Особливості розвитку гнучкості дівчаток 7-8 років

Размещено на http://allbest.ru

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Януш Мар'яна здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти

Науковий керівник: ЧепелюкАнна канд. пед. наук, доцент,

доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту

Україна

Анотація

У даній статті описано особливості розвитку гнучкості дівчаток 7-8 років. У такому віці гнучкість розвивається майже в 2 рази ефективніше, ніж у старшому віці. Це пояснюється високою еластичністю м'язів опорно-рухового апарату дівчат цього віку. В процесі розвитку фізичної якості гнучкості слід враховувати вікові особливості організму дівчат 7-8 років. Доведено, що для розвитку гнучкості методично важливо визначити оптимальні пропорції у використанні вправ на гнучкість, а також правильне дозування навантажень. Виділено важливі характеристики вікового розвитку дівчат 7-8 років, та фактори від яких залежить розвиток гнучкості. Розроблено приблизні рекомендації щодо кількості повторень, темпу рухів і часу перебування в статичних положеннях. На перших уроках виконання вправи має бути не більше 8-10 разів.

Ключові слова: гнучкість, фізична якість, розвиток, дівчата 7-8 років, фізичні вправи.

Фізичний розвиток молодого покоління є важливою характеристикою цілісного організму, його стану та готовності до різних видів життєдіяльності. У теорії і методиці фізичного виховання фізичний розвиток характеризується трьома групами показників: морфологічними, функціональними та ступенем розвитку фізичних якостей. Вирішальним для вирішення основних завдань фізичного виховання є забезпечення оптимального рівня розвитку притаманних людині фізичних якостей, тих вроджених морфо-функціональних властивостей, завдяки яким можлива цілеспрямована рухова діяльність [8].

Гнучкість - одна з п'яти основних фізичних якостей людини. Характеризується ступенем рухливості ланок опорно-рухового апарату і здатністю здійснювати рухи великої амплітуди. Цю фізичну якість необхідно розвивати з дитинства і систематично.

Зовнішній прояв гнучкості відображає внутрішні зміни в м'язах, суглобах і серцево-судинній системі. Недостатня гнучкість призводить до порушення постави, появи остеохондрозу, відкладення солей і зміни ходи. Недостатній розвиток гнучкості у спортсменів призводить до травм, а також недосконалої техніки.

Гнучкість - це здатність виконувати рухи з великою амплітудою. Термін «гнучкість» більш доречний, якщо говорити про загальну рухливість у суглобах всього тіла. А щодо окремих суглобів правильніше говорити «рухливість», а не «гнучкість», наприклад «рухливість у плечовому, тазостегновому або гомілковостопному суглобах». Хороша гнучкість забезпечує свободу, швидкість і економічність рухів, збільшує шлях ефективного докладання зусиль під час виконання вправ. Недостатньо розвинена гнучкість ускладнює координацію рухів людини, оскільки обмежує рух окремих частин тіла [4]. У фізичній культурі і спорті гнучкість необхідна для виконання рухів з великою і граничною амплітудою. Недостатня рухливість суглобів може обмежувати прояв таких фізичних якостей, як сила, швидкість реакції і швидкість рухів, витривалість, при цьому збільшуючи енерговитрати і знижуючи працездатність організму, а також часто призводить до серйозних пошкоджень м'язів і зв'язок [9].

Виділимо важливі характеристики вікового розвитку дівчат 7-8 років:

- відносно рівномірний розвиток опорно-рухового апарату;

- більша рухливість суглобів;

- висока еластичність зв'язкового апарату;

- наявність великої кількості хрящової тканини в скелеті;

- еластичність м'язів після значного вмісту білка неорганічних солей і води;

- достатня природна гнучкість хребта;

- незавершений процес окостеніння.

Такий віковий період сприятливий для розвитку практично всіх суглобів. Якщо цього не відбувається, то час для формування фізичної та функціональної основи майбутнього фізичного потенціалу можна вважати втраченим [5].

Гнучкість - одна з цінних рухових якостей людини, котра доводить що вправи на розтягування є ефективним засобом лікування та гармонійного фізичного розвитку.

Таким чином, гнучкість характеризується ступенем рухливості суглобів та станом м'язевої системи. Термін «гнучкість» більш застосовний, якщо мається на увазі загальна рухливість у суглобах всього тіла, а по відношенню до окремих суглобів правильно використовувати термін «рухливість». Гнучкість має велике значення в повсякденному житті, у спорті та на роботі. Підтримує правильну поставу, покращує зовнішній вигляд і впливає на життєвий тонус. дозування навантаження гнучкість фізичний

Науковцями доведено важливість і необхідність для нормальної життєдіяльності гнучкості (як фізичної якості, що характеризується своєю специфікою) вже незаперечна для більшості людей і фахівців. Загальновідомо (і про це свідчить значна кількість літературних джерел), що гнучкість, серед інших фізичних якостей, надзвичайно важлива для повноцінної життєдіяльності організму людини, але в питанні його розвитку (як і потреби в його розвиток), існують значні розбіжності в думках як серед науковців, так і серед вчителів фізичної культури, викладачів фізичного виховання та тренерів [1 ].

Гнучкість залежить від ряду факторів, а саме:

• анатомічні особливості будови суглобових поверхонь, форма кісток багато в чому визначає напрямок і амплітуду рухів;

• здатність довільного розслаблення розтягнутих м'язів і напруження тих що включені у роботу, тобто ступінь поліпшення міжм'язевої координації;

• еластичні властивості м'язів і зв'язок, велике значення має довжина м'яза, короткі м'язи обмежують природну амплітуду рухів і роблять їх менш витонченими;

• загальний функціональний стан організму, під впливом втоми гнучкість знижується, позитивні емоції підвищують, а протилежні особистісно-психічні чинники погіршують;

• зовнішні умови: час доби, температура повітря, наявність опалення;

• стать, вік людини, у дітей вищий, ніж у дорослих, у жінок вищий, ніж у чоловіків [7].

Було показано, що основним фактором, що обмежує повний природний діапазон рухів у суглобі, є опір м'яких тканин: 2% опору забезпечують 6м кожен;

10% - сухожилля і зв'язки; 41% м'язових тканин і їх фасцій - довжина м'язів є основним фактором, що визначає рухливість суглобів. «Коротка» м'яз робить суглоб неактивним, «довга» дає можливість проявити повну вільну амплітуду.

З точки зору морфо-функціональних властивостей опорно-рухового апарату виділяють наступні форми гнучкості [8]:

- активні, пасивні, змішані;

- загальні та спеціальні;

- динамічні і статичні.

Активна гнучкість - рух з великою амплітудою здійснюється завдяки зусиллям власних м'язів, тобто прояв гнучкості відбувається без сторонньої допомоги, самостійно. Активна гнучкість залежить від сили м'язів, тому доцільно включати ігри з подоланням ваги власного тіла, тощо, вправи, в яких відсутні статичні зусилля.

Активні рухи повної амплітуди (махи руками і ногами, різкі, нахиляючі та обертові рухи тулуба) можна виконувати без предметами і з предметами (гімнастичні палиці, обручі, м'ячі тощо).

Під пасивною гнучкістю розуміється максимальна амплітуда, що виконується за допомогою будь-яких допоміжних засобів (за допомогою партнера, зовнішні обтяження, тренажери, снаряди тощо).

Крім того, слід пам'ятати, що еластичні властивості м'язів можуть змінюватися під впливом центральної нервової системи. Наприклад, при високому рівні емоційного підйому підвищується гнучкість. Значення пасивної гнучкості завжди більше, ніж активної гнучкості. Різниця між пасивною та активною гнучкістю називається «запасом гнучкості». Під впливом втоми активна гнучкість знижується за рахунок зниження здатності м'язів до повного розслаблення, а пасивна збільшується [10].

Зазначимо, що для розвитку гнучкості у дівчаток 7-8 років застосовуються ігри спрямовані на розвиток гнучкості, для того потрібна попередня гра-розминка, щоб уникнути розтягнень і розривів м'язевих волокон. Поняття гнучкості є складним і принаймні сформованим з двох компонентів: розвитку рухливості суглобів і роботи над еластичністю зв'язок. Будь-яка вправа на гнучкість вимагає багато концентрації, тому що задіяні обидва компоненти, але один з них зазвичай переважає [6].

Як засіб розвитку гнучкості у дівчаток 7-8 років використовуються вправи, які можна виконувати з максимальною амплітудою, їх називають вправи на розтягування. Основні обмеження діапазону рухи м'язів-антагоністів. Розтягнення сполучної тканини м'язів, щоб зробити м'язи пружними і еластичними - завдання вправ на розтягування [2].

Вправи пасивної гнучкості включають:

• рухи, що виконуються за допомогою партнера;

• рухи, що виконуються з обтяженнями;

• рухи, що виконуються гумовим еспандером або амортизатор.

Пасивні самостійні рухи (підтягування корпусу до ніг, згинання руки іншою рукою тощо); рухи, що виконуються на снарядах (в якості обтяження використовується гиря, власне тіло) [4].

Статичні вправи, які виконуються з партнером, власної ваги тіла або сили, вимагають нерухомості положення з граничною амплітудою протягом певного часу, потім розслаблення, потім повторення вправи. Рекомендуються вправи для розвитку рухливості суглобів шляхом активного виконання рухів з поступовим збыльшенням амплітуди, застосування пружних рухів, похитувань, махових рухів з великою амплітудою.

Зазначимо, що основним методом розвитку гнучкості у дівчаток 7-8 років є - повторний метод, при якому виконання вправ для розтягування відбувається послідовно [2]. Заохочується розвиток активної гнучкості самостійно виконував вправи з власною вагою тіла та з зовнішньою зважування. До таких вправ належать, перш за все, різні махові рухи, пружні повторювані рухи в тренажерах суглобів [3].

Збільшення кількості вправ на розтягування з відносно великою вагою - пасивна гнучкість. Найбільш ефективні для пасивного вдосконалення гнучкості, рухи що виконуються плавно с поступовим збільшенням їх робочої амплітуди з меншою роботою м'язів. Швидкі рухи одночасно виконувати не рекомендується у зв'язку з тим, що захисний рефлекс обмежувача розтягування викликає «фіксацію» розтягнутих м'язів. Базові правила застосування вправ на розтягування: не допускається відчуття болі, рухи виконуються в повільному темпі, поступово збільшується їх амплітуда і ступінь збільшення сили партнера. Суглоби не можна розтягувати - їх треба розробляти, зв'язки не потрібні щоб розвивалися - їх треба розтягувати [5]. Для розвитку та вдосконалення гнучкості визначити оптимальні пропорції у використанні вправ для розтягування, а також правильне дозування навантажень. Якщо хотіти досягнути помітних змін у розвитку гнучкості через 34 місяці, потім при використанні вправ рекомендуються такі співвідношення: приблизно 40% активні, 40% пасивні та 20% статичні.

Чим молодший вік, тим більшою повинна бути частина в загальному об'ємі активних вправ і менше - пасивних. Розроблені приблизні рекомендації щодо кількості повторень, темпу рухів і часу перебування в статичних положеннях. На перших уроках повторень виконання вправи має бути не більше 8-10 разів і поступово доводиться до значень (табл. 1).

Таблиця 1.

Комплекс вправ для розвитку гнучкості на уроках фізичної культури

Також зазначимо, що вправи на гнучкість рекомендується включити у комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, підготовчої частини уроку фізичної культури та в розминці під час занять різними видами спорту.

Висновок

Гнучкість означає здатність людини виконувати вправи з великою амплітудою. Аналіз науково-методичної літератури показує, що у дівчаток сензитивним періодом розвитку гнучкості є вік 7-8 років це залежить від особливостей організму дівчат.

Цілеспрямований розвиток гнучкості слід починати з 6-7 років. У такому віці ця якість розвивається майже в 2 рази ефективніше, ніж у старшому віці. Це пояснюється високою еластичністю м'язів опорно-рухового апарату дівчат цього віку. Рухливість у суглобах розвивається нерівномірно в різні вікові періоди.

У дівчаток молодшого шкільного віку активна рухливість в суглобах збільшується, у старшому віці зменшується. Крім того, чим старший вік, тим менша різниця між активною і пасивною рухливість суглобів. Це пов'язано з поступовим зменшенням еластичності м'язово-зв'язкового апарату, міжхребцевих дисків та інших морфологічних змін.

Саме вікові особливості організму дівчат слід враховувати в процесі розвитку фізичної якості гнучкості.

Доведено, що для розвитку гнучкості методично важливо визначити оптимальні пропорції у використанні вправ на гнучкість, а також правильне дозування навантажень.

Список використаних джерел

[1] Бріскін Ю., Корягін В., & Блавт О. (2012). Технолог. забезпеч. об'єкт-го оцінювання гнучкості. Фіз. вихов., спорт і культура здоров'я у сучас. сусп-ві.: зб. наук. пр. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, № 4 (20). 406-411.

[2] Круцевич Т. & Пангелова Н. (2016) Сучасні тенденції щодо організації фіз. вихов. у вищих навч. закл. Спорт. вісник Придніпров'я. №3. 109-114.

[3] Круцевич Т.Ю. (2008) Теорія і методика фізичного виховання: [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту]: у 2т. К.: Олімпійська література. Т.1. 391с.; Т.2. 366с.

[4] Опанасюк Ф.Г. & Грибан Г.П. (2006) Основи розвитку фізичних якостей студентів: навч.-метод. посіб. Житомир: Вид-во Держ. агроекол. ун-т. 332 с.

[5] Петрович В. & Альошина А. (2012) Гнучкість та її вплив на організм людини. Фіз. виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. № 4 (20). 319-323.

[6] Сергієчко Л.П. (2001) Тестування рухових здібностей школярів. К.: Олімпійська л-ра. 439с.

[7] Сутула В.О. (2012) Теоретико-методичні засади формування фізичної культури особистості в умовах цілісної соціально-педагогічної системи. Луганськ, Східноукраїнський НУ ім. В. Даля. 40с.

[8] Худолій О.М. (2007) Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: навч. посібник. Харків: «ОВС». 406с.

[9] Чепелюк А.В. & Кушнір Р.Г. (2014) Гімнастика та методика її викладання. Навчання техніки базових гімнаст. вправ: наочний навч.-метод. посібник для студентів. Дрогобич: РВВ ДДПУ імені Івана Франка. 50с.

[10] Шиян Б.М. (2007) Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.1. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан. 272с.

Размещено на Allbest.ru