Теоретико-методичні аспекти steam-освіти та їх роль у формуванні soft skills у студентів вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методичні аспекти steam-освіти та їх роль у формуванні soft skills у студентів вищої школи

О.П. Лучанінова

У статті розкрито теоретико-методичні аспекти steam-освіти та їх роль у формуванні soft skills у студентів вищої школи; охарактеризовано підходи, які застосовуються на практиці у процесі формування soft skills у студентів вищої школи: трансдисциплінарний, міждсциплінарний, інтеграційний підходи. Інтегрований підхід до навчання у форматі STEAM-освіти усуває розрив між теоретичними знаннями та їх практичним використанням; трансдисциплінарність, за Піаже, як нова галузь знань, найвищий рівень міждисциплінарних взаємозв'язків, які стирають будь-які грані між дисциплінами у процесі наукових досліджень, може розширити обрії пізнання через мистецтво. У контексті міждисциплінарного підходу до освіти та навчання: переплетення дисциплін і підходів - це хороший спосіб бачити речі по-іншому і діяти по-іншому, спираючись на численні приклади в науці й практиці.

Ключові слова: STEM/STEАM-освіта, soft skills і STEM- компетентності, STEАM-викладач.

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF STEAM EDUCATION AND THEIR ROLE IN THE FORMATION OF SOFT SKILLS IN HIGHER EDUCATION STUDENTS

O. Luchaninova

Keywords: STEM/STEAM education, soft skills and STEM competencies, STEAM teacher.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. У Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) STEM-освіта представлена як цілісна система природничої і математичної освітніх галузей. Її мета - розвиток особистості з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні різних знань - наукових, математичних, технічних та інженерних - для розв'язання практичних проблем та використання цих знань і вмінь у професійній діяльності (Концепція розвитку природничо - математичної освіти (STEM-освіти), 2020).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор. Науковці й викладачі-практики використовують світовий досвід та перспективи розвитку викладання навчальних дисциплін у контексті засад STEAM -освіти (О. Гриневич, О. Костенко, О. Кузьменко, І. Савченко, В. Жук, І. Романько, В. Федів та ін.); STEAM-технології навчання в закладах вищої освіти (С. Горбенко, Л. Лебедик, В. Стрельніков, О. Ярижко, Ю. Якімець та ін.); розкривають теоретико-методологічні аспекти формування soft skills у процесі навчання здобувачів у закладах освіти (Л. Гула, В. Заболотний, О. Комар, Т. Кошелева, Т. Лещенко, Г. Мухіна, О. Панченко та ін.) (Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції, 2023). Поданим вище констатуємо, що науковцями STEM/ STEAM-освіта досліджується різнобічно: як педагогічна проблема чи інноваційна технологія; як трансформація освітньої галузі чи інтегрований та проєктний підходи; як інженерно-технічна освіта та як принцип навчання; як реалізація через усі види освіти - формальну, неформальну, інформальну.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. На практиці існують проблеми щодо методики викладання фахових дисциплін засобами STEM/ STEAM- освіти та методики формування soft skills у студентів вищої школи. STEM/STEАM-освіта безпосередньо пов'язана з формуванням і розвитком не тільки професійних, але й soft skills і загальних компетентностей фахівців, які сьогодні стали більш затребувані на ринку праці.

Мета статті - розкрити теоретико-методичні аспекти STEAM-освіти та їх роль у формуванні soft skills у студентів вищої школи; наголосити на привабливості STEAM-освіти, взаємодоповнені soft skills і STEM- компетентностей; довести актуальність і практичну цінність soft skills у студентів для їхньої майбутньої професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Міжнародне бюро з питань освіти ЮНЕСКО у своїй праці «Дослідження STEM - компетентностей для ХХІ століття» визначає STEM-skills, які необхідні здобувачам освіти: когнітивні, аналітичні, маніпулятивні, технологічні навички, а також навички співпраці та спілкування, проведення досліджень, ефективного використання ІКТ тощо (Exploring STEM Competences for the 21st Century, 2019).

Чому STEAM, а не STEM? Питання відкрите для дискурсу щодо смислового навантаження цих акронімів. Відповідь на це питання можна знайти в таблиці 1, де подано смислове навантаження й тлумачення акронімів STEAM, STEM, видно різницю у цих поняттях.

Як видно з табл. 1, ключовими є слова: нова організація освітнього процесу, нове мислення, роль мистецтва, інноваційні фахівці, трансдисциплінарність тощо. Тож ми згодні з Rayan (2015), треба вдосконалювати освітній процес, щоб краще озброїти майбутніх фахівців - дослідників та інших учасників необхідними знаннями, мотивацією та почуттям соціальної відповідальності для активної участ і в інноваційному процесі. STEM/STEАM-освіта як освітній тренд може сприяти участі в інноваціях, заснованих на знаннях, забезпечувати мотивацію до навчання і підготовку до повноцінної участі в наукових дискусіях і прийнятті рішень, а також сприяти поглибленому вивченню наук.

До теоретико-методичних аспектів STEM -освіти, яка сприяє формуванню soft skills у студентів, ми відносимо трансдисциплінарний, міждсциплінарний, інтеграційний підходи.

Таблиця 1 Смислове навантаження науковцями акронімів STEAM, STEM

Укладено за (1; 6; 7; 9; 10; 11)

Важливим є те, що STEM/STEАM-освіта розвиває технологічні знання, що дозволяє конкурувати зі штучним інтелектом. Пріоритетними технологічними завданнями в XXI столітті вважають: розв'язання екологічних проблем; оволодіння технологією термоядерного синтезу та розбудову альтернативної енергетики; поліпшення інфраструктури міст; використання нових інформаційних технологій у медицині; розвиток технології віртуальної реальності тощо. STEAM знаходиться в контексті міждисциплінарного підходу до освіти та навчання: переплетення дисциплін і підходи - це хороший спосіб бачити речі по-іншому і діяти по-іншому, спираючись на численні приклади в науці й практиці. Студент має стати професіоналом і особистістю, яка здатна позитивно змінювати навколишній світ, розвивати економіку своєї держави, бути конкурентом на ринку праці й навчитися навчатися впродовж життя.

У добу штучного інтелекту, який хоч і є засобом для навчання, все більш важливими стають навички, які відрізняють людину від машини. Для роботи в STEAM-команді, окрім ґрунтовних фахових знань, важливими є соціальні навички, знання мов, робота в команді, стійкість для успішного виконання проєктів. Це саме те, що формує soft skills у студентів.

Сьогодні відбувається підготовка конкурентоспроможних фахівців для професій, які ще не виникли (наприклад, куратор онлайн -платформи, інструктор з інтернет-серфінгу, веб-психолог, брейн-тренер тощо), але майбутні фахівці будуть здатні до новаторського розв'язання реальних проблем і розвитку власних здібностей упродовж усього життя, спроможні швидко адаптуватися до нових вимог і цінностей суспільства і, за необхідності, кардинально змінити сферу професійної діяльності.

Серед пріоритетних підходів інтегрований підхід до навчання у форматі STEAM-освіти усуває розрив між теоретичними знаннями та їх практичним використанням. Тож варто переглянути спосіб викладання предметів STEM, поєднувати природничі науки з іншими дисциплінами, бо освіта STEAM контекстуалізує навчання STEM таким чином, щоб воно набуло важливого значення для кожного учня/студента.

Уважаємо, що STEM-освіта при професійно правильному підході з боку викладача сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу; комплексному розумінню наукових предметів та процесів; робить цікавим освітній процес і підвищує мотивацію вчитися через відхід від шаблонів, тобто мислення поза шаблоном; студент швидше розвиває уміння формулювати дослідницьке питання та комплексно шукати рішення. Усе це виявляється у гнучких навичках, які тісно переплітаються у пр оцесі навчання зі STEM-компетентностями. Цей процес не відбувається миттєво чи упродовж вивчення однієї дисципліни. Викладач має сам глибоко вивчити теорію, методом спроб і помилок вибрати ті засоби STEM/STEAM- освіти, які ефективно працюють на студента. студент школа викладач

Можна простежити ланцюжок: STEM-STEAM-STREAM, де все пов'язано й одночасно еволюціонує. Так, у першій абревіатурі ми все розуміємо конкретно, стосовно певних компетентностей. Буква А в STEAM має неоднозначне розуміння: чи це мистецтво, чи ВСЕ в перекладі, у будь-якому випадку А цементує поняття, підказує шлях ефективного вирішення проблеми тощо. STEAM-підхід більше, ніж STEM, наближає завдання у проведенні досліджень до реального життя людини у суспільстві, вимагає від студентів задіювати знання, вміння та навички з різних галузей мистецтва. Науковці в інформатиці STREAM бачать як потік, що представляє послідовність елементів даних, які стають доступними з часом, це можна розглядати як потік предметів на конвеєрі. STEAM і STREAM підхід до навчання доповнює STEM-підхід шляхом залучення до вирішення практичних завдань гуманітарних, творчих, мистецьких та інших дисциплін навчального плану. Саме гуманітаристика дає розуміння мотивації, мети й кінцевого результату - того, чому, для чого, як і що це дає Людині, яка вважається найвищою суспільною цінністю. Це допоможе нам зрозуміти спільне й відмінне у soft skills та STEM skills. У таблиці 2 спостерігаємо певний тандем і взаємовплив soft skills та STEM-skills.

Таблиця 2 Soft skills і STEM-skills: спільне й відмінне

Укладено за джерелом (Exploring STEM, 2019) та з досвіду автора.

Зазначимо, що й абітурієнт, майбутній студент, має бути підготовлений у школі, у спеціальних STEM-центрах, обравши напрями: «програмування, штучний інтелект, числове програмне керування, комп'ютерне моделювання, робототехніка, інженерія, конструювання, веб-дизайн, основи відеотехнологій, цифрове мистецтво є основними напрямами діяльності STEM центрів відповідно до Концепції» (Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції, 2023, с. 66).

У ЗВО відбувається спеціалізація студента у процесі професійної підготовки, засобами STEM/STEАM-освіти у тому числі. Упровадження STEAM у вищу освіту відкриває широкі можливості впливу на підготовку інноваційних фахівців водночас на професійному та особистісному рівнях. Результативність цього процесу залежить як від розуміння теоретичних основ STEAM-освіти, так і від готовності викладачів до такого викладання і мотивації студентів (Актуальні аспекти розвитку STEAM -освіти в умовах євроінтеграції, 2023, с. 73).

Важливо усвідомлювати на всіх рівнях освіти, що природничо-наукова освіта - це засіб набуття ключових компетентностей для полегшення переходу учня в студента, студентів від навчання до працевлаштування; зміцнення зв'язків і синергії між наукою, творчістю, підприємництвом та інноваціями. Знання і технології не існують ізольовано, а міждисциплінарні інновації - це насамперед командна робота, наполеглива професійна праця викладача-науковця, стейкхолдерів, практиків на виробництві, креативних студентів.

Зазначимо, що не всі дисципліни й напрямки STEM-освіти входять у перелік нормативних дисциплін навчальних планів здобувачів вищої освіти через обмежену кількість годин. Можливо, їх можна представити у вибіркових дисциплінах як загального, так і професійного циклу або як елементи формування індивідуальної навчальної траєкторії студентів. Актуальним є створення викладачами елективних навчальних курсів у вигляді презентацій. Ми приєднуємося до думки В. Федіва та його колег (2023, с. 73), що це вимагає від викладачів чіткого бачення між- та трансдисциплінарних зв'язків, глибоких теоретичних та практичних знань з ІК-технологій, вдосконалення професійних компетентностей відповідно до концепції національної моделі STEAM освіти.

По-перше, у підготовці студентів мають брати участь викладачі з фахової кафедри, де є освітньо-професійна програма підготовки фахівців із цієї спеціальності. По-друге, обов'язковим має бути підвищення кваліфікації викладачів щодо методики викладання дисциплін зі STEM/STEAM, або викладання інших фахових дисциплін засобами STEM/ STEAM-освіти. Формами підвищення кваліфікації викладачів щодо методики викладання дисциплін зі STEM/STEAM є: майстер-класи, фестивалі, хакатони, STEM- тижні, тренінги з Tinkercad (безкоштовна онлайн-програма 3D моделювання й навчання електротехніці та роботехніці), STEM -проєкт, STEM-практикум, онтологічні кабінети тощо.

Досліджуючи упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти, група науковців (Н. Поліхіна та ін., 2019) наголошують, що STEM-педагог у школі й викладач у ЗВО розробляють міждисциплінарні навчальні програм, спираючись на наукові знання й практичні навички, визначаючи зміст, обсяг і послідовність навчання, характер і ступінь інтеграції знань із різних гностичних полів, добирати методи, методики та стратегії.

Безперечно, викладач витрачає багато часу на розробку нових інтегрованих освітніх програм, технологію створення індивідуальних освітніх траєкторій, навчально-методичних комплексів (засобів STEM- навчання, електронних навчальних посібників, STEM -проєктів, STEM- кейсів), які забезпечують особистісний зміст навчання студентів. Ця професійно-методична діяльність викладача ще раз підкреслює важливість удосконалення ним цифрової компетентності, яка допомагає використовувати ресурси глобальних і локальних комп'ютерних мереж, мультимедійні засоби, мережеві навчальні системи тощо (Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів, 2019). Отже, справжній викладач не буде повідомляти істину, а створить умови для студентів різного віку та здібностей побудувати кар'єру в науці та інших галузях і професіях за допомогою своїх soft skills, розвинутих засобами STEM/STEАM-знання, навичок тощо, бути творчими та самореалізованими (Rayan, 2015).

Студенти Українського державного університету (ННІ «Інститут промислових і бізнес технологій») постійно в креативному пошуку, розвивають свої soft skills засобами STEM/STEАM-освіти. Вони створюють: IT-стартап «Hoody messenger - сучасний крос-платформний месенджер, який може будувати і використовувати децентралізові мережі (без доступу до глобальної мережі)»; проєкт «Розробка системи підтримки прийняття рішень NooTron для багатокритеріального аналізу та оптимізації технологічних та організаційних систем»; беруть участь у школі програмування розвитку власного наукового потенціалу та формування навичок алгоритмізації, організації структур даних, програмування сучасними мовами; робота «Інноваційні технології адаптації промислових регіонів до змін клімату» в рамках Міжнародного форуму «Еко Форум- 2020» отримала призове місце; тема «Моделювання зміни концентрації СО2 в атмосфері Землі для розробки заходів щодо захисту природного середовища від змін клімату», «Дослідження анаеробно-аеробних процесів біологічного очищення стічних водо>, «Дослідження якості атмосферного повітря Індустріального району м. Дніпро» отримали призові місця; студенти отримали досвід вирішення реальних виробничих кейсів, можливість застосувати здобуті під час навчання знання на практиці, менторську підтримку від спеціалістів Метінвест за напрямками кейсів M.Student Champ 2022: безперервне вдосконалення; виробництво; технологія та якість; інжиніринг; охорона праці та екологія; автоматизація; ІТ; транспорт і логістика; промислове будівництво; фінанси, економіка; управління персоналом; технічний переклад та ін.

Спираючись на досвід автора статті й тематичне наповнення фахових дисциплін, пропонуємо приклади реалізації STEM-підходів у процесі формування soft skills у студентів Українського державного університету науки і технологій спеціальності 015 - професійна освіта (металургія) і спеціальності 136 - Металургія (див. табл. 3).

Таблиця 3 Реалізація STEM-підходів у процесі формування soft skills у студентів вищої освіти на прикладі фахових дисциплін

Укладено з досвіду автора та за джерелами (2; 5; 7)

Уважаємо, STEM-проєкт яскраво демонструє активну участь студентів у формуванні soft skills, які у свою чергу підсилюють й наповнюють особистісним смислом STEM/STEАM-компетентності. STEM-проєкт спрямований на практичну діяльність, а це передбачає підвищення мотивації та активності студентів, їхньої зацікавленості у навчанні, використання сучасних технологій і методів; добір реальних проблемних ситуацій; розвиток наукового пізнання навколишнього світу тощо. Отже, студент вчиться умінню бачити проблему; виявляє гнучкість мислення (нові шляхи у вирішенні дослідницького завдання; нові погляди, відповідальність, оригінальність мислення; абстрагування й аналіз, синтез, самоаналіз та рефлексія). Екологічний проєкт - це науково обґрунтовані конкретні дії студентів, спрямовані на розв'язування конкретних екологічних проблем.

Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку

Дослідивши теоретико-методичні аспекти STEM/STEAM-освіти та їх роль у формуванні soft skHls у студентів вищої школи, робимо висновок, що креативне, аналітичне, творче, інноваційне мислення, вміння працювати над проєктами в команді, інформаційна грамотність і навички ефективного використання ІКТ - ось неповний перелік soft skHls сучасного студента. Саме завдяки STEM/STEAM-освіті, тандему викладача-професіонала й креативного студента можна досягти таких результатів. Soft skHls студентів доповнюють дослідницьку діяльність, яка розвиває підприємницьку компетентність. Безперечно, стійкий результат щодо формування soft skills

у студентів вищої школи досягається швидше засобами гуманітарних дисциплін. STEAM передбачає включення до неї не тільки інженерних та природничо-наукових STEM-дисциплін, а й гуманітарних та творчих дисциплін: література, дизайн, архітектура, музика, образотворче мистецтво. Викладач може використати факти із життя видатних людей для пояснення певних трансдисциплінарних тем (наприклад, Леонардо да Вінчі відвідував трупарню, щоб досконало вивчити будову людського тіла; математична гармонія сприйняття світу Піфагором допомагала йому у створенні музики; для медиків - гра в шахи як засіб у боротьбі з хворобою Альцгеймера). Майбутній політолог вчиться міжособистісній комунікації, мистецтву діалога, дослідницьким навичкам пошуку політичної інформації (закони, новини політики, погляди різних опонентів), її аналізу, навичкам письмової комунікації тощо. Все це потребує наполегливості, гнучкості, мотивації. Цінність soft skills у студентів вищої школи - у здатності їх власника об'єднувати зусилля професіоналів із різних сфер. Варто включити soft skills до системи компетенцій, якими повинні володіти випускники закладів вищої освіти, що є в освітньо-професійних програмах на прикладі поки що загальних компетентностей. Наприклад, дослідницька діяльність магістрів з професійної освіти якраз і пов'язана з формуванням загальних компетентностей і soft skills студентів різних спеціальностей: формування навичок безпечної діяльності, комунікативної, аналітичної, інт егральної компетентності, мистецтва презентації, навичок тайм -менеджменту на прикладі вивчення фахових дисциплін. Отже, пропонуємо:

- здійснити глибоке дослідження теоретичних основ введення в освітньо-професійні програми різних спеціальностей інноваційної педагогіки, яка має систему поглядів та ціннісні орієнтації суб'єктів освітнього процесу;

- враховувати теоретико-методичні аспекти STEM/STEAM-освіти та їх роль у формуванні soft skills у студентів вищої школи та підвищенні кваліфікації викладачів;

- розробляти автономні модулі здобуття м'яких навичок у поєднанні зі STEM-компетентностями;

- враховувати потреби стейкхолдерів шляхом розвитку навичок, необхідних на робочому місці;

- переорієнтувати вищу освіту на розвиток у студентів «soft skills» як вирішення проблеми успішності в майбутній професійній діяльності випускників.

Своїм висвітленням STEAM-освіти та її ролі у формуванні soft skills у студентів вищої школи ми не претендуємо на повне розкриття теми. Уважаємо, подальшого вивчення потребують організаційно -педагогічні умови формування soft skills у студентів вищої школи засобами STEM/STEAM-освіти.

Література

1. Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Кропивницький, 21 квітня 2023 року). Кропивницький: ДонДУВС, 2023. 405 с.

2. Кириєнко Т. В. Екологія людини: курс лекцій для студентів природничо- географічного факультету спеціальності 6.040102 Біологія* ОКР «бакалавр». Вінниця: ПП «Друкарня «Твори»», 2015. 184 с.

3. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). URL: Ьйр8://7акоп.га4а.доу.иа/1а'мг8/8Ьо'мг/960-2020-р/ргіпї#п8 (дата звернення: 30.11.2023).

4. Корсак К. Потреба перемоги нооосвіти над STEAM-освітою. Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Кропивницький, 21 квітня 2023року). Кропивницький: ДонДУВС, 2023. С. 18-21.

5. Силабус «Веб-технології і веб-дизайн» URL: https://nmetau.edu.ua/file/b1102_silabus_veb_tehnologii--_ta_veb_dizvai--n-izobrazheniya.pdf (дата звернення: 30.11.2023).

6. STEAM-освіта: від теорії до практики: матеріали круглого столу (Київ, 24 березня 2023 року). Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2023. 652 с.

7. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації / Н. І. Поліхун, К. Г. Постова, І. А. Сліпухіна, Г. В. Онопченко, О. В. Онопченко. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с.

8. Федів В., Олар О., Іванчук М. Місце і роль елективних курсів з цифровими компонентами у підготовці студентів медичних ЗВО. Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Кропивницький, 21 квітня 2023 року). Кропивницький: ДонДУВС, 2023. С. 71-72.

9. Exploring STEM Competences for the 21st Century. Current and Critical Issues in Curriculum, Learning and Assessment. UNESCO, February, 2019, No. 30. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000368485 (дата звернення: 4.12.2023).

10. Maria Xanthoudaki from STEM to STEAM (education): a necessary change or `the theory of whatever'? Spokes, No, 28. March 2017. URL: https://www.researchgate.net/profile/Maria-Xanthoudaki/publication/315893720_ From_STEM_to_STEAM_education_A_necessary_change_or_'the_theory_of_whate ver'/links/58ec9b43aca272bd28760a52/From-STEM-to-STEAM-education-A- necessary-change-or-the-theory-of-whatever.pdf (дата звернення: 30.11.2023).

11. Ryan, C. Science Education for Responsible Citizenship, Report to the European Commission of the Expert Group on Science Education, 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/280831573_Science_Education_for_Respon sible_Citizenship (дата звернення: 3.12.2023).

References

1. Aktualni aspekty rozvytku STEAM-osvity v umovakh yevrointehratsii [Current aspects of the development of STEAM education under conditions of European integration] (2023). Zbirnyk materially Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (m. Kropyvnytskyi, 21 kvitnia 2023 roku). Kropyvnytskyi: DonDUVS (ukr).

2. Kyryienko, T. V. (2015). Ekolohiia liudyny [Human ecology]: kurs lektsii dlia studentiv pryrodnycho-heohrafichnoho fakultetu spetsialnosti 6.040102 Biolohiia* OKR «bakalavr». Vinnytsia: PP «Drukarnia «Tvory»» (ukr).

3. Kontseptsiia rozvytku pryrodnycho-matematychnoi osvity (STEM-osvity) [Concept of development of science and mathematics education (STEM education)]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-r/print#n8 (date of appeal: 30.11.2023).

4. Korsak, K. (2023). Potreba peremohy nooosvity nad STEAM-osvitoiu [The need for the victory of neo-education over STEAM-education]. Aktualni aspekty rozvytku STEAM-osvity v umovakh yevrointehratsii: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi internet-konferentsii (m. Kropyvnytskyi, 21 kvitnia 2023 roku). Kropyvnytskyi: DonDUVS (ukr).

5. Sylabus «Veb-tekhnolohii i veb-dyzain». Retrieved from: https://nmetau.edu.ua/file/b1102_silabus_veb_tehnologii--_ta_veb_dizvai--n-izobrazheniya.pdf (date of appeal: 30.11.2023) (ukr).

6. STEAM-osvita: vid teorii do praktyky [STEAM education: from theory to practice] (2023): materialy kruhloho stolu (Kyiv, 24 bereznia 2023 roku). Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy (ukr).

7. Uprovadzhennia STEM-osvity v umovakh intehratsii formalnoi i neformalnoi osvity obdarovanykh uchniv [Implementation of STEM education in conditions of integration of formal and informal education of gifted students] (2019): metodychni rekomendatsii / N. I. Polikhun, K. H. Postova, I. A. Slipukhina, H. V. Onopchenko, O. V. Onopchenko. Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy (ukr).

8. Fediv, V., Olar, O., Ivanchuk, M. (2023). Mistse i rol elektyvnykh kursiv z tsyfrovymy komponentamy u pidhotovtsi studentiv medychnykh ZVO [The place and role of elective courses with digital components in the preparation of students of medical higher education institutions]. Aktualni aspekty rozvytku STEAM-osvity v umovakh yevrointehratsii: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet- konferentsii (m. Kropyvnytskyi, 21 kvitnia 2023 roku). Kropyvnytskyi: DonDUVS S.71-72 (ukr).

9. Exploring STEM (2019). Competences for the 21st Century. Current and Critical Issues in Curriculum, Learning and Assessment. UNESCO, February, 2019, No. 30. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark748223/pf0000368485 (date of appeal: 4.12.2023) (eng).

10. Maria Xanthoudaki (2017). From STEM to STEAM (education): a necessary change or `the theory of whatever'? Spokes, No, 28. March 2017. Retrieved from: https://www.researchgate.net/profile/Maria-Xanthoudaki/publication/315893720_ From_STEM_to_STEAM_education_A_necessary_change_or_'the_theory_of_whate ver'/links/58ec9b43aca272bd28760a52/From-STEM-to-STEAM-education-A- necessary-change-or-the-theory-of-whatever.pdf (date of appeal: 30.11.2023) (eng).

11. Ryan, C. (2015). Science Education for Responsible Citizenship, Report to the European Commission of the Expert Group on Science Education. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/280831573_Science_Education_for_Respon sible_Citizenship (date of appeal: 3.12.2023) (eng).

Размещено на Allbest.ru