Реалізація компетентнісного підходу у формуванні професійних вмінь та навичок майбутніх медичних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація компетентнісного підходу у формуванні професійних вмінь та навичок майбутніх медичних працівників

Мергель Тетяна Василівна кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, Івано-Франківський національний медичний університет

Гриджук Тетяна Ігорівна кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, Івано-Франківський національний медичний університет

Галюк Надія Михайлівна кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, Івано-Франківський національний медичний університет

Вацеба Мар'яна Остапівна кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, Івано-Франківський національний медичний університет

Анотація

Протягом останнього десятиліття розвинені країни Європи та світу ведуть ґрунтовну дискусію щодо того, як дати людині належні знання, вміння та компетентності для забезпечення її гармонійної взаємодії з глобальним суспільством, що швидко розвивається. Аналіз багатьох освітніх систем свідчить, що одним зі шляхів оновлення змісту освіти й навчальних технологій, узгодження їх із сучасними потребами, інтеграції до світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на компетентнісний підхід і створення ефективних механізмів його запровадження. Сучасний європейський досвід використання цифровізації інноваційних моделей медичного навчання є актуальною проблемою для дослідження, оскільки його використання дає змогу оптимізувати освітній процес.

Мета роботи полягає у дослідженні сучасної європейської практики, яка використовується в європейських системах медичної освіти для покращення професійних компетентностей майбутніх спеціалістів у медичній сфері. європейський медичний освіта

У результатах дослідження обговорено декілька важливих концептів. Зокрема, доведено, що використання європейського досвіду у формуванні професійної компетенції майбутніх медиків в Україні є вагомим кроком для покращення якості медичної освіти та підготовки кваліфікованих медичних працівників у цілому. Це дає змогу українським молодим лікарям чи іншим здобувачам медичної освіти ознайомитися з прогресивними методами лікування, новітніми стандартами медичної практики та одержати потрібні навички для результативної роботи в медичній галузі. Одним з важливих кроків на шляху використання європейських практик є запровадження стандартизованих навчальних програм та методик освітньої роботи. Чимало європейських країн мають розроблені і впроваджені сучасні навчальні програми для медичної освіти, які ґрунтуються на засадах і принципах активного навчання із використанням практичних завдань та застосуванням цифрових спеціальних технологій, у тому числі і симуляційних тренажерів. Ці програми спрямовані на розвиток клінічних навичок, комунікаційних вмінь, інформаційної та цифрової грамотності, міжпрофесійної співпраці та етичних принципів.

У висновках зауважено, що європейський досвід може надати українській системі підготовки медичних працівників нового "дихання" внаслідок використання певних елементів. Мовиться насамперед про зміцнення практичних навиків здобувачів, активне залучення студентів до навчання, упровадження міждисциплінарного підходу, який призначений для формування цифрової та інформаційної грамотності. Також акцентовано на тому, що професійна компетентність майбутнього медичного працівника має відображати оволодіння діагностичними, клінічними і профілактичними навичками.

Ключові слова: сучасна медична освіта, компетентнісний підхід, професійна компетенція.

Merhel Tetiana Vasylivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor at the Department of Internal Medicine №2 and Nursing, Ivano- Frankivsk National Medical University

Hrydzhuk Tetiana Ihorivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor at the Department of Internal Medicine №2 and Nursing, Ivano- Frankivsk National Medical University

Haliuk Nadiia Myhalivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor at the Department of Internal Medicine №2 and Nursing, Ivano-Frankivsk National Medical University

Vatseba Mariana Ostapivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor at the Department of Internal Medicine №2 and Nursing, Ivano-Frankivsk National Medical University

IMPLEMENTATION OF THE COMPETENCE APPROACH IN THE FORMATION OF PROFESSIONAL SKILLS OF FUTURE MEDICAL WORKERS

Abstract. In the last decade, developed countries in Europe and the world have been engaged in a thorough discussion about how to provide people with the appropriate knowledge, skills and competencies to ensure their harmonious interaction with a rapidly developing global society. An analysis of many educational systems shows that one of the ways to update the content of education and educational technologies, harmonize them with modern needs, and integrate them into the global educational space is to orient educational programs towards a competent approach and create effective mechanisms for its implementation. Modern European experience in using digitalization of innovative models of medical training is a pressing problem for research, since its use allows optimizing the educational process. The purpose of the article is to explore modern European practices that are used in European medical education systems to improve the professional competencies of future medical specialists. Several important concepts were discussed in the study results. In particular, it has been proven that the use of European experience in developing the professional competence of future doctors in Ukraine is a significant step to improve the quality of medical education and the training of qualified medical workers in general. This allows Ukrainian young doctors or other applicants for medical education to become familiar with advanced treatment methods, the latest standards of medical practice, and gain the necessary skills to work effectively in the medical industry. One of the important steps towards using European practices is the introduction of standardized curricula and educational methods. Many European countries have developed and implemented modern curricula for medical education, based on the principles and principles of active learning using practical tasks and the use of digital special technologies, including simulation simulators. These programs focus on developing clinical skills, communication skills, information and digital literacy, interprofessional collaboration and ethical principles. In conclusion, it is noted that European experience can provide the Ukrainian system of training medical workers with a new "breath" as a result of the use of certain elements. We are talking primarily about strengthening the practical skills of applicants, actively involving students in learning, and introducing an interdisciplinary approach designed to develop digital and information literacy. It is also emphasized that the professional competence of a future medical worker should reflect the mastery of diagnostic, clinical and preventive skills.

Keywords: modern medical education, competent approach, professional competence.

Постановка проблеми. Сучасний розвиток цифрових технологій у сфері освіти демонструє перспективи подальшого використання дистанційної і змішаної форм навчання. Внаслідок пандемії COVID-19 та російсько-української війни розвиток суспільства і цивілізації висуває перед освітою, в тому числі медичною, принципово нових завдань через щоденне звернення до інноваційних моделей викладання. Водночас, український досвід подібних запозичень є своєрідним, але за сталих умов розвитку значно важливішим є використання європейських практик, спрямованих на покращення навчання та відповідних його результатів. Найвища ціль розвитку медичної освіти - формування системи, яка орієнтована на європейські стандарти якості і неодмінно зберігає національну ідентичність та базується на надбаннях власної історичної освітньої теорії та практики. Компетентнісний підхід до визначення цілей освіти вищої школи відповідає і об'єктивним потребам студентів. Разом з тим він відповідає і напрямам творчих пошуків викладачів. Ці пошуки будуть пов'язані з реалізацією ідей проблемного навчання, педагогіки, освіти, яка орієнтована на особистість. Всі ці ідеї відображають спроби вирішити проблему мотивації учбової діяльності студентів, створити модель "навчання із захопленням".

У зв'язку із цим постає актуальне питання професійних компетенцій медичних працівників майбутнього України, що перетворюється на особливо важливу частину підготовки, яка неодмінно впливає на кінцевий результат навчання і формування спеціаліста відповідного рівня. Застосування європейського досвіду у майбутньому також дасть змогу оптимізувати освітню медичну систему, зважаючи на усі виклики, які зараз перед нею з'явилися.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науковій літературі теоретичні основи формування професійної компетентності майбутніх медичних працівників представлені в українській науковій літературі доволі широко.

Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром медичної освіти сьогодення. Він продовжує безліч дискусій як на міжнародному, так і на національному рівні різних країн. Учені європейських країн вважають, що набуття молоддю знань спрямоване на їх трансформацію в компетентності, сприяє інтелектуальному і культурному розвитку особистості, формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу. Саме тому важливим є усвідомлення поняття компетентності, розуміння яких саме компетентностей необхідно навчати і як, що має бути результатом навчання.

Мета статті: проаналізувати сучасний європейський інноваційний досвід, який існує в європейських системах медичної освіти й сприяти покращенню професійних компетентностей майбутніх спеціалістів у галузі медицини.

Виклад основного матеріалу. Досвід моделювання компетентностей у освітніх медичних закладах Європи, який відображено в напрацюваннях сучасних науковців засвідчує те, що модель формування сучасного медичного працівника повинна включати декілька важливих компетентностей: соціальна, інформаційна, цифрова, когнітивна, спеціальна [1].

Складові професійної компетентності майбутніх спеціалістів відповідно до вимог Європейського союзу повинні включати: формування клінічних навичок, поглиблення знань та розуміння медичних наук, командні, цифрові навички.

Відповідно до "Концепції реформування системи підготовки лікарів в Україні та приведення її у відповідність до вимог Болонської декларації" сформовано основні принципи фахової підготовки медичних працівників, серед яких виокремлюється вимога у формуванні здобувачів освіти загальних цінностей, моральних, етичних та правових установок. Медичні працівники повинні бути обов'язковими, коректними, гуманними у професійній діяльності [5]. Беручи до уваги ці європейські вимоги до української системи навчання, сучасні інноваційні освітньо-професійні програми підготовки медичних працівників (передусім їх нормативні частини) мають складатися із гуманітарної та соціально-економічної підготовки. У вищезгаданій Концепції вказано що, якщо порівнювати українську підготовку медичних працівників із системою європейських держав, то здобувачі освіти в Україні навантажені більше теоретико- методологічними предметами та дисциплінами гуманітарного спрямування. Водночас, переважна більшість таких дисциплін не відомі європейським медичним фахівцям, адже підготовка медичних працівників Європейського Союзу не передбачає їх запровадження [7]. Відтак, подальше впровадження основних вимог "Болонської декларації щодо створення єдиного європейського освітнього простору" вимагатиме звернення до інноваційних, дієвих міжнародних норм та принципів, які широко застосовуються у професійному становленні медичних працівників. У результаті українська модель підготовки здобувачів освіти медичного спрямовування потребуватиме важливих зрушень, особливо щодо у сфері практичного спрямування освітньої діяльності [8]. Одним з ключових аспектів використання європейського досвіду є впровадження стандартизованих навчальних програм та методик навчання. Багато європейських країн мають розроблені і впроваджені сучасні навчальні програми для медичної освіти, які базуються на активному навчанні, практичній роботі з пацієнтами та використанні симуляційних тренажерів. Ці програми спрямовані на розвиток клінічних навичок, комунікаційних вмінь, міжпрофесійної співпраці та етичних принципів, що допомагає майбутнім медикам зрозуміти комплексний зміст медичної практики. Водночас, у сучасних європейських програмах важливу роль відіграє міждисциплінарний підхід [9]. Сучасні європейські заклади часто впроваджують міждисциплінарний підхід у навчальні програми. Це означає, що студенти мають можливість вивчати різні аспекти медицини, такі як клінічна медицина, наукові дослідження, громадське здоров'я та інші [4].

Основними перевагами використання цифрових технологій у медичній освіті є інтерактивність та залучення усіх учасників освітнього процесу, які дозволяють створювати інтерактивні навчальні матеріали, залучаючи здобувачів до активної участі у освітньому процесі. Вони можуть включати у себе візуалізації, віртуальну та доповнену реальність, що полегшують засвоєння складного матеріалу; розширенні можливості візуалізації (дозволяють створювати різноманітні реалістичні візуалізації анатомії, фізіології, візуалізації розвитку хворіб, що допомагає здобувачам докладніше зрозуміти та запам'ятати структуру людського тіла, пов'язану із його вивченням; розвиток симуляційного навчання). Цифровізація дала змогу формувати симуляційні середовища за допомогою яких здобувачі освіти можуть виконувати практичні завдання без ризиків для життя та здоров'я пацієнтів; що в свою чергу веде до посилення співпраці та комунікацій. Цифрові інструменти дають змогу оперативно та зручно налагодити комунікацію між здобувачами освіти, викладачами та іншими спеціалістами медичної галузі. Цифрові технології дають змогу швидко оновлювати навчально-методичні матеріали, враховувати сучасні та актуальні досягнення медичної науки. Цифровізація дає змогу індивідуалізувати навчальні траєкторії здобувачів освіти. Вони мають змогу одержувати навчальні матеріали персоналізовано, отримувати миттєвий зворотний зв'язок та коригування у освітньому процесі. Цифрові технології - надійний інструмент для формування інтерактивних навчальних середовищ (відеоуроків, анімацій, віртуальних пацієнтів, тощо). Цифрові технології дають змогу здобувачам медичної освіти без прив'язки до конкретного місця і у доступний час брати участь у навчальному процесі. Це у свою чергу також розвиває академічну мобільність.

Водночас, основні умови для засвоєння та закріплення базових практичних навиків, які наближені до справжньої діяльності медичних працівників, формуються у результаті використання спеціальних технічних симулятивних навчальних інструментів [3, 7]. Доведено, що сучасні стимуляційні технології варто застосовувати при оволодінні технік надання екстреної та невідкладної допомоги [8]. Однак, у європейській системі підготовки спеціалістів використовуються симулятивні технології при будь-якому практичному відпрацюванні сценаріїв медичної допомоги. Використання спеціальних симулятивних інструментів дає змогу повно та реалістично змоделювати суб'єкт у конкретній професійній ситуації. Отож, майбутні медичні працівники можуть одержати важливі теоретичні та практичні навички, практично відпрацьовувати отримані теоретичні знання.

Важливу роль у системі інноваційного навчання відіграють віртуальні симуляційні технології. Вони передбачають організацію навчання за допомогою комп'ютерів з метою реалізації контролю для закріплення пройденого матеріалу. Крім цього, деякі віртуальні технології впливають на організацію симуляційного навчального процесу за допомогою використання окремих комп'ютерних симуляційних програм. Водночас впровадження симуляційних технологій у системі формування професійної компетентності майбутніх медичних працівників працівників вимагає певних умов та підготовки, а саме, забезпечення навчання викладачів та інструкторів, що будуть працювати із симулянтами; вибір відповідних та оптимальних симуляційних технологій; забезпечення відповідної інфраструктури.

Враховуючи сучасні європейські практики, поетапний перехід від відтворюючих пасивних форм навчання до активного застосування освітньо-технологічної та професійної роботи відбувається за допомогою трансформації мотивів та цілей одержання знань. Вказані зміни залежать від матеріально-технічних умов навчання майбутніх медиків, формування наукових та практично-професійних індивідуальних траєкторій навчання [5]. Тож, важливе місце у формуванні професійної компетенції майбутніх медичних працівників має взаємний зв'язок отриманих теоретичних знань та практичної роботи [6]. Підготовка медичних працівників повинна бути направлена на здобуття конкретних знань та умінь. Водночас, у сучасній науковій літературі доведено, що базові дисципліни мають вагомий плив на формування зацікавлення у медичній спеціальності, навчанні та, відповідно, професійній діяльності [3, 4]. Зауважимо, що такі складові професійної компетентності як цифрова грамотність, інформаційна компетентність, комунікативність та соціальні навички також формуються за допомогою опанування різноманітних іноземних мов[1]. В українських умовах робота із іноземними платформами, ресурсами чи навіть професійною іноземною літературою є досить важливою тенденцією, адже європейські прагнення України визначають потребу у використанні безпосередньо європейських практик чи методик [5]. Вивчення іноземної мови розвиває можливість опановування досягнень сучасного міжкультурного світу, дає змогу покращувати певні соціокультурні навики спілкування, та професійно реалізовуватися в реаліях інтегрованого освітянського простору. Відповідно використання європейського досвіду передбачає організацію обмінів та стажувань для здобувачів освіти та інтернів в європейських клініках та медичних університетах. Це надає унікальну можливість спостерігати за роботою висококваліфікованих фахівців, брати участь у реальних клінічних ситуаціях та обмінюватися досвідом з іноземними колегами.

Висновки

Отже, використання європейського досвіду у формуванні професійної компетенції майбутніх медиків в Україні є важливим кроком для підвищення якості медичної освіти та підготовки кваліфікованих медичних працівників. Це дозволяє українським студентам та молодим лікарям ознайомитися з передовими методами лікування, сучасними стандартами медичної практики та набути необхідних навичок для ефективної роботи в медичній сфері. Одним з важливих аспектів використання європейського досвіду є впровадження стандартизованих навчальних програм та методик навчання. Багато європейських країн мають розроблені і впроваджені сучасні навчальні програми для медичної освіти, які засновуються на принципах активного навчання, практичній роботі та використанні цифрових технологій та симуляційних тренажерів. Ці програми спрямовані на розвиток клінічних навичок, комунікаційних вмінь, інформаційної, цифрової грамотності, міжпрофесійної співпраці та етичних принципів. Українській системі підготовки медичних працівників європейський досвід може надати кілька важливих елементів. По-перше, зміцнення практичної підготовки. У багатьох європейських країнах важливим аспектом медичної освіти є практична підготовка. Здобувачі медичних університетів мають можливість здобувати практичні навички в реальних клінічних умовах. Це включає практичне навчання на реальних пацієнтах, використання симуляційних тренажерів та інтерактивних методів навчання. Українська система може запозичити цей підхід, впроваджуючи більше практичних занять, стажувань та клінічних ротацій для майбутніх медичних працівників. Стандартизація і акредитація. Європейські країни мають високі стандарти підготовки медичних працівників і акредитують навчальні заклади та програми. Україна може використати цей досвід, впроваджуючи стандартизовану систему акредитації та оцінки якості медичної освіти, що допоможе забезпечити високий рівень підготовки медичних фахівців. По-друге, активне залучення студентів до навчання. В європейських закладах вищої медичної освіти акцент здійснюється на активному залученні здобувачів до навчального процесу. Це означає, що студенти беруть активну участь у дискусіях, практичних вправах, презентаціях тощо. Українська система може навчитися пропагувати активну участь здобувачів у навчанні, що сприятиме покращенню їхнього засвоєння матеріалу та розвитку критичного мислення.

Впровадження міждисциплінарного підходу, формування у них цифрової та інформаційної грамотності. Використання міждисциплінарного підходу є ще одним важливим аспектом європейського досвіду. Медична освіта в Україні може збагатитися, включаючи у навчальні програми елементи інших наук, таких як психологія, соціологія, етика, комунікаційні навички, цифровізація та менеджмент в охороні здоров'я. Це допоможе майбутнім медикам здобути важливі актуальні навички, які будуть затребувані й у майбутньому.

Перспективними напрямками подальшого вивчення є емпірична перевірка отриманих теоретичних результатів та дослідження ефективності використання цифрових та симулятивних технологій в українській системі медичної освіти.

Література

1. Дубковецька І. Розвиток професійної компетентності майбутніх медичних працівників в умовах євроінтегрування. Освітні обрії. 2020. №1 (50). С. 154-159.

2. Магрламова К.Г. Особливості професійної підготовки майбутніх лікарів у вітчизняній системі медичної освіти. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2018. №151 (1). С. 94-98.

3. Філоненко М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2015. 334 с.

4. Custers E. J. F. M., Cate O. t. The History of Medical Education in Europe and the United States, With Respect to Time and Proficiency. Academic Medicine. 2018. Vol. 93, №. 3. P. 49-54. URL: https://doi.org/10.1097/acm.0000000000002079.

5. HolombL., RogachevskyiO., KarbovanetsO., Senkevych O., Vivsyannuk V. Modernization of theoretical and practical aspects of the development of higher medical education in Ukraine.Revista Amazonia Investiga. 2022. Vol.11, №.55. P.163-171. URL: https://doi.org/10.34069/ai/2022.55.07.17.

6. Roberts C. How medical education can help in a COVID -19 crisis. The Clinical Teacher. 2020. Vol. 17, №. 3. P. 241-243. URL: https://doi.org/10.1111/tct.13183.

7. Sergio A. L., Laia M., Emma A. Development and implementation of a comprehensive integrative medicine medical history form. European Journal of Integrative Medicine. 2012. Vol. 4. P. 200. URL: https://doi.org/10.1016/j.eujim.2012.07.947.

8. Vizmukl., DzekanO., DolynnyiS., FominO., FominaN., Ordatii N. Ukrainian experience of thepedagogical training of medical specialists in the context of European integration processes. Eduweb. 2022.Vol.16,№.4. P.65-77. URL:https://doi.org/10.46502/ issn.1856-7576/2022.16.04.6.

9. Yuriy R., Huzchenko S., Lobach N., Karbovanets O., Bokova S., Isychko L. Modern digital learning and simulation technologies in higher medical education: definitions, innovative potential. Revista Amazonia Investiga. 2022. Vol. 11, №. 60. P. 53-61. URL: https://doi.org/ 10.34069/ai/2022.60.12.6.

10. References:

11. Dubkovetska, I. (2020). Rozvytok profesiinoi kompetentnosti maibutnikh medychnykh pratsivnykiv v umovakh yevrointehruvannia [Development of professional competence of future medical workers in the conditions of European integration]. Osvitni obrii - Educational horizons, 1(50), 154-159. [in Ukrainian].

12. Mahrlamova, K. H. (2018). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky maibutnikh likariv u vitchyznianii systemi medychnoi osvity [Features of professional preparation of future doctors in native system of medical education]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, 151 (1), 94-98 [in Ukrainian].

13. Filonenko, M. (2015). Psykholohiia osobystisnoho stanovlennia maibutnoho likaria: monohrafia [Psychology of personal development of the future doctor: monograph]. Kyiv: Center for Educational Literature [in Ukrainian].

14. Custers, E. J. F. M., & Cate, O. t. (2018). The History of Medical Education in Europe and the United States, With Respect to Time and Proficiency. Academic Medicine, 93(3), 49-54. https://doi.org/10.1097/acm.0000000000002079

15. Holomb, L., Rogachevskyi, O., Karbovanets, O., Senkevych, O., & Vivsyannuk, V. (2022). Modernization of theoretical and practical aspects of the development of higher medical education in Ukraine. Revista Amazonia Investiga, 11(55), 163-171. https://doi.org/10.34069/ai/2022.55.07.17

16. Roberts, C. (2020). How medical education can help in a COVID -19 crisis. The Clinical Teacher, 17(3), 241-243. https://doi.org/10.1111/tct.13183

17. Sergio, A. L., Laia, M., & Emma, A. (2012). Development and implementation of a comprehensive integrative medicine medical history form. European Journal of Integrative Medicine, 4, 200. https://doi.org/10.1016/_j.eujim.2012.07.947

18. Vizniuk, I., Dzekan, O., Dolynnyi, S., Fomin, O., Fomina, N., & Ordatii, N. (2022). Ukrainian experience of thepedagogical training of medical specialists in the context of European integration processes. Eduweb, 16(4), 65-77. https://doi.org/ 10.46502/issn.1856-7576/2022.16.04.6

19. Yuriy, R., Huzchenko, S., Lobach, N., Karbovanets, O., Bokova, S., & Isychko, L. (2022). Modern digital learning and simulation technologies in higher medical education: definitions, innovative potential.Revista Amazonia Investiga, 11(60), 53-61.https://doi.org/ 10.34069/ai/2022.60.12.6

Размещено на Allbest.ru