Формування фахових компетенцій майбутніх фахівців харчового профілю в системі дуальної освіти

Формування фахових компетенцій майбутніх фахівців харчового профілю в системі дуальної освіти

канд. пед. наук, ст. викладач кафедри хімії та методики її навчання

Підготовка фахівців харчової галузі до професійної діяльності здійснюється відповідно до державних стандартів та реалізується в освітньому процесі вищої школи з урахуванням викликів та потреб виробничої практики, запитів працедавців й актуальних тенденцій ринку праці [3]. Висока ефективність підготовки майбутніх фахівців з технології харчування залежить від оволодіння ними системою теоретичних знань, практичних умінь та навичок, способів діяльності, а також підготовленості до їх використання, реалізації у різних сферах діяльності [12, с. 88]. Система підготовки сучасного фахівця має також задовольняти сукупності суспільних вимог до рівня його кваліфікації, конкурентоспроможності, особистісного розвитку. Це стосується й вимог до якості підготовки випускників закладів вищої освіти. Серед основних завдань підготовки майбутніх фахівців з технології харчування варто відзначити забезпечення високого рівня їх конкурентоспроможності та професійної компетентності, адаптацію до умов виробничого середовища, розвиток професійно значущих особистісних якостей [2, с. 60]. Реалізацію цих завдань пов'язуємо із впровадження дуальної освіти як ефективної форми взаємодії бізнесу, державних установ, навчальних закладів для підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців [6, с. 129]. Разом з тим, саме компетенції визначають обсяг знань та вмінь, які мають демонструвати випускники дуальних програм закладів вищої освіти у певній сфері виробничої діяльності [8, с. 118-119]. У сучасній науковій думці термін «компетенція» вживається у значеннях: готовність використовувати знання, уміння, навички та способи діяльності для вирішення завдань діяльності [1, с. 108]; рівень знань, умінь, навичок, відносин, досвіду в певній сфері діяльності людини [7, с. 32]; потенційні можливості та здібності, персональні риси особистості, що сприяють професійній самореалізації [4, с. 28]. У цьому контексті слушною й логічною вважаємо думку Л. Фурсової, яка вважає «компетенцію» оцінною категорією, що визначається державою, установами, суб'єктами господарювання, окремими особами, які організовують певний вид діяльності, тоді як «компетентність» набувається особистістю у процесі оволодіння знаннями, вміннями, навичками, окремими компетенціями та характеризує здатність й нахили особистості до виконання того чи іншого виду діяльності [10, с. 13]. Різноаспектність наведених трактувань терміну «компетенція» свідчить про значний інтерес науковців до формулювання його змісту. Отже, на основі аналізу наукових праць було визначено, що більшість дослідників та педагогів трактують термін «компетенція» як виконання дій на основі набутих знань, вмінь, навичок, здібностей чи досвіду, необхідних для ефективного й результативного вирішення професійних завдань, виконання професійної діяльності. У цьому контексті дефініція «професіоналізм» трактується як спроможністю демонструвати високорозвинені, професійно значущі компетенції, необхідні для успішної реалізації завдань діяльності, розв'язання виробничих проблем [5, с. 547].

«Компетенція в освіті» характеризується як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, здібностей, цінностей, що відображає результати навчання за певною освітньою програмою, визначає відповідність підготовки фахівця кваліфікаційним вимогам, характеризує здібності особистості до соціалізації, реалізації власних знань, досвіду, активності, вміння виконувати конкретні види професійної діяльності [11, с. 284]. Наповнення навчального плану дисциплінами, специфіка й логіка їх викладання, змістово - технологічне наповнення відповідають певному профілю та розробляються відповідно до моделі діяльності майбутнього фахівця. Проектування програм підготовки здобувачів освіти на основі компетентнісного підходу відображає структуру компетенцій, що мають засвоїти й демонструвати випускники закладів вищої освіти, системні та цілісні результати навчання, рівень готовності до професійної діяльності [8, с. 155-156]. Реалізація компетентнісного підходу в системі дуального навчання визначає високий рівень інтеграції виробничої та навчальної складової освітнього процесу, опанування студентами комплексу компетенцій для забезпечення результативності й продуктивності навчання та праці, розвиток професійно значущих якостей особистості, інтелектуального та мотиваційного потенціалу майбутніх спеціалістів [2, с. 78].

Аналізуючи професійну підготовку майбутніх фахівців із технології харчування за дуальною формою здобуття освіти з позиції компетентнісного підходу, можемо стверджувати, що результатом цієї підготовки є сформованість різних видів компетенцій, що виступають дієвою основою для визначення показників й методів навчання, оцінки його ефективності, відповідно до розроблених стандартів, мети, змісту, характеристик й особливостей майбутньої діяльності (О. Безпалько, 2009; Т. Діденко, 2014, В. Коваль, 2013; В. Кричевський, 2004, О. Семеног, 2005 та ін.).

У структурі компетенцій сучасні вчені (Н. Бібік, С. Бондар, І. Єрмаков, О. Овчарук, С. Шишов, В. Кальней ін.) виділяють взаємопов'язані складові (структурні елементи, одиниці), що слугують основою для розробки моделі компетентності фахівця. Перелік компетенцій, сформованих при підготовці сучасного фахівця з технології харчування має узгоджуватися з Національною рамкою кваліфікацій України.

Заклади вищої освіти України здійснюють підготовку студентів зі спеціальності «Харчові технології» освітніх рівнів бакалавр та магістр. На кожному з цих освітніх рівні результати навчання виступають дієвими компонентами формування професійної компетентності, під якою розуміємо якісну, інтегративну, полікомпонентну характеристику фахівця з технології харчування, що відображає його здатність до ефективної реалізації завдань діяльності [13]. Основні напрями формування професійної компетентності майбутнього фахівця харчової галузі мають визначатися відповідно до змісту, характеру та особливостей його виробничої діяльності.

Набуття ключових та загально-галузевих компетенцій пов'язуємо із вивченням навчальних курсів нормативної частини циклу загальної підготовки; формування предметних та фахових компетенцій - із опануванням різноманітних курсів (нормативних, варіативних) циклу професійної підготовки, реалізацією практичної складової дуальної освіти на базі суб'єктів господарювання та залучення студентів до позааудиторної діяльності.

На основі дослідження стандартів вищої освіти, нормативно-правових актів, кваліфікаційних вимог до змісту, обсягів дуальної освіти й професійної підготовки фахівців з технології харчування, аналізу наукової та методичної літератури, було визначено базові програмні компетентності, які має демонструвати випускник спеціальності «Харчові технології» навчальних закладів України освітнього рівня бакалавр та магістр. Відповідно, бакалавр з харчових технологій має володіти загальними, професійно-базовими та спеціально-професійними компетенціями для управління якістю та безпечністю харчових продуктів, виконання функціональних обов'язків й розв'язання типових завдань професійної діяльності на належному рівні. Серед загальних компетенцій визначаємо соціально-особистісну, комунікативну, науково - дослідну, інструментальну. До професійно-базових компетенцій відносимо організаційну, контрольно-діагностичну, технологічну, правову. Володіння спеціально-професійними компетенціями пов'язуємо із обізнаністю у структурі харчового виробництва; володінням методами спостереження, опису, ідентифікації об'єктів діяльності підприємств харчової промисловості в умовах змін виробничого середовища; здатністю до забезпечення якості харчової продукції відповідно до стандартів; розумінням економічних та організаційних основ професійної діяльності, особливостей ділових комунікацій; здатністю до створення сприятливого професійного простору; вмінням планувати й здійснювати професійний саморозвиток, самовдосконалення, самореалізацію. Магістр з харчових технологій закладів вищої освіти України має володіти загальними (соціально-особистісна, комунікативна, інструментальна, науково-дослідна), професійно-базовими (організаційна, контрольно-діагностична, технологічна, правова) та спеціально-професійними компетенціями для організації процесу виробництва сировини, напівфабрикатів, готової продукції; реалізації адміністративних функцій, організації діяльності різних підрозділів харчового підприємства.

Оцінювання рівня сформованості кожної з перерахованих компетенцій можливе шляхом визначення їх місця в системі дуальної підготовки майбутніх фахівців харчової галузі.

Список використаних джерел

[1] Бібік Н. (2004) Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / під ред. О. Овчарук. Київ, 112.

[2] Биков В.Ю. (2004) Навчальне середовище сучасних педагогічних систем. Професійна освіта: педагогіка і психологія. Ченстохова, (IV), 59-80.

[3] Карпенко Є.М. (2017) Інформаційно-аналітичні уміння у системі професійної підготовки майбутнього фахівця мовного педагогічного профілю в початковій та дошкільній освіті: сучасний стан проблеми. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Педагогіка. (4). Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2017_4_9 (дата звернення 04. 12. 23 2023 р.).

[4] Кокун О.М. (2012) Психологія професійного становлення сучасного фахівця: монографія. Київ: інформ.-аналіт. агенство, 200.

[5] Кожан Т.О. (2012). Компетентнісні засади моделювання діяльності менеджера з персоналу. Київ: КНЕУ, 546-552.

[6] Кравченко О. (2022) Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця зтехнології харчування в умовах дуальної освіти. Viae Educations. (1 /3), 128-135.

[7] Лузан П., Пащенко Т., Ваніна Н. & Колісник Н. (2018) Стандартизація професійної освіти на основі компетентнісного підходу. ScienceRise, 5 (25), 32-35.

[8] Лунячек В. Компетентністний підхід як методологія професійної підготовки у вищій школі. Держава і суспільство. 2013. №1. С. 155-162.

[9] Туристські дестинації (теорія, управління, брендинг): монографія / А. Мазаракі, Т. Ткаченко, С. Мельниченко та ін. (2013); за заг. ред. А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2013. 388 с.

[10] Фурсова Л. (2005) Від літературної компетенції до життєвої компетентності. Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, (5), 12-21.

[11] Ягупов В., Півень Н. (2009) Компетентнісний підхід до формування змісту професійної підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю. Наукові записки Тернопільського національного пед. університету імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, (3), 283-287.

[12] Яковчук О.Л. (2019) Функціонування моделей дуальної форми здобуття освіти як ефективний спосіб підвищення конкурентоспроможності системи вищої освіти України. Молодий вчений, (4/68), 88.

[13] Kravchenko O., Borisyuk I., Vakolia Z., Tretyak O. & Mishchenia О. (2020) Models of introduction of dual professional education. International Journal of Higher Education, 9 (7), 94-106.

Размещено на Allbest.ru