Технологія розвитку тьюторських компетентностей вчителів закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Сумський державний університет

Кафедра психології, політології та соціокультурних технологій

Спеціальність 053 «Психологія»

Технологія розвитку тьюторських компетентностей вчителів закладів загальної середньої освіти

Коляда Н.В., к. психол. н., ст. викладач

Крикуненко М.В., магістр

Анотація

Розвиток освіти в Україні вимагає впровадження нових форм і методів роботи з учнями. Підготовка високопрофесійних спеціалістів повинна здійснюватися з урахуванням набутого вітчизняного та зарубіжного досвіду, з використанням ефективних сучасних інноваційних технологій. Значне поширення у світі концепцій розвивального навчання, особистісно-центрованої освіти, контекстного та модульного навчання, а також ігор актуалізували необхідність перегляду уявлень про навчання, новий статус і роль учителя.

Зміни в моделях навчання сприяють розширенню ролі вчителя. Таким чином, учитель виступає не лише як вихователь, але й забезпечує педагогічний супровід індивідуальних навчальних програм для учнів. Тьюторство покриває ці завдання, і тьютор є співрозробником академічних проектів і програм, радником в освітніх послугах, поєднуючи ролі наставника та розробника навчальних схем. Тьюторство в освіті було започатковано в англійських університетах Кембриджа та Оксфорда. На даний момент успішно працює в провідних університетах, коледжах і школах Англії, США, Японії, Німеччини, Франції, Фінляндії та ін. В контексті цього є важливим вивчення професійних компетентностей тьютора.

Теоретичне значення роботи полягає в систематизації наукових поглядів на тьюторство та виокремленні основних стратегій розвитку тьюторських компетентностей. Практична значущість дослідження виявляється в можливості застосування його результатів для підвищення ефективності освітнього процесу та професійного розвитку педагогів.

Таким чином, робота присвячена актуальній темі розвитку тьюторських компетентностей вчителів у контексті загальної середньої освіти. Робота має важливе значення у зв'язку з необхідністю поглиблення та оптимізації професійних компетентностей педагогів, враховуючи сучасні освітні тенденції та виклики.

Ключові слова: тьюторство, тьюторські компетентності, заклади загальної середньої освіти, емоційний інтелект, креативність, педагогічна діяльність, стиль педагогічної діяльності, освітній процес.

Abstract

The technology for the development of tutoring competences of teachers of general secondary education institutions

Koliada N.V., C. Psychol. Sci., Senior Lecturer; Krykunenko M.V., master of Psychology, at the Department of Psychology, Political Science and Socio-Cultural Technologies, Sumy State University

The development of education in Ukraine requires the introduction of new forms and methods of working with students. The training of highly professional specialists should be carried out taking into account the acquired domestic and foreign experience, using effective modern innovative technologies. The significant spread in the world of the concepts of developmental learning, person-centered education, contextual and modular learning, as well as games actualized the need to revise ideas about learning, the new status and role of the teacher.

Changes in learning models contribute to the expansion of the role of the teacher. Thus, the teacher acts not only as an educator, but also provides pedagogical support for individual educational programs for students. Tutoring covers these tasks, and the tutor is a co-developer of academic projects and programs, an advisor in educational services, combining the roles of mentor and curriculum developer. Tutoring in education was started in the English universities of Cambridge and Oxford. At the moment, he is successfully working in leading universities, colleges and schools in England, the USA, Japan, Germany, France, Finland, etc. In this context, it is important to study the tutor's professional competencies.

The theoretical significance of the work consists in the systematization of scientific views on tutoring and the identification of the main strategies for the development of tutoring competencies. The practical significance of the research is revealed in the possibility of applying its results to increase the effectiveness of the educational process and the professional development of teachers.

Thus, the work is devoted to the topical topic of the development of tutoring competences of teachers in the context of general secondary education. The work is important in connection with the need to deepen and optimize the professional competencies of teachers, taking into account modern educational trends and challenges.

Keywords: tutoring, tutoring competences, institutions of general secondary education, emotional intelligence, creativity, pedagogical activity, style of pedagogical activity, educational process.

Постановка проблеми

Останніми роками стає дедалі актуальною є форма індивідуального супроводу тьюторство інноваційний інструмент в Україні, який був запозичений з британської освіти.

Перш за все, актуальність тьюторства обумовлена здатністю задовольняти індивідуальні освітні потреби учнів, відображаючи тим самим вплив особистісно-орієнтованого підходу на загальний розвиток суспільства та держави в цілому. Подальша значущість цього підходу полягає у необхідності гуманно-педагогічної взаємодії та формуванні толерантних стосунків у колективі педагогів, що сприяє як професійному, так і особистісному розвитку викладачів. Окрім того, тьюторство сприяє персоніфікації освітнього процесу, дозволяючи учням формувати власні навчальні програми, які враховують їх унікальні потреби та можливості, що, в свою чергу, посилює ефективність освітнього процесу [1, с. 7].

Визначаючи актуальність тьюторства, С. Кудін зазначає, що в Україні були спроби апробувати тьюторську модель освіти. Так, у 2015 році МОН розпочало експеримент в декількох середніх і вищих навчальних закладах під назвою «Тьюторська технологія як засіб реалізації принципу індивідуалізації в освіті». Крім того, у 2020 році Тьюторською асоціацією України була проведена XV Всеукраїнська тьюторська конференція «Тьюторство які виклик. Шляхи й перспективи тьюторства в Україні». Під кінець конференції учасники прийняли ухвалу про звернення до Міністерства освіти і науки України з проханням звернути увагу на актуальність розробки системи підготовки тьюторів за підтримки Тьюторської асоціації України, Інституту індивідуалізації та тьюторства, Науково-освітнього центру «Платформа відкритої освіти», та потребу у внесенні професії тьютор до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» [2, c. 48].

Нині існує безліч варіантів визначення поняття «тьюторство» та взагалі «тьютор». Термін «тьютор» прийшло з англійської мови й перекладається як «опікун, репетитор, наставник, який супроводжує учня під час навчання» [3, с. 269], а в історико-педагогічному контексті означає «спостерігаю», «піклуюся» [1]. В Англії тьютором вважається людина, що є одночасно наставником, психологом, правознавцем, другом і радником. Це пов'язано з тим, що у Великобританії розповсюджені пансіони, де дитина перебуває цілий тиждень, лише на вихідні приїжджаючи додому. В такому випадку тьютор залишається не лише людиною, що консультує з питань навчання, а й тим, з ким можна обговорити проблеми, що стосуються однокласників, самооцінки тощо [4]. В США постать тьютора асоціюється з людиною, що надає консультації з певної теми або галузі знань. Якщо звернутися до французького педагогічного словника, тьютор це гід, інструктор, консультант що навчає групу або одну людину одночасно. Педагог Ж. Безьят вважає, що тьюторами є експерти та співучасники всередині тьюторської групи. В Німеччині основною метою тьюторства є моральне виховання та особистісний розвиток на основі принципу індивідуалізації [5, с. 34-35].

На думку С. Підіпльоти, найбільш розповсюдженим є розуміння тьюторства як «технології індивідуалізації освіти, що передбачає створення реальних умов для входження кожного суб'єкта з його прагненнями й можливостями в процес навчання, як управління своєю власною освітньою траєкторією» [4, с. 269]. Своєю чергою І. Кравченко, наприклад, наводить визначення «тьюторства», як вид організації навчальної діяльності студентів, в якому процес учіння побудовано в основному на самостійній роботі студентів, а процес викладання полягає у здійсненні контролю за рівнем виконання завдань, а також у наданні проміжної консультативної допомоги [6, с. 6]. А. Бойко надає таке визначення, де тьютор є системоутворювальним компонентом відкритої освіти, який надає педагогічну та психологічну підтримку учням, а також спостерігає, слухає і думає, вдумливо сприймаючи співбесідника з метою формування висновку про розвиток кожної особистості [1, с. 5]. У той же час, І. Карапузова пише, що сучасний тьютор це «педагог-консультант і координатор, метою діяльності якого є створення такого освітнього середовища, у якому студент має можливість максимально самостійно одержувати знання і виробляти навички, працювати у зручному для нього режимі» [7, с. 95].

Вивчаючи зарубіжний досвід формування тьюторської компетентності, К. Осадча вважає, що проблема формування тьюторської компетентності залишається на сьогодні не дуже розробленою в українському науковому середовищі, через це авторка пропонує звернутися до іноземного досвіду. Загалом можна виділити два шляхи формування тьюторської компетентності, серед яких першим є навчання у ВНЗ за відповідною спеціалізацією. Наприклад, в деяких університетах існують програми додаткової педагогічної освіти для присвоєння кваліфікації «тьютор». Інший шлях проходження курсів, під кінець яких видається сертифікат, що засвідчує право на проходження тьюторської практики. Такий метод розповсюджений у США, де можна отримати сертифікат після проходження курсів на базі Національної тьюторської асоціації, Американської тьюторської асоціації та інших тьюторських організаціях та компаніях [8].

Враховуючи специфіку та завдання тьюторської діяльності, Є. Кравцова ідентифікувала ключові компетентності, які повинні бути вироблені в особистості майбутнього педагога, щоб ефективно виконувати роль тьютора. До цих компетентностей відносяться:

1. Компетентність у забезпеченні педагогічної підтримки студентам, спрямованої на успішну реалізацію їх освітньої траєкторії.

2. Здатність асистувати студентам у визначенні їх власних потреб, пов'язаних із розвитком необхідних компетентностей.

3. Майстерність у побудові суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин на різних етапах навчального процесу з усіма його учасниками.

4. Навичка діагностики освітніх та особистісних аспірацій студентів, спрямована на їх подальше самовдосконалення та саморозвиток.

5. Уміння допомагати студентам у пошуку та ефективному використанні різноманітних освітніх ресурсів, включно з тими, що знаходяться за рамками академічних інституцій, з метою задоволення їх індивідуальних та професійних інтересів.

6. Компетенція в організації взаємодії в процесі навчання, а також уміння управляти послідовністю та хронологією навчального процесу [9].

Таким чином, висококваліфікований тьютор, що володіє вищевказаними психологічними компетенціями, стає ключовою фігурою в навчальному процесі, здатним налаштувати ефективну взаємодію, спрямовану на максимізацію академічного успіху та персонального розвитку студентів. На нашу думку, наявність психологічних компетентностей допоможе тьютору створити позитивне соціально-психологічне навчальне середовище, сприятиме мотивації, залученості, а також академічному та соціальноемоційному зростанню учнів або студентів.

Підсумовуючи все вищесказане, можемо зробити висновок, що тьюторська компетентність є складовою професійної компетентності майбутніх учителів закладів середньої освіти. Це дозволяє розглядати тьюторську компетентність у контексті розширення педагогічної діяльності, яка спрямована на підтримку учасників освітнього процесу. Вона характеризується готовністю до суб'єкт-суб'єктної взаємодії та реалізує на практиці здатність формувати та реалізовувати індивідуальні освітні траєкторії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних наукових дослідженнях проблемам формування професійної компетентності викладачів присвячено праці учених В. Адольфа, В. Андрущенка, Н. Бібік, В. Бондаря, Н. Гузій, О. Гури, І. Драча, Е. Зеєра, І. Ісаєва, Н. Кузьміної, А. Маркової, О. Овчарук, О. Пометун, В. Синенко, О. Савченко, С. Сисоєвої, А. Щербакова та інших.

Мета статті дослідити рівень тьюторських компетентностей вчителів загальної середньої освіти; за результатами дослідження розробити технологію розвитку тьюторських компетентностей вчителів загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу

тьюторський індивідуальний навчальний середній освіта

Фундаментальною метою психологічних досліджень у сфері тьюторських компетентностей є глибоке вивчення

психологічних механізмів, які впливають на формування та розвиток професійних навичок тьюторів в освітньому середовищі. Ці дослідження охоплюють вивчення як внутрішніх, так і зовнішніх психологічних факторів, включаючи особистісні характеристики, мотивацію, емоційний інтелект, а також сприйняття ролі та місії тьютора. Важливим аспектом таких досліджень є оцінка ефективності різних психологічних підходів та стратегій, які застосовуються у тьюторській практиці. Це передбачає аналіз дієвості методик, спрямованих на розвиток комунікативних навичок, емпатії, адаптивності та інших ключових компонентів ефективного тьюторства.

Прикладом дослідження ефективності психологічних методик у тьюторській практиці може служити аналіз використання технік активного слухання для покращення комунікативних навичок тьюторів. В цьому дослідженні тьютори проходять серію тренінгів, під час яких вони вчаться технікам активного слухання, включаючи уважне сприйняття, вербальне та невербальне відображення та емпатійне реагування. До та після тренінгів проводиться оцінка їх комунікативних навичок через спостереження, самооцінку та зворотний зв'язок від учнів. Такий підхід допомагає оцінити, наскільки ефективно тренінги активного слухання впливають на розвиток комунікативних здібностей тьюторів та загальну якість їхньої взаємодії з учнями. Окрім цього, психологічні дослідження в цій області акцентують увагу на розробці та валідизації інструментарію для оцінювання рівня розвитку тьюторських компетентностей, включаючи різноманітні психологічні тести та опитувальники. Важливо також враховувати вплив освітнього та соціального середовища на процеси навчання та розвитку тьюторських навичок.

Звертають увагу психологічні дослідження в області тьюторських компетентностей, що визначають інтерактивний вплив педагогічних знань та психологічних навичок, вивчаючи, як вони взаємодіють для формування ефективного навчального процесу. Аналізується, як психологічні аспекти, такі як розуміння мотиваційних процесів учнів, здатність до емпатії та встановлення продуктивних комунікативних зв'язків, впливають на способи передачі знань та підтримки учнів.

У межах психологічних досліджень, які зосереджені на підвищенні рівня емоційного інтелекту серед тьюторів, фокус робиться на розробці та впровадженні методик, спрямованих на розвиток здатності вчителів розуміти, інтерпретувати та ефективно реагувати на емоційні стани як свої, так і учнів. Основна увага приділяється вивченню як підвищення емоційного інтелекту може вплинути на комунікативні навички, здатність до емпатії, вирішення конфліктів та загалом на створення позитивного та ефективного навчального середовища. Ці дослідження включають застосування психологічних тренінгів, семінарів та інших освітніх програм, які допомагають тьюторам розвивати глибше розуміння емоцій та їх вплив на навчальний процес. Метою таких досліджень є не тільки підвищення професійної ефективності тьюторів, але й сприяння їх особистісному розвитку та психологічному добробуту.

У психологічних дослідженнях, присвячених розвитку стресостійкості серед тьюторів, основна увага зосереджується на вивченні методів та стратегій, які допомагають тьюторам ефективно справлятися з викликами та напруженням, які виникають в освітньому процесі. Ці дослідження визначають як психологічні, так і фізіологічні аспекти стресу, а також вивчають вплив різних стресових факторів на загальну ефективність та благополуччя тьюторів. Вони включають аналіз технік управління стресом, таких як медитація, майндфулнес, тайм-менеджмент, а також вивчають роль соціальної підтримки та міжособистісних взаємин у попередженні вигорання. Ці дослідження мають на меті розробку комплексних програм та інтервенцій, які можуть бути втілені в освітній практиці для підвищення стресостійкості тьюторів, що сприятиме не тільки їх особистому благополуччю, але й загальній якості освітнього процесу.

Креативність є важливою складовою в ролі тьютора, збагачуючи навчальний процес та сприяючи глибшому засвоєнню матеріалу студентами. Психологічні дослідження в цій області зазвичай зосереджуються на вивченні способів, якими можна розвивати та підтримувати креативність у тьюторів, а також дослідження впливу психологічного клімату в освітньому середовищі на креативний потенціал тьюторів. Окрім цього, такі дослідження можуть включати вивчення взаємодії між особистісними характеристиками тьюторів та їхньою здатністю до креативного розв'язання проблем та інноваційного підходу до навчання. Важливою метою є визначення ефективних стратегій для розвитку креативності, які можуть бути інтегровані в професійне навчання та підготовку тьюторів.

У психологічних дослідженнях, що вивчають розвиток навичок вирішення конфліктів у тьюторів, головний акцент робиться на розумінні та вдосконаленні способів, якими тьютори можуть ефективно управляти конфліктними ситуаціями в освітньому середовищі. Ці дослідження зосереджуються на аналізі різних стратегій та підходів до вирішення конфліктів, включаючи комунікаційні техніки, техніки активного слухання, а також методи пошуку компромісів та взаємоприйнятних рішень. Особлива увага приділяється розвитку навичок емоційної саморегуляції, які допомагають тьюторам зберігати спокій та об'єктивність під час вирішення конфліктів. Дослідження також включають вивчення впливу особистісних характеристик та професійних вірувань на здатність тьютора ефективно вирішувати конфлікти. Метою цих досліджень є не тільки підвищення ефективності тьюторів у вирішенні конфліктів, але й формування більш гармонійного та продуктивного навчального середовища.

Також важливим є дослідження взаємозв'язку між тьюторською діяльністю та розвитком соціальних навичок у учнів. Аналізується, як тьютори можуть використовувати свої психологічні знання для розвитку критичного мислення, самостійності та відповідальності серед учнів, тим самим готуючи їх до успішної діяльності в сучасному світі.

Ці аспекти підкреслюють важливість комплексного підходу до дослідження тьюторських компетентностей, де психологічні знання і навички розглядаються як ключові складові успішної освітньої практики. Врахування цих факторів сприяє формуванню глибшого розуміння того, як психологія може ефективно взаємодіяти з педагогічною діяльністю для досягнення оптимальних освітніх результатів.

Для спростування або підтвердження нашої гіпотези про те, що стиль педагогічної діяльності залежить від рівня емоційного інтелекту та креативності було проведене емпіричне дослідження. Так, в межах науково-дослідної роботи нами було організовано та проведено психо-діагностичне дослідження психологічних особливостей вчителів Комунальної установи Сумська гімназія №1 м. Суми Сумської області та Путивльського ліцею №2 ім. Г.Я. Базими Путивльської міської ради.

Виявлено, що більшість учителів має середній (45,2%) або низький (51,6%) рівень емоційного інтелекту, що може відігравати певну роль у їхній здатності ефективно взаємодіяти та налагоджувати відносини з учнями, колегами, а також у процесі саморозвитку. Також в ході емпіричного дослідження рівня креативного потенціалу вдалося з'ясувати, що всі 100% респондентів мають середній рівень креативного потенціалу.

Найбільш вагомими виявилися проблеми у сфері управління власними емоціями, в той час як компетентності, пов'язані з емпатією та самомотивацією, розвинуті на середньому рівні. Відсутність високого рівня емоційного інтелекту може перешкоджати розвитку ефективних тьюторських компетенцій серед учителів, оскільки це може впливати на їх здатність будувати продуктивні взаємовідносини, адекватно реагувати на емоційні потреби учнів та ефективно керувати стресовими ситуаціями.

Результати емпіричного дослідження підкреслюють значущість емоційного інтелекту в контексті тьюторських компетентностей учителів, визначаючи необхідність систематичного підходу до його розвитку в межах професійної підготовки та практики.

Аналіз стилів педагогічної діяльності продемонстрував такі результати: ЕМС («Емоційно-методичний стиль») має 71,0% вибірки, МІС («Міркувально-імпровізаційний стиль») 22,6%, ЕІС («Емоційно-імпровізаційний стиль») 6,5%.

Кореляційний аналіз виявив, що рівень емоційного інтелекту впливає на стиль педагогічної діяльності. Також виявлено, що існує взаємозв'язок між стилем педагогічної діяльності та рівнем креативного потенціалу. Крім того, існує взаємозв'язок між рівнем емоційного інтелекту та креативним потенціалом: чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим вищий креативний потенціал. Це може бути пов'язано з тим, що високий рівень емоційного інтелекту сприяє кращому розумінню та обробці емоцій, що, в свою чергу, може позитивно впливати на творчі здібності особистості. З іншого боку, виявлена негативна кореляція між віком та креативним потенціалом особистості може вказувати на тенденцію до зниження креативності з віком. Проте це не є абсолютним твердженням, оскільки взаємозв'язок між віком та емоційною обізнаністю показує, що з віком може зростати розуміння та управління емоціями.

Отже, стиль педагогічної діяльності залежить від рівня емоційного інтелекту та рівня креативного потенціалу. Це відкриває перспективи для розвитку стилю педагогічної діяльності, який найбільш характерний для особливостей тьюторських компетентностей, через підвищення емоційного інтелекту та креативності у вчителів.

Теоретичні положення та отримані експериментальні дані були покладені в основу написання та розробки спеціальної тренінгової програми для розвитку тьюторських компетентностей вчителів закладів загальної середньої освіти.

Мета програми створення умов для підвищення здатності кожного учасника розвинути такі тьюторські компетентності як емоційний інтелект, креативність, вміння вирішувати конфлікти, мотиваційні навички, що в результаті призводить до здобуття рис такого стилю педагогічної діяльності, який характерний для тьюторських компетентностей.

Тривалість програми: 5 занять по 180 хвилин.

Кількість учасників заняття: 6 осіб і більше.

Критерії залучення до участі в групу: вчителі закладів загальної середньої освіти Комунальної установи Сумська гімназія №1 м. Суми Сумської області віком від 24 до 74 років.

Методи занять. У загальному вигляді заняття складаються з:

1) бесід, лекцій, дискусій;

2) ритуалу вітання, ритуалу прощання;

3) інформаційних блоків;

4) рольових ігор;

5) аналізу уривків творів;

6) роботи з кейсами;

7) тренінгових вправ.

Для створення ефективної моделі розвитку тьюторських компетентностей вчителів важливо забезпечити комплексний підхід, який охоплює різні аспекти роботи тьютора. До етапів технології розвитку тьюторських компетентностей вчителів закладів загальної середньої освіти ми пропонуємо включити такі п'ять занять.

Перше заняття «Тьюторство від А до Я: Розуміння та майстерність» характеризується вступом до тьюторства і розумінням тьюторських компетентностей.

Друге заняття «Емоційний інтелект у практиці тьютора» направлене на розвиток емоційного інтелекту у тьюторів.

Третє заняття «Творчість без меж: Розвиваємо креативність»: спрямоване на розвиток креативності у тьюторів.

Четверте заняття «Вирішення конфліктів у тьюторстві» визначає розвиток навичок вирішення конфліктів у тьюторів.

П'яте заняття «Мотивація як мистецтво: Вдихнемо натхнення у навчання» зумовлює розвиток мотиваційних навичок у тьюторів.

Тренінг «Тьюторство від А до Я: Розуміння та майстерність» має вирішальне значення, оскільки воно закладає основу для всієї програми розвитку тьюторських навичок. На цьому занятті учасники дізнаються про концепцію тьюторства, його роль у освітньому процесі та відмінності від традиційних методів викладання. Елементи заняття включають огляд історії та еволюції тьюторства, визначення ключових компетентностей тьютора, аналіз відмінностей між тьюторством та традиційним викладанням, виявлення ролі тьютора у підтримці індивідуального навчання учнів, а також використання інтерактивних активностей та обговорень для кращого засвоєння матеріалу. Така структура заняття сприяє формуванню міцної основи для подальшого розвитку тьюторських компетентностей, надаючи учасникам чітке розуміння ролі та відповідальності тьютора, визначаючи напрямок для їх професійного розвитку.

Тренінг «Емоційний інтелект у практиці тьютора» з розвитку емоційного інтелекту у тьюторів є ключовим для підвищення їхньої здатності розуміти та ефективно реагувати на емоційні потреби учнів, що сприяє створенню продуктивного навчального середовища. Це особливо важливо, враховуючи низький рівень емоційної обізнаності та вміння керувати власними емоціями, виявлений серед тьюторів. Заняття може включати вправи для самоусвідомлення емоцій, які допомагають тьюторам краще розуміти свої емоційні реакції, розвиток навичок емпатії для глибшого розуміння емоцій учнів, техніки керування емоціями для ефективної роботи в складних ситуаціях, методики управління емоціями учнів, застосування емоційного інтелекту в навчальному процесі для створення мотивуючого та підтримуючого середовища, а також відгуки та самооцінку, які дають тьюторам можливість оцінити свій прогрес у розвитку емоційного інтелекту. Ці елементи сприяють не тільки розвитку емоційного інтелекту у тьюторів, але й допомагають ефективно застосовувати ці навички в освітньому процесі.

Тренінг «Творчість без меж: Розвиваємо креативність» важливий, оскільки він дозволяє розширити можливості тьюторів у розробці інноваційних та ефективних підходів до навчання. Особливо це актуально з огляду на емпіричні дані, які показують, що усі респонденти мають середній рівень креативності. Заняття може включати елементи сприяння креативному мисленню через вправи та ігри, аналіз кейсів з креативними рішеннями у навчанні, проведення майстер-класів та воркшопів для розвитку технік креативності, інтерактивні сесії з мозкового штурму та проблемного вирішення, використання цифрових інструментів для креативного навчання та обговорення та рефлексія щодо власної креативності. Такі активності спрямовані на підвищення рівня креативності, допомагаючи адаптуватися до різних навчальних ситуацій, знаходити нестандартні рішення.

Тренінг «Вирішення конфліктів у тьюторстві» є важливим, адже він зосереджується на підготовці тьюторів до ефективного управління неузгодженостями у освітньому середовищі, що є неминучими. Особливо це важливо, враховуючи, що емпіричні дані показують середній рівень навичок вирішення проблем серед тьюторів. Заняття може включати введення в теорії та підходи до вирішення конфліктів, практичні вправи та симуляції для застосування цих навичок, аналіз реальних випадків, тренінги з комунікативних навичок, розвиток емпатії та розуміння інших точок зору, а також сесії з відкритого обговорення та рефлексії. Мета таких активностей підвищити компетентність тьюторів у вирішенні конфліктів, що сприятиме створенню позитивного навчального досвіду для всіх учасників.

Заняття «Мотивація як мистецтво: Вдихнемо натхнення у навчання» важливе для забезпечення успішної освітньої діяльності, адже мотивація є ключем до успіху в навчанні. Враховуючи, що більшість тьюторів має середній рівень самомотивації, це заняття спрямоване на розвиток мотиваційних навичок, включаючи введення в концепції мотивації, аналіз різних стратегій мотивації, розвиток навичок встановлення цілей та планування, тренінги комунікативних навичок, практичні вправи та рольові ігри, а також сесії саморефлексії та обміну досвідом. Це допоможе тьюторам не тільки покращити власні навички мотивації, але й ефективно мотивувати своїх учнів, сприяючи їхньому бажанню вчитися та досягати успіхів.

Висновки

У межах розробленої програми розвитку тьюторських компетентностей для вчителів закладів загальної середньої освіти включено п'ять занять, кожне з яких має свою унікальну тематику та спрямованість. Перше заняття «Тьюторство від А до Я: Розуміння та майстерність» формує основу розуміння тьюторства та його ролі у освітньому процесі. Друге заняття «Емоційний інтелект у практиці тьютора» зосереджено на розвитку емоційного інтелекту. Третє «Творчість без меж: Розвиваємо креативність» стимулює креативність як важливий аспект професійної діяльності. Четверте заняття «Вирішення конфліктів у тьюторстві» розвиває навички вирішення конфліктів. Нарешті, п'яте заняття «Мотивація як мистецтво: Вдихнемо натхнення у навчання» зосереджується на розвитку мотиваційних навичок. Кожне з цих занять спрямоване на всебічний розвиток важливих навичок, необхідних для ефективного тьюторства, відповідаючи сучасним вимогам освітнього процесу.

Література

1. Бойко А. Тьютор якісно вища педагогічна позиція і новий простір духовно моральної взаємодії / А. Бойко // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Полтава. 2011. С. 4-10.

2. Кудін С.С. Тьюторство в навчальних закладах як застосування одного із способів новітньої педагогічної професії / С., Кудін, С. Гергало // Scientific Collection «InterConf». 2022. Вип. 124. С. 45-51.

3. Вовк Р. Інтелектуальна тьюторна система на основі бази знань обмежень з мітками / Р. Вовк // Комп'ютерні науки та інженерія: матеріали ІІІ Міжнар. конф. молодих вчених CSE-2009, 14-16 трав., 2009 р., м. Львів. М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехнікам». Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2009. С. 45-48.

4. Подпльота С. Тьюторство в моральній культурі особистості / С. Подпльота // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 18. 2017. С. 267-271.

5. Акініна Н. Тьюторство: зарубіжний досвід / Н. Анікіна // Історико-педагогічні студії. Вип. 11-12. Київ. 2018. С. 33-37.

6. Кравченко І. Тьюторство: досвід / І. Кравченко // Освіта: Всеукр. громадський політ. тиж. 2016. Вип. 13-14. С. 6-7.

7. Карапузова І. Функції викладача в умовах педагогічної підтримки студентів / І. Карапузова // Педагогічні науки. 2011. Вип. 1. С. 93-97.

8. Осадча К. Огляд зарубіжного досвіду формування тьюторської компетентності / К. Осадча // Професійна підготовка фахівця в контексті потреб сучасного ринку праці: Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. 2017. С. 188-191.

9. Кравцова Т. Тьюторська компетентність як складова професійної компетентності майбутнього викладача закладів вищої освіти / Т. Кравцова // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 182. С. 86-90.

References

1. Boiko, A. (2011). Tiutor yakisno vyshcha pedahohichna pozytsiia i novyi prostir dukhovno-moralnoi vzaiemodii [A tutor is a qualitatively higher pedagogical position and a new space for spiritual and moral interaction]. Pedahohichni nauky. Zbirnyk naukovykh prats Pedagogical sciences. Collection of scientific papers (рр. 4-10). Poltava [in Ukrainian].

2. Kudin, S., Herhalo, S. (2022). Tiutorstvo v navchalnykh zakladakh yak zastosuvannia odnoho iz sposobiv novitnoi pedahohichnoi profesii [А Tutoring in educational institutions as an application of one of the methods of the newest teaching profession]. Naukova kolektsiia «InterKonf» Scientific Collection «InterConf», 124, 45-51 [in Ukrainian].

3. Vovk, R. (2009) Intelektualna tiutorna systema na osnovi bazy znan obmezhen z mitkamy [An intelligent tutoring system based on a knowledge base of constraints with labels]. Proceedings from MIIM '09: III Mizhnarodna konferentsiia molodykh vchenykh CSE-2009 «Kompiuterni nauky ta inzheneriia» The Third International Conference of Young Scientists CSE-2009 «Computer science and engineering». (рр. 45-48). Lviv: Publishing House of the National University «Lviv Polytechnic» [in Ukrainian].

4. Podplota, S. (2017). Tiutorstvo v moralnii kulturi osobystosti [Tutoring in the moral culture of the individual]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika Scientific Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University. Series: Pedagogy, 18, 267-271 [in Ukrainian].

5. Akinina, N. (2018). Tiutorstvo: zarubizhnyi dosvid [Tutoring: the foreign experience]. Istoryko-pedahohichni studii Historical and pedagogical studies, 11-12, 33-37 [in Ukrainian].

6. Kravchenko, I. (2016). Tiutorstvo: dosvid [Tutoring: the experience]. Osvita: Vseukrainskyi hromadskyi politychnyi tyzhden Education: All-Ukrainian public political week, 13-14, 6-7 [in Ukrainian].

7. Karapuzova, I. (2011). Funktsii vykladacha v umovakh pedahohichnoi pidtrymky studentiv [Functions of the teacher in the conditions of pedagogical support of students]. Pedahohichni nauky Pedagogical sciences, 1, 93-97 [in Ukrainian].

8. Osadcha, K. (2017). Ohliad zarubizhnoho dosvidu formuvannia tiutorskoi kompetentnosti [Review of foreign experience in the formation of tutoring competence]. Proceedings from MIIM '17: Materialy II Vseukrainska naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Profesiina pidhotovka fakhivtsia v konteksti potreb suchasnoho rynku pratsi» Materials of the II All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference «Professional training of a specialist in the context of the needs of the modern labor market», 188-191 [in Ukrainian].

9. Kravtsova, T. (2019) Tiutorska kompetentnist yak skladova profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vykladacha zakladiv vyshchoi osvity [Tutoring competence as a component of the professional competence of the future teacher of higher education institutions]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky Proceedings. Series: Pedagogical sciences, 182, 86-90 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru