Проблеми формування етичних основ професійного спілкування в адаптаційному періоді фахової підготовки майбутнього актора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми формування етичних основ професійного спілкування в адаптаційному періоді фахової підготовки майбутнього актора

Н.В. Стадніченко

Н.П. Соколовська

В.М. Гончаров

К.С. Кузьмін

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблем, пов'язаних з формуванням етичних основ професійного спілкування в адаптаційному періоді фахової підготовки майбутнього актора. У цьому періоді студенти акторських спеціальностей зіштовхуються з численними викликами, пов'язаними з професійною і соціальною адаптацією, що вимагає налагодження взаємодії з колегами, викладачами та іншими співробітниками вищого навчального закладу.

Автори роблять акцент на специфічних особливостях професійної діяльності актора, на засобах формування професійних умінь та навичок, що є можливим лише в атмосфері доброзичливості та педагогічної уваги, з урахуванням правил професійної етики у взаємовідносинах між студентами і викладачами фахових дисциплін. Досліджуються важливі аспекти етики, такі як взаємоповага, толерантність, співпереживання та емпатія, що необхідні для побудови успішних міжособистісних відносин та сприйняття професійному зростанню актора. У статті аналізуються проблеми формування морально-етичних норм професійного спілкування майбутніх акторів у навчальному колективі та надаються рекомендації для покращення етичних навичок і побудови успішних міжособистісних відносин у студентському середовищі.

У статті також розглядаються проблеми формування взаємовідносин між студентами і викладачами, важливі засади педагогічного спілкування, які сприяють успішному навчанню; розглядаються основні етичні принципи спілкування - взаємоповага, чесність та відкритість, надаються поради щодо формування етичних навичок у студентів та викладачів. Зокрема, звертається увага на важливість активного слухання, відкритого сприйняття думок та взаєморозуміння.

Ключові слова: майбутній актор, етика, навчальний колектив, творчість, мистецтво, театр, педагог, суспільство, студент, фахові дисципліни, адаптпція, метод, творчий потенціал, етюд, вистава, роль, професійне спілкування.

Abstract

PROBLEMS OF FORMATION OF THE ETHICAL BASIS OF PROFESSIONAL COMMUNICATION IN THE ADAPTATION PERIOD OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE ACTOR

N. V. Stadnichenko, N. P. Sokolovska, V. M. Honcharov, K. S. Kuzmin

This article is devoted to the analysis ofproblems related to the formation of ethical foundations of professional communication in the adaptation period of professional training of the future actor. During this period, students of acting have numerous problems related to professional and social adaptation, which requires the establishment of interaction with colleagues, teachers and other employees of a higher educational institution.

The authors emphasize the specific features of the actor's professional activity, the means of forming professional abilities and skills, which is possible only in an atmosphere of benevolence and pedagogical attention, taking into account the rules of professional ethics in the relationship between students and teachers of professional disciplines. Important aspects of ethics, such as mutual respect, tolerance, compassion and empathy, are explored, which are necessary for building successful interpersonal relationships and the perception of the actor's professional growth.

The article analyzes the problems of forming moral and ethical norms ofprofessional communication of future actors in the educational team and provides recommendations for improving ethical skills and building successful interpersonal relationships in the student environment. The also examines the problems of forming relationships between students and teachers, considers the important principles of pedagogical communication that contribute to successful learning. The article examines the main ethical principles of communication - mutual respect, honesty and openness, gives advice on the formation of ethical skills in students and teachers. In particular, attention is drawn to the importance of active listening, open perception of opinions and mutual understanding.

Key words: future actor, ethics, educational team, creativity, art, theater, teacher, society, student, professional disciplines, adaptation, method, creative potential, sketch, performance, role, professional communication.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

На сучасному етапі суспільного розвитку, а також у всі історичні періоди дефіцит спілкування в сукупності з багатьма іншими чинниками негативно впливав і впливає на формування окремо взятої особистості. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є розвиток тих галузей суспільної діяльності людини, що сприяють відновленню міжособистісних контактів, проявам зовнішньої трансляції внутрішньої культури особистості з дотриманням норм етики і моралі у взаємовідносинах.

Роль театрального мистецтва у цьому процесі є визначальною, оскільки його функції (естетична, розважальна, комунікативна, соціалізуюча, компенсаторна, пізнавальна тощо) покликані сприяти гармонізації внутрішнього світу людини властивими йому специфічними засобами. Носієм цих специфічних засобів є театральний актор, тому питання його фахової підготовки було і є соціально значимим і відповідальним, особливо стосовно формування морально-етичних якостей як важливої складової професійного спілкування, що є визначальною фаховою характеристикою діяльності актора. Театр як важливий інструмент налагодження комунікації у сучасному суспільстві сприяє підвищенню культури міжособистісного спілкування, розвитку емпатії у взаємовідносинах, вчить співпереживанню, дає можливість людині відчути різні емоції та ділитися ними з оточуючими.

Роль театру стала ще більш актуальною в наш час, коли люди, зіткнувшись з реаліями війни, мають можливість інколи прийти на виставу або на будь-який масовий захід і, завдяки посередництву акторів, що працюють на сцені чи акторів-аніматорів, можуть частково задовольнити потреби в спілкуванні, прагненні поділитися своїм болем, відродити віру в перемогу та стимулювати появу бажання прискорювати її власними зусиллями різними доступними способами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми і на які спирається автор

Вміння спілкуватися, контактувати з оточенням є важливою складовою фахових умінь професійного актора, опанування яких потребує серйозної підготовки. В державних нормативних документах (Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про культуру», Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 рр.) підкреслюється, що фахова освіта за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво» полягає у підготовці майбутнього актора до професійної діяльності і професійного спілкування як провідної її характеристики. Вирішення цього завдання забезпечує комплексний підхід до формування вмінь, навичок, культурних та етичних норм фахової діяльності актора.

Спілкування в різних галузях діяльності розкрито вченими як обмін професійною інформацією, інтелектуальними надбаннями та емоціями з використанням засобів, притаманних тій чи іншій професії. Проблеми професійного педагогічного спілкування висвітлювалися в роботах Н. Бутенко, В. Кан-Калика, А. Мудрика, Л. Савенкової. Важливим аспектам підготовки майбутніх соціальних педагогів/працівників до професійно- орієнтованого спілкування присвячені дослідження О. Канюк, Г. Локарєвої,

Т. Савченко. Питання формування навичок управлінського спілкування розглянуто в роботах А. Бичок, К. Богатирьова, О. Куліш, В. Лівенцової, Н. Логутіної. Ці дослідження відкривають нові можливості впливу спілкування на формування людини як творчої особистості у межах певних видів професійної діяльності. Спілкування розглядається: як реалізація творчого потенціалу; як процес взаємодії, успішність якого залежить від дотримання етичних норм, культури, емпатії; як умова особистісного та професійного становлення, успішної професійної діяльності, педагогічного впливу на молоду людину - майбутнього фахівця.

Формування професійного спілкування майбутніх спеціалістів, в тому числі етичної його складової, у різних видах людської діяльності, досліджували С. Амєліна, О. Берестенко, Л. Сікорська, В. Черевко та ін.

Відомі фахівці в галузі педагогіки В. Абрамян, І. Зязюн, Ю.Єлісовенко та ін. пропонують використовувати засоби театрального мистецтва, що ґрунтуються на адаптованих творчих прийомах, запропонованих відомими теоретиками театру та педагогами.

Виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Однак, проблема опанування теоретичних засад та практичного застосування правил етики професійного спілкування актора у здобувачів вищої освіти в адаптаційний період ще далеко не вирішена і досягнення більш вагомих результатів у цьому напрямі освітньої діяльності вимагає часу і зусиль від учасників навчального процесу.

Мета статті - розкриття деяких методів та засобів опанування здобувачами вищої освіти спеціальності «Сценічне мистецтво» необхідних умінь та навичок для формування етики та культури професійного спілкування між учасниками освітнього процесу впродовж фахової підготовки в період адаптації.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів

Оскільки успішність виконання завдань освітнього процесу у початковий період навчання залежить від адаптації здобувачів вищої освіти до нових умов, методів і форм навчання, питання сформованості етики взаємовідносин у навчальному колективі є особливо актуальним.

Для сприяння організації співробітництва і взаємодії між суб'єктами навчання та забезпечення високого рівня результативності розуміння і сприйняття етичних норм професійного спілкування, має бути сформовано алгоритм необхідних оперативних дій між викладачами та здобувачами вищої освіти, визначено сукупність організаційних факторів як складових процесу комплексної підготовки майбутнього фахівця до професійної діяльності. Так, В. Черевко у дослідженні щодо формування комунікативної компетентності майбутніх менеджерів підкреслює важливість розвитку комунікативних якостей, володіння вербальними та невербальними засобами спілкування є наявність професійно-управлінських комунікативних задатків, звичайно, потребує знання етичних норм спілкування (Черевко, 2001, с. 17).

С. Амєліна наголошує на необхідності формування культури професійного спілкування здобувачів вищої освіти на гуманістичних засадах, на стимуляції пробудження у майбутніх фахівців віри у власні комунікативні здібності, на створенні ситуацій успіху з концентрацією на позитивних емоціях студентів. Досягти цих цілей можна завдяки використанню діалогічних методів навчання, що відбувається на етичних засадах (Амєліна, 2008, с. 24).

Результативність розуміння і сприйняття норм етики професійного спілкування стосовно фахової підготовки актора в адаптаційний період містить у собі не лише набуття певних професійних якостей, що засвідчує готовність майбутнього спеціаліста до практичної діяльності у творчому колективі, але також сформованість високого рівня загальної культури та опанування і дотримання етичних норм взаємовідносин з колегами, партнерами по сценічному майданчику та спілкування в соціумі.

Враховуючи наш особистий досвід і досвід багатьох фахівців у галузі театральної педагогіки можна стверджувати, що адаптаційний період навчання, в основному, охоплює початковий період фахової підготовки актора в межах першого курсу. Освітні завдання цього періоду для театрального педагога, викладача фахових дисциплін полягають: у визначенні рівня потреби здобувача вищої освіти в художньо-естетичній діяльності, мотивації спрямованості до творчості та прагнення до комунікації; визначенні рівня опанування теоретичних знань з профілюючих дисциплін, інтелектуальних здібностей, уміння концентрувати увагу на об'єктах спілкування в умовах емоційного стресу; визначенні наявності емпатійних здібностей, здатності до образного мислення, потужності творчого потенціалу особистості; визначенні динаміки формування засобів вербального і невербального спілкування майбутнього актора, уміння використовувати їх у професійному спілкуванні в процесі фахової підготовки. професійний уміння доброзичливість етика

Вивчення, виявлення і розвиток важливих для фахової діяльності якостей здобувача вищої освіти здійснюється відповідно до освітньої програми. В період адаптації відбувається формування світогляду майбутнього актора, що сприяє також його соціалізації, завдяки опануванню теоретичних знань із соціально-економічних, гуманітарних, загальнопрофесійних та професійних дисциплін, як-от: «Майстерність актора», «Сценічна мова», «Сценічний рух», «Вокал», «Хореографія», «Історія України», «Історія українського театру», «Історія зарубіжного театру», закладаються етичні основи професійного спілкування актора. Вивчення цих дисциплін поєднується з практичною частиною навчальної діяльності, яка є показником розуміння студентами набутих теоретичних знань та відповідної їх реалізації, сформованості когнітивних якостей та свідомого включення емоційного компонента в процес фахової підготовки.

Завданням викладачів фахових дисциплін в межах адаптаційного періоду є аналіз та оцінка професійно необхідних особистісних якостей, діагностика художньо-естетичних потреб та творчого потенціалу майбутнього фахівця, визначення його емоційного інтелекту та потреби самореалізації. Виконання цих завдань відбувається в межах проведення творчого конкурсу з використанням методів анкетування, співбесіди, спостереження, творчого перегляду.

Методи співбесіди, спостереження та перегляду є досить ефективними, оскільки завдяки безпосередньому спілкуванню допомагають педагогу зрозуміти проблеми, пов'язані з майбутньою самореалізацією студента в процесі опанування завдань освітньої програми та налагодження взаємозв'язків з членами навчальної групи. Аналіз результатів спостереження й співбесіди дають педагогу багатий матеріал для пошуку індивідуальних методів педагогічного впливу, що відповідає принципу персонального підходу та забезпечує успішний розвиток творчого потенціалу особистості студента в процесі фахової підготовки.

На думку А. Лобанова, на першому етапі навчання опанування теоретичних фахових знань, концентрація уваги на лекційних заняттях, на бесідах про акторську професію, її суспільне призначення, морально-етичні норми поведінки, дисципліну, як необхідну умову колективної творчості, є не менш важливими ніж оволодіння елементами акторської майстерності у вправах, тренінгах, одиночних, парних та групових етюдах на спілкування, що сприяють набуттю і вдосконаленню практичних професійних навичок. (Лобанов, 2012, с. 17).

Також в період адаптації відбувається розвиток аналітичних задатків та інтелектуальних можливостей майбутніх акторів, опанування професійним тезаурусом. Навчальний матеріал подається у формі лекцій на аудиторних заняттях. Практична перевірка розуміння теоретичних положень фахових дисциплін відбувається упродовж практичних занять, індивідуальної роботи з педагогом в аудиторії та самостійної роботи студента. На думку Л. Гринь, застосування студентом фахових умінь та навичок має супроводжуватися емоційним задоволенням, досягнутими успіхами та бажанням подальшого розвитку і підтримання взаємовідносин, що сприяли появі позитивних результатів (Гринь, 2013, с.160).

Опанування змісту фахових дисциплін «Майстерність актора», «Сценічна мова», «Сценічний рух» здійснюється шляхом вирішення практичних навчальних завдань: засвоєння навичок вербального спілкування (внутрішнього та зовнішнього мовлення), діафрагмального дихання, чіткої дикції, голосових якостей; опанування навичок використання екстралінгвістичних (наголос, немовні вирази тощо) та оптико-кінематичних (міміка, пантоміміка, рух) засобів невербального спілкування; опанування навичок суб'єкт-суб'єктного, суб'єкт-предметного та суб'єкт-об'єктного спілкування в етюдах, прозових уривках, де в основу сюжету покладено подію.

У практичній роботі із засвоєння необхідних вмінь та навичок використовується комплекс психофізичних тренінгів, що уможливлює розвиток комунікативних якостей, сприяє налагодженню взаємних контактів у навчальному колективі на основі взаємної емпатії та дотримання морально- етичних норм спілкування. Опанування практичних умінь та навичок здійснюється через практичні та індивідуальні заняття, самостійну роботу здобувачів вищої освіти, участь у виставах інших навчальних груп. Для успішного засвоєння матеріалу фахових дисциплін, у залежності від педагогічної ситуації, педагогом використовуються репродуктивний, ілюстративний методи, метод демонстрації, пояснення, метод підготовчих вправ, етюдний метод.

Тісна взаємодія між викладачами та членами навчальних груп в адаптаційний період дає можливість перевірити рівень засвоєння здобувачами вищої освіти теоретичних знань, опанування практичних умінь та навичок, діагностувати сформованість когнітивних, емпатійних, морально-етичних, комунікативних якостей. Контроль за рівнем опанування завдань освітніх програм з теоретичного розділу навчальних курсів відбувається за допомогою використання комплексу діагностичних методик, тестування. Відкриті іспити з дисциплін «Майстерність актора», «Сценічна мова», «Сценічний рух» є практичною перевіркою сформованості пластичних і голосових якостей, уміння слухати й чути, дивитися й бачити, сприймати й відчувати, уміння студентів спілкуватися через слово, жест, рух, паузу, погляд, інтонацію, підтекст та інші вербальні та невербальні засоби у процесі виконання творчих завдань - етюдів, читання літературних уривків, демонстрації акробатичних трюків і вправ.

У пошуках методів постановки дихання і голосу, розвитку дикційних можливостей для фахівців розмовного жанру, а також для людей, що мають мовні вади, Ю. Єлісовенко акцентує на донесенні думки через точну інтонацію, використовуючи на практичних заняттях фольклорний матеріал, художньо-публіцистичні суто інформаційні, сатиричні та аналітичні тексти (Єлісовенко, 1998, с. 202).

Практичні, лекційні, індивідуальні заняття з викладачами фахових дисциплін та самостійна робота здобувачів вищої освіти над виконанням навчальних завдань відбувається з використанням різноманітних методів і форм, що вимагають особливої уваги від учасників освітньої взаємодії, налагоджених відносин між викладачем і студентом, сформованих на принципах поваги, відкритості, справедливості, конфіденційності і співробітництва.

У цьому процесі важливою є роль педагога, який входить у суб'єкт- суб'єктне спілкування зі здобувачами вищої освіти, що полягає у толерантному ставленні до їх думок та переживань, врахуванні їх права на власні судження та помилки. Під час проведення занять з фахових дисциплін та перевірки самостійних завдань викладач працює над усуненням індивідуальних вад студентів (голосових, дикційних, заниженої та завищеної самооцінки, тривожності та страху публічного виступу), а також сприяє формуванню особистісних якостей студента, допомагає подолати внутрішні бар'єри на шляху студента до самопізнання, професійного самовизначення, пошуку власного творчого стилю, розвитку комунікативних якостей, опанування та дотримання правил етики у процесі особистісної взаємодії.

Взаємовідносини викладача фахових дисциплін та майбутнього актора в період адаптації мають базуватися на захопленні мистецтвом театру, що стимулює творчо-педагогічну та творчо-навчальну діяльність учасників освітнього процесу і забезпечує формування необхідних пізнавальних та морально-етичних якостей, а саме:

мотивації до отримання професійних знань, формування фахових вмінь та навичок;

активної взаємодії з студента з викладачем упродовж освітньої діяльності;

творчого підходу до моделювання взаємовідносин у комунікативних

системах: «викладач-студент», «студент-студент», «студент-колектив»,

«студент-викладач»;

доброзичливості, взаєморозуміння й толерантності в стосунках учасників освітнього процесу;

колективної підтримки студента у його прагненні до творчої самореалізації;

позитивного сприйняття будь-якої творчої позиції студента;

активної співпраці, творчих, партнерських стосунків;

стимулювання демонстрації високого рівня культури в спілкуванні між учасниками освітнього процесу;

організації спільних творчих дій у освітньому процесі;

формування доброзичливих, толерантних стосунків між учасниками студентського колективу (Стадніченко, 2019, с. 46).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, формування етики комунікативної взаємодії в процесі фахової підготовки майбутнього актора на початку навчання в період адаптації забезпечується налагодженими суб'єктно-суб'єктними відносинами в навчально-творчому колективі, визнанням домінанти викладача як комунікатора навчальної діяльності, використанням набутих фахових знань та вмінь із соціально - економічних, гуманітарних, загальнопрофесійних та професійних дисциплін як теоретико-практичної бази. Дотримання цих умов уможливлює: розкриття творчого потенціалу майбутнього фахівця та прогнозування його творчих перспектив; стимулює налагодження довірливих стосунків між студентами у навчальному колективі, профілактику порушень навчальної та творчої дисципліни, етичних норм міжособистісного спілкування; сприяє створенню спільноти однодумців, здатних до виконання спільних завдань як запоруки колективної творчості; реалізації внутрішньої потреби студента до розкриття власної творчої природи, прагнення постійного самовдосконалення й саморозвитку; надає змогу здобувачам вищої освіти широко реалізовувати різні види комунікації в процесі професійного спілкування.

Література

1. Амеліна С. М. Теоретико-методичні основи формування культури професійного спілкування студентів вищих аграрних навчальних закладів: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Харківський національний педагогічний ун-т імені Г. С. Сковороди. Харків, 2008. 38 с.

2. Гринь Л. О. Педагогічні умови використання вокального мистецтва у професійній підготовці актора музично-драматичного театру: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2013. 363 с.

3. Єлісовенко Ю. П. Практичне опанування риторики засобами театральної педагогіки. Педагогіка і психологія професійної освіти, 1998. № 4. С. 200

4. Лівенцова В. А. Формування культури професійного спілкування у майбутніх менеджерів невиробничої сфери: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2002. 20 с.

5. Лобанов А. П. Школа майстерності: навчальний посібник. Харків: Федорко, 2012. 668 с.

6. Стадніченко Н. В. Сучасні тенденції підготовки майбутнього актора до професійного спілкування у вітчизняних та зарубіжних навчальних закладах. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки, 2019. Т. 2. № 33. C. 41-50.

7. Черевко В. П. Формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера у процесі професійної підготовки : автореф. дис. . канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Київ, 2001. 20 с.

References

1. Amelina, S. M. (2008). Teoretyko-metodychni osnovy formuvannia kultury

2. profesiinoho spilkuvannia studentiv vyshchykh ahrarnykh navchalnykh zakladiv [Theoretical and methodological foundations of the formation of a culture of professional communication among students of higher agrarian educational institutions]: avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi un-t imeni H. S. Skovorody. Kharkiv (ukr).

3. Hryn, L. O. (2013). Pedahohichni umovy vykorystannia vokalnoho mystetstva u profesiinii pidhotovtsi aktora muzychno-dramatychnoho teatru [Pedagogical conditions for the use of vocal art in the professional training of an actor in a musical and dramatic theater]: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / Zaporizkyi natsionalnyi un-t. Zaporizhzhia (ukr).

4. Yelisovenko, Yu. P. (1998). Praktychne opanuvannia rytoryky zasobamy teatralnoi pedahohiky [Practical assimilation of rhetoric by means of theatrical pedagogy]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. № 4. 200-207 (ukr).

5. Liventsova, V. A. (2002). Formuvannia kultury profesiinoho spilkuvannia u maibutnikh menedzheriv nevyrobnychoi sfery [Formation of a culture of professional communication among future managers of the non-production sphere]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi un-t im. Volodymyra Hnatiuka. Ternopil (ukr).

6. Lobanov, A. P. (2012). Shkola maisternosti: navchalnyi posibnyk. [Skill school: tutorial] Kharkiv: Fedorko (ukr).

7. Stadnichenko, N. (2019). Suchasni tendentsii pidhotovky maibutnoho aktora do profesiinoho spilkuvannia u vitchyznianykh ta zarubizhnykh navchalnykh zakladakh [Modern trends in preparing the future actor for professional communication in domestic and foreign educational institutions]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Pedahohichni nauky. Vol. 2. № 33 (ukr).

8. Cherevko, V. P. (2001). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnoho menedzhera u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of communication competence of the future manager in the process of professional training]: avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.07 / Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. Kyiv (ukr).

Размещено на Allbest.ru