи повинні бути готові до роботи з різними культурами і мають розуміти міжкультурні аспекти психології;

- використання сучасних технологій: з поширенням технологій важливо навчати майбутніх психологів використовувати їх в своїй роботі. Це може включати в себе технології для онлайн-терапії, збору даних та інших інструментів;

- етичні аспекти: психологи повинні дотримуватися високих етичних стандартів в своїй роботі. Проблемами можуть бути ситуації, пов'язані з конфіденційністю, приватністю та іншими етичними аспектами;

- готовність до стресу та саморегуляція: робота психолога може бути емоційно навантаженою. Майбутні фахівці повинні бути готові до стресових ситуацій та мати навички саморегуляції і психологічного самопідтримання;

- постійна актуалізація знань: сфера психології постійно розвивається, тому важливо навчати майбутніх психологів бути готовими до постійного навчання та адаптації до нових трендів та досліджень у галузі психології.

Проблема підготовки майбутніх психологів вимагає комплексного підходу та постійного вдосконалення програм підготовки для врахування сучасних вимог і потреб професії психолога. Словник психологічних термінів українською мовою «Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові» розглядає поняття «готовність до праці» як комбінацію трьох різних підходів:

У широкому розумінні, «готовність до праці» визначається як бажання працювати та усвідомлення потреби в участі в різних трудових діяльностях, що формується з раннього дитинства як результат виховання та розвитку.

У більш конкретному розумінні, «готовність до праці» вказує на готовність до виконання конкретних професійних обов'язків, яка формується через професійне навчання і виховання, а також як результат професійного розвитку та соціальної зрілості особистості.

Найбільш конкретно, «готовність до праці безпосередня» визначається як готовність працювати в відомих або можливих умовах, що є результатом психологічної підготовки та психічної мобілізації.

Різні дослідники підкреслюють, що «готовність до праці» не обмежується лише професійними знаннями, вміннями та навичками, а також включає в себе особистісні якості. Деякі автори наголошують на потенційних можливостях готовності в забезпеченні мобілізації для вступу в професійну діяльність. Готовність є результатом професійно-педагогічної підготовки і важливою умовою успішної професійної діяльності.

Згідно з поглядами Н.О. Антонової, низький рівень психологічної готовності до виконання професійної кар'єри та професійної діяльності може бути однією з ключових причин того, що випускники психологічних спеціальностей не завжди відповідають очікуванням, які ставлять до них як до майбутніх професіоналів у своїй галузі та у суспільстві.

Для розуміння психологічних особливостей майбутніх психологів необхідно враховувати різні теоретичні підходи. Ось деякі з них:

- біоекологічний підхід (У. Бронфенбреннер): За цим підходом, розвиток особистості відбувається в контексті різних систем - мікросистеми (сім'я, школа), мезосистеми (взаємодія між мікросистемами), екзосистеми (соціальні структури, що впливають на особистість), макросистеми (культура, традиції, ідеології) та хроносистеми (історичний контекст);

- психоаналітичний підхід (З. Фрейд): В цьому підході акцент робиться на впливі несвідомих мотивів, бажань і конфліктів на формування особистості. Особливість майбутніх психологів полягає в розвитку інсайту та здатності допомагати клієнтам розуміти свої внутрішні конфлікти;

- гуманістичний підхід (К. Роджерс, А. Маслоу): Зосереджується на самореалізації, розвитку потенціалу та актуалізації себе як основних завданнях особистості. Майбутні психологи мають розвивати емпатію, активне слухання та підтримку клієнтів на їхньому шляху до особистісного зростання;

- когнітивний підхід (А. Бандура, Ж. Піаже): Акцентує на значущості процесів мислення, сприйняття, навчання та пам'яті в розвитку особистості. Майбутні психологи повинні розуміти, як особистісні схеми, установки та когнітивні стилі впливають на сприйняття та інтерпретацію подій, і як це може бути використано для розвитку позитивних змін у клієнтів;

- соціокультурний підхід (Л. Виготський): Вважає, що розвиток особистості відбувається в контексті культурно-історичних особливостей суспільства. Майбутні психологи повинні враховувати культурні особливості та вплив суспільства на формування особистості клієнтів та їхніх проблем;

- контекстуальний підхід (К. Рап, М.Б. Контекст): Зосереджується на ролі контексту (сім'я, робота, соціальні групи) в розвитку особистості. Майбутні психологи повинні аналізувати, як різні контексти впливають на поведінку та емоції людей, а також розробляти відповідні інтервенції для кожного контексту;

- системний підхід (С. Мінухін, В. Сатір): Відображає розвиток особистості в рамках сімейних систем та відносин. Майбутні психологи повинні бути здатні діагностувати та враховувати різні сімейні патерни, стилі комунікації та динаміку відносин, щоб сприяти гармонійним сімейним відносинам [1, 110-125]. Врахування цих підходів допомагає майбутнім психологам краще розуміти та аналізувати соціально-психологічні особливості клієнтів, а також підбирати ефективні стратегії інтервенцій для різних ситуацій та проблем;

- позитивна психологія (М. Селігман, Ч. Снайдер): Зосереджується на позитивних аспектах людського досвіду, таких як щастя, задоволення життям, оптимізм, розвиток сил, стійкість та креативність. Майбутні психологи повинні допомагати клієнтам розкрити свої сильні сторони, підтримувати позитивне сприйняття світу та розвивати стратегії для досягнення благополуччя;

- наративний підхід (М. Вайт, Д. Епстон): Відображає роль особистих історій та розповідей у формуванні ідентичності, значень та переконань. Майбутні психологи повинні вчитися слухати та допомагати клієнтам переосмислювати свої життєві історії, знайти альтернативні і більш позитивні інтерпретації подій та відносин;

- екзистенційний підхід (В. Франкл, І. Ялом): Зосереджується на пошуку сенсу та цілісності в житті, а також на проблемах свободи, відповідальності, ізоляції та смертності. Майбутні психологи повинні допомагати клієнтам вирішувати екзистенційні проблеми, знаходити особистий сенс у своєму житті та розвивати своє сприйняття відповідальності [3, с. 25-36].У процесі навчання та практики майбутні психологи мають опанувати теоретичні підходи, що допоможуть їм розуміти соціально-психологічні особливості клієнтів, розвивати ефективні стратегії інтервенцій та підтримувати професійний розвиток. Інтеграція різних підходів та переконань дасть змогу майбутнім психологам створювати комплексні плани лікування та надавати індивідуалізовану допомогу клієнтам;

- нейронауковий підхід (Е. Кандель, Д. Шварц): Зосереджується на вивченні взаємозв'язків між мозком, психічними процесами та поведінкою. Майбутні психологи повинні бути знайомі з актуальними дослідженнями в галузі нейронаук, щоб краще розуміти нейробіологічні основи психічних розладів та ефективність різних видів терапії;

- еклектичний підхід: Об'єднує елементи різних теоретичних підходів, щоб створити індивідуалізований та гнучкий план лікування для клієнтів. Майбутні психологи повинні вміти критично оцінювати сильні та слабкі сторони кожного підходу, а також комбінувати їх відповідно до потреб клієнтів [2, с. 50-62]. Враховуючи різноманітність психологічних теорій та підходів, майбутні психологи повинні бути відкритими для навчання та саморозвитку, а також здатними підлаштовуватися до потреб клієнтів та професійних викликів. У міру того, як вони розвиваються професійно, психологи можуть знайти, що деякі підходи стають більш корисними або релевантними в конкретних ситуаціях, тому навчання та практика повинні бути продовжуватися протягом усієї кар'єри;

- трансперсональний підхід (А. Маслоу, С. Гроф): Зосереджується на розвитку духовності, з'єднанні з вищими силами або вищим «Я», а також на дослідженні змістів свідомості поза егоцентричними рамками. Майбутні психологи повинні враховувати духовні аспекти досвіду клієнтів, підтримувати їх у відкритті відносин з вищими силами та допомагати їм розвивати трансперсональні здібності;

- конструктивістський підхід (Дж. Келлі, К. Герген): Вважає, що люди активно будують своє сприйняття реальності на основі особистих досвідів та взаємодії з навколишнім світом. Майбутні психологи повинні вчитися розуміти, як клієнти конструюють свою реальність, та допомагати їм перебудовувати негативні або обмежуючі уявлення на більш позитивні та адаптивні [4, с. 11-15].

Ці різні підходи, коли вони враховуються разом, дають майбутнім психологам більш глибоке розуміння соціально -психологічних особливостей клієнтів, а також надають інструменти для розвитку ефективних стратегій інтервенцій. Забезпечення успішної кар'єри в психології вимагає від майбутніх психологів постійного вдосконалення своїх знань та навичок, а також гнучкості та відкритості до нових ідей та практик.

Розглядаючи питання теоретичних підходів до соціально-психологічних особливостей майбутніх психологів, можна виділити кілька ключових аспектів:

Визначення соціально-психологічних особливостей: Перед початком розуміння теоретичних підходів важливо визначити, що таке соціально-психологічні особливості. Це може включати такі риси, як здатність до емпатії, комунікабельність, критичне мислення, етичність тощо.

Психоаналітичний підхід - засновуючись на теоріях Фрейда, цей підхід аналізує, як ранній дитячий досвід впливає на розвиток особистості майбутнього психолога.

Поведінковий підхід зосереджений на тому, як навколишнє середовище та взаємодія із ним впливають на формування соціально -психологічних особливостей особи.

Гуманістичний підхід - акцент ставиться на індивідуальний потенціал та самореалізацію. Маслоу, Роджерс та інші вчені цього напрямку стверджують, що людина прагне до особистісного росту та самовдосконалення.

Системний підхід: основна ідея - розглядати майбутнього психолога як частину різноманітних систем (сім'я, навчальний заклад, соціум), що взаємодіють між собою.

Соціокультурний підхід: тут увага зосереджена на тому, як культура, традиції та соціальні норми впливають на розвиток соціально-психологічних особливостей.

Професійна ідентичність: особливий акцент на формуванні професійно ідентичності майбутнього психолога, етичні норми та стандарти.

Підготовка та навчання: особливий акцент на ролі академічної підготовки та практичного досвіду в формуванні соціально-психологічних особливостей [6, с. 111].

Наукове дослідження готовності майбутніх психологів до професійної діяльності є актуальною темою в освітніх дослідженнях. Велика кількість вчених з різних країн вивчали підготовку психологів, їх компетентність та готовність до роботи.

На міжнародному рівні декілька вчених, таких як Карл Роджерс, Абрахам Маслоу та інші, розглядали питання освіти та підготовки психологів, але вони фокусувалися більше на підходах до психотерапії або на розумінні людської природи.

Поняття «психологічна готовність до діяльності» було вперше використано в 1976 році білоруськими вченими М.І. Дьяченко та Л.А. Кандибовичем. Залежно від змісту і завдань, які вирішує особа у процесі своєї роботи, готовність може бути короткочасною, пов'язаною з певними психічними станами, або стійкою, що зумовлена стабільними особливостями індивіда. професійний компетентність особистісний майбутній психолог

Психологічна готовність відображає основні характеристики та стан особистості. Це не просто риса чи характеристика особи, а глибший показник її сутності та професійного потенціалу.

Вона враховує професійні знання, уміння та навички, а також особистісні якості: переконання, педагогічні таланти, інтереси, професійну пам'ять, тип мислення, увагу, спрямованість міркувань, працездатність, емоційний багаж та моральні цінності, необхідні для виконання професійних обов'язків.

Основу готовності складають психічні механізми та особливості, що лежать в основі характеристик особистості. Основні якості, психологічні особливості та моральні цінності, які формують ставлення майбутнього психолога до розуміння завдань психологічної роботи, його професійного ставлення, вибору найкращих методів роботи та аналізу власних можливостей, визначають його психологічну готовність.

Психологічна готовність охоплює:

- моральні та психологічні характеристики та потенціал особистості;

- взаємозв'язок між свідомістю та поведінкою, а також між внутрішнім і зовнішнім світами свідомості.

Психологічна готовність визначається як сукупність особистісних характеристик, що об'єднують розумові, емоційні та вольові елементи, а також професійні та етичні стандарти, потреби, звичаї, знання, уміння та педагогічний досвід [7, с. 55-79].

Емпіричне дослідження проводилось за допомогою використання наступних методик: диференційовано-діагностичний опитувальник інтересів - ДДО (за Є. Клімовим), методика «Якорі кар'єри» Е. Шейна (адаптація В.О. Чикер й В.Е. Винокурової), методика «Визначення професійної орієнтації».

Після проведення тестування майбутніх психологів було здійснено підрахунок та обробку результатів емпіричного дослідження. Розглянемо отримані результати щодо кожної із обраних методик.

Щодо вивчення особистісного психотипу за методикою диференційовано-діагностичного опитувальника інтересів - ДДО (за Є. Клімовим) отримані наступні значення (див. рис. 1.). Значення переведені у відсоткове співвідношення.

Згідно отриманої діаграми, спостерігається домінування психотипу: «людина-людина» в майбутніх психологів. Надалі менше показників отримано за психотипами: «людина-природа», «людина-художній образ», «людина- знакова система». Найменше балів було отримано в досліджуваних згідно психотипу - «людина-техніка».

Беручи до уваги вимоги до професії психолога, то отримані показники щодо психотипу «людина-людина» описують здобувачів вищої освіти, як таких, котрі є придатними до даного виду професії.

В сфері «людина-людина» необхідно постійно брати участь в інтеракції з іншими, в міжособистісному спілкуванні та обміну думками. Звичайно в професії психолога є напрямок наукової діяльності, проте він також передбачає вивчення людини та її індивідуально-психологічних характеристик. Отримані відсоткові показники за психотипом «людина- техніка» описує майбутніх психологів, як найменш схильних до даного різновиду професій. Розглянемо отримані середні значення щодо вивчення кар'єрних орієнтацій майбутніх психологів за методикою «Якорі кар'єри» Е. Шейна (див. табл. 1.).

Рис. 1. Співвідношення показників щодо рівня сформованості в досліджуваних відповідних психотипів за методикою ДДО Клімова

Таблиця 1

Показники рівня прояву кар'єрних орієнтацій в досліджуваних майбутніх психологів на основі визначення середнього арифметичного

Методика	Кар'єрні орієнтації	Середній бал
«Якорі кар'єри Е. Шейна	Підприємництво	6 балів
	Автономність	5 балів
	Менеджмент	6 балів
	Виклик	6 балів
	Служіння	8 балів
	Проф. компетентність	6 балів
	Стабільність роботи	5 балів
	Стаб. місця проживання	7 балів
	Інтеграція стилів життя	7 балів

Отже, згідно отриманих результатів на основі визначення середнього значення, можна зробити наступні висновки. В досліджуваних майбутніх психологів отримані високі бали за шкалою служіння, стабільності місця проживання та інтеграції стилів життя. Це означає, що для них важливими є саме здатність приносити користь іншим своєю працею, а також важливим моментом є стабільність місця проживання та інтеграція всіх стилів життя (робота, сім'я, особисте життя). Для осіб із такими провідними кар'єрними орієнтаціями в пріоритеті завжди є комфорт та можливість поєднання всіх аспектів життя. Також важливо, щоб робота не вимагала зміни місця проживання.

Розглянемо отримані дані щодо вивчення провідних професійних орієнтацій за методикою «Визначення професійної орієнтації» (див. табл. 2).

Таблиця 2

Показники рівня прояву професійних орієнтацій в досліджуваних майбутніх психологів

Методика	Професійні орієнтації	Середній бал
«Визначення професійних орієнтацій»	Р(П) Орієнтація на взаємини	5
	Z (З) Орієнтація на себе	3
	Б(Д) Орієнтація на інтереси справи	4
	О(О) Орієнтація на офіційну субординацію	3

Згідно отриманих балів доцільно зазначити, що домінуючою професійною орієнтацією в майбутніх психологів є саме орієнтація на взаємини. Дана орієнтація співвідноситься із попередньо отриманим домінуванням балів щодо психотипу «людина-людина». Орієнтація на взаємини вимагає постійного спілкування та взаємодії з іншими в контексті здійснення своїх професійних завдань. Найменше балів отримано щодо двох професійних орієнтацій: орієнтація на себе та орієнтація на офіційну субординацію. Дані результати свідчать про те, що для досліджуваних дані орієнтири в роботі є менш притаманними.



Висновки

Таким чином, аналіз дослідження дозволяє зробити висновок, що готовність - це активно діючий стан особистості, установка на визначену поведінку, мобілізованість сил для виконання завдання.

Психологічна готовність - це необхідна умова успішної і ефективної діяльності, зміст і структура якої визначаються вимогами діяльності до психічних процесів, станів, досвіду і якостей особистості.

Готовність до майбутньої психологічної діяльності передбачає утворення таких необхідних установок, сукупності професійних знань і умінь, властивостей і якостей особистості (у комплексі усіх мотиваційних, орієнтаційних, операційних, вольових, оцінних і мобілізаційно-емоційних компонентів), які забезпечують можливість майбутньому фахівцю свідомо і якісно, зі знанням справи виконувати свої професійні функції. Розгляд складових психологічної готовності до типу професій «Людина-людина» майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту, показав, що найбільше упродовж навчання зріс показник оцінки своїх можливостей у реалізації умінь, які включені до типу професій «Людина-людина».

Процес професійного становлення особистості майбутнього психолога має свої специфічні особливості, котрі проявляються в певних стадіях цього процесу.



Література

1. Антонова Н.О. Кризові явища у професійному становленні студентів-психологів та психологів-практиків // Актуальні проблеми психології.- Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2007. - Вип. 6. - С. 3 - 9.

2. Бондар В.М. Психологічна готовність майбутніх фахівців до професійної діяльності. - Київ: Вища школа, 2001.

3. Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасної студентської молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків. // Практична психологія та соціальна робота. - К., 2003. - №4. - С. 8 -11.

4. Варфоломєєва О.В. Психолого-акмеологічне забезпечення професійного становлення психотерапевта // Актуальні проблеми психології. - Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2007. - Вип. 6. - С. 39-44.

5. Загородній А.Г., Донченко Т.В. Психологічна готовність майбутнього психолога до професійної діяльності: теорія і практика. - Харків: Основа, 2016.

6. Ільєнко Т.М. Психологічна готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності: методологічні аспекти дослідження. - Київ: Видавничий центр "Академія", 2010.

7. Соколова М.В. Психологічна готовність майбутнього психолога до професійної діяльності. - Львів: Світ, 2007.



References

8. Antonova, N.O. (2007). Krizovi javishha u profesijnomu stanovlenni studentivpsihologiv ta psihologiv-praktikiv [Crisis phenomena in the professional formation of students of psychologists and practicing psychologists]. Aktual'nt problemi psihologii - Actual problems of psychology, 6, 3-9 [in Ukrainian].

9. Bondar, V.M. (2001). Psihologlchna gotovmst' majbutmh fahlvdv do profeslfnol dljal'nostl [Psychological readiness of future specialists for professional activity]. Kii'v: Vishha shkolan [in Ukrainian].

10. Bondarenko, O.F. (2003). Psihologichni osoblivosti suchasnoi students'koi molodi ta problemi profesijnoi pidgotovki psihologiv-praktikiv [Psychological features of modern student youth and problems of professional training of practicing psychologists]. Praktichna psihologya ta sodal'na robota - Practical psychology and social work, 4, 8-11 [in Ukrainian].

11. Varfolomeeva, O.V. (2007). Psihologo-akmeologichne zabezpechennja profesijnogo stanovlennja psihoterapevta [Psychological and acmeological support of the professional formation of a psychotherapist]. Aktual'nt problemi psihologti - Actual problems of psychology, 6, 39-44 [in Ukrainian].

12. Zagorodnij, A.G., Donchenko, T.V. (2016). Psihologichna gotovmst' majbutn'ogo psihologa do profesnot dijarnosti: teorrja і praktika [Psychological readiness of the future psychologist for professional activity: theory and practice}. Harkiv: Osnova [in Ukrainian].

13. Il'enko, T.M. (2010). Psihologlchna gotovmst' majbutn'ogo fahdcja do profes^not dijal'nostl: metodologichni aspekti doshdzhennja [Psychological readiness of the future specialist for professional activity: methodological aspects of the study].Kiiv: Vidavnichij centr "Akademija" [in Ukrainian].

14. Sokolova, M.V. (2007). Psihologmhna gotovmst'majbutn'ogopsihologa doprofesiinoї dijarnosti [Psychological readiness of the future psychologistfor professional activity], L'viv: Svit [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru

...