Технології формування "soft skills" майбутніх соціальних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Технології формування «soft skills» майбутніх соціальних працівників

Мандро Леся Олегівна

аспірантка кафедри початкової освіти

Науковий керівник: Михайлишин Г.Й. О

Д-р. філос. наук, професор кафедри

соціальної педагогіки та соціальної роботи

Формування та розвиток професійно важливих навичок майбутніх соціальних працівників в умовах закладу вищої освіти ґрунтується на ефективних підходах XXI століття, зокрема технологічному. Високий рівень сформованості «soft skills» уможливлюється при поєднанні традиційних та інноваційних форм, методів та технологій навчання, до яких відносимо: традиційні технології навчання, технологія особистісно-орієнтованого навчання, технологія проектної діяльності; технологія дослідницької діяльності, інформаційно-комунікаційні технології, технологія співпраці у навчанні, ігрова технологія навчання, технологія створення предметно-розвивального середовища, здоров'язбережувальні освітні технології, технологія проблемного навчання, технологія випадку, технологія розвитку критичного мислення, технологія «branding» та «trendspotting».

Застосування традиційних технологій, передбачених освітніми програмами професійної підготовки, передбачає передачу ґрунтовних знань та корисного досвіду. Технологія направлена на формування обізнаності з проблематики «soft skills». Аудиторна та позааудиторна навчальна та виховна діяльність здійснюється у формі лекційного та практичного заняття, відкритої зустрічі, сесії за принципом «питання-відповіді».

Технологія особистісно-орієнтованого навчання ґрунтується на формування у майбутніх соціальних працівників позитивної мотивації до пізнавальної діяльності, самопізнання, самореалізації та самовдосконалення. Технологія направлена на розвиток таких компетентностей: освоєння професійно важливих знань, умінь та навичок, становлення цілеспрямованої креативної особистості з усталеними життєвими цінностями. Аудиторна та позааудиторна навчальна та виховна діяльність здійснюється у формі дискусії, воркшопу, ігрового моделювання складних життєвих ситуацій [1;11].

Застосування технології проєктної діяльності ґрунтується на створенні умов для творчого розвитку студентів та забезпечує здатність майбутніх фахівців соціальної сфери самостійно практично вирішувати задану досліджувану проблему, застосовуючи отримані знання. Технологія направлена на розвиток наступних здатності до ефективної комунікації, креативного та аналітичного мислення, планування та командної роботи, гнучкості та адаптивності, прийняття зважених рішень та самоконтролю, встановлення міжособистісних взаємозв'язків та дослідницької діяльності. Аудиторна та позааудиторна навчальна та виховна діяльність здійснюється у формі реалізації соціально важливого проєкту [4].

Технологія дослідницької діяльності має на меті розвиток інтелектуальних здібностей та дослідницьких умінь майбутнього соціального працівника. Технологія забезпечує набуття досвіду дослідницької роботи в професійній діяльності. Аудиторна та позааудиторна навчальна та виховна діяльність здійснюється у формі освітньо-наукової конференції та виставки за напрямом наукових досліджень в сфері соціальної роботи [8].

Метою застосування інформаційно-комунікаційної технології є підвищення інформаційної культури студентів та дозволяє розвивати навички самостійності, активності та саморегуляції в інформаційному середовищі. Аудиторна та позааудиторна навчальна та виховна діяльність здійснюється у формі відео конференції, спецкурсу, вебінару, навчання на онлайн-платформі [14].

Застосування технології співпраці у навчанні має на меті розвиток індивідуальних здібностей, співробітництва, відповідальності майбутніх соціальних працівників та ґрунтується на спільності професійної діяльності студентів (менторів та першокурсників). Технологія спрямована на вдосконалення навичок комунікації та міжособистісної взаємодії, креативності та самоконтролю, гнучкості та адаптивності. Аудиторна та позааудиторна навчально-виховна діяльність здійснюється у формі наставництва, міні- проєктування, розв'язання ситуаційних завдань [9].

Метою використання ігрової технології навчання є розвиток пізнавального інтересу, професійних умінь та навичок студентів. Технологія направлена на розвиток навичок комунікації та міжособистісної взає модії, гнучкості та адаптивності, командної роботи та креативності, аналізу проблем та прийняття рішень. Аудиторна та позааудиторна навчально-виховна діяльність здійснюється у формі гри-знайомства, інтелектуальної вікторини, інтелектуального квесту [6].

Технологія створення предметно-розвивального середовища має на меті застосування сприятливих умов для розвитку «soft skills». Компетентності, на які направлена технологія: навички комунікації та міжособистісної взаємодії, креативності, гнучкості та адаптивності. Аудиторна та позааудиторна навчально-виховна діяльність здійснюється у формі тренінгу, майстер-класу, навчання по обміну [2].

Метою використання здоров'язбережувальної технології є формування у студентів цінностей збереження фізичного, психічного та соціального благополуччя. Технологія направлена на розвиток соціальної активності та навичок здорового способу життя. Аудиторна та позааудиторна навчально - виховна діяльність здійснюється у формі спортивного заняття та заходу [8;13].

Технологія проблемного навчання має на меті сформувати навички вирішення професійних проблем. Компетентності, на які направлена технологія: здатність аналізувати проблеми і приймати рішення. Аудиторна та позааудиторна навчально-виховна діяльність здійснюється у формі моделювання проблемної ситуації та пошук варіантів її вирішення [8;7].

Метою використання технології випадку є поглиблення знань, усталення життєвих цінностей, набуття досвіду щодо вирішення соціальних проблем. Технологія направлення на розвиток здатності аналізувати соціальні проблеми та приймати виважені рішення [10].

Технологія критичного мислення полягає у формуванні пізнавальної активності, творчої уяви та створенні власних ситуацій успіху студентів. Технологія направлена на розвиток особистості майбутнього соціального працівника та його творчого потенціалу. Аудиторна та позааудиторна навчально-виховна діяльність здійснюється у формі методичного заходу, майстер-класу [12;5].

Технологія «branding» та «trendspotting» має на меті створення та розвиток бренду соціального працівника та набуття навичок у плануванні успішного професійного майбутнього. Технологія направлена на формування навичок професійного саморозвитку та самопрезентації, здатності до створення позитивного іміджу у процесі професійної діяльності. Аудиторна та позааудиторна навчально-виховна діяльність ґрунтується на розробленні відповідного імені, корпоративного стилю та дизайну для проєктування успішної кар'єри. Форми вдосконалення «trendspotting»: дискусія та проблемний виклад, робота із науковою та методичною літературою, інформаційний пошук в Інтернет, складання структурно -логічних схем [3].

Висновки

професійний соціальний працівник

Професійне становлення соціальних працівників є актуальним питанням сьогодення. Якість надання соціальних послуг залежить від активізації механізмів та ресурсів соціальної роботи та рівня сформованості у фахівця знань, умінь і навичок. ЗВО особливу увагу зосереджують на формуванні «soft skills» студентів, застосовуючи при цьому технологічний підхід.

Список використаних джерел

[1] Бех І. Д. Особистісно-зорієнтовані технології виховання. Психологія і педагогіка життєтворчості: наук-метод. посіб. Київ: Ін-т змісту і методів навчання та ін. 1996. С. 283-298.

[2] Братко М. Структура освітнього середовища вищого навчального закладу. Наукові записки. 2015. Вип. 135. С. 67-72.

[3] Гордійчук Г. Використання освітнього інформаційного середовища навчального закладу як засобу підвищення якості професійної підготовки. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2008. № 4. С. 149-155.

[4] Ісаєва Г. Метод проектів - ефективна технологія навчання: підручник. Киї: Плеяди. №9-10. 2005. С.4-10.

[5] Козира В. М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі: нав.-метод. посібн. Тернопіль: ТОКІППО, 2017. 60 с.

[6] Лебедева Т. Ділові ігри для ділових людей. Час і думка. 2007.

[7] Лозівський центр професійної освіти. URL: https://loz-licey.in.ua/naukovo-metodichna-robota/suchasni-pedagogichni-tehnologiyi-inovatsiyi-i-proekti/ (дата звернення 03.07.2023).

[8] Михайліченко М.В., Рудик Я.М. Освітні технології: навч. посіб. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2016. 583 с.

[9] Нова педагогіка. Навчання у співпраці. URL: http://www.novapedahohika.com/noloms-1224-1.html (дата звернення 03.07.2023).

[10] Основи дидактики: навч. посіб. / за ред. В. М. Чайка. Київ: Академвидав, 2011.240 с.

[11] Подмазін С. Особистісно-оріентована освіта: сутність і зміст. Культорологічний вісник. 2006. Вип. 16. С. 123-128.

[12] Пометун О. І., Сущенко І. М. Навчаємо мислити критично: посіб. Дніпропетровськ.2016. 144 с.

[13] Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2006. 520 с.

[14] Швачич Г.Г., Толстой А.В., Петречук Л.М., Іващенко Ю.С., Гуляева О.А., Соболенко О.В. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології: навч. посіб. Дніпро: НМетАУ. 2017. 230 с.

Размещено на Allbest.ru