Соціальні та психологічні детермінанти професійного планування майбутніх педагогів на етапі навчання у закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні та психологічні детермінанти професійного планування майбутніх педагогів на етапі навчання у закладі вищої освіти

Ольховецький Сергій Миколайович

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Уманський державний педагогічний універстет імені Павла Тичини, Умань

Анотація

Сьогодні українське суспільство перебуває в умовах, коли виникла необхідність у стрімкому темпі змінювати освітню парадигму у напрямку від пострадянської до західноєвропейської. Результати опитування студентів педагогічних закладів вищої освіти свідчать про низький рівень сформованості професійних планів у переважної більшості майбутніх педагогів на етапі вступу до навчальних закладів, а також вказують на недоцільність сформованих професійних планів більшості опитаних юнаків та дівчат або взагалі його відсутність, зниження інтересу до обраної спеціальності наприкінці навчання.

Визначено, що процес професійного планування не закінчується вибором професії, а триває протягом усього життя людини, але найбільш активно він відбувається під час навчання у вищих навчальних закладах, тобто до вступу у безпосередню професійну діяльність. На кожному етапі професійного планування майбутній педагог повинен формувати певні цілі, що співвідносяться з соціально розробленими вимогами, стандартами та реалізувати їх відповідно до власних ресурсів, інтересів, потреб та цінностей.

Враховуючи професійну підготовку як остаточну мету навчання у закладі вищої освіти, можна вважати, що ціннісне ставлення студента до професійної діяльності є найголовнішою психологічною детермінантою професійного планування. Навчальні цілі визначаються зовні і ґрунтуються на потребах суспільства та його цінностях, які під час навчання повинні стати внутрішніми у студента.

Таким чином основними соціальними детермінантами формування професійних планів майбутніх педагогів під час навчання у закладах вищої освіти є своєчасне врахування політичних, соціальних та економічних змін у суспільстві, а психологічними - ціннісне ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у розроблені програми психологічного супроводу професійного планування майбутніх педагогів в процесі здобуття ними професійної освіти.

Ключові слова: соціальні детермінанти; психологічні детермінанти; професійне планування; майбутні педагоги; заклади вищої освіти.

Abstract

Olhovetsky Serhii Mykolayovych Candidate of Psychological Sciences, Docent, Associate Professor of the Department of Psychology, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF THE PROFESSIONAL PLANNING OF FUTURE TEACHERS AT THE EDUCATION STAGE IN HIGH SCHOOLS

Today, Ukrainian society is in a situation where there is a need to rapidly change the educational paradigm from the post-Soviet to the Western European one. The results of a survey of students of pedagogical higher education institutions show a low level of professional plans of the vast majority of future teachers at the stage of admission to educational institutions, and also indicate the inappropriateness of the professional plans of the majority of the surveyed young men and women or their absence, and a decrease in interest in the chosen specialty at the end of their studies.

It has been determined that the process of professional planning does not end with the choice of profession, but continues throughout a person's life, but it is most active during studying at higher education institutions, i.e. before entering direct professional activity. At each stage of professional planning, a future teacher should formulate certain goals that correlate with socially developed requirements and standards and implement them in accordance with their own resources, interests, needs and values.

Given that professional training is the ultimate goal of studying at a higher education institution, it can be assumed that a student's value attitude to professional activity is the most important psychological determinant of professional planning. Learning goals are determined externally and are based on the needs of society and its values, which should become internal to the student during the course of study.

Thus, the main social determinants of the formation of professional plans of future teachers during their studies in higher education institutions are timely consideration of political, social and economic changes in society, and psychological determinants are students' value attitudes towards future professional activities. Prospects for further research are to develop programmes of psychological support for the professional planning of future teachers in the process of obtaining professional education.

Keywords: social determinants; psychological determinants; professional planning; future teachers; institutions of higher education.

Постановка проблеми

професійне планування педагог

Сьогодні, як ніколи, актуальним стає перегляд підходів до навчання майбутніх педагогів, оскільки українське суспільство перебуває в умовах, коли виникла необхідність у стрімкому темпі змінювати освітню парадигму у напрямку від пострадянської до західноєвропейської, що пов'язано з особливостями політичної, економічної та соціальної ситуації в країні, а саме агресивними діями з боку Російської федерації, а також підтримкою розвинених країн Європи та Америки. Пріоритетним завданням вищої педагогічної освіти стає підготовка майбутніх педагогів, готових до реалізації змін, здатних працювати в дистанційних умовах, застосовувати інноваційні технології сучасної освітньої практики.

Згідно з новою редакцією Закону України «Про освіту» освіта визначається державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально- економічний і культурний розвиток суспільства, оскільки вона є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту. Відповідно, метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [1].

Особливістю професії педагога є те, що його професійна діяльність спрямована на забезпечення розвитку освіти у суспільстві, а також він сам є продуктом розвитку освіти. Для того, щоб мати можливість розпочати успішну професійну діяльність, студентам педагогічних спеціальностей необхідно чітко визначити вектор професійного розвитку, комплексно розуміти його етапи, способи та методи реалізації, що можливо лише за умови формування індивідуальних професійних планів. Таким чином, проблема професійного планування як етапу професійного становлення педагога для сучасної школи нині належить до категорії найскладніших та найактуальніших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових дослідженнях зберігається інтерес до вивчення процесів, пов'язаних із породженням, формуванням і розвитком як безпосередньо освітніх і професійних, так і життєвих планів людини на різних етапах онтогенезу, зокрема під час переходу у «доросле» життя та надалі - у період зрілості. А.О. Курбатова визначає професійний план як складову життєвого плану, що відображає уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи і способи його досягнення. До основних компонентів професійного плану, на думку вченої, належать уявлення про роль праці в житті людини (ціннісно-мотиваційний аспект вибору професії); далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім'я, рівень матеріального добробуту тощо); ближні професійні цілі (як етапи і шляхи досягнення далекої мети); резервні варіанти та їх ієрархія; знання професій і відповідних професійних навчальних закладів; знання своїх можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії); знання шляхів підготовки до досягнення поставленої мети і шляхів роботи над собою; реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій; при потребі -- інший варіант професійного плану, новий професійний вибір у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив [2].

Метою статті є визначення взаємозв'язку соціальних та психологічних детермінант професійного планування майбутніх педагогів на етапі навчання у закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Професійна діяльність є одним із найбільш значущих способів взаємодії людини та світу, а у багатьох цей спосіб стає стрижнем відносин з іншими людьми, що особливо стосується представників соціономічних професій, педагогів зокрема. Підвищена увага психологів до вивчення формування професіонала у взаємозв'язку з розвитком його цілісної особистості свідчить про важливе зрушення у психології особистості й праці.

Сучасна молодь живе в умовах динамічного розвитку суспільства, що має багатозначний вплив на різні аспекти його життя. Соціалізація української молоді відбувається під впливом різноспрямованих факторів таких як політичні зміни в країні, нова соціальна диференціація в суспільстві, зміни престижу професій тощо.

Перехід до ринкових відносин призвів до знищення існуючої системи впливу на соціалізацію молоді, оскільки держава відмовилася від принципу патерналізму стосовно соціально-професійного самовизначення. На сьогоднішній день не існує координованої системи впливу на соціопрофесійне самовизна¬чення молодого покоління. Навчальні структури повною мірою не виконують своїх функцій для формування професійного самовизначення, в результаті чого молоде покоління змушено адаптуватися до складних умов для повноцінного вступу до суспільного життя самостійно, аналізувати свої професійні прагнення та здібності.

Виконання державних планів у системі освіти було замінено орієнтацією на запити тих, хто безпосередньо користується освітніми послугами. Професійні навчальні заклади почали відкривати набір для тих спеціальностей, які користуються попитом серед молодих людей, і цей процес набув масового характеру. Цей процес не базується на інформації про реальну та перспективну потребу в персоналі, але це фактична відповідь на соціальний порядок. Негативні наслідки цього процесу очевидні - проблеми, пов'язані з працевлаштуванням тих, хто закінчує професійні навчальні заклади, тобто існує невідповідність між ринком праці та ринком фахівців.

Ідеї молоді про професії та ринок праці здебільшого відрізняються від реальності. Професії серед сучасних випускників шкіл часто диктуються пріоритетом зовнішніх цінностей, слабкими знаннями їхніх здібностей та можливостей. Молоді люди цікавляться професіями, закріпленими у масовій свідомості як сучасні, престижні, вигідні. В цей час насправді економіка розвивається таким чином, що потреба в робочих професіях, особливо кваліфікованих, не зменшується, а зростає. Це стосується і дефіциту професійно компетентних педагогічних працівників. Ринкова економіка не тільки створює сприятливі умови для вільного волевиявлення кожної людини, але й висуває до нього суворі вимоги, а саме розвиток здатності вибирати самостійно, готовність до непередбачуваних ситуацій.

Опитування, що було здійснене серед 255-ти студентів педагогічних спеціальностей (серед них: 71 першокурсник, 65 студентів другого, 59 - третього та 60 - четвертого курсів) Державного педагогічного університету імені Н.П. Драгоманова, Київського університету імені Бориса Грінченка та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини засвідчило, що основними мотивами вступу до педагогічного ЗВО були: невисока вартість освітніх послуг, порівняно з іншими спеціальностями (29,02%), висока ймовірність вступу у зв'язку з низькою конкуренцією серед вступників (22,35%), відсутність необхідності вивчати точні науки (математику, фізику тощо) (17,65%), порада батьків або друзів (14,90%), бажання займатися професійною діяльністю у педагогічній сфері (14,51%). Такі результати свідчать про низький рівень сформованості професійних планів у переважної більшості майбутніх педагогів на етапі вступу до навчальних закладів, а також ціннісні орієнтації, що не відповідають оптимальному професійному розвитку у сфері педагогіки.

Бажання працювати за спеціальністю після закінчення професійного навчання виявили 42,25% першокурсників, 49,23% студентів другого, 44,07% - третього та лише 35,00% - четвертого курсів. Отримані результати дослідження вказують на недоцільність сформованих професійних планів більшості опитаних юнаків та дівчат або взагалі його відсутність, а також зниження інтересу до обраної спеціальності наприкінці навчання.

Результати дослідження підтверджують те, що у зв'язку з радикальними соціально-економічними, політичними та ідеологічними змінами в нашій країні вимоги до особистості професіонала та його професійної поведінки принципово змінюються. У контексті ринкових відносин, жорсткої конкуренції та наявності ринку праці ці вимоги помітно збільшуються, адже необхідними стають не тільки високий рівень професійної компетентності, але й розвинені професійно важливі особистісні якості. Однією з них є відповідальність, яку можна називати універсальною професійною якістю, оскільки вона вкрай важлива в будь-якій професійній діяльності, зокрема в професіях типу «людина-людина», до яких належить і професія педагога. Відповідальність як риса особистості утворюється в процесі соціалізації внаслідок взаємодії соціальних цінностей, норм та правил і проявляється у почуттях, світогляді, у різних формах соціальної поведінки. Відповідальність діє як форма контролю над діяльністю суб'єкта з точки зору виконання прийнятих норм та правил.

При відповідальній професійній поведінці особистості, залежно від конкретної ситуації та відповідних процесів моральної саморегуляції, актуалізуються певні адаптивні або неадаптивні типи такої поведінки. Ціннісну орієнтацію людини можна розглядати як основний психологічний механізм саморегуляції, що визначає адаптивні та неадаптивні типи відповідальної професійної поведінки особистості.

Процес професійного планування не закінчується вибором професії, а триває протягом усього життя людини, але найбільш активно він відбувається під час навчання у вищих навчальних закладах, тобто до вступу у безпосередню професійну діяльність. Не можна не зважати на те, що світ професій постійно змінюється, доповнюється новими спеціальностями, а існуючі можуть кардинально змінюватися. Професії розвиваються, їхній зміст збагачується, створюються нові методики та інструменти, що вимагає перекваліфікації, систематичного вдосконаленого навчання. Це стосується і педагогічної професійної діяльності, тому важливо, щоб майбутній педагог не тільки мав сформований професійний план, але й вмів самостійно та ефективно вносити до нього необхідні корективи.

На кожному етапі професійного планування особистість визнає та формулює певні цілі, що співвідносяться з соціально розробленими вимогами, стандартами та реалізує їх відповідно до власних ресурсів, інтересів, потреб та цінностей. Оптимальною та методично обґрунтованою областю досліджень ціннісних уявлень, на наш погляд, є дослідження, проведені М.Рокіч. Він визначає цінність як стале переконання, що певний метод поведінки або кінцева мета існування є кращим з особистої чи соціальної точки зору, ніж протилежний або зворотний спосіб поведінки чи кінцеву мету [3].

За словами вченого, загальна кількість цінностей порівняно невелика. Усі люди мають однакові цінності, але вони актуалізовані різною мірою. Цінності системно організовані, а їх витоки простежуються в культурі, суспільстві та його інститутах, а також в особистості. Вплив цінностей можна простежити майже у всіх соціальних явищах, які заслуговують на вивчення.

М. Рокіч розрізняє два класи цінностей: кінцеві та інструментальні. Він визначає термінальні цінності як переконання, що якась кінцева мета індивідуального існування з особистої та соціальної точки зору заслуговує на те, щоб прагнути до цього. Інструментальні цінності - це переконання, що певний метод дії (наприклад, відповідальність) з особистих та соціальних точок зору є кращим у будь-яких ситуаціях [4].

Професійне становлення педагога в період навчання - це діалектична інтеграція трьох компонентів: формування особистості вчителя як предмета соціальних відносин, що характеризується його специфікою та особливою характеристикою змісту; становлення особистості вчителя як предмета його власного розвитку (поетапна еволюція професійного планування в рамках університетської освіти); формування особистості вчителя як предмета освітньої та дослідницької діяльності.

Період навчання у закладі вищої освіти є не тільки основною стадією формування інтелекту та особистісних якостей, оскільки саме в цей період трансформуються мотиваційні та ціннісні орієнтації й відбувається інтенсивний розвиток здібностей, пов'язаних з професійним формуванням. У контексті професійної освіти у вищій школі майбутній педагог розуміє необхідність співпрацювати з усіма предметами навчального процесу, увага зосереджена на смисловій стороні діяльності, крім оперативної та технічної. Особистісний розвиток студента педагогічних спеціальностей в період навчання у вищій школі відбувається під впливом цілої низки факторів, включаючи: розширення спектру соціального середовища та збільшення кількості соціальних контактів, появу практичної професійної діяльності та виникнення нового соціального статусу. Вищезазначене дозволяє нам охарактеризувати соціокультурну сферу університету як сферу всебічного впливу на особистість, яка змінює соціально-психологічні характеристики та суб'єктивні цінності студентів, специфіку формування їхніх індивідуальних професійних планів.

Здійснене нами опитування продемонструвало, що найбільш значущими особистісними якостями, які майбутні педагоги планують розвинути в процесі здобуття вищої професійної освіти, є цілеспрямованість, працьовитість, ініціативність, комунікативність та харизматичність. Враховуючи професійну підготовку як остаточну мету навчання у закладі вищої освіти, можна вважати, що ціннісне ставлення студента до професійної діяльності є найголовнішою психологічною детермінантою професійного планування. Навчальні цілі визначаються зовні і ґрунтуються на потребах суспільства та його цінностях, які під час навчання повинні стати внутрішніми у студента. Таким чином, ми можемо стверджувати, що новий статус студента як майбутнього педагога, який визначає його усвідомлення особистої перспективи професійної діяльності, повинен стати основним професійним навчальним завданням під час здобуття вищої освіти.

Висновки

Таким чином основними соціальними детермінантами формування професійних планів майбутніх педагогів під час навчання у закладах вищої освіти є своєчасне врахування політичних, соціальних та економічних змін у суспільстві, а психологічними - ціннісне ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у розроблені програми психологічного супроводу професійного планування майбутніх педагогів в процесі здобуття ними професійної освіти.

Література:

1. Закон України «Про освіту» № 2145-VTTT. (2017).

2. Курбатова А.О. Роль професійного самовизначення осіб з обмеженими можливостями для майбутньої професійної самореалізації. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. Збірник наукових праць. 2013. № 10(12). С. 263-270.

3. Rokeach М. Beliefs, Attitudes and Values. San Francisco: Josey-Bass Co, 1972. 214 p.

4. Rokeach М. Long-term value change Initiated by computer feedback. Understanding human values: Individual and societal. N.Y.: Free Press, 1979. P. 210-225.

References:

1. Zakon Ukra'ini «Pro osvHu» № 2145-VTTT. (2017) [in Ukrainian].

2. Kurbatova A.O. (2013) Rol' profesynogo samoviznachennja osft z obmezhenimi mozhlivostjami dlja majbutn'of profesynot' samoreaHzacu [The role of professional self¬determination of persons with disabilities for future professional self-realisation]. Aktual'm problemi navchannja ta vihovannja ljudej z osoblivimipotrebami. ZMrnik naukovihprac'. 2013. № 10(12). P. 263-270. [in Ukrainian].

3. Rokeach М. Beliefs, Attitudes and Values. San Francisco: Josey-Bass Co, 1972. 214 p.

4. Rokeach М. Long-term value change Tnitiated by computer feedback. Understanding human values: Tndividual and societal. N.Y.: Free Press, 1979. P. 210-225.

Размещено на Allbest.ru