Перспективи організації оздоровче-фізкультурної діяльності в умовах нової української школи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна

Кафедра громадського здоров'я та медико-біологічних основ фізичної культури

Тонкопей Ю.Л., к.н. ф.-в. с., доцент

Шудрець К.В., студентка

Анотація

Одним із визначних етапів становлення організму дитини є шкільний вік. Під час інтенсивного реформування системи освіти, ключовим питанням має бути збереження і зміцнення здоров'я дитячого населення. Нажаль впродовж останніх десятиріч спостерігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей. Урок фізичної культури в умовах нової української школи закладає основи збереження здоров'я та розвитку всіх його складових. Для організації оздоровче-профілактичного компоненту потрібно удосконалити планування варіативної частини уроку та вирішити питання щодо використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи для забезпечення розвитку фізичного, соціального і духовного здоров'я дітей із змінами у стані здоров'я.

Ключові слова: оздоровлення, профілактика, стан здоров'я, діти шкільного віку, фізична культура.

Вступ

Насьогодні важливим питанням освітнього середовища залишається зміцнення здоров'я і формування засад здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку [1, 2].

Загальновідомо, що впродовж останніх десятиріч спостерігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей. За даними МОЗ України серед учнів першого року навчання частка практично здорових дітей становить 12%, а серед випускників шкіл - чисельність скорочується наполовину.

Уже до початку навчального процесу у школі 54% дітей мають порушення функціонального стану різних систем організму; у кожної четвертої дитини в Україні спостерігається порушення постави; у 6 осіб з тисячі дитячого населення діагностується сколіоз. При цілеспрямованих оглядах дітей лікарями - ортопедами вже у молодшому шкільному віці різні види порушень постави спостерігаються майже у 75-80% дітей, а серед випускників загальноосвітніх навчальних закладів цей показник досягає 90% [1, 3].

Основною формою фізичного виховання у закладі освіти є обов'язкові для всіх учнів уроки фізичної культури. Зважаючи на ряд наукових досліджень, вони не забезпечують необхідного для організму дитини обсягу рухової активності, що складає 1,5-2 години на добу [2, 4].

У Концепції нової української школи окрему увагу приділено уроку фізичної культури у оздоровче-профілактичному контексті із урахуванням індивідуальних особливостей учнів та принципу «зворотного зв'язку» учителя та батьків [2, 3].

Нову українську школу презентують як запоруку зміцнення та збереження здоров'я. Проте, незважаючи на наявність джерел інформації та розробок окремих авторів, недостатньо розкритим залишається питання використання оздоровчих засобів фізичного виховання для профілактики зниження функціонального стану організму дітей молодшого шкільного віку.

Мета дослідження - науково обґрунтувати використання оздоровчо-профілактичних засобів в умовах навчального закладу в молодших школярів у контексті уроку фізичної культури.

Організація дослідження. Під час дослідження використано бібліографічний метод аналізу наукової інформації, структурно-логічний, аналітичний метод та метод системного підходу.

Результати дослідження

оздоровчий профілактичний фізичний культура молодший школяр

У процесі аналізу змісту затверджених нормативно-правових документів і програм розвитку, навчання та виховання дітей встановлено, що поміж рекомендованих форм фізичного виховання та засобів простежується невідповідність у переліку планів фізкультурно- оздоровчої роботи (як за кількістю, так і за змістом); відсутня єдина система використання оздоровче-профілактичних форм роботи з дітьми молодшого шкільного віку [2].

В умовах практичного втілення ідей нової української школи за основу взято «школу компетентностей», де передбачено формування завдань згідно індивідуальних здібностей та особливостей кожної дитини [1,3].

Одним із ключових варіантів компетентностей є екологічна грамотність та здорове життя, що спрямоване на організацію та реалізацію здоров'язбережувального середовища для формування ціннісного ставлення до здоров'я упродовж усього періоду онтогенезу.

Зважаючи на зазначені положення чинного законодавства, у освітньому інтересі цільовою є розробка системи оздоровче-профілактичної діяльності, що забезпечить розв'язання завдань превентивного фізичного виховання [5].

Упровадження організаційних форм оздоровче-профілактичної роботи відбувається пропорційно протягом усього робочого дня, тижня, року. У першу половину дня включається ранкова гімнастика (10-12 хв), заняття з фізичної культури, фізкультурні хвилинки (2-3 хв) та фізкультурні паузи (8-10 хв), прогулянки з використанням фізичних вправ (30-40 хв), самостійну рухову діяльність (40-50 хв). Це складає 125-150 хв рухової активності дітей у першій половині дня.

У другій його частині застосовується гігієнічна гімнастика (8-10 хв), прогулянка з використанням фізичних вправ (60-80 хв), самостійна рухова діяльність (50-60 хв), що складає118-150 хв. занять фізичними вправами.

Тривалість рухової активності молодших школярів у першій і другій половині дня може незначно коливатися. Утім, загалом під час планування форм оздоровче-профілактичної роботи з дітьми слід дотримуватися належної часової пропорційності [3].

У більшості дослідників робота з дітьми включає як організовану, так і самостійну рухову діяльність. Організована рухова діяльність забезпечується виконанням фізичних вправ під керівництвом тренера чи вчителя. До самостійної рухової діяльності належить довільна рухова активність, різні пересування у вільний час та у зв'язку з самообслуговуванням [2, 4].

Обсяг організованої рухової активності, детермінований програмою й методичними вимогами до форм фізичного виховання, становить для дітей вказаної вікової групи не менше 2-2,5 год на добу з урахуванням їх раціонального розподілу в режимі школи. До того ж, на самостійну рухову активність відводиться не менше 2-2,5 годин на добу, що в сумі становить 4-5 год рухової активності на добу [2, 5].

У процесі визначення умов оздоровче-профілактичної роботи з дітьми, крім кількісних показників (тривалість занять), слід ураховувати принцип оптимальності фізичних навантажень, що передбачає оцінку їх параметрів згідно з функціональними можливостями дитячого організму [1,5].

Реалізація цього принципу в експериментальній методиці превентивного фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку передбачає навантаження низької (120-139 уд./хв, зона оздоровчого тренування), середньої (140-159 уд./хв, зона максимального оздоровчого ефекту для розвитку аеробних можливостей) та високої (160-180 уд./хв) інтенсивності.

Тому кожна запропонована форма оздоровче-профілактичної роботи забезпечується підтримуючим і розвиваючим оздоровчим ефектом, що сприяє підвищенню функціонального рівня усіх вегетативних систем організму дітей вказаних вікових груп [1,6].

Забезпечення необхідної моторної щільності занять, що є різною залежно від конкретних завдань уроку, та дотримання рекомендованої інтенсивності фізичних вправ, дасть змогу досягти високої ефективності очікуваного результату. Тому інтенсивність навантажень на заняттях, повинна бути середньою й високою при моторній щільності 75-90% [3, 5, 6].

Зважаючи на те, що у дітей з послабленим здоров'ям та низьким рівнем фізичного розвитку знижена сила м'язів нижніх кінцівок і тулуба, спостерігається надлишок ваги та прогресує ряд змін стану опорно-рухового апарату, прийнято вважати, що ранкова гімнастика, фізкультурні заняття, прогулянки й пішохідні переходи можуть організовуватися для розв'язання завдань профілактики складної патології з боку кістково-м'язової, дихальної, серцево-судинної систем організму [3, 5].

У свою чергу, більшість дослідників та практиків зазначають, що за допомогою оздоровчих засобів можна досягти корегувального ефекту в тому числі. Так Коржем Ю.М. у авторській методиці оздоровче-корекційної гімнастики «Богатир» використано комплекс ігрових вправ, що розвивають не лише рухові якості але формують стереотип правильної постави із використанням казково-ігрових тренажерів [1,3].

Отже, комплексне застосування організаційних форм фізичного виховання може сприяти підвищенню рівня динамічного здоров'я учнів (функціональних можливостей організму дитини).

Висновки

На фоні інтенсивного реформування системи освіти, актуальним питанням сьогодення є збереження і зміцнення здоров'я дитячого населення.

Особлива увага приділяється дітям молодшого шкільного віку. Загальновідомо, що впродовж останніх десятиріч спостерігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей.

Таким чином, урок фізичної культури в умовах нової української школи закладає основи збереження здоров'я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток молодшого школяра.

У основі оздоровче-профілактичного компоненту є організація варіативної частини уроку за умови наявної спеціальної матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та вмотивованості дітей. Додаткового вирішення потребує питання про використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи для забезпечення розвитку фізичного, соціального і духовного здоров'я дітей із змінами у стані здоров'я.

Список використаних джерел

1. Когут І.О. (2015). Соціально-гуманістичні засади розвитку адаптивної фізичної культури в Україні. Львів: СПОЛОМ.

2. Нова українська школа. (2016).

3. Онишук С.О. (2019) Патріотичне виховання учнів на уроках фізичної культури засобами спортивно-масової роботи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування». (с. 22-25). 25-26 січень, 2019, Львів, Україна.

4. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей.(2018) Київ

5. Physical Education and Sport at School in Europe: Eurydice Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. (2014). 76 p.

6. Westermaier T., Stetter C, Kunze E. (2016). Controlled hypercapnia

Размещено на Allbest.Ru