Специфіка формування soft skills у здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності 022 дизайн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка формування soft skills у здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності 022 дизайн

Стребкова Ірина Веніамінівна

Кандидат мистецтвознавства, викладач

Відокремлений структурний підрозділ «Івано-Франківський фаховий коледж» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника», Україна

Анотація

У статті проаналізовано значення та актуальність дизайн-освіта у сучасних реаліях. Відзначено важливість формування soft skills у здобувачів освіти спеціальності «дизайн». Досліджено чинники, які впливають на компетентність майбутнього фахівця.

Ключові слова: soft skills, передвища фахова освіта, дизайн-освіта

Традиційно, дизайн-освіта - тримає свою першість серед напрямків розвитку майбутнього фахівця. Звісно, така позиція освіти в України передбачена розвитком креативних технологій та індустрій, практик, що і формує активну динаміку суспільства.

Практично всі освітні заклади, в основу професійних освітніх програм закладають класичну базу академічної освіти -це виправдано, перевірено, і однозначно дорівнює визначенню «бази». Але дизайн-освіта, як і будь-яка творча сфера, залишає місце нововведенням та інноваціям. Місце для постійного «нового» та так зване «тримання руки на пульсі» - це «must have» для успішного фахівця будь якої творчої сфери. Така ситуація обумовлена тим, що на сучасному етапі суспільного розвитку, що характеризується динамічними інноваційними процесами, змінюється погляд на професіограму молодого фахівця. Сьогодні підприємства, компанії, дизайн-студії та дизайн-офіси вимагають від своїх працівників не лише високого рівня професійних знань, умінь і навичок, а й, навичок комунікації, здатності до самоорганізації, володіння комп'ютерними навичками та офісними програмами. Тому пріоритетом для закладів фахової передвищої освіти (далі коледжі) є підготовка конкурентоспроможних фахівців, спрямованих на професійну успішність. Концепція формування політики розвитку Soft Skills у коледжі передбачає не тільки традиційну модель освіти, але й інтегровану, що включає проектування клінічних ситуацій, розбір кейсів на практичних заняттях.

Що у свою чергу відповідають основній ідеї концепції формування соціальних навичок - це створення так званого «емоційного інтелекту» у здобувачів, здатних не тільки засвоювати професійні компетентності, а і формувати ряд здібностей та навичок. А саме формування у них необхідних роботодавцям управлінських і комунікативних навичок, вмінь працювати в команді, креативності тощо. Сприятливий мікроклімат підчас навчання знижує почуття невпевненості, боязні. Стан тривожності при цьому змінюється станом впевненості, що дуже важливо та здобувачів творчих професій.

Аргументуючим матеріалом для аналізу та подальших досліджень практичних аспектів формування soft skills є акредитаційні справи (зокрема, відомості про самооцінювання освітніх програм та експертні висновки), уміщені у публічному доступі. їхній аналіз у контексті підкритерію 2.6 (передбачає набуття здобувачами вищої освіти soft skills, що відповідають заявленим цілям) оцінювання якості освітньої програми уможливить кількісну та якісну інтерпретацію того, як ЗПФО демонструють, що «певна ОП дає змогу здобувачеві набути ті соціальні навички, що зумовлені цілями ОП, зокрема подальшою професійною діяльністю випускника програми» [5, с. 20]. soft skills передвища фахова освіта

Проблема формування soft skills стала предметом досліджень О. Гури, К. Коваль, Н. Коляди, Г. Корнюш, О. Кравець, О. Кравченко, Н. Мукан, В. Радкевич та ін. У публікаціях із питань професійної підготовки фахівців науковцями охарактеризовано систему «м'яких навичок», особливості їхнього формування у здобувачів вищої освіти в процесі реалізації освітніх програм закладами вищої освіти. Проблематика поєднання, застосування та визначення рівня співвідношення в освіті традиційних (базових) дисциплін з професійними та новітньоадаптованими - є темою, що лежить в основі досліджень низки науковців. Американський філософ Марта Нуссбаум (2014) на прикладі розвинених держав показує наскільки нівелюється базова освіта, як така що не «йде в ногу з часом» - відповідно, не є затребувана. [3]. Необхідність та роль такої освіти підкреслює доктор мистецтвознавства В. Даниленко (2002) [1]. Взаємозв'язок академічної та спеціальної підготовки майбутнього дизайнера проаналізовано в публікаціях кандидат мистецтвознавства М. Горєлов (2006)

[2] . Проблема певної реформації системи викладання не є новою, але роль, яка відводиться для розвитку інноваційного мислення майбутнього фахівця дизайн-сфери, - потребує детальнішого розгляду та вивчення.

Процес навчання та формування soft skills спирається на цілий ряд інших мотивів. Мотиви стають умовою формування навчальної діяльності здобувачів осввіти, коли вони відповідають таким вимогам: домінує внутрішня мотивація, змістовно пов'язана з навчальною діяльністю; навчальні мотиви глибоко усвідомлені і стійкі (сила мотиву); навчальні мотиви реально діють, актуалізуються в поведінці, у навчальних діях. [4].

Сприяння розвитку творчої особистості майбутнього фахівця, вміння прогресувати механізм художнього мислення та сприяти подальшому розвитку ідеї дизайнера - це основна мета педагога сьогодні, як і розвиток інноваційного мислення у майбутнього фахівця-дизайнера. Поняття "інновація" можна охарактеризувати як внутрішню та зовнішню спрямованість особистості на саморозвиток, вдосконалення та трансформацію його діяльності. Це також оцінювати ефективність дій і динамічно вносити зміни залежно від обставин. Творча особистість дизайнера передбачає відкритість його свідомості для сприйняття та створення чогось нового, що й визначатиме вибір (вигляд) майбутнього об'єкта. Така діяльність буде здійснюватися в рамках відтворення вже відомих зразків або буде змінена, вдосконалена шляхом створення нових зразків, тобто завдяки інноваціям. Мова йде про процес творення, коли фахівець-дизайну маючи в основі набуті знання зуміти їх застосувати на етапі синтезу відомого і чогось нового.

Особливістю навчання творчих дисциплін у фаховому навчальному закладі передвищої освіти є те, що здобувачі не завжди усвідомлюють доцільність її вивчення; немає чіткої обґрунтованості цілей і набору умінь, якими повинен володіти фахівець. Розуміння здобувачем потрібності та доцільності певної навчальної дисципліни - приходить безпосередньо, із практичним застосуванням набутих знань та вмінь на практиці, або ж в подальшій професійній діяльності. Саме тому, питання про формування soft skills у здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності дизайн, оволодіння знаннями із спецдисциплін у процесі професійної підготовки буде завжди актуальним. Важлива роль, навіть основна роль у процесі формування позитивної мотивації - відводиться звісно викладачу, але тільки за умов відповідно налаштованого здобувача, його загальне бажання виконувати поставлені задачі.

При навчанні необхідно враховувати запити, інтереси і прагнення здобувачів та їхніх майбутніх роботодавців. Необхідна умова для формування мотивації до навчання та пізнавальної діяльності в здобувачів фахової передвищої освіти - можливість проявити в навчанні розумову самостійність та ініціативність, творчий та креативний потенціал. Чим активніші методи навчання, тим легше викликати інтерес до навчання. Основний засіб виховання стійкого інтересу - використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від здобувачів активної пошукової діяльності: непохитна цікавість має бути основним фактором у процесі навчання; змінювати методи і прийоми навчання; на практичних заняттях застосовувати таких методів стимулювання здобувачів, як створення ситуації успіху через виконання завдань, посильних для всіх здобувачів; включення здобувачів у колективну діяльність через організацію роботи в групах, змагальні форми, взаємоперевірку, колективний пошук вирішення проблеми, прийом «метод проб і помилок», надання здобувачам допомоги один одному.

Отже, специфіка розвитку soft skills у здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності дизайн тісно пов'язана з синтезом базової освіти та місцем для саморозвитку, самоаналізу дизайнера, адже можливостей та технологій для підвищення самоосвіти існує безліч, але жодної універсальної - немає. Багато чинників впливають на спонукання конкретного здобувача до праці і навчання: інтерес до предмету, сприйняття його повноцінності, загальне бажання виконувати поставлені задачі, упевненість в собі і відчуття власної гідності, так само, як і терпіння і наполегливість.

Список використаних джерел:

[1] Даниленко В.Я. (2002). Дизайн. Харків: ХДАДМ.

[2] Краснощок, І.П. & Кравцова,Т.О. (2019). Педагогічний супровід самореалізацї майбутніх фахівців. Рідна школа, (No2), 34-38.

[3] Радул, В.В. (2009). Дослідження особливостей самореалізації особистості. Кіровоград.

[4] Рекомендації щодо застосування критерії оцінювання якості освітньої програми. Затверджено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 17 листопада 2020 р.: ТОВ «Український освітянський видавничий центр "Оріон"». К.,

2020. 66 с.

[5] Вибрані матеріали міжнародної програми з формування м'яких навичок СЕЕ навчання / за заг. ред. О. Елькіна, О. Масалітіної, Я. Фюрста.

Харків: Дім реклами, 2019. Спеціально для П'ятої національної (не)конференції для шкільнихпедагогівEdCampUkraine,2019.URL:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0 %BD%D0%B8/2 019/07/07/CEE-PRINT.pdf (дата звернення: 26.10.2021).

[6] Коваль К. О. Розвиток «soft skills» у студентів - один з важливих чинників працевлаштування. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. № 2. С. 162167.

[7] Коляда Н., Кравченко О. Практичний досвід формування «soft-skills» в умовах закладу вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. № 3(27). С. 137145.

[8] Національна рамка кваліфікацій. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/nacionalna- ramka-kvalifikacij/rivninacionalnoyi-ramki-kvalifikacij (дата звернення: 25.10.2021).

Размещено на Allbest.ru