Організаційно-педагогічні умови формування соціально-правової компетентності курсантів ВВНЗ авіаційного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Організаційно-педагогічні умови формування соціально-правової компетентності курсантів ввнз авіаційного профілю

Марченко Ольга Геннадіївна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри соціології та психології факультету № 6 (права та масових комунікацій),

Онипченко Павло Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії льотного факультету

м. Харків

Анотація

Якісна професійна підготовка надійних військових фахівців у ВВНЗ авіаційного профілю потребує модернізації організаційно-педагогічних умов навчання в контексті нової освітньої парадигми, згідно з якою курсант постає рівноправним учасником навчального процесу, його суб'єктом, котрий свідомо обирає індивідуальну траєкторію навчання, що без зламів і біфуркацій трансформується у шлях професійного зростання. Для цього необхідно вивчити державне замовлення на підготовку авіаційних військових фахівців, забезпечити психологічну і науково-методичну готовність керівництва, науково-педагогічних працівників, курсантів, визначити організаційно- педагогічні умови запровадження педагогічної системи формування необхідних компетенцій, можливості реалізації новітніх педагогічних технологій у цьому процесі.

Формування соціально-правової компетентності, як складової військово-професійної компетентності авіаційних військових фахівців торкається соціальних і правових аспектів еволюції військового професіоналізму, яка відбувається за схемою: лідер у бою - менеджер - технічний фахівець - солдат - політик. Соціально-правова компетентність передбачає розвиток умінь продуктивної співпраці, активної взаємодії, переконливого та толерантного (правового) спілкування. Формування зазначених умінь неможливе без досвіду соціально-правової комунікації з іншими суб'єктами освітньої діяльності, опанування ефективними інформаційними технологіями, яке можливе за наявності властивості самоорганізації та самовдосконалення комунікативної системи, яка передбачає прямий і зворотній зв'язок між викладачами і курсантами. Активізація соціально-правового складника військово-професійної компе-тентності майбутніх авіаційних фахівців в умовах ВВНЗ авіаційного профілю передбачає організацію можливостей для трансляції та засвоєння традицій, ідеалів, вимог до моделі поведінки майбутнього офіцера в професійній і повсякденній життєдіяльності, політичній і громадській активності.

Тому, організаційно-педагогічні умови організації навчального процесу, щодо формування соціально-правової компетентності курсанта ВВНЗ авіаційного профілю, можуть бути реалізовані через набуття ціннісних орієнтацій у професійній сфері, творчий потенціалу особистості, комунікативний аспект навчання, моральні орієнтири майбутнього офіцера, психофізіологічну готовність до професії військового льотчика, кваліфікаційного потенціалу процесу навчання.

Ключові слова: авіаційний військовий фахівець, компетентність, курсант, навчальний процес, організаційно-педагогічні умови, професійна підготовка, соціально-правова компетентність, формування.

Abstract

Marchenko Olga Gennadiyevna Doctor оі" Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Sociology and Psychology, Faculty № 6 (Law and Mass communications), Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv,

Onypchenko Pavlo Mykolayovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Lead Researcher of Research Laboratory of the Flight Faculty Ivan Kozhedub, Kharkov National University of Air Forces, Kharkiv

ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF SOCIAL AND LEGAL COMPETENCE OF CADETS AVIATION PROFILE HIGH SCHOOL

The high-quality professional training of reliable military specialists at the Aviation Higher Education Institution requires the modernization of the organizational and pedagogical conditions of training in the context of a new educational paradigm, according to which the cadet becomes an equal participant in the educational process, its subject, who consciously chooses an individual learning trajectory that is free of breaks and bifurcations transforms into a path of professional growth. For this, it is necessary to study the state order for the training of aviation military specialists, to ensure the psychological and scientific-methodical readiness of the leadership, scientific-pedagogical workers, and cadets, to determine the organizational and pedagogical conditions for the introduction of a pedagogical system for the formation of the necessary competencies, the possibility of implementing the latest pedagogical technologies in this process.

The formation of socio-legal competence, as a component of the military- professional competence of aviation military specialists, touches on the social and legal aspects of the evolution of military professionalism, which takes place according to the scheme: a leader in battle - a manager - a technical specialist - a soldier - a politician. Socio-legal competence involves the development of the skills of productive cooperation, active interaction, persuasive and tolerant (legal) communication. The formation of these skills is impossible without the experience of socio-legal communication with other subjects of educational activity, the mastery of effective information technologies, which is possible in the presence of the property of self-organization and self-improvement of the communication system, which provides for direct and feedback communication between teachers and cadets. The activation of the socio-legal component of the military-professional competence of future aviation specialists in the conditions of aviation-related higher educational institutions involves the organization of opportunities for the transmission and assimilation of traditions, ideals, requirements for the future officer's model of behaviour in professional and everyday life, political and public activity.

Therefore, the organizational and pedagogical conditions for the organization of the educational process, regarding the formation of the social and legal competence of the cadet of the aviation university of the aviation profile, can be realized through the acquisition of value orientations in the professional sphere, the creative potential of the individual, the communicative aspect of training, the moral orientations of the future officer, psychophysiological readiness for the profession of a military officer the pilot, the qualification potential of the training process.

Keywords: aviation military specialist, competence, cadet, educational process, organizational and pedagogical conditions, professional training, socio- legal competence, formation.

Постановка проблеми

Аналіз російсько-Української війни, інших збройних конфліктів різної інтенсивності свідчить про зростаючу роль авіації в їх вирішенні, причому ефективність функціонування авіаційних підрозділів залежить від результативності та надійності професійних дій льотного та наземного особового складу. Екстремальний характер професійної діяльності авіаційного військового фахівця та підготовки до неї висуває підвищені вимоги до фізіологічної, фізичної, психічної, соціально-правової сфер особистості, що зумовлює необхідність багатоканального впливу на особу. Саме тому важливо сформувати в межах ВВНЗ такі організаційно-педагогічні умови, які цілеспрямовано будуть впливати на всі сфери особистості курсанта: біолого-соматичну - через дію на фізіологічний стан здоров'я, фізичний розвиток; психічну - шляхом впливу на інтелект, емоції, волю особи для забезпечення її психоемоційної стійкості, належного морально-психологічного стану, формування необхідного типу пізнавальних психічних процесів; соціально-професійну - завдяки передачі професійних знань, спеціальних умінь і навичок, трансляції норм і цінностей служби в авіації ПС ЗС України. Розгляд професійної підготовки авіаційних військових фахівців в такому контексті дозволяє перевести курсанта із позиції об'єкта впливу педагогів і офіцерів у позицію суб'єкта освітньої-професійної діяльності, який, відчуваючи дію освітнього середовища, сам бере участь у його формуванні через соціально-правові важелі, підтримуючи належний баланс можливостей, факторів, умов підготовки авіаційних військових фахівців.

Якісна професійна підготовка надійних авіаційних військових фахівців у ВВНЗ авіаційного профілю потребує модернізації організаційно- педагогічних умов навчання в контексті нової освітньої парадигми, згідно з якою курсант постає рівноправним учасником навчального процесу, його суб'єктом, котрий свідомо обирає індивідуальну траєкторію навчання, що без зламів і біфуркацій трансформується у шлях професійного зростання. Для цього необхідно вивчити державне замовлення на підготовку авіаційних військових фахівців, забезпечити психологічну і науково-методичну готовність керівництва, науково-педагогічних працівників, курсантів, визначити організаційно-педагогічні умови запровадження педагогічної системи формування необхідних компетенцій, можливості реалізації новітніх педагогічних технологій у цьому процесі.

Мета статті

Визначення теоретичних і методичних засад запровадження організаційно-педагогічних умов формування соціально-правової компетенції курсантів ВВНЗ авіаційного профілю, яке сприятиме підвищенню якості професійної підготовки авіаційних військових фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичне підґрунтя організаційно-педагогічних умов функціонування навчального процесу у ВВНЗ закладено педагогами І. Біжаном, А. Лігоцьким, М. Нещадимом, В. Ягуповим. Соціокультурні, соціально-педагогічні, виховні аспекти цього процесу у ВВНЗ, адаптації курсантів до них були та є предметом наукового інтересу Н. Генералової, М. Горліченко, О. Жежери, О. Зеленської, Н. Івашко, А. Каплі, С. Левченка. Окремі аспекти змістового, методичного, матеріально- технічного наповнення компонентів навчального процесу ВВНЗ авіаційного профілю досліджували Н. Завалова, Р. Макаров, К. Платонов, В. Пономаренко. Можливості розвитку особистості авіаційного військового фахівця у ВВНЗ авіаційного профілю визначено науковцями Р. Невзоровим, В. Рижиковим.

Виклад основного матеріалу

Як зазначено у «Положенні про особливості організації освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти», освітній процес у ВВНЗ забезпечує можливість здобуття курсантами загальних (ключових) і професійних компетентностей у гуманітарній, соціальній, правовій, науково-природничій, технічній і військовій сферах, необхідних для професійної діяльності, та їхнього інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку. Враховуючи викладене, під військово-професійною компетентністю будемо розуміти інтегративну особистісно-професійну якість військовослужбовця, що охоплює сформовані фундаментальні знання, способи та досвід військово-професійної й соціальної-правової діяльності, професійно важливі якості, цінності. У сукупності ці компоненти військово-професійної компетентності забезпечують здатність ефективно виконувати типові професійні завдання, вирішувати професійні проблеми, мати певні ціннісні орієнтації, серед яких патріотизм, гуманізм, освіченість, успішна службова кар'єра тощо.

У військово-педагогічній думці компетентність військовослужбовця прийнято характеризувати як єдність загальних (соціально-особистісних, загальнонаукових, загальновійськових) і професійних (військово-технічних, військово-спеціальних) компетенцій. Зазначені компетенції доцільно, на наш погляд, поєднати у такі блоки, як мотиваційно-ціннісний, соціально- комунікативний (правовий), когнітивно-діяльнісний, особистісно-розвивальний. Як свідчать дослідження, освітнє середовище у ВВНЗ авіаційного профілю має слугувати організаційно-методичним забезпеченням розвитку відповідних складових військово-професійної компетентності авіаційного фахівця. Так, формування мотиваційно-ціннісного (вмотивований вибір професії, сукупність деонтологічних цінностей) компонента військово-професійної компетентності авіаційного фахівця забезпечується інтеграцією начального процесу ВВНЗ авіаційного профілю в соціокультурне (правове) середовище міста, регіону, країни, Європи, світу шляхом створення, підтримання та розвитку традицій ПС ЗС України, формування корпоративної культури, належного національно-патріотичним виховання курсантів. Важливою є репутація, імідж, гудвіл, бренд ВВНЗ, які представлені його історією, враженням абітурієнтів та батьків про навчальний заклад (престижність закладу, ступінь складності вступу до нього, матеріальна база, якість педагогічного супроводу) та освітніми результатами (можливість працевлаштування, кар'єри). Ці нематеріальні активи закладу освіти відображають певний статус ВВНЗ, подають сигнал суспільству, ринку праці, який є імпульсом для сприятливого занурення молодого фахівця в систему соціально-правових і трудових стосунків [3].

Тому можна казати, що роль навчального процесу передача та засвоєння особистістю системи особистісних і професійних цінностей внаслідок його впливу на всі підсистеми і сфери життєдіяльності особистості, забезпечення умов для її становлення і розвитку на основі вивчення норм, установок, зразків поведінки. Так, курсант, вступаючи до ВВНЗ, зустрічається як з позитивними (гордість за військову організацію, відданість їй, відчуття причетності до професійної спільноти, співробітництво для досягнення мети, дисципліна, чесність тощо), так і з негативними нормами (складнощі в організації, неконструктивна критика тощо). Міра залучення курсанта у ВВНЗ, успішність або неуспішність адаптації молодої людини до специфічного навчального процесу багато в чому залежить від того, наскільки вона засвоїла і прийняла норми і цінності організації [9].

Формування соціально-правової компетентності, як складової військово- професійної компетентності авіаційних військових фахівців (ставлення до себе, ставлення до колег, ставлення до суспільства) торкається соціальних і правових аспектів еволюції військового професіоналізму, яка відбувається за схемою: лідер у бою - менеджер - технічний фахівець - солдат - політик [1]. Соціально-правова компетентність передбачає розвиток умінь продуктивної співпраці, активної взаємодії, переконливого та толерантного (правового) спілкування. Формування зазначених умінь неможливе без досвіду соціально- правової комунікації з іншими суб'єктами освітньої діяльності, опанування ефективними інформаційними технологіями, яке можливе за наявності в освітньому середовищі властивості самоорганізації та самовдосконалення комунікативної системи, яка передбачає прямий і зворотній зв'язок між викладачами і курсантами [2]. Активізація соціально-правового складника професійної компетентності майбутніх військових фахівців в умовах ВВНЗ авіаційного профілю передбачає організацію можливостей для трансляції та засвоєння традицій, ідеалів, вимог до моделі поведінки майбутнього офіцера в професійній і повсякденній життєдіяльності, політичній і громадській активності. Вивчення військових статутів, уставу ВВНЗ, правил внутрішнього розпорядку, суспільної та особистої безпеки, усвідомлення свого місця у військовому колективі, засвоєння норм ставлення до людей дозволяє курсантові реалізувати свої громадянські права та свободи у військовому колективі як соціальному мікросередовищі. У свою чергу розвиток військово- професійної компетентності суб'єктів вимагає подальшого вдосконалення навчального процесу, оскільки суб'єкт освітньої діяльності, змінюючись сам, змінює ситуацію навколо себе, наповнюючи навчальний процес новими знаннями, цінностями, способами діяльності, суб'єктним досвідом.

Формування когнітивно-діяльнісного, зокрема, загальнонаукового компонента військово-професійної компетентності авіаційних військових фахівців передбачає, насамперед, трансляцію та засвоєння курсантами змісту освіти за певною спеціальністю (спеціалізацією). Вплив навчального процесу на формування когнітивно-діяльнісного компонента військово-професійної компетентності авіаційного фахівця пояснюється присутністю суб'єктів (представників керівної та курсової ланок, науково-педагогічних працівників, інструкторів тренажерів, льотчиків-інструкторів), які передають зміст освіти у процесі педагогічної взаємодії, за допомогою певних засобів, технологій навчання, виховання, управління у певних предметно-просторових умовах. Формування загальновійськового, соціально-правового, військово-технічного, військово-спеціального компонентів військово-професійної компетентності авіаційних військових фахівців передбачає набуття та розвиток у здобувачів освіти професійних компетенцій завдяки здійсненню необхідних практичних дій за допомогою викладачів, курсових офіцерів, співробітників авіаційних бригад, організаторів військової практики та військового стажування, самостійної науково-дослідницької діяльності, вдосконалення засвоєних операцій з експлуатації, обслуговування, ремонту, військової авіаційної техніки, озброєння, опанування нових способів військово-професійної діяльності.

Формування особистісно-розвивального компонента військово-професійної компетентності авіаційних фахівців в навчальному процесі ВВНЗ авіаційного профілю забезпечується його раціональною організацією, чітким плануванням, режимом і розпорядком роботи у ВВНЗ, що передбачає раціональне чергування розумового та фізичного навантаження, праці та відпочинку; певну тривалість і чергування різноманітних занять, сну, дозвілля; регулярність вживання їжі, дотримання правил особистої гігієни, етикету, традицій, що підтримуються та розвиваються протягом років; щоденні фізкультурно-оздоровчі та практичні заняття на свіжому повітрі, які забезпечують високий рівень інтелектуального, фізичного, загальнокультурного розвитку [8]. З позицій компетентнісного підходу якість підготовки курсанта ВВНЗ має перевірятись за допомогою нових діагностичних засобів, що забезпечують оцінювання компетентностей і визначення рівня сформованості необхідних професійних компетентності.

Складники компетентності авіаційного фахівця та її забезпечення в навчальному процесі у ВВНЗ авіаційного профілю подано в табл. 1. Узагальнюючи наведені підходи, військово-професійну компетентність авіаційного військового фахівця охарактеризуємо як інтегративну особистісно-професійну якість, що охоплює авіаційно-галузеву професійну самоідентифікацію, теоретичні знання, способи та досвід льотної та технічної експлуатації авіаційної техніки.

Таблиця 1 Компетентність військового авіаційного фахівця та її забезпечення в. навчальному процесі у ВВНЗ авіаційного профілю

Зазначимо, що формування професійної компетентності не зводиться до тактичної підготовки авіаційних військових фахівців для обіймання первинної посади за призначенням, а передбачає стратегічну підготовку випускників вищої військової школи, їхню подальшу соціально-правову професіоналізацію, забезпечення адаптації до умов військово-професійного середовища та службового зростання.

Дослідження навчального процесу у ВВНЗ авіаційного профілю, в якому відбувається професійне становлення майбутніх військових фахівців, розкриття їхнього психофізичного потенціалу та реалізація індивідуальних можливостей у навчальній і професійній сфері, є проблемою акмеологічною, тому розглянемо вимоги акмеологічного підходу. Акмеологічний підхід спрямований на самовдосконалення особистості під час навчання, саморозвиток та просування майбутнього фахівця від однієї професійної вершини до іншої [10].

З акмеологічних позицій професіональні компетенції можуть бути охарактеризовані як система, що складається з таких взаємопов'язаних підсистем:

професіоналізму особистості;

професіоналізму діяльності;

нормативності діяльності та поведінки;

продуктивної позитивної Я-концепції.

З урахуванням цього навчальний процес є головною об'єктивною умовою саморуху особистості до вершин професійної майстерності. Зазначимо, що суб'єктивними факторами є мотиви, спрямованість, здібності, професійні дії та вміння, що розгортаються в континуумах: «суб'єкт - саморозвиток - середовище», «суб'єкт - діяльність - середовище», «середовище - вплив - суб'єкт».

У контексті організаційно-педагогічних умов навчального процесу у ВВНЗ авіаційного профілю ситуація успіху - це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких формується висока мотивація досягнень майбутнього авіаційного фахівця, його прагнення до досягнення успіху в навчанні, військовій службі, професії та кар'єрі, старшинства, досвіду, соціального, правового та посадового статусу, забезпечується можливість досягти значущих результатів у навчальній, військово-професійній, службовій діяльності як окремо взятої особистості курсанта, так і колективу: взводу (навчальної групи), роти (курсу), батальйону (факультету). Отже, спланований кар'єрний шлях майбутнього військового фахівця авіаційного профілю можна характеризувати як інформований і гнучкий вибір траєкторії професійного розвитку кожного учасника педагогічного процесу [5]. Акмеологічні аспекти проектування навчального процесу у ВВНЗ авіаційного профілю пов'язані зі складанням програм і планів індивідуального особистісного, професійного, службового розвитку курсантів та офіцерів [4].

На практиці прогнозоване професійне зростання військового фахівця оформлюється у вигляді індивідуального плану.

Тому, під час навчального процесу, необхідно створити корпоративну атмосферу, що сприятиме формуванню професійно-галузевої самоіденти- фікації і соціально-правової компетентності особистості. Експериментальні дані свідчать, що 51% опитаних курсантів розраховують у майбутньому обіймати престижну посаду, мати високе військове звання, гідний соціально- правовий статус. Для 32% респондентів життєвий успіх означає, насамперед, наявність сім'ї, дітей, матеріальний добробут. 11% курсантів пов'язують своє життя з участю у бойових діях. Лише 5% курсантів не мають чітких життєвих і професійних перспектив. Проведене ранжування з використанням методу переваг дозволило встановити такі кар'єрні детермінанти та їх сутнісні ознаки у сфері військової діяльності, як техніко-функціональна грамотність, соціально-правова обізнаність, менеджмент, служіння, виклик (змагальна потреба).

Тож, акмеологічний підхід до вирішення проблеми проектування навчального процесу у ВВНЗ авіаційного профілю сприяє синтезу професійних і індивідуальних рис особистості, її орієнтації на постійний саморозвиток у процесі просування до вершин особистісного та професійного розвитку, причому в часовій динаміці особистісна сфера ширше професійної, оскільки саме вона визначає початок, перебіг і завершення професійного розвитку. Важливо, щоб навчальний процес ВВНЗ мав ресурс для збагачення розвитку особистості та самореалізації курсанта, внутрішнього світу його особистості, завдяки чому досягається збільшення потенціалу самого навчання через покращення якості освітнього продукту (наприклад, у 20082016 рр. індекс якості освітнього процесу у ВВНЗ дорівнював /оп 3,63, у 2016-2017 рр. - /оп = 8,3512, у 2017- 2019 рр. - /оп = 9,37). професійний організаційний педагогічний навчальний

Навчальне середовище у ВВНЗ авіаційного профілю має не лише сприяти розвиткові «вхідного» творчого потенціалу особистості, а й стимулювати потребу в подальшому самопізнанні, саморозвитку, сформувати в людині об'єктивну самооцінку. З цього приводу С. Полторак зазначив, що «майбутні офіцери, на яких покладається вся повнота відповідальності за підлеглий особовий склад та його дії в бойовій обстановці, мають проходити «відповідну школу», що формується тільки у військових навчальних закладах» [6].

Безумовно, професійно значущі задатки особистості військовослужбовця є важливою детермінантою військово-професійної діяльності. Проте сучасні світові тенденції (процеси глобалізації, соціалізації, посилення ролі інформаційних чинників), внутрішні процеси у нашій країні (зміна місця і ролі армії в сучасному суспільстві, посилення соціально-правових характеристик у функціях ЗС України, необхідність гуманізації внутрішніх армійських відносин) зумовлюють розширення спектру характеристик дій, що визначають успішність життєдіяльності в армійському соціумі. Це висуває на перший план реалізацію потреби військового фахівця в наповненні професійного потенціалу соціально-правовим змістом, а саме: соціальною стійкістю, правовою активністю в подальшому самовдосконаленні, самоствердженні, самореалізації у змінному соціальному середовищі [11; 12].

Щодо особистісного потенціалу людини, то він проявляється в таких аспектах:

пізнавальному, ступінь розкриття якого характеризується обсягом і якістю отриманої інформації, продуктивністю пізнавальної діяльності. Важливим компонентом пізнавальних можливостей особистості є потенціальний ресурс, який діагностується наявністю професійних намірів і планів, стратегічної програми життєдіяльності, захоплень і зацікавлень, не пов'язаних з навчальним процесом у ВВНЗ, наявністю референтної групи, статусом у групі, на курсі, типом загальноосвітнього закладу, формою участі в соціальному житті, місцем проживання, наявністю комп'ютера, інтенсивністю і спрямованістю роботи в Інтернеті, зв'язком її з обраним фахом, профілем навчання, володінням іноземною мовою, наявністю індивідуального освітнього маршруту;

морально-етичному, що розкривається у світогляді, ціннісних орієнтаціях;

соціально-правовому, що проявляється у стилі спілкування, поведінки в соціумі, обраній стратегії освітньої діяльності;

естетичному, реалізація якого визначається інтенсивністю та рівнем задоволення естетичних потреб [7].

Висновки

Отже, розкриттю особистісного потенціалу та набуттю соціально-правової компетенції, як однієї з основних складових військово- професійної компетенції на сьогодні, сприяють такі організаційно-педагогічні умови навчального процесу у ВВНЗ авіаційного профілю:

потенціал, який самоактуалізується та є відносно стійким щодо зовнішніх впливів (елементи природного середовища, суспільної свідомості; культури);

потенціал, що здатний до часткової самоактуалізації, піддається вдосконаленню за певними потребами, зокрема, стратегія розвитку навчального закладу;

потенціал, який актуалізується лише в результаті цілеспрямованої людської діяльності для задоволення суспільних інтересів, потреб, бажань; організаційний, особистісний, духовно-моральний компоненти освітнього середовища.

На наш погляд, організаційно-педагогічні умови, щодо формування соціально-правової компетентності курсанта ВВНЗ авіаційного профілю, можуть бути використані в аспектах реалізації:

навчального потенціалу через набуття ціннісних орієнтацій у професійній сфері, уявлення про професію військового льотчика, формуванням соціально-правових і особистих установок на оволодіння нею, вироблення професійної компетентності, розвиток інтелектуальної сфери, здатність до самоосвіти, психологічну та педагогічну грамотність;

творчого потенціалу завдяки ініціативності, креативності, соціальній активності, наполегливості, організаторським якостям майбутнього командира екіпажу;

комунікативного потенціалу через відкритість, емпатію, делікатність, доброту, толерантність, почуття такту, співчуття, інтуїцію, здатність до співпереживання, порядність, готовність до співпраці;

морального потенціалу майбутнього офіцера, тобто доброчесності, відповідальності, регулювання своєї поведінки, розуміння своїх можливостей, загальної правової і професійної культури, громадянських якостей, патріотизму;

психофізіологічного потенціалу військового льотчика, що полягає в самостійності, мобільності, гнучкості, дисциплінованості, наполегливості, самоповазі;

кваліфікаційного потенціалу, тобто впевненості в собі, підприємливості, конкурентоспроможності, інтелектуальній зрілості (розвиненні пізнавальних інтересів, вмінь ухвалити конструктивне рішення проблеми, критичності мислення).

Література

1. Калагін Ю. Еволюція військового професіоналізму : соціальний аспект. Соціальна психологія. 2008. № 3. С. 137-143.

2. Криворучко І. Я. Організація, зміст і методика дослідно-експериментальної роботи з розвитку універсальних компетенцій у майбутніх офіцерів-прикордонників. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". 2012. № 6. С. 78-82.

3. Куденко Г. О. Особливості формування позитивного іміджу сучасного закладу освіти. Нива знань. 2012. № 1. С. 4-7.

4. Мачинська Н. І. Навчальне проектування як чинник розвитку особистості у контексті акмеологічного підходу. Проблеми освіти : зб. наук. пр. Житомир : Житомирський державний університет імені Івана Франка. 2015. Вип. 84. С. 226-232.

5. Микитюк С. О. Ресурсний підхід у підготовці майбутніх учителів до інноваційної діяльності. Теорія і практика управління соціальними системами. 2011. № 4. С. 54-61.

6. Олійник Л. В. Мотивація досягнення як умова підвищення ефективності процесу учіння майбутніх магістрів військового університету. Вісник Житомирського державного університету : зб. наук. пр. Житомир : Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2011. Вип. 55. С. 79-83.

7. Осаульчик О. Б. Розвиток творчого потенціалу як єдність інтелектуального і емоційного в навчальному процесі. Педагогіка вищої та середньої школи. 2011. Вип. 33. С. 461-465.

8. Пожидаєв А. О. Формування організаторських здібностей курсантів у позанавчальній діяльності вищого навчального закладу системи МВС України : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Харків, 2010. 20 с.

9. Полікашин В. С., Явтушенко А. М. Основи управління і прийняття рішень у військовій справі : навч. посіб. Харків: ХВУ, 2001. 324 с.

10. Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти : монографія / редкол. : В. О. Огнев'юк, С. О. Сисоєва, Я. С. Фруктова. Київ : Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. 912 с.

11. Федик О., Кравчук В. Аналіз тенденцій розвитку вищої військової освіти. Науковий вісник Чернівецького університету. Сер. Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2011. Вип. 589. С. 184-188.

12. Чорний В. С. Підвищення ефективності підготовки військових фахівців: проблеми та перспективи. Військова освіта : зб. наук. праць. Київ, 2011. № 2 (24). 230 с.

References

1. Kalahin, Yu. (2008) Evoliutsiia viiskovoho profesionalizmu : sotsialnyi aspekt [Evolution of military professionalism: social aspect]. Sotsialnapsykholohiia. № 3. S. 137-143. [in Ukrainian].

2. Kryvoruchko, I. Ya. (2012) Orhanizatsiia, zmist i metodyka doslidno-eksperymentalnoi roboty z rozvytku universalnykh kompetentsii u maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv [Organization, content and methodology of research and experimental work on the development of universal competencies in future border guards]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu "Ukraina". № 6. S. 78-82. [in Ukrainian].

3. Kudenko, H. O. (2012) Osoblyvosti formuvannia pozytyvnoho imidzhu suchasnoho zakladu osvity [Peculiarities of forming a positive image of a modern educational institution]. Nyva znan. № 1. S. 4-7. [in Ukrainian].

4. Machynska, N. I. (2015) Navchalne proektuvannia yak chynnyk rozvytku osobystosti u konteksti akmeolohichnoho pidkhodu [Educational design as a factor of personality development in the context of acmeological approach]. Problemy osvity : zb. nauk. pr. Zhytomyr : Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka. Vyp. 84. S. 226-232. [in Ukrainian].

5. Mykytiuk, S. O. (2011) Resursnyi pidkhid u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv do innovatsiinoi diialnosti [Resource approach in preparing future teachers for innovative activities]. Teoriia ipraktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy. № 4. S. 54-61. [in Ukrainian].

6. Oliinyk, L. V. (2011) Motyvatsiia dosiahnennia yak umova pidvyshchennia efektyvnosti protsesu uchinnia maibutnikh mahistriv viiskovoho universytetu [Achievement motivation as a condition for increasing the effectiveness of the learning process of future masters of the military university]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu : zb. nauk. pr. Zhytomyr : Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka. Vyp. 55. S. 79-83. [in Ukrainian].

7. Osaulchyk, O. B. (2011) Rozvytok tvorchoho potentsialu yak yednist intelektualnoho i emotsiinoho v navchalnomu protsesi [Development of creative potential as a unity of intellectual and emotional in the educational process]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly. Vyp. 33. S. 461-465. [in Ukrainian].

8. Pozhydaiev, A. O. (2010) Formuvannia orhanizatorskykh zdibnostei kursantiv u pozanavchalnii diialnosti vyshchoho navchalnoho zakladu systemy MVS Ukrainy [Formation of organizational abilities of cadets in extracurricular activities of a higher educational institution of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv. 20 s. [in Ukrainian].

9. Polikashyn, V. S., Yavtushenko, A. M. (2001) Osnovy upravlinnia i pryiniattia rishen u viiskovii spravi [Basics of management and decision-making in military affairs] : navch. posib. Kharkiv: KhVU, 324 s. [in Ukrainian].

10. Suchasni akmeolohichni doslidzhennia: teoretyko-metodolohichni ta prykladni aspekty (2016) [Modern acmeological research: theoretical, methodological and applied aspects]: monohrafiia / redkol. : V. O. Ohneviuk, S. O. Sysoieva, Ya. S. Fruktova. Kyiv : Kyivskyi un-t im. B. Hrinchenka, 912 s. [in Ukrainian].

11. Fedyk, O., Kravchuk, V. (2011) Analiz tendentsii rozvytku vyshchoi viiskovoi osvity [Analysis of trends in the development of higher military education]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Ser. Pedahohika ta psykholohiia : zb. nauk. pr. Chernivtsi : Chernivetskyi natsionalnyi universytet. Vyp. 589. S. 184-188. [in Ukrainian].

12. Chornyi, V. S. (2011) Pidvyshchennia efektyvnosti pidhotovky viiskovykh fakhivtsiv: problemy ta perspektyvy [Increasing the efficiency of training military specialists: problems and prospects]. Viiskova osvita : zb. nauk. prats. Kyiv. № 2 (24). S. 224-230. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru