Науково-дослідницька компетентність майбутніх офіцерів-прикордонників як важлива складова професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Олександр ТОРІЧНИЙ доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Олена АНДРОЩУК кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник науково-організаційного відділу

м. Хмельницький

Анотація

Наведено науково-теоретичну обумовленість науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників, що розглянута в контексті аналізу сутності ключових понять: “науково-дослідницька компетенція” і “науково-дослідницька компетентність”. Науково-дослідницьку компетентність майбутніх офіцерів-прикордонників визначено як інтегративну якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, здатність до опанування сучасних технологій проектування й організації наукового дослідження на основі компетентнісного підходу до вирішення проблем професійної діяльності; сформованість особистісно значущих якостей фахівця; здатність до визначення цілей, завдань, стратегії професійної діяльності; готовність використовувати результати наукових досліджень для забезпечення ефективності власної професійної діяльності; здатність до вирішення професійних завдань шляхом розуміння фундаментальних засад військово-професійної діяльності. На підставі певного змісту науково-дослідницької діяльності курсантів (проектувальної, інформаційної, аналітичної, практичної) виокремлено компоненти науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників: мотиваційно-ціннісний, інтелектуальний, конструктивно-проективний, організаційно-комунікативний, інформаційний та рефлексивний. При цьому самостійна діяльність курсантів щодо освоєння дослідницьких умінь та навичок, активізована дослідницьким підходом у навчанні, сприяє формуванню науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Визначальними у формуванні дослідницьких умінь курсантів є методика й організація їхньої навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності, реалізація якої здійснюється у кілька етапів: орієнтаційно-дослідницький; організаційно-дослідницький; науково-дослідницький.

Ключові слова: науково-дослідницька компетентність; майбутні офіцери-прикордонники; професійна підготовка; курсант; компетентнісний підхід; науково-дослідницька діяльність.

Annotation

Torichnyy O., Androshchuk O. SCIENTIFIC AND RESEARCH COMPETENCE OF FUTURE BORDER GUARD OFFICERS AS AN IMPORTANT COMPONENT OF PROFESSIONAL TRAINING

The scientific and theoretical conditionality of the scientific and research competence of future border guard officers is presented, which is considered in the context of analyzing the essence of the key concepts: “scientific and research competency” and “scientific and research competence”. The scientific and research competence of future border guard officers is defined as an integrative quality of the individual, which combines knowledge, skills, and the ability to master modern technologies of designing and organizing scientific research based on a competent approach to solving problems of professional activity; formation of personally significant qualities of a specialist; the ability to determine goals, tasks, strategy of professional activity; willingness to use the results of scientific research to ensure the effectiveness of own professional activity; the ability to solve professional tasks by understanding the fundamental principles of military and professional activity. On the basis of a certain content of the scientific and research activities of cadets (design, information, analytical, practical), the components of the scientific and research competence of future border guard officers are identified: motivational-value, intellectual, constructive-projective, organizational-communicative, informational. At the same time, the independent activity of cadets in mastering research skills and abilities, activated by the research approach in training, contributes to the formation of scientific and research competence of future border guard officers. The determining factor in the formation of research skills of cadets is the methodology and organization of their educational and cognitive and scientific and research activities, the implementation of which is carried out in several stages: orientation and research; organizational research; scientific and research.

Keywords: scientific and research competence; future border guard officers; professional training; cadet; competence approach; scientific and research activity.

ВСТУП

офіцер прикордонник науковий дослідницький

Інтеграцію вищої військової освіти та науки передбачено Законом України “Про вищу освіту”, відповідно до якого у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ) має збільшитись кількість та якість науково-дослідницької та інноваційної діяльності, а отже, і рівень науково-дослідницької компетентності випускників ВВНЗ. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у ВВНЗ є невід'ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої та виробничої діяльності в системі вищої освіти [1].

Постановка проблеми. У Положенні про організацію освітнього процесу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - НАДПСУ) зазначено, що наукова діяльність - це “інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Основними її формами є пошукові фундаментальні і прикладні наукові дослідження” [2, с. 17]. Наголошується на необхідності розробки та поетапної реалізації освітньої технології підготовки курсантів НАДПСУ до науково-дослідницької діяльності, яку потрібно здійснювати у науково-центрованому освітньому середовищі, що характеризується науковою співтворчістю викладачів і курсантів, а отримані при цьому результати можуть використовуються в освітньому процесі. Основна мета такої діяльності - встановити чи перевірити істину, використовуючи при цьому доступні методи наукових досліджень. Тобто навчання через дослідження має прийти на зміну пояснювально-ілюстративному типу навчання. Отже, формування здібностей курсантів до науково-дослідницької діяльності є складним педагогічним процесом, який на цьому етапі розвитку суспільства потребує переосмислення наявного педагогічного досвіду з метою виявлення нових оптимальних шляхів її формування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз наукових досліджень із зазначеної проблеми дозволяє стверджувати, що формування науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників є одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу ВВНЗ у сучасних умовах. У контексті дослідження цієї проблеми важливими є роботи М. Архипової, А. Байлова, І. Бец, Л. Бурчак, М. Вінника, М. Голованя, Д. Завгороднього, О. Макаренка, С. Сисоєвої, В. Стрельнікова, В. Шейка та ін. Пріоритетні для вирішення проблеми дослідження підходи щодо підвищення ефективності професійної підготовки офіцерів у закладах ВВНЗ містяться в наукових дослідженнях А. Галімова, О. Діденка, Д. Іщенка, О. Тогочинського, В. Ягупова та ін. Однак окремі методичні аспекти організації науково-дослідницької діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі професійної підготовки в НАДПСУ залишились поза увагою дослідників і не були предметом окремого наукового дослідження, що і стало основним стимулом для написання статті.

Метою статті є аналіз окремих методичних аспектів формування науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі професійної підготовки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під час упровадження компетентнісного підходу в процес професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників з'являється можливість якісних змін у підготовці фахівців. З позиції зазначеного підходу основним результатом підготовки, відповідно до нормативних документів, визначено формування компетентного фахівця, здатного використовувати отримані знання у різних професійних ситуаціях. Ефективність науково-дослідницької діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників залежить:

від інформаційного наповнення змісту навчальних дисциплін;

рівня складності дослідницьких завдань;

різноманітності форм і методів позааудиторної самостійної роботи;

обліку науково-дослідницьких інтересів майбутніх офіцерів-прикордонників;

постійного оновлення бібліотечних фондів довідкової та науково-методичної літератури методичними вказівками щодо організації самостійної роботи курсантів;

розширення мережі модульного середовища, електронних бібліотек (навчання з використанням електронного посібника (підручника), електронної лекції, конспекту, електронного навчально-методичного комплексу, презентацій тощо);

пролонгованої дії контролю за виконанням науково-дослідницьких завдань.

Актуальною для нашого дослідження є наукова позиція з приводу того, що “компетентнісний підхід актуалізує діяльнісний, прагматичний аспект того, що в майбутніх фахівців має бути сформовано і розвинено в процесі 'їх підготовки у закладі вищої освіти” [3]. Тому науково-дослідницька компетентність майбутніх офіцерів-прикордонників передбачає не стільки знання про способи діяльності організації служби охорони державного кордону, скільки володіння цими засобами. При цьому система знань, умінь і навичок має особистісний характер. Майбутній офіцер-прикордонник повинен бути готовим відповісти на запитання, чому науково-дослідницька компетентність є для нього цінністю та чим зумовлена її реальна затребуваність в його майбутній професійній діяльності. Йдеться про розвиток у курсантів саме науково-дослідницької компетентності, що передбачає опанування необхідних знань, умінь, навичок і здібностей їх використання в різних професійних ситуаціях.

Запорукою успішної наукової діяльності А. Байлов вважає такі здатності: вирішення творчих завдань з повністю або частково невідомим методом рішення (евристичність); творче вирішення будь-яких завдань (креативність), перехід від одного до іншого типу завдань у своїй та суміжних галузях знань (інтелектуальна мобільність); прогнозування (“передчуття”, “передбачення”) майбутнього стану об'єкта дослідження та застосування окремих методів і знань; відкидання застарілих знань та використання тих, які зберігають цінність (розумність); раціональне мислення, незалежне від традиційних методів (незалежність мислення); моделювання найнесподіваніших ідей з погляду своєї проблеми (відкритість інтелекту); виконання самоаналізу за науковими критеріями та здійснення самоконтролю для правильного визначення свого місця в науковій роботі (саморефлексія) [4].

На думку вчених, основна мета ефективності науково-дослідницької діяльності полягає у підвищенні якості професійної підготовки, формуванні в майбутнього фахівця здатності думати самостійно і творчо, що виявляється у розвитку комплексу дослідницьких, експериментальних та теоретичних знань, умінь майбутнього офіцера-прикордонника [4] -- [6].

Розглядаючи ефективність науково-дослідницької діяльності в освітньому процесі, звернемо увагу на те, що в зарубіжній педагогіці нині популярні стратегічні програми “ефективного мислення” - це цілеспрямований розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів, формування креативності, інтелектуальних функцій, навчання технологій розумових дій, процесів ефективного пізнавального пошуку тощо.

Основними принципами таких програм є активне включення тих, хто навчається, в освітній процес на основі самостійних відкриттів, активної участі викладачів у виявленні стратегій і розроблення методів їх навчання, прагнення курсантів до усвідомлення та генерації власних когнітивних стратегій. Такий підхід на сучасному етапі в основному співвідносять із навчанням обдарованої молоді. Трансформуючи цей підхід до сучасного розвитку освіти, характеризуємо його пошуком нових шляхів організації навчання, співпраці викладачів та курсантів, у процесі якої відбувається формування ініціативи, самостійності і творчості майбутніх офіцерів-прикордонників, залучення 'їх до науково-дослідницької й освітньої діяльності. У зв'язку зі спрямованістю освіти на виховання творчої особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, як пріоритетний дидактичний підхід у навчанні необхідно обирати саме пошуковий, дослідницький.

Вітчизняними вченими зазначається суттєвий вплив науково-дослідницької діяльності на підвищення інтересу до вивчення загальних і військово-спеціальних дисциплін, орієнтованих на формування теоретичних та практичних дослідницьких навичок, розширення наукового світогляду. Дослідницький підхід у навчанні є способом організації освітнього процесу, де передбачається активна самостійна діяльність курсантів з освоєння дослідницьких умінь і навичок. Своєю чергою, визначальними у формуванні дослідницьких умінь курсантів є методика організації 'їх навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності.

Існують кілька етапів реалізації творчого потенціалу курсантів: орієнтаційно-дослідницький; організаційно-дослідницький та науково-дослідницький. У процесі реалізації першого етапу накопичується досвід пошуку й обробки наукової інформації, даних про актуальні проблеми у теорії та практиці, що вимагають рішення, а також реалізуються форми наукової творчості. На другому етапі відбувається становлення досвіду методології наукового дослідження, опанування методів, форм і принципів наукової роботи, прийомів перетворення професійної дійсності, які реалізуються при виконанні творчих проектів. На третьому етапі узагальнюється та систематизується досвід розуміння актуальних проблем професійної дійсності, висуваються гіпотези організації наукового дослідження та впровадження його результатів, виконання складніших видів науково-дослідницької діяльності.

Результати досліджень свідчать, що загалом ефективність залучення курсантів ВВНЗ до науково-дослідницької діяльності залишається невисокою. На перший погляд, науково-дослідницькою діяльністю, що здійснюється в структурі освітнього процесу, нібито охоплено 100 % курсантів - це написання курсових, дипломних робіт, рефератів за напрямом кафедри, участь в академічних науково-практичних конференціях, спеціальних семінарах, але далеко не завжди такі роботи мають саме науково-дослідницький характер, найчастіше вони полягають у компіляції матеріалів з уже наявних джерел за відповідною тематикою і навіть не містять самостійних висновків. І лише поза освітнім процесом курсанти можуть продуктивно брати участь у роботі кафедральних лабораторій, наукових гуртків, наукових конференцій тощо.

Це підкреслює значущість та цінність формування компетенцій, що відображає здатність курсанта до науково-дослідницької діяльності. Необхідність проєктування результатів засвоєння освітньої програми, що відображає володіння необхідними компетенціями, актуалізує питання про переосмислення ролі та значення підготовки до науково-дослідницької діяльності, яка як складова професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників забезпечить формування якостей особистості сучасного фахівця (мобільність, конкурентоспроможність тощо) і вплине на готовність курсанта до професійної діяльності. Відповідно, підготовка майбутнього офіцера-прикордонника як професіонала-дослідника вимагатиме цілеспрямованого формування в нього науково-дослідницької компетентності, унаслідок чого виникає необхідність вивчення теоретичних аспектів такої дефініції, як “науково-дослідницька компетентність майбутніх офіцерів-прикордонників”, яка, своєю чергою, не була об'єктом окремого наукового дослідження.

Аналіз сутності ключових понять “науково-дослідницька компетенція” і “науково-дослідницька компетентність” дозволила виявити неоднозначне трактування дослідниками цих дефініцій. Науковці А. Байлов та І. Бец науково-дослідницьку компетенцію розглядають як набір знань і вмінь, необхідних для виконання науково-дослідницької та інноваційної діяльності [4], [5]. Інші дослідники (М. Головань, Д. Завгородній, О. Макаренко, С. Сисоєва, В. Шейко та ін.) бачать сутність науково-дослідницької компетенції в наявності наукового мислення, умінні спостерігати й аналізувати, висувати припущення, здійснювати науково-дослідницьку діяльність, аналізувати наукові джерела [7], [8]. Загалом науково-дослідницька компетентність у науково-педагогічних джерелах визначається як:

“...володіння методологією і методами інженерно-педагогічного дослідження, тобто процесу планування, організації та здійснення пошуково-перетворювальної діяльності, об'єктом якої виступають психолого-педагогічна і галузева складові” [3];

“.якість, що виявляється в потребі особистості володіти методологією наукової творчості; умінні спостерігати й аналізувати, висувати гіпотези щодо вирішення дискусійних питань; виконувати дослідницьку роботу; умінні проводити педагогічні дослідження, організовувати учнівський експеримент; узагальнювати та передбачати наслідки науково-дослідницької діяльності в процесі навчання у закладах вищої освіти та в подальшій професійній діяльності” [9];

“.інтегрована якість педагога, що характеризується вмотивованістю та ціннісним ставленням учителя до науково-дослідницької діяльності, цілісною системою необхідних для цього знань, умінь, навичок та особистісних якостей, що відображаються у готовності та здатності здійснювати власну науково-дослідницьку діяльність для підвищення якості математичної освіти учнів” [8];

“.інтегрована особистісно-професійна якість фахівця, яка відображає мотивацію до наукового пошуку, рівень володіння методологією педагогічного дослідження, особистісно-значущими якостями дослідника, зокрема такими, як інноваційне мислення, здатність до творчої та інноваційної діяльності” [7];

“...інтегральна якість особистості, виражена в готовності та здатності до самостійного пошуку вирішення нових проблем та творчого перетворення дійсності на основі сукупності особистісно-усвідомлених знань, умінь, навичок, способів діяльності та ціннісних установок” [10];

“...цілісна, інтегративна якість особи, яка поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні відносини й особистісні якості та виявляється у готовності і здібності здійснювати науково-дослідницьку діяльність із метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування творчого підходу в цілепокладанні, плануванні, прийнятті рішень, аналізі та оцінці результатів науково-дослідницької діяльності” [11];

“...інтегральна особистісна якість, виражена в готовності та здібності самостійно освоювати й отримувати системи нових знань у результаті перенесення сутнісного контексту від функціональної діяльності до перетворювальної, ґрунтуючись на наявних знаннях, уміннях, навичках і способах діяльності” [8];

“...складова пізнавальної компетентності, що включає елементи методологічної, надпредметної, логічної діяльності та є компонентом компетентності особистого самовдосконалення, спрямованого на засвоєння способів інтелектуального та духовного саморозвитку” [12].

І. Бец науково-дослідницьку компетентність характеризує як образ життя майбутнього фахівця, його поведінки, формується внаслідок саморозвитку курсанта, його особистісного зростання, цілісної самоорганізації та досвіду, вона і є продуктом навчання [5].

Отже, на думку більшості вчених, науково-дослідницька компетентність повинна включати сукупність властивостей особи, наявність у неї необхідних дослідницьких знань, умінь, навичок, готовність і мотивацію до науково-дослідницької діяльності та впровадження результатів досліджень. Взявши до уваги викладені вище формулювання, пропонуємо під науково-дослідницькою компетентністю майбутнього офіцера-прикордонника розуміти інтегративну якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, здатність до опанування сучасних технологій проєктування й організації наукового дослідження на основі компетентнісного підходу до вирішення проблем професійної діяльності; сформованість особистісно значущих якостей фахівця; здатність до визначення цілей, завдань, стратегії професійної діяльності; готовність використовувати результати наукових досліджень для забезпечення ефективності власної професійної діяльності; здатність до вирішення професійних завдань шляхом розуміння фундаментальних засад військово-професійної діяльності.

Отже, ми дотримуємося думки про те, що науково-дослідницька компетентність є складною, інтегративною характеристикою особистості. Перелік її складових визначимо на основі аналізу наукових джерел із цієї проблематики. Для узагальнення сутності поняття “науково-дослідницька компетентність” необхідно проаналізувати сутність понять “науково-дослідницька діяльність” і “дослідницькі вміння”, які є такими, що складають цю компетентність.

А. Яновський під науково-дослідницькою діяльністю розумів форму організації освітньої роботи, що виявляється при вирішенні учнями творчого дослідницького завдання, в якому рішення є заздалегідь невідомим. Вона має основні етапи, характерні науковому дослідженню. Наявність практичної методики дослідження обраного явища, а саме - експериментальний матеріал, аналіз отриманих даних та формулювання висновків учений вважав ознакою науково-дослідницької діяльності [12].

Процес науково-дослідницької діяльності, що має на меті отримання нових знань про певні явища, процеси або об'єкти, повинен складатися з певних етапів: планування (проєктування), застосування до об'єкта методів дослідження для отримання необхідних даних, формулювання та інтерпретація результатів. Науково-дослідницька діяльність складається з таких компонентів:

проєктувального (передбачає наявність умінь, навичок і здатності до виявлення та формулювання проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження, формулювання мети та гіпотези дослідження, визначення основних понять;

інформаційного (передбачає володіння методами збору даних, створення 'їх масивів, обробку різних джерел інформації);

аналітичного (передбачає наявність розвиненого логічного мислення, творчих здібностей і здібностей (інтуїції, інсайту, відкриття, продуктивного мислення), здатності вибирати та використовувати універсальні і спеціальні методи дослідження);

практичного (передбачає вміння створювати, передавати та впроваджувати результати дослідження у практику).

Основу науково-дослідницької діяльності складають вміння визначати проблему, висловлювати гіпотезу, відбирати й аналізувати необхідні дані для дослідження, обирати відповідні методи дослідження та обробку даних, фіксувати проміжні й остаточні результати дослідження, проводити обговорення та інтерпретацію результатів дослідження, упроваджувати 'їх у практику. Тобто дослідницькі вміння ототожнюються із системою інтелектуальних і практичних умінь особистості, необхідних для самостійного виконання дослідження, та виявляються у самостійній організації пошукової роботи, здатності ставити цілі, прогнозувати, планувати, організовувати власну роботу і корекцію дослідницької програми.

Отже, дослідницькі вміння курсанта становлять сукупність інтелектуальних, практичних та організаторських умінь, спрямованих на виконання науково-дослідницької діяльності, а під дослідницькими здібностями розуміються індивідуально-психологічні особливості особистості, необхідні для успішного й якісного пошуку, отримання й осмислення нових даних. Вони визначаються як суб'єктивні умови для успішної науково-дослідницької діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників.

За основу класифікації дослідницьких умінь взято класифікацію дослідниці М. Князян, яка виокремлює такі групи дослідницьких умінь:

операційні (розумові прийоми й операції, необхідні для науково-дослідницької діяльності);

організаційні (планування, проведення самоаналізу, регулювання власних дій);

практичні (робота з літературними джерелами, проведення експериментів, спостережень, обробка даних, упровадження результатів у практичну діяльність);

комунікативні (взаємодопомога, взаємоконтроль) [11].

Отже, дослідницькі вміння необхідно розглядати як один із видів професійних умінь, які надають можливість здійснювати науково-дослідницьку діяльність для вирішення професійних завдань. На підставі проведеного аналізу наукових праць, власного теоретичного пошуку, змісту науково-дослідницької діяльності курсантів виокремлено такі змістовні компоненти науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників: мотиваційно-ціннісний, інтелектуальний, конструктивно-проєктивний, організаційно-комунікативний, інформаційний та рефлексивний.

На нашу думку, домінантним компонентом науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників має стати мотиваційно-ціннісний, в якому об'єднані мотиви та цілі. Потреби і мотиви спонукають особистість до дії або діяльності, зокрема, науково-дослідницької, а цілі особистості регулює соціальна поведінка, яка перебуває в єдності з мотивами особистості. Тому в межах дослідження вважаємо, що формування змісту цього компонента в структурі науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників є необхідною умовою для успішної реалізації курсанта як майбутнього дослідника.

Зміст інтелектуального компонента має виявлятися у майбутнього дослідника саме в уміннях систематизувати, порівнювати, відокремлювати, упорядковувати отриману інформацію, аналізувати об'єкти дослідження за певними ознаками, аналізувати динамічні процеси, їх характеристики та визначати методи дослідження, приймати рішення й аналізувати отримані результати, відокремлювати суттєве від другорядного, закономірне від випадкового, загальне від одиничного, якісне від кількісного.

Ефективність науково-дослідницької діяльності майбутнього офіцера-прикордонника безпосередньо залежить від його вмінь проєктувати, планувати, координувати, оцінювати результати власного наукового пошуку, визначати проблему (наукове завдання), виокремлювати мету, робити вхідну і підсумкову характеристику об'єкта дослідження, передбачати можливі труднощі та визначати способи їх подолання, проєктувати моделі вивченого процесу, інтерпретувати отримані результати, порівнювати їх із певними цілями та метою дослідження та, за необхідності, здійснювати корекцію. Ці вміння курсанта в структурі його науково-дослідницької компетентності виокремлено як конструктивно-проєктивний компонент.

Організаційно-комунікативний компонент передбачає: здійснення організації науково-дослідницької діяльності;

підтримку на належному рівні міжособистісного спілкування з усіма учасниками в процесі побудови досліджуваного явища;

конструктивне вирішення конфліктних ситуацій, досягнення взаєморозуміння та взаємоповаги з учасниками дослідження;

здійснення кваліфікованого управління, організацію роботи команди дослідників відповідно до поставленої мети;

роботу в команді, оптимальний розподіл функціональних обов'язків, ролей і функцій при вирішенні дослідницьких завдань;

створення конструктивної атмосфери в процесі професійної взаємодії;

ведення діалогу; переконання інших у правильності своїх поглядів.

Ефективне здійснення дослідницького пошуку, що впливає на розвиток науково-дослідницької компетентності, може здійснити курсант, який володіє вміннями роботи з джерелами інформації. Вільна орієнтація в освітньому просторі, самостійне отримання й опрацювання інформації, застосування Інтернет-ресурсів, пошукових систем, спеціалізованих пакетів програм, табличних і графічних редакторів для отримання, обробки та подальшого застосування інформації в процесі науково-дослідницької діяльності є змістом інформаційного компонента.

Зміст рефлексивного компонента розкривається в уміннях майбутнього офіцера-дослідника аналізувати власну діяльність із реалізації дослідження, виявляти й аналізувати недоліки у своїй роботі на кожному етапі дослідження та на цій основі організовувати самоосвіту з цього питання, перевіряти достовірність емпіричних методів і місця їх застосування, визначати свою позицію щодо певних дій, оцінювати результати науково-дослідницької діяльності відповідно до певних цілей і завдань.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення проблеми формування науково-дослідницької компетентності в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників показало необхідність педагогічного обґрунтування організації цього процесу. Організація науково-дослідницької діяльності розглядається як сукупність цілеспрямованих процесуальних дій суб'єктів (викладачів, курсантів) в умовах аудиторної та позааудиторної роботи відповідно до використання технологій, що забезпечують реалізацію особистісно орієнтованої моделі взаємодії з метою формування у майбутнього спеціаліста необхідних компетенцій.

Аналіз науково-теоретичних джерел дозволив визначити науково-дослідницьку компетентність майбутніх офіцерів-прикордонників як інтегративну якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, здатність до опанування сучасних технологій проєктування й організації наукового дослідження на основі компетентнісного підходу до вирішення проблем професійної діяльності; сформованість особистісно значущих якостей фахівця; здатність до визначення цілей, завдань, стратегії професійної діяльності; готовність використовувати результати наукових досліджень для забезпечення ефективності власної професійної діяльності; здатність до вирішення професійних завдань шляхом розуміння фундаментальних засад військово-професійної діяльності. Структурно науково-дослідницька компетентність майбутніх офіцерів-прикордонників складається з мотиваційно-ціннісного, інтелектуального, конструктивно-проєктивного, організаційно-комунікативного, інформаційного та рефлексивного компонентів.

Перспективами подальших наукових розвідок є дослідження специфіки науково-дослідницької діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників на рівні конкретного предмета та розробка технології її реалізації в освітньому процесі.

Список використаних джерел

1. Про вищу освіту: Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII (редакція від 16 вересня 2022 року, підстава - 2471-ІХ). Відомості Верховної Ради. 2014. № 37-38. Ст. 2004. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text

2. Положення про організацію освітнього процесу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2018. 78 с.

3. Архипова М. В. Дослідницька компетентність майбутніх інженерів-педагогів. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: матеріали V міжнародної науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 22-24 жовтня 2009 р.). Хмельницький, 2009. С. 144-148.

4. Байлов А. В., Литвинов О. М., Чумак В. В. Науково-дослідницька діяльність студентів, курсантів, слухачів, аспірантів, ад'юнктів та докторантів: довідник молодого вченого. Харків: Вид-во ХНУВС, 2016. 364 с.

5. Бец І. О. Місце і роль науково-дослідницької компетентності як складової готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2012. Вип. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_3_5.

6. Торічний О. В. Роль науково-дослідної діяльності у формуванні військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Вісник Національного університету оборони України. Київ: Вид-во НУОУ 2012. Вип. 5(30). С. 145-150.

7. Сисоєва С. О., Козак Л. В. Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи: навчальний посібник. Київ: ТОВ “Видавниче підприємство “ЕДЕЛЬВЕЙС”, 2016. 155 с.

8. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник для студентів вузів. 3-тє вид., стереотип. Київ: Знання-Прес, 2003. 295 с.

9. Бурчак Л. В. Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії в системі вищої освіти: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.04. Полтава, 2011. 20 с.

10. Кловак Г. Т. Ґенеза підготовки майбутнього вчителя до дослідницької педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах України (кінець ХІХ - ХХ століття): автореф. дис.... д-ра пед. наук: 13.00.01. Київ, 2005. 27 с.

11. Князян М. О. Навчально-дослідницька діяльність студентів як засіб актуалізації професійно значущих знань: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.01. Київ, 1998. 18 с.

12. Яновський А. О. Організація пошуково-дослідницької діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: навчально-методичний посібник. Одеса: видавець Бакаєв Вадим Вікторович, 2009. 155 с.

13. Положення про наукове товариство курсантів (слухачів і студентів) Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2010. 10 с.

References

1. (2014). Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrayiny vid 01 lypnya 2014 roku № 1556-VII (redaktsiya vid 16 veresnya 202 roku, pidstava - 2471-ІХ) [On higher education: Law of Ukraine dated July 1, 2014 № 1556-VII (edited on September 16, 2022, basis - 2471-IX)]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady [Verkhovna Rada information]. 37-38. St. 2004. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

2. (2018). Polozhennyapro orhanizatsiyu osvitnohoprotsesu vNatsional'niy akademiyi Derzhavnoyiprykordonnoyi sluzhby Ukrayiny imeni Bohdana Khmel'nyts'koho [Regulations on the organization of the educational process at the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine]. Khmelnytskyi. 78 p. [in Ukrainian]

3. Arkhypova M. V (2009). Doslidnyts'ka kompetentnist' maybutnikh inzheneriv-pedahohiv [Research competence of future engineers-pedagogues]. Profesiyne stanovlennya osobystosti: problemy i perspektyvy [Professional becoming of personality: problems and prospects]: materialy V mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (Khmelnytskyi, 22-24 zhovtnya 2009 r.). Khmelnytskyi. P. 144-148. [in Ukrainian]

4. Baylov A. V., Lytvynov O. M., Chumak V. V (2016). Naukovo-doslidnyts'ka diyal'nist' studentiv, kursantiv, slukhachiv, aspirantiv, ad'yunktiv ta doktorantiv: dovidnyk molodoho vchenoho [Scientific and research activity of students, cadets, hearers, post-graduate students, adjuncts and doctoral students: a guide for a young scientist]. Kharkiv. Vyd-vo HNUVS. 364 p. [in Ukrainian]

5. Bets I. O. (2012). Mistse i rol naukovo-doslidnyts'koyi kompetentnosti yak skladovoyi hotovnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv do profesiynoyi diyal'nosti [The place and role of scientific and research competence as a component of the readiness of future border guard officers to professional activity]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny [Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine]. 3. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Vnadps_2012_3_5. [in Ukrainian]

6. Torichnyy O. V. (2012). Rol' naukovo-doslidnoyi diyalnosti u formuvanni viys'kovo-spetsial'noyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv [The role of scientific and research activity in the formation of military-special competence of future border guard officers]. Visnyk Natsional'noho universytetu oborony Ukrayiny [Bulletin of the National Defense University of Ukraine]. Kyiv. Vyd-vo NUOU. 5(30). P. 145-150. [in Ukrainian]

7. Sysoyeva S. O., Kozak L. V (2016). Rozvytok doslidnyts'koyi kompetentnosti vykladachiv vyshchoyi shkoly [Development of research competence of higher school teachers]: navchal'nyy posibnyk. Kyiv. TOV “Vydavnyche pidpryyemstvo “EDEL'VEYS”. 155 p. [in Ukrainian]

8. Sheyko V. M., Kushnarenko N. M. (2003). Orhanizatsiya ta metodyka naukovo-doslidnyts'koyi diyal'nosti [Organization and methodology of scientific and research activity]: pidruchnyk dlya studentiv vuziv. 3-tye vyd., stereotyp. Kyiv. Znannya-Pres. 295 p. [in Ukrainian]

9. Burchak L. V. (2011). Formuvannya doslidnyts'koyi kompetentnosti maybutnoho vchytelya khimiyi v systemi vyshchoyi osvity [Formation of research competence of the future chemistry teacher in the system of higher education]: avtoref. dys.... kand. ped. nauk: 13.00.04. Poltava. 20 p. [in Ukrainian]

10. Klovak H. T. (2005). Geneza pidhotovky maybutnoho vchytelya do doslidnyts'koyi pedahohichnoyi diyal'nosti u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrayiny (kinets' KHIKH - KHKH stolittya) [The genesis of training a future teacher for research pedagogical activity in higher educational institutions of Ukraine (end of the 19th - 20th centuries)]: avtoref. dys.... d-ra ped. nauk: 13.00.01. Kyiv. 27 p. [in Ukrainian]

11. Knyazyan M. O. (1998). Navchal'no-doslidnyts'ka diyal'nist' studentiv yak zasib aktualizatsiyi profesiyno znachushchykh znan [Educational and research activity of students as a means of actualization of the professionally significant knowledge]: avtoref. dys.... kand. ped. nauk: 13.00.01. Kyiv. 18 p. [in Ukrainian]

12. Yanovs'kyy A. O. (2009). Orhanizatsiyaposhukovo-doslidnyts'koyi diyal'nosti z vykorystannyam informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy [Organization of search and research activity using information and communication technologies]: navchal'no-metodychnyy posibnyk. Odesa. Vydavets' Bakayev Vadym Viktorovych. 155 p. [in Ukrainian]

13. (2010). Polozhennya pro naukove tovarystvo kursantiv (slukhachiv i studentiv) Natsionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny im. Bohdana Khmel'nyts'koho [Regulations on the scientific society of cadets (hearers and students) of the Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine]. Khmelnytskyi. 10 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru