Громадянське виховання старшокласників як чинник їх професійної орієнтації

Размещено на http://allbest.ru

1Національний університет біоресурсів і природокористування України

2Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Громадянське виховання старшокласників як чинник їх професійної орієнтації

1Ірина Сопівник докторка педагогічних наук, доцентка,

завідувачка кафедри соціальної роботи та реабілітації,

2Олександр Лазоренко кандидат психологічних наук, доцент,

заступник начальника факультету забезпечення

оперативно-службової діяльності з навчально-методичної роботи

м. Київ, Україна

м. Хмельницький, Україна

Анотація

У статті обґрунтовано громадянське виховання старшокласників як один з чинників їх професійної орієнтації. За результатами моніторингу стану затребуваності серед випускників шкіл професій, пов'язаних з державною, правоохоронною чи військовою службою автори доходять висновку, що однією з причин небажання обирати такі професії є недоліки у системі громадянського виховання загальноосвітньої школи.

Автори пов'язують успішність професійної діяльності з її орієнтацією на суспільні потреби. За результатами проведеного фокус-групового дослідження основних чинників вибору професії старшокласниками (поради батьків, знайомих; спроба бути схожим на людину, успішну в професії та соціумі; намагання принести користь суспільству та державі) констатується необхідність поєднувати заходи громадянського виховання з профорієнтаційною роботою, а також необхідність систематизувати таку роботу.

У статті з'ясовано, що професійна орієнтація старшокласників в умовах сьогодення є одним з компонентів практичної діяльності громадянина, що реалізується у формі піклування суспільства про професійне становлення підростаючого покоління, підтримки та розвитку, а також проведення комплексу спеціальних заходів, спрямованих допомогти старшокласнику в самовизначенні з професією та здійсненні вибору кращого виду діяльності з урахуванням її потреб відповідно до суспільних запитів, ринкових вимог та можливостей громадянського суспільства.

Професійна орієнтація учнів старших класів сприяє соціально-економічному захисту їх в майбутньому, дозволяє досягати відчутних результатів як в професійному, так і в матеріальному та соціальному аспектах, що в кінцевому результаті сприяє зміцненню економічної потужності держави за рахунок раціонального розподілу трудового потенціалу та розбудові громадянського суспільства за рахунок надання можливості для самореалізації кожній особистості. Оскільки сформованість різних видів відповідальності особистості старшокласника (суспільна, державна; групова, колективна) відображається у професійному виборі та є аспектом громадянської вихованості, автори надають великого значення поєднанню заходів громадянського виховання з профорієнтаційною роботою з метою досягнення кращого результату обох процесів.

Ключові слова: громадянське виховання; професійна орієнтація; старшокласники; відповідальність; майбутня діяльність.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема дослідження професійної орієнтації старшокласників пов'язана з усвідомленням вагомості суспільних пріоритетів та відповідності потребам соціально-економічної та політичної сфер життєдіяльності.

Формування готовності особистості старшокласника до професійного самовизначення повинно забезпечувати свідоме ставлення старшокласника до вибору майбутньої професії, враховуючи основні потреби суспільства та його бажання і можливості як громадянина. Саме тому важливою є професійна орієнтація старшокласників, коли вони чітко уявлятимуть чого саме прагнуть досягти у своєму житті. Погоджуємося, що “професійна орієнтація є частиною соціального самовизначення особистості і вибір професії вважається вдалим тоді, коли він пов'язаний з соціально-моральним вибором та достатнім матеріальним забезпеченням” [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні підходи до розроблення системи професійної орієнтації досліджувались у працях Дж. Голанда, А. Маслоу, Д. Сьюпера.

Теоретичні напрацювання щодо проблематики професійної орієнтації представлено у роботах І. Беха, О. Бондаренка, І. Зазюна, Г. Костюка, С. Максименка, В. Семиченко та ін. Практичну складову професійної орієнтації подано у працях Р. Гуревича, В. Радкевич, О. Щербака та ін. Водночас, питання громадянського виховання різних категорій (молоді, учнів молодшої та середньої школи, старшокласників, студентів, майбутніх фахівців) є предметом досліджень І. Васильківа, П. Вербицької, П. Волошина, О. Кошолап, Н. Макогончук, Ю. Чередняка, О. Шестопалюка та ін.

Зважаючи на те, яку роль відводять вчені громадянському вихованню у становленні особистості загалом, а також на результати досліджень про те, наскільки пов'язані успішність професійної діяльності з її орієнтацією на суспільні потреби, вважаємо актуальним розглянути громадянське виховання як один із чинників, що впливає на професійну орієнтацію старшокласників.

Метою статті є обґрунтування громадянського виховання старшокласників як одного з чинників їх професійної орієнтації.

Теоретичні основи дослідження

Нами було взято до уваги думку О. Вишневського, що “. ..специфічною метою українського виховання є прищеплення державницького світогляду, коли свою долю та своє особисте щастя людина пов'язує з власною, упорядкованою державою, що має міцні моральні підвалини і добрі та шановані людьми закони” [2].

Що ж до участі старшокласників у громадському житті селища, міста, країни, за даними моніторингу Інституту соціології НАН України, частка молоді, яка не належить до жодної з громадських, політичних організацій та рухів, становить 83 %. Цей показник має тенденцію до зменшення. Не всі молоді особи віком 15-18 років бажають зайняти активну громадянську позицію. Як наслідок небажання такої категорії випускників шкіл обирати професії, пов'язані з державною, правоохоронною чи військовою службою. За результатами дослідження дійшли висновку, що однією з причин цього є недоліки у системі громадянського виховання загальноосвітньої школи.

З метою дізнатися сучасний стан громадянського виховання та його впливу на професійне самовизначення серед старшокласників було проведено фокус-групове дослідження на базі 10-11-х класів загальноосвітнього навчального закладу.

Опитуваним пропонувалося надати відповіді на такі запитання:

1. Чи визначилися Ви з вибором майбутньої професії?

2. Чим саме Ви керувалися, обираючи майбутню професію?

3. Які форми освітньої діяльності сприяли вибору Вами майбутньої професії?

4. Які навчальні предмети сприяли вибору Вами майбутньої професії?

5. Чи проводиться у вашій школі профорієнтаційна робота?

6. Як часто Ви маєте нагоду зустрічатись з представниками різних професій (письменниками, спортсменами, військовослужбовцями, правоохоронцями, лікарями), що є “корисними” для суспільства, успішними в професії та соціумі?

7. Чи брали Ви коли-небудь участь у волонтерській діяльності?

8. Як часто Ви берети участь у громадській діяльності?

9. Чи вважаєте Ви, що вибір майбутньої професії залежить від потреб суспільства?

10. Вважаєте обов'язковою суспільну користь Вашої майбутньої професійної діяльності?

11. Чи відомі Вам імена видатних українців, які народились та виросли у Вашому місті (селищі)?

12. Чи є серед Ваших знайомих, вчителів люди, з кого намагаєтесь брати приклад?

13. Як для Вас співвідноситься власне та громадське?

14. Чи достатньо виховних годин проводиться з Вашим класом?

15. Чи відвідуєте Ви з класом героїчні місця вашого краю?

16. У чому полягає важливість громадської діяльності для суспільства?

За результатами проведеного фокус-групового дослідження виявлено таке:

· серед навчальних предметів, які впливають на професійний вибір та на громадянське виховання, учні називають “Історію України”, “Українську мову та літературу”, “Зарубіжну літературу” та “Іноземну мову”;

· основними чинниками вибору професії старшокласниками виявлено поради батьків, знайомих (22,4 %); спроба бути схожим на людину, успішну в професії та соціумі (44,8 %); намагання принести користь суспільству та державі (18,8 %).

Аналіз отриманих відповідей спонукав до висновків про необхідність поєднувати заходи громадянського виховання з профорієнтаційною роботою, а також про необхідність систематизувати таку роботу.

Професійна діяльність державних службовців в державних органах з отриманням від держави заробітної плати є державною службою. Вона може розглядатися як соціальне, політичне, соціологічне чи правове явище. У контексті нашого дослідження звертаємо увагу на розуміння державної служби як соціальної категорії, як професійного здійснення за державним дорученням громадської корисної діяльності тими громадянами, які обіймають посади в державних організаціях.

Професійна орієнтація старшокласників в умовах сьогодення є одним з компонентів практичної діяльності громадянина, що реалізується у формі суспільного піклування щодо професійного становлення випускників шкіл, сприяння та реалізація низки тематичних заходів, спрямованих допомогти старшокласнику в професійному самовизначенні та виборі оптимального виду діяльності з урахуванням її потреб відповідно до соціально-економічної ситуації на ринку праці та можливостей громадянського суспільства. Тому, обираючи професії, пов'язані з державною службою, старшокласники мають знати, що у майбутньому професійному житті їх інтереси, потреби, дії тощо значним чином будуть залежати від інтересів держави та суспільства.

Професійна орієнтація відповідно до Концепції державної системи професійної орієнтації населення є “науково обґрунтованою системою взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір професії.” [1]. профорієнтаційний старшокласник громадянський

Крім того, професійна орієнтація учнів старших класів сприяє соціально-економічному захисту їх в майбутньому, дозволяє досягати відчутних результатів як в професійному, так і в матеріальному та соціальному аспектах, що в кінцевому результаті сприяє зміцненню економічної потужності держави за рахунок раціонального розподілу трудового потенціалу та розбудові громадянського суспільства за рахунок надання можливості для самореалізації кожній особистості.

У контексті тематики наших наукових пошуків, здійснюючи аналіз особливостей молоді як специфічної групи населення, необхідно враховувати важливе, на нашу думку, методологічне положення Д. Мельникова [3, с. 77] про те, що “представників молодого покоління варто сприймати як складову українського суспільства в конкретному історичному вимірі, оскільки воно зазнає значного прямого чи опосередкованого впливу соціального, економічного та політичного стану суспільства, а головні характеристики суспільства втілюються у властивостях молодих юнаків та дівчат. Тому надаючи характеристику сучасній молоді, доцільно враховувати фактор обумовленості її якостей сучасними вітчизняними та зарубіжними тенденціями в економіці, культурі, політиці”.

Учні старших класів зазнають найбільшого впливу суспільства, оскільки вони є тією категорією громадян, яка з урахуванням їх віку набула цінностей і культурних надбань її мікросоціальної (сімейного родинного, шкільного товариства) та мікросоціальної групи (культурного середовища, регіональних традицій). Тому старшокласник, з одного боку, володіє готовими зразками поведінки та сповідує навіяні йому оточенням (школа, сім'я, суспільство) цінності. З іншого боку, він здатен моделювати власні способи поведінки і самостійно формувати власні громадські та професійні цінності, власним життєвим досвідом.

Основним видом діяльності старшокласників у віці 15-17 років є навчання. Тому погоджуємося з думкою Л. Божович, що “навчання в школі є також праця і така, що вимагає від дитини вміння долати перешкоди, застосовувати зусилля, організовувати свій час і свою діяльність, а також нести відповідальність за результат своєї навчальної праці” [4, с. 44].

Даний віковий період сенситивний для формування світогляду, ціннісних орієнтацій, спрямованості. У цей час формуються основи моральної взаємодії юної особи із навколишнім світом, оскільки молоді люди у цей час бажають налагоджувати конструктивні взаємини з товаришами, вчителями, дорослими. Старшокласники “це молодь, спрямована в майбутнє. Те, що відбувається навколо, сприймається ними як окремий аспект цієї спрямованості. Готовність до самостійного вибору стає для них основою життєвої мотивації, має вирішальну роль в їх поведінці та взаєминах з ближчим оточенням” [4, с. 155]. З їх боку є розуміння необхідності уникати суперечок, щоб досягти. Тому їхня конфліктність мінімізується, частішими стають звернення до дорослих за порадами. Зростає роль шкільного, класного колективу, друзів у становленні старшокласника.

Відомо, що на 16-17 років припадає перша юнацька криза, пов'язана із пошуком самостійного шляху, професійної орієнтації. Важливим життєвим завданням старшокласника стає професійне самовизначення, вибір майбутньої професії, це один із найвідповідальніших моментів у житті людини, від якого залежить чи зможе у майбутньому особа самореалізуватися у професійній сфері. Важливо, щоб при виборі майбутньої професії молода людина орієнтувалася на свої можливості, інтереси, задатки, відповідність певному фаху [5, с. 166-168].

“У старшокласників виникають важливі особистісні якості: честь, совість, справедливість, відповідальність, усвідомленість, самостійність, незалежність. Вони намагаються активно вирішувати найбільш складні життєві проблеми. Детальний аналіз набутого особистого досвіду, намагання реалізуватися породжують нові соціальні запити: щодо пошуку власного “Я”, намагання привернути до себе увагу, бути неповторним, суттєвим для суспільства. Це породжує власну відповідальність за результат загальної справи. Як результат, у цьому віці утворюється “низка бажань” самовизначитись та усвідомити свої можливості та бажання в житті” [6].

До вікових особливостей старшокласників відносять самовизначення, життєвий вибір. Тому важливо, щоб вони усвідомлювали власну відповідальність за свої дії та вчинки, своє сьогодення та майбутнє, сьогодення та майбутнє суспільства та держави. Сформованість кожного із вказаних видів відповідальності, з одного боку, відображається у професійному виборі. З іншого боку, є аспектом громадянської вихованості [7-8]. Тому важливим, вважаємо, поєднання заходів громадянського виховання з профорієнтаційною роботою з метою досягнення кращого результату обох процесів.

Результати дослідження

За результатами проведеного фокус-групового дослідження основними чинниками вибору професії старшокласниками виявлено поради батьків, знайомих; спроба бути схожим на людину, успішну в професії та соціумі; намагання принести користь суспільству та державі. Серед навчальних предметів, які впливають на професійний вибір та на громадянське виховання, учні називають “Історію України”, “Українську мову та літературу”, “Зарубіжну літературу” та “Іноземну мову”. Вважаємо необхідним розробити методичні поради вчителям-предметникам щодо громадянського виховання старшокласників у контексті 'їх профорієнтаційної роботи: розширення спектра методів, прийомів та засобів громадянського виховання в процесі вивчення навчальних предметів; акцентування уваги на використання інтерактивних методів виховання; виділення громадянського аспекту в меті кожного заняття з гуманітарних предметів; урахування психологічного аспекту у виховній роботі. Готуючись до кожного заняття вчитель має дати відповідь на питання: “Як це заняття вплине на виховання громадянина? та Як це заняття вплине на професійний вибір учня?”.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, професійна орієнтація учнів старших класів сприяє соціально-економічному захисту 'їх в майбутньому, дозволяє досягати відчутних результатів як в професійному, так і в матеріальному та соціальному аспектах, що в результаті сприяє зміцненню економічної потужності держави за рахунок раціонального розподілу трудового потенціалу та розбудові громадянського суспільства завдяки наданню можливості для самореалізації кожній особистості.

Дійшли висновку щодо необхідності поєднувати заходи громадянського виховання з профорієнтаційною роботою, а також стосовно необхідності систематизувати таку роботу. Перспективою подальших наукових пошуків може стати дослідження потенціалу окремих навчальних дисциплін та виховних заходів щодо громадянського виховання старшокласників як чинника їх профорієнтації.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення : постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 року № 842. Офіційний вісник України. 2008. № 72. Ст. 2426.

2. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Дрогобич : Коло, 2006. 326 с.

3. Мельников Д. О. Дещо про поняття “молодь” і необхідність дослідження цієї категорії населення на сучасному етапі. Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики : матеріали Міжнар. наук.практ. конф. (Київ, 11-13 жовтня 1995 р.). Київ, 1996. С. 72-78.

4. Божович Л. І. Проблеми формування особистості. Київ, 1995. 352 с.

5. Сопівник І. В. Виховання моральної відповідальності сільської молоді : монографія. Київ : Логос, 2014. 356 с.

6. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія: (курс лекцій) 2-ге вид. : навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2010. 128 с.

7. Мірошніченко В. І. Поняття відповідальності у професійній діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників. Духовність особистості: методологія, теорія і практика : збірник наукових праць. Сєвєродонецьк : СНУ імені Володимира Даля, 2018. Вип. 4(79). С. 207-216.

8. Sowell Th. Knowledge and decisions. New York : Basic books, 2005. 145 p.

Abstract

Education Of Senior Students As A Factor Of Their Professional Orientation

Sopivnyk I., Lazorenko O. Civic

The article substantiates the civic education of high school students as one of the factors of their professional orientation. According to the results of monitoring the state of demand among graduates of professions related to public, law enforcement or military service, the authors conclude that one of the reasons for reluctance to choose such professions are shortcomings in the system of civic education in secondary schools.

The authors link the success of professional activity with its focus on social needs. According to the results of a focus group study of the main factors of choosing a profession by high school students (advice from parents, acquaintances; trying to look like a person successful in the profession and society; trying to benefit society and the state) states the need to combine civic education systematize such work.

The article finds that the professional orientation of high school students in today's conditions is one of the components of practical activities of citizens, implemented in the form of public care for the professional development of the younger generation, support and development, as well as a set of special measures to help high school students profession and choosing the best activity taking into account its needs in accordance with public demands, market requirements and opportunities of civil society.

Professional orientation of high school students contributes to their socio-economic protection in the future, allows to achieve tangible results in both professional and material and social aspects, which ultimately contributes to strengthening the economic power of the state through rational distribution of labor potential and civil society by providing opportunities for self-realization of each individual.

Since the formation of different types of personal responsibility of high school students (social, state; group, collective) is reflected in professional choices and is an aspect of civic education, the authors attach great importance to combining civic education with career guidance to achieve better results in both processes.

Key words: civic education; professional orientation; high school students; responsibility; future activity.

References

1. Pro zatverdzhennia Kontseptsii derzhavnoi systemy profesiinoi oriientatsii naselennia : postanova Kabinetu Ministriv Ukrainyvid 17 veresnia 2008 roku № 842 // OfitsiinyivisnykUkrainy. 2008. № 72. St. 2426. [in Ukrainian]

2. Vyshnevskyi O. (2006). Teor. osnovy suchas. ukr. pedahohiky. [Theoretical foundations of modern Ukrainian pedagogy] Drohobych : Kolo, 326 s. [in Ukr.]

3. Melnykov D. O. (1996). Deshcho pro poniattia “molod” i neobkhidnistd oslidzhennia tsiiei katehori inaselennia na suchasnomu etapi. [Something about the concept of “youth” and the need to study this category of the population at the presentst age] Vyvchennia molodi na suchasnomu etapi: pytannia metodolohii i metodyky: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 11-13 zhovtnia 1995 r.). Kyiv. S. 72-78. [in Ukrainian]

4. Bozhovych L. Y. (1995). Problem formyvanyia osobustosty [Problems ofpersonality formation]. Kyiv, 352 s. [in Ukrainian].

5. Sopivnyk I. V. (2014). Vykhovannia moralnoi vidpovidalnosti silskoi molodi [Educat.of moral responsib. of rural youth] : monohr. Kyiv : Lohos 356 s. [in Ukr.]

6. Kutishenko V P. (2010). Vikovata pedahohichna psykholohiia [Age and pedagogical psychology]: (kurslektsii) 2-he vyd. : navchalnyi posibnyk. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury, 128 s. [in Ukrainian]

7. Miroshnichenko V. I. (2018). Poniattia vidpovidalnosti u profesiinii diialnosti maibut. ofitseriv-prykordonnykiv. [The concept of responsibility in the prof. activities of future borde rguards] Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka: zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 4 (79). Sievierodonetsk : vyd-vo SNU imeni Volodymyra Dalia, 2018. S. 207-216. [in Ukr.]

8. Sowell Th. (2005). Knowledge and decisions. New York : Basic books. 145 p. [in English]

Размещено на Allbest.ru