Категорія "математична компетентність" у контексті навчання англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Категорія «математична компетентність» у контексті навчання англійської мови

Негуляєва Алла Олександрівна аспірантка 1 року навчання

кафедри німецької мови і літератури з методикою викладання,

Науковий керівник: Бакум Зінаїда Павлівна

доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови

Інтегрування України до європейського освітнього простору зумовлює необхідність змін в освіті загалом і оновлення змісту навчання англійської мови як офіційної мови міжнародної комунікації зокрема, що виявляється в переорієнтуванні на формування компетентностей. Відтак виникає необхідність обґрунтування математичної компетентності в навчанні англійської мови, оскільки згідно з чинним законодавством України вона є третьою з 11 ключових [1; 2].

Категорію «математична компетентність» досліджено в працях багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців (М. Головань [3], М. Кледен [8], Ю. Кусумах [8], М. Нісс [6], С. Раков [5], Г. Селевко [4], У. Сумармо [8], Р. Тернер [7]). Однак, витлумачення означеної компетентності розглядають здебільшого в контексті навчання математики та суміжних предметів. У навчанні англійської мови аналізована компетентність малодосліджена. комунікація математичний компетентність

У наукових працях немає однозначності щодо дефініції категорії «математична компетентність»:

Цілісна якість особистості, що інтегрує в собі знання, уміння, навички з математики, досвід успішного здійснення математичної діяльності, готовність застосовувати математичні знання до розв'язування задач математичними методами (М. Головань) [3].

Вправність у роботі з числом та числовою інформацією, володіння математичними уміннями (Г. Селевко) [4].

Уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті; розуміти зміст і метод математичного моделювання; уміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень (С. Раков) [5].

Здатність розуміти та розсудливо використовувати математику в різноманітних внутрішніх і позаматематичних контекстах і ситуаціях, у яких математика відіграє певну роль (М. Нісс) [6].

Отже, дослідники розглядають математичну компетентність як сукупність певних якостей, що дозволяє особистості здійснювати діяльність з опертям на знання, уміння та навички з математики: оперувати (будувати, інтерпретувати, досліджувати) математичними моделями, працювати з інформацією, розв'язувати задачі та проблеми. Хоч означеним поняттям послуговуються здебільшого в навчанні математики, науковці по-різному обґрунтовують сферу його застосування. Не зважаючи на те, що Г. Селевко уналежнює математичну компетентність до «суперкомпетентностей», дослідник зводить це поняття до умінь оперувати числом та числовою інформацією, що деякою мірою звужує сферу її використання. Своєю чергою, С. Раков та М. Нісс доводять можливість застосування досліджуваної компетентності в позапредметних ситуаціях, тобто задля розв'язання реальних життєвих завдань і проблем.

З нашого погляду, важливим є виокремлення М. Ніссом [6] компетенцій як складників математичної компетентності:

Компетенції, пов'язані з уміннями ставити запитання і відповідати на них у межах математичної теорії та за допомогою неї (математичне мислення; формулювання та розв'язування математичних задач; математичне моделювання; математичне міркування).

Компетенції, пов'язані з уміннями працювати з математичною мовою та математичним апаратом (репрезентація математичних об'єктів і ситуацій; оперування математичними символами та формалізмами; спілкування засобами математики; використання допоміжних засобів та інструментів).

Як бачимо, компетенції 2 групи окреслюють можливість використання математики (мови, методів, об'єктів, символів, формул, тощо) задля здійснення комунікації. Дослідник доводить, що оперуванню інформацією в усній, наочній або письмовій формі сприяють такі уміння: читати та розуміти письмові або усні «тексти»; висловлювати власну позицію в усній, наочній або письмовій формах [6]. Відповідно, спілкування виходить за межі навчання математики та поширюється на всі сфери життя.

Підтримує позицію щодо комунікативності досліджуваного поняття й Р. Тернер [7], який обґрунтовує, що комунікація є однією з 6 компетенцій математичної грамотності. Згідно з позицією дослідника, спілкування засобами математики передбачає, з одного боку, уміння читати, розшифровувати, інтерпретувати математичні твердження та інформацію, з іншого, - пояснювати, презентувати й аргументувати. Схарактеризовані вміння є універсальними та необхідні будь-якій сучасній особистості задля коректного висловлення аргументованих міркувань загалом і в навчанні англійської мови зокрема.

Компетенцію «математичне комунікування» також досліджуєть науковці (М. Кледен, Ю. Кусумах, У. Сумармо) [8] як спосіб ословлення ідей засобами математики з використанням слів, символів, діаграм та моделей, що реалізується в здатності перетворювати, конструювати та описувати конкретну ситуацію за допомогою математичного моделювання. Відповідно, уміння створювати й оперувати математичними моделями є важливим аспектом дослідження дійсності, розв'язання навчальних і реальних проблем.

Обґрунтовані позиції щодо компетенції «математичне комунікування» як частини математичної компетентності привертають особливу увагу в контексті навчання англійської мови, адже мета навчання мови - здатність здійснювати належне спілкування в різноманітних життєвих ситуаціях. Оволодіння окресленою компетенцією забезпечує можливість обміну інформацією мовою математики, сприяє ефективності обґрунтування власної позиції. Відтак математичне комунікування в поєднанні з уміннями застосовувати математичне, логічне та критичне мислення є основою математичної компетентності в навчанні англійської мови.

Список використаних джерел

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Дата оновлення : 27.10.2022.

2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 02. 09. 2022 р. № 898-2020-п.

3. Головань, М. С. (2014). Математична компетентність: сутність та структура. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету, (1), 35 - 39.

4. Селевко, Г. К. (2006). Энциклопедия образовательных технологий, 816.

5. Раков, С. А. (2005). Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ:[монографія]. Х.: Факт, 360.

6. Niss, M. (2003, January). Mathematical competencies and the learning of mathematics: The Danish KOM project. In 3rd Mediterranean conference on mathematical education, 115 - 124.

7. Turner, R. (2010). Exploring mathematical competencies. Research Developments, (24).

8. Kleden, M. A., Kusumah, Y. S., & Sumarmo, U. (2015). Analysis of enhancement of mathematical communication competency upon students of mathematics education study program through metacognitive learning. International Journal of Education and Research, 3(9), 349 - 358.

Размещено на Allbest.ru