Формування медіаграмотності на уроках англійської мови в старшій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра англійської мови з методикою викладання

Соловйова Наталія Дмитрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті розглянуто питання формуванню медіаграмотності на уроках англійської мови за допомогою технології розвитку критичного мислення. Зроблено акцент на важливості цілісного застосування технології, що передбачає особливу структуру уроку й складається з трьох стадії (виклик - осмислення - рефлексія). Кожна стадія має свою мету та функцію. На прикладі уроку з теми "Fake news" продемонстровано, як на основі цілісної технології розвитку критичного мислення можна поєднати формування медіаграмотності та комунікативної компетентності з розвитком критичного мислення учнів старшої школи.

Ключеві слова: прийом, критичне мислення, медіаграмотність, іноземна мова, старша школа.

Засоби мас-медіа мають унікальні можливості з формування громадської думки, привертання уваги суспільства до одних питань та ігнорування інших, поширення, а подекуди й творення його ідеалів та цінностей. Вони значно впливають на становлення сучасної особистості, її соціалізацію, а також на формування суспільної думки, проникають до всіх сфер життя людини [1].

Широка різноманітність засобів отримання та обміну інформацією (телебачення, інтернет та ін.), засобів спілкування (чати та ін.) і доступність контенту є безумовним досягненням сучасності та характеристиками демократичного суспільства. Разом з цим, суспільство має проблеми пов'язані з правдивістю оприлюднених даних засобами масової інформації. Для багатьох сучасних медіа, на жаль, стало нормою використання численних маніпулятивних технологій, створення фейкових новин, роботи «фабрик тролів» тощо. Активною групою користувачів медіапродуктів є підлітки, соціалізація яких може проходити під впливом інформації з неперевіренних джерел.

В Концепції впровадження медіаосвіти (нова редакція), прийнятої у 2016 р., підкреслюється, що медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти [2]. Медіапродукти є невід'ємною частиною життя підлітків тому важливо щоб при взаємодії з джерелами масової інформації молоді люди повинні залишатися незалежними від небажаних впливів цифрового світу і медіапростору. Недостатній життєвий досвід підлітків обумовлює необхідність формування в них медіаграмотності, яка визначається дослідниками [3], як здатність свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують [3].

В умовах інтенсивного впливу різноманітних інформаційних джерел формування медіаграмотності набуває надзвичайної суспільної ваги й є предметом багатьох досліджень вчених нашої країни. На сьогодні в Україні в працях з педагогіки, психології, соціології та інших наук (О. Войтович, О. Волошенюк, О. Ганик, Г. Головченко, В. Голощапова, А. Гуріна, Г. Дегтярьова, Л. Дідух,.А. Закалов, І. Іванова, О. Ісаєнко, Б. Найдьонова, А. Островська, С. Семчук та ін.) досліджуються трактування поняття медіаосвіти та медіаграмотності, проаналізовано роль медіаграмотності громадян, висвітлюється питання формування медіаграмотності в теоретичному та практичному аспектах. Також видані підручники й посібники з питань медіаграмотності (Т. Бакка, О. Баришполець, О. Волошенюк, В. Гошилик, Н. Гошилик, В. Іванов, С. Квіт, І. Малишівська, Т. Марчук,О. Мерзлякова, О. Мокрогуз, Б. Найдьонова, В. Різун, Д. Сабадаш, У. Тиха та ін.), розроблені навчальні ресурси з матеріалами на допомогу вчителям (Онлайн-платформа проєкту "Фільтр" та ін.), надані приклади проведення уроків та методичні рекомендації з організації освітнього процесу з формування медіаграмотності (В. Андрієвська, ГО «Смарт освіта» та ЮНІСЕФ, Л. Остапенко, Н. Олефіренко, Фейз Рогоу,Сінді Шейбе, та ін.). У цілому на сьогодні вже набуто досвід з формування медіаграмотності здобувачів середньої освіти під час вивчення різних предметів освітньої програми, охоплюючи всі рівні шкільної освіти.

Разом з тим, аналіз досліджень та вивчення педагогічного досвіду свідчать, що на сьогодні обмаль праць, які б відображали процес формування медіаграмотності на уроках англійської мови із застосованням цілісної технології розвитку критичного мислення.

Мета статті - висвітлити методичний аспект формування медіаграмотності учнів старшої школи на основі медіаматеріалу «Fake news» із застосованням цілісної технології розвитку критичного мислення, навести приклади форм організації діяльності учнів та прийомів розвитку критичного мисленння.

У Концепції впровадження медіаосвіти підкреслюється, що медіаграмотність базується на засадах критичного мислення. Критичне мислення є психологічним механізмом медіаграмотності, що забезпечує свідоме споживання медіапродукції на основі різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного сприйняття [2]. З педагогічної точки зору, як зазначають О. Пометун та Н. Гупан, під критичним мисленням розуміється такий тип мислення, що характеризується здатністю людини: бачити проблеми, ставити запитання; аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [5]. Формування критичного мислення з самого дитинства визначено у Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Аналіз досвіду впровадження розвитку критичного міслення в систему середньої освіти вказує, що на сьогодні склались такі основні підходи у навчанні критично мислити - через відповідний спосіб подання та організації матеріалу, внесення змін у структуру уроку, зміну форм організації пізнавальної діяльності учнів, через імплементацію технології критичного мислення в шкільні дисципліни та через інтегроване навчання.

В дослідженнях з проблеми підкреслюється, що критичне мислення це міждисциплінарний феномен, а технологія формування критичного мислення особистості є універсальною для будь-яких галузей знань та рівнів освіти - дошкільної, загальної середньої, вищої, позашкільної, самоосвіти [6]. Отже, критичне мислення як властивість особистості формується в процесі вивчення всіх дисциплін, позначених програмою підготовки здобувачів загальної середньої освіти, включаючи іноземну мову, і є результатом активної пізнавальної діяльності самого учня.

Технологія формування критичного мислення - це система стратегій і методичних прийомів, призначених для використання в різних предметних галузях, видах і формах роботи. Вона дозволяє домагатися таких освітніх результатів, як уміння працювати з інформаційним потоком у різних галузях знань, що постійно зростають і оновлюються; уміння висловлювати свої думки (усно і письмово) ясно, упевнено і коректно щодо оточуючих; уміння виробляти власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень; уміння вирішувати проблеми; здатність самостійно займатися своєю освітою (академічна мобільність); уміння співпрацювати і працювати в групі; здатність вибудовувати конструктивні взаємини з іншими людьми тощо [6].

Застосування технології розвитку критичного мислення передбачає особливу структуру уроку. Структура сучасного уроку, зокрема уроку іноземної мови, із застосуванням технології розвитку критичного мислення, відповідно до останніх досліджень складається з трьох частин: фази актуалізації, фази побудови знань та фази консолідації [8]. За іншою термінологією це «виклик - осмислення - рефлексія» [6]. Дослідниками проблеми визначені мета та функції кожного етапу технологічної моделі розвитку критичного мислення.

І стадія. Виклик - актуалізація наявних знань, пробудження інтересу до отримання нової інформації, постановка учнем власних цілей навчання [6]. На цьому етапі реалізуються такі функції як мотиваційна (спонукання до роботи з новою інформацією, стимулювання інтересу до нової теми); інформаційна (виклик наявних знань на тему; комунікаційна (обмін думками) [7]. II стадія. Осмислення змісту - отримання нової інформації, осмислення нової інформації, співвіднесення нових знань з уже наявними знаннями [6]. Функції цього етапу - інформаційна (отримання нової інформації з теми); систематизаційна (класифікація отриманої інформації); мотиваційна (збереження інтересу до теми, що вивчається) [7]. III стадія. Рефлексія - цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації, привласнення нового знання учнем, формування власного ставлення до досліджуваного матеріалу [6]. Реалізуються такі функції як: комунікаційна (обмін думками щодо нової інформації); інформаційна (здобуття нового знання); мотиваційна (спонукання до подальшого розширення інформаційного поля); оцінювальна (співвіднесення нової інформації та наявних знань, вироблення власної позиції, оцінка процесу) [7].

Цей алгоритм можна використовувати при конструюванні будь -якого заняття (уроку, лекції, практичного заняття) в закладах освіти [6]. Задля реалізації завдань кожного етапу створюються відповідні умови за допомогою прийомів технології розвитку критичного мислення. Перелік прийомів (стратегій, технік, методів) розвитку критичного мислення є достатньо широким (О. С. Нікітченко, О. А. Тарасова та ін.) й вибір тих чи тих прийомів залежить від мети (наміру вчителя), завдань уроку та змісту матеріалу. Однак для розвитку навичок та вмінь характерних для критичного мислення, значення мають не окремі прийоми формування критичного мислення, а цілісність застосування технології, тобто обов'язкове проходження всіх стадій технологічної моделі - виклик, осмислення, рефлексія. Нижче представляємо практичне впровадження технології формування критичного мислення на матеріалі повязаного с формуванням медіаграмотності на уроці англійської мови в старшій школі з теми «Fake news», 11 клас.

1. Стадія - виклик - актуалізація наявних знань, представлення контексту для розуміння нових ідей, звернення до життєвого досвіду, пробудження інтересу до отримання нової інформації, визначення проблеми, мотивація особистої потреби розвязати проблему. Прийоми: правильні/неправильні твердження, висловлювання власних припущень; формулювання «тонких» і «товстих» запитань, відповіді на які потрібно знайти в тексті.

Слова вчителя. Over 70 percent of Europeans regularly encounter fake news. The frequency with which we encounter fake news and its potential to influence the way we think, and what we believe, has made it an important issue in society today. The publishing and sharing of fake news has become easier in an increasingly digital world, and social media plays a large part in this [9]. Young people should know the purposes and effects of various fake news; should try to determine whether some news is true or false, and be critical. Now let's check whether you believe in the further information or not. All of these facts were published online, but only some of them are real - some of them are made up! Can you identify which stories are real and which are fake?

1. [10]. Orangutans use slang, just like humans. (Real).

This is real! Scientists studied 70 orangutans living on the Southeast Asian islands of Borneo and Sumatra and found that they quickly introduced and stopped using lots of new sounds - just like slang in human language! This story was reported by Newsround, The Guardian, and several science publications.

2. Climate activist Greta Thunberg told people in China to stop using chopsticks to save trees. (Fake). This claim was shared thousands of times on social media but it is completely a fake.

3. California theme park bans screaming because of Covid-19. (Fake).

This seems believable because there were many rules brought in to prevent the spread of Covid-19. This rule was introduced in Japan, but not in California, as this news story claims.

4. Artist sells an 'invisible' sculpture for more than Ј12,000. (Real).

This seems unbelievable, but it is true! Remember to always check who else is reporting a story. This story was reported by several sources, including The Independent, The New York Post and others.

5. [11]. Nasa is installing internet on the moon. (Real). This is really happening! Nasa will be building a 4G network on the moon, enabling them to control lunar robots. This story was reported by Newsround, The Independent, and several other sites.

6. German street covered in chocolate after leaking from the chocolate factory. (Real). This delicious accident really happened - a tonne of chocolate leaked from a chocolate factory in Westonnen, covering the pavement. This was reported by The Washington Post and other sources.

7. Spinach is taught how to send emails. (Real). This viral story seems too good to be true, but was reported by trustworthy news sources like The Telegraph and Huffington Post.

Запитання до учнів. (Students give their responses to compare them with those in the text.)

1. So, what is a fake?

2. What are the purposes of fakes?

3. How could people identify fakes?

4. What are there consequences of fake news?

5. Who can profit from it or suffer from it?

2. Стадія осмислення (побудова знань) на основі текстів для читання.

Перед читанням текстів виконується робота з активним мовним метеріалом. Прийоми та методи критичного мислення: співвідношення слова із дефініцією, правильно/неправильно (на рівні слів, речень), знаходження синонімів/антонімів, зміна частини мови, класифікація слів за ознаками, складання речень, завершення речення та ін.

T: What is a fake? (Students give their definitions). Find some synonyms for the word "fake". FAKE is not true, real, or genuine. Something in order to deceive people. Syn. false, not true.

Activity 1. Match word combinations and their translations:

Activity 2. Prefixes in English modify the lexical meaning of the stem. The prefix mis-, for instance, when added to verbs, conveys the meaning 'wrongly', 'badly', 'unfavourably'; it suggests another verb. Compare the following oppositions: behave - misbehave.

Form new verbs according to the structure mis +V = V and translate them. calculate - miscalculate, inform - misinform, lead - mislead, pronounce - mispronounce, trust - mistrust.

Activity 3. The general idea of negation is expressed by dis-; it may mean 'not', agree-disagree (not to agree), appear - disappear (disappear is the reverse of appear).

Form new verbs according to the structure dis +V = V and translate them.

locate - dislocate, arrange - disarrange, arm - disarm, connect - disconnect.

Activity 4. Choose the correct word to complete the sentences.

1. The teachers (disapproved/misapproved) of the changes the school was making.

2. The team has been (disinformed/misinformed) the time of the match.

3. They have (disbelieved/misbelieved) every word the witness said.

4. The cyclist was (misqualified/disqualified) from the race after failing a drugs test.

Читання текстів

T: You will work in groups (4 - 5) to complete the task. Each group has a separate text. Firstly, scan the provided text and choose a title for your text from the list of titles given below A - E, there are two titles you do not need to use.

A. What is information literacy and why is it important?

B. What are the dangers of fake news?

C. How to identify fake news (3)

D. Types of fake news (1)

E. Ways of spreading fake news (2)

Під час читання тексту учні вчаться співвідносити факти, обмірковувати їх за допомогою графічних організаторів. Графічні організатори створюються залежно від змісту тексту та завданнь. За допомогою цього засобу можна спостерігати процес аналізу та оцінювання нової інформації.

Прийоми та методи критичного мислення: аналіз фактів, встановлення причин, пошук відповідей на поставлені у першій частині уроку запитання, заповнення графічних організаторів, «ажурна пилка», та ін. Учні отримують окремі тексти, які повязані з однією темою " Fake news".

Text 1 (Group 1). Types of fake news. The link to the text: [12].

Task for the group: While reading Text 1 sort the information dealing with types of fake news: its name (What), its way and sources (How) and its purposes (Why). Fill in the table (обговорення в команді).

Text 2 (Group 2). How does fake news work? The link to the text: [12].

Task for the group: While reading Text 2 fill in the chart "What - features" обговорення в команді).

медіаграмотність урок англійська мова

Text 3 (Group 3). How to identify fake news. The link to the text: [12].

Task for the group: While reading Text 3 fill in the chart, there are 3 columns in it:

Tip - Reasons to check - What should be done (обговорення в команді).

На основі інформації графічного організатора студенти в маленьких групах обговорюють та готують інформацію для подальшого обговорення її в групі під час підготовки кінцевого продукту на наступній стадії розвитку критичного мислення (рефлексії).

III стадія - рефлексія (консолідація) - цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації. Пріоритетним видом рефлексії на уроці з медіаграмотності, на нашу думку, є рефлексія змісту навчального матеріалу та діяльності. Мета рефлексії - згадати, з'ясувати та усвідомити зміст діяльності, отримані результати тощо. Рефлексія сприяє осмисленню й переосмисленню здобутих знань з теми, дозволяє додатково розкрити зміст досвіду учнів відносно запропонованої теми. Рефлексія може бути здійснена в письмовій або усній формах.

Спочатку проводимо письмову рефлексію у формі творчого завдання для всього класу, яке передбачає взаємообмін думками та написання поста для блогу з теми уроку. Творче завдання дасть кожному учню змогу залучитися до підбиття підсумків уроку. Прийоми та методи критичного мислення: дискусія, круглий стіл, написання поста для блогу.

Завдання для всього класу на основі інформації, яка була отримана кожною групою (1,2, 3) під час читання текстів.

Task. Your team was assigned a task to write a blog post for the school website to start a discussion related to fake news. Discuss the content of the post, its title, subheadings and keywords to attract as many readers as possible. The size of the post should not be longer than 800 words.

Кожна група записує свої ідеї і обмінюється своїми думками, аргументує свій вибір інформації. Після оговорення команда створює спільний узагальнювальний текст у визначеному стилі (пост для блогу).

Усна рефлексія, яка пов'язана зі змістом предметних знань, залучає учнів до самоаналізу, під час якого вони повідомляють, чого навчилися, які вміння виявили. Прийом - «Незакінчене речення». Учні мають закинчити речення на свій розсуд.

Now I know how to: speak about...; understand that the information...; give arguments...; to find out...

During today's lesson I have: got acquainted...; learnt...; understood...

Висновки

Медіаграмотність -- це вміння сприймати та критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від віртуальної симуляції. протистояти негативним інформаційним впливам і маніпуляціям. Психологічним механізмом медіаграмотності, що забезпечує свідоме споживання медіапродукції, є критичне мислення. На уроках англійської мови можна ефективно поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення учнів та формуванням в них комунікативних компетентностей. Матеріал, пов'язаний з неправдивою інформацією "Fake news", є на сьогодні дуже актуальним для використання з метою формування медіаграмотності учнів старшої школи. Під час виконання завдань з теми, учні бачать причину виконання завдань, бачать як вони пов'язані з ситуаціями їхнього життя. Це стимулює розвиток критичного мислення, навчання критичного мислення стає більш реалістичним. Задля досягнення максимального результату на уроці з використанням медіаматеріалів, важливо проходження усіх стадій технологічної моделі розвитку критичного мислення (виклик - осмислення - рефлексія). Кожна стадія таких уроків має свою мету та функцію. За допомогою певних прийомів технології критичного мислення створюються умови для досягнення мети кожної стадії та реалізації її функцій.

Подальший пошук у впровадженні цілісної технології розвитку критичного мислення на основі медіаматеріалів у старшій школі спрямований на відповідні зміни у форматі освітнього процесу здобувачів середньої освіти. Плануємо здійснити адаптацію технології у процесі онлайн-вивчення англійської мови в старшій школі, створити навчальні ресурси на допомогу вчителям.

Список використаних джерел

[1] Поняття мас-медіа. Роль інформації та медіа у сучасному світі (2022). Вилучено з https://history-teacher.com/civil_education/257-ponjattja-mas-meda-rol-nformacyi-ta- meda-u-suchasnomu-svt-rznovidi-meda-ta-yihnj-vpliv-na-rozvitok-reklama-vpliv-mas- meda-na-formuvannja-gromadskoyi-dumki-10-klas.html.

[2] Концепція впровадження медіаосвіти (нова редакція) (2016). Вилучено з http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhenny a_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/.

[3] Шейбе, С., Рогоу, Ф. (2017). Медіаграмотність: Підручник для вчителів. (С. Дьома пер. з англ.); В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк (ред). Київ: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси.

[4] Дорожня карта з медіаосвіти і медіаграмотності України. (2016). Вилучено з https://www.aup.com.ua/ml/Media_Literacy_Road_Map_AUP_2016.pdf.

[5] Пометун, О., Гупан, Н. (2018). Як розвивати критичне мислення учнів за допомогою нового підручника з історії України. Вилучено з https://core.ac.uk/display/158553 949?utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_campaign=pdf-decoration-v1.

[6] Савченко, С. В., Курило, В. С. (2019). Формування критичного мислення як одна з умов успішної соціалізації сучасної особистості. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка.

№ 6 (329), Ч. І, 2019. С 64 - 71. DOI: 10.12958/2227-2844-2019-6(329)-1 -64-71.

[7] Критическое мышление состав, методы и приемы, клиповое мышление Вилучено з https://intellect.icu/kriticheskoe-myshlenie-sostav-metody-i-priemy-klipovoe-myshleni e-9471.

[8] Технології розвитку критичного мислення учнів. (2006). Адаптований пер. з анг. / Алан Кроуфорд, Е. Венди Саул, Самуел Метьюз, Джеймс Макінстер. О. Пометун (ред.).

[9] Fake news in Europe - statistics & facts (2023). Вилучено з https://www.statista.com/ topics/5833/fake-news-in-europe/#topicOverview.

[10] Fake or real headline quiz. (2022). Вилучено з https://www.theguardian.com/guardian- foundation/2022/apr/14/fake-or-real-headlines-quiz.

[11] Fake or real headline quiz. (2021). Вилучено з https://www.theguardian.com/newswise/ 2021 /feb/04/fake-or-real-headlines-quiz-newswise-2021.

[12] How to identify fake news. (2023). Вилучено з https://www.kaspersky.com/resource- center/preemptive-safety/how-to-identify-fake-news.

Размещено на Allbest.ru