Співпраця закладу дошкільної освіти і батьків у процесі формування гендерних уявлень дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://allbest.ru

Івано-Франківський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Співпраця закладу дошкільної освіти і батьків у процесі формування гендерних уявлень дітей старшого дошкільного віку

Малкович Мирослава Михайлівна кандидат психологічних наук,

доцент кафедри педагогіки та психології



Анотація

У запропонованій статті висвітлено особливості формування гендерних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Описані результати дослідження специфіки формування гендерних уявлень, визначено вплив батьківського виховання на становлення гендерної ідентичності.

Здійснено теоретичний опис особливостей співпраці закладу дошкільної освіти та батьків в процесі формування гендерних уявлень дітей старшого дошкільного віку. За результатами дослідження надано методичні рекомендації для педагогічних працівників ЗДО та батьків вихованців для підвищення гендерної компетентності.

Визначено, що родинне виховання є першоджерелом, де відбувається формування особистості, вплив сім'ї на дитину - неповторний, унікальний, в сім'ї особистість формується в природних умовах, батьки - найближчі й найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє.

Окреслено, що беззаперечним є вплив батьківського виховання на формування гендерних уявлень, від рівня сформованості гендерних уявлень у дітей дошкільного віку залежить прийняття власної статі, ставлення до себе як до представника певної статі, здатність до рефлексії, враховуючи власну стать, ефективність спілкування з особами своєї та протилежної статі. Визначено, що забезпечення ефективної взаємодії педагогічних працівників закладу дошкільної освіти з батьками вихованців має істотний вплив на формування гендерної компетентності у старших дошкільників.

Окреслено, що в процесі соціалізації, у дітей, виникає соціальна мотивація, дитина вчиться взаємодіяти з іншими дорослими (педагогічними працівниками) та ровесниками у спеціально організованій та вільній діяльності, вчиться вибудовувати міжособистісну взаємодію з ровесниками своєї та протилежної статі. Реалізовано програму партнерської взаємодії педагогічних працівників і батьків дітей старшого дошкільного віку спрямовану на процес співробітництва та взаємодії, оскільки партнерська взаємодія важлива для впровадження гендерного компонента в освітню діяльність ЗДО, а гендерна освіченість педагогів і батьків є надзвичайно важливим фактором для становлення гендерної компетентності дітей дошкільного віку.

Ключові слова: андротінність, гендерні уявлення, гендерна ідентичність, гендерна соціалізація, маскулінність, фемінінність, гендерний підхід, гендерна компетентність.



Abstract

Cooperation of preschool education institutions and parents in the process of forming gender perceptions of children of older preschool age

Myroslava Mykhaylivna Malkovich

Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology, Ivano-Frankivsk Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education

The proposed article highlights the peculiarities of the formation of gender ideas in older preschool children; the results of the study of the specifics of the formation of gender perceptions are described. The impact of parental upbringing on the formation of gender identity is determined. A theoretical description of the peculiarities of the cooperation of the preschool education institution and parents in the process of forming the gender perceptions of older preschool children was carried out: methodical recommendations were provided for the pedagogical staff of the preschool educational institution and the parents of pupils to increase gender competence.

It was determined that ensuring the effective interaction of the pedagogical staff of the preschool education institution with the parents of pupils has a significant impact on the formation of gender competence in older preschoolers.

The preschool education institution is the primary link in the socialization of a preschool child. In the process of socialization, children develop social motivation, the child learns to interact with other adults (pedagogues) and peers in specially organized and free activities. Learns to build interpersonal interaction with peers of the same and opposite sex.

We assume that the implementation of partnership interaction of pedagogical workers and parents of older preschool children is aimed at the process of cooperation and interaction.

Partnership interaction is important for the implementation of the gender component in the educational activities of SEN, and the gender education of teachers and parents is an extremely important factor for the development of gender competence of preschool children.

Keywords: androgyny, gender representations, gender identity, gender socialization, masculinity, femininity, gender approach, gender competence.



Вступ

Постановка проблеми. В недалекому минулому наша дошкільна педагогічна система під час освітнього процесу не враховувала психологічні особливості хлопчиків і дівчаток у дошкільному віці. Орієнтуючись на «безстатеву» особистість дитини. Освітньо-розвивальна діяльність в закладі дошкільної освіти та й в родинному середовищі не відрізнялася за змістом, підходами для дітей різної статі.

На сьогоднішньому етапі розвитку дошкільної освіти, ми все більше замислюємося над тим, що хлопчики і дівчатка не схожі за своїми психологічними характеристиками, за своєю діяльністю, особливостями комунікації, ігровим середовищем та потребують індивідуального гендерного підходу.

Гендерні уявлення формуються в процесі гендерної соціалізації, головним агентом соціалізації є сім'я, в якій діти засвоюють моделі статево-рольової поведінки а також заклад дошкільної освіти. Своєчасною і необхідною буде розробка опосередкованих форм педагогічної просвіти для підвищення гендерної компетентності у батьків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості формування гендерних уявлень у дітей дошкільного віку висвітлено в працях психологів, зокрема окремі аспекти гендерної соціалізації дошкільників розглядалися в працях Ш. Берн, Б. Вайтінги, Е. Еріксона, В. Кагана, О. Кікінежді, І. Кльоциної, М. Клейна, Я. Коломинского, Х. Мелтсаса, Х. Мосс, С. Оксамитної, С. Томпсона та ін. У наукових доробках зазначених учених розкрито узагальнений образ маскулінності, фемінінності, андрогінності, статевої недиференційованості, які засвоюються дитиною в процесі гендерної соціалізації. Зокрема, деякі автори вказують на пріоритетну роль ідентифікації у гендерному становленні хлопчиків дошкільного віку (Л. Кольберг, І. Кон, І. Кльоцина, Н. Обозов, Т. Парсонс, Л. Попова, З. Фрейд, К. Хорні) [1, С. 92]; імітації й наслідування (А. Бандура, П. Массен), спрямування, моделювання, самовизначення, самоприйняття й саморефлексії (Т. Говорун, О. Кікінежді); когнітивного дисонансу (В. Каган); соціального конструювання (І. Гофман, Д. Кахилл, І. Кльоцина); статевої диференціації (С. Мартін, М. Хелверсон).

Метою статті є теоретичний аналіз особливостей співпраці закладу дошкільної освіти та батьків в процесі формування гендерних уявлень дітей старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження теоретичних основ формування гендерних уявлень дітей в старшому дошкільному віці; висвітлення особливостей батьківського виховання в процесі становлення гендерної ідентичності; розкриття специфіки співпраці закладу дошкільної освіти з батьками.



Виклад основного матеріалу

Гендерні уявлення є невід'ємним компонентом гендерної ідентичності особистості, вони активно формуються саме в дошкільному віці. Гендерні уявлення - це первинні знання, які є основою гендерної ідентичності. Вони відображають узагальнений образ маскулінності, фемінінності, андрогінності, статевої недиференційованості, які засвоюються в процесі гендерної соціалізації.

Завдяки сформованим гендерним уявленням особистість набуває індивідуального гендерного досвіду, що відображається в її поведінкових, емоційних, мотиваційних проявах особистості. Гендерні уявлення засвоюються на котнітивному рівні у витляді схем, латентних утворень, які є орієнтирами для дошкільника у двоїстому світі чоловічих та жіночих речей. Гендерні уявлення дитини формуються не самі по собі, а під впливом гендерних стереотипів, установок, знань, суджень, цінностей, які має кожне конкретне суспільство, нація, народ і несвідомо чи свідомо прищеплює їх своїм нащадкам.

Гендерні уявлення ми розтлядаємо як латентне утворення, що визначає уявлення про себе як про представника певної статі і є невід'ємним, базовим компонентом гендерної ідентичності особистості. Засвоюються гендерні уявлення в процесі соціалізації під впливом стереотипів, установок, цінностей референтното суб'єкта суспільства.

Однією з визначальних, на нашу думку є статево-рольова теорія, сформульована Т. Парсонсом і Р. Бейлсом. Статево-рольовий підхід містить такі базові положення:

1. Диференціація статевих ролей (жінки виконують експресивну роль, чоловіки - інструментальну). Саме в дошкільному періоді бере початок процес диференціації гендерних ролей у дітей. Вони не тільки вибирають різні ітрашки, але й по-різному траються. Для хлопчика основне - це рух, активність, енергійність, зміна діяльності; для дівчинки - ніжність, турбота, спілкування; «для хлопчика типова дія три відбувається явно, в зовнішньому плані - це аварія, катастрофа, війна, будівництво тощо» [2, С. 558].

2. Взаємодоповнюваність маскулінної ролі фемінінною чи навпаки. Мова йде не про протиставлення експресивної та інструментальної ролі, а про тармонійну компліментарність, завдяки якій досятаються тармонійні стосунки в родині.

3. Гендерні ролі формуються в процесі гендерної соціалізації. Цей підхід надає провідну роль інститутам соціалізації. У дошкільний період, окрім сім'ї, з'являється ще один інститут гендерної соціалізації - дошкільний навчальний заклад. З йото появою розширюється та вдосконалюється процес диференціації ролей.

4. Сім'я, родина - це головне середовище, у якому здійснюється первинна гендерна соціалізація дошкільника. Саме в сім'ї дитина отримує інформацію про власну та протилежну стать, а також про їх взаємодію.

5. Культурні стереотипи впливають на диференційоване виховання хлопчиків і дівчаток дошкільного віку.

Отже, гендерні уявлення формуються в процесі гендерної соціалізації, головним агентом соціалізації є сім'я, в якій діти засвоюють моделі статево-рольової поведінки.

Найбільш оптимальне визначення гендерної соціалізації, на наш погляд, сформульовано Т. Парсонсом, згідно з яким гендерна соціалізація - сукупність процесів, завдяки яким люди стають членами певної спільноти і встановлюють певний соціальний статус. Існують також інші визначення гендерної соціалізації. Найголовніше, що здобуває дитина під час соціалізації, - це соціальна адаптація, тобто пристосування до зовнішнього середовища, яка є надзвичайно важливою для активної взаємодії людини з зовнішнім середовищем.

Сучасні українські науковці, зокрема Т. Говорун, П. Горностай, підкреслюють роль соціальної активності дитини в процесі гендерної соціалізації. Більш розлоге визначення гендерної соціалізації пропонує П. Горностай. Гендерна соціалізація розглядається як процес засвоєння людиною гендерних ролей, суспільних очікувань щодо цих ролей, а також гендерний розвиток особистості, формування психологічних характеристик, що відповідають гендерним ролям.

Таким чином, гендерна соціалізація - процес входження дитини в «світ статевих ролей» та оволодіння нею певними схемами, зразками поведінки. Інакше кажучи, відбувається ідентифікація індивіда з певною рольовою моделлю. У процесі гендерної соціалізації формуються відповідні гендерні уявлення, яким має бути хлопчик чи дівчинка.

Гендерна соціалізація не здійснюється одномоментно, а відбувається у певній послідовності. Усвідомлення дитиною своєї статевої приналежності відбувається поступово і не з самого народження.

Виділяють такі 3 етапи становлення гендеру: 1) маркування гендеру. До 2-3 років дитина вже знає, хто вона - хлопчик чи дівчинка, і відповідно позначає себе.

2) гендерна стійкість. У дітей 3-4 років формується стале уявлення про те, що дівчинка стане згодом жінкою, а хлопчик - чоловіком. Але на цій стадії діти ще не розуміють, що стать є незворотним феноменом, вони вважають, що завдяки зовнішнім змінам можна змінити свою статеву належність;

3) гендерна незворотність. Дитина (4-7 років) знає, що, незважаючи на її прагнення, змінити свою стать їй не вдасться і що стать не залежить від того, який одяг, зачіску дитина носить, якими іграшками грається.

Формування константної статевої ідентифікації у дитини продовжується в період від 2 до 7 років. Виокремлюють і такі етапи формування гендерної ідентичності у дітей дошкільного віку: період статевих відмінностей; період номінативної статі; період статево-рольової ідентичності.

Таким чином, формування гендерних уявлень здійснюється поетапно. Спочатку дитина наслідує певні моделі поведінки - перший рівень становлення гендерних уявлень (2,5 роки). Згодом дитина орієнтується, до якої статі вона належить, проте часто за несуттєвими ознаками (одяг, зачіска). Незворотність статевої належності дошкільник усвідомлює у 5-6 років, дитина вже точно знає, що назавжди залишиться хлопчиком чи дівчинкою, тобто відбувається первинна гендерна ідентифікація. Вторинна гендерна ідентифікація відбувається протягом усього дитинства до підліткового віку. гендерний дошкільний педагогічний сімейний виховання

Отже, гендерна ідентичність формується протягом усього життя людини. У період дошкільного віку відбувається становлення гендерних уявлень, які є невід'ємним компонентом гендерної ідентичності.

На розвиток особистості дитини дошкільного віку мають вплив два фактори виховання: родинне (сімейне), суспільне. Кожен з них, має надзвичайно важливий вплив на формування самосвідомості дошкільника.

Важливість цієї проблеми зумовлена тим, що народження особистості в гендерному аспекті відбувається саме в сім'ї. П. Горностай вважає, «якщо досвід батьківських гендерних ролей обмежений чи недостатній (наприклад, у неповній сім'ї чи коли дитина виховується без батьків), це призводить до прогалин у гендерному розвиткові особистості дитини» [3, С. 147]. Ці діти не отримують досвіду міжгендерних стосунків.

Слід зазначити, що ефективно здійснюється ідентифікація лише в умовах повної сім'ї, де панує спокійна і любляча атмосфера між батьками та дітьми. Проте навіть у повних сім'ях існують проблеми, що негативно впливають на формування гендерної ідентичності дошкільника. Ліберальний чи авторитарний стиль виховання дитини, відсутність емоційної близькості з батьками, жорстоке чи байдуже ставлення впливають на появу деформацій у гендерному розвитку дитини. А також наявність ригідних стереотипів суспільства, виховна гендерна нерівність, застарілі цінності формують викривлені гендерні ролі у хлопчиків дошкільного віку.

По суті, феномен гендеру та інститут сім'ї не можуть розглядатися окремо, оскільки вони нерозривно пов'язані один з одним. Під сім'єю, звичайно, розуміється «спільність людей, яка базується на єдиній загальносімейній діяльності і пов'язана шлюбними стосунками, здійснює відтворення населення і спадкоємність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї» [4, С. 7].

На значення механізму ідентифікації для сімейної соціалізації дошкільника вказують І. Кон, Л. Попова та багато інших. Оскільки «розподіл, ієрархізованість статевих ролей дитина вперше пізнає в сім'ї, ідентифікуючись із статевовідповідним дорослим, у дорослому віці вона їх відтворює, сповідуючи гендерні взірці батьківської сім'ї, дотримуючись сформованих уявлень про гендер. Сучасні дослідники І. Каган і Б. Массен вважають, що хлопчик ототожнює себе з батьком, а дівчинка з матір'ю, якщо ті компетентні, сильні і піклуються про неї. Важливим тут є емоційний та інтимний зв'язок між батьком та дитиною. На важливість соціальної компетентності вказують і представники соціального конструктивізму - нової хвилі розвитку сучасної психології.

Як зазначає Я. Коломийський, люди, що оточують дитину, є моделлю статево специфічної поведінки і джерелом інформації про статеву роль. Отже, згідно з цими положеннями дитина ідентифікує себе з відповідною своїй статі гендерною моделлю, яка є для неї взірцем статевої поведінки, завдяки якій формуються еталони чоловіка чи жінки. Ідентифікація може бути як ефективною, так і деструктивною. Це залежить від таких чинників, як емоційний зв'язок між дитиною та батьками, обраний стиль виховання, гендерна ідентифікація самих батьків, наявність гендерних моделей (повна чи неповна родина), включеність батьків у сімейне виховання.

Отже, сім'я є первинним інститутом гендерної соціалізації дошкільника. «Сім'я - це горнило формування гендеру» [3, С. 447]. Вона навчає маскулінних та фемінінних ролей. «Розподіл, ієрархізованість статевих ролей дитина пізнає в сім'ї, ідентифікуючись зі статево відповідним дорослим. У дорослому віці вона їх відтворює, сповідуючи гендерні взірці батьківської сім'ї, дотримуючись сформованих уявлень про гендер» [5, С. 31]. Батьки як найближчі люди відіграють величезну роль у формуванні особистості дошкільника.

Проте слід зазначити, що сучасна сім'я набуває негативних тенденцій до зміни статусу батьківства через такі фактори: неповні сім'ї, умовне виконання ролі батька чи матері (соціальне сирітство), авторитарне чи занадто ліберальне ставлення до дітей, низька готовність до народження дітей.

Таким чином, гендерні уявлення хлопчиків дошкільного віку насамперед формуються у родині. Вона може впливати як конструктивно, так і деструктивно на розвиток гендерної ідентичності. Найважливішими чинниками, які впливають на становлення гендерних уявлень в умовах сім'ї, є стиль сімейного виховання, тип сімейного устрою, структура сім'ї, гендерні ролі, що виконують батьки. Важливим механізмом, за допомогою якого формуються гендерні уявлення, є ідентифікація, завдяки якій дитина ототожнює себе з відповідною своїй статі гендерною моделлю. Вона є взірцем статево-відповідної, чи статево-невідповідної поведінки. Завдяки ідентифікації формуються еталони чоловіка чи жінки, тобто гендерні уявлення.

Одним із чинників, який впливає на формування гендерних уявлень дітей дошкільного віку, є рольова амбівалентність батьків. Таким чином, закономірним є розгляд питання впливу рольової амбівалентності на формування гендерних уявлень дітей дошкільного віку. Родинне виховання є першоджерелом, де відбувається формування особистості. Вплив сім'ї на дитину - неповторний, унікальний. В сім'ї особистість формується в природних умовах, батьки - найближчі й найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє. В сім'ї дитина засвоює моральні цінності, норми, правила і моделі поведінки.

Завдання батьків створити умови для повноцінного формування особистості дитини, розвитку її базових характеристик дитини старшого дошкільного віку, а саме: вільність поведінки, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самооцінка (відповідно до оновленого БКДО). Важливе цілісне сприйняття дитини, як повноцінного члена родини, забезпечення розвитку когнітивної та емоційної сфери, надання відчуття безпеки і захищеності, врахування індивідуальних і вікових особливостей.

В організації взаємодії педагогів ЗДО з батьками вихованців, варто орієнтуватися на зміст роботи з батьками, який прописаний: Законом України «Про дошкільну освіту», оновленим Базовим компонентом дошкільної освіти, програмами виховання дітей дошкільного віку та методичними рекомендаціями МОН України та дотримуючись принципів педагогічної взаємодії: добровільності й спільних інтересів, ґрунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись визначених норм (права та обов'язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної із сторін, передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

Заклад дошкільної освіти є первинною ланкою соціалізації дитини дошкільного віку. В процесі соціалізації, у дітей, виникає соціальна мотивація, дитина вчиться взаємодіяти з іншими дорослими (педагогічними працівниками) та ровесниками у спеціально організованій та вільній діяльності. Вчиться вибудовувати міжособистісну взаємодію з ровесниками своєї та протилежної статі. Забезпечення ефективної взаємодії педагогічних працівників закладу дошкільної освіти з батьками вихованців має вплив на формування гендерної компетентності у старших дошкільників. Оскільки, часто, гендерне виховання у закладах дошкільної освіти здійснюється стихійно, опираючись лише на статево-рольові стереотипи (хлопчики не плачуть, дівчатка миють посуд).

У Базовому компоненті дошкільної освіти наголошується, що дитина має бути обізнана із різними соціальними ролями людей (жінки, чоловіки, хлопчики, дівчатка) з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин: уміння дотримуватися їх під час спілкування, здатна взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі, позитивно сприймати себе [6]. Документ передбачає такі напрями роботи з його розвитку: усвідомлення дитиною своєї статевої належності, статева ідентифікація, прийняття чеснот своєї статі, орієнтація в них. Надзвичайно важливим завданням є налагодження партнерської взаємодії для здійснення гармонійного гендерного розвитку у дітей старшого дошкільного віку.

Так, Галицька Т. В. наголошує на важливості сімейного виховання, недостатності педагогічної компетентності у батьків, необхідності системи роботи з батьками в закладі дошкільної освіти, а також акцентує увагу на використанні опосередкованих форм педагогічної просвіти. У статті форми роботи розділено на дві категорії.

До першої віднесемо: «різні доручення, прохання до сім'ї, домашні завдання дітям, виконання яких можливе лише під керівництвом, або за участі батьків».

Другу категорію завдань формують як такі, що спрямовують «на підготовку і проведення батьками спільно з дітьми вечорів відпочинку і розваг». На думку автора, педагогічне навчання за допомогою зазначених форм діяльності полягає в долученні дорослих до турбот і переживань дітей, а результатом їх використання стане позитивна налаштування батьків на взаємодію із закладом дошкільної освіти [7].

Отже, реалізація партнерської взаємодії педагогічних працівників і батьків дітей старшого дошкільного віку спрямований на процес співробітництва та взаємодії, що забезпечить об'єднання зусиль обох інституцій. Партнерська взаємодія важлива для впровадження гендерного компонента в освітню діяльність ЗДО, а гендерна освіченість педагогів і батьків є надзвичайно важливим фактором для становлення гендерної компетентності дітей дошкільного віку.

Взаємодія педагогічних працівників з батьками здійснюється протягом навчального року. Під керівництвом та за участі педагогічних працівників, використовуючи психокорекційні заняття, які об'єднані відповідною гендерною тематикою та опираються на основні принципи розвитку, які окреслені Л. Виготським, Л. Божович, Д. Ельконіним, О. Запорожцем, Г. Костюком, О. Леонтьєвим:

1) принцип гуманізму, який орієнтований винятково на досягнення гуманістичних цілей, передбачає партнерство та співробітництво, конфіденційність, повагу, а також добровільну, свідому участь;

2) принцип діяльнісного підходу, який передбачає врахування впливу змісту психокорекційних вправ на психіку особистості. Цей вплив має бути винятково позитивним;

3) принцип системності розвитку - передбачає виявлення та виключення причин, які мають негативний вплив на розвиток особистості дошкільника.

Оскільки формування гендерних уявлень дошкільників відбувається в процесі ідентифікації з батьками, то основні зусилля педагогів спрямовуються на гармонізацію стосунків у системі дитина-батьки;

4) принцип цікавості та емоційності. Для того, щоб зафіксувати увагу дітей дошкільного віку, необхідно, щоб методи роботи були емоційно забарвленими та цікавими для дітей;

5) використання катарситичних та ігрових форм роботи. Зважаючи на психологічні особливості дітей дошкільного віку, найдоступнішими формами психокорекційної роботи є арттерапія, яка включає ігротерапію, казкотерапію, піскову терапію;

6) принцип індивідуального підходу. Цей принцип передбачає врахування неповторності кожної дитини; підбір методів має здійснюватися відповідно до індивідуальних та психологічних особливостей хлопчиків і дівчаток;

7) принцип активності. Передбачає активізацію зусиль учасників психокорекційного процесу в реалізації поставлених завдань щодо формування гендерних уявлень дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до окреслених вище за текстом низки принципів сформовано методичні рекомендації для педагогічних працівників ЗДО та батьків вихованців:

1) здійснити психолого-педагогічний супровід батьків, що передбачає розкриття особливостей гендерного розвитку дітей дошкільного віку;

2) сприяти переходу від домінантно-залежної до партнерської позиції, що дозволяє членам родини формувати партнерські стосунки, які ґрунтуються на компромісі, співробітництві та емпатії;

3) формувати гендерні уявлення в дітей дошкільного віку;

4) психологічне наближення дитини до батька/матері та їхня активна позиція в родинному вихованні;

5) безумовне прийняття дитини - сприяє формуванню у батьків розуміння неповторності, індивідуальності дитини, яка володіє певним набором як позитивних, так і негативних рис;

6) сприяти формуванню статевотипових характеристик у дітей та розширення уявлень про андрогінні характеристики, які притаманні для обох статей: маскулінних у хлопчиків (раціональність, практичність, сміливість, впевненість...) та фемінінних у дівчаток (емоційність, м'якість, турботливість, інтуітивність, емпатійність). Проте, дівчинка попри те, що їй притаманні фемінінні характеристики, може при цьому мати такі маскулінні риси, як раціональність, спортивність. А хлопчик без жодної шкоди для своєї мужності може відчувати прихильність до таких занять як: виховання дітей, шиття чи готування їжі;

7) залучати дітей до виконання домашніх обов'язків, незалежно від статевої належності. Необхідно позбуватися стереотипів, що «жінка- обслуговуючий персонал для чоловіка». Зараз, працюють як чоловіки так і жінки, то важливо сформувати у дітей розуміння про партнерські (демократичні) стосунки між чоловіком та жінкою;

8) прищеплювати культуру гармонійних взаємовідносин між батьком та матір'ю. Використовувати безконфліктне спілкування, адже конфлікти є у кожній сім'ї, проте важливо щоб вони обговорювалися та вирішувалися. Оскільки, невирішені сімейні конфлікти, пролонговані у часі, мають негативний вплив на психіку дитини та її емоційний стан. Важливими характеристиками здорової сімейної атмосфери є - взаємоповага, турбота один про одного та любов;

9) підтримувати у дітей інтерес до самопізнання, та розвивати позитивне ставлення до своєї статі, прийняття себе. Батьки - це перші і найближчі люди для дитини, а дошкільники з безумовною довірою сприймають всі слова дорослих, особливо батьків. Важливо, щоб батьки зосереджувались на позитивних якостях дитини, частіше хвалили та підтримували їх, сприймали дитину такою як вона є, отримували радість та задоволення від спілкування з нею. Тоді і дитина прийматиме себе, пізнаватиме себе та світ навколо себе;

10) розвивати культуру спілкування між хлопчиками та дівчатками. В цьому питанні батьки є, теж, моделлю для наслідування для дітей. Спостерігаючи, в повсякденному житті за поведінкою і культурою спілкування між батьками - діти вчаться як поводити себе з представниками протилежної статі;

11) підтримувати дітей і дбати про їхнє фізичне і психічне здоров'я. Розвивати радість світосприйняття, оптимістичне ставлення до навколишнього світу.

Узгодити цінності, виховних позицій та впливів між усіма членами родини. Оскільки, найбільше, дитині шкодить непослідовний, змішаний стиль виховного впливу та конфліктні сімейні стосунки, які негативно позначаються на емоційній сфері дитини дошкільного віку.



Висновки

Беззаперечним є вплив батьківського виховання на формування гендерних уявлень, від рівня сформованості гендерних уявлень у дітей дошкільного віку залежить прийняття власної статі, ставлення до себе як до представника певної статі, здатність до рефлексії, враховуючи власну стать, ефективність спілкування з особами своєї та протилежної статі.

Забезпечення ефективної взаємодії педагогічних працівників закладу дошкільної освіти з батьками вихованців має істотний вплив на формування гендерних уявлень у старших дошкільників.

Заклад дошкільної освіти є первинною ланкою соціалізації дитини дошкільного віку. В процесі соціалізації, у дітей, виникає соціальна мотивація, дитина вчиться взаємодіяти з іншими дорослими (педагогічними працівниками) та ровесниками у спеціально організованій та вільній діяльності, вибудовувати міжособистісну взаємодію з ровесниками своєї та протилежної статі.

Реалізація партнерської взаємодії педагогічних працівників і батьків дітей старшого дошкільного віку спрямована на процес співробітництва та взаємодію. Партнерська взаємодія важлива для впровадження гендерного компонента в освітню діяльність ЗДО, а гендерна освіченість педагогів і батьків є надзвичайно важливим фактором для становлення гендерної компетентності дітей дошкільного віку.



Література

1. Kohlberg L. A cognitive developmental analysis of children's sex role concepts and attitudes. Maccoby E. (Ed.). The development of sex differences. Stanford Univ. Press, 1966. P. 82-172.

2. Оксамитна С. М., Горностай П. Гендерні ролі та стереотипи. Основи теорії гендеру. К., 2004. С. 157-182.

3. Горностай П. П. Гендерна соціалізація та становлення гендерної ідентичності. Основи теорії гендеру. К., 2004. 535 с.

4. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка: у 3-т. Т. 1. Основи родинних взаємовідносин. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2002. 288 с.

5. Говорун Т. В., Кікінежді О. М. Гендерна психологія: навч. посібник. К., 2004. 308 с.

6. Про затвердження Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція : Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 № 33. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf.

7. Галицька Т.В. Взаємодія закладу дошкільної освіти з родиною: сучасні підходи. Дошкільний навчальний заклад. 2018. № 11. С. 11-13.



References

1. Kohlberg, L. (1996). A cognitive developmental analysis of children's sex role concepts and attitudes Maccoby E. (Ed.). The development of sex differences. Stanford Univ. Press.

2. Oksamytna, S. M., & Hornostai, P. (2004). Henderni roli ta stereotypy. Osnovy teorii henderu [Gender roles and stereotypes. Basics of gender theory]. K. [in Ukrainian].

3. Hornostai, P. P. (2004). Henderna sotsializatsiia ta stanovlennia hendernoi identychnosti. Osnovy teorii henderu [Gender socialization and formation of gender identity. Basics of gender theory]. K. [in Ukrainian].

4. Kovbas, B., & Kostiv, V. (2002). Rodynnapedahohika: u 3-t. T. 1. Osnovy rodynnykh vzaiemovidnosyn [Family pedagogy: in the 3rd grade. T. 1. Basics of family relationships] . Ivano-Frankivsk : Misto NV [in Ukrainian].

5. Hovorun, T. V., & Kikinezhdi, O. M. (2004). Henderna psykholohiia: navch. Posibnyk [Gender psychology: teaching. manual]. K. [in Ukrainian].

6. Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) nova redaktsiia : nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 12.01.2021 r. № 33 [On the approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Educat.) new version: Order of the Min. of Education and Science of Ukr. dated Jan. 12, 2021. № 33]. Retr. from: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/ 2021/12.01/Pro _novu _redaktsiyu %20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukr.].

7. Halytska, T.V. (2018). Vzaiemodiia zakladu doshkilnoi osvity z rodynoiu: suchasni pidkhody [Interaction of the preschool education institution with the family: today approaches]. Doshk. navch.zakl [Preschool education department], 11, 11-13 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...