Особливості розвитку професійно значущих якостей майбутніх фахівців харчової галузі під час навчання у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Особливості розвитку професійно значущих якостей майбутніх фахівців харчової галузі під час навчання у закладах вищої освіти

Кравченко Ольга Леонідівна,

канд. пед. наук, старший викладач кафедри хімії та методики її навчання

В умовах динамічних соціально-економічних змін інтенсивно розширюються функції вищої освіти, відбувається її трансформація в європейський освітній та інформаційний простір. Проблематика реформ освітньої галузі пов'язана з підготовкою висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних до інноваційної діяльності, професійної мобільності, швидкої виробничої адаптації [1].

Нині, представників бізнесу та потенційних працедавців цікавить рівень готовності майбутніх фахівців до виконання виробничих завдань та службових обов'язків, здатність використовувати набуті практичні вміння, навички, спеціальні здібності [2]. Саме тому, освітній процес підготовки майбутніх фахівців з технології харчування слід зорієнтувати на формування його особистості. Адже, без достатнього рівня сформованості й розвитку професійно-значущих особистісних якостей й характеристик молодого фахівця неможливо досягнути успіху в професії, забезпечувати творче виконання виробничих завдань [4].

У науковій літературі не існує єдиної думки щодо структури професійної діяльності фахівців. Педагог О. Пономарьов поділяє діяльність сучасного спеціаліста на виробничу та соціальну. Виробничу складову діяльності він пов'язує із виконанням професійних функцій, службових обов'язків, розв'язанням технологічних завдань та проблем. Соціальну - з доступом до інформації, що забезпечує функціонування підприємства громадського харчування, міжособистісні взаємодії, комунікації [10]. Аналізуючи роботу сучасного фахівця з технології харчування, Т. Лазарева [8], Г. Махонько та К. Клименко [6] відзначають її полікомпонентність та поліфункціональність. Підтверджує цю думку дослідниця Т. Мостенська [7]. Детально класифікуючи діяльність фахівця з технології харчування, О. Гур'янова виокремлює технічну (впровадження інноваційних видів обладнання, інструментів, прийомів праці), організаційно-технологічну (розширення та оновлення видів послуг, норм праці, форм обслуговування населення), управлінську (розробка та реалізація стратегій і моделей розвитку, пошук партнерів, налагодження зовнішніх та внутрішніх зв'язків, вдосконалення комунікації) та комплексну (аспекти сервісної діяльності) складові [3].

Серед базових функцій професійної діяльності фахівця з технології харчування вітчизняні та зарубіжні науковці відзначають: технологічну, проектну, організаційно-управлінську, експлуатаційну, науково-дослідну [7; 8]. До перерахованих функцій А. Лежавська додає аналітичну, контрольну, економічну та комунікативну [9].

У процесі аналізу наукових праць було зроблено висновок про основні виробничі функції фахівців харчової галузі, до яких відносимо:

- організаційно-координаційну (забезпечення ефективної роботи харчового підприємства; система взаємодії між працівниками чи певними структурними підрозділами; колективне розв'язання виробничих проблем, урахування поведінкових, топологічних, психологічних особливостей всіх учасників виробничого процесу);

- інформаційно-комунікативну (різні види виробничих комунікацій, процеси обміну інформацією, організація взаємовідносин у системі «фахівець - споживач», професійне спілкування з клієнтами, колегами, керівництвом);

- експлуатаційну (забезпечення експлуатації та ремонту виробничого обладнання; узгодженість монтажу та обслуговуванням обладнання, параметрів, режимів технологій харчового виробництва, графіків технічного ремонту обладнання);

- прогностичну (передбачення шляхів власного особистісного розвитку й адаптації до виробничих умов, прогнозування результатів діяльності);

- конструктивно-проектувальну (планування мети, змісту, завдань, найближчих чи віддалених перспектив професійної діяльності, визначення методики контролю за якістю сировини, напівфабрикатів, готової продукції, програм керування технологічними процесами).

Погоджуючись з думкою О. Проскурняк, реалізацію функцій діяльності пов'язуємо із якостями особистості працівника [11]. Серед професійно - значущих якостей особистості фахівця з технології харчування визначаємо: когнітивні (розвиток мислення, інтелекту, пам'яті, уваги, особливості сприймання); комунікативні (контактність, ввічливість, уважність, особистісну й професійну культура, змістовність й доречність спілкування, високу пізнавальну здібність); компетентнісні (працелюбність, відданість справі, обізнаність, об'єктивність, досвідченість, професійне самовизначення, прагнення до саморозвитку й самореалізації); емоційно-вольові (цілеспрямованість, активність, упевненість у власних силах, наполегливість, дисциплінованість, оптимістичність, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, зібраність), мотиваційно-ціннісні (бажання працювати за фахом, професійні інтереси, позитивну мотивацію до професійної діяльності, здатність досягати мети, ціннісні орієнтири та установки, професійні прагнення), морально - психологічні (чесність, порядність, дотримання морально-етичних норм, гуманізм, толерантність, почуття відповідальності за власні слова та вчинки) [8].

Одним з ефективних шляхів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування вважаємо дуальну форму здобуття освіти. Це спосіб навчання, що реалізує механізми соціального партнерства між навчальним закладом, суб'єктами господарювання, майбутніми фахівцями та орієнтує навчальний процес на вимоги й потреби роботодавців, ринку праці, економічний сектор [1]. Особливостями дуальної освіти є розподіл навчальних годин між освітньою установою та підприємством (теоретичне навчання проходить у навчальному закладі, а практичне - на базі суб'єкта господарювання), практико-орієнтованість освітнього процесу, можливість для студентів набути досвід професійної діяльності вже під час навчання та перевірити отримані в Університеті знання на виробництві, забезпечення швидкої адаптації та соціалізації випускників закладів вищої освіти [12]. Періоди теоретичного навчання, за умов реалізації дуальної освіти, чергуються з довготривалою виробичою практикою чи роботою студента на підприємстві в якості стажера, працівника [13]. В цьому випадку, динаміка розвитку професійно важливих якостей здобувача освіти залежатиме від його виробничих мотивів та прагнень, здатності до саморозвитку й самовдосконалення, сформованості способів поведінки у трудовому колективі.

Варто погодитись з думкою науковця М. Кадемія, яка відзначає, що впровадження дуального навчання сприяє реалізації практико-орієнтованого та особистістно-орієнтованого підходів, значно підвищує мотивацію до освітньої діяльності, посилює взаємодію між викладачем та студентами, зменшується розрив між теорією і практикою [5]. Цікавою вважаємо думку Л. Іванченко, яка наголошує, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує індивідуальну гнучку програму навчання для кожного студента з урахуванням його особистих можливостей і потреб [4].

Під час дуального навчання здобувач освіти має змогу: всебічного професійного розвитку під керівництвом найбільш досвідчених працівників підприємства, формування власних професійних компетенції на виробництві. Своєю чергою, керівники підприємств мають можливість насичувати штат працівників висококваліфікованими молодими фахівцями, адаптованим до умов конкретного харчового виробництва, корегувати освітні програми відповідно до виробничих завдань, приймати участь в екзаменаційних комісіях, керівництві дипломними проектами, здійснювати супровід освітньої діяльності студентів на всіх її етапах [14].

Узагальнюючи вищезазначені компоненти та виробничі функції можна відзначити, що майбутні фахівців з технології харчування для успішної професійної діяльності повинні мати достатній рівень сформованості когнітивних, компетентнісних, організаційних, комунікативних, мотиваційно - ціннісних, емоційно-вольових та морально-психологічних якостей особистості. їх формування розглядаємо у контексті реалізації дуальної форми здобуття освіти.

Список використаних джерел

професійний фахівець технологія харчування

[1] Амеліна С.М. (2010) Особливості дуальної системи вищої професійної освіти у навчальних закладах Німеччини. Проблеми трудової і професійної підготовки, (15), 107-112.

[2] Вем'ян В.Г. & Тер-Ованес'ян В.Г. (2015) Дуальна форма професійної освіти як умова ефективного рішення завдань модернізації освіти. Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць. Рівне, (5), 29-34.

[4] Гур'янова О. (2016) Актуальність вивчення інноваційних ресторанних технологій для майбутніх фахівців харчових технологій. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, (9 /III), 3-6.

[5] Іванченко А. (2022) Дуальна форма здобуття освіти: успіхи та проблеми третього року запровадження пілотного проекту у закладах вищої та фахової передвищої освіти України: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 23 листопада 2022 р., Науково-методичний центр ВФПО. Київ, 2022. 128 с.

[6] Кадемія, М.Ю. (2019) Дуальна освіта та інноваційні технології навчання [Електронний ресурс] / М.Ю. Кадемія, В.М. Кобися, А.П. Кобися. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ, Вінниця, (54). С. 99-104.

[7] Махонько Г., Клименко К. (2020) Стан розвитку інноваційного потенціалу підприємств харчової галузі в Україні 2020. Бізнес, інновації, менеджмент:

[8] проблеми та перспективи: праці І міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 23 квітня, 2020 р.). Київ, 184-185.

[9] Мостенська Т. (2012) Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості. Київ: Кондор-Видавництво, 492.

[10] Лазарева Т.А. (2014) Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх інженерів - технологів харчової галузі до творчої професійної діяльності: дис…. доктор пед. наук: 13.00.04. Харків, 313 с.

[11] Лежавська А.А. (2018) Підходи до визначення сутності та структури економічної культури фахівця. Вилучено з: http://irbis-nbuv.gov.ua (дата звернення: 13.03.2023).

[12] Пономарьов О.С. (2008) Модель соціальної складової професійної діяльності фахівця / О.С. Пономарьов, С.О. Заветний. Харків, 48.

[13] Проскурняк О.І. (2011) Діяльнісний та особистісно-оріентований підходи до вивчення комунікативної діяльності особистості. Проблеми сучасної педагогічної освіти, (34/1), 57-63.

[14] Яковенко К.В. (2016) Реалізація дуальної системи освіти в підготовці майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти, (1), 205-213.

[15] Яковчук О.Л. (2019) Функціонування моделей дуальної форми здобуття освіти як ефективний спосіб підвищення конкурентоспроможності системи вищої освіти України. Молодий вчений, (4/68), 88.

[16] Kravchenko О.I., Borisyuk I., Vakolia Z, Tretyak O. & Mishchenia O. (2020) Models of introduction of dual professional education. International Journal of Higher Education, (9), 94-106

Размещено на Allbest.ru