Місце мотиваційного навчання в освітньому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет

Місце мотиваційного навчання в освітньому просторі

Пономарьова Марина Сергіївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри ЮНЕСКО «філософія людського спілкування та соціально- гуманітарних дисциплін»

Золотарьова Світлана Анатоліївна кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ЮНЕСКО «філософія людського спілкування та соціально-гуманітарних дисциплін»

Євсюков Олександр Феліксович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри ЮНЕСКО «філософія людського спілкування та соціально-гуманітарних дисциплін»

Засядьвовк Аліна Олександрівна збодувач першого (бакаларського) рівня вищої освіти

Анотація

Важливу роль у навчанні та процесі самовдосконалювання має мотиваційне навчання. Завдяки мотивації значно краще проходить адаптація навчального процесу до потреб кожного студента. Особливу роль мотивація набуває під час кризових подій (наприклад, пандемія, воєнний стан тощо), оскільки вона допомагає студентам подолати перешкоди та отримати підтримку, а також вплинути на їхній емоційно-психологічний стан. На сьогодні бездіяльність і низька залученість студентів до освітнього процесу ускладняється. Це пов'язано, насамперед, всебічною диджіталізацією не тільки країни та населення, але й освітнього процесу. Наявність гаджетів дозволяє відвідувати лекції та практичні завдання не тільки з будь-якої місцевості України, а навіть з інших континентів. Таким же чином студенти отримують завдання та здають їх на перевірку. Тобто між викладачами та студентами утворюється стійкий зворотній зв'язок. Той хто хоче навчатися і має до цього наснагу - отримує всі можливості.

З поширенням дистанційного навчання, спочатку в умовах пандемії COVID-19, і тепер, у період воєнного стану, мотиваційне навчання може стати інструментом відволікання від стресів й загроз, дозволяє студентам залежати від власної мотивації для успішного засвоєння знань, здобувати освіту незалежно від місця проживання, географічних обмежень чи фізичної мобільності.

У статті наведено дані щодо якості організації освітнього процесу стосовно думки викладача та думки студента. Більшість респондентів вважає, що рівень освіти погіршився. Пропонуються шляхи покращання цієї ситуації.

Мотивація до навчання в більшості випадків залежить від викладачів. Серед рекомендацій для педагогічного складу працівників особливу увагу звертає на себе використання різних методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

Ключові слова: мотив, мотивація, стимул, стимулювання навчання.

Abstract

Ponomarova Maryna Sergievna Ph. D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the UNESCO department &quot, Philosophy of human communication and social and humanitarian disciplines&quot, State Biotechnological University

Zolotarova Svetlana Anatoliyivna Ph. D. in Agricultural Sciences, Associate Professor of the UNESCO department; Philosophy of human communication and social and humanitarian disciplines, State Biotechnological University

Yevsiukov Oleksandr Feliksovych Ph. D. in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the UNESCO department &quot, Philosophy of human communication and social and humanitarian disciplines, State Biotechnological University

Zasiadvovk Alina Oleksandrivna Graduate of the first (baccalaureate) level of higher education, State Biotechnological University

THE PLACE OF MOTIVATION LEARNING IN THE EDUCATIONAL SPACE

Keywords: motive, motivation, stimulus, stimulation of learning.

Вступ

Постановка проблеми. На сьогодні однією з основних цілей для суспільства є самовдосконалення. Мотиваційне навчання відіграє важливу роль у розвитку навичок самоорганізації та самомотивації, які є ключовими для досягнення будь-якої поставленої мети. Цей підхід допомагає оптимізувати процес засвоєння знань, оскільки він не лише спрямований на стимулювання інтересу до предмета, але й позитивно впливає на успішність у навчанні. Сприяння мотивації визнається як корисний інструмент для адаптації навчального процесу до індивідуальних потреб кожного студента, надаючи їм стимул та підтримку для досягнення академічних та особистісних цілей, при цьому підкреслюється важливість позитивного підходу до навчання, який сприяє більш успішному і задовільному вивченню матеріалу

З поширенням дистанційного навчання, особливо в умовах пандемії COVID-19, а зараз у період воєнного стану, мотивація стала ще важливішою, оскільки вона може допомогти студентам подолати перешкоди та отримати підтримку, що може позитивно вплинути на студента та їхній емоційно-психологічний стан. Мотиваційне навчання у період воєнного стану може стати інструментом відволікання від стресів й загроз, дозволяє студентам залежати від власної мотивації для успішного засвоєння знань, здобувати освіту незалежно від місця проживання, географічних обмежень чи фізичної мобільності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мотивацію персоналу та управління ним, взаємозв'язок та сутність категорій «мотив», «стимул», «стимулювання», мотивацію та мотиваційний процес досліджували такі науковці як Колот А.М. та Цимбалюк С.О. [1]. Мотивацію і стимулювання інноваційної діяльності та поведінки працівників розглядали Дудар Т.Г. та Мельниченко В.В. [2]. Сутність мотивації у системі управління персоналом та методи стимулювання творчої активності персоналу у своїх працях висвітив Микитюк П.П. [3]. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. розробили теорії мотивації персоналу, управління мотивацією і стимулювання трудової активності персоналу [4]. Сформували рекомендації щодо підвищення мотивації навчання у закладах вищої освіти та дослідили вплив стресу на мотивацію студентів - Дзевицька Л.С., Лобода О.В., Чаплінська Н.О. [5]. Проблеми та шляхи вирішення мотивації в навчальному процесі розглянули Романишин М. та Слодиницька Ю. [6]. Усі перелічені українські дослідники розглядали мотивацію та стимулювання у різних сферах діяльності.

Виклад основного матеріалу

В сучасному світі інновації та мотивація студентів взаємопов'язані, оскільки інноваційні підходи можуть створити стимули та інтереси, необхідні для стимулювання мотивації до навчання.

Існує велика кількість визначень понять «мотив» (табл. 1) та «мотивація» (табл. 2).

Таблиця 1.Визначення поняття «мотив»

Отже, мотив - це важливий фактор, який впливає на дії та вчинки людини. Він може бути зрозумілим як стимулом, який спонукує до дій. Мотиви можуть бути основані на різних факторах, таких як винагорода, обов'язок, відповідальність, страх, благородство, потреби тощо.

Таблиця 2.Визначення поняття «мотивація»

Мотивація - це процес, який визначає поведінку людини. Вона поєднує в собі вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, таких як стимули й мотиви. Мотивація спонукає людину до конкретних дій й не тільки визначає пріоритети, а також впливає на її активність та успішність в досягненні цілей. Це поняття важливе у різних сферах життя та діяльності: освіті, організаційному менеджменті, психології. Розуміння та управління мотивацією важливе для досягнення успіху як на особистому, так і на професійному рівні. освітній викладач студент

Система мотивації повинна розвивати почуття приналежності до конкретної організації. Правильне ставлення до роботи і усвідомлена поведінка визначаються цінностями співробітників, умовами праці і застосовуваними стимулами. Таким чином, стимули - це зовнішні фактори, які викликають реакцію або спонукають до дії. Вони можуть бути фізичними агентами, які впливають на органи відчуття в фізіології, або зовнішніми факторами, що впливають на мотивацію та дії людини в будь-якій діяльності. Важливою характеристикою стимулів є їхнє порогове значення, тобто рівень, при якому зміст, розмір, час або інші параметри можуть впливати на людину та спричинити бажану реакцію, поведінку або дію.

Стимулювання є важливим інструментом заохочення людей до активної освітньої та професійної діяльності. Воно засноване на конкретних діях й впливі зовнішніх стимулів, які стимулюють розвиток організації. Основні аспекти стимулювання включають до себе розвиток відповідної мотивації з урахуванням потреб, інтересів і здібностей людини, а також орієнтацію на досягнення поставлених цілей.

У структурі навчальних мотивів виділяють зовнішні та внутрішні мотиви. До внутрішніх відносять такі мотиви, як розуміння необхідності отримання знань для подальшого життя, процес навчання як можливість спілкування, похвала від значущих осіб. Ці мотиви є природними й корисними в навчальному процесі. До зовнішніх відносяться такі мотиви, як навчання як вимушена поведінка, процес навчання як звичайне функціонування, навчання заради лідерства і престижу, прагнення опинитися в центрі уваги. Ці мотиви можуть негативно впливати на характер й результати навчального процесу [12].

За класифікацією, мотиви у навчання поділяються на дві основні групи:

1) Мотиви, закладені у самій навчальній діяльності: мотиви, пов'язані зі змістом навчання, а також з самим процесом навчання.

2) Мотиви, пов'язані з тим, що лежить поза самою навчальною діяльністю: широкі соціальні та вузькоособисті мотиви.

Розвиток внутрішньої мотивації до навчання відбувається як зміщення зовнішньої мотивації до мети навчання. Кожен крок у цьому процесі - це перехід від однієї мотивації до іншої, більш внутрішньої мотивації, що наближає до мети навчання. Тому при розвитку мотивації студента слід враховувати зону найближчого розвитку.

Мотив - це усвідомлена потреба у досягненні бажаних умов і результатів діяльності, яка набуває форми внутрішніх спонукань людини, тобто характеризується як внутрішня мотивація. Зовнішні спонукання, що впливають на працівника, спонукають його до різних форм трудової поведінки через використання різних стимулів й це описуються як зовнішня мотивація. Проте ефективність зовнішніх впливів може бути забезпечена лише тоді, коли вони стають мотивами, які є суб'єктивно важливими для працівника, відповідають його потребам та інтересам [9].

Поведінка, орієнтована на досягнення, передбачає, що кожна людина має мотивацію до успіху та уникнення невдач. Іншими словами, людина зацікавлена в досягненні успіху і має здатність переживати через невдачі. Однак вона має домінуючу тенденцію керуватися, або мотивом досягнення, або мотивом уникнення невдачі. Мотив досягнення пов'язаний з продуктивним виконанням діяльності, а мотив уникнення невдачі - з тривогою і захисною поведінкою [12].

Виділяють шість рівнів мотиваційної динаміки :

1) Мотиваційна інертність - це відсутність інтересу до праці.

2) Мотиваційна ригідність - це слабкий інтерес до праці.

3) Мотиваційна активність.

4) Мотиваційна гіперактивність.

5) Деструктивна активність - це ненависть до роботи, тобто потяг до зруйнування ділових відносин й спричинити шкоду організації.

6) Деструктивна пасивність - це ігнорування роботи з негативними наслідками.

Самомотивація (здатність мотивувати себе) - це психічний процес, який реалізується на внутрішніх стимулах, тобто на амбіціях, визнанні, саморозвитку, усвідомленні важливості того, що робить людина та отримання задоволення від досягнутого результату.

За Б.П. Пугачовим самомотивація виникає при наступних умовах [9]:

1) Коли зовнішня мотивація слабка або підозріла.

2) Коли людина шукає унікальний для себе шлях, навіть якщо він обізнаний про існуючу систему цінностей.

3) Коли людина незадоволена собою і намагається змінити себе або свою мотивацію, а це вже конфлікт з внутрішньою системою мотивації.

В цілому розвиток самомотивації відбувається через розвиток особистісних якостей при соціалізації людини, тобто спрямованості особистості і її системи цінностей.

Внутрішні процеси мотивації регулюються за допомогою волі та вольових зусиль. Воля - це свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішення, подоланні труднощів і перешкод на шляху до досягнення мети, виконання поставлених завдань. Сила волі - це вольова риса, що полягає в здатності долати значні перешкоди, котрі зустрічаються на шляху до цілі. Вольове зусилля є одним з механізмів вольової регуляції. До вольових зусиль людини належить її цілеспрямованість, рішучість, сміливість, мужність, ініціативність, наполегливість, стриманість, дисциплінованість тощо.

У статті 9 Закону України «Про освіту» надано інформацію про форми здобуття освіти. Головними формами є очна, заочна та дистанційна.

У період з 5 до 14 вересня 2022 року Державна служба якості освіти України спільно з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти провели анонімне онлайн-опитування здобувачів освіти та викладачів закладів фахової передвищої та вищої освіти щодо рівня їхньої задоволеності організацією освітнього процесу на початку 2022/2023 навчального року в умовах воєнного стану [10].

У закладах фахової передвищої та вищої освіти 40 % респондентів обрали дистанційний формат роботи, 34 % - очно-дистанційний й лише 20 % вибрали очний формат навчання.

Якщо дивитися форми організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої та вищої освіти на початку 2022/2023 навчального року за областями, то найбільшими показниками дистанційної форми навчання є Сумська область (95 %), Харківська область (94 %) та Миколаївська область (86 %). За змішаною (очно-дистанційною) формою навчання виступає Рівненська область (90 %) й Хмельницька область (81 %). За очною формою навчання: Волинська область (89 %) й Львівська область (63 %).

Ситуація з безпекою впливає на вибір форми здобуття освіти в навчальних закладах. Де зберігається загроза обстрілів, триває навчальний процес у дистанційній формі, особливо це спостерігається в східних і південних регіонах України.

З 21 по 30 червня 2023 року було проведено друге щоквартальне онлайн-опитування здобувачів освіти та викладачів закладів фахової передвищої та вищої освіти щодо організації освітнього процесу та якості навчання в умовах воєнного стану. Результати опитування були опубліковані 8 серпня 2023 року на сайті Державної служби якості освіти України [11].

Значна частина опитаних, як з числа викладачів (91 %) так із числа студентів (65%), позитивно оцінили організацію освітнього процесу в 2022/2023 році в порівнянні з попереднім.

Щодо організації освітнього процесу, то на початку 2022/2023 навчального року (I півріччя) 38,5 % закладів забезпечували освітній процес дистанційно, 42,2 % у змішаному форматі, а 19 % - очно. Наприкінці 2022/2023 навчального року (2 квартал ІІ півріччя) більшість закладів продовжували працювати у змішаному (52,4 %) та дистанційному (29,4 %) форматах, а 18,2 % - очно.

Загалом, протягом періоду дії воєнного стану відбувається значне зниження, майже у три рази, використання дистанційного формату роботи в усіх закладах фахової передвищої та вищої освіти. Краще спостерігається змішаний формат, який дозволяє ефективно досягати очікуваних результатів навчання.

Щодо якості організації освітнього процесу, то половина респондентів із числа педагогічних працівників вважає, що рівень якості організації освітнього процесу не змінився (50,4 %), 34,9 % відповіли що покращився й лише 8,7 % - погіршився у порівнянні з попереднім роком.

На думку студентів, якість викладання у 2022/2023 навчальному році порівняно з попереднім не змінилася (40 %), 26 % проголосували що загалом покращилася й лише 8 % здобувачів освіти вважають, що якість викладання загалом погіршилася.

У той же час знижується відвідуваність студентами занять. У період з 2020 по 2023 рік кількість студентів, які беруть участь в освітньому процесі, щорічно знижувалася на 5-7 %. Для прикладу, у дистанційній формі лише 34 % викладачів відзначили реальну присутність більшості студентів на заняттях (76-100 % від складу). Така ситуація підтверджує висновок про низький рівень залученості студентів до синхронних заходів (у режимі реального часу) під час дистанційного навчання, тому найвищий показник участі здобувачів до занять спостерігається у очному та змішаному форматі.

Можна відмітити, що 80 % викладачів та 90 % студентів оцінили якість навчання у закладах освіти. Більшість респондентів (73,90 %) вважають, що рівень якості освіти не змінився, 13,11 % - зазначили про погіршення, зокрема 56 % здобувачів вищої освіти, й лише 8,61 % респондентів визнали про її покращення порівняно з минулим роком.

Дзевицька Л.С., Лобода О.В. та Чаплінська Н.О. сформували чинники впливу на мотивацію студента. До них можна віднести [5]:

1) Персональні чинники: індивідуальні інтереси та сфера зацікавленості студента; рівень саморегуляції та вміння управляти своїми навчальним процесом; особливі цілі, мрії та мотиви, пов'язані з освітою та майбутньою кар'єрою; ступінь самооцінки та віра в свої можливості.

2) Соціальні чинники: взаємодія з оточуючими, включаючи однокурсників, викладачів та батьків; створення сприятливого навчального середовища, підтримка та визнання успіхів студентів; рольні очікування суспільства та родини щодо отримання вищої освіти.

3) Академічні чинники: якість навчальних програм та методів викладання; вимоги до виконання завдань та оцінювання результатів навчання; специфіка предметів та їх релевантність для майбутньої професійної діяльності.

4) Економічні та психологічні чинники: почуття досягнення, задоволення та задоволення від навчального процесу; рівень стресу, тривоги та депресії, які можуть впливати на мотивацію студентів; саморефлексія та відчуття контролю над своїм навчанням.

Існують шляхи, які можуть допомогти педагогам підвищити мотивацію студентів [6]:

1) Знати своїх учнів та їхні індивідуальні особливості. Якщо учень з внутрішньою мотивацією може бути зацікавлений у творчих завданнях, то учень з зовнішньою мотивацією може бути зацікавлений у отриманні високих оцінок.

2) Використання для кожного студента різних форм й методів навчання, таких як ігрові ситуації, дискусії, групові проекти тощо, може допомогти створити захоплюючий навчальний процес.

3) Стимулювання інтересу до предмету. Використання реальних прикладів з життя та надання можливостей для самостійного вивчення може збільшити зацікавленість у предметі.

Наслідки недостатньої мотивації можуть бути серйозними, зокрема зниження успішності у навчанні, недостатній розвиток навичок та знань, й навіть відчуття відчуженості від освітнього середовища.

Враховуючи умови воєнного стану в Україні мотивація до навчання лише ускладнилась. Бездіяльність і низька залученість студентів до освітнього процесу відбувається через високе психологічне напруження та нездатність працювати через переживання. Варто пам'ятати, що всі війни завершуються, тож потрібно намагатися спрямовувати погляд у майбутнє - вчитися прогнозувати, передбачати, будувати плани.

В умовах стресу з'являється втрата сил, бажання, апатія. Щоб пережити стрес, потрібні ресурси - організм бере їх з резервів, які необхідно регулярно відновлювати. Потрібно розподіляти час залежно від спостережень та сил. Краще тримати баланс між відпочинком та роботою, для запобігання вигорання.

Мотивація до навчання багато в чому залежить від викладачів. Головне завдання - створити безпечний простір. Найцінніше для студентів під час воєнного стану це розуміюча взаємодія та спілкування. Щоб стимулювати їх діяльність необхідно дати можливість виговоритись.

Мотивація в мозку виникає від двох стимулів: нагороди та небезпеки. Нагорода - це те, що викликає в людині позитивні емоції, а небезпека - це те, що викликає страх [13]. Під впливом страху можна відмовлятися від участі в навчальних проектах або виступах перед аудиторією, переживаючи можливу критику чи провал. У той же час нагорода за найкращий проект або інноваційну ідею може стати мотивом для творчості та розвитку нових навичок. Тому варто придумати систему нагород за активність.

Висновки

Аналіз наукових досліджень показує, що вчені вивчали сутність мотивів, мотивації, стимулів, стимулювання та їх роль у різних аспектах життя та діяльності. Щодо мотивів, то внутрішні включають розуміння цінності навчання, задоволення від самого процесу та є більш продуктивними. Зовнішні мотиви пов'язані з примусовими діями або бажанням досягнути лідерства чи уваги, можуть негативно впливати на навчальний процес. Самомотивація виникає тоді коли зовнішня мотивація слабка або коли людина намагається знайти унікальний для себе шлях.

Через воєнний стан та зміни в освіти вимагають від учасників освітнього процесу адаптації до нових умов. Психологічний стрес та переживання можуть спричиняти низьку залученість студентів до освітнього процесу. Мотивація може допомогти студентам подолати складнощі та отримати підтримку, що позитивно впливає на їхній емоційно-психологічний стан.

Серед рекомендацій для педагогів наголошується на важливості знання індивідуальних особливостей студентів та використанні різних методів навчання, які б підходили кожному студенту. Успішне навчання не можливе без мотивації, бо фактори, які на неї впливають, допомагають покращити якість освіти та розвиток студентів.

Література

1. Колот, А.М., Цимбалюк С.О. Мотиваційний менеджмент: підручник. // А.М. Колот, С.О. Цимбалюк. - Київ: Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014. 479 с.

2. Дудар Т.Г., Мельниченко В.В. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник. Тернопіль: Економічна думка, 2008. 250 с.

3. Микитюк П. П. Інноваційний менеджмент: підручник / П.П. Микитюк, В.Я. Брич, М.М. Шкільняк, Ю.І. Микитюк. Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр «Економічна думка ТНЕУ», 2019. 518 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/ Ьй^геаш/316497/36441/3/Микитюк%20%281%29.рЬк (дата звернення: 03.10.2023).

4. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: навчальний посібник. Київ: «Кондор», 2005. 308 с.

5. Дзевицька Л. Підвищення рівня мотивації до навчання у закладах вищої освіти. / Л. Дзевицька, О. Лобода, Н. Чаплінська // Вісник науки та освіти. - 2023. - № 5(11). https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-5(11)-451-461.

6. Романишин М. Роль мотивації в навчальному процесі: проблеми та шляхи їх вирішення. / М. Романишин, Ю. Слодиницька // Матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Флоренція, Італія. 2023 р. С. 260-261. https://doi.Org/10.46299/ISG.2023.1.12.

7. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник: довідкове видання. / С.У. Гончаренко. - Київ: «Либідь». - 1997. - 366 с.

8. Колот А.М. Мотивація персоналу: підручник./ Колот А.М. - Київ: КНЕУ. - 2002. - 337 с.

9. Біскуп В.С. Психологія професійної діяльності: підручник / В.С. Біскуп, А.Н. Гірняк, Г.С. Гірняк, З.І. Крупник, Т.Л. Надвинична, С.К. Шандрук, О.М Яремко. - Тернопіль: ЗУНУ. - 2022. - 256 с.

10. Державна служба якості освіти України. Початок 2022/2023 навчального року у закладах фахової передвищої та вищої освіти: результати опитування. 06.10.2022. URL: https://sqe.gov.ua/pochatok-2022-2023-navchalnogo-roku-u-zaklada/ (дата звернення: 06.10.2023).

11. Державна служба якості освіти України. Результати щоквартального онлайн-опитування здобувачів освіти та викладачів закладів фахової передвищої і вищої освіти з питань організації освітнього процесу і якості навчання в умовах воєнного стану. 08.08.2023. URL: https://sqe.gov.ua/bilshist-vikladachiv-ta-studentiv- po/ (дата звернення: 06.10.2023).

12. Богдан Ж., Солодовник Т. Педагогічна психологія: конспект лекцій, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти очної та заочної форми навчання за спеціальністю 053 «Психологія». Харків: НТУ «ХПІ», 2022. 72 с.

13. Мотивація до навчання під час війни для викладачів та студентів. Буковинський державний медичний університет. URL: https://www.bsmu.edu.ua/blog/ motyvacziya-do-navchannya-pid-chas-vijny-dlya-vykladachiv-ta-studentiv/ (дата звернення: 06.10.2023).

References

1. Kolot, A.M., & Tsymbaliuk S.O. (2014). Motyvatsiinyi menedzhment. [Motivational management]. Kyiv: Derzhavnyi vyshchyi navchalnyi zaklad «Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet imeni Vadyma Hetmana». [in Ukrainian].

2. Dudar T.H., Melnychenko V.V. (2008). Innovatsiinyi menedzhment [Innovation management]. Ternopil: Ekonomichna dumka. [in Ukrainian].

3. Mykytiuk P.P., Brych, V.Ia., Shkilniak, M.M., Mykytiuk, Yu.I. (2019). Innovatsiinyi menedzhment [Innovation management]. Ternopil: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Ekonomichna dumka TNEU». [in Ukrainian].

4. Krushelnytska, O.V., Melnychuk, D.P. (2005). Upravlinniapersonalom [Management of personnel]. Kyiv: «Kondor». [in Ukrainian].

5. Dzevytska, L., Loboda, O., Chaplinska, N. (2023). Pidvyshchennia rivnia motyvatsii do navchannia u zakladakh vyshchoi osvity [Increasing the level of motivation to study in institutions of higher education]. Visnyk nauky ta osvity № 5(11). https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-5(11)-451-461. [in Ukrainian].

6. Romanyshyn, M., Slodynytska, Yu. (2023). Rol motyvatsii v navchalnomu protsesi: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [The role of motivation in the educational process: problems and ways to solve them]. Materialy XII Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii. Florentsiia, Italiia. DOI: https://doi.org/10.46299/ISG.2023.1.12. [in Ukrainian].

7. Honcharenko, S.U. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: «Lybid». [in Ukrainian].

8. Kolot, A.M. (2002). Motyvatsiia personalu [Staff motivation]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].

9. Biskup, V.S., Hirniak, A.N., Hirniak, H.S., Krupnyk, Z.I., Nadvynychna, T.L., Shandruk, S.K., Yaremko, O.M. (2022). Psykholohiia profesiinoi diialnosti: pidruchnyk [Psychology of professional activity]. Ternopil: ZUNU. [in Ukrainian].

10. Derzhavna sluzhba yakosti osvity Ukrainy. Pochatok 2022/2023 navchalnoho roku u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity: rezultaty opytuvannia. [Beginning of the 2022/2023 academic year in institutions of vocational pre-higher and higher education: survey results]. URL: https://sqe.gov.ua/pochatok-2022-2023-navchalnogo-roku-u-zaklada/. [in Ukrainian].

11. Derzhavna sluzhba yakosti osvity Ukrainy. Rezultaty shchokvartalnoho onlain-opytuvannia zdobuvachiv osvity ta vykladachiv zakladiv fakhovoi peredvyshchoi i vyshchoi osvity z pytan orhanizatsii osvitnoho protsesu i yakosti navchannia v umovakh voiennoho stanu. [The results of a quarterly online survey of education seekers and teachers of professional pre-higher and higher education institutions on the organization of the educational process and the quality of education under martial law]. URL: https://sqe.gov.ua/bilshist-vikladachiv-ta-studentiv-po/.[in Ukrainian].

12. Bohdan, Zh., Solodovnyk, T. (2022). Pedahohichna psykholohiia [Pedagogical psychology]. Kharkiv: NTU «KhPI». [in Ukrainian].

13. Motyvatsiia do navchannia pid chas viiny dlia vykladachiv ta studentiv [Motivation to study during the war for teachers and students]. Bukovynskyi derzhavnyi medychnyi universytet. URL: https://www.bsmu.edu.ua/blog/motyvacziya-do-navchannya- pid-chas-vijny-dlya-vykladachiv-ta-studentiv/ (data zvernennia: 06.10.2023). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru