Особистісно-орієнтоване навчання майбутніх вчителів географії як умова формування їх професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Особистісно-орієнтоване навчання майбутніх вчителів географії як умова формування їх професійної компетентності

Гришко Світлана Вікторівна кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії та туризму,

Прохорова Лариса Анатоліївна кандидат геологічних наук, доцент, доцент кафедри географії та туризму

Анотація

Стаття присвячена надзвичайно актуальній темі проблемі особистісно-орієнтованого навчання майбутніх вчителів географії в педагогічних закладах вищої освіти як умові формування їх професійної компетентності. Наголошується на тому, що особистісно- орієнтоване навчання являє собою не просто врахування особливостей суб'єкта навчання, а його можна розглядати як методологію організації умов навчання, що передбачає включення власне особистісних функцій студента, затребування його суб'єктного досвіду. При цьому центральною ланкою особистісно-орієнтованої професійної освіти є професійний розвиток особистості здобувача вищої освіти, опанування професії та оволодіння професійною компетентністю на високому рівні. Об'єктами професійної компетентності здобувачів вищої освіти є її інтегральні характеристики: соціально-професійна спрямованість, професійно важливі якості, психофізіологічні властивості. Для поліпшення якості підготовки майбутніх вчителів географії в педагогічних закладах вищої освіти до майбутньої професійної діяльності необхідна «перебудова» педагогічного процесу з колективно- нівелюючого на особистісно-орієнтовний, де значна увага приділяється саморозвитку власне особистісних властивостей індивіда. Під особистісно-орієнтовним підходом мається на увазі принцип свободи особистості в освітньому процесі, в сенсі вибору нею пріоритетів, освітніх «маршрутів», формування власного, особистісного сприйняття змісту, що вивчається (особистісного досвіду). З позиції такого підходу студент розглядається як активний суб'єкт педагогічної взаємодії, який самостійно організовує свою діяльність. Тільки з цих позицій і можна ставитися до здобувача як до партнера педагогічного спілкування, як до самобутньої та цікавої для викладача особистості. Дослідження показало пріоритетне становище в системі вищої освіти парадигми особистісно-орієнтованого навчання, яке забезпечує становлення самобутнього, творчого фахівця, саме таке навчання здатне привести до забезпечення індивідуального саморозвитку здобувачів, що забезпечить їм можливість досягнення соціально-професійного комфорту.

Ключові слова: особистісно-орієнтоване навчання, педагогічний заклад вищої освіти, здобувач вищої освіти, професійна компетентність.

Hryshko Svitlana Viktorivna Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor, Associate Professor, Head of the Department of Geography and Tourism, Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University

Prokhorova Larysa Anatoliivna Candidate of Geological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Geography and Tourism, Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University

Nepsha Oleksandr Viktorovych Senior Lecturer of the Department of Geography and Tourism, Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University

Zavyalova Tetyana Vasylivna Senior Lecturer of the of the Department of Geography and Tourism, Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University

PERSONAL-ORIENTED TRAINING OF FUTURE GEOGRAPHY TEACHERS AS A CONDITION FOR THE

FORMATION OF THEIR PROFESSIONAL COMPETENCE

Abstract

The article is devoted to the extremely topical topic of the problem of personality-oriented training of future geography teachers in pedagogical institutions of higher education as a condition for the formation of their professional competence. It is emphasized that person-oriented education is not just taking into account the characteristics of the subject of study, but it can be considered as a methodology for organizing learning conditions, which involves the inclusion of the student's own personal functions, the demand for his subject experience. At the same time, the central link of personally-oriented professional education is the professional development of the personality of the student of higher education, mastering the profession and mastering professional competence at a high level. The objects of professional competence of higher education seekers are its integral characteristics: socio-professional orientation, professionally important qualities, psychophysiological properties. In order to improve the quality of training of future geography teachers in pedagogical institutions of higher education for future professional activities, a «restructuring» of the pedagogical process from a collective-leveling to a personal-oriented one is necessary, where significant attention is paid to the self-development of the individual's personal qualities. The personal-oriented approach refers to the principle of individual freedom in the educational process, in the sense of choosing priorities, educational «routes», forming one's own, personal perception of the content being studied (personal experience). From the standpoint of this approach, the student is considered as an active subject of pedagogical interaction who organizes his activities independently. Only from these positions it is possible to treat the recipient as a partner in pedagogical communication, as a unique and interesting personality for the teacher. The study showed the priority position in the system of higher education of the paradigm of person-oriented training, which ensures the formation of an original, creative specialist.

Keywords: personal-oriented training, pedagogical institution of higher education, student of higher education, professional competence.

Постановка проблеми. Криза системи загальної та професійної освіти в Україні зумовлена консервативним ставленням до викладацької діяльності, до технологій і методів навчання, до організації освітнього, науково-дослідницького та виховного процесів студентів, як майбутніх професіоналів. Це призводить до великого розриву між сучасним інформаційним простором, що постійно прогресує, та професійною підготовкою в Україні майбутніх вчителів географії, що призводить до неконкурентоспроможності молодих фахівців на інтеграційному ринку праці. На сьогоднішній день підготовка здобувачів вищої освіти до майбутньої педагогічної діяльності з географії відбувається на традиційних засадах навчання, які використовують особистість студента як рушійну силу і засіб для досягнення поставлених цілей, розглядаючи її через призму функціональних параметрів - успішність, вихованість, правильна поведінка. Під час навчання здобувачів вищої освіти географії на їхню особистісну сферу поширюються традиційні предметно-функціональні підходи, за яких утверджується не сама особистість, а певні закони та постулати, що мають матеріалізуватися в цій особистості, тоді як справжня особистісна своєрідність здобувача як майбутнього педагога, його самобутність та індивідуальність не є предметом вивчення та розвитку.

Особливість організації навчального процесу полягає в тому, що викладач повинен активізувати пізнавальну активність здобувачів вищої освіти, супроводжуючи її організацією запам'ятовування і відтворення навчальної інформації, тобто забезпечити постійний, поточний контроль засвоєння знань. Дана проблема є актуальною на сьогоднішній день, оскільки було помічено, що студенти під час вивчення даної дисципліни виявляють недостатній інтерес і творчу ініціативу при підготовці до практичних і семінарських занять.

Для поліпшення якості підготовки здобувачів вищої освіти до майбутньої викладацької діяльності необхідна «перебудова» педагогічного процесу з колективно-нівелюючого на особистісно- орієнтовний, де значна увага приділяється саморозвитку власне особистісних властивостей індивіда.

Під особистісно-орієнтовним підходом мається на увазі принцип свободи особистості в освітньому процесі, в сенсі вибору нею пріоритетів, освітніх «маршрутів», формування власного, особистісного сприйняття змісту, що вивчається (особистісного досвіду). З позиції такого підходу студент розглядається як активний суб'єкт педагогічної взаємодії, який самостійно організовує свою діяльність. Тільки з цих позицій і можна ставитися до здобувача як до партнера педагогічного спілкування, як до самобутньої та цікавої для викладача особистості [2].

Особистісно-орієнтовний підхід передбачає гуманізацію освітнього процесу - формування та реалізацію в процесі побудови стосунків між педагогом і здобувачем засад світогляду, в основі яких лежить постановка в центрі педагогічної уваги інтересів та наявних проблем у вихованця. Одним з ефективних способів удосконалення підготовки здобувачів як майбутніх вчителів географії є організація освітнього процесу з дисципліни, що вивчається, з урахуванням інтересів здобувачів, їхньої думки, побажань і пропозицій щодо організації успішної співпраці. Таким чином, реалізується особистісна спрямованість освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особистісно-орієнтований підхід у навчанні, розглядається у наукових дослідженнях Г.О. Балла, Д.А. Бєлухина, І.Д. Беха, Є.В. Бондаревської, Г.П. Васяновича, О.А. Дубасенюк, Е.Ф. Зєєра, Л.П. Качалової, С.В. Кульневіча, С.Д. Максименко, О.М. Пєхоти, О.Я. Савченко, В.В. Сєрікова, О.В. Тімець, С.Л. Яценко та ін., потребує врахування якісних характеристик психічних процесів, що властиві особистості майбутнього вчителя.

Мета статті - проаналізувати зміст технології особистісно- орієнтованого навчання як однією з умов формування професійної компетентності майбутнього вчителя географії в педагогічному закладі вищої освіти

Виклад основного матеріалу. Процес педагогічної вищої освіти потрібно спрямувати на розвиток особистості здобувачаа, який буде створювати умови для розвитку у здобувачів необхідності самостійного, творчого, пізнавального результату навчання. Однією з умов формування професійно компетентного здобувача вищої освіти є особистісно-орієнтоване навчання. Особистісно-орієнтована модель вищої освіти складається з таких ключових характеристик:

мета: розвиток особистості здобувача як суб'єкта професійної життєдіяльності та людини культури;

знання, уміння та навички: засіб розвитку особистості студента;

роль студента: суб'єкт процесу навчання;

дидактичні засоби: діалог, полілог, співпраця, творча навчально- пізнавальна діяльність;

ціннісно-смислова основа: потреби та інтереси особистості;

роль викладача: позиціонування як координатора, консультанта, помічника, організатора (менеджера);

основні результати: підвищення рівня особистісного розвитку, навчальної самостійності, самовизначення та самореалізації [1,6].

Виділяють такі принципи особистісно-орієнтованого навчання, з урахуванням формування професійної компетентності:

визнається унікальність кожного здобувача. При цьому враховується, що здобувачі мають різну схильність до навчання. Цей принцип реалізується у формі індивідуального ставлення до освітньої діяльності, а також до її результатів;

кожен здобувач і педагог усвідомлюють унікальність іншої людини. До обов'язку здобувача входить визнання індивідуальної цінності іншого здобувача. Обов'язком педагога є повага до позиції всіх здобувачів, які аналогічне ставлення виявляють як один до одного, так і до педагога. Усвідомлення унікальної цінності особистості є запорукою успіху особистісно-орієнтованого навчання;

усі здобувачі повинні вміти взаємодіяти один з одним на підставі відносин гуманності, відповідно, основною рисою їхньої комунікації є толерантність. Здобувачам ставиться в обов'язок і надається право зрозуміти іншу точку зору, відмінну від власної, мотиви діяльності іншого здобувача, чим реалізується його соціальна роль. Взаємодія здобувачів ґрунтується на наявності, збереженні або зміні початкової позиції кожного з них. При цьому комунікація забезпечує розвиток особистості здобувачаа, усвідомлення освітніх досягнень у результаті діалогу з іншими студентами;

особиста або створювана колективно освітня продукція здобувача не підлягає запереченню, а, навпаки, зіставляється з досягненнями культурно-історичного характеру. Знайомство, а також вибудовування стосунків із загальнолюдськими досягненнями здійснюється за результатами самостійного усвідомлення сутності досліджуваного явища, процесу тощо. Взаємодія студентів з культурно- історичними аналогами подібна до процесу комунікації з іншими здобувачами;

освітні результати, які отримують здобувачі, підлягають самооцінці, оцінці з боку педагога відповідно до його індивідуально сформульованих цілей, співвіднесених із цілями загальноосвітнього характеру. Результатом особистісно-орієнтованого навчання є особистісне прирощення здобувачів стосовно зовнішніх освітніх стандартів [3,4].

Для реалізації особистісно-орієнтовного підходу необхідно враховувати низку педагогічних умов, які забезпечують плідний педагогічний вплив:

На особистісному рівні:

відчуття здобувачем прихильного ставлення з боку викладача;

активна позиція сздобувача в науково-дослідній роботі;

високий рівень його самостійності;

пріоритет самооцінки перед зовнішнім контролем освіти.

На рівні свідомості:

ціннісно-смисловий зміст навчання;

особистісна орієнтація освітнього процесу;

навчання, засноване на суб'єктному досвіді здобувача,

внутрішніх мотивах його навчання;

рефлексія своєї діяльності та її результатів;

осмислення шляхів досягнення поставлених завдань.

На практичному рівні:

співпраця як провідний принцип освітнього процесу;

інтеграція різних форм навчання (індивідуальної та групової);

емоційність освітнього процесу;

моральна спрямованість навчання.

Навчання здобувачів географічній науці, орієнтоване на розвиток особистісного потенціалу, дає змогу стверджувати, що у здобувачів під час навчального процесу відбувається:

усвідомлення та прийняття цілей і завдань навчання, що підвищує мотивацію навчання;

зміна обивательської, споживацької позиції на активну, відповідальну; з'являється готовність узяти на себе відповідальність за своє навчання;

різке зростання рівня самостійності (змістовної та виконавської);

компетентне й оптимістичне подолання труднощів і бар'єрів у навчальному процесі, а також у подальшому в педагогічній діяльності;

набуття вміння вчитися (у здобувачів розвиваються системні, узагальнені знання та способи діяльності);

підвищення рівня оперування навчальним матеріалом, що дає можливість виходу на дослідницький, творчий рівень [7].

Особистісно-орієнтований підхід у підготовці майбутніх вчителів географії реалізується різними формами та методами організації навчального процесу: навчання в малих групах співробітництва, організація дискусій, рольові та ділові ігри, метод проєктів, формування критичного мислення того, хто навчається, розвиток здатності до самооцінки [5]. Особистісно-орієнтований сенс вищої освіти закладається практично в будь-якому типі навчання.

Наприклад, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій

(ІКТ) на заняттях може розглядатися досить різноманітно:

не як мету, а як один зі способів розширення уявлень студентів про світ;

як джерело додаткової інформації з навчальної дисципліни;

як спосіб самоорганізації навчальної праці, а також самоосвіти педагога і студента;

як можливість реалізації особистісно-орієнтованого підходу з боку педагога;

як можливий спосіб розширення зони індивідуальної активності студента.

Впровадження сучасних ІКТ неможливе без комп'ютерної (інформаційної) грамотності, яка є однією зі складових частин професійної компетентності майбутнього вчителя географії. Тому в процесі навчання використовується диференційоване подання навчального матеріалу, а також способів включення здобувачів у навчальну діяльність. Від постановки завдання педагогом, урахування індивідуальних досягнень здобувачем залежить успішність процесу та результатів навчання. При організації навчання різнорівневий підхід є засобом допомоги слабкому здобувачуу і дає можливість розкритися сильному.

Використання ІКТ з метою організації особистісно-орієнтованого навчання забезпечує ефективність навчального процесу, підвищення рівня інформованості та підготовленості здобувачів, систематизацію їхніх знань, індивідуалізацію процесу навчання. ІКТ має здатність забезпечити достатньою мірою ефективну передачу знань, а так само й активне залучення студентів до навчально-виховного процесу вишу; здатне підвищувати результативність навчання, значною мірою враховувати потреби особливості здобувачів. Це дає стимул для розвитку в них умінь і навичок самонавчання, розвитку грамотності при роботі з джерелами інформації. Це все виступає умовою сформованості професійної компетентності в подальшому.

Крім ІКТ, у сучасних умовах поширення набув термін «візуальне мислення», що являє собою навчальну діяльність, продуктом якої виступає створення нових образів і візуальних форм, що володіють певним смисловим навантаженням. З метою моделювання процесу особистісно-орієнтованого навчання «візуальне мислення» реалізується через створення і використання цифрових освітніх ресурсів (ЦОР). З точки зору особистісно-орієнтованого навчання в ЦОР використовується така блокова структура:

мотиваційно-цільовий, або демонстраційний, блок: для мотивації здобувачыв перед ними ставляться проблемні завдання, значною мірою наближені до їхніх професійних інтересів; відповідно, цей блок сприяє активізації пізнавальної діяльності здобувачів, створенню безпосередньої мотивації щодо формування в них компетенцій;

продуктивний блок: сприяє реалізації процесу безпосереднього отримання продуктивних завдань, які формують у здобувачів навички роботи з різноманітними об'єктами навчальної програми, що досягається в результаті виконання практичних робіт;

контролюючий блок: ЦОР забезпечуються теоретичним курсом із прикладами, які використовуються в подальшій роботі, при цьому в рамках кожного курсу реалізується кілька режимів навчання, включно з контрольним, у якому в процесі вивчення матеріалу здобувачу пропонується вибрати правильну відповідь на поставлене запитання; система здійснює контроль правильної відповіді, у разі потреби допомагає підказкою; у рамках курсу допускається робота кількох користувачів, при цьому щодо кожного з них ураховується пройдений матеріал, що дає змогу використовувати його з метою організації індивідуальної самостійної роботи студента; перевагами диференціації є: розвиток у здобувачів механізмів самореалізації, саморозвитку, саморегуляції та адаптації; можливість створення умов для творчості; можливість врахування суб'єктивного досвіду здобувача; цей блок дає змогу здобувачам здійснити рефлексію навчально-пізнавальної діяльності, підвищивши тим самим рівень їхньої самостійності та відповідальності;

проєктувальний блок: є умовою реалізації творчих ідей, розвитку навичок спільної роботи, з цією метою здобувачам можна запропонувати участь у проєктній діяльності.

Нині проєктна діяльність є одним із затребуваних видів професійної діяльності. Під час формування професійної компетентності майбутніх вчителів географії необхідно приділити проєктній діяльності особливу увагу, при реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Проєктна діяльність студентів-географів реалізується за умови постійного доступу здобувачів до комп'ютерної техніки, при цьому, зазвичай, у них проявляється підвищений емоційний стан, що створює сприятливі умови для створення такої організації навчання, за якої студенти, які успішно працюють, виступають у ролі помічників педагогів. Заходи на етапі підготовки до проєкту включають у себе: тестування здобувачів, проведення з ними індивідуальних бесід, поділ на групи. Результатом роботи групи можуть виступати комп'ютерні презентації. Діяльність сздобувачів над проектом містить у собі такі компоненти: пошук інформації в мережі Інтернет та її опрацювання, пошук і демонстрація типових програм, підготовку матеріалів щодо історії виникнення та розвитку теми дослідження. У процесі підготовки комп'ютерних презентацій здобувачі консультуються з викладачем щодо розроблення її художньо-стильового рішення, інформаційного наповнення, а також особливостей безпосередньої роботи з проєктом. Подібна організація навчання дає змогу досить плавно сформувати у здобувачів уміння та навички свідомого й раціонального застосування програмного забезпечення в навчальній діяльності. Усе це сприяє досягненню таких результатів: стимулювання інтересу здобувачів до навчального предмета; розвиток організаційних і творчих здібностей сздобувачів; формування у майбутніх вчителів географії правильних уявлень про місце і роль професійної компетентності в діяльності педагога в сучасних умовах.

На завершальному етапі роботи над проєктом проводять обговорення та оцінювання кожного представленого проєкту. У процесі обговорення проєкту необхідно:

представити його сильні сторони;

перелічити моменти проєкту, які потребують доопрацювання;

внести пропозиції щодо вдосконалення проєкту;

сформулювати висновок, а також виставити загальну оцінку.

Проєкти здобувачів педагогічних закладів вищої освіти вирізняються професійною педагогічною спрямованістю, це проявляється в активності та самостійності здобувачів у пошуку рішень професійних завдань, в активному пошуку засобів для самовираження. Зазвичай, проєкти у вищій школі мають тривалий характер, можуть бути збагачені на основі застосування аудіо- та відеокліпів, цифрових фотографій, безлічі вбудованих об'єктів. Здобувачі мають розвинене мислення, у них сформовані навички системного узагальнення матеріалу, це сприяє тому, що їхні проєкти з майбутньої педагогічної діяльності об'ємні за змістом, продумані, актуальні, мають практичну педагогічну значущість [8].

Висновки

особистісний навчання вчитель

Принциповим пріоритетом у вищій освіті стає не стільки забезпечення здобувачів великою сумою знань, скільки розвиток у них інтелектуального і творчого потенціалу. Що створить умови для продукування нового знання в майбутній професійній діяльності, у практичному втіленні теоретичних знань, що своєю чергою слугуватиме джерелом сталого розвитку держави.

Таким чином, особистісно-орієнтоване навчання являє собою не просто врахування особливостей суб'єкта навчання, а його можна розглядати як методологію організації умов навчання, що передбачає включення власне особистісних функцій здобувача, затребування його суб'єктного досвіду. При цьому центральною ланкою особистісно- орієнтованої професійної освіти є професійний розвиток особистості здобувача, опанування професії та оволодіння професійною компетентністю на високому рівні. Об'єктами професійної компетентності здобувачів є її інтегральні характеристики: соціально-професійна спрямованість, професійно важливі якості, психофізіологічні властивості.

Впровадження особистісно-орієнтованого підходу в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти створює умови для побудови психологічно комфортного студентського середовища, яке знімає протистояння здобувача викладачеві, яке часто відбувається в сучасному виші, та дає змогу не лише реально підвищити успішність, професіоналізм і компетентність у підготовці здобувачів як майбутніх учителів географії, а й створює умови для розвитку особистісних структур їхньої свідомості.

Література

Гладуш В. А., Лисенко Г.І. Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія. Навч. посіб. Д. Акцент, 2014. 416 с.

Осадчук Н. П. Культурологічна підготовка майбутніх офіцерів радіотехнічних спеціальностей на засадах акмеологічного підходу. Дис... к-та пед. наук: 13.00.04/ Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2019. 248 с.

Професійна педагогічна освіта: особистісно орієнтований підхід : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. 436 с.

Садова Т.А. Особистісно орієнтований підхід як основа сучасних педагогічних технологій. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип. 49. Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. С.371-373.

Тімець О. В. Особистісно орієнтований підхід до навчання майбутнього вчителя географії. Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. К. : Науковий світ, 2010. Вип. 13. С. 109-113.

Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. К.: «Академвидав», 2006. 354 с.

Чубрей О.С. Система підготовки майбутніх учителів географії до професійної діяльності на засадах компетентнісного підходу: монографія. Чернівці: Технодрук, 2020. 376 с.

Щокіна Н. Б. Проектна технологія навчання в підготовці магістрів педагогіки. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. Том 1. С. 323-325.

References

Hladush V. A., Lysenko H.I. (2014) Pedahohika vyshchoi shkoly: teoriia, praktyka, istoriia [Pedagogy of Higher Education: Theory, Practice, History]. Navch. posib. D. Aktsent. 416. [in Ukrainian].

Osadchuk N. P. (2019) Kulturolohichna pidhotovka maibutnikh ofitseriv radiotekhnichnykh spetsialnostei na zasadakh akmeolohichnoho pidkhodu [Cultural training of future officers of radio engineering specialities on the basis of acmeological approach]. Dys... k-ta ped. nauk: 13.00.04/ Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka, Zhytomyr. 248. [in Ukrainian].

Profesiina pedahohichna osvita: osobystisno oriientovanyi pidkhid [Professional pedagogical education: personality-oriented approach]: monohrafiia (2012)/ za red. O. A. Dubaseniuk. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. 436 . [in Ukrainian].

Sadova T.A. (2008) Osobystisno oriientovanyi pidkhid yak osnova suchasnykh pedahohichnykh tekhnolohii [Personality-oriented approach as the basis of modern pedagogical technologies.]. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky. Vyp. 49. Kherson: Vydavnytstvo KhDU. 371-373. [in Ukrainian].

Timets O. V.(2010) Osobystisno oriientovanyi pidkhid do navchannia maibutnoho vchytelia heohrafii [Personality-oriented approach to teaching a future geography teacher.]. Naukovi zapysky ekolohichnoi laboratorii UDPU. K. : Naukovyi svit. Vyp. 13. 109-113. [in Ukrainian].

Fitsula M.M. (2006) Pedahohika vyshchoi shkoly [Higher education pedagogy]. Navchalnyi posibnyk. K.: «Akademvydav». 354. [in Ukrainian].

Chubrei O.S. (2020) Systema pidhotovky maibutnikh uchyteliv heohrafii do profesiinoi diialnosti na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [The system of training future geography teachers for professional activity on the basis of a competence-based approach]: monohrafiia. Chernivtsi: Tekhnodruk. 376 [in Ukrainian].

Shchokina N. B.(2015) Proektna tekhnolohiia navchannia v pidhotovtsi mahistriv pedahohiky [Project-based learning technology in the training of masters of pedagogy]. Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity: hlobalnyi ta natsionalnyi vymiry zmin: Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka. Tom 1. 323-325. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru