Вплив музикотерапії на розвиток емоційної сфери молодших школярів

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Вплив музикотерапії на розвиток емоційної сфери молодших школярів

Довбня Ангеліна Юріївна здобувач магістерського рівня вищої освіти

спеціальності «Психологія» факультету мистецтв,

менеджменту, педагогіки і психології,

Бочаріна Наталія Олексіївна кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри менеджменту, практичної психології

та інклюзивної освіти

м. Переяслав

Анотація

У статті розглянуто проблему емоційної сфери молодшого школяра, поняття музикотерапії, її зв'язок та вплив на розвиток емоційної сфери молодшого школяра. Стаття містить інформацію про аналіз емоційної сфери, її формування та проблеми, а також її корекція засобами музикотерапії. Також стаття допоможе педагогам знайти додаткові варіанти порад батькам дітей у яких є проблеми з емоційною сферою.

Констатовано, що у молодшому шкільному віці емоційна сфера особистості дитини зазнає низки змін, аналогічно всім проявам психіки. Змінюється як змістовна сторона емоцій, так і їх характеристики. Пов'язано це з високою соціальною активністю та спрямованістю особистості в цей віковий період.

Охарактеризовано музикотерапію як засіб розвитку емоційної сфери дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано, що музика володіє могутнім емоційним впливом, вона пробуджує в людині добрі почуття, тому що в переважній більшості вона передбачає високі емоції.

Музикотерапія - це метод терапії, при використанні якої музика використовується для лікувальних та корекційних цілей, оскільки впливає на почуття та настрій індивіда, знижуючи негативні переживання. Вказано, що музикотерапію поділяють на три види: клінічна, оздоровча, експериментальна. Існує безліч технік музичної терапії, що успішно використовуються на практиці і не потребують складного устаткуванано, які не мають обмежень і протипоказань.

Розглянуто методичні рекомендації з подолання у дитини молодшого шкільного віку деструктивних емоційних проявів. Деструктивні емоційні прояви у дітей молодшого шкільного віку можуть проявлятися у формі тривожності, агресії, страху. Для батьків молодших школярів розроблено методичні рекомендації щодо подолання у дитини деструктивних емоційних проявів: тривожність, страх, агресія.

Ключові слова: емоційна сфера, емоції, молодші школярі, дитина, музикотерапія, розвиток, вплив, розвиток емоційної сфери молодшого школяра

Abstract

The influence of music therapy on the development of the emotional sphere of younger schoolchildren

Dovbnya Angelina Yuriivna Graduate of the master's level of higher education majoring in "Psychology" at the Faculty of Arts, Management, Pedagogy and Psychology, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Bocharina Natalia Oleksiivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

The article examines the problem of the emotional sphere of a junior high schoolchildren, the concept of music therapy, its connection and influence on the development of the emotional sphere of a younger schoolchildren. The article contains information about the analysis of the emotional sphere, its formation and problems, as well as its correction by means of music therapy. The article will also help teachers find additional options for advice to parents of children who have problems with the emotional sphere.

It has been established that in elementary school age, the emotional sphere of a child's personality undergoes a number of changes, similar to all manifestations of the psyche. Both the meaningful side of emotions and their characteristics are changing. This is due to the high social activity and orientation of the individual in this age period.

Music therapy is characterized as a means of developing the emotional sphere of children of primary school age. It was analyzed that music has a powerful emotional influence, it awakens good feelings in a person, because in the vast majority it involves high emotions. Music therapy is a method of therapy in which music is used for therapeutic and corrective purposes, as it affects the feelings and mood of the individual, reducing negative experiences. It is indicated that music therapy is divided into three types: clinical, recreational, and experimental. There are many techniques of music therapy that are successfully used in practice and do not require complex equipment, which have no limitations and contraindications. Methodological recommendations for overcoming destructive emotional manifestations in a child of primary school age are considered. Destructive emotional manifestations in children of primary school age can manifest in the form of anxiety, aggression, fear. Methodical recommendations for overcoming destructive emotional manifestations in a child: anxiety, fear, aggression have been developed for parents of younger schoolchildren.

Keywords: emotional sphere, emotions, younger schoolchildren, child, music therapy, development, influence, development of the emotional sphere of a younger schoolchildren.

Вступ

Постановка проблеми. Емоційна сфера молодшого школяра являє собою нестабільне явище, на яке може впливати дуже багато факторів. Ця сфера формує патерни поведінки дітей, тому вона повинна бути стабільною та позитивною. Виходячи з того, що існує багато факторів негативного впливу на емоційний стан дитини, потрібно досліджувати та проводити корекцію їх стану.

Є кілька дієвих методів, за допомогою яких можна проводити дослідження та корекцію. Наприклад, арт-терапія, песочна терапія, іпотерапія та музикотерапія. Сьогодні піде мова саме про музикотерапію та як за її допомогою можна позитивно впливати на емоційний стан дитини. Оскільки емоційна сфера в майбутньому дорослої людини є важливою складовою формування особистості та характеру, то дослідження у цій сфері та зв`язок з музикотерапією та її впливом на емоційний розвиток особистості, що формується є актуальним на сьогоднішній день.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні дослідження в галузі емоційного розвитку здобувачів початкової освіти є актуальними, оскільки малоемоційні діти мають труднощі щодо визначення емоційних станів дорослих і однолітків.

Проблема емоційного розвитку досліджувалася такими відомими психологами і педагогами як В. Войтко, В. Вундт, Р. Вудвортс, Г. Гуд, У. Джемс, Н. Дмитриюк, К. Ізард, У. Кеннон, А. Кобєлєва, O. Кормило, О. Лазуренко, К. Ланґе, Д. Ліндслі, А. Міханова, Л. П'янківська, P. Плутчик, М. Тихонова, З. Фройд та ін.

Порушення психоемоційного розвитку, запізнювання у формуванні емоцій у дітей призводить до відставання у загальному розвитку, до стійкої негативної поведінки і спотвореного розвитку почуттів. Глибинна психіка людини, на думку Е. Берна, А. Менегетті, Е. Фромма та інших дослідників, має відображення у музиці. Особливе місце в розвитку емоційної сфери дитини займає мистецтво. Музика, як найемоційніший вид мистецтва, сприяє розвитку здатності радіти, співчувати, сумувати, тобто відчувати усю гаму емоцій. Тому ефективним засобом розвитку емоційної сфери дитини є музикотерапія.

Мета статті - дослідити та проаналізувати вплив музикотерапії на розвиток емоційної сфери молодшого школяра.

Виклад основного матеріалу

Основою вивчення вказаної проблеми є сучасні дослідження в сфері емоційного здоров'я та розвитку дитини. Наприклад, О. Кульчицької (формування моральних почуттів), О. Кононко (психологічні основи особистішого становлення дошкільника), С. Кулачківської (емоційні взаємини дитини з дорослими), Т. Поніманської (гуманістичне виховання дітей) На основі цих досліджень, можна зробити висновок, що старший дошкільний вік є тим часом, коли закладаються основи етичної та емоційної сфер в майбутньому дорослої людини. Тому слід проводити корекцію ще в дошкільному віці. шкільний емоційний музикотерапія виховання

Як зазначалося вище, існує багато способів терапії дітей. А музикотерапія є новим напрямком взаємодії з маленькою особистістю. Як показують закордонні дослідження, цей метод, є досить ефективним при роботі зі емоційною сферою дитини. Тому на теренах нашої країни і в сучасній педагогіці та психології, музикотерапія теж набирає популярності.

Діти молодшого шкільного віку можуть мати такі проблеми. Проблеми розумового спектру. Складність розуміння учбового матеріалу, погану пам'ять. Поведінкові проблеми. Агресивність, грубість, брехливість. Психологічні проблеми. Складність в спілкуванні та комунікації, не адаптованість в умовах колективу, часту зміну настрою та емоційного стану, погану увагу, що можна віднести до різних груп проблем, тощо [3]. З цими проблемами та складнощами у дитини, можна впоратися за допомогою психолога. Одним із нових та дієвих способів терапії є музикотерапія. Вона добре підходить як базовий метод корекційного впливу при неглибоких проблемах. Її можна застосовувати, як підготовчий вплив перед більш глубинною терапією. Таким чином, вплив музикою, може бути як допоміжний так і основний метод терапії.

Музикотерапія - це цілеспрямований вплив на конкретну людину, на чітко визначений аспект особистості, який потребує корекції. Дуже давно відомо, що музика впливає на людину конкретним чином. Цей вплив залежить від того, яку музику слухає людина в якийсь момент часу. Завдяки дослідженням закордонних вчених, було встановлено, що музика може позитивно впливати на емоційну сферу молодшого школяра. Також, вона може сприяти її розвитку. В нашій країні, це є новий напрямок досліджень та терапії, який вже показує добрі результати в ході застосування.

Діти дуже чутліві до змін, самі можуть швидко змінювати діяльність, тому потрібно робити так, щоб дитині було цікаво на занятті. Для того, щоб це реалізувати, розробили такій алгоритм проходження заняття.

1. Привітання, де дитина вітається зі психологом, чи групою, якщо це групове заняття. Для цього існує спеціальна музика.

2. Дихальні вправи, де молодшого школяра вчать правильно дихати. Це робиться за допомогою спеціальних ритмів в музиці.

3. Може проводитись взаємодія із членом групи, наприклад танці. Це налагоджує соціальний зв'язок дитини з іншими.

4. Також є вправи пальцями під музику. Розвиває моторику та розумові здібності.

5. Релаксація, прощання з групою, чи психологом, та формування позитивного настрою на виході до наступної зустрічі.

Це є основні етапи роботи музикотерапевта, але можуть бути корекції в залежності від завдань роботи. На кожному з цих етапів, використовується окрема музика. Розділення на етапи, допомагає як психологу, так й дитині. Для дитини це дає можливість відчувати різноманітність та формує окремі якості особистості та навички на кожному з етапів. А психологу, так можна зрозуміти, де зараз знаходиться робота, чи дає вона результати, тощо [2]. Сфера емоцій маленької дитини є дуже нестабільною. Розглянемо три основні проблеми емоційної сфери навколо яких може коливатися стан дитини. Перший фактор, який впливає на виникнення тривожного стану можна назвати взаємодію дитини з батьками. Наприклад, коли тривожність матері за свою дитину передається самій дитині, через надмірну опіку матері. Другий фактор це взаємодія із вчителем молодших класів. Наприклад, дитина бачить що вчитель демонструє різну поведінку до неї та інших дітей. Тут тривога може виникнути через те, що у школяра немає єдиної моделі поведінки і він не знає як правильно реагувати та пристосовуватися до мінливих умов.

Третій фактор це взаємодія з однокласниками. Дитина, яка відчуває себе некомфортно в колективі на фоні виключення з спільної діяльності також може починати тривожитись. Якщо всі три фактори, або один з них має довготривалу дію на дитину, це сприяє формуванню стану тривожності.

У дітей з проблемами емоційної сфери виникає часте коливання настрою. Одним із варіантів такого коливання може бути депресивний настрій. Він характеризується зниженням фізичної, емоційної та комунікативної активності дитини. Людина в стані депресії відчуває насамперед важкі болючі емоції та переживання - пригніченість, тугу, розпач та ін. Вольова активність, мотиваційная сфера та самооцінка знижені.

Агресивність є досить частим проявом дитини, це можна пов'язати з кількома причинами: Як захисний механізм, що формується у дітей з високою тривожністю. Наслідування агресивної поведінки у соціумі. Дитині потрібно наслідувати приклад поведінки, таким чином вона формує свою особистість та пізнає світ. Через те, що у світі дуже багато агресії молодшому школяру легко засвоїти таку модель поведінки [1].

На формування агресивності як стану впливає неправильне реагування батьків на прояви агресивної поведінки дитини. Якщо покарання буде дуже сильним (неадекватним) ситуативному прояву агресивних емоцій. Це може викликати посилення та закріплення даної поведінки, як відгук на несправедливість на думку дитини. Це може також бути відгуком на несприймання та неприйняття емоційних проявів дитини її батьками.

Якщо батьки не будуть звертати увагу на агресивні прояви дитини, це також може викликати застрягання в негативних емоціях та такої форми поведінки. В такому випадку у дитини може виникнути думка, що батькам до неї байдуже, тоді агресивна поведінка може стати систематичною, як спосіб викликати будь-яку увагу з боку батьків. Різна музика впливає на різні поведінкові прояви та емоційну сферу молодшого школяра. За допомогою різноманітних вправ та мелодій можна корегувати конкретні емоційні стани та прояви поведінки. Для того щоб корегувати агресивну поведінку та зменшувати агресивність в цілому підійде гра на будь-якому ударному інструменті, наприклад барабанах. А також ритмічні вправи та активні рухи, що пов'язано з тим, як дитина переживає стрес та негативні емоції.

М'язова напруга, яка формується в ході переживання негативного стресу може знайти вихід через відбивання музикального ритму чи рухів під динамічну музику. Класична музика сприяє емоційній стабілізації, зняттю напруги та зменшенню тривожності. Також класична музика може сприяти виникненню емпатійних переживань. Тобто так можна розвинути емпатію у школярів. Зазвичай гучна музика призводить до збудження та підвищення інтенсивності емоцій, може викликати схильність до агресивної, руйнівної поведінки. Але якщо дитині потрібно проявити сховану агресію чи негативні емоції, то в терапевтичних цілях можна застосовувати гучну музику чи рок-музику.

Натомість для релаксації та гармонізації особистості можна використовувати тиху, мелодійну, спокійну музику чи будь-які звуки природи. Через те, що діти можуть засвоювати музику, та мають хороший музичний слух, то сама по собі музика позитивно впливає на психічний стан дитини. За допомогою музикотерапії, можна досягти вивільнення негативних емоції, зниження тривоги, та формування позитивного внутрішнього клімату [1]. Сугестивні методи в музикотерапії якраз допомагають досягти цих цілей. Це стає можливим через те, що мелодія, яка грає, може навіювати дитині різні образи, котрі впливають на підсвідомість та викликають такі стани, що сприяють оптимізації та стабілізації психічного стану дитини. Частіш за все, сугестивні методи використовують для налаштування дитини на успіх, підвищення впевненості в собі та формування позитивних думок [3]. Якщо потрібно зняти напругу, тривогу, вивільнити психічну енергію, проводити роботу зі агресією, то використовують катарсичні методи терапії. Це дуже важливо для подальшого впливу, адже, якщо дитина постійно в тривозі, агресії, то змінити їй стан в цілому та покращити психічне здоров'я буде неможливо, теж стосуються і емоційної сфери та їй розвитку.

Корекційний вплив стає можливим тільки тоді, колі контакт дитини та терапевта налагоджений повністю. А також тоді, колі молодший школяр, стає єдиним цілим з музикою та може правильно повторювати потрібні рухи, тощо. Одним із особливих компонентів у ході музичної терапії є налагодження слухо-вокальної, слухо-рухової та зорово-рухової координації, здатність синтезувати їх в одній діяльності. В процесі терапії, того, як дитина вчиться, вона отримує музичний досвід. Його можна перетворити на здатність включати всі можливі рецептори сприйняття, що дитина і робить зі плином часу занять з терапевтом. Вона може опановувати простір, вчиться контролю рухів. Може підключати слухове, зорове, просторове, та інше сприйняття.

Кожна дитина, яка приходить на музикотерапію, має якісь проблеми. Тому важливо сформувати базові відчуття безпеки та довіри до психолога та терапевтичного простору. Це завдання, яке стоїть перед спеціалістом. Сформувати таку атмосферу можна за допомогою музики та гри. Процес музико терапевтичного заняття, підготовка включає в себе три етапи. Підготовка до заняття, зняття напруги та заряд позитивними емоціями в кінці заняття. На кожному зі цих етапів лунає різна музика, яка відповідає темі заняття та вихідного стану емоції дитини. Добре, якщо в кімнаті, де проходить терапія, знаходиться ще один фахівець, або інша дитина. Це особливо потрібно, якщо проблема яка вирішується, стосується соціальної поведінки, комунікації та соціальної взаємодії. Дитина в ході терапії може відпрацювати засвоєну поведінку, може відіграти взаємодію зі іншою дитиною, продемонструвати соціально правильну поведінку. Основним завданням у профілактиці та корекції психологічних проблем на музикотерапевтичних заняттях з дітьми є гармонізація психоматичних процесів, які відбуваються у дитячому організмі. Тому, музикотерапія має на меті не тільки корекційну роботу, а й розвиваючу.

Також це можливо досягти завдяки тому, що дитина має здібності запам'ятовувати музику. Тобто якщо вона буде пригадувати мелодії, то це теж буде мати пролонгований позитивний ефект на емоційну сферу молодшого школяра. Тобто пам'ять дитини також грає велику роль у терапевтичному процесі. Щоб школяр запам'ятав музику потрібно викликати у нього сильні емоції незалежно від полюса емоції (+ чи -), як зазначали Е. Носенко та П. Блонський [1].

Висновки

Розглянули дослідження та проаналізували результати, та виявили, що дійсно за допомогою музикотерапії можна впливати на емоційну сферу молодшого школяра. Музикотерапія працює з такими емоційними проблемами дітей, як агресивність, депресія, тривожність. З такими пізнавальними процесами як пам'ять, увага, інтелект. Також може допомагати з соціальній та комунікативній сфері.

Ефективний процес музикотерапії можливий тільки якщо налагоджено контакт з терапевтом, задовільнені базові потреби у безпеці та довірі та якщо дитина отримує позитивні підкріплення в ході терапевтичної сесії. Через те, що терапія впливає на підсвідомість дитини, на організм у цілому та психосоматичний стан, то можна досягти не тільки стабілізації та корекції емоційних станів, а й розвитку емоційної сфери молодшого школяра. Можливий також пролонгований вплив терапії на особистість дитини завдяки її пам' яті в цілому та особливо музичній.

Актуальними в подальшому будуть дослідження впливу конкретної музики на конкретні емоції дитини.

Література

1. Бочаріна, Наталія, Оксана Онищенко. "Музикотерапія як засіб профілактики та корекції психологічних проблем дошкільників." Перспективи та інновації науки 13 (18) (2022).

2. https://dzvinochok2015.jimdofree.com/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1% 87%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA/%D0%BC%D1%83% D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1% 96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA/%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2% D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0% B 8%D 1%82%D0%B 8%D0%BD%D 1%83/

3. Рожко, И. Эмоции в музыкально-мнемической деятельности младших школьников / И. Рожко // Педагогический журнал Волыни. - 2017. - № 2. - С. 52-58. - Библиогр.: 9 назв.

References

1. Bocharina, Natalia, Oksana Onishchenko. (2022). "Миzукoтекаріа уак zasib profilaktyky ta korektsii psykholohichnykh problem doshkilnykiv. (""music therapy as a means of prevention and correction of psychological problems of pre-school children.") Perspectives and Innovations of Science 13 (18) 376s .[inUkrainian].

2. https://dzvinochok2015.jimdofree.com/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87% D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA/%D0%BC%D1%83%D0% B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96% D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA/%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0% BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B8% D 1%82%D0%B 8%D0%BD%D 1%83/

3. Rozhko, I. (2017) Emotsii u muzychno-mnemichnii diialnosti molodshykh shkoliariv (Emotions in the musical and mnemic activity of junior schoolchildren).Pedagogic journal of Volyn. No. 2. S. 52-58 [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru