Методологічний концепт формування професійної культури майбутніх фахівців банківської справи у середовищі закладу вищої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут професійної освіти НАПН України

Лабораторія технологій професійного навчання

Державний біотехнологічний університет

Кафедра менеджменту, бізнесу і адміністрування

Кафедра фінансів, банківської справи та страхування

Методологічний концепт формування професійної культури майбутніх фахівців банківської справи у середовищі закладу вищої освіти

Герлянд Т.М., д.п.н., с.н.с.,

Нагаєв В.М., д.п.н., професор,

Нагаєва Г.О., к.е.н., доцент

Анотація

У статті обґрунтовано методологічний концепт формування професійної культури майбутніх фахівців банківської справи у освітньому середовищі закладу вищої освіти. Висвітлено характерологічні особливості феномену, визначено суть поняття «професійна культура майбутніх фахівців банківської справи» як системної поліфункціональної якості особистості з високим рівнем професійних знань, умінь і навичок, її організації та регулювання, заснованих на ефективній взаємодії в системах «людина - людина», «людина - суспільство» в умовах господарювання, здійснення комунікації з дотриманням характерних ціннісних орієнтацій, системи професійно-етичних норм та етикету, що визначає поведінку особистості в професійному середовищі.

Специфіку професійної культури вбачаємо у тому, що вона «пронизує» всі форми людського буття і свідомості, в її основі знаходяться комплекси як професійних, так і загальнолюдських цінностей. Гнучко реагуючи на конкретні зміни соціальної практики, культура виступає одним із потужних регуляторів життєдіяльності людини та суспільства, впливаючи безпосередньо на їх поведінку у всіх сферах соціуму - політиці, економіці, праві тощо. Особистість у процесі професійної підготовки виступає у ролі суб'єкта і виявляє певну автономність, цілісність і системність з оволодіння культурою, а потім стає її творцем, ініціатором і продовжувачем професійних культурних цінностей. У оволодінні професійною культурою особистість фактично пізнає власну унікальність, позиціонує себе в культурних рівнях професійної діяльності, реалізує власний духовно-творчий потенціал для досягнення поставлених цілей та результатів, тим самим розпочинаючи розвиток професійної культури і себе в ній.

Проаналізовано особливості професійної культури майбутнього фахівця банківської справи, обґрунтовано необхідність формування цієї культури як невід'ємної складової їхньої загальної культури. Подано визначення дефініції й структури досліджуваної тематики, функції професійної культури та етапи формування в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців банківської справи у середовищі закладу вищої освіти за сучасних умов.

Ключові слова: заклад вищої освіти, професійна культура, освітнє середовище, педагогічна технологія, професіоналізм, етика ділового спілкування, корпоративна культура, фахівці банківської справи.

Abstract

Methodological concept of forming the professional culture of future banking specialists in the environment of the institution of higher education

Gerliand T.M., Dr Ped. Sci., Senior Researcher, Head of the Laboratory of Vocational Training Technologies, Institute of Vocational Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine

Nagayev V.M., Dr Ped. Sci., Professor of the Department of Management, Business and Administration, State Biotechnology University

Nagayeva G.O., C. Econ. Sci., Ass. Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, State Biotechnology University

In the article the methodological concept of forming of professional culture of future specialists of banking is reasonable in the educational environment of establishment of higher education. Characteristic features of the phenomenon are highlighted, the essence of the concept of "professional culture of future banking professionals" is defined as a systemic multifunctional quality of an individual with a high level of professional knowledge, abilities and skills, its organization and regulation, based on effective interaction in the "person-person" and "person-to-person" systems. - society" in the conditions of management, the implementation of communication in compliance with characteristic value orientations, the system of professional and ethical norms and etiquette, which determines the behavior of an individual in a professional environment.

We see the specificity of professional culture in the fact that it «permeates» all forms of human existence and consciousness; it is based on complexes of both professional and universal values. Flexibly responding to specific changes in social practice, culture acts as one of the powerful regulators of human life and society, directly influencing their behavior in all spheres of society - politics, economics, law, etc. A person in the process of professional training acts as subject and shows certain autonomy, integrity and consistency in mastering culture, and then becomes its creator, initiator and continuer of professional cultural values. In mastering professional culture, person actually learns his own uniqueness, positions himself in the cultural levels of professional activity, realizes his own spiritual and creative potential to achieve his goals and results, thereby beginning the development of professional culture and himself in it.

The features of the professional culture of future specialist are analyzed, the need for formation of this culture as an integral component of their general culture is substantiated. The definition of definition and structure of the topic being studied, the functions of professional culture and the stages of formation in the process of professional training of future specialists in the environment of higher education in modern conditions are presented.

Keywords: institution of higher education, professional culture, educational environment, pedagogical technology, professionalism, ethics of business communication, corporate culture, future banking specialist.

Постановка проблеми

Сучасна педагогіка знаходиться на етапі переосмислення своїх концептуальних засад стосовно підготовки фахівців за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок». У цьому контексті особливого значення набувають питання формування професійної культури фахівців банківської справи через необхідність оперування культурологічними поняттями відповідно до європейських цінностей, які визначаються здатністю до здорової конкуренції, високим рівнем сформованості інтелектуального і духовного розвитку, моральних та естетичних якостей, творчого потенціалу. Це вимагає ретельного перегляду комплексу організаційно-педагогічних засад і відповідної методики підготовки майбутніх фахівців із банківської справи, визначення завдань формування в них гуманності, моральних переконань, професійних цінностей, набуття певного практичного досвіду, необхідного для реалізації набутих знань у своїй практичній діяльності.

Реформи в нашій країні спрямовуються на всебічний розвиток економічних, фінансових, соціальних та інших відносин у соціумі, які базуються на конкретних цінностях і принципах інноваційної економіки. Відповідно, зростає необхідність пошуку ефективних моделей фахової підготовки майбутніх фахівців для різних галузей виробництва і сфери обслуговування, спрямованих на формування в них професійної культури. Означена проблема набуває особливої актуальності для підготовки майбутніх фахівців банківської справи у закладах вищої освіти в контексті її наближення до світових тенденцій економічного і суспільного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Численні науковці, які досліджують професійну культуру як певний соціальний феномен, зазначають, що її формуванню заважають деструктивні тенденції вітчизняної економіки, в тому числі ринку праці та професій: виключна зосередженість більшої частини молоді на пошуках прибуткових сфер діяльності, розходження між одержаною освітою і наступною діяльністю, низький престиж класичних професій.

В останні роки спостерігається підвищення інтересу науковців до такого соціального феномену, як «професійна культура». Аналіз проблем освіти продемонстрував, що сформувалась певна корпоративна культура в організаціях, установах і компаніях, яка визначає систему знань, навичок, прийомів, компетентностей, технологій тощо, має власну форму соціальної представленості, етикет, мораль, філософію. Ця система знань формується на засадах постійно зростаючих вимог, які висуваються до фахівців. Проте наукового обґрунтування в педагогіці вона не отримала, хоча доведено, що сформованість професійної культури у процесі підготовки майбутніх фахівців банківської справи у закладах вищої освіти, підвищує її якість.

Виявлено, що формування професійної культури неможливо відокремити від загальної культури і врахування особистісних якостей, мотивації фінансистів. Це, зокрема, потребує суттєвих корективів у змісті освіти, вибір відповідних методик і технологій навчання. Тому сьогодні актуальність цієї проблеми не викликає заперечень і вимагає її педагогічного дослідження в контексті розвитку сучасної фінансової кульутри.

Суть дефініції «професійна культура» проаналізовано у багатьох наукових працях учених (О. Аніщенко, А. Богуш, В. Бондар, І. Зязюн, С. Кравець, З. Курлянд, А. Линенко, М. Михнюк, С. Сисоєва, М. Сметанський, Р. Хмелюк та інших). Водночас, поза увагом дослідників залишилася проблема щодо цілеспрямованого розвитку професійної культури майбутніх фахівців із банківської справи у закладах вищої освіти. На переконання О. Аніщенко, професійна культура є одним із чинників, що визначає професійну поведінку особистості, яка формується саме в процесі діяльності особистості [1].

Різноманітні аспекти феномену професійної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери, її шляхи і засоби формування у системі вищої професійної освіти ґрунтовно дослідив О. Панькевич. Під професійною культурою він розуміє певну сукупність матеріальних і духовних цінностей, усвідомлення й відчуття фахівцем своєї професії та відповідної діяльності, що продукуються особистістю [2]. Вона включає специфічний спосіб організації їхньої діяльності, ставлення до своєї роботи та її результатів, а також ставлення до себе, один до одного, до інших людей і до суспільства у цілому, зумовлені специфікою їхньої професійної діяльності.

Л. Барановська вважає, що професійну культуру варто розглядати як відповідну дію впливу соціальних факторів на особистість, за якої їй відводиться активна роль об'єкта цього впливу [3]. Адже вона вільна у виборі засобів впливу, які формують її світоглядну позицію та орієнтацію й визначає відповідну структуру потреб і мотивів індивіда. Важливим аспектом професійної культури є прийняття покладеної на людину ролі та обов'язків.

Найголовнішим атрибутом феномену професійної культури О. Вознюк [4] вважає активний і свідомий її прояв у процесі саме професійної діяльності особистості. При цьому спостерігається певна діалектика взаємовідносин між характером цієї діяльності та рівнем розвитку професійної культури, яка полягає в тому, що, з одного боку, збільшується досвід і вдосконалюється відповідний характеру діяльності, що активно сприяють формуванню й розвитку професійної культури особистості. З іншого - розвиток рівня професійної культури збагачує практичний досвід, змінює характер діяльності та ціннісне ставлення людини до неї.

Дослідження професійної культури як багатогранного явища, що характеризується відповідним взаємозв'язком процесуальних форм, видів професійної діяльності та загальної культури особистості, розкриває у своїй публікації Н. Сидоренко [5]. Усі її структурні компоненти, функції, на думку дослідниці, системи освоєння та створення, збереження й розповсюдження мають бути безпосередньо спрямовані на формування та розвиток конкурентоспроможності майбутніх фахівців.

Як певну відповідність поведінки в професійній діяльності загальноприйнятим нормам і принципам, насамперед моральним, і вимогам, що ставляться до конкретної професії, обґрунтовує професійну культуру Н. Миколаєнко [6].

Професійну культуру особистості, на думку П. Лузана [7], характеризують розвиненість професійно важливих компонентів мотивації та самосвідомості (любов до своєї професії); максимальне спрямування інструментальних здібностей особистості (включно з її творчими можливостями) на реалізацію притаманного конкретній професії провідного нормативного сенсу.

Т. Антрощенко та М. Яцура стверджують, що «процес підготовки нової генерації майбутніх українських фахівців, які будуть здатні позитивно вплинути на суспільний розвиток, потребує не тільки зростання якості знань, умінь, навичок, але й підвищення їхнього культурно-освітньо рівня, що стає реальним через формування професійної культури» [8, с. 75].

У свою чергу Н. Гриньова розглядає професійну культуру майбутнього фахівця як діалектично інтегровану єдність професійних цінностей: цілі, мотиви, знання, технологічні цінності, властивості, цінності-ставлення, які взаємопов'язані та мають синкретичний характер [9].

О. Веремчук та О. Курило набуття особистістю професійної культури вважають «можливим за умови інтенсивного розвитку особистості, в ході якого відбувається вдосконалення її інтелектуальної та моральної сфер, прийняття системи цінностей (передусім духовних), вироблених певною професійною групою. Результатом такого розвитку є усвідомлення значущості професії та свого професійного обов'язку, якісне виконання професійної діяльності. Рівень професійної культури майбутнього фахівця залежить передусім від того, що він знає про свою професію, на які цінності орієнтується, якими знаннями й уміннями має володіти в контексті виконання професійної діяльності» [10, с. 48].

Мета статті полягає в обґрунтуванні методологічного концепту формування професійної культури майбутніх фахівців банківської справи у середовищі закладу вищої освіти за сучасних умов цифрової освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

професійний ціннісний культура банківський фахівець

Професійна культура є одним із найважливіших соціокультурних чинників становлення сучасної людини. Будучи елементом загальної, професійна культура особистості ґрунтується на загальноприйнятих духовно-моральних цінностях, нормах та правилах, а також способах взаємодії людини як одиниці тієї суспільної системи, до якої вона належить.

Однак загальну культуру відрізняють норми та стандарти життєдіяльності спільні для людей незалежно від їхнього профілю діяльності на основі загальних методів соціалізації (входження в суспільство) та освіти. Результатом цього є засвоєння притаманних суспільству загалом культурних (етнічних, релігійних, політичних та інших) цінностей, норм, стереотипів поведінки. Професійну культуру характеризують норми та стандарти, пов'язані з видом діяльності та специфічної взаємодії, а також із приналежністю індивіда до певної соціально-професійної групи.

Специфіку професійної культури вбачаємо у тому, що вона «пронизує» всі форми людського буття і свідомості, в її основі знаходяться комплекс як професійних, так і загальнолюдських цінностей. Гнучко реагуючи на конкретні зміни соціальної практики, культура виступає одним із потужних регуляторів життєдіяльності людини та суспільства, впливаючи безпосередньо на поведінку людей у всіх сферах - політиці, економіці тощо.

Особистість у процесі професійної підготовки виступає у ролі суб'єкта і виявляє певну автономність, цілісність і системність з оволодіння культурою, а потім стає її творцем, ініціатором і продовжувачем професійних культурних цінностей. У оволодінні професійною культурою особистість фактично пізнає власну унікальність, позиціонує себе в культурних рівнях професійної діяльності, реалізує свій духовно-творчий потенціал для досягнення поставлених цілей та результатів, тим самим розпочинаючи розвиток професійної культури і себе в ній. Також професійна культура, насамперед, включає необхідні професійні знання, вміння і навички та професійний досвід, який допомагає застосуванню найбільш раціональних прийомів для ефективної діяльності та її результативності. Саме тому деякі вчені вважають, що професійна культура - це сукупність спеціальних знань та досвіду їх реалізації у професійній діяльності [11, с. 35]

Для професійної культури характерні також певні специфічні морально - вольові якості, що складають основу професійної етики. Людина, як суб'єкт професійної діяльності, має певну сукупність ціннісних орієнтирів, які необхідні для спілкування, підтримки та нормального функціонування у професійній сфері. Усвідомлені загальні норми людських відносин стають передумовою вільного вибору найбільш доцільної з погляду громадської думки поведінки у професійному середовищі.

Спостерігається також тенденція, що професійну культуру часто ототожнюють із поняттями «професіоналізм» та «компетентність». Під професіоналізмом розуміють сукупність особистісних показників, необхідних для успішного виконання роботи, але розкривається цей набір, переважно, технологічно, функціонально, з боку трудової діяльності, а також як її результат і критерій. Під компетентністю вбачають певну інтегральну характеристику особистості: готовність використовувати та вдосконалювати знання, вміння, досвід та особисті якості для успішної життєдіяльності та у вибраній професійній сфері. У наявності компетентності можна переконатися, спостерігаючи за результатами праці людини та за її спроможністю контролювати діяльність відповідно до нормативів професійної культури та професійної етики. На формування останньої впливають не лише особливості обраної спеціальності, а й об'єктивні та суб'єктивні, значущі та менш значущі, особистісні та суспільні фактори.

Об'єктивний вплив мають, зокрема, тенденції в освіті, соціально- філософські проблеми культури, стан системи освіти та якість послуг, культура освітньої установи, престижності професії. Основний суб'єктивний чинник - це загальний моральний та культурний рівень особистості. На ньому позначається як вплив загальної культури фахівця на його професійну етику, так і зворотний вплив на суть професійної культури різновекторного спілкування суб'єкта поза виробничої сфери. Ці риси втілюються у результатах праці, різних носіях сучасної інформації, що засвідчують наявність ділової культури, але це - не професійна культура, носіями якої можуть бути тільки особистості.

Як відомо, освітній процес є періодом навчально-професійної адаптації, початкової особистісної професійної ідентифікації, засвоєння нею усього спектру знань, умінь і навичок для майбутньої професійної діяльності. Таке освітнє середовище покликане забезпечити особистості майбутнього фахівця банківської справи окрім освітньо-професійної кваліфікації формування ключових компетентностей професійної культури у майбутній професії. Професійна культура працівників банківських установ - складний соціопрофесійний та особистісний феномен, який має складну структуру. Сформованість елементів професійної культури забезпечує необхідний рівень виконання професійних функцій і можливість подальшого самовдосконалення фахівця [12, с. 247].

Очевидно, що вивчення проблеми формування професійної культури фахівців банківської справи неможливо відокремити від загальної культури, особистісних якостей, мотивів і цінностей майбутніх фахівців. Безумовно, вимоги до професійної підготовки мають підвищуватися щодня. Це, в свою чергу, вносить суттєві корективи в систему вищої освіти, а саме: потребує оновлення її зміст, методика і технології професійного навчання, що забезпечують ефективну підготовку професійних кадрів, формування в них професійної культури в контексті розвитку інформаційного суспільства з його викликами і ризиками [12, с. 158].

Як відомо, рівень професійної підготовки майбутнього фахівця банківської справи корегується комплексом сформованості його професійних і особистісних якостей. Беззаперечно, що не лише сума знань, умінь і навичок, а синтез ключових компетентностей, власного практичного досвіду та професійно-етичних якостей є показником ґрунтовно і різнобічно підготовленого спеціаліста.

Знання, які отримують здобувачі освіти, привносять певну смислову функцію, що зумовлює виникнення пізнавальної і професійно спрямованої мотивації. Поступовий перехід у межах професійної підготовки від навчальної до професійної діяльності забезпечує поетапну трансформацію мотивів з навчальних у професійні. Ефективним процес професійної підготовки вважається лише за умов взаємозв'язку професійного навчання із професіоналізацією майбутнього фахівця банківської справи.

Формування особистості професіонала забезпечується також синтезом її можливостей, здібностей, активності та вимогами діяльності. Загальний і професійний розвиток особистості є невід'ємною складовою її професіоналізації, яка передбачає формування специфічних видів трудової активності людини. На нашу думку, професіонал - це не просто фахівець у певній галузі трудової діяльності. Професіоналізація фахівця банківської справи передбачає не лише включення особистості в певну професійну діяльність, наявність вимог до професійної освіти та рівня кваліфікації, існування суспільної потреби у професійному удосконаленні, а й формування належного рівня професійної культури.

Професійна культура, як було зазначено, є однією з провідних складових культури особистості як члена суспільства, вона передбачає творче оволодіння та розвиток нею знань, здійснення праці, володіння певною стратегією у виконанні завдань, розвиненість професійної інтуїції. Вона формується у осіб професійно зайнятих певною сферою діяльності та які вже пройшли спеціальну підготовку до неї. Тобто. професійна культура, безперечно, пов'язана із загальною культурою, але має власні риси.

Якщо загальна культура особистості відображає широту опанування ціннісного змісту духовної і матеріальної культури, ступінь залучення особистості до створення цінностей, готовність і здатність до їх продукування, то професійна культура, по суті, відображає прояв загальної культури у досить специфічних умовах професійної діяльності людини.

Саме поняття професійної культури на сьогодні ще не має однозначного розуміння, його зміст трактують по-різному. Зокрема, професійна культура характеризує рівень компетентності фахівця та ставлення його до праці, комплексно охоплює систему цінностей, переконань, вірувань, уявлень, очікувань, символів, а також ділових і професійних принципів, норм поведінки, стандартів, які сприймаються іншими людьми.

Основу професійної культури фахівців банківської справи складають певні знання та цінності, вироблені конкретною соціально-професійною групою та закріплені у традиціях її життєдіяльності як єдиного колективу. Тобто, структура професійної культури майбутніх фахівців характеризується певною сукупністю історично сформованих принципів, норм, правил і методів, які регулюють професійну діяльність людини.

Побудова моделі майбутнього фахівця банківської справи та моделі його професійної культури передбачає поєднання психологічного та професійно специфічних поглядів на досліджувану спеціальність та дозволяє розглядати особистісні характеристики через спектр професійної діяльності.

На формування професійної культури майбутнього фахівця банківської справи мають вплив внутрішні та зовнішні фактори. Зокрема, до зовнішніх факторів належать: державна політика; ступінь засвоєння існуючих у суспільстві цінностей; специфіка професійних відносин у колективі; аспекти соціальної стратифікації суспільства. До внутрішніх факторів належать: особливості самої професії; загальна культура та мотивація особистості; якість освітніх послуг, що надаються закладом вищої освіти; індивідуально - професійний досвід особистості. Суть професійної культури необхідно розглядати на підставі структурних підсистем, таких як: соціально- світоглядна, методологічна, психологічна та комунікативна.

Таким чином, актуальність та дослідження феномену професійної культури фахівців банківської справи сьогодні обумовлена не лише зростанням значущості суб'єктивного чинника професіоналізму, а й об'єктивними особливостями розвитку різноманітних професійних явищ у суспільстві, що трансформуються відповідними змінами у сфері економіки, удосконаленням професійної структури суспільства, зміною професійних пріоритетів та переваг соціуму тощо.

Формування професійної культури майбутніх фахівців банківської справи, на нашу думку, покликане сприяти входженню особистості у сферу трудової діяльності, практичній перевірці правильності вибору професії та успішному професійному становленню особистості. Оцінити правильність власного професійного вибору майбутні фахівці зможуть лише за умов залучення до активної практичної діяльності, усвідомлення своєї причетності до суспільного життя. Їх позиція як суб'єкта професійної діяльності починає формуватися значно раніше, ніж розпочинається ця діяльність, тому на її розвиток треба впливати вже від початку навчання. Професійна позиція майбутнього фахівця базуватиметься на конкретній системі ціннісно-смислових позитивних ставлень до своїх трудової діяльності, її особливостей, умов, результатів; оточуючого середовища, можливостей його детермінації можливостями обраної професії та усвідомленням себе в ній.

Для формування особистості майбутнього фахівця банківської справи важливого значення набуває рівень загального культурного розвитку, уміння організувати власне самовиховання та самоосвіту. Особистість виходить на систему поглядів, переконань у процесі здійснення й оцінки трудової діяльності у відповідному культурному просторі. У період навчання такий простір забезпечує, зокрема, професійна підготовка. Освіта виступає ланкою поєднання людини і культури, допомагає їй набути знань, умінь, навичок, формує конкретний світогляд, допомагає самовизначитись та самореалізуватися. Поєднання історично культурних цінностей з професійними є домінантним та сприяє формуванню в особистості відповідного реагування на професійно значущі ситуації, активізує її творчий потенціал, спонукає до виконання власних професійних обов'язків з отриманням задоволення від роботи.

Складність життєвого спрямування молоді сьогодні цілком залежить від багатьох обставин, оскільки безпосередньо пов'язана із світоглядом, прагненнями, ідеалами. У період навчання у закладі вищої освіти відбувається формування відповідальності здобувачів освіти, зокрема персональної відповідальності за свій особистий внесок у розвиток суспільства. Важливо, щоб здобувачі освіти відчули професійну та моральну відповідальність за свою навчальну та майбутню професійну діяльність. Моральні цінності закріплюються у свідомості як норми моралі, культурної традиції, визначають її поведінку в суспільстві.

Отже, професійна культура фахівців банківської справи складається із структурно-функціональних компонентів, організованих певним чином, що взаємодіють з навколишнім середовищем і мають властивість єдиного цілого; це різновид загальнолюдської культури, що виконує безпосередньо функцію специфічного проектування загальної культури на сферу професійної діяльності; особливості реалізації та формування професійної культури обумовлені особистісними та професійними характеристиками майбутнього фахівця з банківської справи та страхування.

Конкретизація професійної культури та її структурних компонентів можлива лише у контексті певної професії, навіть її спеціалізації. Бо із зростанням значущості професійного середовища для особистості, його причетності, включеності в нього, збільшуються потужність, різноманітність особистісно-формувальних впливів оточення на особистість. Таким чином, від професійного середовища залежить рівень свідомості кожної людини та потенціал її професіоналізму, а отже, й рівень її професійної культури. Натомість, інтереси, духовні та людські цінності, потреби і вчинки особистості відображають рівень культури суспільства. Отже, розвиток професійної культури внутрішньо збагачує людину, сприяє її професійному становленню та особистісному самовдосконаленню.

Висновки

Вищевикладене не вичерпує всього спектру дослідження феномену професійної культури майбутніх фахівців банківської справи у закладах вищої освіти. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок є розроблення моделі розвитку професійної культури майбутніх фахівців закладів вищої освіти різної профілізації в умовах багатоступеневої освіти, що забезпечить підвищення якості їхньої професійної підготовки; вивчення зарубіжного досвіду підготовки цих фахівців; розвиток у них критичного мислення та творчого потенціалу; формування та розвиток мотивації здобувачів освіти до професійного самовдосконалення, особливості організації підготовки майбутнього фахівця у закладах вищої освіти.

Для опанування професії банківського працівника недостатньо лише володіти системою проведення банківських операцій та інформаційними технологіями, потрібно ще вміти культурно та толерантно обслуговувати споживача банківських послуг. Для формування у майбутніх фахівців банківської справи навичок професійної культури необхідна спеціальна підготовка в освітньому середовищі закладу вищої освіти та формування мотивації щодо ефективної праці в сфері банківських послуг. Сформованість елементів професійної культури забезпечує необхідний рівень виконання професійних функцій і можливість подальшого самовдосконалення фахівця.

Література

1. Аніщенко О.В. Професійна культура. Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України; гол. ред. В.Г. Кремень]. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 724-725.

2. Панькевич О.О. Культура професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічної сфери як педагогічна проблема. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Вип. 63. С. 153-158.

3. Барановська Л. Авіаційний ВНЗ: освітнє середовище університету як детермінанта якості професійної підготовки студентів. Вісник Льотної академії: Серія: Педагогічні науки. 2017. Вип. 1. С. 18-24.

4. Вознюк О.М. Професійна культура як одна зі складових готовності майбутнього фахівця залізничного транспорту до професійної діяльності. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2018. Вип. 51. С. 211-214.

5. Сидоренко Н.С. Структурні компоненти професійної культури державних службовців. Аспекти публічного управління. 2013. №1. С. 84-91.

6. Миколаєнко Н. «Професійна культура»: аналіз наукових досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2014. Вип. 32. С. 120-123.

7. Лузан П.Г. Реалізація компетентнісного підходу в професійній освіті: технологічний аспект. Науковий вісник Ін-ту проф.-техн. освіти НАПН України. Професійна педагогіка. 2012. Вип. 4. С. 5-11.

8. Атрощенко Т., Яцура М. Наукові проєкції феномену «професійна культура». Молодь і ринок. 2022. №7(205). С. 72-76.

9. Гриньова В.М. Про співвідношення понять «професіоналізм», «професійна культура», «професійна компетентність», «професійна підготовка». Педагогіка та психологія. 2014. Вип. 45. С. 74-84.

10. Веремчук О.В., Курило О.Й. Професійна культура в аспекті підготовки майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери. Освіта і наука. 2021. №2(31). С. 46-51.

11. Chen A.H. Professional Culture. 1000+ Tips for Life Inside and Outside the Academy. Springer Texts in Education. Springer, Cham, 2022. Р. 32-38.

12. Михайлюк Н., Бондаренко Н., Корольова О. Види професійної культури майбутніх бакалаврів банківської справи. Актуальн питання гуманітарних наук. Вип 43, том 2, 2021. С. 242-249.

13. Imomov M. The essence of the concept of «culture», «professional culture» in shaping professional culture for students of professional colleges. European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences. 2020. Vol. 8. No.1. P.158-160.

References

1. Anishchenko, O.V. (2008). Profesiina kultura. Entsyklopediia osvity [Professional culture. Encyclopedia of education] / [Akad. ped. nauk Ukrainy; hol. red. V.H. Kremen]. Kyiv: Yurinkom Inter, 724-725 [in Ukrainian].

2. Pankevych, O.O. (2018). Kultura profesiinoi vzaiemodii maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnoi sfery yak pedahohichna problema [The culture of professional interaction of future specialists in the socionomic sphere as pedagogical problem]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. M.P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientificjournal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series 5. Pedagogical sciences: realities andprospects, 63, 153-158 [in Ukrainian].

3. Baranovska, L. (2017). Aviatsiinyi VNZ: osvitnie seredovyshche universytetu yak determinanta yakosti profesiinoi pidhotovky studentiv [Aviation university: the educational environment of the university as determinant of the quality of professional training of students]. Visnyk Lotnoi akademii: Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of the Flight Academy: Series: Pedagogical Sciences, 1, 18-24 [in Ukrainian].

4. Vozniuk, O.M. (2018). Profesiina kultura yak odna zi skladovykh hotovnosti maibutnoho fakhivtsia zaliznychnoho transportu do profesiinoi diialnosti [Professional culture as one of the components of the future railway transport specialist's readiness for professional activity]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 51, 211-214 [in Ukrainian].

5. Sydorenko, N.S. (2013). Strukturni komponenty profesiinoi kultury derzhavnykh sluzhbovtsiv [Structural components of the professional culture of civil servants]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Aspects of public administration, 1, 84-91 [in Ukrainian].

6. Mykolaienko, N. (2014). «Profesiina kultura»: analiz naukovykh doslidzhen [«Professional culture»: analysis of scientific research]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social work, 32, 120-123 [in Ukrainian].

7. Luzan, P.H. (2012). Realizatsiia kompetentnisnoho pidkhodu v profesiinii osviti: tekhnolohichnyi aspekt [Implementation of the competence approach in professional education: technological aspect]. Naukovyi visnyk In-tu prof.-tekhn. osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika Scientific - Bulletin of the Institute of prof. -tech. Of Education of the NAES of Ukraine. Professional pedagogy, 4, 5-11 [in Ukrainian].

8. Atroshchenko, T., Yatsura, M. (2022). Naukovi proiektsii fenomenu «profesiina kultura» [Scientific projections of the «professional culture» phenomenon]. Molodi rynok- Youth and the market, 7(205), 72-76.

9. Hrynova, V.M. (2014). Pro spivvidnoshennia poniat «profesionalizm», «profesiina kultura», «profesiina kompetentnist», «profesiina pidhotovka» [About the relationship between the concepts of «professionalism», «professional culture», «professional competence», «professional training»]. Pedahohika ta psykholohiia - Pedagogy and psychology, 45, 74-84 [in Ukrainian].

10. Veremchuk, O.V., Kurylo, O.Y. (2021). Profesiina kultura v aspekti pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv dokumentno-informatsiinoi sfery [Professional culture in the aspect of training future specialists in the document and information field]. Osvita i nauka - Education and science, 2(31), 46-51 [in Ukrainian].

11. Chen, A.H. (2022). Professional Culture. 1000+ Tips for Life Inside and Outside the Academy. Springer Texts in Education. Springer, Cham, 32-38.

12. Mihajlyuk, N., Bondarenko, N., Korolova, O. (2021). Vidi profesijnoyi kulturi majbutnih bakalavriv bankivskoyi spravi [Types of professional culture of future banking bachelors]. Aktualnipitannya gumanitarnih nauk, Vip 43, tom 2, 242-249 [in Ukrainian].

13. Imomov, M. (2020). The essence of the concept of «culture», «professional culture» in shaping professional culture for students of professional colleges. European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences, 8, No. 1, 158-160 [in English].

Размещено на Allbest.Ru