Теоретичні аспекти формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Теоретичні аспекти формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій

Лю Лей, аспірант

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій. На підставі вивчення численних наукових розвідок науковців (Т. Алексінцеа, О. Вознесенська, Л. Волкова, Л. Лебедева, Н. Гатеж, О. Гудовсек, С. Давидодва, О. Деркач, І. Доброскок, Л. Данилюк, О. Каленюк, І. Красюк, Г. Кузьменко, Лі Цін, Лі Янь, О. Петренко, М. Пічкур, О. Побірченко, О. Смирнова, Ю. Савенко, О. Сорока, С. Калаур, О. Тадеуш, Т. Яковишина), автор намагається визначити ключові поняття формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій в професійній діяльності, що сприятиме створенню певних педагогічних умов для їхнього професійного розвитку. Автор визначає поняття «готовність» як установку як стійке бажання, потребу в саморозвитку, саме тому значна увага повинна бути приділена формуванню у майбутніх вчителів почуттю задоволеності від обраної педагогічної діяльності, що досягається через бажання вчителя саморозвиватися; по-друге, автор диференціює поняття «підготовка» і «готовність» майбутніх учителів образотворчого мистецтва, отже, вважає, якщо підготовка - це процес, то готовність - це результат процесу підготовки.

Автор виокремлює різноманітні форми арт-технологій, які передбачають впровадження драматизації і театралізації, або різноманітних розвивальних дидактичних театралізованих форм, а саме: сюжетно-рольові ігри, ігри-імітації образів літературних та мистецьких персонажів, рольові діалоги на основі тексту, інсценування творів, постановки вистав поодинці або за декількома творами, імпровізації з розігруванням сюжету без попередньої підготовки, що перетворює освітній процес на цікаве заняття, сприяє розвитку зосередженості, спостережливості, уваги, витримки, формуванню акторських умінь і навиків, розвиток творчих здібностей студентів, уяви, самостійності у втіленні задуму, формуванню їхньої сміливості, розкутості, підвищенню комунікативних здібностей, шляхом участі у театралізованій діяльності.

Автор визначає поняття «артпедагогіка» відносять до галузі педагогічної науки, як інноваційну педагогічну технологію, що синтезує арт-терапію, педагогіку й мистецьку освіту, яка вміщує інтеграцію різних видів мистецтв в освітньому процесі. Автор доводить, що саме в освітньому процесі відбувається артпедагогічна взаємодія між суб'єктом і об'єктами освітнього процесу, що ґрунтується на особистісно орієнтованому підході.

Ключові слова: готовність майбутніх учителів, образотворче мистецтво, арт-технології, артпедагогіка, професійна підготовка.

Liu Lei Post graduate student Department of pedagogy, Luhansk Taras Shevchenko National University, Poltava

Theoretical aspects of forming the readiness of future teachers of fine arts to use art technologies

Abstract

The article is devoted to topical issues of forming the readiness of future art teachers to use art technologies. Based on the study of numerous scientific investigations by scientists (T. Aleksintsea, O. Voznesenska, L. Volkova, L. Lebedeva, N. Gatezh, O. Gudovsek, S. Davidodva, O. Derkach, I. Dobroskok, L. Danylyuk, O. Kaleniuk, I. Krasiuk, G. Kuzmenko, Li Qing, Li Yan, O. Petrenko, M. Pichkur, O. Pobirchenko, O. Smirnova, Yu. Savenko, O. Soroka, S. Kalaur, O. Tadeush, T. Yakovyshyn), the author tries to define the key concepts of forming the readiness of future art teachers to use art technologies in their professional activities, which will contribute to the creation of certain pedagogical conditions for their professional development. The author defines the concept of «readiness» as an attitude as a persistent desire, a need for self-development, which is why significant attention should be paid to the formation of future teachers' sense of satisfaction from the chosen pedagogical activity, which is achieved through the teacher's desire to self- develop; secondly, the author differentiates between the concepts of «preparation» and «readiness» of future art teachers, therefore, believes that if preparation is a process, then readiness is the result of the preparation process.

The author singles out various forms of art technologies, which involve the introduction of dramatization and theatricalization, or various developmental didactic theatricalized forms, namely: story role-playing games, imitation games of images of literary and artistic characters, role-playing dialogues based on text, staging of works, productions of exhibitions alone or for several works, improvisations with the play-out of the plot without prior preparation, which turns the educational process into an interesting activity, promotes the development of concentration, observation, attention, endurance, the formation of acting skills and skills, the development of students' creative abilities, imagination, independence in the implementation of an idea, the formation of their courage, looseness, increasing communication skills, through participation in theatrical activities.

The author defines the term "art pedagogy" belongs to the field of pedagogical science, as an innovative pedagogical technology that synthesizes art therapy, pedagogy and art education, which includes the integration of various types of arts in the educational process. The author proves that it is in the educational process that there is an art-pedagogical interaction between the subject and the objects of the educational process, which is based on a person-oriented approach.

Keywords: readiness of future teachers, fine arts, art technologies, art pedagogy, professional training.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасній педагогічній науці існують ціла низка досліджень стосовно визначення поняття «готовність» по різних видів діяльності, зокрема професійної і педагогічної діяльності. Зазначене поняття стало предметом вивчення багатьох дослідників педагогічної науки, тому в педагогічній літературі нерідко поняття «професійна готовність» ототожнюється з поняттям «професійна підготовка», яке було розглянуто в нашій роботі вище. Отже, науковці переважно розрізняють поняття «підготовку» і «готовність» розглядаючи підготовку, як процес, а готовність, як - результат процесу підготовки. Дійсно, науковці розглядають професійну підготовку як процес формування готовність майбутнього педагога до професійної діяльності, готовність як її мета і, відповідно, результат. В. Сластьонін (2002) визначає професійно-педагогічну готовність як особливий психічний стан, наявність у суб'єкта зразка структури певних дій. [10]

Питання формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій залишаються недостатньо дослідженими. Потребують вивчення такі аспекти, як в контексті професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва як використання арт-технологій в професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти професійної підготовки та професійного розвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва висвітлюють такі науковці як: Н. Гатеж, О. Гудовсек, С. Давидодва, О. Деркач, І. Доброскок, Л. Данилюк, О. Каленюк, І. Красюк, Г. Кузьменко, Лі Цін, Лі Янь, О. Петренко, М. Пічкур, О. Побірченко, О. Смирнова, які занурюються в теоретичні й практичні аспекти образотворчо-педагогічної діяльності, створюючи теоретичне підґрунтя для реалізації творчих пошуків майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій Вивченню проблеми використання арт-технологій в професійній діяльності фахівців були предметом наукових розвідок таких науковців, як Т. Алексінцевої, О. Вознесенської, Л. Волкової, Л. Лебедевої, Ю. Савенко, О. Сороки, С. Калаур, О. Тадеуш, Т. Яковишина та ін.

Мета статті - на основі теоретичного аналіз поглядів науковців на досліджувальну проблему визначити ключові поняття формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання арт-технологій в професійній діяльності, що сприятиме створенню певних педагогічних умов для їхнього професійного розвитку.

Виклад основного матеріалу

учитель образотворче мистецтво

В психолого-педагогічній літературі є велика кількість характеристик поняття «готовність» його розуміння залежить від педагогічних підхідців, які не виключають, а взаємодоповнюють одне одного. На думку О. Скорбагата, прихильники першого підходу поняття «готовність» розглядають на функціональному рівні і трактують як особливий психічний стан цілісний прояв особистості, що займає проміжне положення між психологічними процесами та якостями особистості. В контексті іншого підходу науковці трактують «готовність» як складне багаторівневе утворення, динамічну системи з пізнавальними, вольовими, мотиваційними та емоційними характеристиками [9].

Сучасний тлумачний словник пропоную таке трактування поняття «готовність» (2010), яке означає, з одного боку, закінченість, остаточний результат, з іншого - стан готовності до чого-небудь або згоди, бажання робити що-небудь [13]. Більш спрямоване на характеристику особистості поняття «готовність» подається в психологічному тлумачному словнику, який пропонує зазначене поняття, як активний стан особистості, спрямованої на певну поведінку, мобілізація сил на виконання поставленого завдання.

Видатний науковець сучасності І. Дичківська (2004) вважає, що професійна готовність є результатом спеціальної підготовки, самовизначення, самоосвіти, освіти й самовиховання людини [4]. Тобто вона підкреслює необхідність наявності в майбутніх учителів образотворчого мистецтва зокрема, активно-дієвого стану особистості, який, безперечно, буде ініціювати ефективну професійну діяльність. Втім, підґрунтям активізації дієвого стану буде, з одного боку, фахова підготовка, а з іншого - самоосвіта, самовиховання та саморозивиток фахівця. По суті, такий дієвий стан з точки зору психологічної науки є стан - суб'єктності.

Аналогічної думки дотримуються інші науковці Н. Новосельська, О. Павлючик (2020), тобто питання готовності до педагогічної діяльності - це наявність у майбутніх учителів певної установки на оволодіння знаннями, вміннями, необхідними для роботи вчителя. Отже, готовність розуміється як установка як стійке бажання, потреба в саморозвитку, саме тому значна увага повинна бути приділена формуванню у майбутніх вчителів почуття задоволеності від обраної педагогічної діяльності, що досягається через бажання вчителя саморозвиватися [7].

Як зазначає П. Кузенко (2020), в роботах сучасних учених зустрічаються різні трактування сутності психолого-педагогічної категорії «готовність» такі, як: по-перше, цілісне стійке особистісне утворення; по-друге, інтегральна характеристика, яка відображає особистісну позицію педагога; по-третє, інтегральне багаторівневе динамічне особистісне утворення; по-четверте, інтегративна якість особистості; по-п'яте, цілісна система стійких інтегративних особистісних утворень та ін [6]. Втім, науковець трактує в своєму дослідженні поняття готовності до професійно-педагогічної діяльності, як цілісне утворення, що містить взаємопов'язані і взаємозалежні компоненти, які водночас можуть виступати і як самостійні чинники.

За логікою наукового дослідження вважаємо за потрібним визначити сутність ключового поняття роботи «арт-технології» підґрунтям якого є вивчення суміжних понять, які входять до семантичного поля ключового поняття. Почнемо з поняття «арт-терапія», яке поєднується з поняттям «арт- технології» першою складовою обох понять. Загально відомо, що поняття «арт-терапії» передбачає лікування за допомогою мистецтва. Незважаючи на те, що зазначене поняття відносно нове, вже існують низка наукових робіт на міждисциплінарному рівні, зокрема в психології, медицині, а також педагогіці, оскільки технологія арт-терапії має психотерапевтичний, психокорекційноий та виховний потенціал.

Сучасні наукові роботи що О. Тадеуш (2018) свідчать про те, що арт- педагогіка - це галузь саме педагогічної науки, яка ґрунтується на теоретико- методологічних підходах саме педагогічної науки, які передбачають використання мистецтва як засобу навчання, виховання та педагогічної підтримки учасників освітнього процесу, формування сукупності їх особистісних новоутворень [14]. Ми цілком підтримуємо думку про те, що арт-педагогіка спрямована на вирішення завдань як інтелектуального, так і художнього розвитку особистості, що, безперечно, забезпечує сприяє активації ефективності освітнього процесу, з одного боку, і пізнавальної діяльності, з іншого, і спряє створенню творчої взаємодії між учасниками освітнього процесу.

Дещо іншої думки М. Козігора (2018), яка вважає поняття арт-педагогіки педагогічним напрямком іншої науки, а саме арт-терапії, яка передбачає організацію життєвого комфортного простору дитини та дорослого у культу- ротворчому мистецькому середовищі з метою реалізації таких освітніх завдань, як:

- розвиток емоційно-вольової сфери школярів;

- розвиток креативності як здатності до творчості та потреби до творчого самовираження;

- психогігієна (турбота про емоційний та психічний стан школяра - зниження внутрішньої тривожності та агресії, оволодівання навичками емоційної саморегуляції засобами художньо-творчої діяльності тощо);

- формування позитивної «Я-концепції» молодшого школяра на основі самопізнання та самоприйняття;

- забезпечення соціокультурної адаптації школярів (оволодіння ними поведінковими моделями у відповідності до соціально прийнятних морально-етичних норм, формування комунікативної культури та розвиток емпатійних вмінь тощо);

- гармонізація особистісного розвитку учнів в контексті тріади «природа - я - соціум - культура» [5].

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок про те, що сутність поняття «арт-педагогіка» значно ширше і виходить поза межі традиційного розуміння мистецької освіти, яка спрямована на формування позитивної «Я-концепції» дитини в її системі ціннісних орієнтацій. Усвідомлення актуальності та ефективності арт-технологій привертає все більшу увагу науковців в контексті підготовки майбутніх учителів, зокрема - образотворчого мистецтва. Безперечно, потужний психокорекційний і психотерапевтичноий потенціал терапевтичного напрямку разом з педагогічним напрямком, який сприяє формуванню розвивально-виховного потенціалу як інноваційної технології особистісно орієнтованого підходу.

В контексті дослідження вважаємо за необхідним розмежувати поняття «арт-педагогіка» і «педагогічна арт-терапія», оскільки їх визначення й порівняння сприятиме більш глибокому розумінню досліджувальної проблеми. На думку української дослідниці О. Сороки (2016), поняття «педагогічна арт-терапія» передбачає неклінічну спрямованість, оскільки об'єктом педагогічної арт-терапії є потенційно здорова особистість, яка пов'язана зі зміцненням психічного здоров'я дитини і реалізовує здебільшого профілактичні та корекційні функції [12]. Очевидно, що педагогічна арт- терапія сприяє створенню педагогічних умов, які спрямовані на розкриття внутрішнього потенціалу і збагачення соціокультурного досвіду учнів на заняттях образотворчого мистецтва.

Як зазначають науковці, що артпедагогіка зосереджена на вихованні й навчанні осіб з обмеженими можливостями засобами мистецтва, на формуванні в них основ художньої культури й оволодінні практичними вміннями в різних видах художньої діяльності, то педагогічна арт-терапія дає змогу реалізовувати всі компоненти корекційно-розвивального процесу в освіті, зокрема навчання, виховання, розвиток і корекцію, засобами мистецтва, сприяє стабілізації емоційної сфери учня, успішній адаптації до нових умов [Там само]. Очевидно, що завдяки спеціально створеним педагогічним умовам, а також використанню арт-технологій в освітньому процесі відбувається поглиблене самопізнання, самоприйняття й особистісне зростання учнів.

Дещо інший погляд на поняття «артпедагогіка» у дослідниці Т. Алексінцевої (2019), яка визначає це поняття як синтез знань із мистецтва, психології, психотерапії та педагогіки, необхідних для теоретичного осмислення процесу особистісного розвитку вихованця; дослідження організаційно-методичних засад побудови особистісно центрованого виховного процесу, спрямованого на сприяння самовизначенню особистості, розвитку в неї здатності до рефлексії, активізації особистісного зростання й творчого саморозвитку засобами мистецтва та художньо-творчого самовираження. Натомість, арт-терапія спрямована на розвиток і корекцію особистості, зважаючи на її наявні властивості, втім, артпедагогіка апелює до того, чого в людині ще немає, але в перспективі може бути сформоване [1]. Звідси, поняття «артпедагогіка» відносять до галузі педагогічної науки, як інноваційну педагогічну технологію, що синтезує арт-терапію, педагогіку й мистецьку освіту, яка вміщує інтеграцію різних видів мистецтв в освітньому процесі. Натомість, поняття «арт-терапія» спрямоване на висвітлення клінічних аспектах аналітичної психології та психоаналізу, тому пов'язані з гармонійним, терапевтичним і корекційним потенціалом художньої діяльності. В контексті сказаного стає зрозуміло, що засобами артпедагогіки твори мистецтва та безпосередньо художні твори самих учнів. В освітньому процесі відбувається артпедагогічна взаємодія між суб'єктом і об'єктами освітнього процесу, що ґрунтується на особистісно орієнтованому підході.

До особливостей професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва можна віднести єдність психолого-педагогічного і художньо-творчого аспектів, оскільки майбутні учителі образотворчого мистецтва повинні володіти, з одного боку, педагогічними методами і технологіями навчання майбутніх учителів, а з іншого - володіти високим рівнем духовності та образотворчою майстерністю. Відповідно, в майбутніх учителів образотворчого мистецтва повинні бути сформована як методична компетентність, так і художньо-творча.

Досліджуючи специфіку професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва у закладах вищої освіти, зазначимо, що сучасні наукові дослідження відображають різне змістове наповнення вищезгаданого поняття. У контексті професійної підготовки майбутніх педагогів, видатні науковці (В. Сластьонін, І. Ісаєв, Є. Шиянов) (2002) підкреслюють, що поняття професійної підготовки передбачає «володіння великим обсягом суспільно-політичних і наукових знань з дисципліни, яка викладається, та із суміжних наук, володіння високим рівнем загальної культури, знання педагогічної теорії, загальної, вікової і педагогічної психології, уміння розв'язувати педагогічну задачу і здійснювати самокритичний аналіз, навики виконання відповідних дій, які є компонентом конкретних видів навчально-виховної діяльності» [10].

Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва має низку особливостей, серед яких провідною є неприпустимість жорсткого педагогічного впливу на особистість стосовно формування художнього образу в процесі художньо-творчої діяльності, але водночас педагогічний процес вимагає від майбутніх учителів образотворчого мистецтва коригування й регулювання освітнього процесу завдяки набутим знанням і вмінням образотворчого мистецтва. Одне з ключових завдань в професійній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва полягає у створенні художнього образу, для якого характерні відображенні дійсності та одночасного її перетворення.

Дещо нестандартний погляд на особливості професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва має А. Ткаченко (2017), яка вважає специфічною рисою професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва залучення їх до синтетичної діяльності, яка спрямована на трансформацію наступним поколінням досвіду художнього бачення, створення й втілення в матеріалі художнього образу за естетичними принципами і закономірностями образотворчого мистецтва, з урахуванням медіа-технологій [15]. В цьому контексті стає зрозуміло, що специфіка професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва передбачає не просте створення художнього образу, слід застосовувати новітніх медіа-технології задля його створення.

Специфіка підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, на думку О. Смирнової (2010), полягає в активізації емоцій, мистецької ерудиції, пізнавальних потреб та інтересів студентів, оскільки образотворче мистецтво відображає в численних видах художньої практики предметно-духовний світ людини, розвиває їх художні здібності, мобілізує інтелектуально-творчий потенціал, увагу, зорову пам'ять, креативне мислення, уяву, стимулює в процесі колективної творчості готовність до взаємодопомоги і вимогливості., що закладає основи фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва [11].

В контексті загально-педагогічної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, як зазначає О. Побірченко (2014), інноваційна підготовка сучасного учителя образотворчого мистецтва, а також творча педагогічна діяльність є ключовими в професійній підготовці, тобто, систематичні дослідження, діалогова та дискусійна діяльність, моделювання та прогнозування педагогічних нововведень [8].

Якісна професійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва потребує комплексного вирішення зокрема стосовно використання унікальних освітніх технологій в майбутніх професійній діяльності, які б сприяли формуванню майбутніх учителів образотворчого мистецтва нового покоління з чіткою аксіологічно-ціннісною позицією та сформованою системою полікультурних цінностей і переконань.

Тож є цілком закономірним, що педагогічна теорія та практика саме у мистецтві вбачає найважливіший засіб розвитку і виховання особистості. У процесі взаємодії людини з мистецтвом відбувається її залучення до цінностей культури і суспільства; мистецтво виступає засобом соціалізації й, одночасно, індивідуалізації особистості. Такий потужний світоглядний та виховний вплив мистецтва підтверджується і психологічними дослідженнями, в яких мистецтво визначається як форма духовно-практичної діяльності, в якій розвиваються й освоюються загальні людські здатності, змістові аспекти діяльності та нові форми спілкування, що і дозволяє розглядати його в якості засобу розвитку мовної комунікації [2]. Спираючись на вищезазначене можемо стверджувати, що педагогічна наука поступово розширює традиційні педагогічні форми та методи навчання, активно використовуючи багатогранний потенціал мистецтва в освітньому просторі.

Висновки

Отже, ми дійшли таких висновків: по-перше, поняття «готовність розуміється як установка як стійке бажання, потреба в саморозвитку, саме тому значна увага повинна бути приділена формуванню у майбутніх вчителів почуття задоволеності від обраної педагогічної діяльності, що досягається через бажання вчителя саморозвиватися»; по-друге, ми розрізняємо поняття «підготовку» і «готовність» майбутніх учителів образотворчого мистецтва, а саме розглядаємо підготовку, як процес, а готовність, як - результат процесу підготовки.

Аналізуючи багатофункціональність арт-технологій в освітньому процесі, слід виокремити різноманітні форми їх організації. Використання арт- технологій передбачає впровадження драматизації і театралізації, або різноманітні розвивальні дидактичні театралізовані форми, а саме: сюжетно- рольові ігри, ігри-імітації образів літературних та мистецьких персонажів, рольові діалоги на основі тексту, інсценування творів, постановки вистав поодинці або за декількома творами, імпровізації з розігруванням сюжету без попередньої підготовки, що перетворює освітній процес на цікаве заняття, сприяє розвитку зосередженості, спостережливості, уваги, витримки, формуванню акторських умінь і навиків, розвиток творчих здібностей студентів, уяви, самостійності у втіленні задуму, формуванню їхньої сміливості, розкутості, підвищенню комунікативних здібностей, шляхом участі у театралізованій діяльності.

Поняття «артпедагогіка» відносять до галузі педагогічної науки, як інноваційну педагогічну технологію, що синтезує арт-терапію, педагогіку й мистецьку освіту, яка вміщує інтеграцію різних видів мистецтв в освітньому процесі. Натомість, поняття «арт-терапія» спрямоване на висвітлення клінічних аспектах аналітичної психології та психоаналізу, тому пов'язані з гармонійним, терапевтичним і корекційним потенціалом художньої діяльності. В контексті сказаного стає зрозуміло, що засобами артпедагогіки твори мистецтва та безпосередньо художні твори самих учнів. В освітньому процесі відбувається артпедагогічна взаємодія між суб'єктом і об'єктами освітнього процесу, що ґрунтується на особистісно орієнтованому підході.

Література

1. Алексінцева Т. Формування готовності майбутнього викладача початкових мистецьких навчальних закладів до застосування засобів артпедагогіки у професійній діяльності: автореф. дис.... канд. пед. наук. Хмельницький, 2019, 23 с.

2. Вознесенська О.Л., Волкова Л.М. Методичні засади підготовки майбутніх арт- педагогів. Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. 2010. № 7(194). Ч. І. С. 60-65.

3. Гудовсек О. Історіографічний аспект дослідження проблеми підготовки вчителів образотворчого мистецтва в Україні. Інноватика у вихованні. 2029. Вип. 9. С. 145-152.

4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посіб. К.: Академвидав, 2004. 352 с.

5. Козігора М.А. Місце арт-педагогіки у процесі фахової підготовки учителя початкової школи. «Young Scientist».2018. № 10 (62). С. 63-66.

6. Кузенко П. Формування готовності майбутніх митців до роботи в позашкільних художніх освітніх закладах. Освітні обрії. 2020. № 2(51). 2020. С. 128-131.

7. Новосельська Н.Т., Павлючик О.С. Професійно-естетична готовність майбутніх учителів початкової школи до педагогічної діяльності. Young Scientist. 2020. № 11 (87). С. 89-92.

8. Побірченко О. Професійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва в контексті застосування сучасних інноваційних технологій. Зб. наук. праць Уманського держ. пед. ін-ту ім. Павла Тичини. 2014. Вип. 1. С. 328-335.

9. Скоробагата О. М. Готовність до діяльності як психолого-педагогічна проблема. [Електронний ресурс]. - URL: https://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-01/08somppp.pdf.

10. Сластенин В., Исаев И., Шиянов Е. Общая педагогика: учеб. пособ. для студ. высш. учеб, заведений в 2 ч. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. Ч.2. 256 с.

11. Смирнова О.О. Методика формування художньо-педагогічної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі навчання декоративноприкладного мистецтва: автореф. дис.... канд. пед. наук. Київ, 2010. 23 с.

12. Сорока О. В. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій: автореф. дис.. д-ра. пед. наук. Тернопіль, 2016. 44 с.

13. Сучасний тлумачний словник української мови (2008). Дубічинський В. В.(ред.). Х. 1008 с.

14. Тадеуш О. М. Арт-педагогіка як поліфункціональна технологія навчання, виховання та розвитку особистості. Наукові записки Центральноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка. 2018. Вип. 170. С. 118-122.

15. Ткаченко А. В. Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до формування творчого потенціалу в умовах медіапростору. Збірник наукових праць. 2017. Вип 135. С. 235-241.

References

1. Aleksintseva T. (2019). Formuvannia hotovnosti maibutnoho vykladacha pochatkovykh mystetskykh navchalnykh zakladiv do zastosuvannia zasobiv artpedahohiky u profesiinii diialnosti [Formation of the readiness of the future teacher of primary art educational institutions to use the means of art pedagogy in professional activity]. Avtoref. dys.... kand. ped. nauk. Khmelnytskyi, 23 s. [in Ukrainian].

2. Voznesenska O.L., Volkova L.M. (2010). Metodychni zasady pidhotovky maibutnikh art-pedahohiv [Methodical principles of training future art teachers]. Visnyk LNU im. Tarasa Shevchenka. № 7(194). Ch. I. S. 60-65. [in Ukrainian]

3. Hudovsek O. (2020). Istoriohrafichnyi aspekt doslidzhennia problemy pidhotovky vchyteliv obrazotvorchoho mystetstva v Ukraini [The historiographical aspect of the study of the problem of training teachers of fine arts in Ukraine]. Innovatyka u vykhovanni. Vyp. 9. S. 145-152. [in Ukrainian]

4. Dychkivska I. M. (2004). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]. Navch. posib. K.: Akademvydav, 352 s. [in Ukrainian]

5. Kozihora M.A. (2018). Mistse art-pedahohiky u protsesi fakhovoi pidhotovky uchytelia pochatkovoi shkoly [The place of art pedagogy in the process of professional training of primary school teachers]. Young Scientist. № 10 (62). S. 63-66. [in Ukrainian]

6. Kuzenko P. (2020). Formuvannia hotovnosti maibutnikh myttsiv do roboty v pozashkilnykh khudozhnikh osvitnikh zakladakh. [Formation of readiness of future artists to work in extracurricular art educational institutions]. Osvitni obrii. № 2(51). 2020. S. 128-131 [in Ukrainian]

7. Novoselska N.T., Pavliuchyk O.S. (2020). Profesiino-estetychna hotovnist maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do pedahohichnoi diialnosti [Professional and aesthetic readiness of future primary school teachers for pedagogical activity]. Young Scientist. 2020. № 11 (87). S. 89-92. [in Ukrainian]

8. Pobirchenko O. (2014). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva v konteksti zastosuvannia suchasnykh innovatsiinykh tekhnolohii [Professional training of future teachers of fine arts in the context of the application of modern innovative technologies]. Zb. nauk. prats Umanskoho derzh. ped. in-tu im. Pavla Tychyny. Vyp. 1. S. 328-335. [in Ukrainian]

9. Skorobahata O. M. (2008). Hotovnist do diialnosti yak psykholoho-pedahohichna problema [Readiness for activity as a psychological and pedagogical problem]. [Elektron nyi resurs]. - URL: https://www. sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-01/08somppp.pdf. [in Ukrainian]

10. Slastenyn V., Ysaev Y., Shyianov E. (2002). Obshchaia pedahohyka [General pedagogy]. Ucheb. posob. dlia stud. vbissh. ucheb, zavedenyi v 2 ch. M.: Humanyt. yzd. tsentr VLADOS. Ch.2. 256 s. [in Ukrainian]

11. Smyrnova O.O. (2010). Metodyka formuvannia khudozhno-pedahohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva v protsesi navchannia dekoratyvno-prykladnoho mystetstva. [The method of forming the artistic and pedagogical competence of future teachers of fine arts in the process of teaching decorative and applied arts]. Avtoref. dys.... kand. ped. nauk. Kyiv. 23 s. [in Ukrainian]

12. Soroka O. V. (2016). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do vykorystannia art-terapevtychnykh tekhnolohii [Theoretical and methodical principles of training future primary school teachers for the use of art therapy technologies]. Avtoref. dys.... d-ra. ped. nauk. Ternopil. 44 s. [in Ukrainian]

13. Dubichynskyi V. V. (Eds.). (2008). Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language]. Kh. 1008 s. [in Ukrainian]

14. Tadeush O. M. (2018). Art-pedahohika yak polifunktsionalna tekhnolohiia navchannia, vykhovannia ta rozvytku osobystosti [Art pedagogy as a multifunctional technology of learning, education and personality development]. Naukovi zapysky Tsentralnoukrainskoho derzh. ped. un- tu im. Volodymyra Vynnychenka. Vyp. 170. S. 118-122. [in Ukrainian]

15. Tkachenko A. V. (2017). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva do formuvannia tvorchoho potentsialu v umovakh mediaprostoru [Preparation of future teachers of fine arts for the formation of creative potential in the conditions of the media space]. Zbirnyk naukovykhprats. Vyp 135. S. 235-241. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru