Теоретичні підходи до екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Факультет початкової освіти

Кафедра теорії початкового навчання

Спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки

Теоретичні підходи до екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Ломака О.С., аспірантка

Перфільєва Л.П., к.б.н., доцент

Анотація

У статті розглядається суть, зміст і методи екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого початкового віку. Детально аналізуються різні наукові точки зору на визначення поняття «екологічне виховання» та його компонентів. Зокрема, здійснюється розгляд визначень та концепцій екологічного виховання, враховуючи різноманіття підходів до цього питання в науковому співтоваристві. Стаття глибоко аналізує різновиди емоційного та ціннісного ставлення дітей до природи, зокрема, розкриваючи позитивні та негативні аспекти взаємодії молодших школярів з природним оточенням. Основною ідеєю, яка визначається у статті, є передача екологічних знань та їхня трансформація в стосунках до природного середовища через дитячу поведінку. Розглядаються приклади практичних методів викладання та сприяння взаємодії дітей із світовим навколишнім. У статті детальні розглядаються основні напрямки роботи з екологічного виховання, визначаючи завдання і принципи роботи з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Автор висвітлює важливі аспекти створення сприятливого освітнього процесу, спрямованого на розвиток у дитини зацікавленості та потреби взаємодії з природою. Крім того, стаття звертає увагу на активну роль освітніх закладів, які відіграють ключову роль у формуванні екологічної обізнаності та вихованні в молодших школярів відповідального ставлення до природи. Автор вказує на важливість включення елементів екологічно орієнтованого навчання в загальноосвітні програми та заходи, що сприяють глибокому засвоєнню та усвідомленню екологічних аспектів. Також, акцентується увага на важливості виховання в молодших школярів певних цінностей, таких як екологічна свідомість, громадянська відповідальність та бережливе ставлення до природи. Підкреслюється, що ці цінності не лише формуються під час навчання, але й мають потенціал стати стійкою основою для подальшого життя та поведінки молодого покоління. Особлива увага приділяється впливу соціального середовища на формування екологічної культури у дошкільнят. Стаття наголошує на необхідності створення сприятливих педагогічних умов для ефективного та якісного екологічного виховання у дитячих закладах. Це включає створення розвивального простору, такого як еколого- розвиваюче середовище з куточком природи, екологічною стежкою, та музеєм, що сприяє глибокому вивченню та розумінню природних явищ.

Ключові слова: екологічне виховання, екологічна культура, діти дошкільного, молодшого початкового віку, природа, еколого- розвивальне середовище, заклади дошкільної, початкової освіти, методи, продуктивне навчання.

Abstract

Theoretical approaches to environmental education for preschool and early school-age children

Lomaka O.S., 2nd-year Ph.D. student in Education and Pedagogical Sciences (Specialty 011), Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Perfiliyeva L.P., Ph.D. in Biological Sciences, Associate Professor Department of Primary Education Theory, Faculty of Primary Education, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

The article explores the essence, content, and methods of environmental education for children in the upper preschool and early primary school age. Various scientific perspectives on defining the concept of "environmental education" and its components are analyzed in detail. Definitions and concepts of environmental education are examined, considering the diversity of approaches within the scientific community. The article deeply analyzes the types of emotional and value attitudes of children towards nature, uncovering both positive and negative aspects of the interaction of younger students with the natural environment. The main idea, as outlined in the article, is the transmission of ecological knowledge and its transformation in relationships with the natural environment through children's behavior. Practical teaching methods and fostering interaction between children and the global environment are discussed, and the article provides detailed insights into the main directions of environmental education. It defines tasks and principles for working with older preschool and younger school-age children.

The author highlights essential aspects of creating a favorable educational process aimed at developing children's interest and the need for interaction with nature. Additionally, the article emphasizes the active role of educational institutions in shaping ecological awareness and cultivating responsible attitudes towards nature in younger students. The importance of incorporating elements of environmentally oriented learning into general education programs and activities that promote a profound understanding and awareness of ecological aspects is emphasized.

Attention is drawn to the significance of instilling certain values in younger students, such as ecological consciousness, civic responsibility, and a careful attitude towards nature. The article underscores that these values not only develop during the learning process but also have the potential to become a solid foundation for the future life and behavior of the younger generation. Special attention is given to the influence of the social environment on the formation of ecological culture in preschoolers. The article emphasizes the necessity of creating favorable pedagogical conditions for effective and high- quality environmental education in childcare institutions. This includes the establishment of a developmental space, such as an eco-developmental environment with a corner of nature, an ecological trail, and a museum, contributing to a profound study and understanding of natural phenomena.

Keywords: ecological education, ecological culture, children of preschool age, nature, ecological and developmental environment, preschool education institution.

Постановка проблеми

У 21 столітті спостерігається різке порушення природної рівноваги, яке визначається неконтрольованою науково-технічною діяльністю, недбалим використанням природних ресурсів, забрудненням довкілля та пріоритетом матеріальних потреб перед духовними. Низка причин такого стану оточуючого середовища включає відсутність сформованого екологічного світогляду, недостатність екологічної освіти на різних рівнях освіти та низьку природоохоронну обізнаність населення.

В сучасних умовах екологічна криза стає реальністю для всього людства. Для України особливо актуальною є проблема зростання випадків серйозних захворювань, пов'язаних із негативним екологічним станом країни. Розв'язання цієї проблеми можливе лише через формування нового екологічного мислення та високого рівня екологічної культури особистості, починаючи ще з дитячого віку. Інформація про збереження довкілля та відновлення природних ресурсів повинна бути включена у навчальні програми, підручники та посібники.

Хоча раніше вважалося, що основною причиною екологічних проблем є застосування застарілих аграрних і індустріальних технологій, подальше дослідження сучасного стану навколишнього середовища свідчить про те, що вирішення цих питань неможливе без поліпшення екологічної освіти суспільства. Найбільш ефективне формування обізнаності у цій галузі відбувається у молодшому шкільному віці, що визнається в сучасній педагогічній науці як окремий напрямок - екологічне виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одне з основних завдань нашого часу полягає в формуванні екологічної свідомості у молодого покоління. Процес виховання у нащадків пошановування природи є складним та тривалим. Його результатом можуть стати не лише засвоєні знання та вміння, але й прагнення активно поліпшувати та захищати навколишнє середовище.

Виклад основного матеріалу

У сучасному світі важливо, щоб організація навчання та виховання в початкових класах загальноосвітніх закладів була спрямована на особистісно-орієнтоване виховання школярів у сфері природничих наук, сприяючи їх гармонійному розвитку та особистісному зростанню.

Діяльність педагога націлена на розвиток та утримання пізнавального інтересу учнів до вивчення екологічних проблем. Це включає актуалізацію вже існуючих мотиваційних настанов і створення умов для формування нових позитивних мотиваційних настанов, таких як стійкість, усвідомлення та дієвість.

Загальна стратегія формування позитивної мотивації учнів до вивчення екологічних проблем полягає в сприянні перетворенню широких мотивацій на зрілу мотиваційну сферу із стійкою структурою. Це передбачає домінування та переважання позитивних мотивів у ставленні до природи загалом та до екологічних питань сучасності зокрема.

Формування мотивів розглядається у педагогічній літературі як створення в учнів внутрішніх спонукань до вивчення екологічних проблем, їх усвідомлення та подальше вдосконалення мотиваційної сфери у процесі навчально-виховної діяльності [2].

Перша група умов, що сприяють формуванню позитивної мотивації для вивчення екологічних проблем, включає прийоми діяльності вчителя: створення сприятливої атмосфери в класі, залучення учнів до колективних форм діяльності при вивченні екологічних проблем, встановлення відносин співробітництва між вчителем і учнями, включаючи допомогу вчителя у вигляді порад та консультацій, залучення учнів до оціночної діяльності.

Окрім цього, важливу роль відіграють:

• Виявлення емоційності вчителя.

• Реалізація принципу зацікавленості під час викладання матеріалу, включаючи використання цікавих фактів.

• Аналіз життєвих ситуацій та пояснення значення вивчення екологічних проблем для суспільства та окремої людини.

• Створення ситуацій суперечки та дискусій під час обговорення екологічних проблем.

• Залучення учнів до спільної дослідницької діяльності для вивчення екологічних проблем, сприяючи самостійності у виконанні завдань та застосуванню знань у нових ситуаціях.

Друга група умов пов'язана із застосуванням спеціальних завдань для формування та закріплення мотивації. При використанні різноманітних прийомів формування позитивної мотивації до вивчення екологічних проблем, слід враховувати, що навіть сприятливі умови впливають на мотивацію навчання через внутрішнє ставлення самої дитини. До таких умов належать інформаційні тексти, дослідницькі завдання та ситуації, спрямовані на формування окремих аспектів внутрішньої позиції старших дошкільнят та учнів.

Завданням педагога є забезпечення постійної мотивації учнів до дій. Проте на практиці виявляється, що педагог не завжди та не в повній мірі використовує можливості для повноцінного формування екологічної культури учнів під час уроків.

Мета екологічного виховання полягає у формуванні відповідального ставлення до навколишнього середовища, що базується на екологічній свідомості. Це передбачає дотримання моральних та правових принципів природокористування та активну діяльність у вивченні та охороні природи своєї місцевості.

Екологічна вихованість населення визначається екологічною грамотністю, бережливим та дбайливим ставленням до навколишнього середовища, а також раціональним використанням природних ресурсів.

Екологічна освіта та виховання виступають як чинники, що сприяють формуванню екологічної культури людини у навчальному та виховному процесах.

Отже, в освітній сфері поняття «екологічне виховання» вказує на неперервний та систематичний процес формування цілеспрямованої особистості, який має за мету створення комплексу науково-практичних знань, умінь і навичок, спрямованих на усвідомлене та бережливе ставлення до природи.

1. Принципи виховання визначають закономірності та вимоги до організації навчально-виховних процесів. У контексті екологічного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку особлива увага приділяється розробці таких принципів:

2. Принцип теорії і практики, що поєднує національний та краєзнавчий підходи.

3. Принцип співпраці, прогностичності та міждисциплінарності.

4. Принцип єдності інтелектуального і емоційного сприймання навколишньої дійсності у практичній діяльності, спрямованій на збереження природи. Всі ці принципи взаємозалежні і взаємопов'язані.

О. Савченко вказує на необхідність повного впровадження передумов екологічного виховання учнів початкової школи через:

• Зміст предметів природничого циклу.

• Насичення навчальних предметів екологічним забарвленням і міжпредметними зв'язками.

• Використання елементів дослідницької діяльності та заохочення учнів до практичних дій з охорони природи.

• Залучення учнів до різних форм дослідницької роботи в індивідуальних чи групових проектах.

• Проведення ігор, вікторин, конкурсів малюнків на екологічну тематику.

• Ознайомлення батьків із проблемами екології.

Взаємодія та спілкування із природою в людини починаються ще з раннього дитинства, формуючи основи її екологічної культури. Цей процес ґрунтується на психологічних особливостях молодших школярів. У цей період дитина сприймає природу як частину свого власного «Я», а пізнавальні процеси переважають у її взаємодії з навколишнім світом.

У школі починається усвідомлення особистої цінності екологічних питань з таких елементарних, але важливих аспектів, як здатність до підтримання чистоти в житловому просторі та класі, а також вміння і дотримання правил особистої гігієни. Ці питання вивчаються та вирішуються на уроках природничої освіти.

Екологічне виховання дітей представляє собою систематичну роботу педагога над формуванням у них почуття бережливого ставлення до навколишнього природного середовища, яке є необхідною складовою життя людини та джерелом матеріальних та духовних цінностей.

Кожного дня старші дошкільнята та молодші школярі взаємодіють із світом навколо себе. Таким чином, основне завдання педагога в навчально-виховному процесі - залучити увагу та зацікавленість учнів до природи, виховуючи в них повагу та бережливе ставлення до всього живого на планеті і розвиваючи бажання дбати про природні ресурси рідного краю.

Навчання учнів з охорони природи організовується для дітей віком 6-7 років, враховуючи їх особливості. Старші дошкільнята та учні першого класу з інтересом вивчають різноманітні тварини та рослини, виконуючи завдання, які надають їм відповідальність за природу. Прогулянки та екскурсії в природу, спостереження за метеликами, жуками та мурахами створюють приємні враження та сприяють формуванню у них екологічної свідомості. Підтримуючи рослини та тварини, збираючи врожай, діти навчаються дбати про природні об'єкти, що сприяє ефективному екологічному вихованню учнів початкової ланки.

Програма, за якою працюють вчителі загальноосвітніх закладів, охоплює підготовчу групу дітей віком 6-7 років і передбачає формування уявлень про світ у чотирьох параметрах, які відповідають питанням, що часто виникають у дітей цього віку:

1. «Де я живу?» - розуміння себе як жителя планети в Сонячній системі та вивчення взаємодії систем людини та тварин.

2. «Коли я живу?» - усвідомлення унікального розташування Землі в космосі та вивчення впливу часу на життя на планеті.

3. «З ким я живу?» - вивчення поняття про Місяць і його вплив на життя на Землі, орієнтація в тимчасових змінах та їх вплив на спосіб життя людей.

4. «Як я живу?» - розуміння поняття про Сонце та його вплив на життя на Землі, вивчення взаємозв'язків флори та фауни з навколишнім середовищем, формування відповідальності та поведінкових навичок [4].

Реалізація навчального курсу сприяє формуванню у дітей цілісної системи знань про навколишній світ. Вивчення екологічних концепцій, цінностей природи та її взаємодії з життєво важливими аспектами людей, рослин і тварин сприяє розвитку співпереживання у дітей, яке в подальшому перетворюється на елементи екологічної культури. Зазначено, що екологічний зміст курсу тісно пов'язаний із соціально- правовою освітою дитини, спрямованою на формування соціально- екологічної свідомості.

Екологічне виховання в початкових класах загальноосвітніх закладів відбувається не лише на уроках, а й у позаурочний час. Найбільший акцент робиться на предметах «Я досліджую світ», трудове навчання та образотворче мистецтво. Позаурочна діяльність може включати участь у різних екологічних конкурсах, створення виставок із природного матеріалу, роботу на пришкільній ділянці, екскурсії, відвідування зоопарку, заповідників та використання ІКТ [1].

Усвідомлення природного середовища як моральної цінності надає можливість відчути єдність людини і природи на психологічному та особистісному рівні. Внутрішня взаємодія з природою має значний вплив на розвиток особистості, яке визначає фундаментальну роль екологічного виховання дітей.

Головна роль приділяється розвитку інтелектуальної сфери екологічної свідомості під час виховання дітей. Це сприяє інтелектуалізації емоційного сприйняття світу, а дорослий відіграє ключову роль у задоволенні потреб дитини у пізнанні оточуючого середовища.

Сучасна екологічна вихованість дітей вимагає більше, ніж просто уявлення про навколишнє середовище. Це формується за допомогою системи взаємопов'язаних понять, кожне з яких вимагає спеціальної методичної підготовки вчителя. Початкові предмети мають сприяти формуванню екологічної культури у молодших учнів та розвитку практичних навичок з охорони природи. Особливий акцент робиться на вихованні відповідального та бережливого ставлення до навколишнього природного середовища.

В освітній діяльності великі досягнення спостерігаються там, де використовується метод проблемно-пошукової діяльності. Зміст таких занять визначається взаємодією між педагогом і дитиною, розвитком діалогічних взаємодій при вирішенні екологічних проблем. Важливим є не лише вміння вчителя створювати проблемні ситуації, але й здатність організовувати обговорення та розв'язання їх разом із дітьми. Основна мета полягає у використанні проблемних ситуацій з екологічного напрямку на будь-якому етапі заняття.

Під час занять з трудового навчання, природознавства, основ здоров'я та образотворчого мистецтва, можна постійно використовувати проблемні ситуації екологічного характеру [5]. У цих заняттях у молодших школярів виникає безліч запитань, і вчитель спільно з учнями може розв'язувати ці проблеми різнобічно, використовуючи різні методи, через:

• проблемне викладання знань педагогом;

• організацію частково-пошукової діяльності;

• організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження екологічних проблем у природі, запропонованих педагогом чи виявлених за результатами власного самостійного дослідження [3].

Використання наочності грає важливу роль у процесах навчання та виховання, спрямованих на формування екологічної культури у молоді. Використання наочних засобів на уроках викликає у дитини цікавість до оточуючого середовища. Без захоплення та здивування неможливий успішний процес навчання у початкових класах, оскільки зацікавленість та віра в власні можливості є потужним стимулом до навчання. Таким чином, вчителі (вихователі) повинні постійно шукати та використовувати додатковий матеріал на уроках та в позаурочній діяльності для заохочення молодших школярів, який може бути систематизований у тематичні папки. Розробка роздаткового матеріалу для кожної теми також є важливою для перевірки рівня засвоєних знань дітьми.

Висновки

Використання матеріалу з екологічною спрямованістю у процесах навчання та виховання робить заняття цікавішими та більш змістовними. Участь дітей в екологічному русі сприяє підвищенню їхньої пізнавальної активності та глибокості знань. Отже, основна мета вчителів полягає у вихованні екологічно свідомої особистості, здатної не лише редагувати свої помилки, а й прогнозувати їх. Школярі віком 6-7 років із сформованою екологічною культурою будуть бережно ставитися до природного середовища. З цієї причини важливо розпочати виховання екологічно культурних та свідомих громадян уже з раннього дитинства.

Література

1. Горопаха Н.М. Методичні рекомендації до практичних і лабораторних занять та виконання завдань для самостійної роботи з навчальної дисципліни «Основи природознавства та методика ознайомлення дітей з природою». Рівне: РДГУ, 2020. 62 с.

2. Іванчук С.А. Сутність поняття екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. №78. С. 74-78.

3. Іскрижинська, А.М., Сорочинська, О.А. (2022). Формування природничо- екологічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку засобами ігрових технологій. Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи: зб. наукових праць: в 2-х ч., 128-132.

4. Чорна Г.В., Скірко Г.З. Формування екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку в різних видах діяльності в природі. Дошкільна педагогіка. 2021. Випуск 31. Т 2. С. 163-169.

5. Семко М.М. Основні поняття сучасної алгебри / М.М. Семко, О.А. Ярова, Л.В. Скасків; Університет ДФС України. - Ірпінь , 2020. С. 128 - (Серія «На допомогу студенту УДФСУ»; т 81).

References

1. Horopakha, M.N. (2020). Metodychni rekomendatsii do praktychnykh i laboratornykh zaniat ta vykonannia zavdan dlia samostiinoi roboty z navchalnoi dystsypliny «Osnovy pryrodoznavstva ta metodyka oznaiomlennia ditei z pryrodoiu» [Guidelines for practical and laboratory sessions and tasks for independent work on the academic discipline "Fundamentals of Natural Science and Methods of Introducing Children to Nature"]. Rivne: RDHU, 62 p.

2. Ivanchuk, S.A. (2020). Sutnist poniattia ekolohichno dotsilnoi povedinky ditei doshkilnoho viku [The essence of the concept of ecologically appropriate behavior in preschool children]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 5. Pedagogical Sciences: Realities and Prospects, №78, P. 74-78.

3. Iskryzhynska, A.M., Sorochynska, O.A. (2022). Formuvannia pryrodnycho- ekolohichnoi kompetentnosti u ditei starshoho doshkilnoho viku zasobamy ihrovykh tekhnolohii [Formation of natural and ecological competence in older preschool children through the use of gaming technologies]. Innovatsiini protsesy v doshkilnii osviti: teoriia, praktyka, perspektyvy: zb. naukovykh prats: v 2-kh ch. - Innovative processes in preschool education: theory, practice, perspectives: collection of scientific papers: in 2 parts, P. 128-132.

4. Chorna H.V., Skirko H.Z. (2021). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti ditei starshoho doshkilnoho viku v riznykh vydakh diialnosti v pryrodi [Formation of ecological competence in older preschool children in various types of activities in nature]. Doshkilnapedahohika - Preschool Pedagogy. №31, T. 2, P. 163-169.

5. M.M. Semko Basic concepts of modern algebra / M.M. Semko, O.A. Yarova, L.V. Skaskiv; SFS University of Ukraine. - Irpin, 2020. P. - 128 - (Series "To help a student of UDFSU"; vol. 81).

Размещено на Allbest.Ru