Ігрова діяльність у процесі навчання української мови як засіб слухомовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами (порушенням слуху)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ігрова діяльність у процесі навчання української мови як засіб слухомовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами (порушенням слуху)

Мелешко Лілія Володимирівна, кандидат педагогічних наук, вчитель української мови та образотворчого мистецтва, спеціаліст вищої категорії; Ковалик Катерина Володимирівна, вчитель індивідуальної слухомовної роботи, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, Березівська спеціальна школа

Анотація

Ключові слова: навчально-ігрова діяльність, слухомовленнєвий розвиток, учні з порушенням слуху, дидактична гра, мовленнєва компетентність, слухове сприймання.

Сучасне суспільство характеризується стрімкими змінами у питаннях демократизації і гуманізації освіти, що зумовлюють модернізацію змісту і технологій навчання, спонукають до пошуків нових педагогічних ідей, орієнтованих на створення необхідних умов повноцінного розвитку особистості кожної дитини, зокрема й дітей з особливими потребами.

У Законі України «Про освіту» (2017 р.) зазначено, що «особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту». Відповідно така підтримка реалізується через психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, несвоєчасне виконання яких може призвести до обмеження соціальних контактів дитини та гальмування процесу соціальної адаптації.

Теоретико-методологічні засади розвитку слухового сприймання та формування вимови наявні в працях К. Бойко, Н. Засенко, Г. Коберніка, Л. Лебедєвої, К. Луцько, М. Могильницього, Е. Пущіна, В. Синьова, Л. Фомічової, М. Шеремет, М. Шкловського, де наголошено на принципі мовленнєвої спрямованості навчання дитини з порушенням слуху як основного шляху становлення повноцінної особистості в соціумі.

Учені акцентують увагу на тому, що однією з важливих умов формування мовленнєвої компетентності учнів з порушенням слуху на всіх етапах освіти є навчально-ігрова діяльність. Лінгводидактичні аспекти навчально-ігрової діяльності мають місце в працях таких учених, як А. Богуш, Н. Гавриш, О. Горошкіна, Л. Варзацька, С. Караман, О. Кучерук, Г. Передрій, О. Потапенко, Н. Солодюк та ін. Однак проблема проектування й використання навчальних ігор з метою розвитку слухового сприймання та формування вимови учнів з порушенням слуху не втрачає актуальності. У практиці шкільної українськомовної спеціальної освіти навчальна гра може стати дієвим засобом слухомовленнєвого розвитку учнів.

Мета статті - розкрити можливі шляхи слухомовленнєвого розвитку учнів з порушенням слуху в процесі ігрової діяльності на уроках української мови.

Проблема застосування гри є актуальною для навчання української мови дітей з особливими освітніми потребами. Дитина з порушенням слуху розвивається в надзвичайно складних і специфічних умовах, оскільки пріоритетною впродовж усього навчання в школі є проблема формування мовленнєвої компетентності учнів. Особистість як носій мови реалізує себе насамперед у мовленні. Самостійно оволодіти словесною мовою як засобом спілкування дитина з порушенням слуху не може. Не сприймаючи мови оточуючих людей, вона не має змоги наслідувати й контролювати її. Така дитина перебуває в умовах соціальної ізоляції як в сім'ї, так і на вулиці. Вона не може бути повноцінним членом дитячого колективу. Саме гра, на думку О. Степанова, за умови правильного педагогічного спрямування може бути могутнім засобом самовдосконалення й самовиховання [4]. Гра в освітньому процесі є сукупністю способів взаємодії дитини зі світом, пізнання й відкриття його, а також знаходження свого місця в ньому.

С. Воробйова трактує навчально-ігрову діяльність як різновид активної діяльності дітей, у процесі якої вони оволодівають суспільними функціями, відносинами та рідною мовою як засобом спілкування між людьми [3]. Навчально-ігрова діяльність передбачає застосування гри як засобу стимулювання мотивації до навчання, формування позитивного ставлення до навчального предмета, активізацію когнітивно-комунікативної діяльності, збагачення особистісного досвіду учнів. У грі приховуються значні навчальні резерви для розвитку слухового сприймання та формування мовленнєвої компетентності учнів.

Як зазначають фахівці, у системі активного навчання використовуються різні моделі навчальної гри: операційні, імітаційні, рольові, сюжетні, ігри - змагання [1]. Під час операційних ігор учні з порушенням слуху відпрацьовують конкретні операції логічного мислення, послідовної мовленнєвої поведінки (наприклад, процедуру мовного розбору речення, написання твору). Для імітаційних ігор характерне чітке відтворювання подій, умов, у яких відбувається подія, повторення процедури діяльності інших людей, стосунків між людьми (наприклад, гра-подорож, гра-екскурсії). Рольові ігри орієнтовані на виконання гравцями соціальних чи професійних ролей з метою соціальної адаптації й опанування соціально-професійних моделей комунікативної поведінки. Сюжетні ігри реалізуються на основі авторського сценарію, заздалегідь заданий сюжет обмежує самостійність гравців, головним завданням є практика спілкування (як різновид - ігри-драматизації, наприклад за сценарієм казок). Ігри-змагання ґрунтуються на бажанні учнів перевершити, перемогти когось, домагаючись кращих результатів (наприклад, вікторина, конкурс, урок - КВК).

Цінність навчально-ігрової діяльності науковці бачать у тому, що вона занурює в міжособистісне спілкування й природно впливає на когнітивно-мовленнєвий розвиток зростаючої особистості. А. Богуш і Н. Луцан цілком слушно зазначають, що дидактична гра може виступати засобом, який пов'язує різні види діяльності: ігрову, навчальну, комунікативно-мовленнєву і навчально-мовленнєву. Як різновид навчально-ігрової діяльності науковці визначають мовленнєво-ігрову діяльність. Вони стверджують, що мовленнєво-ігрова діяльність - це двокомпонентне утворення, в основі якого лежить розвиток дитячого мовлення засобами гри. Як складне педагогічне явище мовленнєво-ігрова діяльність базується на ігрових методах навчання [2].

Оскільки в основі дидактичної гри лежить діалогічна взаємодія між учасниками - гравцями, в ній виявляються всі важливі аспекти спілкування, яке особливо важливе для учнів з порушенням слуху: комунікація як обмін інформацією між учасниками ігрового спілкування; перцепція - сприймання гравцями один одного в умовах ігрового спілкування; інтеракція - міжособистісна взаємодія учасників дидактичної гри. Реалізація в шкільному курсі української мови моделей навчально-ігрової діяльності має забезпечити ефективне формування мовленнєвої компетентності учнів з порушенням слуху, що в широкому розумінні передбачає їхню мовну підготовку, збагачення словника, культивування граматичного ладу мовлення, розвиток слухового сприймання, зв'язного мовлення, чуття мови і мовної свідомості учнів, здатності доцільно добирати мовні засоби відповідно до ситуації спілкування. Враховуючи рівень залишкового слуху, активний словник учня та вимоги програми, завдання вчителя української мови полягає у підкріпленні опанування орфографічних, граматичних, лексичних, стилістичних норм української мови на основі слухового\слухозорового сприймання опанованого навчального матеріалу шляхом застосування індивідуального підходу до кожного учня та навчально-ігрової діяльності.

Враховуючи особливості мови дітей з порушеннями слуху, а саме специфіку лексичної сторони мовлення (неточність сформованих словесних значень, їх недостатня диференційованість, розширення або звуження, змішування значень), здатність в неповній мірі сприймати звернену до учня мову і вимоги програми з розвитку слухового сприймання, пропонуємо використовувати на уроках української мови розроблену нами гру-подорож «Мандрівка в країну слова». Наведена гра орієнтована на уміння: встановлювати асоціативні зв'язки між словами і використовувати їх при сприйманні усної мови; розкривати лексичне значення слів, збагачуючи свій мовний арсенал та якісно підвищуючи мовленнєвий рівень, адже мовленнєвий слух розвивається в нерозривній єдності із засвоєнням словника та розширенням її лексичного складу.

Структура гри-подорожі «Мандрівка в країну слова»

Мета: повторити та узагальнити знання з лексикології; удосконалити навички добирати синоніми, антоніми, розрізняти слова-омоніми; виробляти навички пояснювати думку, добираючи переконливі докази; розвивати мовленнєві вміння складати каламбур

Зупинка 1. Вхідні ворота

Завдання. Прочитайте текст, поясніть значення підкресленого слова, доберіть до нього синоніми.

Мова - краса спілкування,

Мова - багатство моє. (Федір Пантов)

Зупинка 2. В ораторів

Завдання. Виразно прочитайте/ послухайте прислів'я. Поясніть значення одного з них, добираючи переконливі докази (сприймання на слух).

Гостре словечко коле сердечко. Базіка - мовний каліка. Від теплого слова і лід розмерзається. (Народна творчість.)

Зупинка 3. У господі хитруна

Завдання. Послухайте каламбури. Поясніть значення слів - омонімів (сприймання на слух):

Бо збіжаться всі коти. (Ігор Січовик)

Зупинка 4. Перепочинок

Завдання 1. Назвіть слова ввічливості

(Добрий день, будь ласка, до побачення, дякуємо, на добраніч)

Завдання 2. Поставте правильний наголос у поданих словах Загадка, черговий, дочка, донька, зв'язний, разом, чотирнадцять, завдання, запитання, виразний, помилка, вірші, одинадцять.

Завдання 3. Доберіть і запишіть антоніми до слів (сприймання на слух): світлий, малий, говорити, ходити, багатий. Складіть і запишіть з двома парами антонімів речення.

Зупинка 6. Загубленою стежиною

Завдання. Хто швидше прочитає слова, не збиваючись.

Зупинка 5. Школа професора Маківки

Завдання від професора Маківки. Пригадайте, що таке омоніми, каламбур. Складіть власні каламбури зі словами: ніс - ніс; цілі - цілі; діти - діти.

Домашнє завдання від професора Маківки. Складіть словничок понять, які вивчали на уроках лексикології.

Специфіка навчання дітей з порушеннями слуху представлена загалом системою занять з розвитку мовлення, спрямованістю кожного уроку на подолання мовленнєвого недорозвитку учнів цієї категорії. Розвиток слухового сприймання - це спеціальний предмет, який має свої мету, завдання, зміст, принципи. Проте, погоджуємося з думкою О. Федоренко, що саме можливість постійного поєднання загального і спеціального на уроках забезпечує ефективність освітнього процесу для дітей з порушеннями слуху [5]. Ігрова діяльність, в свою чергу, дає дитині радість, створює стабільну ситуацію успіху й водночас щонайповніше забезпечує мовний розвиток [6]. Розвиток слухового сприймання й формування вимови, розширення та закріплення сформованих слуховимовних можливостей засобами ігрової діяльності у процесі вивчення української мови дає можливість кожному учневі з порушенням слуху знайти своє місце в цьому світі.

гра-подорож лексика слух

Список використаних джерел

1. Андреева В.М., Григораш В.В. (упоряд.) (2007). Настільна книга педагога (с. 259). Харків: Основа, Тріада+.

2. Богуш А.М. (2012). Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи (с. 20-21). Київ: Слово.

3. Воробйова С. (2002). Дидактична гра в процесі навчання. Рідна школа, (10), 46-48.

4. Степанов О. (упоряд.) (2006). Психологічна енциклопедія (с. 90). Київ: Академвидав.

5. Таранченко О.М., Литовченко С.В., Федоренко О.Ф., Жук В.В., Литвинова В.В., Шевченко В.М. (2018). Освіта дітей з порушеннями слуху: сучасні тенденції та технології (с.103). Київ: ФОП Симоненко О. І.

6. Федоренко В.Л. (2007). Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови (с.6-8). Харків: Основа.

Размещено на Allbest.ru