Інтерактивні технології і формування у майбутніх офіцерів-прикордонників навичок медіаграмотності та протидії негативному інформаційному впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерактивні технології і формування у майбутніх офіцерів-прикордонників навичок медіаграмотності та протидії негативному інформаційному впливу

Світлана Шумовецька

докторка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

У статті розкрито особливості використання інтерактивних технологій для формування у майбутніх офіцерів-прикордонників навичок медіаграмотності та протидії негативному інформаційному впливу. Детально висвітлено сутність пропаганди як специфічної комунікативної технології, масового впливу з метою зміни поведінки аудиторії, на яку вони спрямовані.

З'ясовано, що актуальність теми зумовлена тим, що сьогодні, в умовах інформаційного суспільства та засилля ворожих інформаційних впливів, важливого значення набуває уміння кожного офіцера-прикордонника належним чином орієнтуватися в інформаційних потоках, відрізняти потрібну інформацію від непотрібної, достовірну від недостовірної, перевірену від неперевіреної, маніпулятивні чи пропагандистські інформаційні вкиди у медіа. Майбутні захисники кордону повинні вміти відрізняти факти від суджень, правдиву інформацію від брехливої чи маніпулятивної, тобто мати високий рівень медіаграмотності - уміння аналізувати та оцінювати медіа, критично аналізувати медіатексти, розрізняти маніпуляції та неправдиві (фейкові) повідомлення.

Доведено, що в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників потребує посиленої уваги вивчення особливостей ворожого інформаційного впливу, методів російської пропаганди під час російсько-української війни 2014-2021 років. Переваги інтерактивного навчання для вивчення пропаганди та негативного інформаційного впливу полягають у більшій ефективності навчальної діяльності курсантів. Інтерактивне навчання забезпечує спільний процес пізнання, здобуття знань, умінь, навичок за допомогою спільної діяльності, діалогу та полілогу. Для вивчення ворожої пропаганди слід використовувати такі технології інтерактивного навчання, як технології дискусійного навчання (діалог, бесіди, диспути чи дискусії), технології аналізу ситуацій та навчання у співробітництві, технології фасилітаційного навчання та ін.

Вивчення проблематики використання інтерактивних технологій для розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників медіаграмотності та навичок протидії ворожій пропаганді має важливе значення для організації вивчення майбутніми офіцерами-прикордонниками навчальних дисциплін “Морально-психологічне забезпечення” та “Протидія негативному інформаційному впливу”. У такий спосіб курсанти можуть поглибити знання про теоретичні підходи до проблеми протидії негативному інформаційному впливу, вивчити основні механізми та закономірності інформаційно-психологічних впливів, оволодіти знаннями про засоби протидії ворожій пропаганді.

Ключові слова: інтерактивні технології; технології дискусійного навчання; технології аналізу ситуацій та навчання у співробітництві; технології фасилітаційного навчання; офіцер-прикордонник; інформаційний вплив; інформація.

Shumovetska S. Interactive technologies and formation of the skills of media literacy and counteracting negative information influence among the future frontier guard officers

The article reveals specific features of use of interactive technologies to form the skills of media literacy and counteracting negative information influence among the future frontier guard officers. It considers in details the true identity of propaganda as a specific communicative technology, mass influence in order to change the behavior of the audience to which it is directed.

It has been found that the relevance of the topic is substantiated by the fact that today, in the information society and dominance of hostile information influence, of great importance is the ability of each frontier guard officer to properly navigate in information flows, differentiate between necessary and unnecessary information, reliable and unreliable, verified and unverified, manipulative or propagandistic fake news in the media. Future defenders of the border should be able to distinguish facts from judgments, truthful information from false or manipulative, that is, have a high level of media literacy - the ability to analyze and evaluate media, analyze media texts in a critical manner, differentiate between manipulation and false messages (fakes).

The system of professional training is proven to need increased attention being devoted to the study of the specifics of hostile information influence, methods of Russian propaganda during the Russian-Ukrainian war of 2014-2021. The interactive training for the study of propaganda and negative information influence has the benefit of making training activities of officer cadets more effective. It provides for the joint activity, dialogue and polylogue and therefore the collaborative process of learning, acquiring of knowledge, abilities and skills. To study hostile propaganda such technologies of interactive training as the technologies of argumentative learning (dialogue, conversation, debate or discussion), technologies of case analysis and cooperative learning, technologies of facilitative learning etc. should be used.

The study of using interactive technologies for the development of media literacy and skills of counteracting hostile propaganda among the future frontier guard officers is important for promoting the study of the “Moral and psychological support” and “Countering negative information influence” educational subjects by the future frontier guard officers. Thus, officer cadets can deepen knowledge about theoretical approaches to the problem of countering negative information influence, study the main mechanisms and patterns of information and psychological influence, and master knowledge about means of countering hostile propaganda.

Key words: interactive technologies; technologies of argumentative learning; technologies of case analysis and cooperative learning; technologies of facilitative learning; frontier guard officer; information influence; information.

ВСТУП

інтерактивні технології офіцер медіаграмотність

Постановка проблеми. Професійна діяльність офіцера-прикордонника тісно пов'язана з великими обсягами інформації, її вико-ристанням у роботі з персоналом та місцевим населенням. Володіння високим рівнем інформаційної культури необхідне офіцеру-прикордоннику для ефективного вирішення завдань з охорони та захисту державного кордону, належної взаємодії з органами місцевого самоврядування та жителями прикордонних районів. Актуальним на сьогодні є дослідження проблеми використання інтерактивних технологій для формування у майбутніх захисників кордону навичок протидії негативному інформаційному впливу та ворожій пропаганді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження пропа-ганди та негативного інформаційного впливу сьогодні є предметом уваги М. Давидюка [1], Л. Компанцевої [2], І. Куляса [3], П. Померан-цева [4], Г. Почепцова [5-7]. Своєю чергою О. Акульшин, О. Заруба, Л. Компанцева, С. Кудінов, Н. Слухай, О. Снитко з'ясували інформа-ційний аспект гібридної війни, зокрема специфіку технологій сугестії та контрсугестії [8]. Інформаційно-психологічні операції, особливості 'їх планування, протидії перебувають у центрі уваги дослідників Г. Певцова, С. Залкіна, С. Сідченка, К. Хударковського [9].

Педагоги звертають увагу на шляхи формування медіаграмот- ності майбутніх фахівців. Зокрема Т. Бешок досліджує інноваційні технології формування медіаграмотності у майбутніх учителів [10], О. Богомаз - психолого-педагогічний аспект формування у них медіа- компетентності та критичної медіаграмотності [11], Г. Волошко - фор-мування медіаграмотності майбутніх педагогів у контексті сучасних викликів інформаційного суспільства [12]. Педагогічні умови форму-вання медіаграмотності майбутніх фахівців досліджують Г. Дегтярьо- ва [13], О. Кравченко [14], І. Павленко, І. Курліщук [15], О. Черниш [16]. Учені розглядають педагогічні шляхи формування у майбутніх фахівців навичок роботи з інформацією, оцінки медіаджерел, розвит-ку критичного мислення та інформаційного імунітету. Ці напрацю- вання мають важливе значення в системі професійної підготовки май-бутніх офіцерів-прикордонників, проте потребують доопрацювання питання, пов'язані з формуванням інформаційної культури курсантів з урахуванням нових викликів національній та прикордонній безпеці в інформаційній сфері.

Метою статті є розкриття особливостей використання інтерак-тивних технологій для формування у майбутніх захисників кордону навичок протидії негативному інформаційному впливу та ворожій пропаганді.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Інформаційні впливи на масову свідомість відомі з давнього часу. Як технологію 'їх використовували ще шамани і жерці, коли намага-лися “конструювати майбутнє” в тому чи іншому напрямі. Інформа-ційне протиборство супроводжувало практично всі види військового і політичного протистояння. Ще 2 500 років тому давньокитайський філософ, державний діяч і полководець Сунь Цзи виклав кілька формалізованих правил ведення військових дій, багато з яких не втратили значення до цього часу. Щодо військового мистецтва деякі з них більше відомі як прийоми військової хитрості, складові інформаційно-інтелектуального забезпечення бойових дій. У своїй книзі Сунь Цзи дає рекомендації і поради полководцям, як відстою-вати інтереси своєї держави. Ці рекомендації він називає попереднім розрахунком [17].

Слово “пропаганда” пов'язують із Ігнатіо Лойолою, який заснував орден єзуїтів, щоб християнізувати мусульманський світ. Термін “пропаганда” католицька церква використовувала в значенні “поширення” (propagare (лат.) - поширювати, розповсюджувати, друковане й усне поширення, роз'яснення ідей, учень, поглядів, знань) християнської віри [18, с. 466]. Загалом сам концепт пропаганди передбачає поширення католицької віри в принципово інших середовищах [6, с. 417]. У XVIII і XIX ст. цей термін мав нейтральне значення, він позначав поширення політичних ідей. Ставлення до цього слова змінилось лише після Другої світової війни. Першим полігоном для випробування впливу ідей на масову свідомість стала Перша світова війна. Вона почалася з вбивства ерц-герцога Фердинанда, що стало достатнім приводом для початку війни. Друга світова війна почалася з нападу переодягнених під “поляків” нацистів на німецьку радіостанцію у Гляйвіце. І це дало нацистам привід для початку нової війни. Такі інформаційні приводи для війни називають “стратегічною дестабілізацією”. Сьогодні до інформаційних впливів на масову свідомість зараховують масові комунікації, рекламу, виборчі технології, пропаганду та інформаційні (психологічні) війни.

У другій половині ХХ ст. серед найбільших інформаційних опе-рацій з боку СРСР можна назвати намагання пов'язати СНІД з роз-робками Пентагону, а з боку США - розробку ідеї “зоряних війн”, яка не мала під собою підстав, але руйнувала економіку СРСР. Захід вів “холодну війну” не в ідеологічній площині, а в площині речей, тобто не повідомлення ставало головною зброєю, а контекст, який у майбут-ньому мав посилювати позитивні сприйняття можливих повідомлень. Контексти передавали за допомогою фільмів, телебачення, загалом культурного обміну. Дуже важливим був суто речовий контекст, який впливав на людину на рівні повсякденного життя: візуальний (кіно і телебачення) та речовий (речі) [6, с. 435-436].

Загалом пропаганда будується на впливі на емоційну сферу. Вона діє не в раціональній, а в емоційній сфері, так як у раціональній мож-на знайти не лише аргументи, а й контраргументи, і це відразу може задіяти протидію. Ф. Тейлор, директор Інституту комунікативних до-сліджень Лідського університету (Велика Британія), вирізняє в про-паганді її прислужування тому, хто організовує цей процес. Учений вважає, що пропаганда - це комунікація, завданням якої є задоволення інтересів окремих груп людей. Пропаганда використовує комунікацію для передачі меседжу, ідей чи ідеології, які призначені служити інтересам людини або групи людей, що створюють комунікацію [19, с. 6-7].

Пропаганду також визначають як заздалегідь заплановане і системне намагання сформувати сприйняття, маніпулювати розу-мінням і спрямовувати поведінку, щоб досягти результатів, які задо-вольняють пропагандиста [20, с. 4]. Тут також акцентується увага на невідповідності устремлінь пропагандиста і того, хто отримує інфор-мацію. Як очевидно, головним акцентом у всіх визначеннях пропа-ганди йдеться про управління поведінкою людини. Цей вплив одних людей на поведінку інших і спричиняє негативну оцінку пропаганди.

Пропаганда - це інтенсивна комунікативна технологія, що має на меті зміну поведінки аудиторії, на яку вони налаштовані.

Російська пропаганда є складним явищем. Для розуміння її осо-бливостей і механізмів потрібна серйозна підготовка та розуміння специфіки інформаційного впливу. Збройна агресія Росії проти Укра-їни супроводжується значними пропагандистськими діями з боку Москви, зокрема дезінформацією, поширенням напівправди та чуток. Постійною темою російської пропаганди є ототожнення українців з фашистами. Кремль використовує спотворені факти, напівправду, де-зінформацію [7, с. 467]. Такими є історії про розп'ятого хлопчика, про рабів, що їх нібито мають військовослужбовці Збройних сил України, та ін. Так як подібні “новини” не мають реальної основи, їх часто можна ідентифікувати як брехню.

Багато можливостей для вивчення пропаганди та негативного ін-формаційного впливу мають інтерактивні методи навчання. Вони доз-воляють інтенсифікувати навчальну діяльність курсантів, забезпечити здобуття знань, умінь, навичок за допомогою спільної діяльності, діалогу та полілогу. Спільна робота в парах, у малих групах, спільний пошук відповідей на складні питання інформаційного впливу сти-мулюють вільний пошук нових ідей, допомагають курсантам з'ясува-ти свої погляди щодо складних аспектів протидії ворожій пропаганді. У системі професійної підготовки важливе значення мають такі технології інтерактивного навчання, як дискусійне навчання, аналіз ситуацій, навчання у співробітництві, фасилітаційне навчання та ін. Зокрема серед діалого-дискусійних технологій навчання для вивчення специфіки ворожої пропаганди та інформаційного впливу слід вико-ристовувати потенціал діалогу, бесід, диспутів чи дискусій.

Доцільно пропонувати курсантам низку бесід, що необхідні для поглиблення розуміння сутності пропаганди та негативного інфор-маційного впливу. Насамперед важливо проводити бесіди про фей- кові новини як елемент гібридної війни, політичні впливи через по-літичні шоу, роль соціальних мереж в інформаційній війні, фейки та боти в інформаційній війні та ін. Особливе значення мають бесіди про шляхи протидії маніпуляціям у Facebook, основні напрями протидії інформаційним вірусам, про правила інформаційної гігієни для відновлення загального імунітету й нормалізації суспільства та ін. Подібні обговорення допоможуть курсантам краще ознайомитися з пропагандистськими механізмами впливу російської пропаганди на Україну, основними напрямами ворожого інформаційно-психологіч-ного впливу.

Окрім бесід, серед технологій дискусійного навчання важливе значення має також дискусія. “Дискусія (від латин. discussion - роз-гляд) - це широке публічне обговорення спірного питання” [21, с. 40]. Використання в освітньому процесі дискусій і диспутів дає великі можливості для рівноправної, зацікавленої та активної участі курсан-тів у спільному розгляді необхідних теоретичних положень, пошуку можливих рішень, визначенні їх правильності. Дискусія допомагає розвивати у курсантів уміння формулювати і відстоювати свою думку, разом з тим поважаючи думку інших людей.

Для формування у курсантів системи знань про сутність та осо-бливості російської пропаганди та негативного інформаційного впли-ву доцільно проводити дискусії на теми “Що таке “русскій мир”?”, “Механізми інформаційного впливу: на кого розрахована російська пропаганда?”, “Історія пропагандистського впливу”, “Російська пропаганда: підбурювання безладу, хаосу та недовіри”, “Bellingcat: що можуть цивільні журналісти-розслідувачі?”, “Як працює російська глобальна мережа цифрової дезінформації?”, “Російсько-українська війна 20142021 років: зброя в руках соціальних мереж”, “Російська пропаганда: реваншизм, болісне переживання геополітичної поразки”, “Медіа-ма- ніпуляції у російських засобах масової інформації”, “Пропаганда та медіа-маніпуляції”, “Основні меседжі російської пропаганди” та ін.

Окрім цього, однією з важливих складових інтерактивних тех-нологій навчання є технологія аналізу ситуацій. Ситуативний аналіз допомагає розвивати у курсантів навички аналізу та критичного мислення, оцінки альтернативних варіантів в умовах невизначеності, вдосконалювати вміння аргументувати свої думки. За допомогою технологій ситуативного аналізу доцільно вивчати основні методи та стилі пропаганди Росії на Україну, яка поширюється через такі ЗМІ, соціальні мережі, популярні інтернет-платформи. Зокрема важливо звернути увагу на російську “фабрику тролів” у Санкт-Петербурзі, що створює інформаційні вкиди, щоб дискредитувати українців та їхні Збройні Сили та розпалювати конфлікти. Загалом за результатами си-туаційного аналізу курсанти мають зробити висновок, що можливості пропаганди Росії проти України посилені новими технологіями.

Технології навчання у співробітництві доцільно використовувати для того, щоб вивчити основні шляхи та способи протидії російській пропаганді. Курсантам доцільно пропонувати дослідити вимоги різ-них законодавчих актів щодо протидії негативному інформаційному впливу, зокрема Доктрини інформаційної безпеки [22], а також діяль-ність різних волонтерських організацій та засновників різних про-світницьких проєктів.

Курсанти повинні з'ясувати, що, до прикладу, сервіс StopFake за-пустили у 2014 році викладачі та випускники Києво-Могилянської школи журналістики в Києві. Вони намагаються спростувати фейкові новини про Україну. За останні чотири роки проєкт перетворився на медіацентр, який аналізує російську пропаганду та проблеми, пов'яза-ні з цим явищем, а також співпрацює з організаціями, що перевіряють факти у всьому світі.

Ще одне завдання, яке повинні виконати курсанти, може стосуватися проєкту VoxCheck. Цей проєкт, створений у 2016 році, входить до складу VoxUkraine, що здійснює фактчек провідних політиків України. Курсанти повинні також вивчити, що своєю чергою київська громадська організація “Детектор медіа” регулярно здійснює моніторинг російської пропаганди в українських ЗМІ та публікує свої висновки.

Наступні завдання можуть стосуватися Українського кризового медіацентру чи “Інтерньюз Україна”. Зокрема Український кризовий медіацентр організовано в 2015 році для того, щоб надавати світовій спільноті точну та актуальну інформацію про події в Україні. Центр проводить брифінги для преси, дискусії та круглі столи, надаючи ви-черпну інформацію. У березні група запустила Uchoose, “хуліганський медіа-ресурс”, який кидає виклик навичкам критичного мислення молоді. Також “Інтерньюз Україна” як одна з найбільших громадських організацій країни розробила онлайн-серію російськомовних навчальних відео під назвою “Перевірка в інтернеті”, що покликана допомогти людям самостійно виявляти фейкові новини. Важливим може бути завдання і щодо таких об'єднань, як InformNapalm чи “Інформаційний опір”. Ці організації зосереджені на протидії зовнішнім дезінформаційним загрозам для України у військовій, економічній та енергетичній сферах.

Загалом технології навчання у співробітництві мають великий потенціал для вивчення способів боротьби з ворожою пропагандою. За їх допомогою можна системно вивчити діяльність таких сервісів, як StopFake, VoxCheck, “Детектор медіа”, InformNapalm, “Інформаційний опір”, що спростують фейки російської пропаганди. Така робота допоможе курсантам підвищити рівень медіаграмотності, ознайомитися з перевагами і недоліками сучасних медіа, з'ясовувати механізми російської пропаганди.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Пропаганда - це масовий вплив з метою зміни поведінки ауди-торії, на яку вони спрямовані. Пропагандистський вплив на людину та масову свідомість почали системно використовувати саме у ХХ ст., коли з'явились нові засоби масової комунікації. В умовах інформацій-ного суспільства важливого значення набуває уміння кожного гро-мадянина належним чином орієнтуватися в інформаційних потоках, відрізнити потрібну інформацію від непотрібної. Майбутні захисники кордону повинні вміти відрізняти факти від суджень, правдиву інфор-мацію від брехливої чи маніпулятивної, тобто мати високий рівень медіаграмотності.

У системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикор- донників важливе значення має вивчення особливостей ворожого інформаційного впливу, методів російської пропаганди під час ро-сійсько-української війни 2014-2021 років. Інтерактивне навчання забезпечує спільний процес пізнання, здобуття знань, умінь, навичок за допомогою спільної діяльності, діалогу та полілогу. Для вивчення ворожої пропаганди важливе значення мають такі технології інтерактивного навчання, як дискусійне навчання, ситуативний ана-ліз, навчання у співробітництві та ін. За їх допомогою можна погли-бити знання курсантів про теоретичні підходи до проблеми протидії негативному інформаційному впливу, ознайомити 'їх з основними ме-ханізмами та закономірностями інформаційно-психологічних впливів, засобами протидії ворожій пропаганді, загалом навчити належними чином реагувати на виклики та загрози національній безпеці у військовій, політичній, економічній, енергетичній та гуманітарній сферах.

Перспективами подальших наукових досліджень є визначення особливостей використання технологій ситуативного та фасиліта- тивного навчання у системі професійної підготовки майбутніх офіце- рів-прикордонників та формування у них навичок.

Список використаних джерел

1. Давидюк М. Як працює путінська пропаганда. Київ : Смолоскип, 2016. 200 с.

2. Компанцева Л. Ф., Окульшин О. В., Гай М. О. Стратегічні комунікації для фахівців сектору безпеки і оборони : практичний порадник / за заг. ред. Л. Ф. Компанцевої. Київ : НАСБУ, 2019. 212 с.

3. Куляс І. Як розпізнати пропаганду у ЗМІ / за заг. ред. Н. Лигачової, О. Довженка. Київ, 2018. 40 с.

4. Померанцев П. Це не пропаганда. Київ : Yaraboo Publishing, 2020. 288 с.

5. Почепцов Г. Г. Когнитивные войны в соцмедиа, массовой культуре и массовых коммуникациях. Харків : Фоліо, 2019. 314 с.

6. Почепцов Г. Г. Пропаганда 2.0. Харків : Фоліо, 2018. 796 с.

7. Почепцов Г. Сучасні інформаційні війни. Київ : Вид. дім “Києво-Мо- гилянська академія”, 2015. 497 с.

8. Гібридна війна: технології сугестії та контрсугестії : монографія / О. Акульшин, О. Заруба, Л. Компанцева, С. Кудінов, Н. Слухай, О. Снитко. Київ : Нац. акад. СБУ, 2018. 236 с.

9. Інформаційно-психологічні операції: планування, протидія, технології : монографія / Г. В. Певцов, С. В Залкін, С. О. Сідченко, К. І. Хударковський. Xарків : ДІСА ПЛЮС, 2020. 252 с.

10. Бешок Т. В. Інноваційні технології формування медіаграмотно- сті у майбутніх учителів початкових класів. Інноваційна педагогіка. 2020.

Вип. 22(1). С. 92-96. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped_2020_22(1) 22

(дата звернення: 02.02.2022).

11. Богомаз О. Ю. Формування медіакомпетентності та критичної медіа- грамотності у майбутніх учителів суспільних предметів: психолого-педагогіч- ний аспект. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021.

Вип. 79(1). С. 42-46. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_5_2021_79(1) 10

(дата звернення: 02.02.2022).

12. Волошко Г. В. Сучасні виклики інформаційного суспільства в аспекті формування медіаграмотності майбутніх педагогів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 9. С. 3-12. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pednauk_2015_9_3 (дата звернення: 02.02.2022).

13. Дегтярьова Г. Питання формування медіаграмотності: подолання стереотипів. Український інформаційний простір. 2019. № 2. С. 195-206. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrinfsp_2019_2_16 (дата звернення: 02.02.2022).

14. Кравченко О. Педагогічні умови формування медіаграмотно

сті майбутніх вчителів у сучасних закладах вищої освіти: обґрунтування проблеми. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 31(3). С. 270-275. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2020_31(3) 44 (дата звер

нення: 02.02.2022).

15. Павленко І. Г., Курліщук І. І. Формування медіаграмотності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Вип. 61. С. 227-231. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_5_2018_61_58 (дата звернення: 02.02.2022).

16. Черниш О. А. Роль засобів масової інформації у формуванні ме- діаграмотності особистості в контексті інформаційної війни. Education and pedagogical sciences. 2020. № 3. С. 11-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ OsDon_2020_3_4 (дата звернення: 02.02.2022).

17. Сунь Дзи. Мистецтво війни. Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. 112 с.

18. Словник іншомовних слів / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ: Наук. думка, 2002. 680 с.

19. Taylor P. M. Munitions of the mind. A history of propaganda from the ancient world to the present day. Manchester : Manchester University Press, 2003. 360 р.

20. Jowett J. C., O'Donnell V. Propaganda and persuasion. Los Angeles, London etc. : Montana State University, 1992. 426 p.

21. Волкова Н. В. Інтерактивні технології навчання у вищій школі. Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. 360 с.

22. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.12.2016 “Про Доктрину інформаційної безпеки України” : Указ Президента України від 28,12.2021 № 685/2021. URL: zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 29.12.2021).

References

1. Beshok T. V. (2020). Innovatsiini tekhnolohii formuvannia mediahramotnosti

u maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Innovative technologies for the formation of media literacy among the future primary school teachers]. Innovatsiina pedahohika, vol. 22(1), pp. 92-96. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/in- nped_2020_22(1) 22 (accessed 2 February 2022). [in Ukrainian]

2. Bohomaz O. Yu. (2021). Formuvannia mediakompetentnosti ta krytych- noi mediahramotnosti u maibutnikh uchyteliv suspilnykh predmetiv: psykholo- ho-pedahohichnyi aspect [Formation of media awareness and critical media literacy among the future teachers of social subjects: psychological and pedagogical aspect]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P Drahomanova. Seriia 5 : Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, vol. 79(1),

pp. 42-46. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_5_2021_79(1) 10

(accessed 2 February 2022). [in Ukrainian]

3. Voloshko H. V. (2015). Suchasni vyklyky informatsiinoho suspilstva v as- pekti formuvannia mediahramotnosti maibutnikh pedahohiv [Modern challenges

of the information society in terms of the formation of media literacy among the future teachers]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, no. 9, pp. 3-12. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_9_3

(accessed 2 February 2022). [in Ukrainian]

4. Volkova N. V. (2018). Interaktyvni tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Interactive technologies of learning in higher school]. Dnipro : Universytet imeni Alfreda Nobelia. [in Ukrainian]

5. Akulshyn O. et. al. (2018). Hibrydna viina: tekhnolohii suhestii ta kontr- suhestii: monohrafiia [Hybrid war: technologies of suggestion and countersuggestion]. Kyiv : Nats. akad. SBU. [in Ukrainian]

6. Davydiuk M. (2016). Yak pratsiuie putinska propahanda [How Putin's propaganda works]. Kyiv : Smoloskyp. [in Ukrainian]

7. Dehtiarova H. (2019). Pytanniaformuvannia mediahramotnosti: podolannia stereotypiv [Issues of media literacy formation: overcoming stereotypes]. Ukrain- skyi informatsiinyi prostir, no. 2, pp. 195-206. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ukrinfsp_2019_2_16 (accessed 2 February 2022). [in Ukrainian]

8. Pevtsov H. V. et. al. (2020). Informatsiino-psykholohichni operatsii: planu- vannia, protydiia, tekhnolohii [Information and psychological operations: planning, counteraction, technologies]. Xarkiv : DISA PLIuS. [in Ukrainian]

9. Kompantseva L. F. et. al. (2019). Stratehichni komunikatsii dlia fakhivtsiv sek- toru bezpeky i oborony [Strategic communications for professionals in the security and defense sectors]. Kyiv : NASBU. [in Ukrainian]

10. Kravchenko O. (2020). Pedahohichni umovy formuvannia mediahramotnosti maibutnikh vchyteliv u suchasnykh zakladakh vyshchoi osvity: obgruntuvan- nia problemy [Pedagogical conditions for the formation of media literacy of future teachers in modern higher educational establishments: substantiation of the problem]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, vol. 31(3), pp. 270-275. Retrieved

from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2020_31(3) 44 (accessed 2 February

2022). [in Ukrainian]

11. Kulias I. (2018). Yak rozpiznatypropahandu u ZMI [How to recognize propaganda in the media]. Kyiv. [in Ukrainian]

12. Pavlenko I. H., Kurlishchuk I. I. (2018). Formuvannia mediahramotnosti studentiv v osvitnomu protsesi vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of media literacy among the students in the educational process of the higher educational establishment]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, vol. 61, pp. 227-231. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_5_2018_61_58 (accessed 2 February 2022). [in Ukrainian]

13. Pomerantsev P. (2020). Tse nepropahanda [This is not propaganda]. Kyiv : Yaraboo. [in Ukrainian]

14. Pocheptsov H. H. (2019). Kohnytyvnue voinu v sotsmedya, massovoi kulture y massovukh kommunykatsyiakh [Cognitive wars in social media, mass culture and mass communications]. Kharkiv : Folio. [in Ukrainian]

15. Pocheptsov H. H. (2018). Propahanda 2.0 [Propaganda 2.0]. Kharkiv : Folio. [in Ukrainian]

16. Pocheptsov H. (2015). Suchasni informatsiini viiny [Modern information wars]. Kyiv : Kyievo-Mohylianska akademiia. [in Ukrainian]

17. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro rishennia Rady natsionalnoi bez- peky i oborony Ukrainy vid 29 hrudnia 2016 roku “Pro Doktrynu informat- siinoi bezpeky Ukrainy” № 685/2021 [Decree of president of Ukraine about the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine “On the Doctrine of Information Security of Ukraine” activity no. 685/2021]. (2021, December 28). Retrieved from: zakon.rada.gov.ua (accessed 2 February 2022). [in Ukrainian]

18. Morozov S. M., Shkaraputa L. M. (2002). Slovnyk inshomovnykh sliv [Foreign vocabulary]. Kyiv : Nauk. dumka. [in Ukrainian]

19. Sun Dzy (2021). Mystetstvo viiny [The art of war]. Lviv : Staruy Lev. [in Ukrainian]

20. Chernysh O. A. (2020). Rol zasobiv masovoi informatsii u formuvanni me- diahramotnosti osobystosti v konteksti informatsiinoi viiny [The role of the media in the formation of individual media literacy in the context of the information war]. Education and pedagogical sciences, no. 3, pp. 11-19. Retrieved from: http://nbuv. gov.ua/UJRN/OsDon_2020_3_4. [in Ukrainian]

21. Taylor P. M. (2003). Munitions of the mind. A history of propaganda from the ancient world to the present day. Manchester : Manchester University. [in English]

22. Jowett J. C., O'Donnell V. (1992). Propaganda and persuasion. Los Angeles, London, etc. : Montana State University. [in English]

Размещено на Allbest.ru