Проблеми адаптації студентів-першокурсників до дистанційного навчання в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський національний технічний університет

Проблеми адаптації студентів-першокурсників до дистанційного навчання в умовах воєнного стану

Стеценко Наталя Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент

Фролова Маргарита Едуардівна

старший викладач

Дорогань Олександра Іванівна студентка

Анотація

Проблема адаптації студентів - першокурсників до навчання в умовах воєнного стану є актуальною для сьогодення і пов'язана зі збройною агресією з боку російської федерації.

Дистанційне навчання розглядається як альтернатива традиційного для регіонів України, де ведуться активні бойові дії. Саме тому ця проблема привертає увагу багатьох науковців і є предметом теоретичних і практичних досліджень. Основною метою наукової праці є опис ключових моментів, пов'язаних з адаптацією студентів до навчального процесу за наявних умов і можливостей, аналіз виявлених на сьогоднішній день та потенційно можливих труднощів у ході дистанційної освіти та пошук найбільш раціональних способів подолання перешкод за рахунок активного запровадження інтерактивних методів навчання та особистісної психологічної мобільності студентів і викладачів.

Метою даної статті є дослідження проблем адаптації студентів- першокурсників до дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

Дистанційна взаємодія, пов'язана з відсутністю прямої особистої взаємодії та спілкування з викладачами та іншими студентами, може вплинути на якість освіти. Деякі студенти мають некоректне сприйняття інформації за рахунок відсутності контакту та соціальної взаємодії.

Дистанційне навчання вимагає від студентів більшої самодисципліни, самоорганізації та мотивації. Як показує досвід онлайн- навчання у період воєнного стану, значна частина студентів зіштовхується із нерозумінням як працювати в автономному режимі, враховуючи численні та систематичні бомбардування й руйнування населених пунктів та страх щодо власного майбутнього. Дистанційне навчання вимагає від студентів більшої самодисципліни, самоорганізації та мотивації.

Одним із способів адаптації студентів-першокурсників до дистанційного навчання в умовах воєнного стану є використання інтерактивних методів. Саме інтерактивні методики навчання сприяють покращенню процесу пристосування студентів до нової форми освітнього процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності.

У статті представлено результати анкетування студентів- першокурсників щодо проблем, пов'язаних з процесом адаптації до умов дистанційного навчання у закладах вищої освіти в період воєнного стану в Україні.

Ключові слова: заклад вищої освіти, здобувачі освіти, анкетування, пристосування, військова агресія.

Stetsenko Natalia Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences (PhD in Education), associate professor, Kherson National Technical University

Frolova Margarita Eduardivna senior lecturer, Kherson National Technical University

Dorohan Oleksandra Ivanivna 4th year student, Kherson National Technical University

Problems of adaptation of first-year students to distance learning under martial law

Abstract

The problem of adaptation of first-year students to studying under martial law is relevant today and is related to the armed aggression of the russian federation.

Distance learning is seen as an alternative to traditional education in the regions of Ukraine where active hostilities are taking place. That is why this problem attracts the attention of many scholars and is the subject of theoretical and practical research. The main purpose of the research paper is to describe the key points related to the adaptation of students to the educational process under the existing conditions and opportunities, to analyse the difficulties identified to date and potentially possible in the course of distance education and to find the most rational ways to overcome obstacles through the active introduction of interactive teaching methods and personal psychological mobility of students and teachers.

The purpose of this article is to study the problems of adaptation of first-year students to distance learning under martial law.

Remote interaction associated with the lack of direct personal interaction and communication with teachers and other students can affect the quality of education. Some students have an incorrect perception of information due to the lack of contact and social interaction.

Distance learning requires more self-discipline, self-organisation and motivation from students. As the experience of online learning during martial law shows, a significant number of students do not understand how to work offline, given the numerous and systematic bombings and destruction of settlements and fear about their future. Distance learning requires more selfdiscipline, self-organisation and motivation from students.

One of the ways to adapt first-year students to distance learning under martial law is to use interactive methods. It is interactive teaching methods that help to improve the process of students' adaptation to the new form of the educational process and intensify learning and cognitive activity.

The article presents the results of a survey of first-year students on the problems associated with the process of adaptation to the conditions of distance learning in higher education institutions during the period of martial law in Ukraine.

Keywords: higher education institution, students, questionnaire, adaptation, military aggression.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасних умовах, коли Україна зіткнулася спочатку з пандемією коронавірусу, а потім з військовою агресією з боку рф, виникла нагальна необхідність упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес і розвитку електронного навчання вцілому.

Сьогодні дистанційні освітні технології розглядаються як технології навчання, що реалізуються в основному з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж за опосередкованої (на відстані) взаємодії учасників навчального процесу. Такий стан речей зумовив необхідність перегляду підходів до навчання та адаптації студентів до нових, змінених умов, що потребують більшої самостійності, уміння ефективно використовувати свій час та самоконтролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальний аналіз останніх досліджень і публікації з проблеми вказує на те, що питання адаптації студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі широко висвітлюється науковцями. Зокрема, питанням адаптації присвячені дослідження О. Безпалько, Н. Заверико, Ю.Зарюгіної, Л. Коваль, Г. Лактіонової, А. Мудрик, Т. Спіріної та ін.

Труднощі початкового етапу навчання і чинники, що впливають на процес адаптації студентів розкривали О. Прудська, А. Андрєєва, С. Гапонова, Ю. Бохонкова. Проблемі адаптації студентів до навчання в умовах воєнного стану приділяється багато уваги такими науковцями як Т. Алмазова, Ю. Бохонкова, Н. Герасімова, Н. Жигайло, О. Кочерук.

Метою даної статті є дослідження проблем адаптації студентів-першокурсників до дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

Питання адаптації студентів до інноваційних форм навчання, виникнення та вирішення найпоширеніших проблем онлайн-навчання, а також залучення та вплив на освітній процес інтерактивних методів засвоєння інформації привертає увагу великої кількості вітчизняних учених, унаслідок чого дослідженню даної теми було присвячено чимало наукових розвідок. Основною метою цих наукових праць є опис ключових моментів, пов'язаних з адаптацією студентів до навчального процесу за наявних умов і можливостей, аналіз виявлених на сьогоднішній день та потенційно можливих труднощів у ході дистанційної освіти та пошук найбільш раціональних способів подолання перешкод за рахунок активного запровадження інтерактивних методів навчання та особистісної психологічної мобільності студентів і викладачів.

Проте, варто зазначити, що в умовах постійного розвитку та удосконалення технологій і водночас непередбачуваних обставин унаслідок мінливості зовнішнього середовища, пов'язаних з воєнним станом в Україні, дана тема потребує додаткових досліджень.

Виклад основного матеріалу

Незаперечним є те, що далеко не всі учасники освітнього процесу мають здатність добре адаптуватися до змін навколишнього середовища, особливо, коли мова йде про багаточисленні фактори нестабільності у геополітичній сфері та соціальному устрої суспільства. Зокрема, у сфері вищої освіти багато студентів, які попри те, що демонструють хорошу виконавську дисципліну та гідний рівень успішності, можуть відчувати труднощі у ході навчання, високу тривожність, пов'язану із спілкуванням з однолітками або викладачами, яким, у свою чергу, нерідко притаманні низький рівень організаторських та лідерських здібностей і відсутність свідомого корегування власної поведінки. Таким чином, основною функцією соціальної адаптації студентів-першокурсників є правильне розуміння і прийняття норм нового студентського співтовариства, що надає необхідні можливості реалізувати свій потенціал в умовах навчання у ЗВО, а також самореалізації у подальшому майбутньому [1].

Ураховуючи те, що дистанційне навчання має ряд особливостей, зокрема і психологічних, доцільно розглянути основні фактори, що можуть негативно вплинути на якість освіти:

1. Дистанційна взаємодія: відсутність прямої особистої взаємодії та спілкування з викладачами та іншими студентами може вплинути на якість освіти. Деякі студенти мають некоректне сприйняття інформації за рахунок відсутності контакту та соціальної взаємодії. Варто зазначити, що одним із ключових аспектів у контексті ефективної взаємодії студента та викладача із метою якісного засвоєння предмета, що викладається, а також студентів у навчальному колективі є наявність слушних та конкретних порад викладача стосовно вивчення дисципліни та адаптації в освітньому просторі. На думку більшості студентів, «постійний, наскрізний супровід викладача, який спрямовує роботу, показує як розставляти пріоритети та обирати оптимальні шляхи оволодіння темами дисципліни, допомагає вирішити багато проблем та уникнути непорозумінь» [3].

2. Самоорганізація та мотивація: дистанційне навчання вимагає від студентів більшої самодисципліни, самоорганізації та мотивації. Як показує досвід онлайн-навчання у період воєнного стану, значна частина студентів зіштовхується із нерозумінням як працювати в автономному режимі, враховуючи численні та систематичні бомбардування й руйнування населених пунктів та страх щодо власного майбутнього. Нерідко бездіяльність і низька відвідуваність виправдовуються високим психологічним стресом і водночас нездатністю працювати внаслідок переживань та апатичного настрою [4].

3. Оцінювання та зворотний зв'язок: в умовах дистанційного навчання важливим для студентів є отримання об'єктивної оцінки та відгуку з боку викладача щодо виконаної роботи, оскільки наявність належного оцінювання та детального аналізу результатів є суттєвими факторами, що впливають на процес адаптації студентів-першокурсників до нових умов навчання. Саме рейтинг та систематичне оцінювання надають більшого розуміння того, що студенти знають, уміють і як саме можуть застосувати ці знання та навички.

Отже, ключовим завданням ЗВО на сьогоднішній день є подолання бар'єрів, що знижують якість дистанційної освіти, особливо це стосується студентів-першокурсників.

Сьогоденна реальність та стандарти у сфері освіти дозволяють об'єднати теоретичні знання і практичні навички в інтегровану систему, залучаючи при цьому інноваційні технології та різноманітні інтерактивні методи взаємодії. Для того, щоб стрімко досягати успіху в розкритті потенціалу кожного студента, необхідно сформувати такі особистісні якості, як мобільність, тобто здатність інтегруватися у динамічне суспільство, критичне мислення, здатність до продукування нових ідей тощо. Важливими є уміння приймати нестандартні рішення і брати на себе відповідальність за них, удосконалення власних комунікативних навичок, уміння працювати в команді, моделювати ситуації викладання і навчання з використанням інтерактивних методів, що цілком може сприяти вирішенню проблемних ситуацій, пов'язаних з дистанційним навчанням [2].

Досвід як українських, так і закордонних вищих шкіл доводить, що інтерактивні методики навчання сприяють покращенню процесу адаптації студентів до нової форми освітнього процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності.

Термін «інтерактивний» походить від англійського слова «interact» («inter» - «взаємний», «act» - «діяти»), а отже, основними компонентами інтерактивних занять є інтерактивні вправи і завдання, що використовуються у процесі навчання. Ключовою відмінністю інтерактивних вправ і завдань є те, що студенти опановують і закріплюють навчальний матеріал у цікавій та комфортній для них формі, активно контактують між собою і налагоджують взаємодію, адаптуючись до нових умов і колективу [4].

Саме на застосування інтерактивних методів і технологій у процесі дистанційного навчання зроблено акцент у Херсонському національному технічному університеті. З метою моніторингу якості та визначення проблем, пов'язаних з дистанційною освітою, було проведено анкетування студентів. В опитуванні взяли участь 101 студент таких спеціальностей: 121 - Інженерія програмного забезпечення; 122 - Комп'ютерні науки; 123 - Комп'ютерна інженерія; 022 - Дизайн; 126 - Інформаційні системи та технології; 174 - Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка.

На запитання «Як ви оцінюєте свій досвід дистанційного навчання на даному етапі?» 67 респондентів (66,34%) дали відповідь «дуже задоволений), 22 респондента (21,78%) - «помірно задоволений», 11 респондентів (10,89%) - «незадоволений», а 1 респондент (0,99%) зазначив: «дистанційне навчання суттєво відрізняється від очного навчання і має ряд недоліків». Інформацію подано графічно на рисунку 1.

Рис. 1. «Як ви оцінюєте свій досвід дистанційного навчання на даному етапі?»

адаптація студент першокурсник дистанційний

У процесі дистанційного навчання під час воєнного стану важливим аспектом є пошук раціональних методів оптимізації освітньої діяльності. Згідно відповідей, отриманих від учасників опитування (101 особа), було виокремлено такі переваги онлайн-навчання: 74 студенти підкреслили зручність отримання освіти з будь-якого куточку України і навіть світу, 60 студентам до вподоби можливість самостійно організувати робочий час і простір, 59 студентів влаштовує гнучкість графіку навчання, 32 студента наголосили на можливості покращення організації самостійної роботи. Проте один з опитаних зазначив, що не має жодних переваг у дистанційному навчанні на сьогоднішній день. Інформація подана графічно на рисунку 2.

Рис. 2. «Які основні переваги ви бачите у дистанційному навчанні?»

Проте неможливо заперечити факт, що окрім переваг, дистанційне навчання має ряд недоліків. Детально проаналізувавши відповіді респондентів варто зазначити, що найбільш поширеною проблемою є відсутність прямого контакту з викладачами та однокурсниками - 74 особи, 43 особи вважають недоліком зниження мотивації внаслідок особистої неприсутності на парах, 36 осіб зіштовхнулися зі складністю самостійно організувати власний навчальний процес, 35 осіб вважають, що на даний момент на зниження якості надання освіти технічного спрямування безпосередньо впливає відсутність можливості проведення лабораторних і дослідних практичних робіт. Окрім вище перерахованого студенти визначають такі проблеми як втручання сторонніх корпорацій у процес ведення навчального процесу, складність самостійно опрацьовувати матеріал, погане розуміння нових тем, нестабільний інтернет, проблеми зі звуковим обладнанням, відсутність живого спілкування з друзями і викладачами, зниження рівня соціалізації, відсутній ефект аудиторії, життя втратило «періоди».

Навіть в умовах військового стану пріоритетом українських закладів вищої освіти, і ХНТУ зокрема, є надання студентам високого рівня освітніх послуг, формування професійних навичок та ґрунтовних знань. З цією метою в університеті використовують різноманітні технології дистанційного навчання для обміну інформацією між студентами та викладачами, належного засвоєння матеріалу з усіх дисциплін, що викладаються, та систематичного контролю знань. Серед зручних для студентів форм отримання і засвоєння навчального матеріалу 74 студенти назвали використання відеолекцій та практичних заняття, 61 студент виконує тести та завдання для самостійного опрацювання, 52 студенти долучаються до онлайн-занять з використанням спеціалізованих освітніх платформ з метою спілкування та обміну матеріалами (у нашому випадку - це MOODLE, ZOOM, GoogleMeet). Окрім цього, один учасник опитування. зазначає, що не робить нічого. Інформація подана графічно на рисунку 3.

Рис. 3. «Які методи (технології) ви використовуєте у процесі дистанційного навчання?»

Серед відповідей на питання «Які інтерактивні методи навчання ви б хотіли застосовувати у більшій мірі в майбутньому?» найчастіше зустрічаються варіанти «тренінги» - 54 відповіді, «кейс-технології» - 45 відповідей, «мозковий штурм» - 31 відповідь, «ділові і рольові ігри» - 27 відповідей, «фокус-групи»- 25 відповідей. Деякі студенти зазначили, що недостатньо обізнані у цьому питанні, тому не можуть визначатися із деталізацією напряму, а також було зафіксовано відповіді прихильників лабораторних робіт; можливість спілкуватися з викладачем в режимі: питання - відповідь.

Особливу увагу необхідно приділяти факторам, що впливають на активність та успішність студентів у процесі дистанційного навчання. Найбільш поширеними серед учасників опитування було визначено наявність мотивації та самодисципліна - 72 відповіді, якість навчальних матеріалів та ресурсів - 52 відповіді, підтримка викладачів та студентів - 42 відповіді. Окрім того факторами, що підвищують рівень зацікавленості студентів у навчанні є прагнення отримувати підвищену стипендію; в майбутньому обіймати високооплачувані посади; авторитет і приклад викладачів.

Серед факторів, що негативно впливають на якість отримуваної освіти, студенти виокремлювали перебування у небезпечному середовищі, велике навантаження, брак часу і внаслідок цього відсутність умов для якісного опрацювання матеріалу, незадовільний ментальний стан.

На запитання «Чи вважаєте необхідним використання різноманітних інтерактивних методів навчання в освітньому процесі?» 78,91% студентів відповіли позитивно, а 22,09% - відмовилися від залучення додаткових інтерактивних методів в освітній процес.

Із метою покращення якості освіти, що здобувається в умовах дистанційного навчання вкрай важливим є постійний пошук і запровадження новітніх інтерактивних методів комунікації студентів в університетському онлайн-середовищі. Дослідивши думку респондентів щодо способів комунікації у ході навчання, які б вони бажали опанувати додатково та отримати підтримку у подальшому їх використанні, найбільш популярними варіантами є використання електронних тестів та опитувань - 48 опитаних, робота в малих групах та партнерські проекти - 47 опитаних, використання ігрових елементів у навчанні - 44 опитаних. Також було зазначено, що необхідним є надання студентам більш широкого та гнучкого вибору самостійних проєктів і можливості активно комунікувати між собою.

На запитання анкети «Чи вважаєте ви, що інтерактивні методи навчання можуть поліпшити якість вашої освіти?» переважна більшість студентів, а саме 61 особа (60,40%), надали відповідь «так, можливо», 25 осіб (24,75%) - «так, впевнено», 10 осіб (9,90%) - «не впевнений(-а)», 5 осіб (4,95%) - «ні, не думаю». Інформація подана графічно на рисунку 4.

Рис. 4. «Чи вважаєте ви, що інтерактивні методи навчання можуть поліпшити якість вашої освіти?»

Серед відповідей щодо того, які переваги мають інтерактивні методи навчання порівняно з традиційними методами, найбільш пощиреною думкою є підвищення рівня зацікавленості та мотивації до навчання - 55 відповідей, значно підвищується активність у навчальному процесі - 54 відповіді, забезпечення індивідуалізованого та адаптованого навчання для кожного студента - 39 відповідей.

Інформація подана графічно на рисунку 5.

Рис. 5. «Які переваги ви бачите у використанні інтерактивних методів навчання порівняно з традиційними методами?»

Проведене опитування надало можливість встановити, що 74 студенти (73,27%) помірно готові до залучення нових інтерактивних методів у процес навчання, 21 студент (20,79%) - абсолютно готові, а 6 студентів (5,94%) не готові зовсім. Інформацію подано графічно на рисунку 5

Рис. 5. «Чи готові ви до залучення нових інтерактивних методів у процес дистанційного навчання?»

У якості додаткових зауважень або пропозицій щодо використання інтерактивних методів навчання студенти зазначали наступне:

* На даний час можна застосовувати онлайн квізи, як аналог опитуванню; проводити Брейн штормінг задля залучення студентів до активної генерації нових ідей. Також доцільними були б тренінги в невеликих групах (до 10 осіб), оскільки це сконцентровує увагу студентів;

* Наполегливо раджу використовувати тільки вільні ресурси неприбуткових організацій та вільне ПЗ.

* Основна проблема полягає в тому, що не всі погодяться на такі методи навчання, одні віддадуть перевагу інтерактивності, а інші віддадуть перевагу навчанню індивідуально (вважаючи за краще не спілкуватися з іншими студентами, наприклад, щоб самому отримати стипендію, і не допомагати комусь, тим самим не залишаючи себе без стипендії).

* Збільшення кількості практики для використання отриманих знань.

* Залучення до лекцій фахівцій, які довго працюють у своїй сфері та орієнтуються у вибраному для навчання напрямі (Дизайн, Економіка,і т.д.).

* Інтерактивні методики мають зацікавити студентів у вивченні матеріалу, щоб застосовувати його на практиці;

* Якщо інтеракт ив це щось пов'язане виключно з дист анційним навчанням- то я проти, це взагалі не працює і може бути лише тимчасовою мірою

* Треба част іше заст осовуват и інт еракт ивні мет оди в навчанні

* Збільшувати кількість тестів

У наступному опитуванні, яке складається із 4 питань, взяли участь 45 учасників.

На запитання «Чи змогли ви пристосуватися до навчання в умовах воєнного стану?» 77,78% опитаних відповіли «мені вдалося адаптуватися до нових умов навчання», 15,56% - «процес адаптації для мене є складним, тому я не зміг/не змогла призвичаїтися до нових умов навчання», по 2,22% припадає на відповіді «адаптація відбулася не повністю», «не зовсім, оскільки в даних умовах виникає багато труднощів із відвідуванням занять та своєчасним опрацюванням матеріалу», «адаптуватися вдалося, проте така освіта має низький рівень якості порівняно з очною формою навчання».

Інформацію подано графічно на рисунку 6.

Рис. 6. «Чи змогли ви пристосуватися до навчання в умовах воєнного стану?»

Серед відповідей щодо того, яким чином воєнний стан вплинув на якість навчання, переважає твердження, що якість наданої освіти суттєво погіршилася - такої думки дотримуються 53,33% опитаних, 33,33% опитаних вважають, що якість навчання не змінилася, 8,89% опитаних зазначають, що якість освіти покращилася, 2,22% не можуть дати відповідь на це питання, а також серед респондентів 2,22% втратили мотивацію вчитися і бажають піти на фронт. Інформація подана графічно на рисунку 7.

Рис. 7. «Яким чином воєнний стан вплинув на якість вашого навчання?»

Серед факторів, що вплинули на погіршення якості навчання в умовах воєнного стану найбільшу вагу на думку 32 студентів має незадовільний морально-психологічний стан; 30 студентів наголошують на проблемах з Інтернетом та іншими засобами зв'язку; переїзд в інше місто/країну внаслідок збройної агресії; на думку 22 студентів - перебування на окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій.

На запитання анкети «Що зроблено в університеті для покращення умов навчання в період військового стану з метою надання допомоги студентам?» 36 респондентів надали відповідь «переведення студентів з контрактної на бюджетну форму навчання за підтримки МОН України», 25 студентів - «налагодження безперебійної роботи системи MOODLE», 16 студентів - «постійна підтримка з боку кураторів та завідуючих кафедр», 11 студентів - «здійснення психологічної підтримки», 10 студентів - «залучення студентів до наукових конференцій, круглих столів та інших заходів професійного спрямування», і лише 1 студент зазначив: «університет не зацікавлений в освіті своїх студентів, викладачі мають занадто вимогливий підхід до виконання робіт і відвідування пар та байдуже ставляться до проблем, з якими зіштовхується студент».

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Проведене нами дослідження виявило, що студенти - першокурсники швидко пристосовуються до умов дистанційного навчання, більшість з них можуть організувати свій навчальний простір, що дає можливості опановувати навчальний матеріал. Серед проблем, пов'язаних з адаптацією до дистанційного навчанням в умовах воєнного стану, особливу увагу слід звернути на недостатність безпосередньої живої взаємодії з учасниками навчального процесу, психологічний стан студентів. Розв'язання цих проблем і має стати об'єктом подальших наукових розвідок.

Література

1. Лєсовий В. Ю., Петрук В. А. Адаптація першокурсників до навчання у вищих технічних закладах освіти. - Монографія. Вінниця: ВНТУ. 2017. С. 86.

2. Остапчук Д., Мирончук Н.М. Інтерактивні методи навчання у вищих навчальних закладах. - Модернізація вищої освіти в Україні та за кордоном: зб. наук. праць за заг. ред. С. С. Вітвицької - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 140-143.

3. Шведова Я. Педагогічна взаємодія у діаді «викладач-студент» в умовах онлайн навчання. - Educological discourse, 2021, № 3 (34). С. 115.

4. Шиян П.Л., Куц А.М., Бондар М.В., Бойко П.М., Олійник С.І. Інтерактивні методи навчання в навчальних процесах вищої школи URL: https://dspace.nuft.edu.ua/ jspui/bitstream/123456789/19803/1/49.pdf.

References

1. Lyesovyy V. YU., Petruk V. A. Adaptatsiya pershokursnykiv do navchannya u vyshchykh tekhnichnykh zakladakh osvity. [Adaptation offirst-year students to studying in higher technical educational institutions] - Monohrafiya. Vinnytsya VNTU. 2017. S. 86. [in Ukrainian].

2. Ostapchuk D., Myronchuk N.M. Interaktyvni metody navchannya u vyshchykh navchal'nykh zakladakh. [Interactive teaching methods in higher education.] - Modernizatsiya vyshchoyi osvity v Ukrayini ta za kordonom: zb. nauk. prats' za zah. red. S. S. Vitvyts'koyi - Zhytomyr: Vyd-vo ZHDU im. I. Franka, 2014. S. 140-143.

3. Shvedova Y. A. Pedahohichna vzayemodiya u diadi «vykladach-student» v umovakh onlayn navchannya. [Pedagogical interaction in the teacher-student dyad in online learning.] - Educological discourse, 2021, № 3 (34). S. 115.

4. Shyyan P.L., Kuts A.M., Bondar M.V., Boyko P.M., Oliynyk S.I. Interaktyvni metody navchannya v navchal'nykh protsesakh vyshchoyi shkoly. [Interactive teaching methods in the educational processes of higher education] https://dspace.nuft.edu.ua/ jspui/bitstream/123456789/19803/1/49.pdf.

Размещено на Allbest.ru