Оцінювання навчальних досягнень вихованців закладів позашкільної освіти як педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінювання навчальних досягнень вихованців закладів позашкільної освіти як педагогічна проблема

Могілевська Вікторія Моїсеівна, доцент, кандидат соціологичних наук., доцент кафедри, Барліт Оксана Олександрівна доцент, кандидат педагогічних наук., завідувач кафедри, Сібіль Олена Іванівна доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики виховання, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Анотація

В статті досліджується проблема оцінювання навчальних досягнень вихованців закладів позашкільної освіти. Автори статті обґрунтовують наявність проблеми недооцінкою ролі і місця неформального сектору освіти в процесі навчання протягом життя. На їх думку, існуюча система оцінювання навчальних досягнень вихованців гуртків є недосконалою, так як не містить достатньої кількості інструментів для фіксації результатів навчання кожного вихованця гуртка. Наразі немає чіткого розуміння, що вважати результатами навчання. В той час, як західна освітня практика демонструє широкий спектр різноманітних прикладів валідації результатів неформальної освіти в формальну, в українському освітньому просторі такі механізми відсутні. Як стверджують дослідники, наявність означеної проблеми в умовах реформування вітчизняної системи освіти гальмує трансформацію однієї з її ланок - позашкільної, внесок якої в розвиток дитини сьогодні ні в кого не викликає будь-яких сумнівів.

Вони доводять, що в умовах війни цінність позашкільної освіти набуває нових сенсів, як і в подальший повоєнний період. Автори статті бачать вирішення проблеми в провадженні в позашкільний освітній процес технології формувального оцінювання, започаткованого Новою українською школою. Широке коло зарубіжних і вітчизняних дослідників розкривають значний потенціал формувального оцінювання для реалізації компетентнісно орієнтовної парадигми навчання. Представлена модель формувального оцінювання в умовах позашкільного освітнього процесу демонструє низку інструментів і механізмів, які дозволяють по-іншому підійти до оцінювання навчальних досягнень вихованців, перевести наявне оцінювання в систему «навчання для навчання» й забезпечити вимірювання навчальних досягнень кожного конкретного вихованця.

Діюча норма щодо створення внутрішньої системи забезпечення якості освіти в позашкільних установах дає їм право розробляти власні механізми оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Кінцеве вирішення проблеми залежить від держави: нормативно оформити механізми валідації результатів навчання в формальний сектор освіти.

Ключові слова: неформальна освіта дітей та молоді, технологія оцінювання, формувальне оцінювання, навчальні досягнення вихованців закладів позашкільної освіти.

Abstract

Evaluation of educational achievements of the students of extracurricular educational institutions as a pedagogical issue

Mohilevska Viktoriia Moiseivna PhD (sociological sciences), Associate Professor, Associate Professor at the Department, Barlit Oksana Oleksandrivna PhD (pedagogical sciences), Associate Professor, Head of the Department, Sibil Olena Ivanivna PhD (pedagogical sciences), Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory and Methodology of Education, Zaporizhzhia Regional Institute of Postgraduate Education

This article explores the problem of assessing the educational achievements of students in extracurricular educational institutions. The authors of the article argue for the existence of the problem of underestimating the role and place of the informal education sector in the lifelong learning process. In their opinion, the existing system of evaluating the educational achievements of club students is imperfect, as it lacks an adequate number of tools to record the learning outcomes of each club member. At present, there is no clear understanding of what should be considered as the learning outcomes. While Western educational practices demonstrate a wide range of diverse examples of validating the results of informal education into formal education, such mechanisms are absent in the Ukrainian educational space. According to researchers, the presence of this particular problem amid the reform of the domestic educational system hinders the transformation of one of its components - extracurricular education, the contribution of which to a child's development today raises no doubts.

They argue that in times of war, the value of extracurricular education takes on new significance, as does during the further post-war period. The authors of the article see the solution to the problem in introducing the technology of formative assessment into the extracurricular educational process, initiated by the New Ukrainian School. A broad range of foreign and domestic researchers reveal significant potential for formative assessment in implementing the competency-oriented paradigm of education. The presented model of formative assessment in the context of extracurricular education demonstrates a set of tools and mechanisms that allow for a different approach to assessing students' educational achievements, transforming existing evaluation into a “learning for learning” system, and ensuring the appraisal of the educational achievements of each specific student. "The current regulation regarding the establishment of an internal quality assurance system in extracurricular educational institutions grants them the right to develop their own mechanisms for assessing the educational achievements of learners. The final resolution of the issue depends on the state: to normatively formalize mechanisms for validating the results of education into the formal education sector.

Keywords: informal education of children and youth, assessment technology, formative assessment, educational achievements of students in extracurricular educational institutions.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Українське позашкілля наразі здійснює поступовий рух в напрямку удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень вихованців гуртків. Як відомо, оцінювальна діяльність є однією зі складових освітнього процесу. Якщо шкільна освіта реалізується відповідно до державного стандарту, до якого включено й критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Позашкільна освіта не є стандартизованою. Саме тому на рівні держави немає єдиної формули щодо оцінки навчальних досягнень вихованців гуртків.

Державна служба якості освіти рекомендує оцінювати навчальні досягнення вихованців за такими критеріями: «1. Частка здобувачів освіти, які брали участь у заходах на рівні закладу, району (міста), області (відповідно до напряму позашкільної освіти). 2. Частка здобувачів освіти, які брали участь у заходах всеукраїнського та міжнародного рівнів. 3. Частка колективів у закладі освіти, що мають почесні звання (для закладів художньо-естетичного напряму) та/або частка здобувачів освіти, які мають спортивну кваліфікацію, отримали спортивні розряди і звання (для закладів туристсько-краєзнавчого, науково-технічного, фізкультурно-спортивного (спортивного) напрямів), інші відзнаки і нагороди. 4. Частка здобувачів освіти, які отримали у закладі позашкільної освіти документи про позашкільну освіту» [7, с. 3].

Як на наш погляд, ці показники, з одного боку, підкреслюють значимість освітньої діяльності, якою займаються діти у вільний від осного навчання час, але з іншого, аж ніяк не фіксують індивідуальні результати навчання кожного окремого вихованця. Особливо для того, щоб їх можна було врахувати при подальшому продовженні навчання в секторі формальної освіти. Як мають виглядати результати навчальних досягнень вихованців, занесені до Свідоцтва про позашкільну освіту, щоб додати абітурієнту хоча б будь-який бал чи бонус під час вступної кампанії до закладів вищої освіти? Діюча нормативна база відповідь на це питання віднесла до компетенції закладів позашкільної освіти, яким надана певна автономія у створенні внутрішньої системи оцінювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Слід зауважити, що у різні періоди життя суспільства вимірювання якості знань учнів та відображення результатів цих вимірювань завжди викликало зацікавленість з боку педагогів, психологів, батьків. Проблема оцінки й оцінної діяльності залишається актуальною у педагогічній теорії та практиці й понині. В свій час відомі вчені, педагоги-гуманісти Амонашвілі Ш. та Сухомлинський В. під оцінюванням розуміли процес вивчення та перевірки знань учнів. Оцінка, на думку науковців, -- це результат цього процесу, кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Нові підходи й технології оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти залишаються актуальними і сьогодні, в умовах реформування освітньої галузі, бо ефективні методи та форми оцінювання сприятимуть підвищенню мотивації до навчання та, як наслідок, якості освіти в цілому.

Слід зазначити, що серед доволі широкого кола науковців, які досліджували проблематику позашкільної освіти (Сущенко Т., Биковська О, Вербицький В., Вороніна Г., Єрьоменко Е., Литовченко О., Мачуський В., Мелентьєв О., Пустовіт Г., Тихенко Л., Сорока Т., Струганець Б., Яременко Л. та багатьох інших) не було тих, чиї наукові інтереси торкалися б проблеми оцінювання навчальних досягнень вихованців гуртків.

Нова українська школа, впроваджуючи модель компетентнісного навчання, актуалізує нові підходи й технології оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, одним з яких є так зване формувальне оцінювання. Формувальне оцінювання є однією з умов ефективної реалізації реформування українського освітнього простору. Концептуальні ідеї англійських учених Айзенка Г., П. Блека, Уільяма Д, Берта С., Гіпса К., О'Лірі М. та інших у царині теорії оцінювання навчальних досягнень учнів були покладені в основу теоретичних засад формувального оцінювання. Методологічним підґрунтям виступають основні положення компетентнісно орієнтованого навчання, висвітлені в наукових працях українських науковців з проблем сутності та шляхів формування ключових компетентностей та їх оцінювання: Байбари Т., Бібік Н., Вашуленка М., Ґудзик І., Савченко О., Хорошковської О., Локшиної О., Першукової О., Ляшенка О. та ін. Серед тих, хто досліджував підходи до оцінювання в умовах нової української школи та їх вплив на процес навчання: Барна О., Бович Б., Бойцова О., Вембер В., Войтків Г., Волошинов С., Кабан Л., Локшина О., Морзе Н., Сокол І., Софій Н., Тригуб С., Щербак О.

Психолого-педагогічними засадами дослідження стали теоретичні положення та технології реалізації системи контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів на засадах компетентісного підходу, представлені у роботах Овчарук О., Онопрієнко О., Пономарьової К., Пархоменко Н., Найди Ю., Цимбалару А., Шияна Р. та ін. У цих працях зміст, методи оцінювання навчальних досягнень учнів розглядаються на основі зіставлення очікуваних результатів навчання з ієрархією його цілей, наголошується, що характер матеріалу, форма його презентації, засоби контролю і оцінювання мають передбачати високий ступінь самостійності школярів. Обґрунтовується важлива роль формувального оцінювання як складової сучасної системи оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи. Отже на разі існує достатньо вагома теоретико-методологічна база для впровадження формувального оцінювання, але в освітній процес закладів загальної середньої освіти.

Позашкільна освіта становить один із сегментів неформального сектору освіти. Слід зауважити, що в українському науковому дискурсі окремі аспекти позашкільної освіти в контексті саме неформальної освіти дітей,були представлені Литовченко О., Заярной В., Павлик Н., Семеновим О. В більшості це були співставлення чи порівняння. Так, Литовченко О. вказує на значну специфічність неформальної освіти дітей в європейських країнах. Вона зазначає, що установи неформальної освіти дітей та молоді різних країн, не дивлячись на значні відмінності в діяльності, мають і загальне: схожі цілі і цінності. А ключовим для цих установ, на думку голови Європейської Асоціації позашкільної освіти Кларийса Р., зауважує Литовченко О., є «компетенції» і «навики» [6, с. 81].

У вітчизняному науковому дискурсі вживаною була і залишається дефініція «позашкільна освіта», а не неформальна освіта дітей. Дослідження, що тлумачать підходи до оцінювання навчальних досягнень вихованців закладів позашкільної освіти, наразі відсутні. Враховуючи актуальність питання щодо оцінювання в формальному секторі освіти та наявність значної бази досліджень з означеної проблеми, стоворюється доволі значуще тло для аналізу, переосмислення та розуміння сутності та механізмів проблеми оцінювання навчальних досягнень у сфері неформальної освіти дітей, що, в свою чергу, дозволяє наблизитися й до її розв'язання. Безумовно, перехід до нових форм оцінювання - процес складний, пов'язаний з переорієнтацією на нові освітні цінності, перебудовою стійких уявлень і необхідністю отримання нового досвіду.

Отже, мета статті: довести, що впровадження технологій та механізмів формувального оцінювання в практику роботи закладів позашкільної освіти створює потенційні можливості для розв'язання проблеми оцінювання результатів навчання вихованців гуртків.

Виклад основного матеріалу

Як було зазначено, позашкільна освіта належить до неформальної сфери освіти дітей. Сьогодні не залишилось жодних сумнівів в тому, що ця ланка:

• допомагає розвинути здібності та таланти дитини, які можуть бути корисними для неї в подальшому житті;

• зменшує підліткову злочинність, адже у вільний час діти зайняті корисною улюбленою справою;

• заняття спортом, різними видами мистецтва чи науковою діяльністю відвертають дитину від постійного або частого проведення часу в гаджетах та соціальних мережах і таке інше. Загалом позашкільна освіта виконує свою особливу функцію у формуванні особистості дитини, поряд з дошкільною, початковою, загальною середньою та професійно-технічною ланками освіти. Це - вид організованої і систематичної освітньої діяльності, яка не збігається з діяльністю шкіл, коледжів, університетів та інших установ, що входять до формальної системи освіти [6, с. 81]. За даними соціологічного дослідження «Підлітки та їхнє життя під час війни», проведеного у березні 2023 року благодійним фондом «Клуб добродіїв», 85% підлітків зазначають, що мають хобі, 62% підлітків зазначили, що їм подобається відвідувати додаткові позашкільні заняття, 48% підлітків пов'язують свої хобі та уподобання з самореалізацією, 16% вважають, що самореалізація це - перетворити улюблену справу, хобі на професію та заробляти цим, 20% - що це розвиток своїх здібностей та можливостей [9]. Зрозуміло, що в умовах війни цінність позашкільної освіти набуває нових сенсів, як і те, що в повоєнній відбудові вона буде зростати. І ця тенденція могла би пришвидшитися за наявності підтримки з боку держави. Але наразі саме на рівні держави процес переходу позашкільної ланки освіти на нову якість пригальмовується. В Законі України «Про освіту» сказано:

• результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством (стаття 8);

• у системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно із післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації (стаття 10);

• компетентності, здобуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти (стаття 14). Але на сьогодні жодного механізму щодо зарахування цих результатів нормативно не оформлено. На разі оцінна діяльність навчальних досягнень вихованців має відбуватися лише відповідно до критеріїв та показників, запропонованих Державною службою якості освіти. Як зауважують автори статті, такий підхід не фіксує результати навчання кожного окремого вихованця. А це означає, що дана технологія оцінювання не містить в собі дієві стимули та мотиви до покращання результатів навчання, до того ж не дає хоча будь-які преференції для продовження навчання в закладах вищої освіти.

Подивитися на вище означену проблему під іншим кутом допомогли висновки, зроблені одним з провідних вітчизняних дослідників проблематики неформальної освіти Лук'яновою Л.:

1. Дослідниця вважає невірним трактувати неформальну освіти, як лише допоміжну ланку у професійному й особистісному розвитку людини. Таке трактування, на її думку, дезактуалізувало означену наукову проблему: недооцінювання потенціалу неформальної освіти призвело до соціальних втрат та безпосередніх економічних витрат.

2. На її думку, роль неформальної освіти дедалі все більше посилюється, що, в свою чергу, приводить до розмивання меж між неформальною і формальною освітами.

3. Провідні країни світу напрацювали певний досвід стосовно практики та механізмів визнання результатів неформальної освіти, що добре себе зарекомендував. Звичайно, йдеться про оцінювання в неформальній освіті дорослих, а не дітей. Але що заважає державі розробити відповідні механізми оцінювання, що будуть не лише дієвими в секторі неформальної освіти дітей, а й зможуть враховуватися на тих рівнях, де можна отримати документ про освіту державного зразка?

Як відомо, неформальна освіта заснована на інтересі дитини до навчання. Різнобічні спортивні секції, гуртки та творчі об'єднання, літні табори, тренінги та навіть волонтерство - все це різнобічні прояви неформальної освіти. Цілі організацій, які надають освіту неформального типу для молоді, полягають у:

• формуванні активної громадянської позиції підростаючого покоління;

• сприянні соціалізації школярів в суспільстві;

• збільшенні соціальної та професійної компетенції молоді;

• набуттю мотивації до навчання в цілому;

• формуванні стратегічних життєвих цілей випускників шкіл;

• вдосконаленні процесу професійної орієнтації молоді.

Стає очевидними, що неформальна освіта є не лише надзвичайно важливою для нормального розвитку та соціалізації підлітків; формальна та неформальна освіта є двома гілками освіти людини протягом життя. Кожна з них має свої переваги та недоліки. Контрольних робіт за неформального підходу немає, а ефективність освіти вимірюється тим, чи хоче дитина навчатися далі та самостійно розвиватися. Але протиставляти неформальну освіту шкільній -- неправильно. Навпаки, настав час, коли є сенс їх інтегрувати. В контексті даної статі така інтеграція може пролити світло на вирішення проблеми оцінювання навчальних досягнень вихованців гуртків. Головне, щоб результати, здобуті в системі неформальної освіти, могли якісно доповнювати результати, здобуті у формальному секторі освіти. За таких умов мотивація до навчання лише підвищується. Та тільки в українських реаліях ці дві гілки існують паралельно і не мають механізму, що міг би їх поєднувати.

Західні науковці виділяють 4 види оцінювання: діагностичне, формувальне, підсумкове та нормоване, що означає наявність цілісної системи зворотнього зв'язку в освітньому процесі. Слід зазначити, що в дидактиці є чітке розуміння необхідності зворотного зв'язку для ефективного навчання. Такий зв'язок надає інформацію як педагогу (чи засвоєно матеріал, що саме викликає труднощі, як саме скоригувати процес навчання), так і вихованцю (чи все правильно він засвоїв, що потрібно додатково доопрацювати). Якщо не здійснюється такий зворотний зв'язок, то вихованець витрачає час на неправильні дії і, більш того, закріплює їх.

XXI сторіччя вимагає організації освітнього процесу на засадах педагогіки співробітництва, розвитку в учнів критичного мислення, залучення школярів до самоосвіти, самостійного прийняття рішень тощо. В умовах упровадження компетентнісної освіти контроль і оцінювання мають бути дієвим механізмом, який забезпечить розвиток конкретного вихованця, формування його особистих якостей, сприятиме розумінню школярем власного поступу. Отже, виконання керівником гуртка функції контролю передбачає реалізацію принципу дитиноцентризму, опору на досягнення кожного вихованця. Привнести в механізми контролю і оцінювання нові акценти дозволяє формувальне оцінювання, яке прийшло в освітній процес разом з Новою українською школою. Формувальне оцінювання - це відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудови освітньої траєкторії особистості. Технологія формувального оцінювання дозволяє не тільки здобути інформацію про реальний стан навчальних досягнень дитини, а й, головне - можливість усвідомити ним самим наявність прогалин чи проблемних місць, щоб вчасно відреагувати на них, а педагогу зі свого боку прийняти педагогічні рішення для їх покращення. Тобто мета формувального оцінювання - допомогти учням самооцінити своє навчання, а не вимірювати результати. Мета вчителя - навчитися бачити навчання очима учня та допомогти учню стати вчителем для себе самого.

В західній освітній практиці з переходом до компетентнісно орієнтовного навчання оцінювання ділять на формувальне та підсумкове [4, с. 287]. Як вважає Калініна, серед дослідників немає одностайності в трактуванні поняття «формувальне оцінювання». Одні розуміють під формувальним оцінюванням інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю визначити потреби учнів та відповідним чином адаптувати процес навчання. Інші тлумачать його як таке, що допомагає учню розвиватись та наголошує на його активній ролі [4, с. 287]. Саме ці твердження ми екстраполюємо в позашкільний освітній процес, в якому формувальне оцінювання має підвищувати мотивацію до навчальної діяльності, передбачати активну позицію двох суб'єктів освітнього процесу та спонукати обох до коригування спільної діяльності на засадах партнерства. Сутність цього підходу пов'язана із систематичним відстеженням індивідуального просування вихованців у процесі навчання для його своєчасної корекції; з активним залученням учнів до процесу оцінювання власної діяльності. Результати формувального оцінювання мають надавати поштовх для визначення нових форм та шляхів навчання.

Вище зазначене лише підтверджує висновок, що формувальне оцінювання - це «оцінювання для навчання». Ознака відкритості такого оцінювання виявляється у тому, що критерії оцінки встановлюються на рівні закладу позашкільної освіти, підкреслюючи тим самим його автономність у здійснені моніторингу навчальних досягнень вихованці. Вони - прозорі й зрозумілі всім учасникам освітнього процесу. Інструментарій для здійснення моніторингу заклад також визначає самостійно. Такий підхід до оцінювання представляє собою систему з величезною кількістю методів і прийомів, запровадження яких обгрунтовано їх доцільністю. Його головна мета - підкоригувати діяльність як вихованця, так і педагога, щоб результати навчання дітей покращились. Все починається з мети оцінювання.

Це допомагає змінити культуру оцінювання в гуртку. І перше питання, що виникає у вихователя: «Що має виступати предметом оцінювання? Що я (педагог позашкільної освіти) хочу знати про результати навчальних досягнень моїх вихованців в кожній конкретній темі?». Без чітких відповідей на ці питання важко зрозуміти, що саме буде підлягати оцінюванню. Тлумачний словник з інформаційно-комунікаційних технологій визначає оцінювання знань як процес, систематичної оцінки якості діяльності та (або) результатів виконання програми [2]. Тобто оцінювання - це співвідношення отриманих знань з результатами програм. Результати навчальних досягнень вихованців зафіксовано в навчальних програмах гуртків в розділі «Прогнозовані результати навчання». Слід констатувати, нажаль, але саме ці розділи навчальних програм, за якими працюють гуртки, на сьогодні потребують значних правок і коректив в частині їх змістовності та чіткості.

Структура компетентностей, що набувають діти, займаючись тим чи іншим видом творчої діяльності, складається з 4-х складових - знанієвої (знання, інформація, розуміння), практичної (вміння вчитися і вміння використовувати отримані знання на практиці), соціальної (вміння та досвід створення ефективних комунікацій в різних життєвих ситуаціях) та творчої (вміння, здібності, досвід і цінності, на які дитина може спиратися в подальшому житті, в тому числі, в нестандартних ситуаціях). Ці компетентності не мають обмежуватися лише вмінням вишивати, малювати, танцювати, грати у футбол тощо. Навіть, якщо дитина досягла в цьому значної вправності. Кінцевою метою навчання є формування компетентностей (що означає наявність знань, вмінь/навичок чи практичного досвіду, цінностей та ставлень), якими могли б скористатися вихованці на шляху подальшої самореалізації в суспільстві, що швидко змінюється, в умовах ринкових стосунків і діджиталізації різних сфер життя. Тобто йдеться про ключові компетентності, а не суто предметні.

Наступне питання, що має постати: «В який спосіб можна оцінити досягнення дітей в кожній конкретній темі?». На допомогу вчителям, що працюють в рамках Нової української школи, наразі напрацьовано достатньо великий обсяг матеріалів, які можуть бути запозичені педагогами - позашкільниками та адаптовані в позашкільний освітній процес. В цьому сенсі корисним виявиться й досвід використання певних цифрових додатків для здійснення процедури оцінювання. Якість оцінювання буде лише покращуватися, якщо долучити до оцінювання і самих вихованців, тобто навчити їх навичкам самооцінювання та взаємооцінювання. Йдеться про те, що дитина стає повноцінним учасником освітньої діяльності, коли їй надаються інструменти для самоконтролю й самооцінювання своїх навчальних досягнень.

Педагогам потрібно чітко визначити цілі та критерії, за якими вони оцінюватимуть вихованців. Вихованці, в свою чергу, мають отримати такий собі «чекліст», за допомогою якого можуть перевірити, чи зробили вони всі кроки для виконання завдання на найвищому рівні. Далі педагоги за допомогою, наприклад, мозкових штурмів, таблиць, таких собі цифрових інструментів, як Kahoot, Classtime чи звичайної Google-форми мають навчитися визначати особисті потреби вихованців. Це допоможе зрозуміти, на якому рівні перебувають діти в опануванні теми чи формуванні навичок і досвіду. Одна справа, коли чекліст створюється на підставі модельної програми, розробленої фахівцями від МОН України. Зовсім інше, коли чекліст створює педагог - позашкільник. В цьому сенсі слід звернути увагу на одну особливість, що має бути врахована в процесі оцінювання. Зміст кожної теми навчальної програми ділиться на 2 частини - теоретичну та практичну. І хоча освітня діяльність у вільний від основного навчання час (тобто позашкільна освітня діяльність) передбачає перевагу практичної частини над теоретичною, без теорії, як відомо, не може бути й практики. Відштовхуючись від таксономії Блюма, етапу практичної діяльності має передувати етап накопичення достатньої кількості знань чи інформації, що в підсумку сприяє формуванню розуміння у суб'єкта навчання, як діяти.

І лише після цього наступає етап застосування отриманих знань на практиці. А формування вміння критично мислити взагалі не можливе без використання мисленєвих операцій високого рівня, як-то аналіз, оцінка, узагальнення, синтез. Тому підлягати оцінці мають не просто практичні навички, наприклад, вміння виконувати екзерсис (комплекс тренувальних вправ, які складають основу уроку класичного танцю) чи вміння орієнтуватися на місцевості та долати перешкоди (туризм), або вміння правильно виконувати техніку петріківського розпису і таке інше. А саме це сьогодні лежить в основі оцінки результатів навчання вихованців і презентується у вигляді перемог у конкурсах і фестивалях, які проходять на різних рівнях. Багато з них носять комерційний характер, коли, зробивши організаційний внесок, учасники мають розраховувати на певну нагороду чи відзначення. Інструменти оцінювання мають обов'язково зачипати знання та розуміння, набуті під час роботи над теоретично частиною змісту теми.

Педагог спостерігає за процесом навчання та «маркує» попередній результат -- наприклад, ставить «плюсики» певного кольору, що сигналізують дитині чи досягла вона окресленого результату і може рухатися далі. Кожен педагог може запропонувати свої маркери. Для перевірки розуміння, сприйняття та відтворення вихованцями отриманих знань та інформації можна використати опитувальник, який покаже, чи зрозуміла дитина, над чим працювала, чи дати завдання - побудувати інтелект-карту тощо. Це - одні з найпростіших інструментів оцінювання. Коли потрібно отримати більше доказів, на допомогу можуть прийти портфоліо, оцінювання кінцевих продуктів роботи у вигляді презентацій, проєктів, відеороликів, обговорення виступів на різних рівнях, представлення своїх досягнень в соціальних мережах і таке інше. Швидко перевірити, чи добре опанували вихованці конкретну тему, може допомогти й використання, як зазначалося вище, певної кількості цифрових додатків. Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, коли всі заклади освіти в прифронтовій зоні переведені в дистанційний формат роботи, значна частина педагогічної спільноти активно опановує онлайн-інструменти, що можуть бути використані для забезпечення ефективного зворотнього зв'язку з дітьми. У керівника гуртка до кожної теми навчальної програми має бути підібрано власний набір інструментів для здійснення формувального оцінювання, а вихованці мають набувати вмінь самооцінювання чи взаємооцінювання, маючи в своєму розпорядженні відповідні шаблони чи алгоритми.

В реалізації механізму оцінювання акцент має робитися на сильних сторонах відповіді (оцінка знань) чи дії у діяльності (оцінка вмінь/досвіду/ставлення); в разі потреби вказівка на покращення результату з акцентом на знанієву чи практичну складові; надання конкретних рекомендацій щодо покращення з можливістю вибирати. Важливим аспектом оцінювання є його спрямованість на відстеження індивідуальних досягнень кожної дитини, а не порівняння їх з досягненнями інших дітей. Таке оцінювання дозволяє:

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

• оцінювати або визначати досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаровуванню;

• мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі результати;

• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у своїх можливостях і здібностях. За таких умов мета оцінювання перестає бути лише інструментом оцінювання успішності вихованця, а стає засобом навчання, в тому числі і для педагога. Здобувачі освіти мають отримувати інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання напочатку навчального року. Ця інформація має пройти обговорення і на рівні батьківської громадськості, щоб вважати оцінювання результатів навчання справедливим і об'єктивним. Саме ці параметри формувального оцінювання можуть бути впроваджені в практику роботи закладів позашкільної освіти.

Ключові принципи оцінювання - мотивація, тобто наголос на позитиві та підтримці впевненості вихованця в його здібностях і можливостях; індивідуалізація - порівняння результатів лише з власним попереднім досягненням; суб'єктність - самооцінка та участь у визначенні індивідуальних цілей навчання; здійснення оцінювання, що найменше, трьома суб'єктами - вихованцем, його батьками та педагогом. Формувальне оцінювання має свої переваги як для вихованця, так і для педагога. Для вихованця: є можливість вчитися на власних помилках, а не боятися їх допустити; зрозуміти, що є важливим, а що - другорядне; зрозуміти, що саме є їх успіхом; визначити, чого вони не знають і чого не вміють. В такий спосіб вихованці навчаються рефлексувати. До переваг, які формувальне оцінювання надає педагогу, належать: можливість чітко сформулювати освітній результат, який потрібно отримати та оцінити в кожному конкретному випадку, та організувати відповідно до цього свою подальшу роботу. По-друге, зробити вихованця суб'єктом освітньої та оцінювальної діяльності.

На основі показників для оцінювання, зафіксованими в навчальних програмах гуртків, зокрема в підрозділі «Прогнозовані результати навчання», визначають рівні навчальних досягнень з відповідною шкалою оцінок у балах. Як правило, найчастіше в практиці роботи виділяють 3 (низький, середній, високий) або 4 (початковий, середній, достатній, високий) рівні. В міжнародному дослідженні якості освіти PISA використано 6-тирівневу шкалу оцінювання: 1a, 1, 2, 3, 4, 5, 6, де 1а - найнижчий рівень, 5-6 є рівнями олімпіадників. На думку авторів статті, шкала оцінювання навчальних досягнень вихованців гуртків має виходити за межі 3-4 рівнів. Оптимальна кількість - від 6-12. В даному випадку збільшення кількості рівнів дасть можливість більш послідовно визначати просування до якості результатів навчання, а, як відомо, більшість науковців і практиків, які працюють у галузі освіти, вважають підвищення її якості центральною проблемою реформування галузі. Тому в основу оцінки результатів навчання вихованців гуртків має бути покладено розуміння того, що таке якість позашкільної освіти, чим вона визначається, від чого залежить, як можна впливати на її підвищення.

З огляду на те, що йдеться про освітню діяльність дітей у вільний від основного навчання час, бажано уникати шкільної шкали оцінювання разом з визначеннями рівнів (низький, середній, достатній, високий). Краще відрізняти рівні за цифровими значення, на кшталт - 1, 1+; 2, 2+; 3, 3+; 4, 4+. Або: рівень А, рівень Б, рівень С, і так далі. Визначаючи обсяг і перелік результатів навчання на кожному з них, фокус уваги має фіксувати рівень розумових дій чи операцій мислення, вмінь, що, є загальними для всіх ключових компетентностей. Цей набір разом з компетентностями, що формуються в закладах загальної середньої освіти, активно підсилить процес їх формування та допоможе набути додаткового досвіду творчої діяльності, що важливо в процесі формування особистості. Далі до цієї складової додаваються предметні компетентності. Як приклад, це могло би виглядати так: рівень 1 - «За допомогою вихователя може здійснювати пошук..., демонструючи розуміння.; за допомогою вихователя виділяє головні ознаки., визначає ті чи інші елементи.». Рівень 1+ - «Намагається самостійно здійснювати пошук., демонструючи розуміння.; вміє виділяти головні ознаки., але ті чи інші елементи. визначає за допомогою вихователя».

В даному прикладі ключовим маркером є вказівка «за допомогою вихователя». Здійснювати пошук, виділяти головне - це загальні вміння, демонструвати розуміння - мисленнєва опереція, до яких додаються елементи предметних компетентностей (декоративно-ужиткового чи театрального мистецтва, комп'ютерної графіки чи циркового мистецтва і таке інше). Тобто, оцінка складається з 2-х компонентів. Перший компонент - вказівка на рівень, що позначається числом або літерою. В такий спосіб фіксується результат володіння тією чи іншою компетентністю, визначеною навчальною програмою. Другий компонент - оцінне судження, що складаєть з перерахування найбільш значущих характеристик, які відрізняють даний рівень від інших. Щодо шкали оцінювання.

В якості прикладу може виглядати так: рівень 1 - 3 бала, рівень 1+ - 5 балів; рівень 2 - 6 балів, рівень 2+ - 8 балів; рівень 3 - 9 балів, рівень 3+ - 11 балів; рівень 4 - 12 балів, рівень 4+ - 14 балів. Відповідно до діючих нормативів кожен заклад позашкільної освіти має розробити свою внутрішню систему забезпечення якості освіти, в якій передбачити власну систему оцінювання навчальних досягнень вихованців, звичайно, з урахуванням критеріїв і показників, визначених Державною службою якості освіти. Але, як було сказано вище, вона не фіксує результати кожного окремого вихованця. Тому заклад може запропонувати свій варіант оцінювання, в тому числі і свою шкалу.

Звичайно, формалювальне оцінювання демонструє зміни навчальних досягнень в процесі реалізації навчальної програми. Тобто формувальне оцінювання демонструє динаміку процесу навчання. Кінцевий же результат, тобто якість навчальних досягнень кожного вихованця має демонструє підсумкове оцінювання, яке не є предметом дослідження цієї статті. Варто лише зазначити, що на державному рівні має бути прийнята норма, за якою підсумкова оцінка, отримана вихованцем після опанування навчальної програми, може додаватися до результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в той чи інший спосіб і враховуватися закладами вищої освіти під час вступної кампанії. Як зазначає Лук'янова Л., така практика валідації результатів неформальної освіти у формальну в Європі вже існує. Валідація здійснюється різними установами і в різний спосіб [5, с. 405].

формувальний оцінювання дитина навчання

Висновки

Таким чином, в умовах реформування освітньої галузі, коли в центр уваги поставлено якість освіти кожної з її ланок, перед позашкільним сектором освіти також постала така задача. В закладах формальної освіти проблема якості вирішується в тому числі і за допомогою удосконалення технологій оцінювання навчальних досягнень учнів/студентів. Існуюча наразі система оцінювання навчальних досягнень вихованців позашкільних закладів, інституціонально віднесених до неформального сектору освіти, лише опосередковано відображає якість результатів навчання. Запровадження в позашкільний освітній процес технології і механізмів формувального оцінювання може допомогти в розв'язанні цієї проблеми.

З огляду на вітчизняний досвід контрольно-оцінювальної діяльності учасників освітнього процесу формувальне оцінювання найбільш прийнятне для здійснення поточного контролю навчальних досягнень вихованців гуртків. Його упровадження дозволить вихованцям ознайомлюватися з вимогами до оцінювання, спільно з педагогом виробляти критерії для самоперевірки та взаємоперевірки, здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання власних навчальних досягнень, що вважається цінним для розвитку рефлексивних якостей особистості. Технологія формувального оцінювання надає механізми, що допомагають вихованцеві усвідомлено й ефективно опановувати компетентності, визначені в навчальних програмах гуртків, зважаючи при цьому на індивідуальні потреби особистості. За вдалим висловленням одного з учасників освітнього проєкту «На урок», якщо провести аналогію з рослинами, то підсумкове оцінювання навчальних досягнень вихованців - це процес вимірювання росту рослин, тоді як формувальне оцінювання - це їх підживлення та полив, без чого поцес їх зростання неможливий [3].

Література

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

2. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: словник. К.: ЦП Компринт, 2019. 134 с.

3. Вишнівецька Л.М. Формувальне оцінювання в сучасній системі оцінювання навчальних досягнень учнів.

4. Калініна І. Формувальне оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти.

5. Лук'янова Л. Аналіз наукового дискурсу щодо інституалізації неформальної освіти та механізмів їх валідації та оцінювання результатів навчання, здобутих поза межами формальної освіти

6. Литовченко О. Неформальна освіта дітей та молоді: європейські цілі і цінності

7. Наказ Державної служби якості освіти від 29 вересня 2021 року № 01-11/66 "Про формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів у закладі позашкільної освіти"

8. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України №813 від 13.07.2021

9. Позашкільна освіта - проблеми, пропозиції та нові формати роботи. Сайт освітнього омбудсмена України.

References

1. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» vid 05.09.2017 № 2145-VIII (2017) [Law of Ukraine "On Education"] [in Ukrainian].

2. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti: slovnyk (2019) [Information and communication technologies in education: dictionary]. Kyiv: Komprynt [in Ukrainian].

3. Vyshnyvetska L.M. (2021). Formuvalne otsiniuvannia v suchasnii systemi otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen uchniv [Formative evaluation in the modern system of evaluating the educational achievements of students]. [in Ukrainian].

4. Kalinina I.M. (2021). Formuvalne otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen zdobuvachiv vyshchoi osvity. [Formative assessment of educational achievements of higher education applicants] [in Ukrainian].

5. Luk'ianova L. (2021). Analiz naukovoho dyskursu shchodo instytualizatsii neformalnoi osvity ta mekhanizmiv yikh validatsii ta otsiniuvannia rezultativ navchannia, zdobutykh poza mezhamy formalnoi osvity [Analysis of the scientific discourse on the institutionalization of non- formal education and the mechanisms of their validation and evaluation of learning outcomes obtained outside of formal education] [in Ukrainian].

6. Lytovchenko O.V. (2022). Neformalna osvita ditei ta molodi: yevropeiski tsili i tsinnosti [Informal education of children and youth: European goals and values] [in Ukrainian].

7. Nakaz Derzhavnoi sluzhby yakosti osvity vid 29 veresnia 2021 roku № 01-11/66 "Pro formuvannia vnutrishnoi systemy zabezpechennia yakosti osvity ta provedennia samootsiniuvannia osvitnikh ta upravlinskykh protsesiv u zakladi pozashkilnoi osvity" (2021).[Order of the State Education Quality Service dated September 29, 2021 No. 01-11/66 "On the formation of an internal system for ensuring the quality of education and conducting self-assessment of educational and management processes in an out-of-school education institution"] [in Ukrainian].

8. Pro zatverdzhennia metodychnykh rekomendatsii shchodo otsiniuvannia rezultativ navchannia uchniv 1-4 klasiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Nakaz MON Ukrainy №813 vid 13.07.2021(2021).[On the approval of methodological recommendations regarding the evaluation of the learning outcomes of students of grades 1-4 of general secondary education institutions. Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine No. 813 dated July 13, 2021] [in Ukrainian].

9. Pozashkilna osvita - problemy, propozytsii ta novi formaty roboty. Sait osvitnoho ombudsmena Ukrainy. (2023) [Extracurricular education - problems, proposals and new formats of work. Website of the Educational Ombudsman of Ukraine] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru