Формування правової компетентності майбутніх фахівців документознавчої галузі

Размещено на http://allbest.ru

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Формування правової компетентності майбутніх фахівців документознавчої галузі

Курило Наталія Олександрівна канд. пед. наук,

доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності

Україна

Анотація

В статті розглядається необхідність формування правової компетентності в процесі здійснення підготовки фахівців індормаційно-документознавчої галузі в закладах вищої освіти. Робота з нормативно-правовими документами є невід'ємною частиною професійних обов'язків документознавця. Кожний діловодний процес регламентується відповідними нормативними документами, тому від належної організації роботи залежить не тільки якість документаційного забезпечення, а й прийняття управлінських рішень та результат діяльності підприємства в цілому. Ключові слова: компетентність, правова компетентність, фахівець інформаційно- документознавчої галузі, документознавець.

Тотальна інформатизація та інтенсифікація суспільства спричинили поштовхи до реформування освіти та наукову полеміку щодо змісту навчання. документознавець правовий компетентність студент

Оскільки зрушення в бік інформаційних технологій вимагають якісно нових умінь від майбутніх фахівців інформаційно-документознавчої сфери, тому в сучасних дослідженнях, присвячених підготовці документознавців, особливої актуальності набули наукові розвідки щодо проблем формування різних видів компетентностей. На сьогодні вже напрацьовано значний теоретичний та практичний доробок.

Так, проблема професійної компетентності досліджується в наукових працях М. Артьомової, Н. Бібік, І. Беха, Ф. Герцберга, М. Головань, Г. Гордієнко, Г. Емерсона, І.Зязюна, Я. Кодлюк, Г. Малик, О. Матвієнко, О. Овчарук, О. Пометун, М. Слободяника, О. Савченко, Т. Сорочан, Ф. Тейлора. А. Файоля, Л. Філіпової та багатьох інших українських та зарубіжних вчених.

Необхідно відзначити, що увага наукової спільноти до проблем формування професійної компетентності є актуальною для всіх галузей, адже в основі сучасних державних програм професійної підготовки фахівців лежить компетентнісний підхід, який характеризується зміною та перенесенням акцентів з процесу навчання на його результат, що має виражатися в удосконаленні пізнавальних здібностей та інтересів, здатності самостійно приймати рішення, прагненні до самоосвіти тощо.

Визначення професійної компетентності знаходимо у Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Отже, це - « здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов'язків, навчання, професійного та особистісного розвитку»[3].

У наукових дослідженнях термін «професійна компетенція» найчастіше визначає здатність особи виконувати завдання відповідно до визначених критеріїв.

Науковці найчастіше трактують її як здатність спеціаліста діяти відповідно до стандартів або як характеристику особистості, що дозволяє досягати професійного результату діяльності; виконувати роботу відповідно до вимог посади.

Крім того, її визначають як психічний стан особистості, який дає змогу діяти самостійно та відповідально, якість особистості, що характеризується здатністю й умінням виконувати трудові функції, які полягають у результатах праці.

Аналізуючи наукові доробки, присвячені трактуванню поняття «професійна компетентність», можемо відмітити багатозначність трактувань цієї дефініції. Починаючи від еталонної вимоги професійного портрету працівника до сукупності знань, умінь та навичок необхідних для успішного здійснення професійної діяльності.

Визначення професійної компетентності докумнтознавця дає Г. Малик, визначаючи її як системну особистісно-професійну характеристику фахівця, що інтегрує знання, уміння, мотиви, цінності й професійно значущі якості, необхідні для ефективної професійної документно-інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення інформаційних потреб фізичних і юридичних осіб, держави [2].

У наукових дослідженнях вітчизняних вчених вивчаються різні аспекти формування професійної компетенції спеціалістів документознавчої галузі. Так, складові професійної компетентності документознавців знаходимо у наукових доробках: І. Демуз, В. Варенко, В. Іщенко, Л. Філіпової, С. Григораш (інформаційно-аналітична), А. Андріянов, Ж. Кожухар, О. Малюк, Ю. Романішина, О. Татакі (інформаційно-комунікаційна), Г. Малик (компетентністні профілі документознавця у працях українських та зарубіжних вчених), О. Матвієнко (загальнопрофесійні компетентності), Н. Назаренко, А. Зленко, О. Семиног, О. Козлова, Н. Величко, Л. Савенкова, К. Косярум (комунікативна компетентність), Р. Коканова (компетентність в галузі електронного документообігу), О. Плужник (цифрова компетентность), І. Крохмаль (інформаційна компетентність), О. Бабак (організаційно-управлінська) тощо.

Ґрунтовним дослідженням фахових компетенцій документознавців справедливо вважаються розвідки М. Слободяника, який стверджує, що компетентнісний підхід є головним найважливішим чинником, що сприяє удосконаленню підготовки документознавців. Фахові компетенції дослідник поділяє на ключові та професійні.

Серед ключових виокремлено: соціальні, культуротворчі, комунікаційні, компетенції, що пов'язані з інформацією, мотивація до безперервного навчання. Професійні ж компетенції складаються з управлінських, організаційних, інноваційних, технологічних, інформаційно - комунікаційних.

Подальші дослідження професійних компетентностей документознавців так чи інакше спираються на класифікацію, запропоновану дослідником, проте більшість наукових праць сконцентровано на окремих складниках компетентностей та їх змістовно-структурному наповненні.

Г. Малик, узагальнюючи погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо професійних компетентностей документознавців, виділила п'ять груп, а саме: ключові; особистісно-професійні; загальнопрофесійні: загальноуправлінські, інформаційно-управлінські, інформаційно-управлінські, інформаційно-правові; спеціально-професійні: документознавчі, інформаційно-аналітичні, інформаційно-технологічні; спеціально-галузеві [2].

Л. Філіпова до професійних компетенцій фахівців з документальних комунікацій віднесла загально-професійні: здатність використовувати знання, уміння й навички в галузі теорії і практики управління; спеціалізовано-професійні компетенції, в яких виокремлено три блоки:

а) діловодсько-кадровий,

б) організаційно-управлінський;

в) інформаційно-аналітичний[5].

Однак, незважаючи на те, що науковцями на сьогодні розроблено значний теоретичний та практичний матеріал щодо формування і розвитку різних видів компетентностей, їх дескрипторні характеристики, наповнення та зміст, проте, на наш погляд, подальших досліджень потребує формування в процесі підготовки документознавців до професійної діяльності правова компетентність.

До такого висновку ми прийшли аналізуючи опитування працівників служб документаційного забезпечення управління та студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Робота з першоджерелами, законодавчими актами та іншими нормативними документами завжди викликає певні труднощі. Тому, на наш погляд, кілька причин:

• здійснення самостійного пошуку необхідної нормативно-правової інформації;

• складність трактування нормативних документів;

• відслідковування змін у законодавстві;

• відсутність методичного супроводу;

• адаптація нормативних документів під потреби конкретного підприємства;

• правові колізії законодавства;

• недостатня увага держави до проблем нормативного забезпечення інформаційно-документознавчої сфери тощо.

І хоча необхідність формування правової компетенції випливає зі Стандарту вищої освіти для спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», що затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018 р. № 1378 [5], безпосереднього посилання на це в стандарті немає.

Необхідність володіння сукупністю необхідних знань нормативно - правового та нормативно-методичного характеру прямо чи опосередковано передбачена загальними компетентностями, спеціальними (фаховими) компетентностями, так і результатом навчання.

В стандарті це відображено наступним чином:

• ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

• ЗК6. Навички використання інформаційних і комунікативних технологій;

• ЗК7. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел;

• ФК1. Здатність здійснювати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження та надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах;

• ФК2. Здатність використовувати методи систематизації, пошуку, збереження, класифікації інформації для різних типів контенту та носіїв;

• ФК7. Здатність впроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і послуг, підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів інформаційних, бібліотечних та архівних установ;

• ФК14. Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності, постійного підвищення рівня інформаційної культури;

• РН5. Узагальнювати, аналізувати і синтезувати інформацію в діяльності, пов'язаній із її пошуком, накопиченням, зберіганням та використанням;

• РН6. Знати, розуміти та застосовувати в практичній діяльності законодавчі та галузеві нормативні документи [5].

Крім того, з огляду на функції та обов'язки працівника служби документаційного забезпечення управління знання нормативної бази є необхідною умовою для призначення на посаду та здійснення професійних завдань та функцій.

Так, працівнику належить знати вимоги законодавства України, нормативно-правових актів, положень та інструкцій щодо ведення діловодства та оформлення документів на підприємстві, особливості організації документообігу; основи електронного документообігу із застосування електронного підпису; основи законодавства про захист персональних даних; стандарти системи організаційно-розпорядчої документації; правила архівного зберігання документів тощо. Знання нормативної бази необхідні для укладання локальних нормативних актів, таких як положення про відділ, інструкція з діловодства, інструкція по роботі із зверненнями громадян тощо.

Якщо на підприємстві використовуються документи з обмеженим доступом, то організацію спеціального діловодства регламентують нормативні документи вузького призначення. Крім того, працівник СДЗУ має орієнтуватися в правовій базі суміжних галузей, таких як архівна справа, кадрове діловодство, бухгалтерія, інформаційні системи, охорона праці тощо. Як бачимо перелік функцій для виконання яких необхідне знання нормативно-правових актів достатньо змістовний.

Крім того, знання в сучасному швидкоплинному світі швидко застарівають. Заклад вищої освіти не може надати такий обсяг знань, якого б вистачило на все життя, тому засобами правової компетенції має розвиватися здатність до самоосвіти, самостійного пошуку інформації.

Отже, знання нормативно-правової та нормативно-методичної бази конче потрібне для здійснення професійної діяльності документознавця. В науковій літературі правова компетентність як самостійна компетентність документознавця не розглядається.

Вона є структурним компонентом інформаційної компетенції, може частково входити до складу аналітичної компетенції, розглядатися разом із навичками використання інформаційних технологій або може бути частиною управлінської компетенції. Цілком зрозуміло, що перелік та структурні компоненти компетентностей професійної діяльності фахівця питання дискусійне і змістовне наповнення підштовхує науковців до подальших досліджень. Проте виокремлення правової компетентності сьогодні набуває особливої актуальності.

Ще до недавнього часу правова компетентність розглядалась переважно в структурі професійних компетентностей професій юридичного спрямування, проте сьогодні вона обговорюється як структурний компонент в дослідженнях педагогічної направленості, компетентностях соціальних працівників, економістів, медичних працівників, аграріїв тощо.

Фахівці різних галузей зміст правової компетентності трактують по-різному: як «наявність знань про нормативне забезпечення галузі», «сукупність відповідних якостей», «знання нормативної бази», «систему професійно-правових знань», «сукупність професійно-особистісних якостей» тощо. Змістовне наповнення варіюється в залежності від галузі та фаху.

Зрозуміло одне, що сьогодні висококваліфікованому фахівцю потрібні правові знання для здійснення професійної діяльності на високому рівні. Для працівників же інформаційно-документознавчої сфери нормативна бази - це підґрунтя для здійснення професійної діяльності.

Базуючись на загальних засадах розуміння правової компетентності (І. Борщевський, М. Галатюк, О. Гринь, С. Пугач, Л. Рябовол) правову компетентність майбутнього документзнавця тлумачимо як інтегроване утворення, що характеризує, рівень правових знань, умінь, навичок, які забезпечують готовність до здійснення професійної діяльності.

Тому вважаємо, що формування правової компетентність документознавця є важливим завданням під час підготовки в закладі вищої освіти. Воно покликано забезпечити формування провідних професійних якостей. Отже, можемо виокремити необхідні уміння для формування правової компетентності фахівця інформаційно-документознавчої галузі:

• здатність самостійно знаходити потрібні нормативні документи в інформаційному просторі;

• здатність користуватися нормативними документами, аналізувати їх змість, практично використовувати;

• здатність, спираючись на нормативні документи, приймати управлінські рішення;

• здатність на підставі нормативних документів укладати локальні нормативні акти;

• здатність слідкувати за змінами змісту законодавчих та нормативно-правових актів та оперативно реагувати на зміни;

• здатність до вирішення професійних завдань, які потребують правових знань;

• здатність виконувати посадові обов'язки в межах вітчизняного законодавства.

Формування правової компетентності має відбуватися комплексно в процесі теоретичної та практичної підготовки за допомогою спеціально організованого навчання. На нашу думку, найбільше для цього підходять інтерактивні лекції, мозкові штурми, завдання з використанням кейс-методів, методів-проєктів тощо, що дозволяє наблизити навчання до реальної практичної ситуації; студенти мають отримувати знання шляхом заглиблення в проблемну ситуацію, що супроводжується активними діями, направленими на самостійне вирішення проблеми, що вивчається. Наведемо приклади можливих завдань:

Завдання 1. Виконання яких професійних функцій потребують знань про нормативні документи?

Завдання 2. Наведіть нормативні документи, в яких регламентується:

- реєстрація документів;

- терміни виконання документів;

- вимоги до бланків організаційно-розпорядчих документів;

- типові строки зберігання документів;

- вимоги щодо організації електронного документообігу;

- перелік документів на яких проставляється гербова печатка;

- вимоги до укладання номенклатури справ;

- строки виконання документів;

- організація діловодства за зверненнями громадян;

- вимоги до розташування реквізитів.

Завдання 3. Визначте перелік нормативних документів, якими необхідно керуватися при складанні індивідуальної інструкції з діловодства юридичної особи.

Завдання 4. З переліку нормативних документів (перелік додається) обрати чинні нормативні документи і визначити в яких професійних ситуаціях необхідно ними скористатися.

Отже, правова компетентність фахівців із документознавства є вкрай необхідною для успішного здійснення професійної діяльності, що забезпечує ефективне використання законодавчих та нормативно-правових документів; уміння адаптуватися до змін; задовольняти інформаційні потреби фізичних та юридичних осіб; розробку локальної нормативної бази; вміння приймати управлінські рішення в рамках вітчизняної нормативної бази.

Список використаних джерел

[1] Головань М. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців фінансового профілю в умовах європейської кредитно-трансферної системи. Нова педагогічна думка, 2012, № 1, 139-143.

[2] Малик Г. Д. Педагогічні умови реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутнього документознавця: автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.04. Київський університет імені Бориса Г рінченка. К., 2011.20 с.

[3] Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text

[4] Слободяник М. С. Компетентісний підхід як чинник удосконалення підготовки майбутніх документознавців. Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк: Юго- Восток, 2012. С. 110-111.

[5] Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/029-informatsiyna-bibliotechna-ta-arkhivna- sprava-bakalavr.pdf

[6] Філіпова Л. Я. Професійні компетенції фахівців з документальних комунікацій: освітній аспект. Вісник Книжкової палати. 2009. № 1. С. 25-28.

Размещено на Allbest.ru