SMART-комплекс як інноваційний інструмент в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій

Размещено на http://allbest.ru

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

SMART-комплекс як інноваційний інструмент в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій

Драгієва Людмила Василівна кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри математики,

інформатики та інформаційної діяльності

м. Ізмаїл



Анотація

У статті розглянуто SMART-комплекс як інноваційний інструмент в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Констатовано, що сучасна інноваційна освіта - це випереджаюча освіта, відмінною рисою якої є розвиток прогресивних методів і засобів здобуття знань, що формують особистість в унікальному і глобальному інформаційно-освітньому просторі.

Зазначено, що сучасна система освіти еволюціонує в напрямку SMART-освіти, яка передбачає організацію навчального процесу з використанням технологічних інновацій та мережі Інтернет, що дає можливість студентам набувати професійних навичок на основі системного вивчення дисциплін, з урахуванням їх багатоаспектності та постійного оновлення змісту.

Доведено, що SMART-комплекс є одним з інноваційних інструментів SMART-освіти. Підкреслено, що SMART-комплекс - це динамічна інформаційна система електронних освітніх ресурсів з педагогічним і методичним покликанням для підготовки майбутнього фахівця, побудова якої передбачає постійний розвиток і зміну функціональних зв'язків і відносин. трудовий вчитель студент навчання

Підкреслено, що використання SMART-комплексів з навчальних дисциплін сприяє підвищенню якості навчально-методичного забезпечення дисципліни, його своєчасному оновленню та вдосконаленню, активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів у процесі самостійної роботи з раціональним розподілом часу на різні види завдань відповідно до індивідуальних особливостей здобувача. SMART-комплекс складається з таких модулів: система управління навчанням (LMS); навчальний контент; авторські інструменти.

Основними вимогами до SMART-комплексу є: надійність функціонування, безпека, сумісність, простота використання та управління, модульність та доступність.

Закономірність формування та розвитку SMART-комплексів забезпечується такими принципами: принцип відкритості інформаційно-навчального середовища; принцип структурної надлишковості; принцип цілісності; принцип нелінійності. Основними етапами розробки комплексу SMART є: організація і мета, зміст, структура, проєктування, узагальнення і процедура.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів трудового навчання та технологій, інформаційні технології, інформаційно-освітнє середовище, SMART-комплекс, сучасна інноваційна система.



Abstract

Smart-complex as an innovative tool in the work of future teachers of labor training and technology

Drahiieva Liudmyla Vasylivna Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Mathematics, Computer Science, and Information

Activities, Izmail State University of Humanities, Izmail,

The article considers the SMART-complex as an innovative tool for the work of future teachers of labor training and technology. It is stated that modern innovative education is an advanced education, a distinctive feature of which is the development of progressive methods and means of acquiring knowledge that form a personality in a unique and global information and educational space. It is noted that the modern education system is evolving towards SMART education, which involves the organization of the educational process using technological innovations and the Internet, which enables students to acquire professional skills based on the systematic study of disciplines, taking into account their multidimensionality and constant updating of content.

It is proved that SMART- complex is one of the innovative tools of SMART-education. It is emphasized that the SMART-complex is a dynamic information system of electronic educational resources with a pedagogical and methodological vocation for the training of a future specialist, the construction of which involves the constant development and change of functional links and relationships.

It is emphasized that the use of SMART- complexes in academic disciplines contributes to improving the quality of educational and methodological support of the discipline, its timely updating and improvement, activation of educational and cognitive activities of students in the process of independent work with rational allocation of time for different types of tasks in accordance with the individual characteristics of the student.

The SMART- complex consists of the following modules: a learning management system (LMS); educational content; authoring tools. The main requirements for a SMART-complex are reliability, security, compatibility, ease of use and management, modularity and accessibility. The regularity of the formation and development of SMART- complexes is ensured by the following principles: the principle of openness of the information and learning environment; the principle of structural redundancy; the principle of integrity; the principle of nonlinearity. The main stages of SMART complex development are Organization and Purpose, Content, Structure, Design, Generalization and Procedure.

Keywords: training of future teachers of labor education and technology, information technology, information and educational environment, SMART- complex, modern innovation system.



Вступ

Постановка проблеми. В останні роки українська система освіти стає все більш відкритою та інтегрованою у світову освітню систему. Повним ходом йде реформування та модернізація змісту і структури освіти, велика увага приділяється інформатизації освіти, таким чином, з'являється SMART- освіта.

SMART-комплекси є одним з найпотужніших інструментів SMART- освіти, оскільки відкривають реальні можливості системи освіти розвивати творчий потенціал особистості в процесі навчання та підвищення пізнавальної активності студентів та учнів у різних типах навчальних закладів.

Використання SMART-комплексів у підготовці майбутніх вчителів професійної освіти та технологій є дуже цінним, оскільки надає можливість вивчати профільні та спеціальні предмети на основі контекстного навчання, що може забезпечити якісну підготовку майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що проблематикою дослідження професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій займалися: І. Андрощук, І. Войтович, С. Дзус, Д. Кільдеров, М. Корець, О. Марущак та інші.

SMART-комплекси як інновації в освіті розглядали: В. Биков, О. Гуменний, Р. Гуревич, А. Кононенко, І. Смирнова, О. Спіріна тощо.

Проте потрібно зазначити, що SMART-комплекс як інноваційний інструмент в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій є недостатньо вивченим.

Мета статті є розгляд SMART-комплексу як інноваційного інструменту в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій.



Виклад основного матеріалу

Національні законодавчі документи (Концепція Національної програми інформатизації (1998), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір (2004), Закон України «Про вищу освіту» (2014), Концепція Нової української школи (2016), Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки (2022), прийняті в останні роки, присвячені докорінній модернізації освіти на основі гуманізації та демократизації всієї системи освіти. Вони спрямовані на моніторинг рівня інноваційного розвитку освітньої галузі та реалізацію інноваційної політики. Ці документи є однією з теоретичних основ для підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до впровадження інноваційної освіти у школі.

Сучасна інноваційна освіта - це випереджальна освіта, відмінною особливістю якої є розробка передових методів і засобів придбання знань, що формують особистість у єдиному світовому інформаційно-освітньому просторі. Суть випереджальної освіти полягає в тому, щоб забезпечити пріоритетний розвиток системи освіти на тлі інших соціально-економічних факторів [1, с. 11].

Головною інновацією, яка активно впроваджується в систему вищої та середньої освіти є SMART-освіта котра відкриває новий шлях розвитку smart- economy (розумної економіки), smart-education (розумної освіти), smart-society (розумного суспільства).

Основними тенденціями є стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, засобів передачі та обміну інформацією, інтеграція знань і технологій, збільшення кількості відкритих інновацій, перехід до нових форм і методів організаційної діяльності. Стрімкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп'ютерів, поширення інформаційних, комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та підвищення пізнавальної активності учнів і студентів у різних типах навчальних закладів.

SMART-освіта - це навчальний процес з використанням технологічних інновацій та Інтернету, який надає слухачам можливість набуття професійних компетентностей на основі системного вивчення дисциплін, з урахуванням їх багатоаспектності й безперервного оновлення змісту [2, с. 30].

SMART-освіта створює ефективний навчальний досвід, переносячи його в електронне середовище. Такий підхід дозволяє кожному отримати доступ до знань і подолати кордони навчання.

Навчання стане можливим будь-де і будь-коли. SMART-освіта - це гнучкість (велика кількість джерел, широке розмаїття медіа, можливість швидко і легко адаптуватися до рівня і потреб учня або здобувача), активний обмін досвідом та ідеями, кастомізація курсу, економія часу (редагування існуючого матеріалу замість створення з нуля).

Одним із інноваційних інструментів SMART-освіти є SMART-комплекс. На сьогодні в літературі немає однозначного визначення поняття «SMART-комплекс» саме тому пропонуємо розглянути його дефініцію з різних точок зору сучасних науковців.

Так, наприклад, О. Гуменний під SMART-комплексом навчальної дисципліни розуміє комплексну інформаційну структуровану систему (сукупність) електронного освітнього ресурсу інформаційно-освітнього середовища, яка виконує функції навчально-методичного забезпечення дисципліни для повноцінного й цілісного її вивчення й містить організаційні матеріали для аудиторної і самостійної роботи здобувачів вищої освіти відповідно до навчального плану та систематизовані навчальні матеріали для формування теоретичних знань, практичних умінь і навичок й контролю навчальних досягнень та спроєктовані на принципах адаптивності, інтерактивності й інформаційної відкритості [3].

М. Пригодій та його колеги зазначають, що SMART-комплекс - це інформаційно-динамічна система електронного освітнього ресурсу навчально- методичного спрямування підготовки майбутнього фахівця, побудова якої передбачає постійний розвиток та зміни функціональних відношень і зв'язків [4].

А. Зуєва вважає, що SMART-комплекс - це динамічна інформаційна навчально-методична система, яка забезпечує реалізацію завдань і закономірностей Smart-освіти [5].

Ще одне визначення надає колектив авторів, які пишуть, що SMART- комплекс навчальної дисципліни - це комплексна інформаційна структурована система електронного освітнього ресурсу інтегративного інформаційно- освітнього середовища навчально-методичного призначення для забезпечення безперервного, повного дидактичного циклу процесу навчання, побудована на гнучких цифрових технологіях для формування індивідуальної освітньої траєкторії учня [2, с. 48].

І. Андрощук [6, с. 85] наголошує на тому, що використання SMART- комплексів навчальних дисциплін сприяє підвищенню якості навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, своєчасному їх оновленню й удосконаленню, активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів під час самостійної роботи з раціональним розподілом часу на різні види завдань залежно від індивідуальних особливостей здобувача. Це забезпечується завдяки:

- інтегрованості ресурсів інформаційно-освітнього середовища;

- спрямованості змісту SMART-комплексів на майбутню професійну

- діяльність та самонавчання;

- індивідуалізації й диференціації освітнього процесу в інформаційно освітньому середовищі;

- реалізації індивідуальної освітньої траєкторії навчально-пізнавальної

- діяльності здобувачів;

- інтерактивності між учасниками освітнього процесу;

- модульній організації SMART-комплексів навчальних дисциплін.

SMART-комплекси мають забезпечувати якість освіти, мотивувати та стимулювати студентів та учнів до творчої, навчальної та наукової діяльності. SMART-комплекси для навчальних дисциплін мають бути інтегрованими, містити мультимедійні фрагменти та зовнішні електронні ресурси і відповідати таким вимогам, як гнучкість, інтеграція, індивідуальна кар'єра та мобільність. Для створення SMART-комплексів для навчальних дисциплін необхідно використовувати хмарні технології, мультимедіа, інтерактивність та роботу в Інтернеті [7].

Науковці зазначають, що до складу SMART-комплексу, як до будь-якої іншої системи електронного навчання, входять стандартні загальні модулі:

- система управління навчанням (LMS - learning management system);

- навчальний контент;

- авторські засоби (authoring tools).

Learning management system (LMS), система управління навчанням - це система управління навчальною діяльністю, яка використовується для розробки, управління та поширення навчальних онлайн-матеріалів із забезпеченням спільного доступу.

Серед багатьох відомих LMS можна виділити такі найбільш популярні, як iSpring Online, Blackboard Learning System, Sakai Project. LMS одночасно є і оболонкою доступу користувачів до змісту навчальних програм і курсів, і дає змогу адміністратору навчання здійснювати оперативний контроль над процесом навчання в цілому [8].

Авторські засоби (authoring tools) - засоби розробки навчального контенту. З їх допомогою створюються навчальні матеріали: електронні підручники, презентації, симулятори, відеотренінги, тести, які потім розміщуються в базі даних системи управління навчанням (LMS).

Серед різновиду авторських засобів можна виділити редактори навчальних курсів, засоби для створення презентацій, тестів, анкет, засоби для захоплення зображення з монітора, засоби для проведення онлайн семінарів [2, с. 55].

Використання SMART-комплексів в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій надасть їм можливість:

¦¦¦ збільшити обсяг сприйманої візуальної інформації, що значно підвищує обсяг інформації, яка запам'ятовується, та загальну ефективність навчання;

¦¦¦ використання SMART-комплексів залучає до активної роботи та активізує їх творчий потенціал у процесі навчання;

¦¦¦ комп'ютерна графіка та інтерактивні елементи навчального контенту сприяють розвитку візуального, образного та творчого мислення;

¦¦¦ можливість опрацювання великого обсягу навчальної інформації за короткий час;

¦¦¦ створення умов для дослідницької роботи з комп'ютерними моделями, де студенти та учні можуть самостійно перевіряти свої гіпотези, робити висновки на основі теорії та встановлювати закономірності між явищами [9].

К. Довгополик та І. Маркусь [10] визначили основні вимоги до SMART- комплексів:

1. Надійність в експлуатації.

2. Безпеку.

3. Сумісність.

4. Зручність використання і адміністрування.

5. Модульність.

6. Забезпечення доступу.

І. Захарова розробила систему принципів, що характеризують закономірності формування і розвитку SMART-комплексів в роботі майбутніх учителів трудового навчання та технологій [11].

- Принцип відкритості інформаційного освітнього середовища є одним з основоположних, оскільки саме взаємодія із зовнішнім (інформаційним, освітнім, культурним, соціальним) оточенням слугує запорукою розвитку особистості в змістовому соціокультурному контексті.

- Принцип структурованої надмірності обумовлює розвиваючу дію інформаційного освітнього середовища, а разом з принципом відкритості - і реалізацію соціально особистісно орієнтованого освітнього процесу на основі відкритих індивідуальних освітніх траєкторій.

Ресурсна надмірність інформаційного освітнього середовища є динамічною характеристикою, зміна якої визначається як зовнішніми діями, так і діяльністю суб'єктів освітнього процесу - розвиток інформаційного освітнього середовища впливає на зміну змісту і форм діяльності учнів і учителів, і, навпаки, інформаційне освітнє середовище розвивається завдяки активним творчим процесам, до яких воно залучає і учителів, і учнів.

- Принцип інтегративності, що стосується змістового і діяльнісного компонентів інформаційного освітнього середовища, а також використовуваних інформаційно-комунікаційних технологій, не тільки дає змогу здобувачам перейти до осмислення цілісної картини світу за допомогою природних зв'язків між компонентами інформаційного освітнього середовища, але також дає педагогам і самим здобувачам можливість оптимально підібрати освітні ресурси, вибрати види діяльності - для розвитку особистісних якостей кожної особистості.

- Принцип нелінійності інформаційного освітнього середовища передбачає трирівневість його архітектури із збереженням всіх провідних принципів для кожного рівня.

Перший, інваріантний, рівень охоплює ресурси бібліотеки (у тому числі й електронної), лабораторій, музеїв.

Другий рівень (спеціалізовані інформаційні освітні середовища) доповнює перший і формується педагогами для досягнення конкретних цілей освітнього процесу з орієнтацією на певний контингент здобувачів.

Третій рівень створюється на основі першого і другого в ході пізнавальної діяльності самих навчаємих і є сукупністю індивідуальних інформаційних освітніх середовищ.

Деякі автори одностайно дотримуються думки, що технологія розроблення SMART-комплексів містить шість етапів:

- організаційно-цільовий (передбачає визначення головної мети та допоміжних цілей засвоєння навчального матеріалу та аналіз стану забезпечення відповідної інформації в інтернеті);

- змістовий (обґрунтування структури, змістового контенту і наповнення блоків комплексу навчальними матеріалами);

- структурний (візуалізація навчального матеріалу, розроблення графічних ілюстрацій, анімації, відео, SD-моделей тощо);

- проєктувальний (створення й розміщення мультимедійного навчального матеріалу у бібліотеці та його монтування в електронні документи: підручник, інтерактивні завдання тощо);

- узагальнювальний (розміщення електронного матеріалу підручника, інтерактивних завдань у SMART-комплексі (наприклад, у Google-блозі, Google Classroom, Moodle, Wix.com та ін.));

- процесуальний (надання майбутнім фахівцям доступу до користування розробленим SMART-комплексом після його розміщення у мережі) [12, с. 93-96]

А. Кононенко та С. Масліч вважають, що домінантними завданнями, які сприяють реалізації основних цілей навчання з використанням SMART- комплексів, є: поглиблення знань з теоретичної і практичної підготовки, удосконалення власних орієнтацій, забезпечення творчого потенціалу. Цілі визначають конкретизований результат навчання відповідно до потреб суспільства, соціального замовлення [13, с. 42].

На нашу думку, використання SMART-комплексів дозволить:

- підвищити адаптивність до швидкозмінних умов сучасного суспільства, розвинути здатність самостійно здобувати необхідні для успішної роботи знання і навички та застосовувати їх на практиці для вирішення складних завдань;

- надасть можливість самостійно та критично мислити, розпізнавати реальні проблеми та знаходити раціональні рішення з використанням сучасних технологій;

- забезпечить розвиток навичок роботи з інформацією, проведення досліджень та ефективного використання джерел інформації, в тому числі глобальних ресурсів, для вирішення проблем;

- навчить працювати в групах.



Висновки

Таким чином, вважаємо, що використання SMART- комплексів має низку переваг, серед яких оптимізація змісту навичок, що набуваються учнем у процесі навчання; вибір найбільш ефективних методів, форм роботи та технологій педагогічного впливу для його учбової діяльності, які є найбільш актуальними для сучасного покоління; використання засобів та методів, які дозволять поглибити диференціацію та індивідуалізацію навчання через можливість вибору змісту навчального матеріалу, темпу та виду навчання; забезпечити поетапне виконання індивідуального навчального плану; розвивати в учнів уміння здійснювати самостійну навчальну діяльність з пошуку інформації, формувати культуру пізнавальної діяльності, розвивати інтерес до навчання та сприяти підвищенню мотивації до навчальної діяльності.



Література

1. Стрілець С. І. Інновації у вищій педагогічній освіті: теорія і практика: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Чернігів: ФОП Лозовий В.М. 2015. 544 с.

2. Пригодій М. А., Гуржій А. М., Липська Л. В., Гуменний О. Д., Зуєва А. Б., Кононенко А. Г., Прохорчук О. М., Белан В. Ю. Методичні основи розроблення SMART- комплексів для підготовки кваліфікованих робітників у закладах проф.. (проф.-технічної) освіти. Житомир: «Полісся», 2019. 255 с.

3. Гуменний О. Концепція проєктування SMART-комплексів навчальних дисциплін для закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Теорія і методики професійної освіти. 2018. № 15. URL: https://jmls.ivet.edu.Ua/mdex.php/3/artide/view/533

4. Пригодій М. А., Гуменний О. Д., Зуєва А. Б. Методичні рекомендації з розроблення SMART-комплексів для професійної підготовки кваліфікованих робітників аграрної галузі. Житомир: «Полісся», 2019. 255 с.

5. Зуєва А. Б. Критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Науковий вісник Інституту професійно- технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. 2018. Випуск 17. С. 58-61.

6. Андрощук І. В., Андрощук І. П. SMART-комплекси як засіб підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у контексті сучасних вимог. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2023. №9 (27). С. 79-90. DOI https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-9(27)-79-90

7. Максимчук Б. А., Поляновська О. Р., Чернюк С. В., Височан Л. М., Плетеницька Л. С., Лисюк С. П. Підготовка майбутніх учителів початкових класів у контексті використання нових педагогічних технологій: навчальна практика студентів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково- педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): збірник наукових праць. 2021. Випуск 2 (130). С. 80-86.

8. Максимчук І. А., Вощевська О. В., Сагач О. М., Височан Л. М., Степаненко Л. М., Матвієнко О. В. Система втілення багатоаспектного підходу в підвищенні педагогічної майстерності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): збірник наукових праць. 2021. Випуск 1 (129) 21. С. 47-55.

9. Шевченко В. В., Ларіонов С. О., Мілорадова Н. Е. Емпіричне дослідження емоційно-вольового компонента професійно-психологічної компетентності військовослужб.НГУ на етапі фахової підгот. Наук. перспективи. 2022. №11 (29). C. 507-520. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-11(29)-507-520

10. Довгополик К. А., Маркусь І. С. Досвід опрацювання наявних платформ для реалізації SMART-комплексів під час підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. 2021. Випуск 151. С. 54-69.

11. Макаренко Л. Л. Інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу як важливий чинник процесу професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. 2013. Випуск 115. С. 113-126.

12. Гуржій А. М., Радкевич В. О., Зайчук В. О., Пригодій М. А. Підготовка фахівців на основі SMART-комплексів. Наука та освіта: збірник праць ХУГ Міжнар. наук. конференції, 4-11 січ. 2022 р., м. Хайдусобосло, Угорщина. Хмельницький: ХНУ, 2021. C. 93-96.

13. Кононенко А. Г., Масліч С. В. Використання SMART- комплексів у методичній системі сучасних інформаційно-освітніх технологій. Освіта та педагогічна наука. 2020. № 1 (173). С. 37 -- 46.



References

1. Strilets S. I. (2015). Innovatsii u vyshchii pedahohichnii osviti: teoriia i praktyka [Innovations in Higher Pedagogical Education: Theory and Practice]: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Chernihiv: FOP Lozovyi V.M. [in Ukrainian].

2. Pryhodii M. A., Hurzhii A. M., Lypska L. V., Humennyi O. D., Zuieva A. B., Kononenko A. H., Prokhorchuk O. M., Belan V. Yu. (2019). Metod. osnovy rozroblennia SMART-kompleksiv dlia pidhotovky kvalifikov. robitnykiv u zaklad. prof. (prof.-tekhnich.) osvity [Methodolog. foundations for the develop. of SMART- complexes for the training of skilled workers in vocational (vocational-technical) education institutions]. Zhytomyr: «Polissia», 2019. 255 s. [in Ukr.].

3. Humennyi O. (2018). Kontseptsiia proiektuvannia SMART-kompleksiv navchalnykh dystsyplin dlia zakladiv profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [The concept of designing SMART-complexes of academic disciplines for vocational (vocational-technical) education institutions]. Teoriia i metodyky profesiinoi osvity - Theory and methods of vocational education, 15. URL: https://jrnls.ivet.edu.ua/index.php/3/article/view/533 [in Ukrainian].

4. Pryhodii M. A., Humennyi O. D., Zuieva A. B. (2019). Metodychni rekomendatsii z rozroblennia SMART-kompleksiv dlia profesiinoi pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv ahrarnoi haluzi [Methodological recommendations for the development of SMART-complexes for professional training of skilled workers in the agricultural sector]. Zhytomyr: «Polissia», 2019. 255 s. [in Ukrainian].

5. Zuieva A. B. (2018). Kryterii diahnostuvannia yakosti SMART-kompleksu dlia profesiinoi pidhotovky maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [Criteria for diagnosing the quality of the SMART-complex for the professional training of future skilled workers]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika. - Scientific Bulletin of the Institute of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Professional pedagogy, Vypusk 17, 58-61. [in Ukrainian].

6. Androshchuk I. V., Androshchuk I. P. (2023). SMART-kompleksy yak zasib pidhot. maibut. uchyteliv trud. navch. ta tekhnolohii u konteksti suchas. vymoh [SMART-complexes as a means of training future teachers of labor training and technologies in the context of modern requirements]. Perspekt. ta innovate. nauky. Seriia «Pedahoh.», Ser. «Psykhol.», Ser. «Medytsyna» - Prospects and innovations of science. Series "Pedagogy", Series "Psychology", Series "Medicine", 9 (27), 79-90. DOI https://doi.org/ 10.52058/2786-4952-2023-9(27)-79-90 [in Ukrainian].

7. Maksymchuk B. A., Polianovska O. R., Cherniuk S. V., Vysochan L. M., Pletenytska L. S., Lysiuk S. P. (2021). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u konteksti vykorystannia novykh pedahohichnykh tekhnolohii: navchalna praktyka studentiv [Preparation of Future Primary School Teachers in the Context of Using New Pedagogical Technologies: Students' Educational Practice]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia № 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport): zbirnyk naukovykh prats - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series № 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports): a collection of scientific papers, Vypusk 2 (130), 80-86. [in Ukrainian].

8. Maksymchuk I. A., Voshchevska O. V., Sahach O. M., Vysochan L. M., Stepanenko L. M., Matviienko O. V. (2021). Systema vtilennia bahatoaspektnoho pidkhodu v pidvyshchenni pedahohichnoi maisternosti [A system for implementing a multidimensional approach to improving pedagogical skills]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia № 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport): zbirnyk naukovykh prats - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series № 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports): a collection of scientific papers. 2021. Vypusk 1 (129) 21. S. 47-55. [in Ukrainian].

9. Shevchenko V. V., Larionov S. O., Miloradova N. E. (2022). Empirychne doslidzhennia emotsiino-volovoho komponenta prof.-psykholoh. kompetentnosti viiskovosluzhbovtsiv NHU na etapi fakhovoi pidhotovky [An Empirical Study of the Emotional and Volitional Component of the Professional and Psychological Competence of the NGU Servicemen at the Stage of Professional Training]. Naukoviperspektyvy - Scientific perspectives, 11 (29), 507-520. [in Ukrainian].

10. Dovhopolyk K. A., Markus I. S. (2021). Dosvid opratsiuv. naiavnykh platform dlia realiz. SMART-kompleksiv pid chas pidhot. maibut. uchyteliv trud. navch. ta tekhnolohii [Experience in the development of existing platforms for the implementation of SMART-complexes in the training of future teachers of labor training and technology]. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky - Collection of scientific papers. Pedagog. sciences, Vypusk 151, 54-69. [in Ukr.].

11. Makarenko L. L. (2013). Informatsiino-osvitnie seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu yak vazhlyvyi chynnyk protsesu profesiino-pedahohichnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia [Information and Educational Environment of Higher Educational Institution as an Important Factor in the Process of Professional and Pedagogical Training of Future Teacher]. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky - Collection of scientific papers. Pedagogical sciences, Vypusk 115, 113-126. [in Ukrainian].

12. Hurzhii, A. M., Radkevych, V. O., Zaichuk, V. O., & Pryhodii, M. A. (2021). Pidhotovka fakhivtsiv na osnovi SMART-kompleksiv [Training specialists based on SMART- complexes]. Proceedings from: XVI Mizhnarodna naukova konferentsia «Nauka ta osvita» - The 16th International Scientific Conference «Science and Education». (pp. 93-96). Khmelnytskyi: KhNU [in Ukrainian].

13. Kononenko A. H., Maslich S. V. (2020). Vykorystannia SMART- kompleksiv u metodychnii systemi suchasnykh informatsiino-osvitnikh tekhnolohii [The use of SMART- complexes in the methodological system of modern information and educational technologies]. Osvita tapedahohichna nauka - Education and pedagogical science, 1 (173), 37 -- 46 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...