Зміст та умови іншомовної підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування як педагогічна проблема

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Зміст та умови іншомовної підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування як педагогічна проблема

Рембач Ольга Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри мовознавства

Україна

Невід'ємним атрибутом освіченості сучасного висококваліфікованого управлінця є володіння на належному рівні однією або кількома іноземними мовами (найбільш поширеними в країнах-членах ЄС).

Удосконалення механізмів іншомовної підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування розглядається як важлива складова комплексного процесу адаптації державної служби України до стандартів Європейського Союзу та підготовки вітчизняних управлінців до більш активної роботи в іншомовному середовищі. Якість підготовки фахівців окресленої галузі до іншомовного спілкування залежить від низки чинників, а саме: нормативно-правового забезпечення, вітчизняної системи освіти, впливу на процес кар'єрного зростання службовця та його загальної мотивації досаморозвитку, підвищення кваліфікації в цьому напрямі [1], [3], [5].

Іноземна мова в закладах вищої освіти є не просто однією з дисциплін гуманітарного блоку, яка сприяє оволодінню знаннями за фахом, а засобом професійної реалізації сучасної особистості.

Оволодіння та активне користування англійською мовою, мовою міжнародного спілкування та однією з офіційних мов Євросоюзу, у професійній сфері є актуальним завданням, а для майбутніх фахівців зі сфери управління та адміністрування це просто «must have» сьогодення, необхідна і безумовна вимога часу [3].

За останнє десятиліття в усьому світі та в Україні, зокрема, вимоги до змісту та результату вищої професійної освіти формулюються за допомогою категорій компетенції та компетентності. На думку вітчизняних вчених (М. Бібік, Н. Нагорна, О. Овчарук, О. Пометун, О. Рембач, О. Ходань та ін.) компетентнісний підхід у всіх своїх характеристиках найбільш глибоко виражає основні аспекти процесу модернізації професійної освіти, є новим способом досягнення необхідної якості освітнього процесу [4].

Окремі аспекти підготовки майбутніх фахівців до міжкультурної взаємодії стали предметом вивчення у дослідженнях з педагогічної лінгвістики. На увагу заслуговують праці вітчизняних науковців Н. Бідюк, Д. Іщенко, В. Калініна, Т. Колодько, Т. Пастрик, Ж. Таланової, А. Янковця. У психолого-педагогічних публікаціях та дисертаційних роботах останніх років (О. Бігич, Н. Бориско, Г. Борецька, В. Галкіна, Н. Завіченко, Н. Микитенко, С. Ніколаєва, Н. Перевознюк) іншомовна комунікативна компетентність та її складові розглядаються як обов'язкова складова, мета або результат формування готовності до іншомовної взаємодії.

Окремі аспекти, пов'язані з розвитком комунікативної, зокрема іншомовної, компетентності фахівців у сфері публічного управління та адміністрування порушуються в наукових розвідках Г. Дивнич, Я. Дьячкової, Л. Бойко, Л. Сизенко та ін.

Зміст та мета іншомовної підготовки сучасного управлінця у закладах вищої освіти полягає у формуванні міжкультурної компетентності як інтегральної складової професійної компетентності фахівців зазначеного профілю. Іншомовна складова розглядається як умова успішного виконання професійних завдань, що у свою чергу вимагає визначення відповідних методик та підходів до іншомовної підготовки здобувачів із різними базами знань та навичок [4].

Міжкультурна компетентність як цілісна система синтезує сукупність знань (лінгвістичних, соціокультурних, професійних, культурологічних), умінь (вербальної та невербальної комунікації, загальнокультурних та культурно специфічних) та ціннісних орієнтацій. Передбачаючи розвинену готовність особистості до участі в міжкультурній комунікації, зокрема на професійному рівні, міжкультурна компетентність розглядається як результат оволодіння загальнокультурною, лінгвістичною, ціннісно-смисловою, країнознавчою, соціокультурною та психологічною компетенціями. Як системна якість особистості міжкультурна компетентність виявляється у глибині знань та розумінні особливостей вербальної та невербальної поведінки, прийнятих у своїй та іншомовній культурі, у сталому інтересі до полікультурних цінностей, у сформованості умінь виступати в якості посередника між представниками різних культур, визначати причини порушень міжкультурної комунікації і долати комунікативні бар'єри, які можуть виникати через міжкультурні відмінності у різноманітних видах діяльності, використовувати країнознавчі та фонові знання про національні традиції, норми та цінності іншомовної культури. У структурі міжкультурної компетентності вітчизняні та зарубіжні дослідники (І. Бахов, Я. Дьячкова, Л. Сизенко, І. Плужник, С. Радул та ін.) умовно виділяють певну кількість компонентів, а саме: комунікативну, соціокультурну, мотиваційно-ціннісну та афективну, -- які взаємопов'язані та в єдності забезпечують здатність людини успішно реалізовувати професійні функції в іншомовному середовищі [3], [4], [5], [6].

Основою міжкультурної компетентності варто вважати професійну лінгвістичну компетенцію, які охоплює власне лінгвістичну, лінгвопрагматичну, соціолінгвістичну, лінгвокультурну компетенції [3]. Мовні (лінгвістичні) компетенції є змістом формування міжкультурної компетентності сучасного фахівця у сфері публічного управління та адміністрування.

Формування професійних лінгвістичних компетенцій передбачає творче застосування фахівцями лексичних, граматичних і мовних засобів; готовність використовувати в різних видах мовленнєвої діяльності відповідні концептуальні та граматичні засоби. З огляду на зазначене, спеціальна лінгвістична компетенція розглядається як здатність і готовність особистості використовувати мовні засоби для реалізації усної та письмової форм міжкультурної іншомовної комунікації у сфері публічного управління [1], [2], [3], [7]. професійний управління освіта англійський мова

Визначальним критерієм у визначенні змісту та педагогічних умов підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування до взаємодії в іншомовному середовищі є необхідність врахування основних завдання майбутньої професії. Саме тому, мотивами вивчення іноземної мови в закладах вищої освіти з підготовки за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» є отримання актуальної інформації про систему врядування, впровадження нових управлінських технологій, потреба відчувати себе компетентним професіоналом-управлінцем, входити в спілкування з іноземними колегами і підтримувати його та ін. [3].

Формування міжкультурної компетентності управлінців різного рівня буде успішним за умови втілення у процесі іншомовної підготовки таких педагогічних засад: застосування технологій blended learning (змішаного навчання); використання технологій інтерактивного та комунікативного навчання, що моделюють конкретні ситуації професійної взаємодії (рольові, ділові ігри, дискусії, «мозковий штурм», кейс-метод тощо); орієнтація викладача на діалогічну форму взаємодії із здобувачами вищої освіти та слухачами магістратури, що забезпечує сприятливі умови навчання, мотивує до творчого пошуку та співпраці під час занять, емоційний контакт; розвиток рефлексивного ставлення слухачів до іншомовного компоненту професійної підготовки у системі вищої освіти; здійснення відбору навчального матеріалу за такими якісними критеріями, як автентичність, тематичність, ситуативність, функціональність, соціокультурна цінність, професійно-практична цінність, інформативність, авторитетність Інтернет-джерела.

Список використаних джерел

[1 ] Boiko L. M. Enhancing foreign language competence among future specialists in public management and administrationn // Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування / Херсонський державний аграрно-економічний університет. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023. Вип. 3. - С.3-9.

[2] Гришкова Р.О. Методика навчання англійської мови за професійним спрямуванням студентів нефілологічних спеціальностей: (навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів). Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. - 220 с.

[3] Колісніченко Н. М. Іншомовна комунікація у підготовці публічних службовців: європейський досвід та українські реалії: монографія / Н. М. Колісніченко. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2020. - 216 с.

[4] Рембач О. О. Формування міжкультурної компетентності майбутніх правознавців у процесі іншомовної підготовки // Часопис Хмельницького університету управління та права. Хмельницький, 2017. - С. 387-400.

[5] Сизенко А. С., Дьячкова Я. О. Зміст і структура професійно спрямованої іншомовної компетентності як мети навчання: сфера публічного управління // Інноваційна педагогіка. Випуск 34. Т. 1.2021. - С. 102-108.

[6] Сизенко А.С., Дьячкова Я.О. Критерії відбору мовленнєвого матеріалу для навчання публічних управлінців професійно спрямованої англ. мови // Викладання мов у вищих навч. закладах освітина сучас. етапі. Міжпредметні зв'язки. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2021. Вип. 39. - С. 97-110.

[7] Тарнопольський О. Б., Кабанова М. Р. Методика викладання іноземних мов та їх аспектів у вищій школі: підручник. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля,

Размещено на Allbest.ru