Виховання патріотичних почуттів учнів початкових класів засобами художньої літератури на уроках літературного читання як пріоритетна складова соціалізації особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізька гімназія №122 Криворізької міської ради

Виховання патріотичних почуттів учнів початкових класів засобами художньої літератури на уроках літературного читання як пріоритетна складова соціалізації особистості

Тимошенкова Юлія Михайлівна

Вчитель початкових класів вищої категорії, старший вчитель,

Носова Лариса Миколаївна

Вчитель початкових класів вищої категорії, вчитель-методист

Україна

Анотація

У статті розглядається проблема виховання патріотичних почуттів молодшого школяра на уроках літературного читання засобами художньої літератури. Ключові слова: патріотизм, етапи розвитку патріотичної свідомості

Проблема виховання патріотичних почуттів, таким чином, насамперед у дітей молодшого шкільного віку, пошук дієвих засобів та способів її вирішення є однією з найважливіших у сучасному вихованні підростаючого покоління та його соціалізації.

Уроки літературного читання у молодших класах - прекрасне підґрунтя для цієї роботи, адже у процесі роботи над художнім текстом учитель не тільки шукає шляхи і засоби глибокого засвоєння програмового матеріалу а й формує в учнів високу національну свідомість, акцентуючи увагу на вихованні любові до Батьківщини, рідної мови, її історії та культури.

Проблемами виховання патріотичних почуттів школярів займалися багато видатних дослідників та відомих вчених, таких як І. Бех, В. Вугрич, П. Ігнатенко, І. Поплужний, Р. Петронговський, О. Хорламова, К. Чорна та інші.

Багатогранні аспекти виховання патріотизму як однієї із пріоритетних якостей особистості знайшли відображення у працях педагогів Х. Алчевської, Г. Ващенка, М. Добролюбова, О. Духновича, І. Огієнка, С. Русової, К. Ушинського, Я. Чепіги, які велику увагу приділяли проблемі виховання любові до своєї землі, рідної мови, формування національної самосвідомості, поваги до історичного минулого.

Визначаючи патріотизм як почуття, яке інтегрує людей різних національностей в одну спільноту, М. Добролюбов зазначав: «Патріотизм живий, діяльний саме й відрізняється тим, що він виключає будь -яку міжнародну ворожнечу, і людина, захоплена таким патріотизмом, готова трудитися для всього людства, якщо тільки може бути йому корисною... Справжній патріотизм як окремий прояв любові до людства не вживається з неприязню до окремих народностей...» [4].

Історики, філософи та літературознавці (М. Бердяєв, М. Грушевський, Я. Колар, І. Огієнко, Г. Сковорода, Д. Чижевський, І. Франко,С. Єфремов) займалися визначенням основних компонентів патріотичного виховання свідомого громадянина. Так, чеський філософ минулого століття Я. Колар схилявся до того, щоб орієнтувати патріотичні почуття не лише на Батьківщину, а й на народ, націю. На думку вченого, протиставлення в патріотичних почуттях спрямованості на батьківщину і народ ніколи не приносило і не принесе добра.

Ці обидва складника патріотизму повинні поєднуватися і підсилювати один одного [5].

Важливий внесок у розробку теорії патріотичного виховання на основі національної ідеї зробили визначні педагоги Г. Ващенко, С. Русова, К. Ушинський. Вони з'ясували саму природу патріотизму і позбавили це поняття метафізичного змісту.

Видатні педагоги ХХ століття А. Макаренко, В. Сухомлинський радили прищеплювати учнівській молоді високі почуття вірності й відданості Батьківщині, пошани до її трудівників. Так, автори Програми патріотичного виховання дітей та учнівської молоді І. Бех та К. Чорна, особливу увагу у формуванні патріотичного почуття приділяють саме емоційно-чуттєвій сфері, адже людські емоції і почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. На їх думку, патріотизм -- це «суттєва частина суспільної свідомості, яка проявляється в колективних настроях, почуттях, ціннісному ставленні до свого народу, його способу життя, національних здобутків і достоїнств, культури, традицій, героїчного історичного минулого і сьогоднішньої розбудови держави як єдиної нації, до безмежних просторів Батьківщини, її природних багатств» [2].

З огляду на те, що із набуттям незалежності наша держава задекларувала і намагається здійснювати людиноцентричну політику, поведінка громадянина - патріота України повинна базуватися на принципах гуманістичної етики. Отже, моральні почуття особистості-патріота проявляються у гуманності, доброзичливості, співчутті, чуйності, турботливості, людяності, гордості, самоповазі, совісті, відповідальності, сумлінності тощо [1].

Таким чином, патріотизм поєднує в собі емоційно-моральне і дієве ставлення до Батьківщини, до рідної природи, до свого народу, нації, до матеріальних та духовних надбань суспільства.

Отже, з огляду на вищесказане, можемо зробити висновок про те, що патріотизм інтегрує в себе такі основні почуття:

почуття любові до своєї Батьківщини, її природи, українського народу (любов до рідної землі проявляється у любові до рідного дому, повазі до батьків, свого роду, «рідної школи», «рідної вулиці», «міста»);

почуття національної гордості за свою країну, її культуру, народ (захоплення визначними місцями рідної землі, побутом, звичаями, народними та родинними традиціями);

почуття честі, власної гідності;

почуття обов'язку перед Батьківщиною, яке виражається у готовності служити її інтересам, стати на захист своєї Вітчизни у випадку загрози національній безпеці;

почуття відповідальності за власні вчинки та дії;

почуття гуманності та толерантності у ставленні до представників українського народу - представників різних етносів;

почуття любові до праці на користь Батьківщини та українського народу (громадянин-патріот із задоволенням та захопленням відгукується на різні види діяльності -- трудову, навчальну, спортивну на користь Батьківщини та її народу.

Вишневський виділяє три етапи розвитку патріотичної свідомості дитини та людини взагалі:

Етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення є основою, фундаментом патріотичного виховання і здійснюється переважно в батьківській родині та в школі. Він припадає на дошкільний і молодший шкільний вік. На цьому етапі формується почуття патріотизму.

Етап національно-політичного самоусвідомлення, припадає на підлітковий вік, коли дитина з лона сім'ї та школи переходить у громадське середовище. На цьому етапі відбувається приєднання юнацтва до різноманітних дитячих й молодіжних громадських, політичних організацій і об єднань, які в змозі допомогти виховати сьогоднішнього школяра, завтрашнього громадянина України.

Етап державницько-патріотичного самоусвідомлення, коли поняття «національного» виходить за межі етнічності та сягає рівня державності. Характерними рисами даного етапу є вияв любові, поваги до своєї держави як головної мети нації [8].

Таким чином, проходження даних етапів свідчить про громадянсько- патріотичну зрілість людини.

Спираючись на сутність, структуру й етапи патріотичного виховання, враховуючи вимоги соціально-економічного розвитку України, погляди педагогічної науки, досвід закладів освіти, визначимо орієнтовний зміст патріотичного виховання, який розкривають такі розділи: державний, соціальний, родинний [3].

Державний розділ складають: уявлення про українську державу, Прапор, Герб, Гімн; про рідний край (село, селище, місто), про рідні місця, рідну мову; розуміння сутності обов'язку перед Батьківщиною, громадської активності, поняття про захист честі й гідності Батьківщини, гордість за свою країну, розуміння моральної суті основних громадянських прав та обов'язків, визначених у державних документах України; високий рівень національної самосвідомості; шанобливе ставлення до Збройних Сил України, бажання стати до їх лав, розуміння величі українського народу, як основи непорушності держави.

Соціальний розділ патріотичного виховання передбачає: розвиток інтересу до історії рідного краю, героїчного минулого країни, життя прославлених земляків; знайомство з діяльністю дитячих громадських організацій ;виявлення потреби охороняти історичні пам'ятки, зберігати матеріальні цінності Вітчизни; вміння виявляти волю, доброзичливість, правдивість, наполегливість, самостійність, творчу активність, відповідальність у навчанні та праці; нетерпиме ставлення до порушників закону, до аморальних вчинків; дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи; розуміння значення праці батьків та українського народу, готовність виконувати громадські обов'язки; нетерпиме ставлення до антипатріотизму, фашизму, шовінізму, до вандалізму; толерантне відношення до людей, уміння жити поруч [3].

Родинний розділ спрямований на виховання любові до батьків, чемного ставлення до старших у сім'ї, вчителів, ветеранів, пошану до пращурів, до героїв Батьківщини, знання місць знаходження могил та пам'ятників, догляд за ними ; знання переказів, легенд, повір'їв, народних пісень, знайомство з народним мистецтвом; пошана до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят та дотримання них.

На практиці всі розділи знаходяться у тісному взаємозв'язку, залежать один від одного. І за цієї умови утворюють систематичність, цілісність, національну спрямованість патріотичного виховання[3].

Таким чином, можна зробити висновок, що патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами, прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадсько-свідомою особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі Батьківщини. виховання патріотичний почуття мова

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках літературного читання здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час опрацювання художніх творів необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську літературу.

У 3-4 класах слід пояснювати значення національної літератури для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв'язок із національними традиціями і звичаями українців.

Безумовно цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо)[7].

На нашу думку, чільне місце на уроках читання повинно займати використання малих фольклорних форм -загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів'їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

На уроках українського читання приділяємо увагу формуванню національної свідомості через казки Василя Сухомлинського, адже саме з казки і починається пізнання дитиною такого таємничого і, на перший погляд, непізнаного світу. Казка для учнів В. Сухомлинського не просто розповідь про фантастичні події; а цілий світ, у якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю.

Наприклад, у казці „Деркач і Кріт" піднімається проблема любові до рідної землі, до Батьківщини. Деркач щорічно прилітає з теплих країв, щоб вивести на рідній землі своїх пташенят. У діалозі Крота, який запитує, чому Деркач не залишився на африканській землі, останній відповів коротко: тут його Батьківщина. Одне слово, а яке вагоме воно для Деркача, воно, як євшанзілля змушує щорічно повертатися у рідні краї, бо йому тут все миле: і запах трав, і голубінь неба, і променисте сонце, і повноводні струмки, і рідне гніздечко. Без цього Деркач не мислить свого життя. Так і Людина, де б не була, а подумки лине у рідні краї.

З огляду на зазначене, невід'ємними складниками уроків літературного читання повинні бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов'язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні воєнних дій, вітальних листівок захисникам України) тощо.

Список використаних джерел

1. [1 ] Бех І. Д. Виховання особистості 1. : [підручник] / Іван Дмитрович Бех. - К. : Либідь, 2018. - 818с.

2. Бех І. Д., Чорна К. І. Національна ідея в становленні громадянина - патріота України / І. Д.Бех, К. І.Чорна. - Черкаси, 2018. - С.40.

3. Вікова та педагогічна психологія: [навч. посібник / О. В. Скрипченко, З. В. Огороднійчукта ін.]. - К.: Просвіта, 2014. - 416 с.

4. Виховання громадянина / [під ред. І. Поплужного]. - К., 2016. - С.111.

5. Вугрич В.П. До питання про природу і сутність патріотизму //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матеріали звітної науково-практичної конференції - К., 2016. - С. 8-12.

6. Герлянд Т. Соціальний розвиток молодшого школяра / Т. Герлянд // Педагогічна газета. - 2006. - № 6. - С. 3.

7. Ігнатенко П.Р., Поплужний В.Л., Косарева Н.І., Крицька Л.В. Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: Навчально-методичний посібник. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 2017. - 252 с.

8. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс].

9. Хорламова О.Л., Кравченко Т.В. Виховання у дітей в сім'ї патріотизму як життєвої цінності //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально- економічних умовах: Матер. Звітної наук.-практич. конф.

10. Чорна К.І. Зміст патріотичного виховання школярів в умовах державотворчого процесу в Україні //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матер. звітної науково-практичної конференції. - К., 1999. - С. 12-14.

11. Чорна К.І. Патріотизм - духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. - К., 1997. - С. 209-212.

Размещено на Allbest.ru