Methodological peculiarities of teaching the second foreign language for specific purposes to the students of non-linguistic specialties

Размещено на http://www.allbest.ru/

Khortytsia National Academy

Methodological peculiarities of teaching the second foreign language for specific purposes to the students of non-linguistic specialties

Nataliia Yermakova

Candidate of Philological Sciences

Docent at the Department of Social and Humanitarian Sciences and Language Training

Ukraine

Summary

The increasing importance of cross-cultural communication and multinational discussions globally necessitates individuals with proficiency in two or more foreign languages. In the context of international relations, particularly those involving Ukraine, the acquisition of multiple foreign languages is deemed practical, even if the proficiency in the second language falls below that of the first non-native language, as per the Common European Framework of Reference for Languages (CEFR). While the issue of teaching multiple foreign languages in Ukraine has been addressed by various researchers, there remains a pertinent need to enhance the teaching methods for the second foreign language, especially for specific purposes. The focus of this study is to identify the methodological peculiarities associated with teaching the second foreign language for specific purposes to students pursuing non-linguistic specialties. The term "second foreign language" refers to a language learned after another non-native language, regardless of the proficiency level attained in the first language. Currently, the teaching of the second foreign language often occurs without considering the knowledge of the first non-native language and the intricacies of two-way language transfer. The study aims to address this gap by exploring bilingual methodological materials for effective learning of the second foreign language in the context of specific professional purposes.

Keywords: second foreign language, students, non-linguistic specialties

Анотація

Назва роботи (українською мовою): Методичні особливості навчання другої іноземної мови за цільовим призначенням студентів нелінгвістичних спеціальностей

Зростаюча важливість міжкультурної комунікації та багатонаціональних дискусій у всьому світі потребує осіб, які володіють двома або більше іноземними мовами. У контексті міжнародних відносин, зокрема тих, що стосуються України, оволодіння кількома іноземними мовами вважається практичним, навіть якщо рівень володіння другою мовою є нижчим за рівень володіння першою нерідною мовою, відповідно до Загальноєвропейських компетенцій для Мови (CEFR). Незважаючи на те, що питання викладання кількох іноземних мов в Україні розглядалося різними дослідниками, залишається актуальною потреба вдосконалення методів викладання другої іноземної мови, особливо для конкретних цілей. Метою даного дослідження є виявлення методичних особливостей, пов'язаних із навчанням другої іноземної' мови за спеціальними цілями для студентів нелінгвістичних спеціальностей. Термін «друга іноземна мова» стосується мови, яку вивчають після іншої нерідної мови, незалежно від рівня володіння першою мовою. В даний час навчання другої іноземної мови часто відбувається без урахування знання першої нерідної' мови і тонкощів двостороннього мовного перекладу. Дослідження спрямоване на усунення цієї прогалини шляхом вивчення двомовних методичних матеріалів для ефективного вивчення другої іноземної мови в контексті конкретних професійних цілей.

Ключові слова: друга іноземна мова, студенти, нелінгвістичні спеціальності

The importance of cross-cultural communication and multinational discussions is growing worldwide. The developing of the international relationships between Ukraine and other countries requires specialists speaking two or more foreign languages. At present, it seems reasonable to learn more than one foreign language, even if the level of the second one is far below the level of the first nonnative language according to the Common European Framework of Reference for Languages (CEFR) [1]. language translation learning

The problem of teaching several foreign languages in our country is not new. It was revealed by a number of Ukrainian researchers [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9]. They consider this teaching in the view of interaction of target languages in different aspects. Many of them note that learning of the second non-native language is carried out in conditions of mutual influence of three languages (the first foreign language, the second foreign language and the native language of a learner), but the first non-native language is generally used for interlinguistic comparisons.

Although the problem of teaching the second non-native language is regularly considered, the need to improve the teaching methods of the second foreign language, especially the one for specific purposes, is relevant. Therefore, the aim of our paper is to determine methodological peculiarities of teaching the second foreign language for specific purposes to the students of non-linguistic specialties.

The second foreign language in methodology means the language being learnt after another (the first) non-native language, no matter what level it is mastered at.

At present, the second foreign language is mainly studied without considering the knowledge of the first non-native language and the particularities of two-way transfer. If we can find some bilingual methodological materials for learning some grammar or lexical themes of a language, textbooks of teaching the second foreign language on the base of the first one were not found.

The teaching of the first and the second non-native languages differs considerably in methodological aspect. In the process of learning the second foreign language the knowledge, skills and competences in the use of a native language are considered fully formed, in the use of the first foreign language they are being advanced, and in the use of the second foreign language they are in the making [5, p.104].

Resulting from the interaction of the three languages being in contact, such phenomena as interference and transfer arise. Interference is a mutual influence of language systems that develops while studying one foreign language (the contact occurs between a native and non-native languages) or while simultaneous (consistent) learning of several foreign languages (correspondingly a native language interacts with non-native ones or foreign languages interrelate with each other). [8, p.58]

There is an ideal situation when one teacher knows and teaches both nonnative languages. In this case, he/she can choose tasks and exercises to reveal similarities and differences between two foreign languages, compare and discuss them using the examples.

That is why many methodologies of teaching the second foreign language are being developed with support of the first non-native language based on comparative analysis of these languages [9]. This approach is very advantageous, but it is better to take into consideration the complexity of interaction process of a native and two foreign languages, especially when studied languages have linguistic dissimilarity.

On studying several non-native languages, different kinds of competences are developed. The most important ones are:

trilingual communicative competence, as learners must have theoretical knowledge and skills of communication of the studied languages;

sociocultural competence, as learners must broaden their outlook by studying the facts about a new country and be conscious of common and distinguishing features of national cultures;

- educational competence which promotes a better self-learning of foreign languages.

Speaking about teaching the foreign language for specific purposes to the students of non-linguistic specialties, special (professional) competence should also be mentioned, without which there is no point in starting to study whichever language for specific purposes as learners must be well aware of the specificity of their future work.

In the context of our paper, it is worthwhile to note that they give a rather small number of academic hours to study the second foreign language as against the first foreign language according to school curriculum. Respectively, the pace of study must be forced to be more dynamic: a teacher must spend less time to explanations, give more educational material and exercises to work out grammar skills, for instance. The methodology of teaching the second non-native language is to rely on the method of intensification: that is, it should contain exercises to work out bilingual elements, to activate linguistic units in speech, to facilitate the making of associative connections.

Nowadays, a foreign language teaching is more effective with audio- and visual materials, interactive methods of work taking into account interdisciplinary relations.

Unfortunately, we must admit that the textbooks adapted to the learners' knowledge of the first foreign language especially for specific purposes are not issued in Ukraine. While it would have a positive influence on the development of learners' skills in studying the second foreign language and would increase a communicative level on the whole.

In view of the above, we may state that the problem of improving the quality of teaching the second foreign language for specific purposes to the students of non- linguistic specialties remains actual.

References

1. The Common European Framework of Reference for Languages (CEFR).

2. Насонова Н.А. Передача інформації в процесі вивчення іноземної мови / Н.А.Насонова // Збірник матеріалів наук.-метод. конф., 21 - 22 травня 2002 р. Том 2. Вінниця: Універсам - Вінниця, 2002. С.241-243.

3. Теляшенко В.Л. Професійно орієнтоване навчання студентів іноземної мови в немовному вузі / В.Л.Теляшенко. - Вип. 4: Актуальні питання навчання іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах: матеріали наук.-практ. конф., 20 травня 2003 р. Х.: Магістр, 2003. С. 78-81.

4. Цвяк Л.В. Принципи викладання професійно орієнтованої мови майбутнім офіцерам-прикордонникам / Лариса Вікторівна Цвяк // Збірник наукових праць №55. Серія: Педагогічні та психологічні науки / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Хмельницький: НАДПСУ, 2010. С.111-114.

5. Жовтюк Н.П. Психолінгвістичні аспекти формування лексичної компетентності у процесі навчання англійської мови після німецької / Н. П. Жовтюк // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Педагогіка. № 3. 2012. С. 101 -106.

6. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий керівник українського видання доктор пед. наук, професор С. Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. 273 с.

7. Казачінер О.С. Підготовка вчителів до викладання другої іноземної мови з 5 класу в системі післядипломної педагогічної освіти / О. С. Казачінер // Наукові записки кафедри педагогіки. Вип. 32. 2013. С. 94-104.

8. Лобачук І.М. Теоретико-методичні аспекти викладання другої іноземної мови / І. М. Лобачук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. Вип.40. 2013. С. 56-60.

9. Палій О. А. Про підвищення ефективності навчання другої іноземної мови в ЗНЗ / О. А. Палій // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. № 1.2014. С. 120-124.

Размещено на Allbest.ru