Модель стратегічного розвитку вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, Україна

Модель стратегічного розвитку вищої освіти України

Скидан Максим Ігорович

аспірант, кафедра соціоекономіки та управління персоналом

Повномасштабне вторгнення Росії на територію вільної і незалежної України не могло не відобразитися на всіх сферах суспільної діяльності, включаючи систему вищої освіти. Це внесло низку вимушених коректив у навчання, організацію комунікації, моніторинг якості освіти та ін. [1, с. 12]. Потреба у розвитку економіки в такий складний для держави час та необхідність її форсованої відбудови по завершенню воєнного стану значно інтенсифікує роль вищої економічної освіти, мета якої зводиться до поетапного розвитку економічного мислення та свідомості студентів, вихованні в них раціонального економічного та логічного мислення, сприянні розвитку підприємницьких здібностей, навиків аналізу та прогнозування. У зв'язку із зазначеним, виникає об'єктивна потреба у створення моделі, яка відповідала б розвитку світових освітніх систем, зокрема у сфері економіки, та відображала прогресивні тенденції нового століття. При цьому, вона має зберігати й прогресивно видозмінювати національні традиції, щоб забезпечити ефективність та актуальність освітнього процесу. Дотепер, вища економічна освіта розвивається в межах норм чинного законодавства України (Закони України «Про освіту» [4], «Про вищу освіту» [3]) та Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, яка визначає напрями удосконалення системи вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та економіки країни, ідентифікує її основні характеристики, що повинні бути сформовані до 2032 року [6]. Не зважаючи на низку організаційно-правових заходів, проведених зі сторони держави та педагогічної спільноти, все ж сучасна економічна освіта знаходиться у кризовому стані, що в першу чергу зумовлено відокремленням економічного розвитку країни від моральних цінностей та потреб людини, в силу переосмислення й перетворення економічної діяльності із засобу на мету життя. Загострюється також протиріччя між економічною освітою та сучасним бізнесом, якому потрібні практико-орієнтовані фахівці. Навички застосовувати теоретичні знання, що підвищують конкурентоспроможність підприємства, сьогодні особливо важливі для успішної економічної діяльності в сучасному ринковому середовищі, відповідно є затребуваними зі сторони роботодавця. В світлі зазначеного вважаємо за доцільне вести мову про потребу використання компетентісного підходу до розвитку вищої (зокрема, економічної) освіти, який базується на оптимальному поєднанні фундаментальних основ та практичної підготовки, що є пріоритетним у підготовці майбутніх економістів [5]. Як концептуальна освітня модель, вона наділена низкою переваг, до яких відносимо наступне: освітня програма базується на концепції наскрізної практичної підготовки, що розробляється на першому курсі навчання і реалізується протягом всього періоду (бакалаврат, магістратура) та поєднується із обов'язковими програмами стажування, обміну досвідом, практичними семінарами, конференціями, воркшопами тощо; викладачі в обов'язковому порядку мають презентувати відомості щодо методики викладання навчальної дисципліни в публічному порядку, що поліпшує контроль за якістю викладання; навчальні плани та програма дисципліни оновлена, інтегровано інноваційні моделі й методики викладання, запозичено та апробовано передовий викладацький досвід. Разом з цим, особлива увага повинна бути приділена інтеграції цифрових технологій у навчальний процес, що допоможе підготувати студентів до викликів цифрової епохи. З цією метою, слід більш масштабно залучати студентство до позалекційних форматів профільного навчання, до прикладу, на платформі Coursera пропонують досить часто англомовні курси по типу «Mathematics for Machine Learning and Data Science», «Bayesian Statistics: Techniques and Models», «Improving your statistical inferences»; україномовна версія не менш якісного матеріалу зібрано на офіційному сайті кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей НТУУ ім. І. Сікорського; основні, базові теми ліпше засвоювати через матеріали, запропоновані EdEra, Udemy, Prometheus. При цьому, орієнтація має відбуватися як на студентів суто економічних спеціальностей (облік і оподаткування, підприємництво та біржова діяльність, менеджмент, міжнародні економічні відносини), так і тих, які тісно пов'язані із даним напрямком спеціальності, без економічних знань в яких тяжко уявити повноцінну якісну підготовку спеціаліста (до прикладу, готельно-ресторанна справа, туризм тощо). Завдання викладачів вищих навчальних закладів полягає не лише у підготовці якісного матеріалу, на якому базуватиметься проходження всього курсу, але й в активізації інтересу до нього, що стимулюватиме та пропагуватиме самоосвіту. Враховуючи різні аспекти розвитку та удосконалення вищої економічної освіти, можна виділити кілька негативних рис, притаманних українській системі вищої економічної освіти. По - перше, йдеться про вузьку професійну спеціалізацію. До прикладу, ті спеціалісти, які задіяні в роботі на фондовому ринку досить часто мають обмежене розуміння економіки виробництва або логістики. По-друге, відзначаємо практичну проблематику обмеженого аналізу закономірностей бізнесу та прогнозування його розвитку, що обумовлено нестачею застосування в роботі математичних та статистичних методів. По-третє, другорядність економічної освіти. Досить часто економічну освіту обирають як додаткову, а не базову, хоча її роль та значення з кожним роком інтенсифікується в динамічному глобалізаційному суспільстві [2, с. 139]. Відповідно, подальша модель розвитку вищої освіти має виходити із засад сегментації. Економічну освіту слід розвивати, ґрунтуючись на розв'язанні вищезгаданих проблем, для чого буде корисним вжити наступні заходи: змінити співвідношення загальноосвітніх та вузькоспеціалізованих дисциплін у навчальних програмах вищих навчальних закладів; розширити набір методів навчання та програм практичної підготовки фахівців, включаючи активне залучення до процесу навчання досвідчених фахівців із бізнесу; змінити підхід до засвоєння знань, спрямовуючи студентів на постійну, безперервну самоосвіту; сприяти формуванню навичок самостійного (критичного) мислення, що дозволить студентам аналізувати інформацію та вирішувати завдання більш ефективно; застосовувати сучасні інформаційні, комунікаційні і телекомунікаційні технології у процесі навчання економічних дисциплін. Стратегія розвитку має гармонійно поєднуватись із науково-методичними стандартами вищої економічної освіти, оновленими на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях. Вказане забезпечить реалізацію стратегічного завдання державної освітньої політики України - досягнення конкурентного високого рівня української освіти на світовому ринку освітніх послуг, а також підвищення рівня міжнародного співробітництва.

Висновки

Вища освіта, орієнтована на всебічний розвиток людини, є відображенням інтелектуального потенціалу населення; ідентифікує темпи соціально-культурного прогресу, фундаментальної наукової й практичної підготовки, рівень економічного прогресу. Суспільство, що має динамічну та сучасну економічну освіту, буде здатне ефективно протистояти викликам часу, досягати сталого розвитку та сприяти процвітанню нації. З цією метою, вважаємо за раціональне окреслювати вектори розвитку вищої освіти за її напрямками, із урахуванням викликів та проблематик, що постають перед ними, а також стандартів науково-методичної підготовки за відповідним напрямком.

Список використаних джерел

вищий економічний освіта студент

1. Ніколаєв, Є. Рій, Г. Шемелинець, І. (2023). Вища освіта в Україні: зміни через війну. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.

2. Дутка, Г. (2017). Сучасний стан та перспективи розвитку економічної освіти в Україні. Nauki Ekonomiczne, 25, 125-141.

3. Відомості Верховної Ради України (2019). Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-19.

4. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№ 178-179). с. 10-22.

5. Романчук, Н. (2018). Компетентісний підхід в освіті: концепції, суть, зміст. Науковий вісник МНУ ім. В.О. Сухомлинського, 4(63), 119-122.

6. Кабінету Міністрів України (2022). Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 20222032 роки від 23.02.2022 № 286-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-р#Text.

Размещено на Allbest.ru