Професійна підготовка та формування фахових компетентностей вихователя закладу дошкільної освіти для роботи з дітьми з порушеннями мовлення: сучасні підходи та виклики

Размещено на http://www.allbest.ru

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Професійна підготовка та формування фахових компетентностей вихователя закладу дошкільної освіти для роботи з дітьми з порушеннями мовлення: сучасні підходи та виклики

Марєєва Тетяна Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент

Токарик Лідія Борисівна асистент



Анотація

Стаття присвячена дослідженню специфіки професійної підготовки вихователя закладу дошкільної освіти, формування його фахових компетентностей, зокрема, для роботи з дітьми з порушеннями мовлення. Сьогодні вихователям закладів дошкільної освіти необхідно раціонально підходити до вирішення проблем та виконання завдань своєї професійної діяльності, реалізовуючи державні стандарти. Дошкільна ланка освіти теж зазнала змін в умовах воєнного стану: хоч значна частина закладів дошкільної освіти працюють у звичному режимі, є такі, що приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно або не функціонують взагалі. фаховий вихователь дошкільний мовлення

Розглянуто види порушень мовлення та їх негативний вплив на особистість дитини, її майбутнє. Вихователю слід будувати заняття з урахуванням мовленнєвих проблем дітей групи. Здебільшого, тісна співпраця працівників ЗДО в умовах корекційного впливу на мовлення дитини допомагає у подоланні мовленнєвих порушень у дошкільному віці.

Виділено основні принципи змісту роботи вихователя з розвитку мовлення дошкільнят. Розглянуто суть проведення психолого-педагогічної діагностики дітей. З'ясовано, що здебільшого, робота вихователя з розвитку мовлення передує логопедичним заняттям.

Визначено поняття професійна компетентність як ідентифікацію професійно важливих знань та вмінь, усвідомлення своєї соціальної значущості та відповідальне ставлення до обраної діяльності. Встановлено, що професійна підготовка фахівців у галузі дошкільної освіти окреслюється потребами суспільства у висококваліфікованих фахівцях даної сфери з урахуванням вимог сьогодення та національних традицій, системою навчання й виховання дітей дошкільного віку, яка орієнтована саме на особистість, а також використання новітніх технологій, нетрадиційних форм взаємодії з дітьми та підготовкою їх до взаємодії в різних сферах життєдіяльності людини в цілому. Виділено види компетентностей вихователя, розглянуто найбільш актуальні з них в умовах воєнного стану в країні.

Виокремлено та охарактеризовано підходи до виділення індивідуально- особистісних якостей вихователів таких як: адекватна самооцінка, відповідальність, високий рівень інтелекту, емпатія, комунікативність, прагнення до саморозвитку та самореалізації. Крім цього, важливим є знання психо-фізіологічних особливостей дошкільного віку, різноманітних методів корекції та проведення логопедичних занять з відповідних проблем розвитку, бажання працювати з дітьми в цілому.

Ключові слова: логопед, вихователь, діти з порушеннями мовлення, заклад дошкільної освіти, логопедичні заняття, професійна підготовка, фахова компетентність, якості особистості.



Marieieva Tetiana Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences (PhD), Associate Professor, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

Tokaryk Lidiia Borysivna Assistant, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv,

PROFESSIONAL TRAINING AND DEVELOPMENT OF

PROFESSIONAL COMPETENCIES OF PRESCHOOL EDUCATORS TO WORK WITH CHILDREN WITH SPEECH DISORDERS: MODERN APPROACHES AND CHALLENGES

Abstract

The article is devoted to the study of the specifics of professional training of preschool educators, the formation of their professional competencies, in particular, in working with children with speech disorders. Today, preschool educators need to rationally approach the problems and tasks of their professional activities, implementing state standards. Preschool education has also undergone changes in the context of martial law: although a significant number of preschool education institutions operate as usual, there are those that accept temporarily displaced persons, organize the educational process remotely or do not function at all.

The types of speech disorders and their negative impact on the child's personality and future are considered. The educator should build classes taking into account the speech and language problems of the children in the group. For the most part, close cooperation of the staff of preschool educational institutions in the conditions of corrective influence on the child's speech helps to overcome speech disorders in preschool age.

The main principles of the content of the teacher's work on the development of preschoolers' speech are highlighted. The essence of psychological and pedagogical diagnostics of children is considered. It has been defined that the work in speech development precedes speech therapy.

The concept of professional competence as the identification of professionally important knowledge and skills, awareness of its social significance and responsible attitude to the chosen activity is studied. It is established that the professional training of preschool education specialists is determined by the needs of society in highly qualified specialists in this field, taking into account the requirements of the present and national traditions, the system of education and upbringing of preschool children, which is personality-oriented, as well as the use of the latest technologies, non-traditional forms of interaction with children and preparing them for interaction in various spheres of human life in general. The types of educator's competencies are highlighted, the most relevant of them in the context of martial law in the country are considered.

Approaches to the identification of individual and personal qualities of educators are identified and characterized. These include the following: adequate self-esteem, responsibility, high level of intelligence, empathy, communication skills, desire for self-development and self-realization. In addition, it is important to know the psycho-physiological characteristics of preschool age, various methods of correction and speech therapy for relevant developmental problems, and the desire to work with children in general.

Keywords: speech therapist, educator, children with speech disorders, preschool education institution, speech therapy classes, professional training, professional competence, personality qualities.



Постановка проблеми. Діти дошкільного віку є однією з найбільш вразливих категорій населення, переживаючи емоції війни. Стрес, переляк та інші негаразди, спричинені війною, часто призводить до мовленнєвих порушень різного типу: від затримки мовлення до заїкання. У майбутньому ці порушення можуть бути причиною ряду комплексів, невпевненості або психологічних травм. Проблеми мовленнєвого розвитку дитини є фактором, що зменшує можливості дитини для соціального спілкування.

Робота з дітьми з мовленнєвими порушеннями висуває особливі вимоги до рівня професійної компетентності вихователя. Вирішення поставлених завдань значною мірою залежить від професіоналізму, культури та етики вихователя, що вимагає постійного самовдосконалення. Професійні здібності відіграють значну роль у фаховій підготовці педагогів та взаємодії учасників освітнього процесу. Варто відзначити необхідність знань вікових, психофізичних та індивідуальних особливостей розвитку дітей, а також умінь їх виявляти. Протягом останнього часу означена проблема стала ще більш актуальною. У зв'язку з цим потреба в злагодженій роботі вихователів та логопедів активно зростає. Не менш важливою є цілеспрямована підготовка вихователів закладів дошкільної освіти до роботи з дітьми з порушеннями мовлення як у складі команди психолого-педагогічного супроводу, так і самостійно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку та порушень мовлення дошкільнят активно обговорюється педагогами та психологами. Також у наукових дослідженнях останніх років приділено значну увагу обговоренню особливостей професійної підготовки та формування компетентностей вихователів ЗДО.

Дослідниці Т. Бондар, О. Добош, М. Александрович на основі аналізу теоретико-методологічних праць та нормативної бази визначити особливості підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до майбутньої професійної діяльності, виокремили структурні компоненти професійної підготовки. Окрім цього, О. Добош висвітлила теоретичні засади професійної компетентності майбутнього фахівця дошкільної освіти. Також О. Добош та О. Пинзеник детально проаналізували формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх вихователів дошкільних установ відповідно до оновлених державних освітніх стандартів. О. Попович детально розглянула визначені компоненти професійної компетентності вихователя, відзначивши компетентнісний підхід як основний в організації навчання. Дослідження В. Саяпіної та Л. Онипченко стосувалося змісту професійної компетентності вихователя закладу дошкільної освіти; дослідницями на основі особистого педагогічного досвіду та аналізу наукових матеріалів створено систему професійних компетентностей вихователя, які, у сукупності, сприяють формуванню його професійного портрета. Т. Марєєва, Н. Кравець, Л. Токарик обґрунтували актуальність якісної професійної підготовки вихователів закладів дошкільної освіти, а також дослідили систему професійної підготовки майбутніх вихователів, зокрема, щодо роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями.

О. Гаяттт розробила науково-методичний посібник для надання практичної допомоги працівникам освіти, які працюють з дітьми з психофізичними порушеннями, зокрема, порушеннями мовлення. На основі вимог Базового компонента дошкільної освіти, психолінгвістичного та діяльнісного підходів Ю. Рібцун окреслила специфіку роботи вихователя у логопедичній групі для дітей дошкільного віку із порушеннями мовлення, розкрила деякі аспекти корекційної та навчально-виховної роботи із зазначеною групою дошкільників.

Метою статті є дослідження специфіки професійної підготовки та формування фахових компетентностей вихователя закладу дошкільної освіти для роботи з дітьми з порушеннями мовлення в умовах сучасності.

Виклад основного матеріалу. Наразі заклад дошкільної освіти покликаний розвивати та зберігати здоров'я дитини (фізичне, психічне, соціальне та духовне). Для цього у ЗДО створюється сучасний розвивальний простір з необхідним обладнанням (навчальне, ігрове, спортивне тощо) та оптимальним його розміщенням, формуються осередки для дослідницької діяльності й експериментування, сюжетно-рольових ігор, патріотичного виховання, куточки творчості тощо. Створення комфортного простору передбачає й активне використання інноваційних методик та інтерактивних технологій з метою покращення якості навчальної діяльності, вдосконалення процесу розвитку дітей, самостійного та творчого мислення, а також формування у них системних знань про навколишній світ.

Мовленнєва діяльність вихователя закладу дошкільної освіти - це професійне спілкування з колегами та дітьми з використанням «засобів українського усного та літературного мовлення в поєднанні з екстралінгвістичними засобами (міміка, жести, рухи, дії)» [3, с. 165]. Як будь-яка діяльність, вона базується на знаннях, складається з умінь і навичок. Зміст та обсяг професійних функцій, трудових умінь і навичок визначаються чинною освітньою програмою, в якій окреслено аспекти навчальної, розвивальної та виховної діяльності вихователя.

Основними принципами змісту роботи з розвитку мовлення дошкільнят є формування: 1) різноманітних структурних рівнів мовної системи - фонетики, лексики, граматики; 2) загальне осмислення явищ мови й мовлення (смислова і звукова суть слова, структура зв'язного тексту); 3) розуміння граматичної будови мови - морфології, словотвору, синтаксису; 4) мовленнєвої активності, інтересу й уваги до рідної мови [19].

Сьогодні мовленнєві проблеми стали доволі поширеним явищем серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Виділяють наступні мовленнєві порушення: дислалія (порушення звуковимови); порушення голосу (дисфонія та афонія); загальний недорозвиток мовлення; ринолалія; дизартрія; заїкання; алалія; афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена органічним локальним ураженням головного мозку); порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія) [5, с. 20]. Порушення мовлення, залежно від рівня та виду мовленнєвого розладу, негативно впливають на загальний психічний розвиток дитини, відображаючись на її поведінці. Обмежене вербальне спілкування негативно впливає на формування особистості дитини, призводить до психологічного нашарування специфічних особливостей в емоційно-вольовій сфері та призводить до розвитку несприятливих рис особистості (сором'язливість, нерішучість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності) [19]. Дітям із тяжкими порушеннями мовлення властива відсутність мотивації до взаємодії, уникнення спілкування, підвищена емоційна стомлюваність.

Переважна більшість цих порушень усувається у період дошкільного віку. Завдання вихователя - допомогти дітям подолати проблему недорозвитку мовлення (загалом, або певного його аспекту), і тим самим забезпечити їх всебічний розвиток. Корекційна робота вихователя стосується не лише фонетичної, лексичної та граматичної сторони мовлення, а й подолання дефектів, які ускладнюють реабілітаційний процес дитини [22, с. 28].

Перш за все, вихователь проводить психолого-педагогічну діагностику дітей, досліджуючи рівень сформованості умінь та навичок дітей під час різних видів діяльності. Отримані результати вихователь використовує для порівняння з програмовими вимогами конкретної вікової групи. Далі визначається обсяг матеріалу з різних видів діяльності та розділів програми та поетапність його подання дитині. Також за необхідності дітей об'єднують у підгрупи для логопедичних занять й навчально-корекційної роботи залежно від виду та рівня порушень мовлення [20, с. 95-96].

У більшості випадків робота вихователя з розвитку мовлення передує логопедичним заняттям [22, с. 185]. Це дає можливість створити необхідну пізнавальну і мотиваційну основу для формування мовленнєвих навичок. До прикладу, якщо для опрацювання обрана тема «Зимові свята», вихователь може провести інтегроване або комплексне заняття з ознайомлення дітей з навколишнім, на якому за допомогою ліплення або малювання відбувається початкове вивчення цієї теми. Одночасно, на такому занятті вихователь реалізує завдання з ознайомлення й засвоєння лексики дітьми. Ураховуючи, проведену вихователем попередню роботу, уже логопед здійснює корекційну роботу з розвитку словникового запасу, граматичної будови мовлення та зв'язного мовлення. Важливим є врахування обраної теми й іншими фахівцями ЗДО на заняттях, зокрема, з фізичної культури, музики тощо із вільним вибором прийомів та методів проведення занять. Наступним кроком є планування заняття з розвитку мовлення, на яких діти активно використовують нові слова у власній комунікації; заняття із зображувальної діяльності - першочергово ліплення або конструювання, пізніше аплікація або малювання. У результаті вихователь закріплює мовленнєві навички, які вже сформовані у дитини на логопедичних заняттях, керуючись також методичними вказівками логопеда (зазначені в зошиті взаємозв'язку логопеда та вихователя, стосуються окремо кожної дитини та всієї групи у цілому). Вихователь слідкує за вимовою вже опрацьованих звуків, за лексичним та граматичним наповненням мовлення у повсякденному житті [20, с. 96].

Відповідно до цього, вагомого значення набуває професійна підготовка та розуміння вихователями основних видів порушень мовлення у дітей, особливостей їх діагностики, специфіки формування мисленнєво-пізнавальної діяльності дітей. Окрім цього, важливим є готовність до організаційного процесу створення необхідних освітніх умов для дітей із порушеннями мовлення, можливості надавати елементарну логопедичну допомогу в освітньому процесі ЗДО в сучасних умовах воєнного часу.

Відповідно до педагогічного словника за редакцією С. Гончаренко, у загальному розумінні «професійна підготовка» - це підготовка людини до опанування тією чи іншою професією; формування і розвиток у людини необхідних психологічних якостей, знань, умінь і навичок, необхідних для успішної роботи в тій чи іншій професії [24, с. 128].

На основі аналізу авторських трактувань Р. Куліш виділяє базові позиції для визначення сутності професійно-педагогічної підготовки. Зокрема, професійна підготовка є організованою системою змістових заходів; професійно-педагогічна підготовка зорієнтована на особистісний розвиток майбутнього фахівця; формування готовності вихователя до виконання майбутньої професійної діяльності є метою та кінцевим результатом професійної підготовки [11, с. 74].

На думку І. Кузави та М. Ярмолюк, вихователям, які працюватимуть з дітьми з порушеннями розвитку, зокрема і мовлення, «слід опанувати необхідними психолого-педагогічними, предметними та методичними знаннями, уміннями та навичками, особливо з корекційної педагогіки й психології для забезпечення кваліфікованого навчально-виховного процесу дітей із різним станом психофізичного розвитку» [13, с. 76].

Вчені О. Добош та О. Пинзеник виокремили структурні компоненти професійної підготовки майбутнього вихователя дітей дошкільного віку (Рис. 1).

У процесі професійної підготовки особливе значення має надання майбутнім фахівцям дошкільної освіти науково-достовірної інформації щодо особливостей розвитку дітей раннього й дошкільного віку та особливостей їх розвитку для організації та реалізації освітнього процесу в ЗДО [8, с. 12].

Рис. 1 Структурні компоненти професійної підготовки вихователя дітей дошкільного віку (за О. Добош та О. Пинзеник)

Професійна компетентність - це комплексна характеристика особистості як показник рівня освіченості (наявності професійної освіти), виражається в підготовленості та здатності успішно здійснювати професійну діяльність. Науковець Н. Скрипник розглянула професійну компетентність вихователя як активне поєднання базових та спеціальних особистісно-професійних характеристик, що відображають комунікативні, духовні, дослідницькі, конструктивні, організаторські вміння, які потрібні для успішної реалізації програмних завдань дошкільної освіти в сучасних умовах нестабільності [23, с. 114].

Більшість дослідників розглядають професійні компетентності, виділяючи базові компетентості, основою формування яких є знання та вміння, здібності, що легко діагностуються та проявляються у певних видах діяльності, та ключові компетентності, які надзвичайно складні для обліку та виміру, і проявляються у всіх видах діяльності та взаєминах особистості з навколишнім світом й характеризують її духовний світ, сенс діяльності [2, с. 15].

Структура професійної компетентності вихователя включає три види компетентностей [1, с. 33]:

Рис. 2 Види компетентностей

Ключові компетентності потрібні для можливості здійснювати будь-яку професійну діяльність. Далі базові компетентності демонструють специфіку конкретної професійної діяльності, а спеціальні - своєрідність конкретної сфери професійної діяльності.

Дещо відрізняється підхід О. Коваленко, яка пропонує виділити професійно домінантні особистісні якості, тобто значущі, без яких не може формуватися вихователь дітей дошкільного віку та периферійні, тобто другорядні, які є бажаними, але не обов'язковими. Домінантні якості вихователя ЗДО містять наступні характеристики: загальнолюдські якості (чесність, правдивість, порядність та інші), гуманність, громадянська відповідальність та соціальна активність, інтелігентність, «інноваційний стиль науково-педагогічного мислення», постійна самоосвіта, педагогічний такт. До периферійних якостей вихователя належать такі як артистизм, зовнішня привабливість, мудрість, життєвий досвід, почуття гумору [10, с. 112].

Таким чином, професійна компетентність вихователя у роботі з дітьми з порушеннями мовлення відображає систему теоретичної та практичної готовності до виконання педагогічної діяльності й характеризує як фахівця своєї справи у роботі з дітьми, рівень відповідності соціально-професійним потребам в умовах здійснення навчально-виховної роботи [23, с. 114].

Дослідники С. Саяпіна та Л. Онипченко запропонували власне бачення складників професійної компетентності вихователя ЗДО, а саме:

мотиваційний компонент показує рівень сформованого інтересу до обраної педагогічної діяльності, розуміння її важливості, бажання постійно розвиватися для досягнення пріоритетних цілей;

когнітивний компонент демонструє опанування теоретичними знаннями у галузі дошкільної педагогіки, психології та методології, а також практичний досвід в педагогічній галузі;

діяльнісний компонент відображає готовність вирішувати педагогічні та методичні завдання в професійній діяльності, використовуючи набуті знання й вміння, творчо розв'язувати проблеми;

рефлексивний компонент показує рівень адекватного самоаналізу щодо здійснення професійно-педагогічної діяльності [23, с. 118].

Як бачимо, перед вихователем у роботі з дітьми з порушеннями мовлення стоїть завдання опанувати професійною педагогічною компетентністю, що охоплює низку різновидів, формуючи його як фахівця. Проте сьогодні, у період військового стану дещо пріоритети розширилися. Окрім володіння необхідними знаннями та формуванням розуміння про роботу з мовленнєвими проблемами дітей (для проведення логопедичних та інших видів занять), значущими складовими професійної компетентності вихователя у роботі з дітьми є ще й емоційний, когнітивний та комунікативний компоненти [21, с. 110-114]. Емоційні компетентності як системні атрибути особистості, включають навички, необхідні для рефлексії, саморегуляції, оптимальний рівень емпатії та експресивності. Ця компетентність означає готовність та здатність вихователя повністю адаптуватися до мінливих ситуацій та сучасних стресових умов (зміна місця проживання, повітряні тривоги, збройні атаки, втрати рідних тощо), а також керувати власними емоційними реакціями та дітей. Когнітивна компетентність визначається як сукупність знань, умінь і навичок логопедичної та корекційно-педагогічної діяльності, наявністю досвіду такої діяльності. Пізнавальні здібності є неодмінною частиною особистості вихователя та сприяють самоосвіті, особистісно-професійному самовдосконаленню, саморозвитку. Когнітивні здібності майбутніх педагогів є сукупністю навичок критичного, системного, стратегічного та творчого мислення, а також навичок проєктування особистісних освітніх траєкторій. Комунікативна компетентність містить такі складові як пізнавальна (наявність необхідних знань для ефективного спілкування), діяльнісна (використання мовних інструментів у взаємодії для обміну інформацією), активна позиція стосовно комунікативної діяльності, особистісна (особистісні характеристики, що визначають успішність професійного розвитку майбутнього вихователя).

Таким чином, в умовах воєнного стану зростає потреба в професійній підготовці та формуванні фахових компетентностей вихователя здатного до роботи з дітьми з порушеннями мовлення, його готовності до психологічної, методичної й інформаційної підтримки, здатності ефективно співпрацювати з учасниками освітнього процесу в системі дошкільної освіти. Для успішної реалізації завдань стандарту дошкільної освіти в роботі з дітьми із порушеннями мовлення необхідне позитивне ставлення до корекційного процесу всього колективу ЗДО, ефективна взаємодія вчителів-логопедів та вихователів з іншими фахівцями та батьками, а також їхня готовність співпрацювати з дітьми.



Висновки

Професійна підготовка вихователів закладів дошкільної освіти є цілеспрямованою систематичною та планомірною організацією освітнього процесу у закладі вищої освіти, яка передбачає формування та становлення фахівця, який відрізнятиметься високим рівнем сформованості педагогічної культури.

В усіх трактуваннях головними ознаками компетентності виступають сукупність знань та умінь, навичок, ставлень, які необхідні фахівцю для ефективної професійної діяльності.

Сьогодні педагог має оперувати не лише знаннями, отриманими під час навчання в закладі вищої освіти, спиратися на сформовані загальні та спеціальні компетентності в межах освітньої (освітньо-професійної) програми, а й бути готовим пристосовуватися до потреб суспільства, оперувати новітньою інформацією, впроваджувати інноваційні форми та методи, розвиватися, активно діяти, навчатись протягом життя. Крім цього, упроваджувати нові освітні технології, орієнтуючись на інтереси кожної дитини та задоволення її особливих потреб.

Для ефективного здійснення професійно-педагогічної діяльності вихователі повинні володіти такими професійно-особистісними якостями: ерудицією, сучасним світоглядом, достатньою самооцінкою, педагогічним тактом. Майбутні педагоги закладів дошкільної освіти повинні поєднувати сучасні знання та професіоналізм, володіти морально-етичними якостями (гуманізмом, полікультурністю та міжкультурністю, ввічливістю, толерантністю тощо), що є основою фахових компетентностей вихователя дошкільної освіти.

Перспективами подальших досліджень є розроблення системи роботи з підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до роботи з дітьми з порушеннями мовлення та її реалізація.



Література

Алексєєнко-Лемовська Л. В. Принципи організації методичної діяльності вихователів закладів дошкільної освіти на засадах діяльнісного підходу. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019, № 65, Т. 1. С. 30-35.

Берегова М. І. Підготовка майбутнього корекційного педагога до роботи в інклюзивному середовищі: формування професійних компетенцій. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2018. № 3(2). С. 14-18.

Богуш А. М., Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводидактика : Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2011. 704 с

Вертугіна, В., Смишляєва, В. (2022). Формування фахової компетентності помічників вихователів: реалії та перспективи. Acta Paedagogica Volynienses, 1, 25-30, doi: https://doi.Org/10.32782/apv/2022.1.1.4

Гаяш О.В. Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку : Науково-методичний посібник для вчителів інклюзивного навчання, асистентів учителів, які працюють з дітьми з психофізичними порушеннями в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, соціальних педагогів, батьків. Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2016. 120 с

Гуртовенко, Н.В. Критерії оцінки, показники та рівні психологічної готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації. Психологічний часопис: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2017. 4 (8). 53-63.

Деленко, В. Методична підготовка як необхідна складова професійної підготовки майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 2023. No 16(48), 72-78, doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.10

Добош, О., Пинзеник, О. Формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього педагога-дошкільника в умовах оновленого змісту державних освітніх стандартів. Vzdelavanie a spolocnost VII. Medzinarodny nekonferencny zbornik. 2022. 10-18.

Добош О. М. Формування професійної компетентності майбутнього фахівця дошкільної освіти в процесі фахової підготовки. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія : Педагогіка та психологія. 2016. Вип. 1. С. 43-46.

Коваленко, О.В. Мотиваційна готовність майбутніх вихователів дітей дошкільного віку до самореалізації у професійній діяльності: критерії та показники рівня. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2020. 16 (4), 102-117.

Куліш Р.В. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського : збірник наукових праць. Випуск 1.45 (106). Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2014. 182 C. С. 73-77.

Kravchenko, T., Borshch, H., Gotsuliak, V., Nahornyi, V., Hanba, O., & Husak, T. Social Responsibility of the Government in the Conditions of the Global Pandemic Crisis. Postmodern Openings, 2022. 13(1), 468-480. https://doi.org/10.18662/po/13.1/408

Кузава І., Ярмолюк М. Формування професійної готовності майбутніх вихователів до впровадження інклюзивної освіти. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Т. 2. 2016. С. 75-81.

Нікула Н.В. Програма формування методичної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015. С.47-50.

Марєєва Т., Кравець Н., Токарик Л. (2022). Професійна підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти для роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 48, том 2. С. 182-188.

Марєєва Т. В. До питання актуальності підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми з порушеннями мовлення. Збірник тез Міжнародного науково-практичного симпозіуму «Освіта, наука та культура України в світі: мобільність, глобалізація, інклюзія», 23-24 серпня 2022 р. за заг. ред. З. П. Ленів. Львів, 2022. С. 166-170.

Марєєва Т. В. Можливості використання технології портфоліо в процесі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до роботи з дітьми з порушеннями мовлення. Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: збірник наукових статей / За заг. ред. О.В. Гузенко. Суми: ФОП Цьома С.П., 2022. С. 86-90.

Напрями логопедичної роботи в закладі дошкільної освіти. Режим доступу: https://osvita.if.ua/page/napriami-logopedichnoyi-roboti-v-zakladi-doshkilnoyi-osviti

Пінчук, Ю. В. Взаємодія у роботі співробітників спеціального закладу дошкільної освіти для дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019 .Вип. 37. С. 94-101.

Попович О.М. Професійна компетентність вихователя дітей раннього віку у контексті готовності до роботи в сенсорно збагаченому середовищі закладу дошкільної освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2023. Вип. 1 (23). С. 110-121. DOI: https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.110-120

Рібцун Ю. В. Дошкільнятко: корекційно-розвивальна та навчально-виховна робота з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення : навч.-метод. посіб. Київ, 2014. 238 с.

Саяпіна С., Онипченко Л. Сутність професійної компетентності вихователя- методиста закладу дошкільної освіти. Гуманізація навчально-виховного процесу № 1(103). 2023. С. 110-121. DOI: https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(103)2023.284537.

Танько Т. Теоретичні аспекти формування професійно-значущих якостей особистості вчителя, вихователя закладу дошкільної освіти / Освітній простір України. 2018. №14. С. 126-134. DOI:10.15330/esu.14.126-134.

Шевченко Л. С., Сорочан М. П. Сучасний стан підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. DOI https://doi.org/ 10.30525/978-9934-26-325-5-19.



References

Aleksieienko-Lemovska, L. V. (2019) Pryntsypy orhanizatsii metodychnoi diialnosti vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity na zasadakh diialnisnoho pidkhodu [Principles of organization of methodical activity of preschool teachers on the basis of the activity approach] / Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. № 65, T. 1. 30-35. [in Ukrainian].

Berehova, M. I. (2018) Pidhotovka maibutnoho korektsiinoho pedahoha do roboty v inkliuzyvnomu seredovyshchi: formuvannia profesiinykh kompetentsii [Preparing a Future Correctional Teacher to Work in an Inclusive Environment: Developing Professional Competencies] // Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky. № 3(2). 14-18. [in Ukrainian].

Bohush, A. M., Havrysh N. V. (2011) Doshkilna linhvodydaktyka: Teoriia i metodyka navchannia ditei ridnoi movy v doshkilnykh navchalnykh zakladakh. [Preschool linguodidactics: Theory and methods of teaching children the native language in preschool educational institutions] Kyiv : Vydavnychyi Dim «Slovo». 704. [in Ukrainian].

Vertuhina, V., Smyshliaieva, V. (2022). Formuvannia fakhovoi kom-petentnosti pomichnykiv vykhovateliv: realii ta perspektyvy [Formation of professional competence of teachers' assistants: realities and prospects] / Acta Paedagogica Volynienses, 1, 25-30, doi: https://doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.4. [in Ukrainian].

Haiash, O.V.(2016). Korektsiino-rozvyvalna robota z ditmy z osoblyvostiamy psykhofizychnoho rozvytku : Naukovo-metodychnyi posibnyk dlia vchyteliv inkliuzyvnoho navchannia, asystentiv uchyteliv, yaki pratsiuiut z ditmy z psykhofizychnymy porushenniamy v umovakh zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv, sotsialnykh pedahohiv, batkiv. Uzhhorod : Informatsiino-vydavnychyi tsentr ZIPPO. 120. [in Ukrainian].

Hurtovenko, N.V. (2017) Kryterii otsinky, pokaznyky ta rivni psykholohichnoi hotovnosti maibutnikh pedahohiv do profesiinoi samorealizatsii. Psykholohichnyi chasopys: Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. 4 (8). 53-63. [in Ukrainian].

Delenko, V. (2023) Metodychna pidhotovka yak neobkhidna skladova profesiinoi pidhotovky maibutnoho vykhovatelia zakladu doshkilnoi osvity [Correctional and developmental work with children with special needs]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika». No 16(48), 72-78, doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.10

Dobosh, O., & Pynzenyk, O. (2022) Formuvannia profesiino-pedahohichnoi kompetentnosti maibutnoho pedahoha-doshkilnyka v umovakh onovlenoho zmistu derzhavnykh osvitnikh standartiv. [Formation of professional and pedagogical competence of future preschool teacher in the context of updated content of state educational standards.] / Vzdelavanie a spolocnost' VII. Medzinarodny nekonferencny zbornik. 10-18. [in Ukrainian].

Dobosh, O. M. (2016) Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho fakhivtsia doshkilnoi osvity v protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of Professional Competence of Future Specialist of Preschool Education in the Process of Professional Training] // Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Pedahohika ta psykholohiia.Vyp. 1. 43-46. [in Ukrainian].

Kovalenko, O.V. (2020) Motyvatsiina hotovnist maibutnikh vykhovateliv ditei doshkilnoho viku do samorealizatsii u profesiinii diialnosti: kryterii ta pokaznyky rivnia. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. 16 (4), 102-117. [in Ukrainian].

Kulish , R.V. (2014) Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity do profesiinoi diial-nosti. [Preparation of future specialists in preschool education for professional activity] / Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho : zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 1.45 (106). Mykolaiv : MNU imeni V. O. Sukhomlynskoho, 182. 73-77. [in Ukrainian].

Kravchenko, T., Borshch, H., Gotsuliak, V., Nahornyi, V., Hanba, O., & Husak, T. (2022). Social Responsibility of the Government in the Conditions of the Global Pandemic Crisis. Postmodern Openings. 13(1), 468-480. https://doi.org/10.18662/po/13.1/408 [in Ukrainian].

Kuzava, I., Yarmoliuk, M. (2016) Formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnikh vykhovateliv do vprovadzhennia inkliuzyvnoi osvity [Forming the professional readiness of future educators to implement inclusive education.] / Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Rozdil IV. Spetsialna pedahohika ta sotsialna robota. 2 (304), T. 2. 75-81. [in Ukrainian].

Nikula, N.V. (2015) Prohrama formuvannia metodychnoi kultury maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u pro-tsesi profesiinoi pidhotovky [Program for the formation of methodological culture of future primary school teachers in the process of professional training] / Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, Ш(19), Issue: 38.47-50. [in Ukrainian].

Marieieva, T., Kravets, N., Tokaryk, L. (2022). Profesiina pidhotovka maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity dlia roboty z ditmy z movlennievymy porushenniamy [Professional training of future preschool teachers to work with children with speech disorders] / Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Vyp. 48, tom 2. 182-188. [in Ukrainian].

Marieieva, T. V. (2022) Do pytannia aktualnosti pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity do roboty z ditmy z porushenniamy movlennia [On the relevance of training future preschool education specialists to work with children with speech disorders.]. Zbirnyk tez Mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho sympoziumu «Osvita, nauka ta kultura Ukrainy v sviti: mobilnist, hlobalizatsiia, inkliuziia». Lviv. 166-170. [in Ukrainian].

Marieieva, T. V. Mozhlyvosti vykorystannia tekhnolohii portfolio v protsesi pidhotovky maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity do roboty z ditmy z porushenniamy movlennia [Possibilities of using portfolio technology in the process of training future preschool teachers to work with children with speech disorders]. Osvitni innovatsii: filosofiia, psykholohiia, pedahohika: zbirnyk naukovykh statei. Sumy: FOP Tsoma S.P., 2022. 86-90. [in Ukrainian].

Napriamy lohopedychnoi roboty v zakladi doshkilnoi osvity [Areas of speech therapy work in preschool education institution]. Retrieved from URL https://osvita.if.ua/page/napriami- logopedichnoyi-roboti-v-zakladi-doshkilnoyi-osviti [in Ukrainian].

Pinchuk, Yu. V. (2019) Vzaiemodiia u roboti spivrobitnykiv spetsialnoho zakladu doshkilnoi osvity dlia ditei iz tiazhkymy porushenniamy movlennia [Interaction in the work of staff members of a special preschool institution for children with severe speech disorders] // Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova: zb. nauk. prats. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova.Vyp. 37. 94-101. [in Ukrainian].

Popovych, O.M. (2023) Profesiina kompetentnist vykhovatelia ditei rannoho viku u konteksti hotovnosti do roboty v sensorno zbahachenomu seredovyshchi zakladu doshkilnoi osvity.[ Professional Competence of Early Childhood Educator in the Context of Readiness to Work in Sensory Enriched Environment of Preschool Education Institution] / Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy. Vyp. 1 (23). 110-121. DOI: https://doi.org/10.35387/od. 1(23). 2023.110-120. [in Ukrainian].

Ribtsun, Yu. V. (2014) Doshkilniatko: korektsiino-rozvyvalna ta navchalno-vykhovna robota z ditmy z fonetyko-fonematychnym nedorozvytkom movlennia [Preschooler: correctional, developmental and educational work with children with phonetic and phonemic underdevelopment of speech]: navch.-metod. posib. Kyiv, 238. [in Ukrainian].

Saiapina, S., Onypchenko L. (2023) Sutnist profesiinoi kompetentnosti vykhovatelia- metodysta zakladu doshkilnoi osvity [The essence of the professional competence of a preschool teacher-methodologist.] / Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu № 1(103). 110-121. DOI: https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(103)2023.284537. [in Ukrainian].

Tanko, T. (2018) Teoretychni aspekty formuvannia profesiino-znachushchykh yakostei osobystosti vchytelia, vykhovatelia zakladu doshkilnoi osvity [Theoretical Aspects of Formation of Professionally Significant Personality Qualities of a Teacher, Preschool Educator] / Osvitnii prostir Ukrainy. №14. 126-134. DOI:10.15330/esu.14.126-134. [in Ukrainian].

Shevchenko, L. S., Sorochan M. P. (2019) Suchasnyi stan pidhotovky maibutnikh vykhovateliv do profesiinoi diialnosti v inkliuzyvnomu osvitnomu seredovyshchi [Theoretical Aspects of Formation of Professionally Significant Personality Qualities of a Teacher, Preschool Educator]. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-325-5-19 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...