Діяльнісний підхід як методологічна основа ефективного впровадження інтерактивних технологій навчання в освітній процес ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльнісний підхід як методологічна основа ефективного впровадження інтерактивних технологій навчання в освітній процес ЗВО

Гречановська Олена Володимирівна доктор педагогічних наук, професор кафедри філософії та гуманітарних наук, Вінницький національний технічний університет

Анотація

У статті розкриваються питання впровадження інтерактивних технологій навчання в освітній процес закладів вищої освіти через призму діяльнісного підходу як методологічної основи цього процесу. Для ефективного формування професійних компетентностей необхідне впровадження технологій навчання, які б стимулювали засвоєння знань та активували мисленнєву діяльність. До таких технологій автор відносить інтерактивні технології навчання, які спрямовані на освіту через практику, що тісно пов'язує їх з діяльнісним підходом.

Проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до проблеми застосування інтерактивних технологій в освітньому процесі. Розкрито сутність поняття «інтерактивне навчання» та запропоновано авторський підхід до цього визначення, у якому «інтерактивне навчання» розглядається як форма організації отримання знань, що має в основі індивідуальний підхід та взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу під час активної діяльності у процесі якої відбувається засвоєння соціально необхідних та професійних знань, які перетворюються у практичний досвід та базуються на традиційному викладі матеріалу і сучасних інноваційних підходах, де результат спрямований на професійно-творчий розвиток особистості та її самовдосконаленість. Одним із необхідних елементів інтерактивного навчання виокремлюються інтерактивні технології навчання, які спрямовані на досягнення дидактичних цілей та є важливою складовою впровадження діяльнісного підходу в освітній процес закладів вищої освіти. При цьому інтерактивні технології навчання залежать від впливу діяльнісного підходу на навчальний процес. Це взаємообмінний процес у якому інтерактивні технології навчання та діяльнісний підхід взаємодіють та взаємопов'язані між собою.

У статті коротко надається інформація про таксономію Б. Блума на основі якої створено та представлено авторську розробку систему ієрархії виконання завдань під назвою «Полювання знаннями» накопичення додаткових балів для студентів з гуманітарних дисциплін та наведено приклади цих завдань.

Ключові слова: інтерактивне навчання, інтерактивні технології навчання, діяльнісний підхід, таксономія Б. Блума, система ієрархії виконання завдань. інтерактивне навчання блум мисленнєвий

Hrechanovska Olena Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Philosophy and Humanities, Vinnytsia National Technical University

THE ACTIVITY APPROACH AS A METHODOLOGICAL BASIS FOR THE EFFECTIVE IMPLEMENTATION OF INTERACTIVE LEARNING TECHNOLOGIES IN THE EDUCATIONAL PROCESS OF HIGHER EDUCATION

INSTITUTIONS

Abstract. The article discusses the issue of the implementation of interactive learning technologies in the educational process of higher education institutions through the prism of the activity approach as the methodological basis of this process. For the effective formation of professional competences, it is necessary to introduce learning technologies that would stimulate the assimilation of knowledge and activate thinking activity. The author refers to such technologies as interactive learning technologies, which are aimed at education through practice, which closely connects them with an activity approach.

The approaches of domestic and foreign scientists to the problem of using interactive technologies in the educational process are analyzed. The essence of the concept of "interactive learning" is revealed and the author's approach to this definition is proposed, in which "interactive learning" is considered as a form of organization of obtaining knowledge, which is based on an individual approach and interaction between all participants of the educational process during active activities in the process of which assimilation takes place socially necessary and professional knowledge, which is transformed into practical experience and is based on the traditional presentation of the material and modern innovative approaches, where the result is aimed at the professional and creative development of the individual and his self-improvement. One of the necessary elements of interactive learning are the interactive learning technologies that are aimed at achieving didactic goals and are an important component of the implementation of the activity approach in the educational process of higher education institutions. At the same time, interactive learning technologies depend on the influence of the activity approach on the educational process. This is a reciprocal process in which interactive learning technologies and an activity approach interact and are interconnected.

The article briefly provides information on B. Bloom's taxonomy, on the basis of which the author's development of a system of task hierarchy called «Knowledge Hunt» for accumulating additional points for students from humanitarian disciplines was created and presented, and examples of these tasks are given.

Keywords: interactive learning, interactive learning technologies, activity approach, B. Bloom's taxonomy, task performance hierarchy system.

Постановка проблеми

Сучасні трансформації, що відбуваються у різних сферах суспільства відчутно впливають на освітню галузь, тому система вищої освіти потребує постійного вдосконалення, що буде відповідати запитам усіх суб'єктів освітнього процесу. Період пандемії Covid-19 та повномасштабна війна внесли свої корективи у реформування освіти, що мають бути спрямовані не лише на засвоєння знань, а й подолання дистанціювання студента від активного навчання. Перехід на змішане та дистанційне навчання необхідно спрямовувати на активно-когнітивний спосіб отримання інформації, професійне виховання молоді, отримання необхідного досвіду у процесі засвоєння професійних знань. Можливість ефективного формування професійної компетентності майбутнього фахівця технічних спеціальностей відбудеться за допомогою впровадження інтерактивних технологій навчання, які будуть сприяти формуванню необхідних професійних якостей.

Влучно, щодо професійної діяльності майбутніх фахівців висловився вітчизняний вчений І. Бех, який вказував на те, що для належного місця в ієрархії цінностей особистості професійна діяльність може посісти тоді, коли з ранніх етапів професійного становлення студент через психолого-рефлексивний аспект починає осмислювати цілі і завдання майбутньої професії, залучається до спеціально організованої роботи з розвитку своїх смислових орієнтирів. Науковець наголошував, що вища школа має створити умови вільного переходу від освітнього процесу до професійного самовираження в реальній трудовій діяльності [1]. Такий погляд на проблему професійної діяльності майбутнього фахівця вказує на те, що для ефективного формування професійних компетентностей необхідне впровадження технологій навчання, які б стимулювали засвоєння знань та активували мисленнєву діяльність. До таких технологій відносимо інтерактивні технології, які спрямовані на навчання через практику, що тісно пов'язує їх з діяльнісним підходом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

З часів Сократа засвоєння інформації через взаємодію, спілкування, диспут привертали увагу суспільства, тому ще у творах видатних філософів знаходимо шляхи пошуків розкриття цієї проблеми. Яскравим прикладом зародків інтерактивності у навчанні прослідковується у словах відомого китайського філософа Конфуція, який сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим - Я стаю майстром». Це перші інтерактивні настанови, що стосуються різних етапів освітнього процесу. Інтерактивні технології та їх впровадження в освітній процес зумовлені сучасними вимогами щодо трансформації освітнього процесу який потребує взаємодії усіх його учасників, рівноправного діалогу студентів і викладачів.

Проблеми інтерактивного навчання та впровадження інтерактивних технологій розкриваються у наукових доробках зарубіжних та вітчизняних науковців. Навчання через взаємодію та активність розглядалося виданими філософами (Конфуцій, В. Лук'янець, Й. Песталоцці, Ф. Прокопович, Ж.-Ж. Руссо, Сократ та ін.); на необхідність соціальної взаємодії у становленні особистості вказували такі психологи та соціологи як Г. Блумер, А. Маслоу, Дж. Мід, Я. Морено, Г. Олпорт, К. Роджерс та ін.

Новітнього та яскравого акценту інтерактивні технології здобули у педагогічних науках, де не перше десятиліття точаться диспути щодо доцільності, ефективності та методології їх впровадження в освітній процес. Відомими представника вітчизняної та зарубіжної плеяди у дослідженні проблем інтерактивних технологій навчання виступають такі дослідники як Т. Бейтс, В. Блум, Дж. Брунер, Р. Гуревич, Д. Колб, Дж. Ланкастера, В. Ортинський, П. Петерсон, О. Пометун, Л. Пироженко, В. Стрельніков, Т. Туркот, Г. Фріц та ін.

У філософських словниках технологія потрактовується як «сукупність методів, способів здійснення виробничих процесів та наукова дисципліна, що описує, розробляє і вдосконалює зазначені способи, засоби і порядок (регламенти, режими) їх здійснення; сукупність знань, дій, методів та інструментів для досягнення бажаного результату, метод перетворення заданого в необхідне» [2]. Тобто, в основі технології є спрямування, що сприяють досягненню результату, у тому числі і через діяльність особистості. Якщо розглядати освітній процес, що спрямований на формування професійно компетентного працівника то окрім зазначеної сукупності методів та способів, необхідна активна діяльність, навчання через практику, що має за основу інтерактивні технології, які взаємодіють з діяльнісним підходом.

Питанням впровадження діяльнісного підходу у педагогічних дослідженнях розкривають вітчизняні та зарубіжні науковці (Дж. Брунер, Т. Бейтс, І. Бех, Д. Дьюі, І. Зязюн, Дж. М. Зош, Д. Колб, Р. Паркер, Б. С. Томсен, Е. Дж. Хопкінз та ін.).

Необхідність впровадження діяльнісного підходу та його взаємозвязок з процесом формування професійно компетентного фахівця прослідковується у працях вітчизняного науковця, академіка І. Беха, який стверджує, що діяльнісний підхід тісно наближений до формування компетентностей, які забезпечуються навчальними теоретичними знаннями. Автор зауважує, що діяльнісний підхід є перетворенням особистості на суб'єкт навчання, тоді як формування компетентностей забезпечує трансформацію того «хто навчається» у того «хто практично діє» [3].

Мета статті полягає у аналізі та опису інтерактивних технологій які впроваджено через призму діяльнісного підходу як методологічної основи у процесі формування майбутніх фахівців у закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Інтерактивне навчання розглядаємо як форму організації отримання знань, що має в основі індивідуальний підхід та взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу під час активної діяльності у процесі якої відбувається засвоєння соціально необхідних та професійних знань, які перетворюються у практичний досвід та базуються на традиційному викладі матеріалу і сучасних інноваційних підходах, де результат спрямований на професійно-творчий розвиток особистості та її самовдосконаленість.

Одним із необхідних елементів інтерактивного навчання є інтерактивні технології, які спрямовані на досягнення дидактичних цілей та є важливою складовою впровадження діяльнісного підходу в освітній процес закладів вищої освіти і при цьому інтерактивні технології навчання залежать від впливу діяльнісного підходу на навчальний процес. Це взаємообмінний процес у якому інтерактивні технології навчання та діяльнісний підхід взаємодіють та взаємопов'язані між собою.

Вітчизняні науковці наголошують, що використання інтерактивних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців полягає у зближенні аудиторного навчання з практикою професійної діяльності, що вказує на чіткий зв'язок з діяльнісним підходом. Науковці наголошують на важливих чинниках, таких як: потрапляння студента до такого навчального середовища, де він займає активну пізнавальну позицію і у співпраці з викладачем та однокурсниками розвивається як суб'єкт діяльності; створення можливості для об'єднання навчальної активності студента з його професійною діяльністю, і тим самим - для формування його професійної компетентності [4].

Цікавим та новаційним до визначення поняття «інтерактивні технології навчання» є погляд вченого В. Стрельнікова, який, всупереч традиційним підходам, які зводяться до того, що «інтерактивні технології» є похідним від англійського слова «interactive» та обмежується поняттям взаємодії та спілкування. Автор, у свою чергу, зауважує, що неможливо інтерактивні технології обмежувати лише комунікаційним аспектом та виокремлює два підходи до своєї теорії, де перший підхід базується на інтеракції, яку важко алгоритмізувати (зробити технологією навчання) через її спонтанність; по-друге - у дидактиці виокремлено активні технології навчання, які уже давно використовуються. Науковець пропонує своє бачення термін «інтерактивні технології навчання» та інтерпретує як похідне з двох латинських слів: «activus - діяльний, енергійний - відповідно, технологія навчання, що активізує роботу того, хто навчається; inter... - префікс, що означає перебування поміж». Тобто, інтерактивні технології навчання можна розглядати як «активність суб'єкта навчання викликана зовнішніми чинниками». Тоді до цих технологій навчання необхідно відносити також інформаційні та модульні технології [5].

У наукових доробках вітчизняних науковців інтерактивні технології навчання поділяють на три групи: інтерактивні технології кооперативного навчання (робота у парах, два - чотири - всі разом, робота у малих групах); інтерактивні технології колективно-групового навчання (мікрофон, мозковий штурм, навчаючи - вчусь, ажурна пилка); технології ситуаційного моделювання: симуляції, імітації, розігрування ситуації за ролями; технології опрацювання дискусійних питань (займи позицію, зміни позицію, дебати, дискусія) [6].

Український дослідник В. Ревенко вважає запропоновану класифікацію О. Пометун неповною та такою, що не відображає повноти інтерактивних технологій навчання та розглядає їх як багатоспектне, об'ємне утворення. Автор запропонував свою цікаву класифікацію за п'ятьма критеріями:

- за формами організації навчальної діяльності: колективно- групове навчання («мікрофон», «мозковий штурм», «аналіз ситуацій», «ажурна пилка» та ін.); навчання у малих групах («робота в парах», «карусель», «акваріум» та ін.); індивідуальні (компютерні технології);

- за цільовим призначенням: інструктивно-консультаційні (тренінг, консультації та ін.); інформативні (лекція-бесіда, лекція-консультація та ін.); мотиваційні (інтерв'ю та ін.); пізнавальні (ділова гра, дискусія та ін.); контролюючі (оцінювальна дискусія, науково-практична конференція та ін.);

- за характером діяльності: імітаційні (інсценування, спрощене судоае слухання, ділові ігри та ін.); неімітаційні (круглий стіл, конференція, дискусія та ін.);

- за характером взаємодії: студент-студент (робота в парах, карусель та ін.); викладач-студенти (лекція-бесіда, аналіз ситуацій та ін.); студент-група (дискусія в стилі ток-шоу, громадські слухання, мікрофон та ін.); студент-комп'ютер (інформаційні технології);

- за ступенем прояву самостійності (творчості) студентів: репродуктивні (імітаційні ігри та ін.); творчі (проектні технології, спецсемінари та ін.) [7].

До інтерактивних технологій відносимо: неімітаційні розвивальні (проблемна, інтерактивна лекція; семінар; проблемна бесіда; мозкова атака; дискусія; аналіз; майстерня; опитування експертів; методи роботи у малих групах); імітаційні розвивальні (вивчення конкретних ситуацій; вирішення виробничих завдань; імітаційні вправи; імітаційний тренінг); ігрові (ділова гра; рольова гра; ігрове проектування); проектні (групова проектна діяльність); тренінгові (груповий тренінг, заняття з елементами тренінгу) [8].

Інтерактивні технології навчання ми використовуємо у процесі вивчення магістрами дисципліни «Інноваційні та психологічні аспекти сучасної освіти». ми використовуємо низку завдань із використанням інтерактивних вправ та технологій навчання. Ця дисципліна допомагає магістрам першого року навчання засвоювати знання пов'язані із психолого-педагогічними особливостями сучасної освіти та поєднує в собі інформацію про історію педагогіки та психології, дидактику, вплив психічних процесів на опанування знань, сучасні методи та технології навчання, критерії та рівні оцінювання та ін. Тому впровадження інтерактивних технологій навчання допомагає студентам на практиці зрозуміти дію та вплив цих технологій на когнітивні процеси, здатність засвоєння інформації, оцінювання та ін., тобто, отримати власний досвід у роботі з інтерактивними технологіям. Для зручності роботи над завданнями та їх оцінюванням, ми створили систему ієрархії виконання завдань під назвою «Полювання знаннями» для накопичення додаткових балів. Кожне із запропонованих завдань має свою складність, відповідно оцінюється, а для розуміння навчальних цілей цих завдань поєднуємо їх з таксономією Б. Блума.

Таксономія у когнітивній сфері була запропонована групою американських вчених на чолі з Б. Блумом [9].

ЇЇ використання допомагає класифікувати завдання відповідно до цілей навчання. Особливість таксономії полягає в ієрархії рівнів знань, де кожен наступний щабель допомагає вийти на новий вищий рівень. Б. Блум визначив шість освітніх рівнів, де вищі цілі - це аналіз, синтез, оцінювання, а нижні - знання, розуміння, використання. Також автор охарактеризував кожний рівень.

Під час вивчення дисципліни у «Полюванні знаннями» ми виокремлювали ті інтерактивні технології, які різні за складністю, від чого залежить оцінювання знань та студенту надається вибір завдання для накопичення додаткових балів. Студент може обрати завдання з тією кількістю балів, які його задовольняють (накопичення балів відбувається у довільній формі, надаються завдання різної складності та кількості, а студент сам корегує кількість набраних балів. Але існують обов'язкові завдання, які не входять у запропоновану нами систему).

Маючи за основу таксономії Б. Блума та визначених науковцем навчальних цілей ми пропонуємо студентам такий вибір завдань:

нижні завдання: 1 рівень - знання - сприйняття та запам'ятовування інформації, перенесення її із зовнішньої у внутрішню (бесіда, обговорення ситуації, опрацювання тематичних текстів, дерево передбачень та ін.));

2 рівень - розуміння - здатність перекодування інформації, із теоретичної інформації створити іншу форму (ессе, сканворди, хмара слів, асоціативний кущ, кроссенс, створення мему та ін.);

3 рівень - застосування - використання знань для розв'язання стандартних та не стандартних завдань, використання креативного підходу (створення та вирішення кросвордів, ребусів, симпозіум, круглий стіл, «Фішбоун» («Риб'яча кістка»), «психологічний портрет героя» та ін.);

вищі завдання: 4 рівень - аналіз - розумова операція на здатність до поділу цілого на частини для кращого розуміння інформації, визначення взаємозв'язку між різними компонентами (складання аналітичних таблиць, створення інтелект-карт, наведення прикладів, «судове засідання», «шість капелюхів», перегляд тематичного фільму та відгук на нього і т.п.);

5 рівень - синтез - об'єднання частин у ціле, створення нового (виконання творчих завдань, робота з психолого-педагогічними тестами із творчими завданнями, метод Уолта Діснея, завдання з кругами Ейлера-Венна, тренінгові вправи та технології і т.п.);

6 рівень - оцінювання - найскладніший рівень, здатність оцінювати різні точки зору та процеси, визначення критеріїв оцінювання (сократівська дискусія, ведення диспутів, дебати, прес- конференція, створення науково-дослідницького проекту та оцінювання проектів інших студентів та ін.).

Для прикладу подаємо завдання з дисципліни «Інноваційні та психологічні аспекти сучасної освіти» до однієї із тем відповідно запропонованої системи ієрархії завдань «Полювання знаннями»: тема «Традиційність, інноваційність та стереотипність сучасної освіти», за нижніми завданням на рівень знання необхідно опрацювати тему в навчальному підручнику та виписати основні терміни за темою (0,2 бала); розуміння - створити «хмару слів» відповідно теми та виступити з поясненнями до виконаного завдання (1 бал); застосування - створити «Фішбоун» на тему «Проблеми та причини проявів стереотипності у сучасній освіті» або «Впровадження інновацій в освітній процес вищої школи» та ін. (2 бали - із захистом завдання на занятті; 1 бал - без захисту).

Вищі завдання на цю ж тему припускають виконання, що мають подвійне призначення, тобто, можуть виконуватися як індивідуально так і в команді: аналіз - інтелект-карта «Інноваційні технології навчання» (включає в себе розгалуження які окреслюють усе стосовно інноваційних технологій - відомі науковці (окремо вітчизняні, зарубіжні), зв'язок з традиційними технологіями навчання, взаємозв'язок з іншими науками, історичний шлях і т.п. (розгалуження інтелект-карти обирається студентом самостійно але за потребую може скористатися рекомендаціями викладача), метод «Шість капелюхів» (завдання виконується як індивідуально так і в команді) (3 бали); синтез - завдання з кругами Ейлера-Венна на тему «Педагогічні технології», «Сучасна педагогіка вищої школи» та ін. (для індивідуальної роботи), завдання за методом Уолта Діснея (для командної роботи) (4 бали); оцінювання - прес-конференція на тему «Педагогічні процеси сучасної освіти» (командні завдання), науково- дослідні проекти з обраних тем відповідної тематики (індивідуальні та командні завдання) (5-10 балів). Виконання завдань цього рівня є багатофакторними, студенти виступають відразу у декількох ролях, наприклад, як: виконавець проекту, виступаючий, оформлювач (технічне забезпечення, презентація), експерт, що задає запитання іншим виступаючим, оцінює роботу інших і т.п. в залежності від формату проведення заняття. Усі ці обов'язки оцінюються, тому бали мають таку велику розбіжність між мінімальним та максимальним балами. Але студент може не бути учасником усіх цих ролей, а може залишитися на рівні виконавця ролі того, хто підготував і розповів про свій міні-проект та отримати мінімальний бал із вказаного рівня - 5 балів. Оцінювання завдань цієї системи є багатофакторним та багаторівневим, в залежності від обраних студентом завдань але не перевищують максимально граничного балу. Система ієрархії завдань є допоміжною і запроваджена, щоб сприяти збільшенню уже отриманих балів за обов'язкові завдання.

Запропонований нами формат отримання балів стимулює у студентів активну діяльність під час вивчення дисципліни та мотивує до виконання завдань, про свідчить їх добровільне виконання навіть тоді, коли студент не потребує додаткових балів. Також від студентів поступають пропозиції щодо проведення занять із впровадження деяких перерахованих інтерактивних технологій навчання. За допомогою цієї системи, магістри на практиці ознайомлюються із різноманіттям педагогічних технологій, таксономією Б. Блума та отримують досвід користування ними на практиці, отримують навички самооцінки та об'єктивної оцінки інших, навчаються сприймати критику та ассертивно спілкуватися, конструктивно працювати в команді та розуміти власну відповідальність у виконанні завдань. Такий досвід буде цінним, якщо магістр у майбутньому захоче обрати викладацьку діяльність або займати керуючу посаду.

Висновки

Інтерактивне навчання це є активна взаємодія учасників освітнього процесу для ефективності та результативності якої основною методологічною основою є діяльнісний підхід. Студенти через діяльність пізнають основи професійної майстерності та стають висококваліфікованими фахівцями, а завдання викладача спрямувати їх у вірному напрямі. Тому вірно організована дидактична система, що опирається на інтерактивні технології навчання через призму діяльнісного підходу, дасть змогу отримати необхідний початковий досвід під час навчання в закладі вищої освіти та сформувати професійно необхідні компетентності.

Література:

1. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн. 2. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. К. : Либідь, 2003. 344 с., с. 254

2. Велика Українська Енциклопедія. Тематичний словник гасел з напряму «Філософські науки» (філософія, логіка, етика, естетика) / Укладачі: Арістова А. В., Шліхта І. В.; за заг. ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. - К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2019. 256 с.

3. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці . Виховання і культура.2009. № 12 (17, 18). С. 5-7.

4. Волкова Н. П. Інтерактивні технології навчання у вищій школі: навчально- методичний посібник / Н.П. Волкова. - Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. - 360 с., С. 14

5. Стрельніков В. Ю. Сучасні технології навчання у вищій школі: модульний посібник для слухачів авторських курсів підвищення кваліфікації викладачів МІПК ПУЕТ / В. Ю. Стрельніков, І. Г. Брітченко. - Полтава: ПУЕТ, 2013. - 319 с.

6. Пометун О. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять // Шлях освіти. 2004. № 3. С. 10-15.

7. Ревенко В. В. До питання про суть та класифікацію інтерактивних технологій / В. В. Ревенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / ред. кол. : В. К. Буряк, Л. В. Кондрашова, Г. Б. Штельмах. - Кривий Ріг, 2008. - Вип. 21. - С. 228-234.

8. Гречановська О.В. Педагогічна система формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук. Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2020 р. 589 с.

9. Bloom B. Taxonomy of educational objectives : The classification of educational goals. Handbook 1 : cognitive domain. - N. Y. : David McKay Co., 1956. - P. 187- 215.

References:

1. Beh, І. D. (2003). Vihovannja osobistosti [Personality education]. (vol. 1-2). K.: LiHd' [in Ukrainian].

2. Kiridon, A. M. (2019). Velika Ukratns'ka Enciklopedija. Tematichnij slovnik gasel z naprjamu «Filosofs'ki nauki» filosofija, logika, etika, estetika) [Great Ukrainian Encyclopedia. Thematic dictionary of slogans from the field of "Philosophical sciences" (philosophy, logic, ethics, aesthetics)]. K. : Derzhavna naukova ustanova «Enciklopedichne vidavnictvo» [in Ukrainian].

3. Beh, І. D. (2009). Teoretiko-prikladnij sens kompetentmsnogo pіdhodu u pedagogy [Theoretical and applied meaning of the competence approach in pedagogy]. Vihovannja i kul'tura - Education and culture, 12 (17, 18), 5-7 [in Ukrainian].

4. Volkova, N. P. (2018). Interaktivni tehnologit navchannja u vishhij shkoli [Interactive learning technologies in higher education]. Dmpro: Urnversitet mem Al'freda Nobelja [in Ukrainian].

5. Strel'nikov, V. Ju. (2013). Suchasni tehnologii navchannja u vishhij shkoli: modul'nij posibnik dlja sluhachiv avtors'kih kursiv pidvishhennja kvalifikaci'i vikladachiv MIPK PUET [Modern learning technologies in higher education: a modular guide for students of the author's courses for improving the qualifications of teachers of MIPK PUET], Poltava: PUET [in Ukrainian].

6. Pometun, O. (2004). Aktivni j interaktivni metodi navchannja: do pitannja pro diferenciaciju ponjat' [Active and interactive methods of learning: to the question of the differentiation of concepts]. Shljah osviti - The path of education, 3, 10-15 [in Ukrainian].

7. Revenko, V. V. (2008). Do pitannja pro sut' ta klasifikaciju interaktivnih tehnologij [To the question of the essence and classification of interactive technologies]. Pedagogika vishho'i ta seredn'o'i shkoli - edagogy of high and secondary schools, 21, 228-234 [in Ukrainian].

8. Grechanovs'ka, O.V. (2020). Pedagogichna sistema formuvannja konfliktologichnoi kul'turi majbutnih fahivciv tehnichnih special'nostej [Pedagogical system of formation of conflict culture of future specialists in technical specialties]. Doctor's thesis. Vinnica: Vinnic'kij derzhavnij pedagogichnij universitet im. Mihajla Kocjubins'kogo [in Ukrainian].

9. Bloom, B. (1956). Taxonomy of educational objectives : The classification of educational goals. Handbook 1 : cognitive domain. N. Y. : David McKay Co. [in English].

Размещено на Allbest.ru