Діяльність у професійному інформаційному просторі, як необхідна умова підготовки майбутніх фахівців з туризму

Размещено на http://allbest.ru

Запорізького національного університету

Діяльність у професійному інформаційному просторі, як необхідна умова підготовки майбутніх фахівців з туризму

Світлана Парій

старша викладачка

м. Запоріжжя, Україна

Анотація

Досліджено питання усвідомлення необхідності для фахівця з туризму теоретичних знань і практичних навичок щодо діяльності у інформаційному просторі галузі. За розробленим опитувальником було вивчено ставлення респондентів щодо необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі. Зокрема, питання стосувались теоретичних знань і практичного досвіду майбутніх фахівців, достатності інформації щодо професійного інфопростору туризму під час навчання у закладі вищої освіти, структури інформаційного простору туризму і напрямків інформаційних потоків. Відповіді розподілялись у відсотковому співвідношенні за варіантами: так; скоріше так, ніж ні; можливо; ні.

Як респондентів було обрано три групи: студенти спеціальності 242 Туризм денної форми здобуття освіти; викладачі вищих навчальних закладів, які безпосередньо беруть участь у підготовці майбутніх фахівців зазначеної спеціальності; фахівці галузі туризму, що мають досвід практичної роботи. За результатами проведеного опитування було зафіксовано недостатню обізнаність студентів щодо основних складових професійного інформаційного простору, його інформаційних потоків і суб'єктів. Відповідно, недостатнє розуміння необхідності означеної підготовки під час навчання у закладі вищої освіти, вивчення в межах окремого навчального курсу, впливу наявності знань і вмінь щодо діяльності у професійному інформаційному просторі на кваліфікацію і конкурентоспроможність фахівця.

Відмічено, що серед викладачів вищих навчальних закладів розуміння необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у межах туристичного інфопростору є доволі впевненим, порівняно зі студентами. Зафіксоване усвідомлення недостатності теоретичних знань і практичного досвіду студентів щодо діяльності у професійному інформаційному просторі під час навчання у закладі вищої освіти. Результати опитування фахівців галузі туризму передбачувано підтвердили переконання автора у необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Ключові слова: інформаційний простір туризму, студенти, викладачі, фахівці галузі, підготовка до діяльності.

Abstract

Activities in the professional information space as a necessary condition for the training of future tourism specialists

The issue of awareness of the need for a tourism specialist to have theoretical knowledge and practical skills regarding activity in the information space of the industry has been investigated. According to the developed questionnaire, the attitude of the respondents was studied regarding the need to prepare future tourism specialists for activities in the professional information space. In particular, the questions related to the theoretical knowledge and practical experience of future specialists, the sufficiency of information regarding the professional information space of tourism during studies at a higher education institution, the structure of the information space of tourism and the directions of information flows. The answers were distributed in percentage ratio according to the options: yes; rather yes than no; maybe; No.

Three groups were chosen as respondents: students of the specialty 242 Tourism full-time education; teachers of higher educational institutions who directly participate in the training of future specialists of the specified specialty; specialists in the field of tourism with practical work experience.

According to the results of the survey, insufficient awareness of the students regarding the main components of the professional information space, its information flows and subjects was recorded. Accordingly, there is insufficient understanding of the need for appropriate training during studies at a higher education institution, study within a separate educational course, the impact of having knowledge and skills related to activities in the professional information space on the qualification and competitiveness of a specialist.

It was noted that among the teachers of higher educational institutions, the understanding of the need to prepare future tourism specialists for activities within the tourist infospace is quite certain, compared to students. Recorded awareness of insufficient theoretical knowledge and practical experience of students regarding activities in the professional information space while studying at a higher education institution. The results of the survey of tourism specialists predictably confirmed the author's belief in the need to prepare future tourism specialists for activities in the professional information space.

Key words: tourism information space, students, teachers, industry experts, preparation for activities.

Вступ

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій, інформація як найдорожчий і найважливіший ресурс, формують сьогодні основні умови існування людства. Інновації прискорюють і покращують діяльність всіх без виключення сфер діяльності людини. Інноваційні процеси відбуваються у галузі науки та техніки, матеріального виробництва, послуг та менеджменту. Це стосується і туристичного бізнесу. В галузі туризму інноваційна діяльність спрямована на створення нового або зміну вузькоспеціалізованого наявного продукту, вдосконалення транспортних, готельних та інших послуг, освоєння нових ринків і напрямків, впровадження сучасних форм організаційно-управлінської діяльності, застосування передових інформаційних і телекомунікаційних технологій, що швидко застарівають, вимагають постійного удосконалення [1].

За вимогами освітніх стандартів майбутні фахівці галузі туризму мають володіти на достатньо високому рівні навичками роботи з телекомунікаційними засобами, здійснювати професійну діяльність використовуючи різноманітні інформаційні системи. Між якістю володіння фахівця з туризму сучасними інформаційними технологіями і його професійною успішністю існує пряма залежність [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження сучасного стану розвитку інформаційних систем і технологій у різноманітних сферах діяльності є особливо актуальним питанням для науковців, теоретиків та практиків різних галузей.

Так, низка досліджень присвячена питанню впливу інформаційних технологій на діяльність туристичних підприємств. Зокрема, А. Князевич, Л. Дяченко, С. Крайчук та С. Демидюк вказують на необхідність використання систем інформаційних технологій кожним сегментом туризму, поетапне удосконалення організації управління підприємствами туристичної індустрії за допомогою використання автоматизованих систем управління і цифровізації галузей [3]. Про значний вплив інформаційних технологій на розвиток туризму стверджують І. Кудінова: «Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму значний, оскільки пов'язаний з ефективністю роботи як кожного туристичного оператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому» [4]; М. Янушевська, Д. Яремен, Е. Навроцька: «Усі орієнтовані на туризм компанії, такі як туроператори, туристичні агенції, агентства з оренди, перевізники та готелі відчувають на собі зростаючий вплив... інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ)» [5]. В межах окремих наукових пошуків автори наголошують на необхідності визначення ефективних шляхів підготовки майбутніх спеціалістів з туризму із застосуванням сучасних інноваційних технологій, удосконалення системи підготовки туристської освіти [6].

Звертається увага на відсутність достатньої кількості кваліфікованого персоналу з відповідними технічними навичками, що є обмежувальним фактором розширення туристичної сфери. Розв'язання цієї проблеми вбачається у належним чином розроблених та забезпечених відповідними ресурсами освітніх та навчальних програмах [7].

Значно менше уваги у наукових пошуках приділено саме питанню підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності в умовах технологічно інформатизованого інформаційного простору галузі. Проте, у національних стандартах і міжнародних документах серед низки компонентів, що визначають специфіку підготовки фахівців з туризму, зазначаються й цифрові навички. Так, у стандарті вищої освіти України зі спеціальності 242 «Туризм» серед інших зазначаються такі компетентності: здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел (загальні компетентності); здатність здійснювати моніторинг, інтерпретувати, аналізувати та систематизувати туристичну інформацію, уміння презентувати туристичний інформаційний матеріал (спеціальні (фахові, предметні) компетентності) [8]. У рекомендаціях Всесвітньої туристичної організації щодо туристичної освіти акцентується окрема увага на тому, що типові навчальні програми з туризму повинні включати найбільш відповідні цифрові навички для розвитку, такі як навички цифрової грамотності, онлайн-маркетингу, комунікативні навички тощо. Важливо озброїти студентів-туристів навичками управління людськими ресурсами в мультикультурному робочому середовищі та навичками спілкування з мультикультурними клієнтами, а також ІТ та мережами у міжкультурному контексті. Тому оновлена навчальна програма туристичної освіти має бути короткою та відповідати швидкозмінним умовам [9].

Мета статті: вивчення стану розуміння необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Виклад основного матеріалу

Результативність діяльності всіх суб'єктів туристичної галузі сьогодні щільно пов'язана з інформатизацією бізнес-процесів, яка дозволяє удосконалити інформаційну й технологічну складові системи управління в галузі туризму [10]. Проте, інформація, що є основою туристичної діяльності, в умовах чимраз більшої конкуренції на ринку, потребує постійної перевірки та обробки. Інформаційні системи й технології дозволяють отримувати швидкий доступ до необхідної інформації з подальшим використанням її для вирішення виробничих завдань. Ефективність використання довільно доступної інформації залежить від відповідних компетентностей фахівця. Питання усвідомлення майбутніми фахівцями з туризму необхідності підготовки до діяльності у професійному інформаційному просторі залишається малодослідженим, що і сприяло формулюванню мети дослідження. За для досягнення мети дослідження був визначений контингент: студенти від першого до четвертого курсу спеціальності 242 Туризм у кількості 92 особи; викладачі вищих навчальних закладів, що забезпечують підготовку спеціальності 242 Туризм у кількості 29 осіб; фахівці галузі, що мають практичний досвід роботи у кількості 38 осіб.

У межах дослідження був розроблений опитувальник, який складався з 14 питань. Питання передбачали декілька варіантів відповідей для визначення діапазону ставлення студентів, викладачів і фахівців галузі щодо необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі: так; скоріше так, ніж ні; можливо; ні. За результатами опитування студентів різних курсів щодо того, чи має майбутній фахівець з туризму бути готовим до діяльності у професійному інформаційному просторі лише 18,75% студентів 1 курсу зазначили так; 25,0% вважають, що скоріше так ніж ні; 50,0% схильні до важливості готовності майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі; 6,25% студентів не вважають готовність до діяльності у професійному інфопросторі необхідною майбутньому фахівцю з туризму. Вивчаючи ставлення студентів 2 курсу спеціальності туризм щодо необхідності готовності майбутніх фахівців до діяльності у професійному інформаційному просторі зазначимо, що 23,81% студентів вважають готовність до діяльності у професійному інфопросторі необхідною для майбутнього фахівця з туризму; 28,57% більш схильні вважати таку готовність необхідною; 38,10% студентів зазначили, що можливо майбутнім фахівцям туризму необхідна готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі; 9,52% не вважають, що майбутні фахівці з туризму мають бути готовими до діяльності у професійному інформаційному просторі. телекомунікаційний інформаційний туризм освіта

Серед студентів 3 курсу значну роль готовності майбутніх фахівців туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі визнали 27,59% респондентів, 44,83% опитаних схильні до розуміння важливості готовності майбутніх фахівців туризму до діяльності у професійному інфопросторі; 24,14% не визначились і вважають готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі можливо необхідною майбутньому фахівцю туризму; 3,45% не вважають, що майбутній фахівець з туризму має бути готовим до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Визначаючи ставлення студентів 4 курсу спеціальності туризм щодо необхідності готовності майбутніх фахівців до діяльності у професійному інформаційному просторі зазначимо, що 57,69% вважають готовність до діяльності у професійному інфопросторі необхідною майбутньому фахівцю з туризму; 34,62% більш схильні до такого твердження і 3,85% ще не визначили, чи повинен майбутній фахівець з туризму бути готовим до діяльності у професійному інформаційному просторі; 3,85% респондентів не вважають це за потрібне. Щодо результатів опитування викладачів вищих навчальних закладів, зазначимо, що 86,21% респондентів зазначають важливість готовності майбутніх фахівців до діяльності у професійному інформаційному просторі та 10,34% схиляються до прийняття важливості готовності майбутніх фахівців до діяльності у професійному інфопросторі; 3,45% опитаних зазначили, що майбутні фахівці з туризму можливо мають бути готовим до діяльності у професійному інформаційному просторі. Серед викладачів вищих навчальних закладів не виявлено респондентів, які б заперечували необхідність готовності майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Схожа ситуація спостерігалась за результатами опитування фахівців галузі туризму. Так, 92,11% впевнено зазначили, що майбутній фахівець з туризму має бути готовим до діяльності у професійному інфопросторі та 7,89% були схильними до цієї думки. Очікувано, не було виявлено респондентів, які б вважали необов'язковою або можливо необхідною готовність майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Таким чином, було відстежено динаміку розуміння важливості готовності майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі серед студентів від 1 до 4 курсу, що мала позитивне підвищення зі збільшенням курсу навчання. Серед викладачів вищих навчальних закладів і фахівців галузі більшість акцентували на важливості готовності майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Надалі, з огляду на розуміння покращення обізнаності студентів зі збільшенням курсу навчання відповіді на питання анкети узагальнювались за всім контингентом курсів. Вивчаючи думки респондентів щодо необхідності майбутньому фахівцю з туризму знань стосовно професійного інформаційного простору, було відзначено, наступне: серед студентів 34,78% респондентів наголосили на необхідності зазначених знань, 20,65% опитаних були схильними до цієї думки, ще 20,65% не змогли надати однозначної відповіді та 23,91% респондентів студентського контингенту від 1 по 4 курс зазначили, що майбутнім фахівцям з туризму знання щодо професійного інформаційного простору взагалі непотрібні. На відміну від студентів, викладачі вищих навчальних закладів (89,66%) і фахівці галузі (94,74%) переважною більшість були впевнені, що майбутньому фахівцю з туризму необхідні знання щодо професійного інформаційного простору. Були схильні підтримати цю думку 6,90% викладачів і 5,26% фахівців галузі туризму. Мали сумніви щодо необхідності таких знань для майбутніх фахівців з туризму 3,45% викладачів. Серед фахівців галузі, респондентів, які б мали сумніви відносно необхідності майбутньому фахівцю з туризму знань щодо професійного інформаційного простору, виявлено не було. Респондентів, які б заперечували необхідність означених знань у майбутніх фахівців з туризму виявлено не було, як серед фахівців галузі, так і серед викладачів.

Опитування відносно достатності знань щодо професійного інформаційного простору туризму виявило, що лише 7,61% студентів вважають свої знання достатніми та 21,74% схильні до цієї думки. Проте, 45,65% респондентів студентського контингенту не визначились стосовно достатності своїх знань щодо професійного інформаційного простору туризму, а також 25,0% опитаних студентів були впевнені, що їх відповідні знання є недостатніми. Серед викладачів вищих навчальних закладів свої знання щодо професійного інформаційного простору туризму зазначили достатніми 48,28% респондентів і 27,59% були схильними до цієї думки, але 24,14% викладачів мали сумніви щодо достатності своїх знань стосовно професійного інформаційного простору туризму. Викладачів, які впевнено зазначили, що їх знання є недостатніми, серед опитаних респондентів виявлено не було.

Серед представників галузі туризму абсолютно впевненими у своїх знаннях щодо професійного інформаційного простору були 92,11% респондентів, ще 7,89% опитаних були схильними до цієї думки. Респондентів, що мали сумніви щодо достатності своїх знань або зазначили про їх недостатність серед фахівців галузі туризму виявлено не було. Визначаючи, чи достатньо надається інформації для майбутніх фахівців туризму щодо професійного інформаційного простору було виявлено, що серед студентів лише 4,35% опитаних підтримують цю думку і 15,43% скоріше згодні з ними. Не зовсім визначились з цим питанням 55,43% респондентів та 25% зазначили, що на їх думку майбутнім фахівцям туризму надається недостатньо інформації щодо професійного інформаційного простору під час навчання у закладі вищої освіти. Опитування викладачів вищих навчальних закладів виявило такі результати: 10,34% респондентів вважають, що майбутнім фахівцям туризму під час навчання у закладі вищої освіти надається достатньо інформації щодо професійного інформаційного простору;

13,79% викладачів схильні з цим погодитись; не впевнені у достатності інформації щодо професійного інформаційного простору, що надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання 17,24% респондентів і 58,62% викладачів впевнені, що інформації надається недостатньо. Серед фахівців галузі туризму лише 2,63% респондентів дотримувались думки, що майбутнім фахівцям туризму надається достатньо інформації щодо професійного інформаційного простору під час навчання у закладі вищої освіти, 15,79% опитаних також схилялись до цієї думки. Не впевненими стосовно означеного питання виявились 17,24% респондентів і 39,47% були впевнені, що майбутнім фахівцям з туризму надається недостатньо інформації щодо професійного інформаційного простору під час навчання у вищому навчальному закладі.

Вивчаючи думки респондентів стосовно того, чи підвищить готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі конкурентоспроможність майбутніх фахівців з туризму було виявлено, що більшість респондентів була цілком впевнена у зазначеному. Так, серед студентів 47,83% впевнено підтримали та ще 36,96% були схильні до думки, що готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі підвищить конкурентоспроможність майбутніх фахівців з туризму. Дещо невпевнені щодо цього були 13,04% опитаних студентів і 2,17% взагалі не вважали, що готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі вплине на конкурентоспроможність майбутніх фахівців з туризму. Серед викладачів вищих навчальних закладів 86,21% зазначили, що готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі підвищить конкурентоспроможність майбутніх фахівців. Скоріше погодились з ними 6,90% респондентів і 6,90% опитаних були в цьому невпевнені. Респондентів, які заперечували, що готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі підвищить конкурентоспроможність майбутніх фахівців, серед опитаних викладачів виявлено не було. Відповіді фахівців галузі туризму розподілились, так: 94,74% впевнено зазначили, що готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі підвищить конкурентоспроможність майбутніх фахівців і ще 5,26% були схильні погодитись із зазначеним. Фахівців, які б мали сумніви або взагалі заперечували, що готовність до діяльності у професійному інформаційному просторі підвищить конкурентоспроможність майбутніх фахівців з туризму, серед опитаних виявлено не було.

У межах дослідження було виявлено, що 8,70% студентів вважають достатнім практичний досвід щодо діяльності у професійному інформаційному простору, який надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання у закладі вищої освіти. Схильні так вважати 35,87% респондентів, а 47,83% опитаних студентів невпевнені щодо цього. Недостатнім практичний досвід щодо діяльності у професійному інформаційному простору, який надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання у закладі вищої освіти визнали лише 7,61% серед студентів. Викладачі вищих навчальних закладів зазначили достатнім практичний досвід щодо діяльності у професійному інформаційному простору, який надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання у закладі вищої освіти - 17,24% опитаних та ще 31,03% респондентів схильні були погодитись з ними. Проте, 34,48% викладачів мали сумніви у достатності практичного досвіду щодо діяльності у професійному інформаційному простору, який надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання у закладі вищої освіти, а 17,24% респондентів зазначили такий практичний досвід, як недостатній. Поміж фахівців галузі туризму жоден з опитаних не зазначив практичний досвід щодо діяльності у професійному інформаційному простору, який надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання у закладі вищої освіти як достатній і 13,16% респондентів скоріше погоджувались з цим, а ще 26,32% опитаних фахівців галузі туризму мали сумніви у достатності відповідного практичного досвіду. Натомість 60,53% респондентів були впевнені у недостатності практичного досвіду щодо діяльності у професійному інформаційному просторі, який надається майбутнім фахівцям з туризму під час навчання у закладі вищої освіти.

Опитування стосовно потреби туристичної сфери України у фахівцях здатних працювати у професійному інформаційному просторі виявило, наступне. Зазначили потребу туристичної сфери України у фахівцях здатних працювати у професійному інформаційному просторі 52,17% опитаних студентів, а 43,48% респондентів були схильні підтримати цю думку.

Лише 4,35% студентів сумнівались у тому, що туристична сфера України потребує фахівців здатних працювати у професійному інформаційному просторі. Викладачі вищих навчальних закладів переважно дотримувались думки, що туристична сфера України потребує фахівців здатних працювати у професійному інформаційному просторі - 75,86% респондентів; 13,97% опитаних викладачів були схильні до цієї думки, а 10,34% мали сумніви стосовно того, що туристична сфера України потребує відповідних фахівців. Опитування фахівців галузі туризму виявило розподіл думок за двома точками зору: 97,37% фахівців були впевнені у потребі туристичної сфери України у фахівцях здатних працювати у професійному інформаційному просторі та ще 2,63% респондентів схильні були підтримати цю думку. Фахівців, які б мали сумніви щодо означеного питання виявлено не було. Окремо слід зазначити, що серед усього контингенту опитаних студентів, викладачів і фахівців галузі не було виявлено жодного респондента, який би заперечував потребу туристичної сфери України у фахівцях здатних працювати у професійному інформаційному просторі туризму. Вивчаючи думки студентів стосовно потреби вивчення професійного інформаційного простору туризму в межах окремого курсу було з'ясовано: 9,78% вбачають потребу у такому курсі, 29,35% скоріше схильні погодитись з цією думкою, 57,61% мають сумніви щодо цього і 3,26% не бачать необхідності у вивченні професійного інформаційного простору туризму в межах окремого курсу. Опитування щодо потреби вивчення професійного інформаційного простору туризму в межах окремого курсу серед викладачів вищих навчальних закладів, як безпосередніх надавачів освітніх послуг з туризму, і серед фахівців галузі, як одних з основних бенефіціарів, не проводилось.

Вивчення відповідей на питання стосовно того, чи сприятиме формування знань і вмінь щодо діяльності у професійному інформаційному просторі підвищенню кваліфікації виявило наступне. Серед студентів 29,35% цілком були згодні з цією думкою, 46,47% були схильні до такого твердження і 23,91% мали сумніву щодо цього. Серед викладачів вищих навчальних закладів 68,97% зазначили, що формування знань і вмінь щодо діяльності у професійному інформаційному просторі сприяє підвищенню кваліфікації та ще 27,59% респондентів скоріше схилялись до цієї думки, 3,45% опитаних викладачів не були впевнені й мали сумніви щодо цього. Проте, як серед студентів, так і серед викладачів, жоден з опитаних респондентів не заперечував, що формування знань і вмінь щодо діяльності у професійному інформаційному просторі сприятиме підвищенню кваліфікації. Фахівців галузі туризму впевнено зазначили, що формування знань і вмінь щодо діяльності у професійному інформаційному просторі сприяє підвищенню кваліфікації. Позитивну відповідь надали 100% респондентів.

Відповідаючи на питання, щодо обізнаності стосовно структури професійного інформаційного простору лише 1,09% серед опитаних студентів надали позитивну відповідь. Відповіли, що скоріше знайомі зі структурою професійного інформаційного простору 11,96% студентів і 42,39% зазначили, що мають сумніви щодо своєї обізнаності. Необізнаними щодо структури професійного інформаційного простору виявились 44,57% опитаних респондентів. Відповіді викладачів вищих навчальних закладів розподілились таким чином: 89,66% були абсолютно впевненими у своїй обізнаності стосовно структури професійного інформаційного простору і 10,34% були схильні підтримати це твердження. Фахівці галузі туризму в більшості були впевнені у своїх знаннях щодо структури професійного інформаційного простору: 97,37% опитаних абсолютно впевнені та 2,63% скоріше згодні з цією думкою. Серед опитаних викладачів вищих навчальних закладів і фахівців галузі туризму жоден не зазначив, що сумнівається у своїх знаннях щодо структури професійного інформаційного простору або взагалі їх не має.

Опитування стосовно знань щодо напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі дозволило з'ясувати, що лише 2,17% опитаних студентів вважають себе обізнаними та ще 7,61% скоріше схильні вважати себе обізнаними. Мають сумніви відносно наявності знань щодо напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі 45,65% респондентів, а 44,57% студентів зазначили, що не володіють знаннями щодо напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі. Викладачі вищих навчальних закладів здебільшого зазначили, що володіють знаннями щодо напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі - 89,66% опитаних. Менш впевненими, але схильними до цього твердження виявились 10,34% респондентів. Проте, серед опитаних викладачів вищих навчальних закладів жоден не мав сумнівів або заперечень щодо своєї обізнаності стосовно напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі. Серед фахівців галузі 94,74% респондентів впевнено зазначили що володіють знаннями щодо напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі. Схильними до цієї думки виявились 2,63% фахівців і стільки ж мали сумніви щодо того, чи володіють вони знаннями про напрямки інформаційних потоків у туристичній галузі - 2,63% опитаних. Жоден з опитаних фахівців туристичної галузі не заперечив свою обізнаність щодо напрямків інформаційних потоків у туристичній галузі. Вивчення відповідей студентів щодо суб'єктів туристичної діяльності, які діють у межах професійного інформаційного простору виявили наступне: 4,35% опитаних вважають, що їм відомі всі суб'єкти туристичної діяльності, які діють у межах професійного інформаційного простору; 26,09% студентів також схильні до цієї думки; 47,83% мають сумніви, що їм відомі всі суб'єкти туристичної діяльності, які діють у межах професійного інформаційного простору; 21,47% респондентів зазначили, що взагалі не обізнані щодо суб'єктів туристичної діяльності, які діють у межах професійного інформаційного простору.

Відповіді студентів стосовно залежності внутрішнього інформаційного простору туристичного підприємства від зовнішнього розподілились наступним чином. Внутрішній інформаційний простір туристичного підприємства залежить від зовнішнього на думку 22,83% респондентів і 23,91% опитаних скоріше схильні так вважати. Не впевнені, що внутрішній інформаційний простір туристичного підприємства залежить від зовнішнього 30,43% опитаних студентів. Проте, 22,83% студентів взагалі не вбачають залежності внутрішнього інформаційного простору туристичного підприємства від зовнішнього.

Опитування респондентів стосовно того, що зовнішній інформаційний простір формують безпосередньо всі суб'єкти туристичної діяльності дозволило виявити, що такої думки дотримуються 23,91% студентів і ще 26,09% схильні до цієї думки. Значний відсоток, 47,83% респондентів, має сумніви чи дійсно зовнішній інформаційний простір формують безпосередньо всі суб'єкти туристичної діяльності. Лише 2,17% серед опитаних взагалі не вважають, що суб'єкти туристичної діяльності мають безпосереднє відношення до формування зовнішнього інформаційного простору. Серед викладачів вищих навчальних закладів і фахівців галузі туризму опитування щодо суб'єктів туристичної діяльності, їх впливу на зовнішній інформаційний простір та залежності внутрішнього інформаційного простору туристичного підприємства від зовнішнього не проводилось у зв'язку з прямим конфліктом інтересів. Викладачі є носіями відповідних теоретичних відомостей, фахівці галузі безпосередньо є суб'єктами туристичної діяльності, які діють у межах професійного інформаційного простору.

Таким чином, результати дослідження дозволили визначити, що як викладачі вищих навчальних закладів, так і фахівці галузі туризму впевнені у необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі. Серед студентів впевненість у необхідності такої підготовки має дуже низький відсоток. Це може свідчити про недостатнє усвідомлення студентами впливу інформаційного простору на практичну діяльність та розвиток галузі туризму.

Висновки

Отже, відповідно до мети дослідження було виявлено, що розуміння необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі серед викладачів вищих навчальних закладів і фахівців галузі має доволі високий відсоток. Проте, серед студентів відповідної спеціальності значна частка не розуміє або немає достатніх теоретичних знань і практичного досвіду для усвідомлення необхідності підготовки майбутніх фахівців з туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі, а отже і впливу глобальної цифровізації на діяльність галузі туризму.

Така тенденція надалі може вкрай негативно вплинути на конкурентоспроможність туристичної галузі країни. Оскільки, сучасний стан сфери надання туристичних послуг передбачає діяльність фахівця з туризму зі значними обсягами інформації, інформаційними системами та технологіями в межах як внутрішнього, так і зовнішнього професійного інформаційного простору.

Напрям подальших досліджень вбачається у пошуках ефективних шляхів підготовки майбутніх фахівців туризму до діяльності у професійному інформаційному просторі.

Література

1. Джинджоян В.В. Інноваційні технології в туризмі та гостинності : навч. посіб. / В.В. Джинджоян, Т.В. Тесленко, К.М. Горб. - К. : Видавництво «Каравела», 2022. - 340 с.

2. Безкоровайна Л. Інформаційні системи і технології в туризмі та гостинності як навчальна дисципліна в підготовці фахівців туристичного напряму / Л. Безкоровайна, Г. Омельяненко, С. Парій // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції» Формування сучасних концепцій управління туризмом та готельно-ресторанним бізнесом в умовах парадигми сталого розвитку» (8-9 грудня 2022 року). - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2023. - С. 195-202.

3. Князевич А.О. Інформаційні технології як ключова складова системи комунікативного менеджменту підприємств туристичної галузі / А.О. Князевич, Л.А. Дяченко, С.О. Крайчук, С. М. Демидюк // Ефективна економіка. - 2021. - № 9. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.Ua/pdf/9_2021/6.pdf.

4. Januszewska M. The effects of the use of ICT by tourism enterprises / M. Januszewska, Jaremen, E. Nawrocka // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecinskiego. Service Management. - 2015. - № 16. - S. 65-73.

5. Кудінова І.П. Вплив сучасних інформаційних технологій на діяльність туристичного підприємства / І.П. Кудінова // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні тенденції розвитку фінансових та інноваційно-інвестиційних процесів в Україні» (2-3 березня 2023 року). - Вінниця : ВНТУ, 2023. - С. 381-383.

6. Melko L. Practice-oriented education as a component of professional training of tourism specialists (example of professional disciplines) / L. Melko, G. Uvarova, T. Sokol, O. Mikho // Pedagogy and Education Management Review (PEMR). - 2022. - Issue 2 (8). - P. 42-50.

7. Pine R. Standardization of tourism education and training to address the increasing demand for tourism staff in the East Asia/pacific region / R. Pine // Asia Pacific Journal of Tourism Research. - 2001. - Volume 6, Issue 1. - P. 20-25.

8. Стандарт вищої освіти України : перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 24 - Сфера обслуговування, спеціальність 242 - Туризм [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://surl.li/ehmcw.

9. UNWTO Tourism Education Guidelines. Madrid: UNWTO, World Tourism Organization, 2022. Retrieved from http://surl.li/mvivz.

10. Іваницький І.Є. Використання інформаційних технологій у індустрії гостинності/ І.Є. Іваницький // Збірник матеріалів І Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності в Україні» (23 квітня 2021 року). - Херсон : ХДАЕУ, 2021. - С. 305-308.

References

1. Dzhyndzhoian, V.V., Teslenko, T.V, & Horb, K.M. (2022). Innovatsiyni tekhnolohiyi v turyzmi ta hostynnosti [Innovative technologies in tourism and hospitality]. КуА: Vydavnytstvo «Karavela» [in Ukrainian].

2. Bezkorovaina, L., Omelianenko, H., & Parii, S. (2023). Informatsiyni systemy i tekhnolohiyi v turyzmi ta hostynnosti yak navchal'na dystsyplina v pidhotovtsi fakhivtsiv turystychnoho napryamu [Information systems and technologies in tourism and hospitality as an educational discipline in the training of tourism specialists]. Zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Formuvannya suchasnykh kontseptsiy upravlinnya turyzmom ta hotel'no-restorannym biznesom v umovakh paradyhmy staloho rozvytku» - Collection of materials of the II International Scientific and Practical Conference «Formation of Modern Concepts of Tourism Management and Hotel and Restaurant Business under the Paradigm of Sustainable Development». (pp. 195-202) [in Ukrainian].

3. Kniazevych, А.О., Diachenko, L.A., Kraichuk, S.O., & Demydiuk S.M. (2021). Informatsiyni tekhnolohiyi yak klyuchova skladova systemy komunikatyvnoho menedzhmentu pidpryyemstv turystychnoyi haluzi [Information technologies as a key component of the communication management system of enterprises in the tourism industry]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, № 9. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/9_2021/6.pdf [in Ukrainian].

4. Januszewska, M., Jaremen, D., & Nawrocka E. (2015). The effects of the use of ICT by tourism enterprises. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecinskiego. Service Management. (№ 16), (pp. 65-73).

5. Kudinova, I.P. (2023). Vplyv suchasnykh informatsiynykh tekhnolohiy na diyal'nist' turystychnoho pidpryyemstva [The influence of modern information technologies on the activity of a tourist enterprise]. Proceedings from VI Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Suchasni tendentsiyi rozvytku fnansovykh ta innovatsiyno-investytsiynykh protsesiv v Ukrayini» - The VI International Scientific and Practical Conference «Modern Trends in the Development of Financial and Innovative Investment Processes in Ukraine». (pp. 381-383). Vinnytsia: VNTU [in Ukrainian].

6. Melko, L., Uvarova, G., Sokol, T., & Mikho, O. (2022). Practice-oriented education as a component of professional training of tourism specialists (example of professional disciplines). Pedagogy and Education Management Review (PEMR). (Issue 2 (8).), (pp. 42-50).

7. Pine, R. (2001). Standardization of tourism education and training to address the increasing demand for tourism staff in the East Asia/pacific region. Asia Pacific Journal of Tourism Research.(Volume 6, Issue 1), (pp. 20-25).

8. Standart vyshchoyi osvity Ukrayiny : pershyy (bakalavrs'kyy) riven', haluz' znan' 24 - Sfera obsluhovuvannya, spetsial'nist' 242 - Turyzm [Standard of higher education of Ukraine: first (bachelor) level, field of knowledge 24 - Service sphere, specialty 242 - Tourism]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from http://surl.li/ehmcw [in Ukrainian].

9. UNWTO Tourism Education Guidelines. Madrid : UNWTO, World Tourism Organization, 2022. (n.d.). webunwto.s3.eu. Retrieved from http://surl.li/mvivz.

10. Ivanytskyi, I. Y. (2021). Vykorystannya informatsiynykh tekhnolohiy u industriyi hostynnosti [The use of information technologies in the hospitality industry]. Zbirnyk materialiv I Vseukr. nauk.-prakt. konf. «Suchasnyy stan tapotentsial rozvytku industriyi hostynnosti v Ukrayini» - Collection of materials I All-Ukrainian Science and Practice Conference «Current State and Development Potential of the Hospitality Industry in Ukraine». (pp. 305-308) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru