Фреймова технологія як засіб оптимізації навчальної діяльності студентів магістратури у закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Фреймова технологія як засіб оптимізації навчальної діяльності студентів магістратури у закладі вищої освіти

Стинська Вікторія Володимирівна доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

імені Богдана Ступарика

Ткачівська Інна Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри теорії та методики фізичної культури

Гаморак Галина Петрівна кандидат медичних наук, доцент

доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Петренко Олександр Сергійович

студент 1 курсу другого (магістерського рівня) вищої освіти

спеціальності Середня освіта (інформатика)

Анотація

фреймовий технологія навчання студент-магістр

Статтю присвячено одній із інноваційних технологій, що активно використовується у освітній практиці закладу вищої освіти - фреймовій технології.

На основі аналізу наукової літератури висвітлено сутність концепту «фрейм», узагальнено, що «фреймова технологія» - це педагогічна технологія, яка у процесі засвоєння базового концепту (навчальної інформації) дає можливість узагальнювати, структурувати та систематизувати отриману інформацію у схеми, таблиці, матриці, бланки шляхом заповнення відповідних слотів. Окреслено мету, завдання та шляхи використання фреймової технології у закладі вищої освіти.

Описано основні риси (дидактична операційність, системність, інваріантність, ергономічність, економічність), переваги (структурування, контекстуалізація, використання конкретних прикладів, побудова зв'язків, застосування активного навчання, оцінка та повторення) та недоліки застосування фреймової технології у процесі навчання студентів-магістрів у закладі вищої освіти.

Обґрунтовано, що основною ознакою інтенсивності фреймової технології є збільшення обсягу навчального матеріалу без збільшення навчального часу, що робить застосування фреймів особливо цінним в процесі викладання гуманітарних дисциплін.

Встановлено, що фреймовий підхід до навчання дозволяє створювати більш інтерактивні та персоналізовані навчальні середовища, що сприяє мотивації та результативності навчання, розвитку навичок проєктування та дослідницьких здібностей, творчого мислення та прийняття конструктивних рішень у процесі вирішення педагогічних ситуацій, активізувати алгоритмічне, репродуктивне, критичне і творче мислення; здійснювати аналіз, синтез та порівняння здобутої інформації.

Зроблено висновок, що фреймова технологія є одним із шляхів оптимізації навчальної діяльності студентів магістратури у ЗВО, оскільки дозволяє візуалізувати та представляти навчальний матеріал дисциплін у вигляді каркасу, схеми, шаблону, моделі та переносити на інші ситуації.

Ключові слова: інноваційні освітні технології, фреймова технологія, оптимізація, студенти, магістратура, заклад вищої освіти, навчання.

Stynska Viktoriia Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Pedagogy and Educational Management named after Bohdan Stuparyk, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Tkachivska Inna Mykhailivna Ph.D. in Education, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Physical culture, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Hamorak Halyna Petrivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Microbiology, Virusology and Immunology, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Petrenko Oleksandr Serhiyovych 1^st year student of the second (master's) level of higher education, specialty Secondary Education (Informatics), Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Frame technology as a means of optimizing the learning activities of master's students in a higher education institution

Abstract

The article is devoted to one of the innovative technologies that is actively used in the educational practice of a higher education institution - frame technology.

Based on the analysis of scientific literature, the essence of the concept of "frame" is highlighted, it is generalized that "frame technology" is a pedagogical technology that in the process of mastering the basic concept (educational information) makes it possible to summarize, structure and systematize the information received in schemes, tables, matrices, forms by filling in the appropriate slots. The purpose, tasks and ways of using frame technology in a higher education institution are outlined.

The main features (didactic efficiency, systematicity, invariance, ergonomics, cost-effectiveness), advantages (structuring, contextualization, use of specific examples, building connections, application of active learning, evaluation and repetition) and disadvantages of using frame technology in the process of teaching master's students in a higher education institution are described.

It is substantiated that the main feature of the intensity of frame technology is an increase in the amount of educational material without an increase in class time, which makes the use of frames especially valuable in the process of teaching humanities.

It has been established that the frame approach to learning allows creating more interactive and personalized learning environments, which contributes to the motivation and effectiveness of learning, the development of design skills and research abilities, creative thinking and constructive decision-making in the process of solving pedagogical situations, activating algorithmic, reproductive, critical and creative thinking; analyzing, synthesizing and comparing the information obtained.

It is concluded that the frame technology is one of the ways to optimize the learning activities of master's students in higher education institutions, as it allows visualizing and presenting the educational material of disciplines in the form of a frame, diagram, template, model and transferring it to other situations.

Keywords: frame technology, optimization, students, master's program, higher education institution.

Постановка проблеми

ХХІ століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. З метою постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації освітнього процесу, формування та розвитку конкурентоспроможної особистості виникає необхідність створення умов для розширення життєвої компетентності, формування нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості, впровадження нових методів і технологій навчання, адекватних сучасним тенденціям, вимогам суспільства та потребам студентів цифрового покоління і як кінцевий результат - орієнтації студентів на подальше самостійне життя [5, с. 115].

Це зумовлює використання інтенсивних методів та технологій навчання, оскільки сприяють покращенню ефективності та результативності навчання. Вони дозволяють розширити обсяг знань, що можуть бути засвоєні студентами, при збереженні або навіть зменшенні витрат часу, необхідного для опанування матеріалу. Саме це актуалізує розгляд фреймової педагогічну технологію як один із засобів оптимізації навчальної діяльності студентів магістратури у закладі вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд науково-методичної літератури показав, що на сучасному етапі окреслене явище є відносно новим в освітній практиці України. Так, фреймова технологія представлена в роботах О. Зозулі, І. Олійник, В. Майковської, О. Свистунова, Т. Шмоніної та ін. Відтак, поза увагою дослідників залишилися проблеми використання фреймової технології у фаховій підготовці студентів магістратури у закладі вищої освіти (далі - ЗВО), що обумовило актуальність теми наукової публікації.

Формулювання мети і завдань статті - обґрунтувати доцільність використання фреймової технології у процесі навчання студентів магістратури у закладі вищої освіти.

Методи дослідження: системний аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічної і спеціальної літератури.

Виклад основного матеріалу

Сучaснi iнфoрмaцiйнi технoлoгiї - це лише інструмент, зa дoпoмoгoю якого ті, хто нaвчaється, мoже розширити свої мoжливoстi для вивчення дисциплін та майбутньої професійної діяльності, a завдання викладачів - допомогти студентам набути навичок, які допоможуть якісно використовувати ці засоби та інструменти для вирішення професійних завдань у сучасному житті. У результаті, викладачі прагнуть знайти нові та дієві методики, техніки та методи навчання, які можна використовувати в поєднанні з традиційними методами для мотивації студентів і розвитку у них таких корисних у ХХІ ст. навичок як: «... критичне мислення та вміння прийняття рішень, здатність до комунікації та співпраці, креативність та інноваційність, інформаційна грамотність, навички роботи з комп'ютером та медіа, самостійність та ініціативність, гнучкість та пристосовуваність, продуктивність та відповідальність, лідерство та бажання навчатися і вдосконалюватись у житті» [6]. У цьому контексті актуалізується проблема використання фреймової технології у закладі вищої освіти.

На сучасному етапі в науці немає єдиної тлумачення поняття «фрейм». Згідно із дослідженням О.Зозулі, фрейм у педагогіці має два тлумачення:

спосіб організації уявлень, що зберігаються в пам'яті;

одиниця знань, організована навколо поняття, що містить дані про істотне, типове для цього поняття [1, с. 146].

Окрім того, здійснений науковий пошук засвідчив, що більшість публікацій (Р. Гуріна, О. Литвиненко, О. Соколова, Н. Тарасевич та ін.) трактують «фрейми» як:

періодично повторюваний спосіб організації навчального матеріалу (фрейм як концепт) і часу навчання (фрейм як сценарій) для дисциплін, де теоретичний матеріал піддається «згущенню» і має загальну каркасну структуру;

дидактичний інструмент, який можна розглядати з двох аспектів: 1) в контексті змістового (фрейм як інформаційний блок, що характеризується конкретним способом структурування та інтеграції навчальної інформації); 2) в аспекті часового (фрейм як алгоритм для послідовного вивчення навчального матеріалу)»; 3) структуру, шаблон, основу, модель або організаційний каркас, призначений для представлення типових ситуацій або великих обсягів інформації. Фреймова схема включає порожні рядки або поля, які можна заповнити інформацією (це варіативна частина), а також постійні ключові терміни або слова, які входять до структури (інваріантна частина) [2, с. 325-326].

На основі узагальнення наведених поглядів, дотримуємось авторського формулювання І. Олійником поняття «фреймова технологія» - педагогічна технологія, що у процесі засвоєння базового концепту (навчальної інформації) дає можливість узагальнювати, структурувати та систематизувати отриману інформацію у схеми, таблиці, матриці, бланки шляхом заповнення відповідних слотів [2, с.177].

Теоретичний пошук засвідчив, що використання фреймових технологій у навчальному процесі студентів магістратури у ЗВО дозволяють створювати більш інтерактивні та персоналізовані навчальні середовища, що сприяє мотивації та результативності навчання, розвитку навичок проєктування та дослідницьких здібностей, творчого мислення та прийняття конструктивних рішень у процесі вирішення педагогічних ситуацій, активізувати алгоритмічне, репродуктивне, критичне і творче мислення; здійснювати аналіз, синтез та порівняння здобутої інформації.

Мета фреймових технологій полягає в структуруванні та організації інформації з метою полегшення розуміння, обробки та використання цієї інформації в різних областях. Основні цілі фреймових технологій включають:

полегшення розуміння інформації: фреймові технології допомагають структурувати складну інформацію, роблячи її більш зрозумілою для користувачів. Фрейми можуть використовуватися для створення концептуальних карт, схем, діаграм та інших інструментів, що допомагають студентам краще розуміти складні концепти;

покращення організації даних: фреймові технології використовуються для організації даних у структуровані схеми, що полегшує пошук, доступ та управління інформацією;

підвищення ефективності прийняття рішень: фреймові технології дозволяють структурувати інформацію так, що можливо раціонально вивчати альтернативи та приймати інформовані рішення;

підвищення інтерактивності: фреймові технології дозволяють

створювати інтерактивні додатки та веб-сайти, які залучають користувачів до активної взаємодії з інформацією. Вони використовуються для розробки інтерактивних навчальних матеріалів, інтерфейсів користувача та багатьох інших застосувань.

персоналізація навчання: фреймові технології допомагають педагогам адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб та рівня знань учнів. За допомогою фреймів можна створювати індивідуальні навчальні шляхи для кожного студента, дозволяючи їм вчитися власним темпом та вибирати завдання, що відповідають їхнім потребам.

моделювання навчання: фреймові технології дозволяють педагогам моделювати навчання та створювати сценарії навчальних ситуацій. Це корисно для впровадження інноваційних підходів до навчання та вивчення нових методик.

оцінювання та звітність: фреймові технології допомагають створювати системи оцінювання та звітності, які дають можливість відстежувати прогрес студентів та ефективність навчального процесу.

Слід відзначити, що основними рисами фреймових структур є:

дидактична операційність, яка передбачає виділення основних елементів знань та встановлення логічних зв'язків між ними як всередині окремої дисципліни, так і між різними дисциплінами;

системність, що орієнтує на розвиток цілісних уявлень про об'єкти чи процеси, які вивчаються.

інваріантність, включаючи до фреймових структур не лише предметні знання, але й логіко-методологічні компоненти знань, що дозволяє студентам передавати знання та навички в нові умови;

ергономічність, яка підвищує інформативність змісту навчального матеріалу та дозволяє засвоювати більше знань протягом певного періоду часу.

економічність, що допомагає скорочувати час, витрачений на пошук та відтворення навчального матеріалу студентами [2, с. 327].

Наш науковий пошук засвідчив, що фрейм у навчанні - це каркасна структура для подання типової навчальної інформації, таку як вислови, комунікативні ситуації тощо. Вона включає в себе слоти, які можуть бути порожніми вікнами або рядками, які студенти заповнюють текстом. Ключові слова використовуються для зв'язку між слотами, а також для визначення методики та умов структурування тексту. Фреймова схема-опора представляє собою візуалізований фрейм, де рамки та слоти можуть мати різну форму.

Фрейм в педагогіці допомагає структурувати навчання та забезпечити ефективну організацію освітнього процесу, визначити основні елементи та послідовність подій під час навчання.

Фреймовий підхід, згідно з дослідженням В. Майковської, ґрунтується на ідеї, що оскільки знання засвоюються у вигляді фреймів, то й подавати їх треба у вигляді фреймів. Розуміння фрейму як каркасної структури подання стереотипної навчальної інформації дозволяє говорити про застосування когнітивної методики навчання: в її основу покладено тріаду категорій «знання ^ розуміння ^ вміння» на відміну від традиційної тріади «знання ^ уміння ^ навички» [2, с. 691]. Дана методика дозволяє формувати стійку систему понять і вміння їх практичного застосування, що є передумовою формування підприємницької компетентності, оскільки в студентів в окресленій царині формується цілісна картина.

Відповідно, методика створення фрейму з гуманітарних дисциплін може бути наступною:

Визначте мету: Спочатку визначте, що ви хочете досягти під час лекції чи практичного заняття. Яка конкретна мета цієї освітньої діяльності?

Оберіть зміст: виберіть матеріал, який буде включений в навчальний процес. Які теми, питання або завдання ви хочете включити?

Визначте послідовність: розгляньте, яка послідовність етапів і подій буде найбільш ефективною для досягнення мети. Які кроки треба виконати, щоб досягти успіху?

Підготуйте ресурси: визначте, які ресурси, матеріали, підручники чи інші засоби необхідні для проведення лекції чи практичного заняття.

Плануйте оцінку: визначте, як ви будете оцінювати розуміння та досягнення студентів після навчання.

Виконайте фрейм: створіть докладний план чи структуру для навчальної діяльності, включаючи всі зазначені вище елементи.

Проведіть оцінку та коригування: після проведення лекції чи практичного заняття оцініть результати та визначте, чи було досягнуто мети. Якщо потрібно, внесіть коригування до фрейму для майбутніх навчальних занять.

За твердженням О. Свистунова, Т. Шмоніної [4], основною ознакою інтенсивності фреймової технології є збільшення обсягу навчального матеріалу без збільшення навчального часу. Саме це робить застосування фреймів особливо цінним в процесі викладання гуманітарних дисциплін.

Відповідно - можна виокремити деякі особливості застосування фреймових технологій у процесі навчання у закладі вищої освіти, а саме:

Умови застосування фреймової педагогічної технології:

навчальна дисципліна повинна мати загальну універсальну каркасну структуру, яка може бути заповнена відповідною інформацією на основі опису, що повторюється з теми в тему, з розділу в розділ і використовується в освітньому процесі як базовий компонент;

застосовувати дану технологію може педагог, який володіє здібностями системного бачення матеріалу;

навчальний процес і розклад повинні мати ритмічну побудову;

теоретичний матеріал може піддаватися «згущенню» [2, с. 691].

Структурування: знання структури фрейму дозволяє систематизувати великий об'єм інформації, залишаючи її при цьому максимально зручною для сприйняття. За твердженням О. Свистунова, Т. Шмоніної [4], фреймовий підхід краще використовувати при вивченні матеріалу, розбитого на блоки, в кожному з яких зустрічаються близькі за структурою і формою теми. За допомогою фреймової моделі можна «стискати», структурувати і систематизувати інформацію в певні матриці. Фрейм може складатися у вигляді малюнків, схем, таблиць, алгоритмів і так далі, тому фреймова технологія забезпечує зрозумілість, місткість, образність, компактність.

Контекстуалізація знань: фреймова технологія допомагає студентам розуміти, як нові знання вписуються в загальний контекст. Викладачі можуть надавати приклади, ілюструючи, як інформація застосовується в різних ситуаціях.

Використання конкретних прикладів: фрейми можуть містити конкретні приклади та сценарії, що допомагають студентам легше розуміти та запам'ятовувати матеріал. Викладачі можуть використовувати ілюстрації, відеоматеріали, приклади з життя та інше.

Побудова зв'язків: фреймова технологія допомагає створити зв'язки між різними концепціями та темами. Викладачі можуть використовувати фрейми для показу взаємозв'язків між різними аспектами предмета.

Застосування активного навчання: фрейми можуть бути використані для створення завдань та вправ, які стимулюють учнів думати креативно, аналізувати інформацію та застосовувати її в різних контекстах.

Оцінка та повторення: викладачі можуть використовувати фреймову технологію для створення тестів, контрольних запитань та завдань, які допомагають учням перевірити своє розуміння та повторити матеріал.

Незважаючи на багато переваг, фреймова технологія також має деякі недоліки та обмеження. Зокрема:

Витрати часу: побудова фреймів може вимагати значної кількості часу від викладача, особливо під час підготовки до занять або курсів. Це може бути важким завданням, особливо якщо викладачі обмежені часом або ресурсами.

Труднощі у навчанні: для деяких людей це може бути важким або незручним способом навчання.

Фреймова технологія може призвести до того, що навчання стає занадто формалізованим і втрачає гнучкість. Іноді структура фреймів може обмежувати творчий підхід до навчання та вивчення нового матеріалу.

Не враховує індивідуальність: фрейми можуть бути створені для середнього студента, і вони можуть не враховувати індивідуальні потреби і рівень знань кожного студента. Це може призвести до того, що деякі студенти відчують себе недооціненими або перевантаженими, тоді як інші можуть відчувати себе нудьгуючими.

Вимагає навичок від викладача: для успішного використання фреймової технології викладач повинен мати навички побудови фреймів та їх використання в навчанні. Це може вимагати додаткової підготовки та навчання.

Залежність від контексту: фрейми можуть бути ефективними лише в певних контекстах та для певних предметів. Вони можуть бути менш корисними для деяких видів навчання або для студентів з різними потребами.

Враховуючи ці недоліки, важливо збалансувати використання фреймової технології з іншими підходами до навчання, щоб забезпечити максимальну ефективність та підтримку різних стилів навчання і потреб студентів.

Висновки

Отже, одним із інструментів оптимізації навчальної діяльності студентів магістратури у ЗВО вважаємо фреймову технологію, що дозволяє візуалізувати, структурувати та представляти навчальний матеріал дисциплін у вигляді каркасу, схеми, шаблону, моделі та переносити на інші ситуації. Вона відкриває нові можливості для оптимізації навчальної діяльності студентів та сприяє покращенню якості навчання та розвитку універсальних навичок.

Література

1. Зозуля О.В. Фреймова технологія як засіб оптимізації навчальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Збірник наукових праць. 2017. Вип. LXXX. Т. 3. С. 144-147.

2. Майковська В. І. Теорія і практика формування підприємницької компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у закладах вищої освіти: дис. … док. пед. наук: 13.00.04. Суми, 2021. 758 с.

3. Олійник І.В. Використання фреймової технології у процесі формування дослідницької компетентності у майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2018. № 1 (15). С. 175-179.

4. Свистунов О.Ю., Шмоніна Т.А. Фреймові технології в процесі викладання природничих дисциплін іноземним студентам. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/19299/Svistunov_Shmonina.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

5. Стинська В. «Перевернута лекція» - інновація у методиці підготовки майбутніх викладачів закладу вищої освіти. Гірська школа українських Карпат. 2022. № 27. С. 115-121.

6. Тілікіна Н. В. Навички ХХІ століття та умови їх формування і розвитку для молоді. Державний інститут сімейної та молодіжної політики. URL: https://dismp.gov.ua/navychky-khkhi-stolittia-ta-umovy-ikh-formuvannia-i-rozvytku-dlia-molodi/.

References

1. Zozulia O.V. Freimova tekhnolohiia yak zasib optymizatsii navchalnoi diialnosti maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity [Frame technology as a means of optimizing the learning activities of future preschool teachers]. Zbirnyknaukovykhprats. 2017. Vyp. LXXX. T. 3. P. 144-147. [in Ukrainian].

2. Maikovska V.I. Teoriia i praktyka formuvannia pidpryiemnytskoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv sfery obsluhovuvannia u zakladakh vyshchoi osvity [Theory and Practice of Forming Entrepreneurial Competence of Future Service Professionals in Higher Education Institutions]: dys...dok. ped. nauk: 13.00.04. Sumy, 2021. 758 p. [in Ukrainian].

3. Oliinyk I.V. Vykorystannia freimovoi tekhnolohii u protsesi formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti u maibutnikh doktoriv filosofii v umovakh aspirantury [The Use of Frame Technology in the Process of Forming Research Competence in Future Doctors of Philosophy in Postgraduate Studies]. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky. 2018. № 1 (15). P. 175-179. [in Ukrainian].

4. Svystunov O.Iu., Shmonina T.A. Freimovi tekhnolohii v protsesi vykladannia pryrodnychykh dystsyplin inozemnym studentam [Frame technologies in the process of teaching natural sciences to foreign students]. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/19299/Svistunov_Shmonina.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

5. Stynska V. “Perevernuta lektsiia” - innovatsiia u metodytsi pidhotovky maibutnikh vykladachiv zakladu vyshchoi osvity [The "inverted lecture" is an innovation in the methodology of training future teachers of a higher education institution]. Hirska shkola ukrainskykh Karpat. 2022. № 27. S. 115-121. [in Ukrainian].

6. Tilikina N.V. Navychky KhKhI stolittia ta umovy yikh formuvannia i rozvytku dlia molodi [Skills of the XXI century and conditions for their formation and development for young people]. Derzhavnyi instytut simeinoi ta molodizhnoi polityky. URL: https://dismp.gov.ua/navychky-khkhi-stolittia-ta-umovy-ikh-formuvannia-i-rozvytku-dlia-molodi [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru