Візуалізація інформації у сучасному освітньому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Каракоз Олена Олександрівна

кандидат історичних наук, доцент,

професор кафедри інформаційних технологій

Анотація

інформатизація освіта візуалізація

Постіндустріальне інформаційне суспільство потребує компетентнісного підходу в навчанні, що передбачає міждисциплінарний практико-орієнтований характер професійної підготовки для діяльності в різноманітних умовах. З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій та наростання об'ємів даних особливого значення набувають проблеми сприйняття інформації, компонування знань та оперативного їх використання. Оскільки сучасне покоління сприймає інформацію насамперед «з екрана», то значущою в навчальному процесі є візуалізація. Мета роботи - висвітлити особливості візуалізації інформації в сучасному освітньому просторі; окреслити можливості візуалізації інформації та знань для покращення викладання та навчання. Доведено, що засоби візуалізації' нині є необхідним і ефективним способом представлення навчального матеріалу.

Ключові слова: візуалізація інформації; здобувач; освітній простір; ЗВО; інформатизація

Сучасне інформаційне суспільство характеризує специфічна форма соціальної організації, в якій генерування, обробка та передача інформації стають основними джерелами продуктивності та потужності завдяки новим технологічним умовам, що виникають у цей історичний період. Отже, потребує розв'язання проблема наявності наростального обсягу складної інформації як основи для розуміння та асиміляції постійних трансформацій, що відбуваються в локальному та глобальному середовищі.

Для засвоєння цих постійних перетворень доцільно спиратися на переваги візуалізації інформації та знань, що є важливою галуззю досліджень і допомагає виявити закономірності, кореляції, структурування великого обсягу складної інформації задля досягнення кращого розуміння, генерування знання та ефективної комунікації і ухвалення рішень.

Одним з найважливіших викликів, що стоять сьогодні перед вищою освітою, є вдосконалення управління університетами та кожними процесами, що його складають. Використання інформаційних технологій розв'язують ці основні проблеми. Розвиток технологій, глобалізація, перехід на дистанційну форму призвели до формування нового бачення процесу викладання та навчання. Навчальний процес потребує використання технологій, які включають методи взаємодії, здатні підтримувати зв'язок із системою та покращити зворотний зв'язок зі здобувачем у навігації, аналізі даних, запам'ятовуванні інформації і відображенні ухвалених рішень. Слушно зауважує Ю. Мосіна, що: «Завдяки інтелектуалізації інформаційного простору та впровадженню нових технологій з'являється суспільство нового типу, яке характеризується іншими способами сприйняття інформації, ніж традиційно застосовувались при навчанні. Опора на образ забезпечує ефективність вивчення, відтворення і подальший розвиток власного досвіду, мислення, діяльності, отже стимулом для розумових процесів є об'єкти, що сприймаються візуально, тобто візуальні навчальні матеріали» [2]. Зауважимо, що основними цінностями сучасного інформаційного суспільства є знання; кваліфікація; самостійність мислення; вміння працювати з інформацією та ухвалювати на її основі аргументовані рішення; обізнаність не лише у вузькій професійній галузі, а й в суміжних.

Великі дані створюють нові можливості та виклики для закладів вищої освіти та їхніх структур, які мають ефективно використовувати величезний масив даних і, зрештою, формувати майбутнє вищої освіти та технологічних розробок. Використання великих даних зумовило зростання аналітики у вищій освіті. Заклад вищої освіти та його підрозділи повинні використовувати всі технологічні інструменти (аудиторії з комп'ютерами, планшетами, інтерактивними дошками, мультимедійними проєкторами, мережею Інтернет та ін.), програмні засоби та можливості для удосконалення освітнього процесу. Інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів закладів вищої освіти, зокрема бібліотек, на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них - один зі стратегічних напрямів розвитку візуалізації освіти. До прикладу, у бібліотеці закладу вищої освіти, за даними Ю. Горбаня: «Означений напрям передбачає запровадження нових продуктів і послуг (електронний каталог, сайт бібліотеки, віртуальна довідка, буктрейлери, комунікація з користувачами та бібліотеками через соціальні мережі), які виводять професійну діяльність на поліпшений або якісно новий рівень» [1].

Візуалізація - потужний інструмент донесення думок та ідеи“ до кінцевого споживача, помічник для сприйняття та аналізу інформації. Візуалізація навчальної інформації дає змогу вирішити цілу низку педагогічних завдань, серед яких: забезпечення інтенсифікації навчання; активізація навчальної та пізнавальної діяльності; формування та розвиток критичного та візуального мислення; розвиток зорового сприйняття; передача знань і розпізнавання образів; підвищення візуальної грамотності та візуальної культури. Однією з головних причин, чому заклади вищої освіти зосереджуються на візуалізації даних, є те, що вона тісно пов'язана з іншими важливими поняттями, такими як наука про дані, аналітика даних, інтелектуальний аналіз даних і видобуток даних, що набувають все більшого значення та уваги на міжнародному рівні. Зауважимо, що використання технік візуального впливу на здобувача - потужний засіб психічного впливу, і відповідальність за наслідки застосування таких продуктів покладено на педагога, який їх використовує. Зокрема, як зазначає Л. Онофрійчук: «У процесі навчання викладач виконує роль джерела інформації, тобто людини, яка володіє глибокими пізнаннями в певній галузі. Для студентів він є експертом із предмета, який викладає; як мотиватор він спонукує появу в студентів інтересу до знань (дисципліни), а як натхненник навчає переборювати труднощі в навчанні, формує віру в успіх, досягнення мети» [3]. Тому під час розробки навчально-методичних матеріалів слід контролювати ступінь узагальнення змісту навчання, дублювати вербальну інформацію візуальною та навпаки, щоб за необхідності здобувачі могли відтворити засвоєний матеріал. Проте насамперед варто звернути увагу на те, що залученню візуалізації в навчально-освітній простір передує складний процес, який складається з таких елементів, як:

1. Обробка інформації. Нова парадигма підкреслює необхідність нового підходу в навчанні, пошуку методів, які сприяють ефективному управлінню та представленню інформації.

2. Критичне мислення у розв'язанні проблем. Навчання має бути зосереджене на розвитку аналітичних навичок для вилучення сенсу з контекстних зв'язків даних і розуміння значення певних наборів інформації.

3. Творчість та інновації (включаючи спільну роботу) з погляду перспективи здобувачів.

Останніми роками методи, методології та застосунки візуалізації зазнали значного розвитку, так що багато установ сприймають їх як один з основних засобів аналізу та інтерпретації даних. Візуалізація інформації представляє принципово інтуїтивно зрозумілу перспективу для генерування та передачі інсайтів з даних. Перед академічними колами як зацікавленими сторонами стоїть завдання підготувати компетентних фахівців, які зможуть використовувати навички візуалізації для дослідження та генерування інсайтів на основі отриманої інформації. Без виразних візуалізацій та інтерфейсів важко досягти необхідної гнучкості для розуміння результатів, генерування нових гіпотез і перевіряти їх в природному інтерактивному середовищі. Серед педагогічних можливостей, які надає візуалізація інформації та знань для покращення викладання та навчання можна виділити такі:

- засвоєння здобувачами методів, технік і прийомів візуалізації для обробки великих обсягів даних. Ці методи охоплюють математичні методи (чисельні, статистичні, оптимізаційні, геометричні тощо), комп'ютерні методи, текстовий пошук, контент-аналіз тощо. Техніка - побудова таблиць, графіків, діаграм, схем, концептуальних карт, стратегічних карт, синоптичних карт, динамічних карт та ін.;

- створення та передача знань між учасниками процесу викладання - навчання за підтримки дидактичних посередників, які виражають те, що потрібно знати і спілкуватися інтенсивно та ефективно, тобто представляючи у візуальній формі складніші та абстрактні поняття ніж ті, що можуть бути представлені ексклюзивно усно. У цьому сенсі можна виділити потенціал медіаторів, чиї символічні системи та стратегії використання сприяють формуванню когнітивних навичок у заданому контексті, полегшуючи та стимулюючи опосередковане втручання в реальність, захоплення та осмислення інформації, а також створення диференційованих середовищ, що сприяють навчанню. Ці дидактичні медіатори (друковані, аудіовізуальні, цифрові, мультимедійні) розробляються з урахуванням цільової аудиторії і мають психологічну, педагогічну, комунікативну та обчислювальну основи;

- використання візуальних моделей у проєктуванні та плануванні навчально-виховного процесу з метою визначення основних принципів (наприклад, гештальт) та основних понять та концепцій, орієнтованих на вдосконалення процесу візуалізації інформації та знань під час передачі педагогічних повідомлень;

- використання в процесі викладання-навчання різних візуалізацій, які слугують основою для участі студентів у групових дискусіях на різні теми, стимулюючи генерування нових індивідуальних і групових візуалізацій;

- розвиток у здобувачів навичок розробки ефективних стратегій комунікації та навчання через встановлення тісних функціональних зв'язків між типовими візуалізаціями і відповідними їм вербальними процесами, і водночас оптимально передавати відповідну інформацію або знання в різних форматах;

- використання візуалізації інформації та знань у процесі викладання та навчання як основи динамізації процесів управління та обробки інформації, пов'язаної з розв'язанням професійних завдань.

Візуалізація не може повністю замінити класичну модель навчання, проте зосереджена на концентрації уваги слухачів на суті представленого контенту; на залученні слухачів; на зменшенні навантаження на викладачів; на допомозі в орієнтації аудиторії; на полегшенні розуміння поданої інформації; на сприянні запам'ятовуванню викладеного змісту; на поглибленні та розширенні виголошеного слова; на сприянні зростанню думки про представлений зміст. Застосування візуальних образів в освітньому процесі активізує емоційно - образні компоненти мислення; забезпечує когнітивне структурування змісту знань, когнітивне моделювання елементів структури діяльності та процесів взаємодії об'єктів, а також здійснює конструювання нових мислеобразів та нових візуальних форм, необхідних для вивчення та розуміння навколишньої дійсності та загальнолюдських цінностей. Візуальна насиченість освітніх компонент робить їх яскравими, переконливими, створює наочні ефективні образи, сприяє зацікавленості до навчальних матеріалів, дає змогу акцентувати увагу аудиторії на значущих моментах представленої інформації.

Висновки

Особлива роль інформатизації суспільства належить системі освіти, оскільки освіта, з одного боку, є споживачем інформації, а з іншого - творцем нових інформаційних технологій. Оскільки вміння працювати з інформацією стає одним з пріоритетних для сучасної людини, система освіти покликана формувати у здобувача здатність до критичного мислення, осмислення, аналізу та синтезу. Освіченість, гнучкість мислення, вміння орієнтуватись у величезному потоці інформації стають значними цінностями людини протягом життя. Окреслені цінності значущі й в суспільстві, оскільки стрімкий розвиток технологій в усіх галузях науки, культури, виробництва передбачає використання творчого потенціалу освічених людей, а інформатизація освіти, зокрема візуалізація, сприймається як один із пріоритетних напрямів інформатизації суспільства. Нині заклади вищої освіти використовують інтелектуальний аналіз та візуалізацію даних для генерування індикаторів, які підтримують академічні процеси, що є частиною стратегічного планування.

Список використаних джерел

[1] Горбань Ю. І. (2019). Розвиток університетської бібліотеки: комплекс стратегічних рішень. Вісник Національної академії' керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 180-184.

[2] Мосіна Ю. (2020). Роль візуалізації в освітньому процесі. Інноватикау вихованні, 2 (11), 203-208.

[3] Онофрійчук Л. О. (2020). Скрайбінг як сучасна форма візуалізації навчального матеріалу в закладі вищої освіти. Народна освіта, (1), 61-66. Вилучено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2020_1_11.

Размещено на Allbest.ru