Принципи STEM-освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія педагогічних наук України

Інститут педагогіки

Відділ STEM-освіти

Принципи STEM-освіти

Рогоза В.В., к.п.н., наук

Анотація

STEM-освіта та різні аспекти природничо-математичної освіти нині знаходяться у центрі наукової й громадської уваги. Узагальнений досвід осмислення феномену STEM-освіти надав підставу констатувати, що однією з фундаментальних проблем розвитку STEM-освіти є відсутність комплексних й ефективних методик імплементації STEM-підходу у навчальний процес.

Зважаючи на вказане, метою роботи є концептуалізація й систематизація принципів STEM-освіти, як одного із засобів надання системного й комплексного характеру впровадження в освітню практику STEM-підходу й розвитку такої освіти загалом.

У роботі представлено авторське розуміння STEM-освіти як особливого феномену сучасної освіти, принциповим завданням якого є формування критичного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію, а також здатності до науково-технічної творчості. Спеціальна увага присвячена дисциплінам, що утворюють змістовний й тематичний каркас STEM-освіти - науці, технологіям, інженерії й математиці. Кожен з цих елементів STEM-освіти має власну мету й завдання, а також особливе значення для розвитку спроможностей людини вирішувати різного роду життєві проблеми або покращувати своє життя.

Обстоюється думка, що цілі STEM-освіти мають визначальний та стимулюючий характер для формулювання ідей та вихідних положень, іншими словами - принципів навчально-виховної діяльності у контексті STEM-освіти. Автор пропонує розглядати принципи STEM-освіти як систему, що включає дескриптивні, евристичні й конструктивні принципи. Кожному з елементів системи принципи STEM-освіти в роботі надано визначення, що проілюстровано конкретними прикладами. Окрема увага надається методологічному потенціалу принципів STEM-освіти у контексті її розвитку й методичного удосконалення.

Ключові слова: STEM-освіта, принципи STEM-освіти, методичний потенціал, модернізація освіти.

Abstract

Principles of STEM education

Rogoza V.V., C. Ped. Sci., Head of STEM education department, The Institute Of Pedagogy of The National Academy of Educational Sciences of Ukraine

STEM education and various aspects of science and mathematics education now are in the center of scientific and public attention. The generalized experience of understanding the phenomenon of STEM education provided a reason to state that one of the fundamental problems of the development of STEM education is the lack of comprehensive and effective methods of implementing the STEM approach in the educational process.

Considering the above mentioned, the purpose of the work is to conceptualize and systematize the principles of STEM education, as one of the means of providing a systematic and comprehensive nature of the introduction of the STEM-approach into educational practice and the development of such education in general.

The work presents the author's understanding of STEM education as a special phenomenon of modern education, the main task of which is the formation of critical thinking in a scientific, technical and engineering key with the use of mathematical tools, as well as the ability to scientific and technical creativity. Special attention is devoted to the disciplines that form the meaningful and thematic framework of STEM education - science, technology, engineering and mathematics. Each of these elements of STEM education has its own purpose and objective, as well as a special importance for the development of a person's abilities to solve various life problems or improve his life.

The opinion is argued that the purposes of STEM education have a determining and stimulating character for the formulation of ideas and initial provisions, in other words, the principles of educational activities in the context of STEM education. The author proposes to consider the principles of STEM education as a system that includes descriptive, heuristic and constructive principles. Each of the elements of the system of principles of STEM education is determined in this work, which is illustrated by specific examples. Special attention is paid to the methodological potential of the principles of STEM education in the context of its development and methodological improvement.

Keywords: STEM education, principles of STEM education, methodical potential, modernization of education.

Постановка проблеми

Аналіз спеціальної літератури [1; 2; 3] засвідчує зростаючу у світі популярність ідеї STEM-освіти, а розвиток відповідних компетентностей трактується нині як принципова мета більшості національних систем освіти. В основі такої уваги очевидний позитивний світовий досвід STEM-освіти як дієвого чинника міжнародної економічної конкурентоспроможності [4]. У цьому плані українська держава не є винятком і до теми розвитку STEM-освіти також ставиться відповідально. Зокрема, це підтверджується «Концепцією розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)», що була схвалена Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 5 серпня 2020 року №960-р, а також затвердженим на рівні уряду «Планом заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 р. №131-р).

На жаль, але зацікавленість у фахівцях з розвиненими STEM-компетентностями в Україні посилилася і у зв'язку російською агресією, яка завдала українській економіці надзвичайних втрат, зокрема винищила значний обсяг промислових потужностей нашої держави та її інфраструктури. Очевидно, що повоєнне відновлення України, як і забезпечення її обороноздатності потребуватиме значної кількості фахівців, здатних до науково-інженерної й інженерно-технічної діяльності.

Між тим, в українському та міжнародному експертному середовищі однією з фундаментальних проблем розвитку STEM-освіти вважається відсутність комплексних й ефективних методик імплементації STEM-підходу у навчальний процес різних освітніх рівнів [3; 5; 6; 7]. Так фахівці міжнародної освітньої платформи «21stCentEd», яка опікується популяризацією STEM - освіти, попри десятиліття роботи у цьому напрямку, констатує, що і досі складною є практика інтеграція STEM-предметів у шкільну програму й забезпечення міжпредметних зв'язків, що роблять навчання актуальним й цікавим для їхніх учнів. Додаткові проблеми виникають і у зв'язку з необхідністю адаптації уроків STEM-освіти до різноманітних потреб учнів [8]. На наше переконання практичне вирішення означених проблеми, серед іншого, потребує спеціальної уваги до змісту й методологічного потенціалу принципів STEM-освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначимо, що темі STEM- освіти, різним аспектам природничо-математичної освіти в українській та зарубіжній спеціальній літературі надається значна увага. Зокрема, передумови виникнення ідеї STEM-освіти, її особливості й перспективи набули свого осмислення у працях таких авторів як-от:

1) Дж. Дрорі (аналізував зв'язок STEM-освіти і економічного зростання [9]);

2) Р. Шарлет (проаналізував колізії розвитку STEM-освіти та її пріоритети) [10]);

3) О. Отрижак, І. Сліпухіна, Н. Полісун і І. Чернецький (систематизували й розкрили зміст основних дефініцій STEM-освіти [11]);

4) Я. Лю (проаналізував глобальні тренди й освітні виклики у зв'язку з впровадженням в освітню практику STEM-підходу [3]).

Своєю чергою, з точки зору проблематики організаційно-педагогічного забезпечення STEM-освіти корисними для наших міркувань були напрацювання таких дослідників як-от:

1) К. Джонсон, Е. Пітерс-Бертон, Т. Мур (запропонували інтегровану навчальну програму STEM, що охоплює весь період шкільної освіти з відповідними певним віковим категоріям освітніми технологіями [12]);

2) О. Кузьменко (концептуалізував сутність STEM-освіти [13]);

3) Н. Олефіренко, В. Андієвська, В. Носова (розглянули світовий досвід запровадження STEM-технологій в освіту [14]);

4) І. Сліпухіна, А. Поліщук і С. Мєняйлов (дослідили зв'язок ідей конструктивізму і STEM-підходу у сучасній освіті [15]).

Напрацювання згаданих авторів вказують на те, що як і зміст поняття «STEM-освіта», так і методики такої освіти досі залишаються предметом наукової дискусії й осмислення. Зокрема не отримав належного вивчення методологічний потенціал принципів STEM-освіти. Хоча саме принципи класично визнані 1) ключем до розуміння сутності певного явища й особливостей його функціонування, а також 2) основою організації певного процесу [16]. Означене, зрештою і зумовило нашу дослідницьку увагу до змісту й методологічного потенціалу принципів STEM-освіти.

Метою статті є концептуалізація й систематизація принципів STEM- освіти, як одного із засобів надання системного й комплексного характеру впровадження в освітню практику STEM-підходу й розвитку такої освіти загалом. Методологічна основа представленого до уваги читача дослідження детермінована його теоретичним характером, що робить обґрунтованим використання загально-теоретичних і аналітичних методів наукового дослідження у нашій роботі.

Виклад основного матеріалу

Базовим поняттям для нашого дослідження очевидно є поняття «STEM-освіти». Зважаючи на фактичну відсутність усталеної дефініції відповідного поняття, як правило, автори робіт з відповідної проблематики змушені вдаватися до його визначення. Оскільки у нашому випадку це не є головним предметом дослідження апелюватимемо до визначення поняття «STEM-освіти», що його сформулював український дослідник О. Кузьменко: «STEM-освіта - це сучасний освітній феномен, що означає підвищення якості розуміння студентами дисциплін, що відносяться до науки, технології, інженерії та математики, мета якої - підготовка студентів до ефективних змін для вирішення нових завдань та проблем (в тому числі через поліпшення навичок високоорганізованого мислення) і розвиток компетенції в STEM-освіті, тобто розвиток STEM-грамотності [13, с. 190].

У цьому визначенні для нас важливим є трактування STEM-освіти як особливого феномену сучасної освіти, а також фіксація її фундаментальної мети - підвищення якості розуміння здобувачами освіти дисциплін, що відносяться до науково-технічної діяльності й пов'язані з математичним знанням. Розвиваючи думку автора згаданого визначення додамо, що до принципових завдань STEM-освіти обґрунтовано віднести і формування критичного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію, а також здатності до науково- технічної творчості.

Аналіз праць присвячених феномену STEM-освіти [зокрема 11; 12; 15] вказують на те, що вона ґрунтується на чотирьох дисциплінах, кожна з яких будучи невід'ємною складовою відповідного феномену має своє змістовне навантаження:

1. Наука (Science) - це засіб формування уявлення про навколишній світ і, власне, саму людину, що ґрунтується на раціональних й емпіричних формах пізнання й пов'язана з різноманітними методами дослідження, які дозволяють відкривати нові явища, процеси та взаємозв'язки.

2. Технологія (Technolog) - це сукупність знань про засоби й прийоми впорядкованого й цілеспрямованого досягнення певної мети або вирішення певної проблеми. Ґрунтується на застосуванні певних знань, навичок та умінь. Технології, як результат розвитку науки, функціонально - сприяють розширенню людських можливостей і задоволення різних потреб.

3. Інженерія (Engineering) - охоплює інжиніринг, проєктування, дизайн, що ґрунтуються на наукових методах і технологіях; орієнтована на вирішення технічних проблем, підвищення ефективності та продуктивності та вдосконалення систем. Загально, інженерія об'єднуючи спеціальні навички та знання проєктного плану, надає людині можливості вирішення реальних проблем.

4. Математика (Mathematics) - це сфера знань про числа, кількісні співвідношення і форми організації та опису простору. Математика присутня практично у кожній життєвій ситуації, а математична діяльність передбачає знання, навички й уміння для інтерпретації інформації, розв'язування математичних задач, раціональної життєвої активності. Математика допомагає приймати свідомі рішення та краще розуміти світ.

Кожен з елементів STEM-освіти має власну мету й завдання, а також особливе значення для розвитку спроможностей людини вирішувати різного роду життєві проблеми або покращувати своє життя. Сукупно означені елементи (дисципліни) сприяють формуванню критичного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію, а також здатності до науково-технічної творчості. Іншими словами, опанування наук (зокрема, природничих, технологій, інженерії математики) забезпечує досягнення цілей концепції STEM-освіти.

Увага до цілей STEM-освіти зумовлена їхнім значенням для змістовного наповнення (як у сенсі методів та методик, так і у сенсі організаційно-процедурному) відповідної освітньої діяльності. Тут цілі мають визначальний та стимулюючий характер для формулювання ідей їх досягнення та реалізації, а також вихідних (засадничих) положень навчально-виховної діяльності у контексті STEM-освіти. Традиційно у науці такого змісту ідеї й положення називають принципами. Принципи як методологічний феномен мають широке застосування і у процесі теоретизування, і у практичній діяльності.

Принципи є важливою складовою методологічного потенціалу як сукупності духовних (мислення, світогляд, принципи і цінності) й матеріальних (методики, методи й техніка) елементів пізнання та перетворення світу, що, серед іншого, визначають потенційну можливість здійснення наукового дослідження й практик перетворення світу [17, с. 639]. Іншими словами, концептуалізація принципів освітньої діяльності у зв'язку із завданнями такої діяльності (наприклад формування STEM-компетентностей) забезпечує перспективу результативного здійснення освітнього процесу. науковий технічний математичний інженерний освіта

Важливим для наших міркувань є і той факт, що принципи виконують функції дескриптивну (передають сутність певного явища або процесу), евристичну (постають основою вирішення певного проблемного питання) й конструктивну (визначають прийнятні для певної ситуації (обставин) способи активності або творчої діяльності) [16]. Взявши за основу функціональний підхід спробуємо систематизувати принципи STEM-освіти.

Отже, дескриптивними принципами STEM-освіти вважатимемо положення, що передають її сутність й специфіку.

Передусім вважаємо за потрібне акцентувати увагу на те, що в основу STEM-освіти закладена ідея людиноцентричності. Виходимо з того, що STEM-освіта розглядається не лише як один із варіантів задоволення потреб людини у сучасній освіті, але й підготовки її до, так би мовити, майбутнього і наявних й потенційних викликів [3; 12; 13]. У педагогічних категоріях STEM - освіти - це система педагогічних умов формування STEM-компетентності, яку обґрунтовано визначити як здатність до критичного й креативного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію. Таким чином для подальших міркування варто зафіксувати важливий дескриптивний принцип STEM-освіти - принцип людиноцентричності STEM-освіти.

Принциповою для STEM-освіти можна також вважати технологічність. Тут беремо до уваги той факт, що STEM-освіту на рівні поняття характеризують як педагогічну технологію «формування та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей здобувачів освіти, рівень яких визначає конкурентну спроможність особистості на сучасному ринку праці» [11, с. 21-22; 18, с. 6]. Залучення технологічного підходу (і у сенсі організації освітнього процесу, і в плані звернення до знань про засоби й прийоми досягнення певної мети або вирішення певної проблеми) сприяє забезпеченню інтегрованого формування наукових і практичних знань шляхом здобуття практичного досвіду діяльності у інженерно-технічному контексті. Отже, принцип технологічності STEM-освіти має суттєве значення для вирішення практичних проблем організації навчально-виховної діяльності у контексті STEM-освіти.

Специфічною рисою STEM-освіти обґрунтовано вважати підвищену увагу до питань мультидисциплінарних перспектив освітнього процесу як засобу подолання дисциплінарних меж шляхом створення умов для активності здобувачів освіти у контексті складних явищ або ситуацій, що вимагатиме від студентів використання знань і навичок з кількох дисциплін [19]. Іншими словами принципом STEM-освіти є максимізація взаємозв'язку й взаємозалежності між дисциплінами, передусім природничо -математичного циклу. При цьому експерти сфері STEM-освіти наголошують, що «міждисциплінарне мислення та практика є основною рисою сучасної професійної роботи у галузі STEM, а інновації здебільшого виникають на перетині дисциплінарних практик» [4, с. 9]. Зважаючи на вказане виокремимо такий принцип як принцип міждисциплінарності STEM-освіти.

Щодо евристичних принципів STEM-освіти, то до них відносимо ідеї та положення, що можуть правити основою вирішення проблемних питань організації STEM-освіти.

Особливий евристичний потенціал містить популярний нині у педагогіці принцип навчання дією. Загально визнано, що навчання за допомогою різноманітних активностей (наприклад, науково-технічного плану) сприяє усвідомленню змісту навчання, що забезпечується практикою і досвідом вирішення певних (зокрема, галузево спрямованих) проблемних завдань у співпраці з іншими здобувачами освіти [20]. Прикметно, що принцип навчання дією добре кореспондується із парадигмою розвивального навчання, сутність якої полягає у постійному розвитку людини, її якостей та здібностей, що, своєю чергою передбачає розроблення спеціальних освітніх методик [21, с. 215]. Для розвитку STEM-освіти і вказаний принцип, і згадана парадигма мають фундаментальне значення, оскільки прямо вказують на напрями розвитку методик імплементації STEM-підходу у навчальний процес.

До евристичних принципів STEM-освіти обґрунтовано віднести положення про трансфер знань, що потрактовується в якості організаційно - технологічної метасистеми, за допомогою якої знання, включаючи технології, досвід і навички набувають поширення не лише у середовищі науковців, але й усіх зацікавлених осіб сприяючи інноваційному характер суспільного виробництва (або економіки) [22]. Трансфер знань як принцип STEM-освіти реалізується через взаємно вигідну співпрацю між університетами, бізнесовими структурами і державним сектором, метою якої є поширення наукових знань й науково-технічних здобутків, передача матеріальної й інтелектуальної власності, а також актуалізація змісту освітньої діяльності до соціально-економічних вимог сьогодення й перспектив майбутнього [11]. Таким чином, вважаємо методологічно важливим принцип забезпечення трансферу знань засобами STEM-освіти.

Конструктивні принципи STEM-освіти визначають прийнятні для певної освітньої ситуації способи організації навчально-виховного процесу.

Австралійський дослідник Р. Тайтлер узагальнивши актуальні бачення STEM-освіти виокремив такі важливі (принципові) положення як-от розроблення навчальних програм, пов'язаних з математикою та природничими науками, а також включенню вивчення цифрових технологій (в основі яких математичне знання) як окремого предмету або акцент на відповідних знання у всіх позиціях навчального плану [3, с. 9]. Виходячи з означеного, аксіомою для організації навчально-виховного процесу у системі STEM-освіти мають стати принципи інформатизації й математизації освітнього процесу. Зауважимо, що на практиці реалізація цих принципів передбачає застосування інтегрованого підходу, оскільки він забезпечує можливість інтеграції стандартів, процедур оцінювання й дизайн уроків (занять). Крім того потребує врахування такий чинник освітнього процесу як- от адаптація розкладу до способів викладання та навчання й дотримання обсягів навчального навантаження для здобувачів освіти.

До конструктивних принципів STEM-освіти вважаємо за можливе віднести принцип комунікативної відкритості. Він ґрунтується на позиції фахівці міжнародної освітньої платформи «21stCentEd», що полягає у необхідності залучення максимальної кількості зацікавлених сторін до розвитку STEM-освіти й підтримки STEM-ініціатив. «Зв'язавшись із місцевими підприємствами, організаціями та професіоналами, школи можуть створити мережу підтримки, яка втілюватиме у життя STEM-концепції і створюватиме реальний контекст для навчання в класі» [8]. Таке об'єднання зусиль продуктивне для розкриття потенціалу нових поколінь вчених, інженерів, технологів і математиків, наголошують міжнародні експерти. Отож принцип комунікативної відкритості має особливу практичну вагу для організації навчально-виховного процесу у межах STEM-освіти.

Ще одним конструктивним принципом STEM-освіти потрактовуємо фундаментальну для сучасно педагогіки ідею навчання за допомогою розвивального освітнього середовища. Досі у педагогічній науці утвердилося трактування освітнього середовища як засобу якісної освіти [23], який є одним із найефективніших інтегральних, мультискладних, поліаспектних чинників розвитку особистості [24]. За своєю змістовною організацією розвивальне освітнє середовище розглядається як комплекс умов-можливостей та ресурсів (матеріальних, фінансових, особистісних, технологічних, організаційних, репутаційних) для освіти особистості, а також особистісного розвитку суб'єктів освітнього процесу [25, с. 15]. Зважаючи на значний позитивний досвід залучення до навчальної практики технології розвивального освітнього середовища, розглядаємо перспективною ідею STEM-розвивального середовища як складно організованого освітнього простору, що охоплює усіх суб'єктів освітнього процесу й систему відносин між ними, а також сукупність освітніх технологій, форми організації й матеріально-технічні умови реалізації освітньої діяльності, вектор і зміст якої детерміновано ідеями й підходами STEM-освіти.

Конструктивні принципи STEM-освіти змістовно корелюють з ключовими аспектами STEM-підходу у навчанні, що окреслені експертами Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України, а саме:

1) інтеграція в єдину парадигму змісту та методології природничих наук, сучасних технологій, зокрема інформаційних, інженерного дизайну та математичного інструментарію;

2) конструювання навчальних планів і програм на міждисциплінарних засадах;

3) інтегроване навчання відповідно до певних тем, а не окремих дисциплін;

4) застосування когнітивних і соціальних технологій, а також трансферу знань;

5) навчання на реальних техніко-технологічних, економічних і соціально значущих проблемах;

6) акцент на комплексному формуванні наукового та інженерного мислення» [18, с. 7].

Означена кореляція є підтвердженням нашої позиції щодо перспективності концептуалізації принципів STEM-освіти у контексті вирішення завдання методичного удосконалення відповідного освітнього процесу.

Висновки

STEM-освіта та різні її аспекти нині знаходяться у центрі наукової й громадської уваги. Між тим, вивчення спеціальної літератури за проблематикою STEM-освіти надає підстави констатувати, що однією з фундаментальних проблем розвитку такої освіти є відсутність комплексних й ефективних методик імплементації STEM-підходу у навчальний процес. Означена проблема спонукала до спеціальної уваги щодо принципів STEM-освіти, які потрактовуються нами як засоби надання системного й комплексного характеру впровадження в освітню практику STEM-підходу. На підставі проведеного дослідження нами зроблені такі висновки і узагальнення:

1. STEM-освіту обґрунтовано нині трактувати як освітній феномен, що означає підвищення якості розуміння студентами дисциплін, які відносяться до науки, технології, інженерії та математики, а до принципових завдань STEM-освіти обґрунтовано віднести і формування критичного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію, а також здатності до науково-технічної творчості.

2. Авторська позиція полягає в тому, що концептуалізація принципів освітньої діяльності у зв'язку із завданнями такої діяльності (наприклад формування STEM-компетентностей) забезпечує перспективу результативного здійснення освітнього процесу. Оскільки принципи виконують дескриптивну, евристичну й конструктивну функції, то принципи STEM-освіти допустимо відповідним чином класифікувати.

3. До дескриптивних принципі STEM-освіти (положення, що передають її сутність й специфіку) віднесено принцип людиноцентричності STEM - освіти, принцип технологічності STEM-освіти і принцип міждисциплінарності STEM-освіти. Евристичні принципи STEM-освіти (положення, що можуть правити основою вирішення проблемних питань організації STEM-освіти) обґрунтовано вважати принцип навчання дією, а також принцип забезпечення трансферу знань засобами STEM-освіти. Конструктивні принципи STEM-освіти визначають прийнятні для певної освітньої ситуації способи організації навчально-виховного процесу, зокрема це принципи інформатизації й математизації освітнього процесу, принцип комунікативної відкритості і принцип STEM-розвивального середовища. Методологічний потенціал означених принципів полягає у створенні передумов для системного й комплексного впровадження в освітню практику STEM-підходу й, загалом, розвитку STEM-освіти.

Література

1. Prinsley R., Baranyai K. STEM skills in the workforce: What do employers want? Occasional Papers Series, issue 9, March. Office of the Chief Scientist. 4 p.

2. Penprase B. STEM Education for the 21 Century. Springer Cham, 2020. 133 p.

3. Liu Y. Current Situation and Analysis of STEM Education Competencies of Education Majors. SHS Web of Conferences. 2023.

4. Tytler R. STEM Education for the Twenty-First Century. Integrated Approaches to STEM Education / Ed. Judy Anderson, Yeping Li. Cham, Switzerland : Springer, 2020. Pp. 1-25.

5. Balyk N., Shmyger G., Vasylenko Y., Oleksiuk V., Skaskiv A. STEM-approach to The Transformation of Pedagogical Education. E-learning and STEM Education / Scientific Editor Eugenia Smyrnova-Trybulska. Katowice-Cieszyn 2019, pp. 109-123.

6. Доценко С. STEM-освіта: науковий дискурс та освітні практики. Рідна школа. 2021. №3. С. 31-35.

7. Стецула Н.О., Абрамова О.В., Герасимчук Г.А., Крижановська Т.І., Крусь О.П. Перспективи розвитку STEM-освіти: інтеграція в освіті. Наука і техніка сьогодні. 2023. №3 (17). С. 428-436.

8. The Challenges and Opportunities of Implementing STEM Education in Schools. 21stCentEd, 4.04.2023.

9. Drori G.S. A Critical Appraisal of Science Education for Economic Development. Socio-Cultural Perspectives on Science Education / Ed. W.W. Cobern. Dordrecht: Springer.1998. Pp 49-74.

10. Charette R.N. Commentary: STEM sense and nonsense. Educational Leadership. December 2014/January 2015. Pp. 79-83.

11. Стрижак О.Є., Сліпухіна І.А., Полісун Н.І., Чернецький І.С. STEM-освіта: основні дефініції. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 62. №6. С. 16-33.

12. STEM Road Map: A Framework for Integrated STEM Education / Ed.Carla C. Johnson, Erin E. Peters-Burton, Tamara J. Moore. New York: Imprint Routledge, 2015. 374 р.

13. Кузьменко О. Сутність та напрямки розвитку STEM-освіти. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. Випуск 9 (ІІІ). С. 188-190.

14. Олефіренко Н.В., Андієвська В.М., Носова В.В. Світовий досвід запровадження STEM-технологій в освіту. Фізико-математична освіта. 2020. Випуск 3(25). Частина 1. С. 62-67.

15. Сліпухіна І.А., Поліщук А.П., Мєняйлов С.М. Педагогіка Монтессорі і STEM-підхід: розвиток ідей конструктивізму в сучасній освіті. Наукові записки Малої академії наук України. 2022. №2 (24). С. 100-108.

16. Principle. Oxford Learner's Dictionaries. Oxford University Press, 2023.

17. Пелех Ю.В., Матвійчук А.В., Пелех В.Ю. Методологічний потенціал сучасної аксіології. Science and innovation of modern world. Proceedings of the 7th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom. 2023. Pp. 635-645.

18. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації / Н.І. Поліхун, К.Г. Постова, І.А. Сліпухіна, Г.В. Онопченко, О.В. Онопченко. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с.

19. English L. STEM education K-12: perspectives on integration. International Journal of STEM Education. 2016. Vol. 3, №3.

20. Revans R.W. The ABC of action learning: empowering managers to act and to learn from action, 3rd edition, London: Lemos & Crane, 1998. 151 p.

21. Шетеля Н.І. Концептуально-педагогічні засади професійної підготовки майбутнього фахівця у галузі культури і мистецтв в умовах аксіорозвивального середовища. Ужгород: РІК-У, 2022. 316 с.

22. Allinson R., Izsak K., Griniece E. Catalysing innovation in the knowledge triangle. The European Institute of Innovation and Technology (EIT), 2012. 42 p.

23. Гончарук М.В. Педагогічні умови формування інтегрованого освітнього середовища в початковій школі східних земель Німеччини: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.01. Умань, 2018. 307 с.

24. Братко М.В. Управління професійною підготовкою фахівців в освітньому середовищі університетського коледжу: теорія і практика. Кам'янець-Подільський: «Аксіома», 2017. 424 с.

25. Братко М.В. Освітнє середовище вищого навчального закладу: функціональний аспект. Педагогічний Процес: теорія і практика. 2015. №1-2 (46-47). С. 11-17.

References

1. Prinsley, R., Baranyai, K. (2015). STEM skills in the workforce: What do employers want? Occasional Papers Series, issue 9. Office of the Chief Scientist.

2. Penprase B. E. (2020). STEM Education for the 21st Century. Springer Cham.

3. Liu Y. (2023). Current Situation and Analysis of STEM Education Competencies of Education Majors. SHS Web of Conferences.

4. Tytler, R. (2020). STEM Education for the Twenty-First Century. Integrated Approaches to STEM Education / Ed. Judy Anderson, Yeping Li. Cham, (1-25). Switzerland: Springer.

5. Balyk, N., Shmyger, G., Vasylenko, Y., Oleksiuk, V., Skaskiv, A. (2019). STEM-approach to The Transformation of Pedagogical Education. E-learning and STEM Education / Scientific Editor Eugenia Smyrnova-Trybulska (109-123). Katowice-Cieszyn.

6. Dotsenko S. (2021). STEM-osvita: naukovyi dyskurs ta osvitni praktyky [STEM education: scientific discourse and educational practices]. Ridna shkola - Native school, 3, 31-35. [in Ukrainian].

7. Stetsula N.O., Abramova O.V., Herasymchuk H.A., Kryzhanovska T.I., Krus O.P. (2023). Perspektyvy rozvytku STEM-osvity: intehratsiia v osviti [Prospects for the development of STEM education: integration in education]. Nauka i tekhnika sohodni - Science and technology today, 3 (17), 428-436. [in Ukrainian].

8. The Challenges and Opportunities of Implementing STEM Education in Schools. 21stCentEd, 4.04.2023.

9. Drori G.S. (1998). A Critical Appraisal of Science Education for Economic Development. Socio-Cultural Perspectives on Science Education / Ed. W.W.Cobern. (49-74). Dordrecht: Springer.

10. Charette R.N. (2014/2015). Commentary: STEM sense and nonsense. Educational Leadership. Pp. 79-83.

11. Stryzhak, O.Ye., Slipukhina, I.A., Polisun, N.I., Chernetskyi, I.S. (2017). STEM-osvita: osnovni definitsii [STEM education: basic definitions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 62 (6), 16-33. [in Ukrainian].

12. STEM Road Map: A Framework for Integrated STEM Education (2015) / Ed. Carla C. Johnson, Erin E. Peters-Burton, Tamara J. Moore. New York: Imprint Routledge.

13. Kuzmenko O. (2016). Sutnist ta napriamky rozvytku STEM-osvity [The essence and directions of development of STEM education]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity - Proceedings. Series: Problems of the methodology of physical, mathematical and technological education, 9 (III), 188-190. [in Ukrainian].

14. Olefirenko N.V., Andiievska V.M., Nosova V.V. (2020). Svitovyi dosvid zaprovadzhennia STEM-tekhnolohii v osvitu [World experience of introducing STEM technologies into education]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 3(25)-1, 62-67. [in Ukrainian].

15. Slipukhina I.A., Polishchuk A.P., Mieniailov S.M. (2022). Pedahohika Montessori i STEM-pidkhid: rozvytok idei konstruktyvizmu v suchasnii osviti [Montessori pedagogy and the STEM approach: the development of constructivist ideas in modern education]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy - Scientific notes of the Small Academy of Sciences of Ukraine, 2 (24), 100-108. [in Ukrainian].

19. English, L. (2016). STEM education K-12: perspectives on integration. International Journal of STEM Education, 3

20. Revans, R.W. (1998). The ABC of action learning: empowering managers to act and to learn from action, 3rd edition, London: Lemos & Crane.

21. Shetelia N.I. (2022). Kontseptualno-pedahohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnoho fakhivtsia u haluzi kultury i mystetstv v umovakh aksiorozvyvalnoho seredovyshcha [Conceptual and pedagogical principles of professional training of a future specialist in the field of culture and arts in the conditions of an axio-developmental environment]. Uzhhorod: RIK-U. [in Ukrainian].

22. Allinson, R., Izsak, K., Griniece, E.(2012). Catalysing innovation in the knowledge triangle. The European Institute of Innovation and Technology (EIT).

23. Honcharuk M.V. (2018). Pedahohichni umovy formuvannia intehrovanoho osvitnoho seredovyshcha v pochatkovii shkoli skhidnykh zemel Nimechchyny [Pedagogical conditions for the formation of an integrated educational environment in the primary school of the eastern lands of Germany (Doctoral dissertation, 13.00.01). Uman. [in Ukrainian].

24. Bratko M.V. (2017). Upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v osvitnomu seredovyshchi universytetskoho koledzhu: teoriia i praktyka [Management of professional training of specialists in the educational environment of a university college: theory and practice]. Kamianets-Podilskyi: «Aksioma». [in Ukrainian].

25. Bratko M.V. (2015). Osvitnie seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu: funktsionalnyi aspekt [Educational environment of a higher educational institution: functional aspect]. Pedahohichnyi Protses: teoriia i praktyka - Pedagogical process: theory and practice, 1-2 (46-47), 11-17. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru