Адаптація та розвиток закладів вищої освіти у післявоєнний час: прогноз тенденцій

Размещено на http://allbest.ru

Адаптація та розвиток закладів вищої освіти у післявоєнний час: прогноз тенденцій

Мосій І.М. Мосій Ірина Михайлівна старший викладач, кафедра іноземних мов, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Поліщук О.А. Поліщук Олена Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра соціально-гуманітарних та правових дисциплін, факультет менеджменту, Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Квітко Н.М. Квітко Наталія Миколаївна доктор філософії, методист, викладач кафедри соціальної роботи, факультет соціально-педагогічних наук та іноземної філології, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків



Анотація

Україна зазнала серйозних втрат і руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, зокрема й у галузі вищої освіти. Учасники освітнього процесу опинилися в різних ситуаціях, багато з них за межами України або в регіонах, віддалених від зони бойових дій, інші продовжують навчання, навіть перебуваючи на тимчасово окупованих територіях. Українська система вищої освіти стикається з завданням адаптації освітнього процесу до нових умов. Однак вже зараз мова має йти не лише про збереження та відновлення вищої освіти України, але й про її розвиток у післявоєнний період.

Мета дослідження - проаналізувати стан вищої освіти в Україні на сьогоднішній день і визначити основні тенденції її розвитку у післявоєнний період. Під час дослідження було з'ясовано, що внаслідок руйнування закладів освіти та неможливості продовжувати навчання, освітній процес перейшов у режим воєнного стану - це змусило його учасників адаптуватися до нових умов. Незважаючи на активну фазу війни, Україна продовжує формулювати коротко- та довгострокові плани. Зокрема, нині ефективно впроваджується Стратегія розвитку вищої освіти на 2022-2032 рр., яка охоплює такі аспекти, як аналіз потреб ринку праці, розвиток альтернативних методів отримання вищої освіти, формування університетів рівня 4.0, адекватне фінансування, надання автономії вищій освіті тощо.

Важливою також є розробка стратегії рееміграції як протидії явищу наукової еміграції, що активізувалася ще з 2014 року - з початку російської агресії на Донбасі та набула широких масштабів зараз. У повоєнний час у процесі відновлення необхідно буде використовувати новітні рішення та технології, успішний міжнародний досвід. Одним з напрямів розвитку закладів вищої освіти є науково-методичний супровід професійно-методичного розвитку педагогів, оскільки це є ключовим елементом у підтримці високого рівня якості освітніх послуг. Його реалізація сприятиме впровадженню сучасних педагогічних підходів, нових технологій та інновацій у навчальний процес. Всі перспективні тенденції розвитку вищої освіти України після війни повинні бути спрямовані на перебудову галузі, етапну розробку програм і впровадження окремих напрямів трансформації. Важливим завданням також залишається збереження доброчесності у сфері вищої освіти.

Ключові слова: вища освіта, сучасні виклики стратегії розвитку, воєнні події, адаптація і розвиток.



Abstract

Adaptation and development of institutions of higher education in the post-war time: forecast of trends

Mosii Iryna Mykhailivna Senior Lecturer, Foreign Languages Department, Ukrainian National Forestry University, Lviv

Polishchuk Olena Anatolyivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Department of Social-Humanitarian and Legal Disciplines, Faculty of Management, Uman National University of Horticulture, Uman,

Kvitko Nataliia Mykolaivna Doctor of Philosophy, Methodist, Lecturer of the Department of Social Work, Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian- Pedagogical Academy» of Kharkiv Regional Council, Kharkiv

Ukraine as a whole suffered serious losses and destruction as a result of the full-scale invasion of Russia, and in particular in the field of higher education. The participants of the educational process are in different situations, many of them are outside Ukraine or in regions far from the conflict zone, others even continue their studies in temporarily occupied territories. The Ukrainian system of higher education is faced with the task of adapting the educational process to new conditions. However, today we should be talking not only about the preservation and restoration of higher education in Ukraine, but also about its further development in the post-war period.

The purpose of the study was to analyze the state of higher education in Ukraine today and to determine the main trends of its development in the post-war period. In the course of the research, it was determined that due to the destruction of educational institutions and the impossibility of continuing education, the educational process went into a state of martial law. This forced the participants of the educational process to adapt to new conditions. In the process of reconstruction in the post-war period, it is worth using modern solutions and technologies, successful international experience and consultations with partners from other countries. Despite aggression from Russia, Ukraine continues to formulate short- and long-term strategies for the development of higher education. Today, the Higher Education Development Strategy is being effectively implemented, which includes such aspects as analysis of labor market needs, development of alternative methods of obtaining higher education, formation of level 4.0 universities, adequate funding, granting autonomy to higher education, and others. It is also important to develop a re-emigration strategy as a countermeasure to the phenomenon of scientific emigration, which was especially intensified during the Russian-Ukrainian war of 2014-2022. Another direction of the development of higher education institutions in the post-war period is the implementation of scientific and methodological support for the professional and methodological development of teachers, as this is a key element in maintaining a high level of quality of educational services. The implementation of scientific and methodological support for the professional and methodological development of teachers will contribute to the introduction of modern pedagogical approaches, new technologies and innovations into the educational process.

All promising trends in the development of higher education in Ukraine after the war should be aimed at restructuring in this field, the phased development of programs and the implementation of certain directions of transformation. Maintaining integrity in the field of higher education also remains an important task.

Keywords: higher education, modern challenges of development strategy, military events, adaptation and development.



Вступ

Постановка проблеми. Події, що сталися внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України, суттєво позначилися на всіх сферах людської діяльності, зокрема й на вищій освіті. Протягом двох років перед цим освітня галузь країни функціонувала в умовах пандемії та обмежень, пов'язаних зі стрімким поширенням COVID-19. До того перед освітянами на порядку денному стояли питання реформування вищої освіти та створення системи внутрішнього і зовнішнього забезпечення її якості, яка б відповідала стандартам, що діють у Європейському освітньому просторі. Однак під час пандемії пріоритетом стали питання створення безпечного середовища та впровадження дистанційного формату навчання. Після початку повномасштабної війни ситуація у вищій освіті України стала ще більш складною. Агресія Росії зумовила потребу в переосмисленні та переформатуванні системи вищої освіти в цілому. Сучасні умови вимагають від освітніх установ самоорганізації, самостійного управління та впровадження змін, адаптованих до обставин і вимог воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання адаптації і розвитку закладів вищої освіти України у післявоєнний період вже частково розглянуте вітчизняними науковцями. Так, Т. Десятов провів аналіз принципів, політики та стратегії розвитку закладу вищої освіти в сучасних умовах соціально- економічних, політичних і культурних змін, що ґрунтується на необхідності постійного професійного вдосконалення управління ЗВО [5].

К. Гораш обґрунтувала інноваційну діяльність закладів вищої освіти України як важливий напрям розвитку і забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції, що набуває особливої актуальності в реаліях воєнного стану і в повоєнний період. Означила ключові напрями інноваційної діяльності ЗВО щодо освоєння нових технологій, серед яких: енергетичні, інформаційні, транспортні, агропромислові, технології медичного обладнання та його обслуговування, ековиробництва та охорони довкілля [4].

В. Бодак у своїй праці виявила тенденції розвитку вищої освіти в Україні під час російсько-української війни 2014-2022 років і на перспективу. На думку авторки, головними з них є адаптація принципу «відкритої науки» у просторі вищої' освіти України, розробка стратегії рееміграції, розвиток людського потенціалу [2].

І. Островська-Бугайчук та інші автори дослідили специфіку організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та перспективи його розвитку після війни. Зазначили, що нині особливої уваги потребує розвиток неформальної та інформальної освіти, що передбачає створення механізмів для визнання їхніх результатів і впливу в системі формальної освіти [8].

Н. Бугас вважає, що стратегія відновлення та розвитку освіти, науки й інновацій у післявоєнний період буде орієнтована на підвищення якості та доступності. Однією з ключових стратегічних цілей у вищій освіті буде об'єднання університетів у потужні регіональні центри. Це сприятиме підвищенню інституційної спроможності вишів і розширить можливості для проведення наукових досліджень світового рівня [3].

Незважаючи на досить велику кількість наукових досліджень щодо розвитку вищої освіти в Україні, це питання потребує подальшого розгляду та аналізу, оскільки перед освітньою галуззю постають нові виклики у соціальному, економічному та технологічному контекстах.

Мета статті - оцінити процеси адаптації та розвитку закладів вищої освіти в післявоєнний період, визначити основні тенденції, які формуватимуть динаміку розвитку галузі.



Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах освіта, зокрема вища, стала важливим елементом, що визначає конкурентоспроможність як окремих країн, так і великих геополітичних регіонів. У більшості країн світу визнається, що стійкість їхніх політичних і соціально-економічних засад певною мірою залежить від рівня освіти громадян [9]. Військова агресія Росії відзначилася великими економічними втратами для України, охопивши всі сфери її економіки, включно з вищою освітою. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, станом на березень 2023 року внаслідок воєнних дій постраждало 324 інфраструктурних об'єкти закладів вищої освіти (з них 204 були повністю зруйновані). Загальні збитки для галузі оцінюються у $3,872 млрд [7]. Руйнування інфраструктури закладів вищої освіти, проблема людського капіталу та відновлення освітнього процесу під час воєнного стану є справжніми викликами. Часткова адаптація українських ЗВО до освітнього процесу за умов карантинних обмежень дала корисний досвід для відновлення навчання. Зокрема, навички дистанційної роботи, отримані під час пандемії, виявилися корисними навіть при руйнуванні інфраструктури закладів освіти, допомагаючи їм продовжувати свою діяльність у воєнних умовах. Вища школа відіграє ключову роль у формуванні, систематизації та поширенні знань, які створюють ефективне середовище для науково-технічного прогресу і соціально-економічного розвитку.

Успіх і визнання ЗВО залежать від здатності керівництва використовувати накопичені знання та вміння всього колективу, що виникають з об'єднання інтелектуального потенціалу всіх співробітників і масивів інформації. Нові умови ринкової економіки ставлять вимогу впровадження інноваційної системи управління у закладах вищої освіти. Також вони вимагають перебудови внутрішньої (локальної) управлінської структури, кадрової та фінансової політики. Керівники закладів вищої освіти у наш час мають виступати як лідери та успішні топ-менеджери. Вони повинні мати досвід управлінської діяльності та фахову теоретичну і практичну підготовку [5]. На теперішній момент галузь вищої освіти України перебуває у певній точці біфуркації. Унаслідок зовнішніх впливів система виявилася не готовою до швидкої адаптації. Однак з урахуванням міжнародних фінансових ресурсів, що виділяються на підтримку і відновлення української економіки, а також значної кількості грантових проєктів, які стають доступними для України, виникають нові можливості для прискореної трансформації галузі вищої освіти та повноцінного вступу в європейське освітнє середовище [6, с. 183].

У процесі відновлення у повоєнний час варто використовувати новітні рішення та технології, успішний міжнародний досвід і проводити консультації з іноземними партнерами. Це відкриє нові якісні перспективи для освітньої галузі. Випереджальний розвиток вищої освіти на основі інновацій та відкритості є ключем до успішного відновлення й інтеграції в європейське освітнє середовище. Незважаючи на агресію з боку РФ, Україна продовжує формулювати коротко- та довгострокові плани розвитку освітньої сфери. Нині ефективно впроваджується Стратегія розвитку вищої освіти до 2032 р., яка включає аспекти, відображені на Рис. 1.

Рис. 1.Основні аспекти Стратегії розвитку вищої освіти України Джерело: власна розробка авторів



Коли мовиться про підвищення ефективності фінансування вищої освіти, часто зазначається необхідність зменшення загальної кількості студентів. Проте важливо враховувати, що масовість вищої освіти - це глобальний та європейський тренд.

Наприклад, у країнах ОЕСР частка населення з вищою освітою у віковій групі 25-34 роки у середньому на 15-20% перевищує відповідну частку у віковій групі 55-64 роки. За ключовим показником доступу до вищої освіти (GER) Україна відповідає середнім значенням європейських країн. Тому можливості підвищення фінансування шляхом зменшення чисельності здобувачів вищої освіти в Україні обмежені [1].

До основних завдань розвитку закладів вищої освіти України у повоєнний період належать:

1) коригування освітніх програм відповідно до навчальних втрат, спричинених війною;

2) відновлення повномасштабного незалежного оцінювання при вступі та атестації здобувачів освіти;

3) підготовка кваліфікованих фахівців для потреб економіки країни (може бути забезпечена через використання можливостей дуальної освіти, розвиток державно-приватного партнерства та впровадження фінансової автономії закладів вищої освіти);

4) відновлення освітнього процесу на територіях, нині охоплених війною, а також відновлення інфраструктури освітніх і наукових закладів;

5) відновлення грантової підтримки наукових розробок Національним фондом досліджень України [8].

Тенденції розвитку вищої освіти в Україні визначаються фундаментальними цінностями та принципами, такими як:

• автономія закладу вищої освіти,

• академічна свобода,

• свобода вираження думок,

• вибір тем наукових досліджень тощо.

На українські університети, як основні інституції вищої освіти, впливає низка політичних, економічних, соціальних і технологічних чинників. Пріоритетними напрямами розвитку вищої освіти у післявоєнний час є (Рис. 2):

Рис. 2. Основні напрями розвитку вищої освіти України у післявоєнний

час

Джерело: власна розробка авторів

Інші важливі тенденції охоплюють збереження і розвиток людського потенціалу через ресурси вищої освіти, модернізацію професійної діяльності та розвиток науково-педагогічних працівників університету, організацію дистанційного навчання та витіснення російського впливу з українського освітнього й наукового простору.

В умовах війни та в період післявоєнного відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури вища освіта є одним із факторів, що впливає на національну безпеку країни. Важливою також є розробка стратегії рееміграції як протидії явищу наукової еміграції, яка особливо активізувалася з початком російсько-української війни ще у 2014 р. і пришвидшилася після широкомасштабного нападу. Для досягнення цієї мети важливо:

• зміцнювати координацію наукових програм у співпраці з закладами освіти за кордоном;

• створювати заохочення для повернення науковців і молоді на Батьківщину;

• формувати у студентів почуття причетності до подій в Україні та світі, акцентуючи увагу на наукових дослідженнях з проблем збереження національних традицій, соціальних і морально-етичних цінностей [2, с. 18].

Однією з тенденцій розвитку ЗВО у майбутньому є перехід до бакалаврату тривалістю 3 роки та магістратури - 2 роки, що сприятиме зниженню середнього віку фахівців при виході на ринок праці. Також передбачена оптимізація системи вищої освіти, що передбачає об'єднання університетів у потужні регіональні центри з метою підвищення інституційної спроможності закладів. Для вирішення основних проблем у сфері вищої освіти України додатково можуть бути заплановані такі заходи:

• корпоратизація та можлива подальша точкова приватизація університетів;

• створення механізму ендавмент-фондів для закладів освіти;

• зміна системи управління та надання фінансової автономії;

• встановлення реальної вартості навчання у ЗВО з упровадженням фінансової підтримки у формі безвідсоткових кредитів на навчання;

• створення найкращого в Європі Військового Університету;

• перезавантаження роботи з іноземними студентами [3].

Сучасні умови соціально-економічного розвитку вимагають від людини активності, відповідальності та самостійного вибору свого життєвого шляху. Розвиток особистості є складним і безперервним процесом, при цьому його напрями визначаються суперечностями, такими як нові потреби й можливості, зрілі можливості та форми взаємодії, а також соціальні вимоги. У сучасному контексті соціально-економічного розвитку суспільства й модернізації системи освіти виникають нові вимоги до професійних компетенцій та особистісних якостей викладача. Відповідно, ще одним напрямом розвитку закладів вищої освіти у повоєнний час є реалізація науково-методичного супроводу професійно-методичного розвитку педагогів. освіта університет україна професійний

Зміст науково-методичного супроводу має реалізовуватися на трьох рівнях:

1) особистісному (супровід цілей, сенсів, цінностей, пріоритетів, сучасного мислення, професійно-педагогічної діяльності викладача);

2) надпредметному (супровід у галузі інтелектуального, соціального, морального, емоційного, психологічного здоров'я педагога);

3) предметному (супровід у предметній галузі компетентності педагога, формування та розвиток його ІКТ-компетентності) [10].

Забезпечення якості вищої освіти в Україні та стійкості функціонування ЗВО в умовах воєнного стану є однією з найважливіших задач для держави, оскільки успіх української економіки та можливості її відновлення й розвитку в повоєнний період значною мірою залежать від якості підготовки фахівців. У цьому контексті особливо актуальною стає інноваційна діяльність закладів вищої освіти, яка визнається пріоритетним напрямом їх розвитку та сприяє підвищенню конкурентоспроможності у світовому освітньому просторі [4].

Важливим аспектом є апробація та широке впровадження сучасних методів навчання з використанням інформаційних технологій у заклади вищої освіти. Практичне використання новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі дає змогу диференціювати навчання, реалізуючи інтерактивний діалог, сприяє самостійному вибору режиму навчальної діяльності та комп'ютерній візуалізації об'єктів, що вивчаються [8].

При впровадженні цифрових технологій у діяльність закладів вищої освіти у час післявоєнного відновлення України, важливо забезпечити інформаційну та економічну безпеку. Особливу увагу слід зосередити на дотриманні принципу цілісності даних, що передбачає захист від збоїв, які можуть призвести до втрати інформації, а також захист від несанкціонованого створення або знищення даних, конфіденційності даних і доступності для всіх авторизованих користувачів. Упровадження цифрових технологій у діяльність ЗВО сприятиме не лише поліпшенню взаємодії учасників освітнього процесу, що привертатиме увагу більшої кількості абітурієнтів, але й істотно підвищить якість управління навчальним процесом під час надання освітніх послуг в умовах післявоєнного відновлення України. Війна в Україні продемонструвала термінову необхідність застосування нових підходів у системі вищої освіти, які гарантують безперервний доступ до навчання. Щораз більша потреба у висококваліфікованому персоналі та ефективній професійній підготовці працівників у галузі освіти й науки стає великим викликом для України. Тому науково-освітня система потребує суттєвих трансформацій, щоб відповідати світовим тенденціям та сприяти успішній реалізації потенціалу кожною людиною.



Висновки

Відновлення системи вищої освіти України після війни є одним з ключових завдань у становленні країни як успішної європейської держави та повноправного члена Європейського Союзу. Принципи відновлення мають базуватися на узгодженості завдань у різних напрямах, таких як державне управління, державна безпека, економічний і соціальний розвиток, охорона здоров'я, культура та інші, та бути спрямованими на прискорення інтеграції до Європейського Союзу.

Основними тенденціями розвитку вищої освіти в сучасній Україні є диджиталізація, залучення більшої кількості іноземних студентів, інтеграція сфери вищої освіти й економіки, витіснення російського впливу з українського освітнього та наукового простору, а також розробка стратегії рееміграції як протидії науковій еміграції, що набула інтенсивності під час російсько-української війни.

Подальші дослідження можуть бути зосереджені на вивченні впливу глобальних технологічних і соціокультурних змін на розвиток вищої освіти в умовах післявоєнного відновлення.



Література

1. Бахрушин В. Є. Відновлення системи вищої освіти України в повоєнний період: ефективність мережі та євроінтеграційні аспекти. Освіта України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти : збірник тез доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції, (м. Київ, 25 жовтня 2022 р.). Київ, 2022. С. 18-23. URL: http://edcamp-portal-prod-media.s3.amazonaws.com/media/documents/spk/485/8ddea567-ellc- 415b-b6fa-d5ca5c6a7fdd/Освіта_України_в_умовах_воєнного_стану_управління_цифровізація_ євроінтеграційні_аспекти.pdf#page=18 (дата звернення: 15.11.2023).

2. Бодак В. Тенденції розвитку вищої освіти в Україні. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2022. № 45. С. 13-24. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4700.454 (дата звернення: 15.11.2023).

3. Бугас Н. Стратегічні орієнтири формування і реалізації вищої освіти України в умовах післявоєнного відновлення. Проблеми інтеграції освіти, науки та бізнесу в умовах глобалізації: матеріали міжнар. наук-практ. конф. (м. Київ, 07 жовтня 2022 р.). Київ, 2022. С. 28-29. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/20199/1/PIONBUG_2022_P028-029.pdf (дата звернення: 15.11.2023).

4. Гораш К. Інноваційна діяльність як пріоритетний напрям розвитку закладу вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2023. № 23 (1). С. 50-60. DOI: https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.50-60 (дата звернення: 15.11.2023).

5. Десятов Т. М. Стратегія розвитку закладу вищої освіти в умовах політико- економічних і соціокультурних змін. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. 2022. № 1. С. 5-10. DOI: https://doi.org/10.31651/2524-2660-2022-1-5-10 (дата звернення: 15.11.2023).

6. Калініченко О. Перспективи розвитку інноваційної складової вищої освіти у післявоєнний період. Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні: виклики воєнного часу: тези доп. XIV Міжнар. бізнес-форуму (Київ, 23 берез. 2023 р.). Київ : Держ. торг.-екон. ун-т, 2023. С. 182-184. URL: https://knute.edu.ua/file/MzEyMQ==/059 5cdaec6d60105120612199caeb97d.pdf#page=182 (дата звернення: 15.11.2023).

7. Київська школа економіки. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_ Damages-Report.pdf (дата звернення: 15.11.2023).

8. Островська-Бугайчук І. М., Корнійчук Ю. Г., Панченко І. М. Аналіз та прогноз тенденцій розвитку освітнього процесу в умовах воєнного стану (перспективи на майбутнє). Академічні візії. 2023. № 15. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7529228 (дата звернення: 15.11.2023).

9. Постригач Н. О. Провідні детермінанти розвитку системи освіти України в післявоєнний період. Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. у трьох томах (м. Київ, 15-28 квітня 2022 р.). Київ, 2022. С. 170-172. URL: https://lib.iitta.gov.ua/730934/1/ Збірник%20тез_Том%20П.pdf#page=170 (дата звернення: 15.11.2023).

10. Yampol Y. V., Polishchuk S. V. Conditions of the implementation of the scientific- methodical support of the professional- methodical development of teachers of the general secondary education institution. International scientific conference «Modern scientific developments in pedagogy and psychology» : conference proceedings (Riga, the Republic of Latvia, November 3-4, 2022). Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. Р. 133-137. DOI: https://doi.org/10.30525/9978- 9934-26-259-3-32 (дата звернення: 15.11.2023).



References

1. Bakhrushyn, V. Ye. (2022). Vidnovlennya systemy vyshchoyi osvity Ukrayiny v povoyennyy period: efektyvnist' merezhi ta yevrointehratsiyni aspekty [Restoration of the higher education system of Ukraine in the post-war period: network efficiency and European integration aspects]. Proceedings from IVMizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Osvita Ukrayiny v umovakh voyennoho stanu: upravlinnya, tsyfrovizatsiya, yevrointehratsiyni aspekty» - The 4th International Scientific and Practical Conference. «Education of Ukraine in the conditions of martial law: management, digitalization, European integration aspects». (pp. 18-23). Kyiv. Retrieved from http://edcamp-portal-prod-media.s3.amazonaws.com/media/documents/spk/485/ 8ddea567-e11c-415b-b6fa-d5ca5c6a7fdd/Osvita_Ukrayiny_v_umovakh_voyennoho_stanu_upravlinnya_ tsyfrovizatsiya_yevrointehratsiyni_aspekty.pdf#page= 18 [in Ukrainian].

2. Bodak, V. (2022). Tendentsiyi roz-vytku vyshchoyi osvity v Ukrayini [Development trends of higher education in Ukraine]. Lyudynoznavchi studit: zbirnyk naukovykh prats' Drohobyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka - Studies in the humanities: a collection of scientific works of Ivan Franko Drohobytsk State Pedagogical University, 45, 13-24. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4700.45.! [in Ukrainian].

3. Buhas, N. (2022). Stratehichni oriyentyry formuvannya i realizatsiyiyi vyshchoyi osvity Ukrayiny v umovakh pislyavoyennoho vidnovlennya [Strategic guidelines for the formation and implementation of higher education in Ukraine in the conditions of post-war recovery]. Proceedings from Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Problemy intehratsiyi osvity, nauky ta biznesu v umovakh hlobalizatsiyi» - The international science and practice conference «Problems of integration of education, science and business in the conditions of globalization», (pp. 28-29). Kyiv. Retrieved from https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/20199/1/ PIONBUG_2022_P028-029.pdf [in Ukrainian].

4. Horash, K. (2023). Innovatsiina diialnist yak priorytetnyi napriam rozvytku zakladu vyshchoi osvity [Innovative activity as a priority direction of higher education institution development]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy - Adult education: theory, experience, perspectives, 23(1), 50-60. Retrieved from https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.50-60 [in Ukrainian].

5. Desiatov, T. M. (2022). Stratehiia rozvytku zakladu vyshchoi osvity v umovakh polityko- ekonomichnykh i sotsiokulturnykh zmin [The strategy of development of the institution of higher education in the conditions of political, economic and socio-cultural changes]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho - Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University, 1, 5-10. Retrieved from https://doi.org/10.31651/2524-2660- 2022-1-5-10 [in Ukrainian].

6. Kalinichenko, O. (2023). Perspektyvy rozvytku innovatsiinoi skladovoi vyshchoi osvity u pisliavoiennyi period [Prospects for the development of the innovative component of higher education in the post-war period]. Proceedings from XIVMizhnarodnyi biznes-forum «Problemy ta perspektyvy rozvytku innovatsiinoi diialnosti v Ukraini: vyklyky voiennoho chasu» - XIV International business forum «Problems and prospects of the development of innovative activity in Ukraine: challenges of wartime», (pp. 182-184). Kyiv : Derzh. torh.-ekon. un-t. Retrieved from https://knute.edu.ua/file/MzEyMQ==/0595cdaec6d60105120612199caeb97d.pdf#page=182 [in Ukrainian].

7. Kyivska shkola ekonomiky. Zvit pro priami zbytky infrastruktury vid ruinuvan vnaslidok viiskovoi ahresii rosii proty Ukrainy za rik vid pochatku povnomasshtabnoho vtorhnennia [Report on the direct damage to the infrastructure from the destruction caused by Russia's military aggression against Ukraine a year after the start of the full-scale invasion]. 2023. Retrieved from https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report.pdf [in Ukrainian].

8. Ostrovska-Buhaichuk, I. M., Korniichuk, Yu. H., & Panchenko, I. M. (2023). Analiz ta prohnoz tendentsii rozvytku osvitnoho protsesu v umovakh voiennoho stanu (perspektyvy na maibutnie) [Analysis and forecast of trends in the development of the educational process under martial law (prospects for the future)]. Akademichni vizii - Academy vision, 15. Retrieved from http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7529228 [in Ukrainian].

9. Postryhach, N. O. (2022). Providni determinanty rozvytku systemy osvity Ukrainy v pisliavoiennyi period [Leading determinants of the development of the education system of Ukraine in the post-war period]. Proceedings from Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia «Publichne upravlinnia ta administruvannia v umovakh viiny i v postvoiennyi period v Ukraini» - Ihe All-Ukrainian scientific and practical conference «Public management and administration in the conditions of war and in the post-war period in Ukraine», (pp. 170-172). Kyiv. Retrieved from https:/Лibлitta.gov.ua/730934Л/Збірник%20тез_Том%20П.pdf#page=170 [in Ukrainian].

10. Yampol, Y. V., & Polishchuk, S. V. (2022). Conditions of the implementation of the scientific-methodical support of the professional- methodical development of teachers of the general secondary education institution. Modern scientific developments in pedagogy and psychology (pp. 133-137). Riga, Latvia : «Baltija Publishing». Retrieved from https://doi.org/10.30525/9978- 9934-26-259-3-32 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...